phone
Вийти
Додати оголошення

Відповідно до цивільного законодавства України спадкування — це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Фахівці Безоплатної правової допомоги розповіли про основні моменти, на які необхідно звернути уваги при спадкуванні земельної ділянки

Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або за заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на п’ять черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.

Цивільне законодавство встановлює такі черги спадкоємців за законом:

  • 1 черга — діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, хто його пережив, та батьки;
  • 2 черга — рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
  • 3 черга — рідні дядько та тітка спадкодавця;
  • 4 черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
  • 5 черга — інші родичі до шостого ступеня спорідненості включно, утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

«Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом із урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення», — пояснили фахівці.

Для спадкування земельної ділянки потрібно подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу протягом 6 місяців після смерті спадкодавця. Заява подається за останнім місцем проживання померлого. Якщо ж місце проживання померлого невідоме, то місцем відкриття спадщини є місцеперебування нерухомого майна або основної його частини.

Читайте також: Передача невитребуваних земельних ділянок в оренду — порядок та особливості

Після відкриття спадкової справи, нотаріус на підставі поданих документів від спадкоємця, перевіряє наявність зареєстрованого права на ділянку за померлим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Якщо інформація про зареєстроване право власності та наявність кадастрового номера земельної ділянки підтверджується, то надалі нотаріус має право видати спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.

Однак, існують такі ситуації, коли спадкодавцю за життя був виданий документ на право власності на земельну ділянку (наприклад, державний акт), якій кадастровий номер присвоєно не було. Тоді нотаріус не зможе видати свідоцтво на спадщину спадкоємцю через відсутність реєстрації земельної ділянки в Держаному земельному кадастрі.

Спадкоємцю необхідно звернутися в землевпорядну організацію (що має у своєму складі сертифікованого інженера-землевпорядника) з метою виготовлення технічної документації на земельну ділянку. Надалі, після розробки та узгодження документації у відповідних установах відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру, з присвоєнням їй кадастрового номера та видачею про це витягу.

Вересень 21, 2021 Більше

Від старту ринку землі, станом на 21 вересня в Україні здійснено 19 177 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 406 правочинів. Найбільше на Хмельниччині (36), Харківщині (32) та Київщині (31).

Станом на 21 вересня на Полтавщині та Київщині майже зрівнялась, 1 695 та 1 622 відповідно.

Також понад тисячу правочинів укладено на:

  • Хмельниччині — 1 532;
  • Харківщині — 1 424;
  • Вінниччині — 1 411;
  • Сумщині — 1 247;
  • Кіровоградщині — 1 188.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 47 112,02 га.

Читайте також: Держбюджет 2022: на земельну реформу планують виділити 715 млн грн

Вересень 21, 2021 Більше

На сьогодні є досить частими спори, що виникають між власниками земельних ділянок і орендарями невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок.

Про це у Facebook повідомляє Офіс протидії рейдерству при Міністерстві юстиції України.

Зазначається, що правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності визначені, зокрема, у Законі України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Так, у статті 13 зазначеного Закону передбачено, що невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Тобто на рівні закону передбачено можливість передачі невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок в оренду лише до моменту оформлення права власності на ці земельні ділянки.

При цьому, стаття 13 зазначеного Закону є спеціальною для правовідносин щодо передання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок.

«При цьому положеннями статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що з моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності», — зазначається у повідомленні.

Питання задоволення законних інтересів орендаря і власника земельної ділянки у випадку, якщо оренда невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки припинилася у зв’язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, врегульовані у статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», яка передбачає, що:

  • орендар має право на збирання такого врожаю;
  • власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов’язаних з тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

Особливості державної реєстрації виникнення та припинення права оренди на невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки врегульовані у статті 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, цією статтею Закону про державну реєстрацію визначено, що право оренди на невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування, здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Читайте також: Від старту ринку землі здійснено понад 18 тисяч земельних угод

Згідно із статтею 30 Закону про державну реєстрацію державна реєстрація припинення права оренди на невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією права власності на відповідну земельну ділянку.

Тобто, з моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку:

  • договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки припиняється;
  • державна реєстрація припинення права оренди на таку ділянку проводиться:
  • одночасно з державною реєстрацією права власності;
  • без подання окремої заяви.

Таким чином, втрата земельною ділянкою статусу «невитребуваної/нерозподіленої» призводить до припинення права оренди.

Вересень 20, 2021 Більше