У зв’язку зі зміною адміністративно-територіального устрою України виникає потреба в зміні структури Держгеокадастру та його структурних підрозділів. 

Про це на своїй сторінці у facebook написав голова Держгеокадастру Роман Лещенко.

«Є декілька варіантів можливих рішень із новою структурою обласних управлінь. Та логічною і реально діючою, я як Голова Держгеокадастру, бачу наступну.

За даними Лещенка, на базі новоутворених районів створити управління у районі головних управлінь Держгеокадастру в областях, з центром у новоутвореному районному центрі.

На базі районів, які ліквідувались створити відділи (з невеликим штатом), які будуть структурними підрозділами управлінь», – написав він.

Чиновник назвав переваги такої структури:

1. зручність та орієнтованість місцевого населення до звичного місце розташування відділів;

2. наявність спеціалістів, які проживають на даній території та знають специфіку району/міста;

3. наявність приміщень (власних або орендованих);

4. наявність архівів документації із землеустрою (не потрібно їх переміщати до інших приміщень);

Дану ідею відпрацювали на прикладі Вінницької області. Даний крок хотів би обговорити із громадськістю та почути плюси і мінуси, обгрунтовані зауваження, якщо такі є, – зазначив Лещенко.

В системі Держгеокадастру на рівні Міністерства юстиції не було ідентифікатора подвійної-потрійної безоплатної приватизації землі. 

Про це за підсумками аудити на своїй сторінці у Facebook розповів очільник Держгеокадастру Роман Лещенко.

«Ніхто нічого не бачив. За дивних обставин не працювали ІТ рішення. Ми пізніше покажемо, в який спосіб вони не працювали, чому та хто давав відповідні доручення, чому ніхто нічого не міг ідентифікувати», — зазначив він.

Роман Лещенко додав, що програмно-технічні регламентні роботи, які наразі проводяться, дають можливість ідентифікувати ці речі.

«У нас до моменту аудиту за дуже дивних обставин територіальні керівники Держгеокадастру могли бачити можливість безоплатної приватизації тільки в рамках однієї області. Не було однієї уніфікованої системи», — додав він.  

Роман Лещенко повідомив, що обсяг таких порушень, перелік осіб, які зловживали правом безоплатної приватизації уже вимірюється тисячами людей по всій країні. 

Голова Держгеокадастру Роман Лещенко повідомив про поставку неякісного обладнання на 38 млн грн.

 Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

«Для розвитку технічних можливостей кадастру ми потребуємо обладнання для зберігання сотень мільйонів одиниць даних. Ще 18 грудня 2019 року ДП «Центр ДЗК» та ТОВ «Компанія КИТ» уклали договір на суму майже 38 мільйонів гривень, за результатами тендеру на постачання сучасного серверного обладнання», – наголосив Лещенко.

Він зазначив, що тендер був проведений за допомогою Prozorro, переможцем стала вищезгадана «Компанія КИТ», запропонувавши найменшу ціну на обладнання та надавши письмову гарантію про його відповідність. Однак, у підсумки сервери, які були поставлені ДП «Центр ДЗК» і близько не відповідають технічним характеристикам, заявленим під час тендеру та прописаним в специфікації до договору.

Наведу кілька прикладів, аби зрозуміти масштаби невідповідності, для цього не обов’язково буде технічним спеціалістом: – Розмір кеш-пам’яті, відповідно договору, має, бути 256 GB – по факту у поставлених комп’ютерах-серверах 64GB. – Кількість обчислювальних ядер має становити 30 – по факту 12. – Можливість оперативного кешу на читання другого рівня, за умовами договору, має складати не менше ніж 40 ТБ, а у запропонованій до прийняття на баланс системі – 0,7 Тб. Різниця в 57 разів», – підкреслив він.

Голова Держгеокадастру наголосив, що державне підприємство «Центр ДЗК» відмовилось його приймати. Тепер «Компанія КИТ» позивається до підприємтсва, з вимогою прийняти обладнання, яке не відповідає умовам тендеру, примусово.

Підставою для того, щоб змусити ДП “Центр ДЗК” прийняти техніку, «Компанія КИТ» обрала експертизу ДП «Одеський науково-дослідний інститут зв’язку», в якому стверджує, що обладнання відповідає якості. Постачальник замовив експертизу ще до дати поставки (мабуть щось знав)», – прокоментував він.

Також Роман Лещенко зазначив, що є ще один цікавий факт – експертиза Одеського інституту проведена без огляду обладнання, ну а як його оглянути, коли екпертизу робили ще до постачання?

Ми провели три незалежні експертизи, які повністю заперечують експертизу постачальника, тож ми маємо чим апелювати»,- написав він.

Він додав, що за даними експертиз, загальна вартість обладнання, яке хоче змусити прийняти на баланс «Компанія КИТ», становить не більше 1,5 млн грн. Тендер був оголошений на 37,89 млн грн.

Я як голова Держгеокадастру, не можу дозволити такого бездарного витрачання майже 38 мільйонів гривень коштів держбюджету, тому взяв це питання під особистий контроль. Постачальник може або поставити обладнання належної якості, яке відповідає умовам тендеру, або ж буде оголошений новий тендер»,- підсумував Лещенко.

Завершення інвентаризації сільськогосподарських земель державної власності відтерміновано до 21 вересня 2020 року через коронакризу. 

Про це на своїй сторінці на facebook написав голова Держгеокадастру України Роман Лещенко.   

«На жаль, через COVID-19 та карантинні обмеженння, які були запроваджені по всій країні, цей процес затягнувся. Всі виконавці визнали, що не змогли виконати свої зобов‘язання до 20 липня, як передбачалося підписаними угодами. Через карантин та наявність великої кількості оскаржень тендерних закупівель до Антимонопольного комітету, укладання договорів відбулося лише в травні-червні, а не в березні. В силу цих обставин інвентаризація стартувала на 2 місяці пізніше, ніж заплановано», – написав він.

Чиновний повідомив, що за результатами зустріч з представниками компаній, які перемогли в тендерах на проведення державної інвентаризації земель в Україні, прийняте рішення погодити з Кабінетом Міністрів України відтермінування завершення інвентаризації сільськогосподарських земель державної власності до 21 вересня 2020 року.

Виконавці запевнили, що у двомісячний термін роботи будуть виконані. В іншому разі вони будуть нести юридичну відповідальність, в тому числі – жорсткі фінансові санкції, передбачені діючими договорами, – додав Лещенко.

Після проведення Держгеокадастром аудиту не багато земель вдастся передати у  державну власність. Мета  аудиту – наведення ладу в самому Держгеокадастрі.

 Про заявив експерт у галузі земельного права Віктор Кобилянський в ефірі ukr.radio.  

Факти подвійної приватизації, каже він, важко простежити.

«Відомі факти, коли людина тричі міняла прізвище, і чотири рази під різними прізвищами ставала власником земельних ділянок. Насправді ж, люди, які «набирають» земель, ними не користуються. У них інша мета — гроші. Вони віддають цю землю в оренду. І за ці роки ми зрозуміли, що приватизація землі в Україні — не прозора. І фахівці зараз говорять про скасування в Україні інституту безоплатної приватизації. Бо вона несправедлива. Ці ж два гектари можна взяти в Конча-Заспі і десь на Кіровоградщині на забруднених землях», – наголосив експерт.

За його словами, треба подивитися, за яких чиновників це робилося, кого необхідно відверто звільняти, на кого подавати матеріали до правоохоронних органів.

Але, за результатами аудиту повернуті землі назад просто так не вийде. Бо Держгеокадастр не може подавати до суду сам на себе. Треба, щоб це зробила прокуратура, але кожна справа — індивідуальна. Зробити, щоб це було масово і швидко. Кожен досвідчений адвокат таку справу затягне на пару років, а за ці пару років людина продасть свою земельну ділянку, потім ще раз перепродасть. І останній власник цю землю копив цілком законно. І це створює проблеми. І саме на ці землі у нас мораторію немає. Вони вільно продаються, – сказав він.

Віктор Кобилянський не вірить у те, що багато земель вдастся в результаті аудиту у державну власність. За його словами, сьогодні кадастр не показує де є вільні земельні ділянки.

Те, що на публічній кадастровій карті не позначено блакитним кольором теоретично вільне. Як вибирати, треба прийти на конкретне місце, переконатися, що її ніхто не обробляє, а, якщо обробляє, то на якій підставі. Ми сподіваємося, що цей аудит виявить конкретні випадки, коли землями державної власності користується хтось без відповідного оформлення. Таких випадків багато. Він платить якийсь хабар якомусь чиновнику і отримує користь з цієї землі. Це можна юридично трактувати як самовільне захоплення ділянки, — наголосив він.

ДУ «Держґрунтохорона» відкрив телефонну «гарячу лінію» для фермерів щодо обстеження ґрунтового покриву, розрахунку потреби добрив, складання системи удобрення, аналізу якості сільськогосподарської землі. 

Про це повідомляє інформаційно-аналітичний портал АПК України.

Основні напрями роботи ДУ «Держґрунтохорона»:

• обстеження ґрунтового покриву, моніторинг ґрунтів з видачею агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
• землевпорядні роботи;
• проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
• технічний звіт з обстеження ґрунтового покриву земельних ділянок під закладення багаторічних насаджень;
• розробка проєктно-кошторисної документації на проведення хімічної меліорації ґрунтів;
  розрахунок потреби добрив під запланований врожай та складання системи удобрення;
  аналіз якості сільськогосподарської продукції, кормів, води та добрив.

«Гаряча лінія» працюватиме щосереди за номером телефону (044) 337-69-86.

З 6 по 10 липня 2020 року Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 244 заходи державного нагляду за використанням та охороною земель, за результатами яких виявлено 188 порушень земельного законодавства, зокрема заходів державного контролю щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель. 

Про це повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу на суму 1 925 653 грн. У добровільному порядку відшкодовано 1 036 534 грн.

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 68 матеріалів про порушення вимог законодавства, зокрема які містять ознаки злочинів.

Протягом вказаного періоду кращий результат зі здійснення заходів державного контролю показало Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що здійснило 11 заходів державного нагляду, виявило 6 порушень земельного законодавства і нарахувало шкоду загальною сумою 109 667 гривень.

Значне порушення зафіксовано у Полтавській області, — самовільне зайняття земельних ділянок загальною площею 111,2134 га, шляхом посіву сільськогосподарських культур. Визначена шкода за цим порушенням складає 178 317,80 грн.

Щороку в межах безоплатної приватизації структурними підрозділами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у приватну власність громадян України передавалось близько 100 тис. га земель.

 Про це заявив голова Держгеокадастру Роман Лещенко під час презентації попередніх результатів аналізу матеріалів безоплатної приватизації земель впродовж 2013-2020 років, що нині триває у Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, передає прес-служба відомства.

У такий спосіб, із 2013 по 2020 роки затверджено проекти землеустрою та надано у власність громадянам 690 тис. га земель, із них 235 тис. га – учасникам АТО.

За його словами, подібний аудит не проводився останні 7 років, відтоді як Держгеокадастр став розпорядником земель сільськогосподарського призначення.

«З 2013 року розпорядниками земель сільськогосподарського призначення державної власності стали головні управління Держгеокадастру в областях. За цей період, з 2013 року по 2020 рік включно, 445 486 громадян отримали безоплатно у приватну власність земельні ділянки за рішеннями територіальних органів Держгеокадастру. Загальна площа виділених ділянок – 690 тис. га. Більша їх частина, а саме 570 тисяч га були надані українцям для ведення особистого селянського господарства, це ті самі 2 га землі в межах безоплатної приватизації», – зазначив Роман Лещенко.

За оцінками голови відомства внутрішній аудит буде тривати до кінця 2020 року. Значну частину інформації доводиться опрацьовувати в ручному режимі, що суттєво ускладнює процес. Проте  попередні результати вже виявили тисячі фактів подвійної приватизації земель.

Держгеокадастр виявив велику кількість фактів подвійної приватизації землі із однаковим цільовим призначенням. З огляду на перші результати, ми виявили вже понад 10 тисяч наказів про відведення землі, які потенційно є подвійною приватизацією. Зараз триває перевірка наказів, виданих по всій країні, ідентифікуються особи, які брали участь у приватизації земель. Те, що громадяни реалізовували право на безоплатну приватизацію земель в різних регіонах значно ускладнює зведення цієї інформації», – повідомив голова Держгеокадастру.

Він також наголосив, що інформація про виявлені факти порушень, зокрема подвійної приватизації земель, буде передана до правоохоронних органів. Водночас, для осіб, що свідомо, чи несвідомо взяли участь у таких діях, є можливість добровільного повернення земель, які були незаконно приватизовані.

Є розуміння, що значна частина людей, які отримували землю по кілька разів могли не знати про те, що порушують закон, бо навіть не підозрювали, що на їхнє ім’я були вже отримані земельні ділянки. Наша мета – не перевантажити роботою правоохоронні органи, а виявити порушення, які відбувались у процесі виділення земель, усунути їх  та повернути незаконно відведені землі у власність держави. Для цього буде запропонований механізм, а саме – тривають роботи із впровадження системи, яка дозволить в автоматичному режимі визначати, чи скористався громадянин своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки за відповідним цільовим призначенням. Наша мета – відновити справедливість по відношенню до суспільства», – резюмував Роман Лещенко.

16 липня 2020 року відбулася зустріч керівництва Держгеокадастру, ДП  «Центр ДЗК», Асоціації  «Укрводоканалекологія» спільно з Водоканалами України щодо створення геоінформаційної системи для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства та їх інтеграції з системами Держгеокадастру. 

Про це повідомляє прес-служба відомства.

За результатами зустрічі з міст обласного значення отримано низку пропозицій стосовно системного програмування, створення єдиної структури та підтримки на загальнодержавному рівні ведення такої інформації на базі профільної асоціації.

Держгеокадастр у свою чергу запропонував модель створення у єдиній системі координат файлів та оформлення проектної документації відповідно до чинного законодавства.

Також сторони вирішили утворити робочу групу щодо напрацювання нормативної бази під керівництвом Голови підкомітету з питань будівництва та проектування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, засідання якої заплановано на 23 липня 2020 року.

При реєстрації обмежень земельних ділянок, у тому числі з охоронними зонами, створеними від мереж, вноситься до бази ДЗК і сьогодні. Тому Публічну кадастрову карту можна наповнювати відповідною інформацією на підставі документації із землеустрою», – зазначив заступник голови Держгеокадастру Олександр Краснолуцький.

Питання технічного характеру та змін до законодавства заплановано обговорити на наступній зустрічі робочої групи.

Правом на безоплатну приватизацію землі сільськогосподарського призначення з 2013 по 2020 роки скористалися 445,5 тис. громадян України. 

Про це на прес-конференції розповів голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко.

«З 2013 по 2020 роки затверджено проєкти землеустрою та надано у відповідну власність громадян 700 тис. га. Якщо говорити про кількість українців, які отримали землю в рамках безоплатної приватизації, то фактично кожен сотий українець скористався своїм правом: з 2013 по 2020 рік за рішенням територіальних органів Держгеокадастру земельні ділянки отримали 445 486 громадян України», — розповів Лещенко.

Як він зазначив, наразі у Держгеокадастрі відбуваєтся створення єдиної бази з регіональних управлінь та кадастрів з переліком усіх громадян України, які з 2013 року отримали в режимі безоплатної приватизації земельні ділянки до 2 га.

Фактично мова йде про створення єдиного реєстру первинного набувача в системі Держгеокадастру України», — підкреслив керівник відомства.

За його словами, динаміка свідчить, що майже кожен рік збільшувалися обсяги безоплатної приватизації. Більша частина виділених земельних ділянок (570 тис. га) були надані українцям для ведення особистого земельного господарства.

Свої два гектара протягом останніх 7 років отримали 332 тис. громадян для ведення особистого селянського господарства», — наголосив Лещенко.

Створення у серпні 2020 року земельного форбсу анонсував голова Держгеокадастру Роман Лещенко. Він виступив у якості доповідача під час зернової конференції Grain Ukraine 2020. Limited Edition в Одесі. 

Лещенко повідомив, що зараз завершується інвентаризація земель. Про її результати готується відзвітувати уряд та, між іншиб обіцяють назвати імена тих, хто розкрадав землю.

«Ми готові до того, щоб відкривати обіг землі. Ми звершуємо інвентаризацію. На початок серпня прем’єр відповість про її результати, і відкриємо все, що проінвентаризували. Ми також готові піти на історичний крок – передати землю народу, громадам, навіть, якщо вони будуть не сформовані на той момент до кінця. Але, з іншої сторони, ми бачимо і той обсяг криміналу і дерибану. Ще одне: у кожного вкраденого гектару є конкретне прізвище, ім’я та по батькові… Ми сформуємо земельний форбс і покажемо людям, хто за схемою створення ОСГ тримає тисячі га земель, як вони тримають цю землю зареєстрованою на фізичних та юридичних осіб», – сказав Лещенко.

Він зазначив, що маштаби розкрадань побачив під час роботи у Держгеокадастрі.

Нам треба жити по-чесному та припинити инсценуації «про матінку землю», про те, що її вивезуть вагонами. За місяць роботи на посаді я зрозумів чому так «охороняли землю», а саме мораторій. Бо це найкраща форма розкрадання. Ми зробили первинний аудит і побачили ці маштаби. Кількість схем через підставних осіб, механизми ОСГ, через фіктивне ПДВ, крадіжки на держпідприємствах процвітали. Слід припинити обманювати людей», – додав голова Держгеокадастру.

Станом на 7 липня 2020 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 21,8 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 29,2 тис. новосформованих земельних ділянок площею 24,4 тис. га), зокрема, 14,6 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 31,4 млн гектарів. 

Про це інформує прес-служба Держгеокадастру.  

Повідомляється, що до державних кадастрових реєстраторів надійшло 31,5 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (зокрема, новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж).

Зареєстровано 31,6 тис. земельних ділянок, серед яких 24,2 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 25,6 тис. земельних ділянок.

Загалом головними управліннями Держгеокадастру за період з 30 червня по 7 липня 2020 року через ЦНАПи видано 16,1 тис. витягів, зокрема 8 тис. витягів, замовлених на офіційному вебсайті Держгеокадастру.

Кабінет міністрів України прийняв постанову № 559 «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», якою зобов’язав  Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити до 1 серпня 2020 року створення реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів.

 Про це повідомляє сайт Кабміну. 

У постанові ідеться, що Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити до 1 серпня 2020 р.:

1) подання Міністерству розвитку громад та територій відомостей (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), номер сертифіката), про осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників або Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів до запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

2) електронну інформаційну взаємодію між першою чергою Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та Державним земельним кадастром у режимі реального часу для отримання відомостей про:

• обмеження у використанні земельних ділянок;
• координати поворотних точок меж земельних ділянок;
• осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників або Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів.

Всесвітній банк взявся допомогти з технічним аудитом у Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, який не проводився десять років. 

Про це повідомив глава відомства Роман Лещенко, передає УНІАН.

«Всесвітній банк взявся допомогти з технічним аудитом у Держгеокадастрі, який не проводився десять років. Але вже за кілька тижнів ми отримаємо базову інформацію про те, що маємо», – сказав він.

І додав, що зараз проводиться розслідування щодо програми безкоштовної приватизації земель, яка проходила з численними порушеннями.

У нас немає центральної системи з переліком людей, які отримали земельні ділянки. Були люди, які по п'ять разів отримували землю в різних областях України. Було роздано близько 700 тис. га земель, але це не була прозора процедура, існували схеми з обходу систем документації», – сказав він.

Лещенко відзначив, що ще однією проблемою є те, що вся система Держгеокадастру використовує обладнання, яке не знаходиться на гарантії.

Відсьогодні Держгеокадастр відновлює роботу пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок. 

Про це на сторінці у Facebook повідомив очільник відомства Роман Лещенко.

Він зазначив, що знадобився певний час, щоб виправити виявлені недоліки системи.

Межі досконалості не існує, тому ми продовжуємо працювати над запровадження нових сервісів, які спрощують одержання адміністративних послуг, — написав Роман Лещенко. 

Голова Держгеокадастру назвав дві переваги даного проекту: 

По-перше — це унеможливлення будь-яких способів стороннього впливу на процес прийняття рішення державними кадастровими реєстраторами під час державної реєстрації земельних ділянок і, як наслідок, усунення будь-яких корупційних ризиків.

По-друге — процес реєстрації стане швидшим. Документи будуть розглядатися максимум впродовж 7 днів.

Станом на 22 червня 2020 року в Україні зареєстровано 29 тис. земельних ділянок, а загалом надійшло 34,8 тис. заяв про реєстрацію.

 Про це повідомляє прес-служба Держгеокадастру. 

«Станом на 22 червня 2020 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 21,7 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень — 27,2 тис. новосформованих земельних ділянок площею 26,7 тис. га), зокрема, 14,5 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 31,4 млн га», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 7 399 адміністративно-територіальних одиниць та нормативну грошову оцінку 3 430 населених пунктів.

До державних кадастрових реєстраторів надійшло 34,8 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок. Зареєстровано 29,0 тис. земельних ділянок, серед яких 29,9 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 23,9 тис. земельних ділянок. Загалом головними управліннями Держгеокадастру за період з 16 по 22 червня 2020 року через ЦНАПи видано 20,1 тис. витягів, зокрема 9,7 тис. витягів, замовлених на офіційному вебсайті Держгеокадастру, — додали в повідомленні.

Кабмін призначив уповноваженого президента із земельних питань Романа Лещенка головою Держгеокадастру.

Відповідне рішення ухвалили на засіданні уряду 10 червня.

Лещенко з жовтня 2019 року працював позаштатним уповноваженим президента Зеленського із земельних питань.

 25 по 29 травня 2020 року в областях здійснено 550 заходів державного контролю за використанням та охороною земель, зокрема заходів державного нагляду щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель. За їхніми результатами виявлено 409 порушень земельного законодавства. 

Про це повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу на суму у розмірі 1 693 489 грн. У добровільному порядку відшкодовано 732 187 грн.

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 33 матеріали про порушення вимог законодавства, зокрема, які містять ознаки злочинів.

Протягом вказаного періоду найкращі результати зі здійснення заходів державного контролю показало Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, що здійснило 22 заходи державного нагляду, за результатами яких виявлено 17 порушень земельного законодавства. Нарахована шкода склала 401 159 грн, відшкодовано у добровільному порядку — 88 962 грн, — йдеться у повідомленні.

На засіданні уряду прийнято постанову, яка запроваджує принцип екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок. 

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

Це означає, що відтепер рішення про реєстрацію земельної ділянки може бути прийнято будь-яким державним кадастровим реєстратором, обраним за принципом випадковості системою Державного земельного кадастру.

Документ розроблено для підвищення рівня доступності, відкритості та прозорості при наданні адміністративної послуги з державної реєстрації земельної ділянки.

Старт пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок планується 10 червня та продовжиться 2 роки.

Зокрема, удосконалюються такі процедури:

• скорочення реєстрації земельної ділянки з 14 до 7 робочих днів;
• реалізація принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги;
• усунення причин, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень заявників із заявами та документами через центр надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі відмови у державній реєстрації).

Постановою також приведено у відповідність до вимог чинного законодавства можливість здійснювати замовлення, проведення та одержання результатів державної експертизи землевпорядної документації в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Держгеокадастру.

Удосконалюється механізм виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, зокрема, шляхом надання повноважень сертифікованим інженерам-землевпорядникам щодо виправлення помилок у застосуванні систем координат земельних ділянок (у тому числі помилок, що виникли при перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 року та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру та помилок у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок», — йдеться у повідомленні.

Станом на 1 червня 2020 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 21,6 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 27,7 тис. новосформованих земельних ділянок площею 20,2 тис. га), зокрема, 14,5 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 31,3 млн га. 

Про це повідомляє прес-служба уряду.

Зазначається, що триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: станом на теперішній час із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 7 212 адміністративно-територіальних одиниць (за останній тиждень – 49) та нормативну грошову оцінку 3 355 населених пунктів (за останній тиждень – 10).

Окрім цього, за минулий тиждень до державних кадастрових реєстраторів надійшло 32,3 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (зокрема новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж), зареєстровано 30,1 тис. земельних ділянок, серед яких 25,1 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 22,8 тис. земельних ділянок.

Кабінет міністрів України. призначив т.в.о обов’язки голови Держгеокадастру Юлію Мороз, яка до того займала посаду першого заступника голови зазначеної служби. 

Відповідне розпорядження опубліковано на сайті КМУ. 

«Покласти тимчасово, до призначення в установленому порядку Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, виконання обов’язків Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на першого заступника Голови зазначеної Служби Мороз Юлію Анатоліївну», – ідеться в розпорядженні за підписом Дениса Шмигаля.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) 4 травня вдруге відмінила тендер на аерофотознімання більшої частини території України очікуваною вартістю 276,59 млн грн. 

Про це повідомляється у системі «Прозоро», пишуть «Наші гроші». 

У повідомленні ідеться, що у лютому 2020 року в Держгеокадастрі оголосили повторний тендер щодо аерофотознімання, створення цифрових ортофотопланів масштабу 1:10 000 і цифрових моделей рельєфу.

Обсяг замовлення складав 426 тис кв. км (крім Львівської, Волинської, Донецької і Луганської областей, Криму і 20-кілометрової буферної зони вздовж державного кордону з усіма сусідніми державами). Очікувана ціна послуг становила 650 грн. за один квадратний кілометр.

«Тендерна документація вимагала від учасників мати 5 спеціалізованих літаків, 5 цифрових аерофотокамер, 9 двочастотних GNSS-приймачів, низку спеціалістів і аналогічний досвід.На тендер прийшли компанія «S.C. Primul Meridian S.R.L.» (Румунія) і ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр». Останнє оскаржило в АМКУ вимоги щодо кількості обладнання, які вважало вибірковими та необґрунтованими. Водночас фірма вимагала встановити мінімальний обсяг наданих послуг за аналогічними договорами, вважаючи, що не можна ставити в один ряд досвід у 2 кв. км і 20 тис кв. км. Потім вона відкликала скаргу «у зв’язку з карантином, введеним Кабінетом Міністрів України, та запровадженням обмежуючих заходів у відповідних сферах, пов’язаних з предметом закупівлі», – зазначається в матеріалі.

Також зазначається, що закупівлю цих послуг відміняють вже вдруге. Торік перший тендер не відбувся, бо на нього прийшов єдиний учасник – компанія «Leica Geosystems AG» (Швейцарія) з ціною 251,63 млн грн., що було на 9% нижче за очікувану вартість закупівлі у 276,59 млн грн.

Оновлення публічної кадастрової карти ускладнило роботу землевпорядникам. 

Таку проблему озвучив у своєму блозі на AgroPolit.com  голова спілки «Центр розвитку земельних правовідносин в Україні».

Проблема полягає в тому, що раніше дані про масиви земельних ділянок можна було отримати одним кліком. Тепер – це кропітка праця над кожною земельною ділянкою, складна механічна робота. По суті, в результаті отримуємо ті ж дані, але для цього тратимо не 1 хвилину, а тиждень (залежно від кількості земельних ділянок). Тратимо дорогоцінний час при користуванні оновленим та «покращеним» сервісом», — заявив Корейба.

Детальніше про це читайте у матервалі: Технічна реалізація закону про геопросторові дані створила проблему для землевпорядників

Нагадаємо, що ознайомитися зі станом українських земель тепер можна завдяки «Земельному довіднику України» — це детальна база даних про земельний фонд нашої країни та зручний гід по земельній реформі.

Довідник був створений завдяки роботі команд AgroPolit.com и Feodal.onlineи Ощадбанк. У довіднику можна дізнатися про місце України на земельній мапі Європи; отримати актуальні цифри по земельним ділянкам с/г призначення, паям, державним та землям у комунальній власності ОТГ. Також аграріям, потенціальним покупцям, інвесторам, та фінансовим установам буде корисна інформація, хто і скільки обробляє землі в Україні, скільки коштує державна та приватна земля. Важливим розділом є динаміка цін на землю в Європі після відкриття ринку.

З 29 березня 2020 року документація із землеустрою передається онлайн до Фонду документацій, але функціоналу досі немає. 

Про це на сторінці у Facebook написав експерт із земельних питань, сертифікований інженер-землевпорядник Олександр Гнітецький.

«Цікаве питання, а навіщо взагалі подавати окремо документації із землеустрою, коли на етапі реєстрації чи внесенні змін вона і так подається в електронному вигляді. Можливо, непотрібно здійснювати подвійну непотрібну роботу?», — написав експерт.

Зазначимо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1141 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», з 29 березня 2020 року набувають чинності такі зміни:

• документація із землеустрою надходить до Державного фонду в електронній формі у вигляді затверджених схем, проектів, робочих проектів або технічної документації;
• передача копій матеріалів виконаних робіт надається розробником через електронний портал Держгеокадастру за заявою в електронній формі та з використанням кваліфікованого електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, відповідального за якість робіт із землеустрою;
• Держгеокадастр та його територіальні органи протягом трьох робочих днів з моменту надходження матеріалів виконаних робіт в електронній формі вносять їх до системи електронного документообігу Держгеокадастру;
• документація із землеустрою, що надійшла до Державного фонду, підлягає обліку за її видами та ведеться в системі електронного документообігу Держгеокадастру;
• наявні матеріали Державного фонду в електронній формі підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Держгеокадастру;
• у разі відсутності матеріалів Державного фонду в електронній формі такі матеріали перетворюються в електронну форму та надаються на безоплатній основі органам державної влади, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам в електронній формі за заявою в письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів з дня реєстрації такої заяви.

У свою чергу, у Департаменті забезпечення контролю якості надання послуг повідомили, функціонал знаходиться на стадії впровадження, коли процес закінчиться, інформацію буде оприлюднена на офіційних джерелах.

1 травня 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 208 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 р. № 580», яка передбачає погодження усіх видів документації із землеустрою територіальними органами Держгеокадастру за принципом екстериторіальності. 

Про це повідомляє прес-служба уряду.

Зазначається, що завдяки цьому буде знижено прояви корупційних ризиків та забезпечено прозорість дій під час погодження такої документації.

Суть реформи полягає в тому, що на відміну від погодження за місцем розташування земельної ділянки, принцип екстериторіальності за визначенням дозволяє дотриматися об’єктивності та неупередженості під час розгляду документації, вчасності її опрацювання, усунення контактів між розробниками та експертами», — йдеться в повідомленні.

Передбачено, що документація на погодження подаватиметься лише в електронній формі та через особистий кабінет, у такий спосіб вдасться зменшити часові затрати розробників та забезпечити комфортні умови надання адміністративних послуг. Зі свого боку висновок про розгляд документації із землеустрою надсилатиметься розробнику на електронну пошту, скріплюватиметься лише ЕЦП та міститиме QR-код. У такий спосіб, необхідність додаткових печаток, штампів, звернень до територіальних органів тощо, зникає, а отже зникає і точка перетину замовника та чиновника.

Ми свідомо усуваємо зв'язок, навіть територіальний, між замовником послуги та чиновником, щоб у останніх не було спокуси «більш лояльно» ставитися до окремих проектів, або «завертати» проекти під надуманими причинами, вимагаючи винагороду», – пояснив голова Держгеокадастру Денис Башлик.

Також він додав, що впродовж чотирьох років, які функціонує екстериторіальний принцип погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, він зарекомендував себе як потужний антикорупційний запобіжник. Тож його розширення на інші види землевпорядної документації було логічним.

Держгеокадастр оприлюднив проєкт нової Методики нормативної грошової оцінки земель, який було розроблено за підтримки експертів Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку». 

Про це повідомляє прес-служба відомства.

Принципові зміни:

• об’єднання наявних підходів оцінки земель (для земель населених пунктів, для несільськогосподарського призначення та для с/г призначення) в єдину методику
• суттєве спрощення безпосередньо самого розрахунку, адже це відбуватиметься за єдиною формулою
• зменшення обсягів інформації, необхідної для проведення НГО, відповідно – зниження вартості робіт із проведення НГО та скорочення термінів від замовлення таких робіт до використання відомостей про НГО.

Зазначається, що у такий спосіб, органи місцевого самоврядування зможуть отримати сучасну базу для оподаткування земель незалежно від місця розташування земельних ділянок, що водночас позитивно вплине на наповнення місцевих бюджетів за рахунок плати за землю.

Проект зазначеної методики оприлюднено на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням.

Зважаючи на важливість НГО для наповнення місцевих бюджетів, а також для бізнесу, запрошуємо представників асоціації міських та селищних рад, органи місцевого самоврядування та бізнес-асоціації долучитись до обговорення проєкту, — повідомили у відомстві.

Відтепер Держгеокадастр надає всім охочим вільний доступ до цифрової карти 1:100 000 з відображенням реєстру географічних назв. 

Про це повідомляє Урядовий портал.

«Картою можуть користуватися усі охочі: починаючи від пересічних громадян та закінчуючи органами державної влади/економіки/освіти. Вона знадобиться під час вирішення питань щодо планування та використання природних ресурсів, економічного освоєння території, проєктування великих промислових комплексів, навігації тощо.Що не менш важливо, це основа для створення геоінформаційних систем, спеціальних, тематичних та інших карт і планів, розвитку Національної інфраструктури геопросторових даних загальнодержавного рівня, – йдеться у повідомленні.

Мапа містить інформацію про адміністративно-територіальний устрій всіх рівнів:

рівень 1 – Автономна Республіка Крим, області, міста зі спеціальним статусом (Київ і Севастополь);

рівень 2 – райони та міста обласного значення, райони у містах зі спеціальним статусом;

рівень 3 – межі об’єднаних територіальних громад;

рівень 4 – межі міських, селищних та сільських рад;

рівень 5 – межі населених пунктів.

З 16 по 20 березня 2020 року в областях здійснено 597 заходів державного контролю за використанням та охороною земель та виявлено 452 порушення земельного законодавства. 

Про це на сторінці у Facebook повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

Нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу на суму у розмірі 1 304 142 грн. У добровільному порядку відшкодовано 320 361 грн.

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 37 матеріалів про порушення вимог законодавства, зокрема, які містять ознаки злочинів.

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області здійснено 30 заходів державного нагляду, за результатами яких виявлено 37 порушень земельного законодавства і нараховано шкоду загальною сумою 371 810 грн. У добровільному порядку відшкодовано 30 487 грн.

Зафіксовано значне порушення у Хмельницькій області, — самовільне зайняття місцевим товариством земельної ділянки загальною площею 38,3 га, шляхом механічного обробітку ґрунту. Визначена шкода за цим порушенням складає 63 200 гривень, — йдеться у повідомленні.

У період з 2 по 6 березня 2020 року управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі головних управлінь Держгеокадастру в областях виявлено 476 порушень земельного законодавства, зокрема заходів державного контролю щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель (-12; -2%).

Про це повідомляє прес-служба уряду.

За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу на суму у розмірі 1 950 791 грн (+710 632 грн; +57%), відшкодовано у добровільному порядку 543 076 грн (-387 526 грн; -42%).

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 32 (-200; -86%) матеріали про порушення вимог законодавства.

Найвищі показники зі здійснення заходів державного контролю показало головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, яке здійснило 34 заходи державного нагляду, за результатами яких виявило 16 порушень земельного законодавства і нарахувало шкоду загальною сумою 544 228 грн. У добровільному порядку відшкодовано 10 554 грн, — йдеться в повідомленні.

З 1 травня Держгеокадастр змінить принцип погодження проектів землеустрою. Уряд прийняв нову Постанову, відповідно до якої від 1 травня 2020 року діятиме екстериторіальний принцип погодження усіх видів документації із землеустрою.

Про це повідомляє news.dtkt.

Також функціонуватиме лише електронна форма (із застосуванням кваліфікованого електронного підпису) подання на погодження до територіальних органів Держгеокадастру документації із землеустрою (отримання висновку про розгляд також відбуватиметься онлайн).

До проектів відведення буде додано 7 видів документації із землеустрою (зокрема по інвентаризації та рекультивації земель, необхідної для зняття та перенесення родючого шару ґрунту).

Вищевказаний принцип неодноразово доводив свою ефективність. Для прикладу, із запровадженням екстериторіального погодження проектів відведення, відсоток негативних висновків скоротився від 40 до 15%.

Тепер, коли усі документації розроблятимуться відповідно до вимог законодавства, а не до «регіональних особливостей» та «традицій», очікується ліквідація будь-яких проявів суб’єктивного фактору та зменшення кількості відмов по решті документацій до 15%.