Особливості визначення загального мінімального податкового зобов'язання платників податку — власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, регулюються п. 170.14 ПКУ.

Про це розповіли експерти ДПС.

Для платників податку — власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, загальне мінімальне податкове зобов'язання визначається контролюючим органом.

У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, їх розмір враховується при визначенні загального мінімального податкового зобов'язання орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок.

Мінімальне податкове зобов'язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема, документів, що підтверджують право власності/користування.

Менше ніж за 4 місяці від старту земельних аукціонів у системі «Прозорро.Продажі» стартова вартість земельних ділянок подолала позначку в 1 млрд грн. А органи місцевого самоврядування за 112 днів уже заробили до бюджетів різних рівнів понад чверть мільярда гривень.

Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко написав на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, наразі в системі опубліковано 3 244 аукціони з загальною площею земельних ділянок у 18 тис. га. Вартість виставлених земель на аукціонах із оренди земель — 74 млн грн, із її відчуження — 927 млн грн. 72% від усіх аукціонів — землі сільськогосподарського призначення. 

«ТОП-5 лідерів за стартовою вартістю лотів наразі незмінні – Львівська, Київська, Закарпатська, Одеська та Харківська області. Саме тут земля є найдорожчою під продаж (принагідно нагадую, що державні та комунальні сільськогосподарські землі перебувають під забороною купівлі-продажу, тож йдеться виключно про землі приватних осіб або не с/г землі)», — зазначив міністр.

Він також додав, що стартова вартість лотів із оренди землі найвища на Одещині, Хмельниччині, Кіровоградщині, Київщині та Львівщині. 

У середньому зростання ціни за результатами земельних торгів становить понад 200%, але за с/г землями цей показник сягає 437%. Втім, у деяких регіонах він може дорівнювати і 1000%.

Нагадаємо, Прозорро.Продажі запустили модуль аналітики з ключовими показниками щодо земельних аукціонів.

Верховна Рада України сьогодні, 25 січня, 249 голосами ухвалила у першому читанні законопроєкт №6199 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних та реєстраційних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки.

Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики.

Законопроєкт вносить зміни до Земельного кодексу України, Законів України «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як зазначають у пояснювальній записці автори законопроєкту, встановлена сьогодні процедура набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення є доволі складною. Адже вона передбачає проведення перевірки нотаріусом набувача такого права численним вимогам закону до власника таких земельних ділянок. У середньому така процедура триває 1–2 тижні та збільшує нотаріальні витрати.

Особливо гострою ця проблема є для продавців та покупців невеликих земельних ділянок для садівництва та земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих у межах населених пунктів. Такі ділянки не мають високої вартості, але мають підвищені витрати на договір.

Тож завданням законопроєкту №6199 є спрощення процедури переходу права власності на невеликі земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також уточнення процедури набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Читайте також: За тиждень кількість проданих паїв зросла удвічі

Прозорро.Продажі розробили та запустили окремий відкритий модуль аналітики з ключовими показниками щодо земельних аукціонів.

Про це повідомили у пресслужбі відомства.

Як зазначається, модуль відтепер доступний за посиланням: https://land-bi.prozorro.sale/#/ 

«Земельні аукціони в державній електронній торговій системі Прозорро.Продажі працюють з жовтня 2021 року. Це дуже популярний напрям — станом на другу половину січня в системі вже оголошено понад 3,1 тисячі торгів. Ринок землі й, зокрема, земельні аукціони викликають неабиякий інтерес в учасників ринку, у громадськості та журналістів. Окремий модуль дозволить усім зацікавленим бачити повну аналітику по аукціонах і краще розуміти тренди на ринку», — пояснила перша заступниця директора ДП «Прозорро.Продажі» Дарина Марчак. 

Модуль аналітики із земельних торгів складається з шести вкладок, кожна з яких містить інформацію про земельні торги у певному розрізі. Фільтри у кожній з вкладок дозволяють обрати необхідний для аналізу період (місяць, квартал, рік) чи тип даних (стартова вартість, дохід, кількість гектарів тощо). 

Читайте також: За тиждень кількість проданих паїв зросла удвічі

Відкриті дані у модулі аналітики дозволяють відстежувати та порівнювати за періодами кількість оголошених та проведених земельних аукціонів, площу виставлених в системі ділянок, хто саме оголошує торги та скільки учасників за яку з ділянок змагалися. Також доступна інформація про те, скільки організатори заробили до бюджетів різних рівнів за підсумками успішних аукціонів. 

Модуль аналітики дозволяє аналізувати торги за типом продажу/оренди, типом власності ділянок, а також бачити статистику як по всій Україні, так і за кожним регіоном окремо. 

Всі дані можна переглядати як безпосередньо у модулі аналітики, так і експортувати в Exel.

Велика палата Конституційного Суду через відсутність кворуму відклала до 8 лютого розгляд справи щодо конституційності закону про відкриття ринку землі.

На сьогоднішньому засіданні виконувач обов’язків голови КС Віктор Кривенко оголосив, що для проведення засідання необхідна присутність щонайменше 12 суддів із 18.

«Для проведення засідання необхідно, щоб було 12 суддів. У Конституційному Суді з 15 травня 2019 року Верховна Рада не призначає одного суддю. Із 18 вересня 2019 року З’їзд суддів не призначає суддю. Двох суддів — Тупицького і Касмініна — без пояснень будь-яких причин державна охорона не пропускає у приміщення Конституційного Суду. Двоє суддів у відпустці і один суддя хворіє. Кворуму для проведення засідання Конституційного Суду немає», — сказав він.

У зв’язку з цим розгляд справи перенесли на 8 лютого.

У ринку землі, що функціонує з липня 2021 р., беруть участь від 1% до 3% українських фермерів.

Про це заявив голова «Союзу українського селянства» Іван Томич, пише Укрінформ.

«Український фермер майже не бере участі у ринку землі — це унікальний фактор України. Більш ніде у світі такого немає. У ринку землі беруть участь лише 1-3% фермерів», — наголосив Іван Томич.

Він додав, що крім цього викупити ті ділянки, які були у постійному користуванні, змогли менш як 100 з 20 тис. українських фермерів.

За словами Президента Асоціації фермерів та землевласників України Віктора Гончаренка, дуже мало фермерів за час функціонування ринку змогли викупити свої ділянки. Зокрема, в об'єднаних територіальних громадах заявляють, що не мають відкритих рахунків на які фермери мають перерахувати кошти.

Він зауважив, що це є суттєвою перешкодою, яка має бути усунута якнайшвидше.

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 024 грн. За цей період було здійснено 30 180 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 109 215 га.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Основні результати за весь період станом на 24 січня 2022 р.:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 33 024 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 30 180, що складає 21% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 109 215 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,62 га.

Незмінними залишились максимальна ціна об’єкту купівлі-продажу — 5 035 000 грн у  Львівській області. А максимальний розмір ділянки у Харківській області — 67,05 га.

Читати за темою: В Україні доопрацювали функціонал сервісу автоматичної оцінки нерухомості та земельних ділянок

За останній тиждень з 17 по 23 січня результати функціонування ринку землі наступні:

• середньозважена ціна за 1 га на цьому тижні склала 31 910 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 1 149  (що на 556 більше, ніж минулого тижня);
• сумарна площа проданих паїв — 3 770 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,28 га;
• максимальна площа та максимальна ціна за ділянку на минулому тижні була зафіксована у Дніпропетровській області — 25,81 га та 788 904 грн відповідно.

Фонд держмайна України у співпраці з Мінагрополітики та Держгеокадастром доопрацювали функціонал сервісу автоматичної оцінки нерухомості.

Про це повідомляє Zemelka.ua, з посиланням на дані Мінагрополітики.

Таким чином, у роботі сервісу покращилася якість розрахунків оціночної вартості земельних ділянок та нерухомості в тих локаціях, де були відсутні аналоги для її розрахунку. 

Раніше ключова проблема полягала в тому, що оціночна вартість деяких земельних ділянок розраховувалася некоректно. Це своєю чергою створювало незручності для учасників ринку землі, адже, виходячи з показника оціночною вартості, вираховується податок при купівлі-продажу (міні) земельної ділянки. Крім того, вартість її продажу не може бути нижчою від її оціночної вартості.

«Сервіс автоматичної оцінки — дуже зручний інструмент, який може істотно спростити і здешевити укладення угоди для сторін. Але через недостатню кількість угод для порівняння та некоректне внесення до бази інформації про деякі угоди в роботі сервісу траплялися випадки некоректного обчислення оціночної вартості. Ситуація ускладнюється тим, що середні ціни можуть спотворюватися окремими угодами, де сільськогосподарські землі купуються за цінами для несільськогосподарських земель, із прицілом на їх використання для інших потреб», — розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Читати за темою: В Україні затвердили новий порядок консервації земель

В рамках реалізації проєкту з Картографічною службою Королівства Норвегія «Карти для сприяння належному управлінню землями в Україні» Держгеокадастром протягом 2018–2021 рр. організовано створення (оновлення) цифрової топографічної карти масштабу 1:50 000 та створення бази топографічних даних на територію України.

Про це повідомили у пресслужбі Мінагрополітики.

«Надання доступу користувачам та використання ними Основної державної топографічної карти забезпечить єдину картографічну основу для держателів геопросторових даних на центральному та місцевому рівні», — зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.

За його словами, це дозволить уникнути несумісності картографічної основи та сприятиме створенню наборів геопросторових даних та їх інтеграції в національну інфраструктуру геопросторових даних.  

Крім цього, у майбутньому Держгеокадастром передбачається організація топографічного моніторингу зазначеної карти, що дасть можливість використовувати її як надійне, офіційне, державне джерело топографічних даних для всієї території України, у тому числі для територіальних громад. 

З метою презентації результатів створення Основної державної топографічної карти Держгеокадастром 27 січня 2022 р. о 10:00 заплановано проведення відкритої онлайн ZOOM-конференції на тему «Роль та місце основної державної топографічної карти масштабу 1:50 000 для реалізації національної інфраструктури геопросторових даних».

Долучитись до конференції можна за посиланням: https://us02web.zoom.us/j/82732615603?pwd=SjhLaUcxMFNtSjFHYUJyVVNNaWY4UT09 

Станом на 21 січня в Україні укладено 82 819 угод в рамках ринку землі.

Про це повідомили у пресслужбі Мінагрополітики.

Найбільші площі земель, щодо яких зареєстровано правочини на Харківщині — 30 325 га, Кіровоградщині — 20 126 га та Дніпропетровщині — 18 510 га. 

За кількістю угод лідирують:

• Київщина — 6 066;
• Полтавщина — 5 937;
• Вінниччина — 5 831.

«Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5431 нотаріусів. Всього заяв – 6093, із них погоджено 5400, відмову отримали 693. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі», — додали у Мінагрополітики.

Нагадаємо,  з моменту запуску ринку землі станом на 17 січня 2022 р. в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 055 грн. За цей період було здійснено 29 042 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 105 575 га.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

В середу, 19 січня, на засіданні Уряду було прийнято постанову «Про затвердження Порядку консервації земель».

Про це повідомили в пресслужбі Мінагрополітики.

«Деградовані землі мають бути виведені з обігу шляхом їх консервації. Механізм залужування, заліснення та ренатуралізації дозволить відновити виснажені ґрунти, а відновлення зрошувальних систем — раціонально використовувати запаси вологи в ґрунті», — зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Мета відповідного рішення — визначення організаційних засад проведення консервації деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров’я.

Так, зокрема, ухваленою Урядом постановою пропонується затвердити порядок консервації земель, відповідно до якого визначаються організаційні засади консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно-забруднених земель, орієнтовні показники, що характеризують ґрунтові властивості та зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами.

Читайте також: Землі Міноборони інвентаризують

Міністр оборони України Олексій Резніков та в. о. Голови Держгеокадастру Сергій Завадський підписали спільний наказ Міністерства оборони України та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру «Про створення робочої групи щодо державної інвентаризації земель оборони».

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Реалізація наказу передбачає створення робочої групи щодо державної інвентаризації земель оборони зі складу представників Міноборони та Держгеокадастру. Також наказом встановлюється порядок роботи робочої групи.

Читайте також: Цільова програма використання та охорони земель: Кабмін ухвалив концепцію

Створення зазначеної робочої групи надасть можливість фахівцям Міноборони та Держгеокадастру спільно контролювати та координувати діяльність у сфері інвентаризації земель оборони, усувати перешкоди в користуванні земельними ділянками, обмінюватися геопросторовою інформацією та забезпечувати функціонування інформаційного шару «В користуванні Міноборони» на Публічній кадастровій карті.

«Співпраця з Міноборони є важливим напрямком діяльності Держгеокадастру, зокрема  щодо створення передумов для забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб актуальними відомостями Державного земельного кадастру», — зазначив в. о. Голови Держгеокадастру Сергій Завадський.

Кабінет Міністрів України схвалив концепцію загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель. Розпорядження ухвалили з доопрацюванням на засіданні 19 січня. 

Повідомляє AgroPolit.com.

У документі зазначається, що концепція є основою для прийняття загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель.

«Цільова програма використання та охорони земель забезпечить сталий розвиток землекористування, сприятиме створенню екологічно безпечних умов проживання для населення та ведення господарства. Її реалізація дозволить захистити землі від виснаження, деградації та забруднення, відтворювати та підвищувати родючість ґрунтів, а також зберегти функції ґрунтового покриву», — йдеться у повідомленні.

Читати за темою: Цьогоріч в Україні планують спростити процедуру оформлення землі

Програма виконуватиметься до 2032 р. у два етапи. Очікується, що реалізація передбачених програмою завдань дозволить:

• оптимізувати структуру земельних угідь та агроландшафту;
• зменшити сільськогосподарську освоєність на 5% та розораність території на 10%;
• підвищити продуктивність с/г угідь на 40%-50%;
• зберегти природні водно-болотні угіддя;
• зменшити загрозу земельним ресурсам від деградаційних процесів.

Податківці на підставі результатів звітування з плати за землю за попередні роки звернули увагу на значну кількість помилок при визначенні коду та грубі порушення під час розрахунку суми податкової пільги.

ДПС у Донецькій області інформує, що до 20 лютого поточного року триватиме кампанія декларування земельного податку та орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на 2022 рік.

З урахуванням досвіду декларування плати за землю за попередні роки, податківці звертають увагу на найпоширеніші помилки, які допускаються юридичними особами при заповненні податкової декларації:

• невідповідність КОАТУУ та коду ДПІ, що призводить до виникнення податкового боргу, неприйняття декларацій, подвоєння декларацій при виправленні кодів КОАТУУ та коду ДПІ;
• не заповнення документів, які підтверджують право власності/користування; державної реєстрації прав власності; кадастрового номера, що може свідчити про порушення платником земельного законодавства;
• неактуальна нормативна грошова оцінка, що призводить до заниження податкових зобов’язань, що є підставою для проведення документальної позапланової перевірки;
• арифметичні помилки при розрахунку річної суми податку та щомісячного податкового зобов’язання.

У 2022 році парламенту слід ухвалити законопроєкт №6199, який спрощує процедуру оформлення землі для нотаріусів (розв'язує питання щодо перевірки по концентрації землі та інші речі).

Про це розповів народний депутат, голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський у матеріалі «У 2022 році ціна землі може збільшитись на 10-15%».

За його словами, ці технічні правки здешевлять процедуру оформлення купівлі-продажу землі у нотаріуса, і вона буде швидшою.

«Я позитивно оцінюю роботу ринку землі, бо він працює спокійно і жодної корупції. Наразі я не бачу підстав для перегляду ключових положень закону про ринок землі 552-IX, окрім технічних положень», — розповів Микола Сольський.

Читайте також: В Україні планують впровадити світові стандарти оцінювання землі та нерухомості на ній

Щодо ажіотажу з продажу землі, пояснив нардеп, то його й не очікувалося від самого початку.

«За 2021 рік продали 2-5% всієї сільськогосподарської землі по Україні. Це не багато, але такі обсяги й очікувалися. Ці попередні розрахунки-очікування підтверджувалися даними внутрішньої статистики про кількість потенційних продавців паїв і досвідом старту ринку землі країн-сусідів, в яких теж відбулось розпаювання. Я завжди говорив, що різкого зростання операцій із продажу землі на українському ринку не буде. В першу чергу, немає бажання у власників землі», — підсумував голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Фонд держмайна очікує на ухвалення Верховною Радою змін до законодавства, які дозволять ліквідувати фракційну оцінку (окреме оцінювання земельної ділянки та нерухомості на ній) і впровадити світові стандарти ведення оціночної діяльності. 

Про це розповів голова Фонду державного майна України Дмитро Сенниченко, пише AgroPolit.com.

«Наступний етап нашої роботи — ліквідація фракційної оцінки та перехід до світових стандартів оціночної діяльності. Ці зміни дозволять впровадити в Україні правила, зрозумілі для бізнесу з будь-якої країни. Відповідний законопроєкт вже подано до Верховної Ради», — повідомив чиновник.

Як зазначається, законопроєкт було розроблено спільно з представниками Світового банку, наразі очікується його розгляд у Верховній Раді.

Читайте також: Україна та Азербайджан підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо земельних питань

Реформу оціночної діяльності у відомстві вважають «одним із ключових досягнень Фонду державного майна України в 2021 році». Першим кроком стала ліквідація майданчиків-посередників, які брали кошти за внесення даних про оцінку до реєстру. Тепер це відбувається повністю безкоштовно, завдяки чому громадяни зекономили понад 2 млрд грн.

За даними відомства, запущений у 2021 р. сервіс автоматичної оцінки вартості нерухомості став другим етапом реформи. Тепер не обов’язково звертатися до оцінювачів для визначення вартості майна. Щоб отримати оцінку, достатньо зайти на сайт та внести необхідну інформацію.

«Починаючи з червня 2021 р., сервісом автоматичної оцінки нерухомості скористалися 800 тис. разів, що дозволило зекономити громадянам 80 млн грн, тоді як загальний економічний ефект від реформи становить майже 2,1 млрд грн», — заявив Дмитро Сенниченко.

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 055 грн. За цей період було здійснено 29 042 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 105 575 га.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Основні результати за весь період станом на 17 січня 2022 р.:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 33 055 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 29 042, що складає 21% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 105 575 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,64 га.

Незмінними залишились максимальна ціна об’єкту купівлі-продажу — 5 035 000 грн у  Львівській області. А максимальний розмір ділянки у Харківській області — 67,05 га.

Читати за темою: У Держгеокадастрі озвучили коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки сільгоспземель за 2021 рік

За останній тиждень з 10 по 16 січня результати функціонування ринку землі наступні:

• середньозважена ціна за 1 га на цьому тижні склала 33 651 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 593  (що на 486 більше, ніж на тому тижні);
• сумарна площа проданих паїв — 2136 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,61 га;
• максимальна площа та максимальна ціна за ділянку на минулому тижні була зафіксована у Дніпропетровській області — 49,9 га та 1 545 047 грн відповідно.

Держгеокадастр підписав із Міністерством економіки Азербайджанської Республіки Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у сфері земельних відносин, управління землями державної власності та державного земельного кадастру.

Про це повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Як зазначається, 14 січня 2022 р. у Києві відбулося урочисте підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та Міністерством економіки Азербайджанської Республіки щодо співробітництва у сфері земельних відносин, управління землями державної власності та державного земельного кадастру. З української сторони документ підписав виконуючий обов’язки голови Держгеокадастру Сергій Завадський, з азербайджанської — міністр економіки Мікаїл Чингіз огли Джаббаров.

«Підписання цього Меморандуму відкриває великі можливості для активізації співробітництва між Україною та Азербайджанською Республікою у сфері земельних відносин. Досягнення Азербайджану у земельній реформі є визначними і Україна, зі своєї сторони, не тільки готова переймати найкращий досвід наших азербайджанських колег, але й ділитися власним», — коментує Сергій Завадський.

Читайте також: Ринок землі: скільки можна купити землі та що зміниться після 2024 року

Додамо, що земельна реформа в Азербайджані тривала з 1998 до 2003 року та мала надзвичайний успіх. Закінчення реформи сприяло зростанню економіки та надало можливість 20% населення країни стати землевласниками.

«Співробітництво та діалог з Азербайджаном буде надзвичайно корисним для України на шляху до реформування земельної сфери», — переконують у відомстві.
 

До 1 січня 2024 р. право на придбання сільськогосподарської землі буде тільки у фізосіб-українців. Обмеження — не більше 100 га в «одні руки».

З 2024 р. дозволяється купувати ще і юрособам. З цього моменту для всіх починає діяти інше обмеження — не більше 10 тис. га.

Проте це не означає, що юридичній особі або фізособі не можна купити понад 100 га. Це можна зробити через пов'язаних осіб.

Саме так роблять аграрні компанії, які концентрують земельні банки в руках наближених до них фізосіб або власних робітників. У такий спосіб на користь аграрного бізнесу відбуваються десь 70-80% сьогоднішніх угод з продажу землі.

Що робити, якщо людина перебільшила концентрацію 100 га?

У легальному полі це зробити неможливо. Принаймні, будь-яку угоду з купівлі-продажу землі повинен засвідчити нотаріус, а перед цим він перевіряє, скільки у власності покупця сільськогосподарської землі. Утім, якщо це все-таки сталось, що ж тоді?

Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Якщо цього не сталося, ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подає до суду орган, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель (Держгеокадастр).

Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду продається на земельних торгах. Ціна проданої ділянки, за вирахуванням витрат, пов’язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

У більшості випадків ділянки на території однієї сільської ради, на однім масиві оцінюються приблизно однаково. Однак є кілька факторів, які можуть у перспективі вплинути на ціну ділянок і на які власникам слід звернути увагу.

Про це пише Економічна правда.

• 1.Перспектива зміни призначення. Суттєво відрізняється ціна на землю, яка може бути використана не тільки для виробництва агропродукції: ділянки біля великих міст або в рекреаційних зонах, поблизу транспортних магістралей або з імовірними покладами корисних копалин. Проте таких ділянок дуже мало.
• 2. Договір оренди. Наразі це один з визначальних чинників для ціни. Вільна земельна ділянка, яка не знаходиться у користуванні орендарів, може коштувати удвічі більше за аналогічну, обтяжену орендними відносинами. Ще менше будуть просити за об’єкти, які знаходяться в 10-річній оренді чи навіть більше, не кажучи про ділянки, за якими орендна плата вибрана власниками наперед.

«Загалом вільних земельних ділянок небагато. Проте «земля в оренді» — це ще не діагноз. Так, обробляється орендарями близько 80% усіх сільськогосподарських земель, а в офіційній оренді (зареєстровані права користування ділянками) лише десь 65-67% с/г земель. А «тіньова» оренда не дає пріоритетного права на купівлю», — зазначається у матеріалі.

• 3. Ґрунт, склад та якість землі. Родюча земля користуватиметься більшим попитом. Для орієнтира якості є так звана бонітетна оцінка родючості ґрунтів. Зокрема, базою для нормативної грошової оцінки слугувало саме бонітування земель. 

Загальну інформацію щодо того, які ґрунти де розташовані, можна подивитися на Публічній кадастровій карті, обравши опцію «ґрунти» в каталозі. Навіть за конкретними ділянками.

• 4. Доступ до води. У регіонах з посушливим кліматом цінники на землю будуть меншими. Якщо не виявиться, що поблизу земельної ділянки є водойма або зрошувальна система. Це може бути перевагою і в інших кліматичних поясах.
• 5. Наявність об’єктів інфраструктури. Наявність неподалік від ділянки залізниці, елеватора (карта елеваторів України), електромережі, під’їзної дороги — все це може мати вплив на вартість земельної ділянки.
• 6. Розташування земельної ділянки в земельному масиві. Якщо об'єкт, скажімо, буде десь на відшибі, в кінці поля, біля лісосмуги, це не буде додатковою перевагою для його інвестиційної привабливості. 

В системі «Прозорро.Продажі» оголошено 2 693 земельних аукціонів. З них 1800 аукціонів із оренди та 893 — із відчуження землі. Зростання ціни на торгах уже сягає майже 200 %, а за лотами з землями с/г призначення — п’яти разів.

Про це повідомили в пресслужбі Мінагрополітики.

«У ТОП-5 за найвищою стартовою вартістю лотів ввійшли пропозиції з Одещини, Хмельниччини, Кіровоградщини, Київщини та Львівщині. Найдорожча вартість річної оренди землі зафіксована на Одещині, де вона сягає понад 11 тис. грн за 1 га», — повідомили в міністерстві. 

Аукціонів з оренди та продажу суто с/г земель у системі оголошено 1918 (1416 — із оренди, 502 — із відчуження). Вартість лотів за аукціонами з оренди с/г землі — 26 млн грн, із відчуження —  170 млн грн.

Зростання ціни за лотами з землями с/г призначення сягає п’яти разів.

Читайте також: У Держгеокадастрі озвучили коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки сільгоспземель за 2021 рік

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки для сільськогосподарських угідь за 2021 р. становить 1. З 2016 р. його значення для сільгоспземель залишається незмінним.

Про це повідомили в пресслужбі Держгеокадастру.

Згідно з пунктом 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що індекс споживчих цін, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100%:

• за 2017–2022 р. — для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);
• за 2017–2020 р. — для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 р. становить:

• для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) — 1;
• для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення — 1,1.

Читайте також: Оприлюднено результати роботи ринку землі за 2021 рік

До того ж коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 р. — 1,703; 1997 р. — 1,059; 1998 р. — 1,006; 1999 р. — 1,127; 2000 р. — 1,182; 2001 р. — 1,02; 2005 р. — 1,035; 2007 р. — 1,028; 2008 р. — 1,152; 2009 р. — 1,059; 2010 р. — 1; 2011 р. — 1; 2012 р. — 1; 2013 р. — 1; 2014 р. — 1,249; 2015 р. — 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 — для сільськогосподарських угідь; 2016 р. — для сільськогосподарських угідь — 1,0; для земель несільськогосподарського призначення — 1,06; 2017 р. – 1; 2018 р. —  1; 2019 р. — 1; 2020 р. —  1.

Також у відомстві повідомили, що нормативна грошова оцінка земель за 2002 р., 2003 р., 2004 р. та 2006 р. не індексувалася.

У 2021 році на 26,3 тис. га земель оформлено право постійного користування за Міноборони. Повернено у підпорядкування оборонного відомства 78 земельних ділянок, або 1,6 тис. га земель. 

Про це у Facebook  написав міністр АПК Роман Лещенко.

«Протягом 30 років незалежності землі оборони часто використовувалися не за призначенням. Якщо називати речі своїми іменами, — просто розбазарювалися. Причому йдеться не тільки про землі, а й про майно, на них розташоване: військові аеродроми, полігони та військові містечка тощо», — зазначив міністр.

Він додав, що часто землі оборонного відомства виявлялися незаконно приватизовані через дуже винахідливі «схеми». Мінагрополітики розпочало тривалий кропіткий процес їх повернення через Антирейдерську комісію або шляхом оскарження в суді.

«У 2021 р., попри всі перешкоди, на 26,3 тис. га земель спільними зусиллями оформлено право постійного користування за Міноборони. Повернули у підпорядкування оборонного відомства ми 78 земельних ділянок, або 1,6 тис. га земель», — наголосив міністр.

Він додав, що усі ці землі розташовані в різних куточках України — в Київській, Львівській, Харківській, Одеській, Черкаській, Херсонській та Хмельницькій областях.

На черзі очікують рішення ще майже 160 ділянок.

Читайте також: Держгеокадастр розробив проєкт Порядку топографічної зйомки

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру оприлюднила до обговорення проєкт Порядку топографічної зйомки.

Про це повідомляє пресслужба відомства.

Зазначається, що з метою встановлення єдиних технічних вимог до геодезичної основи, точності, змістовного навантаження, методів створення та оновлення топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500, визначення методики виконання топографічних зйомок, а також конкретизації вимог щодо елементів змісту картографічних матеріалів, робочою групою Держгеокадастру, утвореної наказом Держгеокадастру від 24.11.2020 № 500, розроблено проєкт Порядку топографічної зйомки у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500.

Держгеокадастр пропонує громадським організаціям та фахівцям у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності долучитись до обговорення проекту Порядку топографічної зйомки у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 та надати змістовні пропозиції і зауваження до нього.

Пропозиції та зауваження просять надати на електронну пошту topomaps@land.gov.ua за запропонованою формою, що також розміщена за посиланням в термін до 17 січня 2022 року.

Читайте також: Оприлюднено результати роботи ринку землі за 2021 рік

В рамках чинного ринку землі загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) за 2021 р. становила 28 348.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Крім цього, підраховано результати функціонування ринку землі 2021 р. в деталях:

• середньозважена ціна за 1 га у 2021 р. склала 33 061 грн;
• сумарна площа проданих паїв — 102 993 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,63 га;
• максимальна ціна об’єкту купівлі-продажу — 5 035 000 грн у Львівській обл.;
• максимальний розмір ділянки у Харківській області (Богодухівський район) — 67,05 га.

Окрім того, ділянки максимальним розміром продавались в основному в Харківській, Дніпропетровській та Херсонській областях.

Найдорожче  ділянки за 6 місяців 2021 р. продавались в Київській області.

За площами проданих ділянок лідирують:

• Харківська обл.;
• Херсонська обл.;
• Дніпропетровська.

Найменше землі було продано в Рівненській області — 127 га. 

Найбільше землі було продано у грудні — 33 065 га та завершено 9 032 угоду. Найменше в липні — 7 тис. га, та укладено всього 606 угод.

Нагадаємо, за перший тиждень 2022 р. було продано лише 107 земельних ділянок.

Передавати в оренду нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї мають право виключно сільські, селищні, міські ради, на території яких розташована така земля, відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв)».

Про це повідомляє Zemliak.com, з посиланням на фахівців Безоплатної правової допомоги.

До 1 січня 2019 року такі повноваження мали районні державні адміністрації. Відповідно, з 1 січня 2019 року райдержадміністрації втратили такі повноваження та на даний час не має значення розташування такої земельної ділянки в межах чи поза межами населеного пункту.

«Оскільки нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї передаються в оренду лише після формування їх у земельні ділянки, то до таких договорів оренди застосовуються загальні положення, які регулюють оренду с/г землі», — зазначили експерти. 

Строк дії договору оренди нерозподіленої земельної ділянки/невитребуваного паю обмежується днем реєстрації державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. 

«Такий договір оренди припиняється в день державної реєстрації права власності на земельну ділянку. При цьому будь яких договорів (додаткових угод) про його припинення складати не потрібно. Державна реєстрація припинення права оренди проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією права власності на відповідну земельну ділянку», — додали юристи. 

Читайте також: Названо регіони-лідери за аукціонами з продажу та оренди землі у Prozorro.Продажі

Оскільки наразі нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї передаються в оренду лише після формування їх у земельні ділянки, то до договору оренди таких земель висуваються такі ж вимоги, як і стосовно інших земельних ділянок.

Зазначається, якщо договір оренди укладено після 1 січня 2016 року, а право оренди не зареєстровано, то у орендаря його просто немає. Для того, щоб уникнути негативних наслідків орендарю потрібно невідкладно зареєструвати своє право оренди. 

В системі «Prozorro.Продажі» оголосили 204 нових аукціонів з продажу та оренди земельних ділянок.

Повідомляє пресслужба «Prozorro.Продажі».

«За час роботи ринку землі 418 унікальних організаторів оголосили 2693 аукціонів на загальну площу землі понад 14 тисяч гектар. Загальна вартість всіх лотів склала 843 млн грн», — йдеться в повідомленні.

Як зазначається, зростання ціни в ході аукціонів становило 192%. Середня кількість учасників на торгах — 3,82.

Продовжують займати перші позиції в рейтингу регіонів:

• Одеська область — 354 аукціони;
• Київська область — 262 аукціони;
• Львівська область — 154 аукціони;
• Закарпатська область — 125 аукціонів;
• Івано-Франківська область — 117 аукціонів.

Читайте також: Оприлюднено статистику щодо купівлі-продажу земельних ділянок у перший тиждень 2022 року

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 041 грн. За цей період було здійснено 28 454 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 103 448 га.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Основні результати за весь період станом на 10 січня 2022 р.:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 33 041 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 28 454, що складає 21% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 103 448 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,64 га.

Незмінними залишились максимальна ціна об’єкту купівлі-продажу — 5 035 000 грн у  Львівській області. А максимальний розмір ділянки у Харківській області — 67,05 га.

Читайте також: Відомості про земельні ділянки до кадастру зможуть вносити сертифіковані інженери-землевпорядники — Лещенко

За останній тиждень з 3 по 9 січня результати функціонування ринку землі наступні:

• середньозважена ціна за 1 га на цьому тижні склала 28 536 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 107  (що у 24 рази нижче, ніж на передноворічному тижні);
• сумарна площа проданих паїв — 455 га;
• середній розмір проданої ділянки — 4,3 га;
• максимальна площа ділянки за минулий тиждень Запорізькій області — 20,32 га;
• максимальна ціна у Луганській області  — 342 411 грн.

Розробники документації із землеустрою отримають можливість вносити відомості до Державного земельного кадастру самостійно.

Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко.

Кабінет Міністрів України встановив засади реалізації пілотного проєкту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок. Постанова уже набула чинності.

«Впровадження таких змін — завершальний і дуже важливий етап у радикальній дерегуляції земельних відносин і перетворенні Держгеокадастру на сервісний орган. Практично останнє «вузьке місце», яке дозволяло недобросовісним чиновникам створювати для громадян та бізнесу перешкоди у реалізації їх прав на земельні ділянки — це внесення відомостей до Державного земельного кадастру насамперед при державній реєстрації земельних ділянок», — зазначив посадовець.

За його словами, пілотний проєкт ліквідує цей корупційний ризик. Розробники документації із землеустрою отримають можливість вносити відомості до Державного земельного кадастру самостійно. Процес реєстрації стане швидшим. Документи будуть розглядатися максимум впродовж 7 днів.

За словами Романа Лещенка, одночасно встановлюються відповідні процедурні запобіжники від зловживань — запроваджується добре збалансована система моніторингу за діяльністю сертифікованих інженерів землевпорядників. У разі виявлення порушення Закону Державний кадастровий реєстратор порушуватиме перед Держгеокадастром питання про скасування незаконного рішення інженера, а до вирішення питання фіналізувати внесення відомостей до кадастру буде неможливо.

Водночас процедура перевірки буде обмеженою в часі, і за відсутності реакції з боку державних органів протягом 7 днів блокування реєстрації автоматично зніматиметься.

Мінімальне податкове зобов'язання за землю сплачуватимуть не всі українці. Це пов’язано зі змінами до Податкового кодексу України, які набули чинності 1 січня 2022 року. 

Про це повідомляє AgroPolit.com, з посиланням на Перший діловий канал.

Так, згідно із законом, деякі українці повинні сплачувати за земельний пай мінімальне податкове зобов’язання.

Винятками стали особи:

• власники земельних ділянок, які використовують землю для потреб;
• українці, які реалізують сільгосппродукцію зі свого паю та сплачують необхідні податки на дохід;
• власники дач та прибудинкових ділянок площею до 50 соток;
• власники земельних паїв, розташованих у межах населеного пункту, дачного чи садового кооперативу;
• власники ділянок, які були приватизовані у кооперативах у зоні відчуження.

Читайте також: Держгеокадастром проведено інвентаризацію півмільйона гектарів земель

Держгеокадастром було проведено інвентаризацію півмільйона гектарів земель державної власності та внести відомості про них до Державного земельного кадастру. Основними об’єктами стали землі сільськогосподарського, лісогосподарського призначення та землі оборони.

Про це повідомили в пресслужбі Держгеокадастру.

Як зазначається, головними управліннями Держгеокадастру в областях оперативно укладено 26 договорів про надання послуг та роботи із проведення державної інвентаризації земель та проведено закупівлі послуг.

Лідерами виконання робіт з державної інвентаризації земель стали Одеська (48,9 тис. га), Закарпатська (47,3 тис. га), Житомирська (46,0 тис. га), Тернопільська (44,3 тис. га), Запорізька (35,6 тис. га), Кіровоградська (32,4 тис. га) області.

Вже півтора місяця землю в Україні можна продавати або орендувати за допомогою онлайн-аукціонів на ДП «Прозорро.Продажі». Цією можливістю почали користуватися ті, хто раніше її не мав.

Про це розповів директор платформи Олексій Соболєв.

За його словами, за цей час були аукціони, коли великі агрохолдинги змагалися з невеликими підприємцями, і перемогу здобували саме дрібні виробники. 

«Місцеві виграють, і це добре. Тому що якийсь клаптик землі місцеві фермери іноді можуть краще обробити, аніж великі агрохолдинги, яким просто потрібно багато землі. Всі ці наративи, що тільки багаті щось купують чи орендують, є неправдивими. Вони не дозволяли країні ефективно розвиватись», — пояснив експерт.

За його словами, такий механізм тільки запускається, але перші його результати свідчать, що він успішніший, ніж інші.

«Перші результати можна буде побачити та оцінити вже у травні наступного року, коли буде достатньо даних щодо кожної області. Тоді можна буде порівняти вартість землі у різних регіонах. Наразі в середньому на земельних аукціонах конкурують між собою чотири учасники. У сфері приватизації — три, і це при тому, що вона вже три роки діє. А тут перший місяць — і достатньо людей знають про цей аукціон», — підсумував Олексій Соболєв.

Від початку 2022 року мінімальне податкове зобов’язання буде нараховуватися всім власникам сільськогосподарських ділянок.

Про це повідомляє AgroPolit.com.

Головний редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова у своєму блозі розповіла, як відбуватиметься нарахування МПЗ для паїв, польових доріг, невитребуваних паїв та земель на балансі держпідприємств. 

За її словами, мінімальне податкове зобов’язання стосується як власної чи орендованої землі, яка знаходиться в обробітку, так і сільськогосподарської землі, на якій нічого не вирощується.

«З кожного гектару землі треба сплатити певну суму обов’язкових податків, і вона не може бути меншою від встановленого державою МПЗ — орієнтовно 1,5-2 тис. грн (залежно від розміру НГО). Якщо ж сільськогосподарські землі знаходяться у межах населених пунктів, у дачних та садових кооперативах — за них не сплачується МПЗ», — розповіла Наталія Білоусова.

Читайте також: В Україні змінять порядок ведення Державного земельного кадастру та перелік платних послуг

У мінімальне податкове зобов’язання входять:

• податок на землю;
• податок з доходу за продаж урожаю, вирощеного на цій ділянці;
• податок на доходи фізичних осіб;
• військовий збір із зарплати найманих працівників.

Додаткові доходи в бюджет місцевих громад та загального бюджету в рік від мінімального податкового зобов’язання становитимуть орієнтовно 10-12 млрд грн.  

Зібрані гроші від МПЗ розподілятимуться наступним чином:

• місцевий бюджет — 60 %;
• державний бюджет — 25 %; 
• обласний — 15 %. 

«Пільга у розмірі 50% по сплаті мінімального податкового зобов’язання є тільки для сільського фермерського господарства розміром до 20 га», — зазначила Наталія Білоусова.

За її словами, якщо земельна спадщина не успадкована і на ділянку нема власника, то МПЗ не сплачується. Якщо власник є, то сплачує орендар (у разі укладення офіційного договору), або власник паю (сам обробляє ділянку, або ж здає тіньовому фермеру.

Польові дороги, пасовища і сінокоси теж підпадають  під сплату МПЗ у залежності від розміру НГО (у них вона нижча). Польові дороги, які не входять до паю, а є між паями не підпадають під оподаткування. За землі запасу та резерву МПЗ сплачується власником землі/користувачем чи орендарем, якщо вони в оренді.

Депутатам та уряду слід ухвалити антимонопольне земельне законодавство, аби уникнути появи у регіонах на рівні окремих громад земельних монополій сімейного типу.

Про один із викликів перед владою в АПК на 2022 р. розповіла у блозі головний редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова.

Як зазначається, ринок землі та земельна реформа в Україні стартували з 1 липня 2021 р. — вступив в дію закон № 552-IX про обіг земель сільськогосподарського призначення.

«З 1 січня 2023 року в одних руках можна буде зосереджувати 10 тис. га землі, тобто родина з 5-ти осіб спокійно може тримати цілу громаду у своїй власності. Оренда 50 тис. га землі та право власності на неї — це різні речі, і насамперед відношення орендаря/власника до того, хто здає цю землю або там проживає (колишній власник). Як уникнути цього? Внести поправку в земельний закон про те, що не можна на рівні однієї громади володіти більше ніж 35% всієї с/г землі», — озвучила пропозицію з сектору громад Наталія Білоусова.

Читайте також: На кінець 2021 року в Україні було укладено майже 78 тисяч земельних угод

Станом на кінець 2021 року укладено 77 880 угод на ринку землі майже на 200 тис. га.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики.

«Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5404 нотаріусів. Всього зареєстровано 6064 заяв, з яких погоджено 5372, відмову отримали 692. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі», — йдеться в повідомленні.

Найбільші площі земель, щодо яких зареєстровано правочини на Харківщині — 28 370 га, Кіровоградщині — 19 075 га та Дніпропетровщині — 17 566 га.

До Державного земельного кадастру внесено державний кордон України. Відповідний шар опубліковано на Публічній кадастровій карті України.

Повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, на ньому вже відображено інформацію про державний кордон України з Словацькою Республікою, Угорською Республікою, Румунією (по суходолу), Україною та Республікою Польща (по суходолу).

Такі відомості мають стратегічно важливе значення для забезпечення національної безпеки, економічного розвитку держави, охорони навколишнього природного середовища, міжнародного співробітництва. Це значно зекономить державним органам час і полегшить прийняття управлінських рішень економії часу, а також оптимізує витрати державних коштів при надзвичайних ситуаціях.

Новий шар про державний кордон було додано на виконання абзацу другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 02 лютого 2021 р. № 1175-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України», відповідно до наказів Держгеокадастру від 08.12.2021 № 564 «Про розроблення електронних документів, що містять відомості про державний кордон України», від 17.12.2021 № 588 «Про погодження електронних документів, що містять відомості про державний кордон України, та внесення відомостей про державний кордон до Державного земельного кадастру» та пункту 2.2.9 Плану заходів із адміністрування Державного земельного кадастру на 2021 рік «Підготовка даних для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України».

Кабмін схвалив зміни до деяких своїх постанов стосовно земельного законодавства. У тому числі – до порядку ведення Державного земельного кадастру та переліку платних послуг, які надаються Держгеокадастром та його територіальними органами. 

Про це йдеться у тексті постанови уряду, пише AgroPolit.com.

Зазначається, що зміни необхідні для «приведення у відповідність із положеннями законів від 28 квітня 2021 № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» та від 8 вересня 2021 № 1720-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв'язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна, який на ній розміщено».

Зокрема, документом внесено зміни до закону «Про Державний земельний кадастр», які передбачають:

• розподільне зберігання відомостей Державного земельного кадастру, документів, що створюються у ході ведення кадастру, з метою підтвердження їх походження, цілісності та достовірності;
• заходи для адміністратора кадастру у частині розроблення та забезпечення функціонування програмного забезпечення для моніторингу земельних відносин та інформаційної взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами;
• вилучення положень стосовно погодження надання висновків за результатами проведення державної експертизи програм і проектів із питань ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, матеріалів і документації кадастру;
• повноваження державних кадастрових реєстраторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у частині перевірки відповідності поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації;
• вилучення положень стосовно здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення), а також надання відмов у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав розташування об'єкта Державного земельного кадастру на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора;
• положення щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про землі в межах територій територіальних громад;
• положення стосовно внесення до Державного земельного кадастру обмежень у використанні земель, у тому числі автоматизованого визначення меж обмежень у використанні земель; автоматичного вилучення відомостей про обмеження;
• вилучення положень стосовно внесення до Державного земельного кадастру відомостей про економічну оцінку земель на підставі затвердженої технічної документації з такої оцінки; 
• положення щодо складу та підстав внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру (угіддя земельної ділянки, обмеження у використанні земель, межі територій територіальних громад) та вимоги щодо подання документації із землеустрою, оцінки земель;
• положення стосовно застосування принципів екстериторіальності при внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та подання заяв в електронній формі засобами телекомунікаційного зв' язку разом із документацією із землеустрою, документацією з оцінки земель та іншими документами, які відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
• положення щодо використання кваліфікованої електронної позначки часу;
• положення щодо доповнення переліку осіб, які можуть звертатися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки;
• положення, що технологічне та програмне забезпечення Державного земельного кадастру має забезпечувати інформаційну взаємодію з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, для надання (у тому числі через Публічну кадастрову карту та витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки) відомостей про ділянки надр, надані у користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів;
• положення щодо відображення даних на кадастровому плані земельної ділянки;
• положення, що за бажанням заявника витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку має містити: посилання на документи, на підставі яких відомості про обмеження у використанні земель внесені до Державного земельного кадастру, відомості про ділянки надр, надані у користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;
• положення про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» і встановлені до набрання чинності частиною сьомою статті 47 Закону України «Про землеустрій» на підставі матеріалів, за якими відповідно до законодавства, що діяло на момент їх розроблення, здійснювалося встановлення таких обмежень, за заявою органу охорони культурної спадщини, який затвердив такі матеріали. У разі, якщо з таких матеріалів неможливо встановити дійсні межі зазначених обмежень, такі відомості вносяться до Державного земельного кадастру на підставі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, передбаченої Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Передати переважне право на придбання сільськогосподарської землі іншій особі, згідно із законом про ринок землі, може кожен суб’єкт переважного права.

Про це пише zn.ua.

Особливо цінною така можливість є для осіб, які не можуть набувати у власність сільськогосподарські землі. Яскравий приклад — юридична особа-орендар до 1 січня 2024 року, яка може здійснити передачу свого права, зокрема на платній основі. Для цього необхідно лише її юридичне оформлення шляхом:

• — повідомлення про передачу власника ділянки;
• — укладення договору між суб’єктом переважного права та його отримувачем;
• — реєстрації переданого права в ДРРП.

Важливо: передачу переважного права можна здійснити лише один раз, і вона не зупиняє строків для підтвердження суб’єктом такого права намірів щодо придбання ділянки. 

Строки для продажу землі з переважним правом:

• — продавець подає нотаріусу заяву про намір продажу разом із проєктом договору — не пізніше як за 2 місяці до бажаної дати;
• — нотаріус повідомляє про такий намір суб'єктів переважного права цінним листом з описом вкладень і повідомленням про вручення або під розписку — протягом 3 робочих днів;
• — суб’єкт переважного права повідомляє нотаріуса про намір скористатися своїм цінним листом з описом вкладень і повідомленням про вручення або під розписку — протягом 1 місяця.

У разі продажу земельної ділянки сільгосппризначення через земельні торги та за наявності переважного права купівлі її власник зобов’язаний не пізніше як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати в ДРРП намір щодо її продажу. Переважне право купівлі реалізується за умови, що пропозиція суб’єкта переважного права є рівною пропозиції, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону, а також ним виконуються всі інші встановлені продавцем умови договору купівлі-продажу.

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 135 грн. За цей період було здійснено 27 256 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 99 323 га.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Основні результати за весь період станом на 28 грудня 2021 р.:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 33 135 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 27 256, що складає 20% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 99 323 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,64 га.

Незмінними залишились максимальна ціна об’єкту купівлі-продажу — 5 035 000 грн у  Львівській області. А максимальний розмір ділянки за весь період змінився у Харківській області була продана ділянка розміром 67,05 га.

За останній тиждень з 20 по 27 грудня результати функціонування ринку землі наступні:

• середньозважена ціна за 1 га на цьому тижні склала 31 317 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 2 532 (на 484 більше, ніж на минулому тижні);
• сумарна площа проданих паїв — 9406 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,71 га;
• максимальна ціна та максимальна площа ділянки за минулий тиждень у Дніпропетровській області  — 1 197 397 грн та 38,92 га відповідно.

У Харківській області оголошено 51 аукціон із оренди та відчуження сільськогосподарських земель. Загальна площа цих земельних ділянок становить 290 га.

Про це повідомили в Харківській ОДА.

Нагадаємо, у цілому в системі «Прозорро.Продажі» вже відбулися понад 300 успішних земельних аукціонів, за підсумками яких організатори зароблять до бюджетів різних рівнів понад 104,6 млн грн при оголошеній вартості лотів у майже 49 млн грн. 

Загальна площа успішно реалізованих земельних ділянок — 1960 га. В аукціонах уже взяли участь понад 540 учасників. 

Переважна більшість продавців — це органи місцевого самоврядування. Місцева влада все активніше використовує наданий їй ресурс для збільшення власних доходів. Адже зростання стартової ціни за земельними лотами в цілому становить понад 210 %.

Найбільше на торги виставляють саме землі сільськогосподарського призначення (торги для державних і комунальних земель проводяться лише з оренди таких земель). Таких аукціонів у системі 70%. 

Так, на сьогодні в системі оголошено 1292 аукціони із оренди та відчуження с/г земель. Дохід від аукціонів ставить майже 145 млн грн. Загальна площа земельних ділянок — 8,7 тис. га.

Передумов для суттєвого підвищення активності обігу земель сільськогосподарського призначення на ринку землі у 2022 році немає.

Такий прогноз озвучив старший юрист Legal House Дмитро Савчук, інформує biz.ligazakon.net.

На його думку, підвищення активності обігу сільськогосподарських земель варто очікувати з 2024 року. 

«Тригером пожвавлення обігу земель в умовах ринку землі стане прямий допуск до участі юридичних осіб та суттєве збільшення площі земель сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати в одних руках на рівні 10 000 га», — пояснив юрист. 

З відкриттям ринку землі в Україні законно дозволено відчуження земель сільгосппризначення згідно з договором дарування.

Про це повідомили в центрі Безоплатної правової допомоги.

Поняття договору дарування міститься у статті 717 Цивільного кодексу України. За таким договором одна сторона передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні безоплатно майно у власність.

Для укладення договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення необхідно надати до нотаріуса наступні документи:

• паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки;
• документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку (свідоцтво про право власності на земельну ділянку; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державний акт);
• витяг з Державного земельного кадастру.

«Для укладення договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення вона повинна мати кадастровий номер. Якщо кадастрового номера земельна ділянка не має, то його необхідно присвоїти до звернення до нотаріусу», — наголосили юристи.   

Також варто пам’ятати, що договір дарування може укладатися лише на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчерці, вітчима, мачухи).

Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що станом на 24 грудня укладено 72 367 угод в рамках ринку землі щодо 184 862 га землі.

Так, до трійки лідерів за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини увійшли такі області:

• Харківська — 26,573 тис. га;
• Кіровоградська — 18,301 тис. га;
• Дніпропетровська — 16,346 тис. га. 

Також, згідно з даними, подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5397  нотаріусів. Всього заяв — 6057, із них погоджено 5359, відмову отримали 692, в черзі на розгляд 6. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. 

Читайте також: Покупців землі перевірятимуть на подвійне громадянство

Мінагрополітики запустило Інтерактивний звіт за ринком купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення.

«Сьогодні ринок землі — це живий організм, який змінюється щодня. Відбувається постійна динаміка щодо зміни середньої ціни за 1 га с/г землі. ТОП лідерів серед регіонів за кількістю угод також нестабільний: між областями триває постійна конкуренція. Тому земельний моніторинг актуалізується щодня. І ми повністю відкриваємо суспільству всі дані про земельні відносини в режимі реального часу. Така система вже давно представлена на сайті Держгеокадастру. Тепер у дещо модифікованому вигляді вона є і на сайті Мінагрополітики», — розповів Тарас Дзьоба.

За його словами, Інтерактивний звіт із узагальненими відомостями на сайті Мінагрополітики включає:

• інформацію про загальну кількість угод, площі ділянок, їх загальну вартість та медіанну ціну за 1 га;
• загальну площу ділянок за кожною з областей, а також загальну вартість земельних ділянок та їх середню ціну;
• динаміку купівлі-продажу за останні три місяці – по днях, а також окремо за кожним регіоном, із вказівкою кількості ділянок, площі, вартості;
• аналіз показників за розміром земельної ділянки та цільовим призначенням (загальна вартість, середня ціна, кількість ділянок, їх загальна площа).

«Завдяки цим даним можна, зокрема, побачити, наскільки варіативна ціна, і як вона відрізняється в тих чи інших територіальних громадах», — зазначив заступник Міністра.

Він підкреслив, що сьогодні на динаміку ринку землі впливають насамперед його учасники. Держава зробила основне – надала їм право володіти, користуватися, розпоряджатися землею як власністю. Далі справа за людьми: користуватися цим правом чи нехтувати ним.

Читайте також: У Прозорро.Продажі оголошено 2069 земельних аукціонів на 52 млн грн

Земельним Кодексом України передбачено що кожному громадянину гарантується право на отримання у власність безоплатно земельні ділянки із земель державної та комунальної власності.

Про це пише «Я і Закон».

Зокрема частиною 1 статті 116 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для садівництва у розмірі не більше 0.12 га.

Для того, щоб приватизувати земельну ділянку для садівництва необхідно звернутись із відповідним клопотанням до органу місцевого самоврядування, де зазначити цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання необхідно додати:

• цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
• графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (викопіювання з планово-картографічних матеріалів);
• копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
• погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
• документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок.

Заява та додатки до неї подаються на розгляд сесії міської ради. У разі задоволення клопотання, громадянину необхідно замовити розроблення проєкту землеустрою. Для цього необхідно укласти договір з відповідною землевпорядною організацією, у якому чітко визначити вартість робіт та строки виконання. (Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати 6 місяців).

Відповідно до ст. 186-1 ЗКУ проєкт землеустрою підлягає обов’язковому погодженню в Держгеокадастрі.

Для подальшої реєстрації земельної ділянки громадянину потрібно звернутись до державного кадастрового реєстратора із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки самостійно або уповноважити на це землевпорядну організацію, зазначивши це у договорі. (Строк розгляду заяви складає 14 днів).

Відповідно до п.-110 Постанови Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051,для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, якій здійснює таку реєстрацію, подаються:

• заява (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки за відповідною формою;
• оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації), у паперовій або електронній формі;
• електронний документ.

На підтвердження держаної реєстрації земельної ділянки заявнику видається витяг, в якому зазначаються всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер.

Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них здійснюються безоплатно. За надання відомостей з Державного земельного кадастру сплачується плата:0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб – отримання інформації в паперовій формі та 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб – отримання інформації в електронній формі.

У системі «Прозорро.Продажі» оголошено 2069 земельних аукціонів. Із них  1389 — із оренди та 680 із відчуження.

Повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Загальна вартість усіх лотів, які пропонуються для здачі в оренду, — 52 млн грн, їх загальна площа — 9500 га.

ТОП-5 регіонів за стартовою вартістю таких лотів — Одеська, Хмельницька, Кіровоградська, Львівська, Київська області.

Вартість лотів із продажу — 645 млн грн, вони охоплюють площу в 1006 га. Тут серед лідерів за стартовою вартістю лотів — Львівщина, Київщина, Закарпаття, Одещина, Харківщина.

Уже успішно відбулися 460 земельних торгів.

Аукціонів із оренди суто сільськогосподарські землі в системі оголошено 1080.  Загальна площа земельних ділянок — майже 9 тис. га. А загальна вартість лотів — 20 млн га.

Аукціонів із продажу сільськогосподарські землі — 385. На ці лоти припадає понад 70% від усіх земель, за якими відбуваються торги в «Прозоррро.Продажі».

Вони оцінюються в 145 млн грн. А загальна площа цих земельних ділянок — 810 га. Нагадаємо, що державні та комунальні землі продажу не підлягають.

Середнє зростання стартової ціни за земельними аукціонами у системі «Прозорро.Продажі» — 200%.

Поділ може проводитись для земельних ділянок приватної, комунальної та державної власності. Коли ділянку поділяють на кілька частин, то необхідно встановити нові межові знаки.

Про це повідомляє Земельний фонд.

Проведення розподілу землі можливо лише після розробки техдокументації щодо встановлення меж ділянок, а також після формування створених в результаті поділу ділянок у ДЗК, щоб була можливість присвоїти кадастровий номер кожній новоствореній ділянці та окремо провести держреєстрацію права власності на кожну з них.

У більшості випадків поділ земельної ділянки необхідний, коли:

• необхідно продати, подарувати, обміняти не всю земельну ділянку, а лише її частину;
• потрібно провести поділ земельної ділянки між співвласниками будинку;
• коли людина хоче залишити її у спадок декільком спадкоємцям.

Новоутворені ділянки повинні відповідати певним критеріям. Наприклад, цільове призначення новостворених ділянок, а також категорія земель не можуть відрізнятися від цих самих критеріїв у початковій ділянці.

«Водночас кожна ділянка після поділу повинна мати доступ до дороги або проїзду. У разі якщо разом із земельною ділянкою ділиться будинок, лінія поділу ділянки повинна чітко проходити по лінії поділу будинку», — зазначили правники.

Також, юристи наголосили, що поділ земельної ділянки, яка знаходиться в оренді, на правах емфітевзису, суперфіцію, передана у іпотеку буде можливим лише після отримання нотаріально засвідченої письмової згоди на це цих осіб, після поділу земельної ділянки, усі договори користування або застави мають бути переукладені.

Підставою для поділу земельної ділянки є засвідчена нотаріально заява власника земельної ділянки та розроблена землевпорядною організацією технічна документація на поділ земельної ділянки.

«Якщо власників земельної ділянки декілька (спільна часткова власність між співвласниками), то в такому випадку укладається нотаріальний договір на поділ земельної ділянки між співвласниками. У випадку якщо ділянка ділиться особливим чином, не окремими рівними частинами, або на земельній ділянці є забудова, то в цьому випадку необхідна також кадастрова зйомка земельної ділянки», — додали юристи.

За наявності зазначених документів землевпорядна організація проводить відповідні роботи з розробки технічної документації поділу земельної ділянки на підставі укладеного договору з власником такої ділянки.

У Рівненській області оголошено 20 аукціонів із оренди та відчуження сільськогосподарських земель. Загальна площа земельних ділянок становить 173 га.

Повідомляє Рівненська ОДА.

Зростання стартової ціни за цими земельними лотами сягає 970%. Дохід від аукціонів — 1,7 млн грн.

Нагадаємо, у цілому в системі «Прозорро.Продажі» вже відбулися понад 300 успішних земельних аукціонів, за підсумками яких організатори зароблять до бюджетів різних рівнів понад 104,6 млн грн при оголошеній вартості лотів у майже 49 млн грн.

Загальна площа успішно реалізованих земельних ділянок — 1960 гектар. В аукціонах вже взяли участь понад 540 учасників.

Переважна більшість продавців — це органи місцевого самоврядування. Місцева влада все активніше використовує наданий їй ресурс для збільшення власних доходів. Адже зростання стартової ціни за земельними лотами в цілому становить понад 210 %.

Найбільше на торги виставляють саме землі сільськогосподарського призначення (торги для державних і комунальних земель проводяться лише з оренди таких земель). Таких аукціонів у системі 70%.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Норми встановлені абзацом першого п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 289.1 ст. 289 ПКУ для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 01 січня поточного року, що визначається за формулою, відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПКУ.

Читайте також: Оприлюднено статистику щодо купівлі-продажу земельних ділянок

Абзацами десятим і дванадцятим п. п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ визначено, що орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, інформацію про нормативну грошову оцінку земель у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

Зведену інформацію щодо проведення нормативної грошової оцінки земель розміщено на офіційному вебпорталі ДПС.

Слід зазначити, що згідно з частиною другою ст. 20 Закону України від 11 грудня 2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі — Закон №1378), дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя ст. 23 Закону №1378).

Відповідно до частини третьої ст. 6 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» зі змінами та доповненнями, адміністратором Державного земельного кадастру (далі — Кадастр) є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Кадастрі, розробленні та забезпеченні функціонування програмного забезпечення для моніторингу земельних відносин та інформаційної взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами.

Таким чином, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики погодив зміни до законопроєкту №6199. Зокрема, пропонується удосконалити процедуру набуття у власність невеликих земельних ділянок для садівництва та ведення особистого селянського господарства, розташованих в межах населених пунктів.

Про це розповів секретар Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, народний депутат Іван Чайківський, повідомляє АgroРolit.com.

Зі слів депутата, за проєктом перевірка відповідності набувача земельної ділянки с/г призначення не здійснюється при набутті у власність земельних для ведення садівництва та для ведення особистого селянського господарства зокрема:

• земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення садівництва — 0,25 га;
• земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованих в межах населених пунктів, площею до 2 га.

«Цей законопроєкт дозволить не зловживати переважним правом при купівлі земельних ділянок та застосувати його в час набуття такого права, зокрема юридичними особами. Ми запропонували законопроєкт до 1 читання та включення його в порядок денний сесії», — зазначив Іван Чайківський. 

Він додав, що нардепи також погодили зменшення навантаження на нотаріусів, спростивши перевірку права на купівлю землі одному з подружжя.

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 346 грн. За цей період було здійснено 24 693 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 89 835 га.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Основні результати за весь період станом на 20 грудня 2021 року:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 33 346 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 24 693, що складає 20% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 89 835 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,64 га.

Незмінними залишились максимальна ціна об’єкту купівлі-продажу — 5 035 000 грн у  Львівській області.

А максимальний розмір ділянки за весь період змінився у Харківській області була продана ділянка розміром 67,05 га.

Читайте також: Покупців землі перевірятимуть на подвійне громадянство

За останній тиждень з 13 по 19 грудня результати функціонування ринку землі наступні:

• середньозважена ціна за 1 га на цьому тижні склала 32 182 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 2048 (на 723 більше, ніж на минулому тижні);
• сумарна площа проданих паїв — 7453 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,64 га;
• максимальна ціна у Дніпропетровській області  — 1 515 131 грн;
• максимальна площа ділянки у Харківській області — 67,05 га.

Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що станом на 17 грудня укладено 66 640 угод в рамках ринку землі щодо 169 822 га землі.

Так, до трійки лідерів за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини увійшли такі області:

• Харківська — 24,319 тис. га;
• Кіровоградська — 17,394 тис. га;
• Дніпропетровська — 15,071 тис. га. 

Також, згідно з даними, подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5383  нотаріусів. Всього заяв — 6043, із них погоджено 5349, відмову отримали 690, в черзі на розгляд 4. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. 

Читайте також: Покупців землі перевірятимуть на подвійне громадянство

Щоб уникнути зловживань на ринку землі через механізм множинного громадянства, покупців можуть зобов‘язати подавати відповідну декларацію, в якій би декларант зазначав відсутність подвійного громадянства.

Про це повідомив голова підкомітету з питань земельних відносин Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Артем Нагаєвський, передає AgroPolit.com.

За його словами, у разі виявлення неправдивого декларування, необхідно конфісковувати земельну ділянку.

«Будемо працювати в комітеті над механізмом, але після того, як побачимо порівняльну таблицю після першого читання (законопроєкту 6368 — ред.)», — повідомив нардеп.

До слова, у ВРУ зареєстрували законопроєкт 6368 про множинне громадянство, який дозволяє відкрити ринок землі для іноземців.

Розподіл коштів від продажу земель, наданих у постійне користування фермерам, буде здійснюватись по-новому: 90% до місцевих бюджетів і 10% — в державний. Бюджетний комітет Верховної Ради підтримав відповідну правку до Бюджетного кодексу.

Про це повідомив виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад, голова Всеукраїнського Конгресу Фермерів Іван Слободяник. 

«Після відкриття ринку землі фермери не могли викупити земельні ділянки, надані в постійне користування фермерам. У громад був відсутній  відповідний ДК на такі ділянки. Це було повʼязано серед іншого з ініціативою певних «управлінців»,  щоб суми від продажу земель постійного користування фермерами зараховувались наступним чином: 30% — в місцевий бюджет, а 70% — в державний.  Відсутність такого розподілу робило технічно неможливим зараховувати кошти від продажу земельних ділянок, наданих у постійне користування фермерам», — зазначив Іван Слободяник.

До того ж, за його словами, у громад не було ніякої мотивації такі землі продавати, якщо левова частка йшла «на гору».

«Нині бюджетний комітет підтримав правку до Бюджетного кодексу, щоб розподіл коштів від продажу був 90% на користь громад, 10% в державний бюджет. Сподіваємось, що тепер правку проголосують в залі і нарешті громади отримають свої гроші, а  фермерам — стануть повноцінними господарями своєї землі», — наголосив Іван Слободяник.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

• розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення — не рідше ніж один раз на 5-7 років;
• розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення — не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення — не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016  р. № 489 (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення — для визначення їхньої нормативної грошової оцінки затверджено окремі Порядки).

Читайте також: Мінімальне податкове зобов'язання за землю: алгоритм розрахунку

У межах населеного пункту середня (базова) вартість одного квадратного метра земель диференціюється за економіко-планувальними зонами, які встановлюються на основі економічної оцінки території населеного пункту, з урахуванням таких факторів:

• неоднорідність функціонально-планувальних якостей території;
• доступність до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, масового відпочинку;
• рівень інженерного забезпечення та благоустрою території;
• рівень розвитку сфери обслуговування населення;
• екологічна якість території;
• привабливість середовища: різноманітність місць докладання праці, наявність історико-культурних та природних пам’яток тощо.

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Відповідно до Закону України «Про оцінку земель» технічна документація затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. 

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Такий витяг видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Законом 5600 планується ввести податок на земельні ділянки, на які були оформлені документи до 2013 року. Серед них державні акти без кадастрового номеру. 

Про це у коментарі AgroPolit.com повідомив голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Житомирської області Леонід Корейба.

«В зв’язку з цим, проектом закону додано підстави нарахування земельного податку. Якщо зараз справляння земельного податку передбачає наявність кадастрового номеру земельної ділянки, то за новими вимогами це не є обов’язковим. Оскільки підставою для нарахування податку будуть державні акти старого зразка, що були видані у власність чи користування. А також, рішення, видані органом місцевого самоврядування щодо встановлення факту використання земельної ділянки без оформлення на те документів», — повідомив експерт.

Він додав, що окрема увага у проекті закону надається землям, на які були видані державні акти на постійне користування. Отримали такі документи на землю фермерські та селянські господарства, державні установи, фізичні особи, в тому числі на земельні ділянки в межах населених пунктів під житлову забудову. На сьогодні таких документів на руках є багато. Майже всі вони, наразі, відсутні в кадастровій базі та не мають кадастрових номерів та нових документів, що відповідають сучасному земельному законодавству. Попри це тепер з таких ділянок справлятиметься податок. Не зрозуміло, правда, яким чином. Адже в цьому ж новому законі сказано, що при формуванні мінімального податкового зобов’язання подаються дані про кадастровий номер ділянки. Тобто, довго неоформлені ці земельні ділянки не будуть.

Цікавим є розрахунок мінімального податкового зобов’язання, який розраховується шляхом множення 1 га грошової оцінки земельної ділянки на її площу та коефіцієнти, що враховують період сплати податку. Якщо, скажімо НГО ділянки 10 тис. грн/га, площа 4 га. То МПЗ становитиме 2000 грн. Якщо ця сума лягатиме на власника ділянки, то, подекуди, вона рівна платі від здачі цієї землі в оренду», — підсумував Леонід Корейба.

У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт 6422 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо у сфері відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності». 

Повідомляє AgroPoIit.com.

Ініціатор поданого законопроєкту — прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Згідно із пояснювальною запискою до документа, він має за мету прискорення процедури відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, в тому для будівництва автомобільних доріг загального користування державного значення, мостів, естакад та об’єктів, необхідних для їх експлуатації, в тому числі на умовах концесії або інших формах здійснення державно-приватного партнерства.

Таким чином документом скорочуються строки прийняття та оформлення рішень про викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені для потреб дорожнього господарства.

Зміни також вносяться до Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими Кодекс доповнюється новою статтею, відповідно до якої за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються адміністративні справи у спорах про примусове відчуження зазначених вище об’єктів для будівництва автомобільних доріг загального користування державного значення, мостів, естакад та об'єктів, необхідних для їх експлуатації, в тому числі на умовах концесії або інших формах здійснення державно-приватного партнерства.

У листопаді кількість угод купівлі-продажу на ринку землі зросла на 37%, у порівнянні з жовтнем. Найактивнішою за обігом ринку земель, є Харківська область.

Про це розповів експерт Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Роман Нейтер, передає пресслужба школи економіки. 

«У листопаді ми бачимо суттєве зростання ринку у порівнянні з попереднім місяцем. Кількість транзакцій виросла на 37%, сукупна площа проданих земельних ділянок — на 43% і склала рекордні майже 38 тис. га. Це найбільші показники, починаючи з відкриття ринку землі», — розповів експерт.

Водночас, станом на 1 грудня, кількість укладених угод перевищила 45 тис., а сукупна площа проданих ділянок у листопаді вперше перевищила 100 тис. гектарів.

Середньозважена ціна купівлі продажу залишається стабільною. За словами Романа Нейтера, існує певна відмінність ціни залежно від цільового призначення. Так, для товарної сільськогосподарської землі вона трохи менша (33,5 тис. грн за гектар), землі за особистого селянського господарства — вища (46,6 тис. грн за гектар).

За площею, більшість угод стосується товарної землі: 65,5% всіх проданих земельних ділянок. При цьому за кількістю угод — лише 42,8% транзакцій стосувалися ділянок для товарного виробництва, натомість понад половина проданих ділянок — це ділянки для ведення особистого господарства. 

Читайте також: В системі Прозорро.Продажі здійснено 300 успішних аукціонів з продажу оренди землі

За підсумками листопада трійка областей-лідерів за активністю обігу землі залишається незмінною — Харківська, Херсонська та Кіровоградська області.

 «Основний підсумок на кінець року – ринок землі розвивається стабільно, злагоджено та прозоро. Жодних форс-мажорів не зафіксовано. Абсолютним лідером за кількістю укладених угод є Харківщина. Цей регіон також входить у ТОП-5 «Прозорро.Продажі» за оголошеною вартістю земельних аукціонів. Найбільше угод у рамках ринку землі укладено також на Полтавщині, Київщині, Вінничині, Сумщині», — розповів заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.

В системі «Прозорро.Продажі» вже відбулися понад 300 успішних аукціонів. За підсумками торгів організатори зароблять  до бюджетів різних рівнів понад 104,6 млн грн при стартовій вартості лотів у майже 49 млн грн. 

Повідомляє пресслужба Прозорро.Продажі.

Як зазначається, загальна площа успішно реалізованих земельних ділянок — 1960 га. В аукціонах вже взяли участь понад 540 учасників. 

«Загалом станом на 13 грудня 2021 р. оголошено 1690 торгів. З них — 1133 зі здачі в оренду земель та 557 з продажу. Стартова вартість цих земельних ділянок понад 617 млн. Наразі в системі виставлені на аукціони ділянки загальною площею понад 9,5 тис. га», — повідомили у пресслужбі.

За даними аналітичного модуля Прозорро.Продажі в середньому ціна продажу становить 213% від стартової ціни, а середня кількість учасників на торгах — 3,9. 

Найбільше на торги виставляють землі сільськогосподарського призначення (торги для державних і комунальних земель проводяться лише з оренди таких земель). Таких аукціонів в системі 70%.

Читайте також: З моменту запуску ринку землі в Україні продали майже 22 тисячі земельних паїв 

Міністерство юстиції України нагадало, коли земля з приватної власності переходить до громади.

Про це повідомляє пресслужба Мін’юсту.

«Трапляються випадки, коли після смерті особи залишається майно, яке з певних причин ніхто не успадковує. Це може бути як відмова від прийняття спадку, так і усунення спадкоємців від їхнього права на нього. При цьому майно може перейти у власність територіальної громади як відумерла спадщина», — зазначали у відомстві.

Відумерлою вважається спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи неіснування) кількох юридичних фактів (окрім самого факту смерті спадкодавця, такими фактами можуть бути: відсутність спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини тощо) та виконання відповідним органом місцевого самоврядування необхідних процедурних (процесуальних) дій, спрямованих на набуття територіальною громадою прав та обов’язків померлої особи.

Так, якщо власник земельної ділянки помирає, а спадкоємця немає, у визначений законом термін така земельна ділянка має перейти у власність територіальної громади. Однак такий перехід відбувається не автоматично. Представницькому органу територіальної громади (місцевій раді) необхідно здійснити низку дій та отримати відповідне рішення суду. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Читайте також: З моменту запуску ринку землі в Україні продали майже 22 тисячі земельних паїв

У випадку, коли спадкодавець помер, а спадкоємці протягом шести місяців не звернулися ні до місцевої ради, ні до відповідного нотаріуса із заявами про успадкування майна, орган місцевого самоврядування повинен:

• — прийняти необхідні заходи щодо збереження майна померлої особи (якщо це населений пункт, де немає нотаріуса – обов’язок охорони спадкового майна покладається на орган місцевого самоврядування);
• — по закінченні річного терміну з дня відкриття спадщини (дня смерті особи) звернутися із заявою до місцевого суду про визнання спадщини відумерлою;
• — отримати рішення суду про визнання спадщини відумерлою та перехід права власності на майно до територіальної громади та в установленому порядку ці права зареєструвати.

«Тільки після проходження цієї процедури майно, зокрема земельна ділянка, переходить у власність територіальної громади», — йдеться у повідомленні.

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 415 грн. За цей період було здійснено 21 978 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 80 041 га.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Основні результати за весь період станом на 11 грудня 2021 року:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 33 415 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 21 978, що складає 19% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 80 041 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,64 га;

Незмінними залишились максимальна ціна об’єкту купівлі-продажу — 5 035 000 грн у  Львівській області та максимальний розмір ділянки — 46,75 га у Донецькій області.

Спори, пов’язані з орендою землі, у тому числі ті, що стосуються орендної плати за земельну ділянку, вирішуються у судовому порядку.

Про це розповіли в Міністерстві юстиції України.

Законодавством передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених законом та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати. Аналогічне положення міститься і у Цивільного кодексі України, згідно з яким договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, договір оренди землі, серед іншого, припиняється чи розривається в разі: закінчення строку, на який його було укладено;

• поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
• відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;
• набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;
• невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі»; невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору;
• у разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки;
• на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що станом на 9 грудня укладено 60 658 угод в рамках ринку землі щодо 154 055 га землі.

Так, до трійки лідерів за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини увійшли такі області:

• Харківська — 21,826 тис. га;
• Кіровоградська — 16,426 тис. га;
• Дніпропетровська — 13,721 тис. га. 

Також, згідно з даними, подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5368  нотаріусів. Всього заяв — 6027, із них погоджено 5336, відмову отримали 689, в черзі на розгляд 2. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. 

Читайте також: В Україні с/г землі в критичному стані — екологи

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених Законом, зокрема, розміру орендної плати та грошової оцінки, є підставою для визнання договору недійсним. 

Про це пише buh.ligazakon.net.

«Установивши відсутність у змісті оспорюваної додаткової угоди до договору оренди землі істотних умов, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі» - розміру орендної плати, який, виходячи з положень цього договору, не відповідає вимогам законодавства, порушує права власника земельної ділянки на отримання орендної плати, суди повинні приходити до висновків про визнання додаткової угоди недійсною. Про це говорить постанова Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року у справі №282/422/20 (провадження №61-15203св20). Це та ще понад 96 млн судових рішень можна знайти у системі VERDICTUM», — зазначається у матеріалі.

Читайте також: Середньозважена ціна за 1 га за тиждень склала 32 633 грн

Як розповіли експерти, у цій справі суд установив, що сторони у справі уклали договір оренди землі, а пізніше уклали додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якої строк оренди продовжено. При підписанні цієї угоди не були погоджені істотні умови договору оренди, зокрема не чітко визначений відсотковий розмір орендної плати — «понад 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки». При цьому грошова оцінка земельної ділянки не зазначена в угоді.

Рішенням місцевого суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, визнали недійсною додаткову угоду до договору оренди землі. Верховний Суд погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, зазначивши, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених Законом, є підставою для визнання договору недійсним.

Як зазначається, у справі про визнання недійсним договору оренди землі з підстав відсутності у ньому істотної умови, передбаченої ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», суд повинен установити: чи дійсно порушуються права орендодавця у зв'язку з відсутністю в договорі умов, передбачених статтею 15 указаного Закону, визначити істотність цих умов, а також з'ясувати, у чому саме полягає порушення його законних прав.

Експерти наголошують, що чинна редакція ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» називає істотними наступні умови відповідного договору:

• об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
• дата укладення та строк дії договору оренди;
• орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Сільськогосподарські землі в Україні опинилися в критичному стані, але влада поки обмежується лише обговоренням проблеми, замість реальних кроків з її вирішення.

Про це йдеться в сюжеті «5 каналу».

«Насправді, уряд і Мінагрополітики говорять про те, що ми маємо таку проблему, що десятки мільйонів гектарів в Україні піддаються деградації і необхідно впроваджувати конкретні дії в напрямку збереження цих ґрунтів, але до реальних дій ніколи не доходить», — пояснив експерт із землекористування Михайло Амосов.

Більш того, зауважують експерти, поки еко-активісти показово борються з роботою промисловості, ця серйозна екологічна проблема відсувається на задній план: щороку майже 500 млн тонн українських орних земель зазнають ерозії, вже на понад 32 млн га ґрунтів небезпечно зменшилася родючість.

Фахівці попереджають, що розв'язанням цієї проблеми треба зайнятися негайно, адже якщо питання не вирішувати вже сьогодні, наслідки будуть масштабними — починаючи від дефіциту питної води та посухи, закінчуючи глобальними змінами клімату.

«Найскладніший, найважчий наслідок — це глобальні зміни клімату. Вони прямо пов’язані з кількістю вуглецю в атмосфері, і за світовими підрахунками, близько 20% всього нинішнього вуглецю в атмосфері повернулися туди через розорювання ґрунтів, тобто мінімум на 1/5 глобальні зміни клімату пов’язані з розорюванням», — додав голова ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.

Станом на 6 грудня у системі Прозорро.Продажі оприлюднено вже 1542 земельні аукціони. 1042 із них — із оренди землі (загальна площа земельних ділянок — 7244 га) та 500 — з відчуження (загальна площа — 729 га).

Повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Загальна вартість всіх лотів із оренди землі — 35 млн грн (+ 5 млн грн за тиждень), відчуження — 535 млн га (+160 млн грн за тиждень).

Абсолютним лідером за кількістю аукціонів залишається Одещина — на сьогодні тут організовано 190 аукціонів із оренди землі та 127 — із відчуження.

У п’ятірці лідерів також перебувають Львівська, Київська, Закарпатська та Харківська області.

Аукціонів з оренди та продажу суто сільськогосподарської землі на сьогодні 1097. Загальна площа цих земельних ділянок, виставлених на онлайн-аукціонах, — 7 449 га. Оголошена вартість цих лотів 123 млн грн.

Читайте також: Середньозважена ціна за 1 га за тиждень склала 32 633 грн 

Наразі в Україні середньозважена ціна за 1 га складає 32 633 грн або €1062. Ця вартість є значно нижчою від середньої ціни сільгоспземель в Європі, яка становить понад €10 тис.

Повідомляє glavcom.ua на основі даних статистичної організації Європейської Комісії.

Так найдешевше в Європі можна придбати земельну ділянку сільськогосподарського призначення в Хорватії, де середня вартість сільгоспугідь становить — €3440/га, що в 3,2 раза дорожче ніж в Україні.

Мінімальну ціну на землю зафіксовано в Болгарії — всього €2051/га, а найдорожчу ділянку продали в Іспанії (Канарські о-ви) — €120 тис./га.

Також досить дорогою є земля у Нідерландах (€69632/га) та Італії (майже €60 тис./га).

Присвоєння кадастрового номера — обов'язкова умова приватизації, оформлення прав власності та реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Про це розповіли в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до чинного законодавства, якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності — вважатиметься, що він відмовився від одержання ділянки. Тому, отримання кадастрового номера землі при виділенні в натурі невитребуваної частки (паю) є необхідністю для реєстрації права власності на неї.

Як отримати кадастровий номер

Зверніться в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) і передайте на розгляд:
заяву (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки;
оригінал та електронну форму документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки.

Документи необхідно надати особисто, уповноваженою особою або надіслати поштою цінним листом із описом вкладення та повідомленням про вручення. У разі подання заяви в електронній формі надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку.
Державний кадастровий реєстратор протягом 14 днів із дня реєстрації заяви реєструє земельну ділянку або надає мотивовану відмову.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно мають надати витяг із Державного земельного кадастру.

Мін’юст змінив правила, за якими буде проводитися стягнення на земельні ділянки боржників.

Про це повідомляє Sud.ua.

Міністерство юстиції України Наказом від 11.11.2021 N 4066/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України» внесло зміни в Інструкцію з організації примусового виконання рішень, доповнивши її розділом XVIII «Особливості звернення стягнення на земельні ділянки або прав на них». 

Не в останню чергу це пов’язано з проведеною земельною реформою, яка змінила земельні правовідносини.

Відтепер звертати стягнення на земельні ділянки приватні та державні виконавці будуть за такими правилами:

1. Опис та арешт земельних ділянок або прав на них здійснюються виконавцем у порядку, встановленому для звернення стягнення на майно боржника.
2. Підготовка до проведення земельних торгів та їх проведення здійснюються відповідно до Вимог щодо підготовки до проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 року N 1013.
3. Для здійснення примусової реалізації земельних ділянок або прав на них, на які звернено стягнення, орган державної виконавчої служби, приватний виконавець отримують доступ до електронної торгової системи, який надається на підставі укладеного договору про організацію та проведення земельних торгів з оператором відповідного електронного майданчика.
4. Підготовка лотів для продажу на земельних торгах здійснюється відповідно до статті 136 Земельного кодексу України. Рішенням про проведення земельних торгів щодо земельних ділянок або прав на них є оголошення виконавця про проведення земельних торгів.
5. Під час оприлюднення в електронній торговій системі оголошення про проведення земельних торгів до витрат, здійснених на підготовку лота до продажу, зазначаються витрати, понесені у зв'язку з оцінкою земельної ділянки або прав на неї, а також виготовленням та затвердженням у встановленому законодавством порядку документації із землеустрою.
6. Не пізніше наступного робочого дня з дня оприлюднення в електронній торговій системі оголошення про проведення земельних торгів виконавець зобов'язаний письмово повідомити про проведення таких дій суб'єкта переважного права на її купівлю.
7. Протокол про результати земельних торгів, договір за результатами проведення земельних торгів, акт про проведені електронні торги/про реалізацію предмета іпотеки підписуються виконавцем та скріплюються печаткою відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
8. Не пізніше наступного робочого дня з дня складання акта про проведені електронні торги/про реалізацію предмета іпотеки в електронній торговій системі всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються організатором (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову) відповідно до законодавства. Копії постанови про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю земельних торгів та відповідному органу (установі), якому (якій) була надіслана для виконання постанова про накладення арешту, для зняття арешту.
9. Зараховані оператором електронного майданчика на рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця кошти (ціна продажу лота; витрати, здійснені на підготовку лота до продажу у сумі, зазначеній в оголошенні про проведення земельних торгів; гарантійні внески учасників земельних торгів, які підлягають зарахуванню організатору, розподіляються в порядку черговості, яка встановлена статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження».
10. Витрати за нотаріальне посвідчення підпису виконавця здійснюються за рахунок коштів виконавчого провадження.

За останній тиждень з 29 листопада по 5 грудня середньозважена ціна за 1 га склала 32 633 грн, що на 2 029 грн менше показника минулого тижня (34 662 грн).

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Серед результатів тижня:

• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 942 (на 794 менше, ніж на минулому тижні);
• сумарна площа проданих паїв — 6 438 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,64 га;
• максимальна ціна у Львівській області  — 5 035 000 грн;
• максимальна площа ділянки у Миколаївській області — 26,13 га.

Читайте також: В Україні здійснено 20 633 операцій купівлі-продажу земельних ділянок

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 618 грн. За цей період було здійснено 20 633 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 74 866 га.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Основні результати за весь період станом на 6 грудня 2021 р.:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 33 618 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 20 633, що складає 19% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 74 866 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,62 га.

Крім цього, підраховано результати функціонування ринку землі за листопад:

• середньозважена ціна за 1 га склала 32 875 грн (-725 грн, 33 600 грн у  жовтні);
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 7020 (+2013, 5007 — за  жовтень);
• сумарна площа проданих паїв — 25 968 га (+7 609 га, 18 359 га у жовтні);
• середній розмір проданої ділянки — 3,7 га (у жовтні був аналогічний);
• максимальна ціна та площа ділянки у Львівській області — 5 035 000 грн за 0,94 га відповідно (у  жовтні це була ділянка в Донецькій області — 1 575 430 грн за 46,75 га).

Читайте також: Дострокове розірвання договору оренди землі: пояснення юристів

Факт дострокового розірвання договору оренди землі необхідно зареєструвати. Порядок реєстрації такий же, як і для реєстрації самого договору оренди землі.

Повідомляє Zemliak.com, з посиланням на Безоплатну правову допомогу.

За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг. Саме витяг і підтверджує реєстрацію припинення права оренди.

За державною реєстрацією розірвання договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через ЦНАПи, до нотаріуса.

«Для проведення державної реєстрації дострокового припинення права оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі», — зазначили юристи. 

Читайте також: Названо нюанси приватизації земельної ділянки, на якій розташований будинок

Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:

• документ, що посвідчує особу заявника;
• довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;
• копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
• документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;
• договір оренди земельної ділянки;
• угода про дострокове припинення договору оренди землі (за згодою сторін) або рішення суду, яке набрало законної сили (за рішенням суду).

«Якщо не зареєструвати припинення права оренди земельної ділянки, в орендаря буде формальна підстава продовжувати користуватися земельною ділянкою. Також зареєструвати новий договір оренди землі до реєстрації припинення попереднього неможливо», — підсумовується у повідомленні.

Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що станом на сьогодні укладено 56 964 угод в рамках ринку землі щодо 143 881 га землі.

Так, до трійки лідерів за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини увійшли такі області:

• Харківська — 20,241 тис. га;
• Кіровоградська — 15,686 тис. га;
• Дніпропетровська — 12,852 тис. га. 

Також, згідно з даними, подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5352  нотаріусів. Всього заяв – 6008, із них погоджено 5316, відмову отримали 687, в черзі на розгляд 5. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. 

Читайте також: Названо нюанси приватизації земельної ділянки, на якій розташований будинок

Якщо на неприватизованій земельній ділянці стоїть житловий будинок, на який зареєстровано право власності, то господар може пройти «спрощену» процедуру приватизації земельної ділянки.

Про це повідомляє Zemliak.com.

Пройти «спрощену» процедуру приватизації земельної ділянки можна за такою схемою: 

• виготовити технічну документацію
• зареєструвати земельну ділянку в Держгеокадастрі
• отримати рішення місцевої ради про передачу землі у власність
• оформити право власності на саму земельну ділянку.

Таким способом можна оформити земельну площею до 0,1 га (10 соток) у місті; 0,15 га (15 соток) у селищі міського типу та 0,25 га (25 соток) у селі.

Виготовлення технічної документації:

Основне призначення таких документів — встановити чи відновити межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд. Зазвичай тривалість робіт із виготовлення технічної документації не має перевищувати 6 місяців з моменту укладання договору між замовником та виконавцем.

Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі:

Ціль цього етапу — отримати витяги з Державного земельного кадастру (Держгеокадастру) із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки під будинком. На основі цієї документації та координат межі земельної ділянки відомості про земельну ділянку будуть вноситись до Державного земельного кадастру. Процес державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не може перевищувати 14 днів з моменту подачі документів.

Отримання рішення місцевої ради про передачу земельної ділянки у приватну власність:

Після реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі громадянину слід із письмовою заявою (клопотанням) звернутися до міської, селищної чи сільської ради про передачу земельної ділянки у приватну власність. Згідно з частиною другою статті 118 Земельного кодексу України за результатами розгляду поданого клопотання відповідний орган у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Реєстрація права власності на земельну ділянку:

Ціль — отримати витяг із Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності на земельну ділянку, на якій розташований приватний житловий будинок. Реєстрацію права власності можливо провести в будь-якому центрі надання адміністративних послуг або через нотаріуса. Термін державної реєстрації  — протягом 5 робочих днів.

Верховною Радою України у другому читанні та в цілому було прийнято Законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». 

Так, згідно з прийнятим законопроєктом, власники або користувачі сільськогосподарських ділянок, які перебувають за межами населених пунктів, відтепер зобов’язані щороку сплачувати мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ), навіть якщо на цих ділянках вони нічого не вирощують. 

Про це йдеться у матеріалі «Скільки треба платити за гектар з 1 січня 2022 року — аналіз податкових змін» на Kurkul.com.  

«Ідея нового обов’язкового платежу для фермерів полягає у тому, що сума всіх сплачених податків, що сплачується за таку ділянку, не повинна бути меншою за МПЗ (з 2022 року — 4%, а з 2023-го — 5% від НГО землі). В іншому випадку, власнику землі доведеться доплачувати різницю між МПЗ та сумою сплачених податків», — йдеться у матеріалі.

Скільки доведеться платити — дізнавайтесь з прикладу.

Приміром, землевласник має пай у Вінницькій області розміром 5 га. Середня нормативна грошова оцінка землі по області дорівнює 27 184 грн/га. Відповідно, МПЗ вже наступного року становитиме загалом 5 437 грн. А з 2023 року МПЗ складе вже 6 796 грн за пай.

Фермер, що обробляє пай, або власник землі, якщо користується нею самостійно, має скласти разом всі податки, які він уже заплатив: податок на землю; податок з доходу за продаж урожаю, вирощеного на цій ділянці; податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із зарплати найманих працівників. У разі, якщо загальна сума всіх цих сплачених податків з паю буде меншою за 5 437 грн, то різницю власник або користувач с/г ділянки повинен буде доплатити.

Читайте також: На порталі Дія.Бізнес з'явилася інформація про земельну сферу

Виключення:

• від сплати МПЗ звільняються власники земельних ділянок, які станом на 01.01.2022 перебували у межах населених пунктів, або у дачних та садових кооперативах;
• порядок зарахування сплачених податків в рахунок МПЗ диференційовано між сільгосптоваровиробниками і не сільгосптоваровиробниками;
• для забезпечення справедливого нарахування МПЗ по земельних ділянках державної та недержавної форм власності, передбачено зарахування в рахунок сплати МПЗ лише 20% орендної плати за земельні ділянки, що належать до державної або комунальної власності (в першому читанні пропонувалося зараховувати повністю).

Також фізичні особи звільняються від МПЗ, якщо контролюючий орган не вручив податкове повідомлення-рішення (ППР) у відповідні строки.

В країні ще залишаються проблеми з реєстрацією земель, які перебували в оренді до 2013 р.

Про це розповів міністр агрополітики та продовольства Роман Лещенко під час Національного круглого столу на тему «Земля: захист права власності та протидія рейдерству», повідомляє Укрінформ.

«Є й невирішені питання, пов’язані з договорами про спільну діяльність. Все це поки що перебуває поза вітчизняним правовим полем», — повідомив міністр.

Він зазначив, що Мінагрополітики разом з Мін’юстом та профільним комітетом парламенту напрацювали проєкт закону про внесення змін до земельного законодавства для вдосконалення регулювання та усунення прогалин, що були виявлені у процесі реалізації земельної реформи.

Читайте також: Депутати підтримали введення мінімального податкового навантаження на 1 га сільгоспземель

У системі «Prozorro.Продажі» наразі оголошено 1271 аукціон з продажу та оренди землі загальною вартістю 406 млн грн.

Про це повідомляє пресслужба «Prozorro.Продажі».

Загальна площа всіх виставлених ділянок становить 6,4 тис. га. Зростання ціни перевищує 199%.

«Переважна більшість продавців (997) — це органи місцевого самоврядування», — йдеться в повідомленні.

Читайте також: Депутати підтримали введення мінімального податкового навантаження на 1 га сільгоспземель

За минулий тиждень організатори оголосили в системі 262 нових аукціони. З них — 73 з продажу та 189 з оренди земельних ділянок. Успішно відбулося 130 торгів, 88 продавців уже очікують підписання договорів.

«Найактивніше брали участь у торгах такі області: Львівська, Київська, Закарпатська, Одеська, Хмельницька», — підкреслили у відомстві.
 

Верховна Рада сьогодні, 30 листопада, під час пленарного засідання підтримала у другому читанні законопроєкт №5600 про внесення змін до Податкового кодексу.

Що зміниться із прийняттям законопроєкту:

У Податковому кодексі з'явиться термін — мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ), мінімально можлива сума податків, яку платитимуть користувачі землею. Розмір МПЗ визначатиметься за формулою: сума всіх податків не може бути меншою за 5% від вартості землі. МПЗ не визначається для земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів.

Мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:

• земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам/товариствам на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
• земель запасу;
• невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
• земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.

Відтепер фермери зможуть отримати усю актуальну інформацію про можливості в земельній сфері в режимі онлайн, завдяки новому розділу «Земельна реформа» на національному порталі з розвитку підприємництва Дія.Бізнес.

Повідомили в пресслужбі Мінагро.

На сайті інформація розподілена за трьома напрямами: «Я — землевласник», «Я — покупець» та «Я — орендар», де кожен знайде відповіді на актуальні запитання. 

«Так, землевласник дізнається, кому він може продати ділянку, за якою ціною, які документи для цього потрібні, чи можна продати частину землі та які податки доведеться сплатити під час продажу тощо. Покупець — про умови покупки землі та збору необхідної документації, а орендар — про свій пріоритет при викупі землі та принцип реалізації переважного права», — йдеться в повідомленні.

Читайте також: В Україні вже здійснено понад 18 тисяч операцій купівлі-продажу паїв

Крім того, на сторінці «Земельна реформа» на Дія.Бізнес кожен знайде довідкові матеріали та інструкції щодо користування земельною ділянкою, а також стосовно купівлі й продажу земельної ділянки. Це, зокрема:

1.  Порядок реалізації переважного права під час продажу землі.
2. Рекомендації Мінагрополітики щодо користування земельною ділянкою та щодо її купівлі.
3. Як підготуватися до продажу паю.

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 743 грн. За цей період було здійснено 18 614 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 67 495 га.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Основні результати за весь період станом на 26 листопада 2021 року:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 33 743 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 18 614, що складає 18% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 67 495 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,62 га.

Незмінними залишились максимальна ціна об’єкту купівлі-продажу — 5 035 000 грн у  Львівській області та максимальний розмір ділянки — 46,75 га у Донецькій області.

За останній тиждень з 22 по 28 листопада результати функціонування ринку землі наступні:

• середньозважена ціна за 1 га на цьому тижні склала 34 662 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 1 736 (на 90 більше, ніж на минулому тижні);
• сумарна площа проданих паїв — 6 375 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,67 га;
• максимальна ціна у Львівській області  — 5 035 000 грн;
• максимальна площа ділянки у Запорізькій області — 19,38 га.

Власники паїв Львівщини не поспішають продавати землю, хоча ціна у листопаді зросла на 25%.

Про це розповіли у Львівській ОДА.

«Як ми і прогнозували, власники паїв Львівщини не поспішають продавати землю в очікуванні на зростання ціни. І ціни прогнозовано зростають. У порівнянні з вереснем, середня вартість 1 га паю в нашому регіоні у листопаді збільшилась майже на 25%. Це також свідчить про те, що населення регіону  доволі поінформоване про ринок землі та досвід провадження ринку землі в країнах ЄС», — зазначила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Тетяна Гетьман.

За її словами, середня вартість 1 га паю в області становить 104,13  тис. грн, що більш як в 2 рази вище за середню ціну по Україні.

Нагадаємо, станом на 26 листопада 2021 р. в Україні укладено 52 117 угод в рамках ринку землі, щодо 130 916 га землі.   

Станом на 26 листопада 2021 р. в Україні укладено 52 117 угод в рамках ринку землі, щодо 130 916 га землі.    

Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики.

Так до трійки лідерів за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини увійшли такі області:

• Харківська — 18,148 тис. га;
• Кіровоградська — 14,8 тис. га;
• Дніпропетровська — 11,33 тис. га.

Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5327 нотаріусів. Всього заяв – 5981, із них погоджено 5296, відмову отримали 685. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. 

У разі смерті засновника фермерського господарства право користування земельною ділянкою не припиняється, а зберігається за ФГ. Тобто, право постійного користування землею ФГ не входить до складу спадщини, адже спадкувати можна права померлого засновника, а не земельну ділянку.

Про це розповів адвокат, радника ЮФ «ТОТУМ» Ігор Лавриненко в матеріалі «Смерть засновника фермерського господарства: зберегти землю не можна втратити» на AgroPolit.com.

У цілому, з метою «розблокування» діяльності фермерського господарства після смерті його засновника, на якого було видано Державний акт на право постійного користування землею, необхідно вчинити такі юридично значущі дії:

• внести зміни до статуту ФГ, де будуть врегульовані питання щодо виключення зі складу господарства колишнього засновника, призначення нового голови та розподіл часток статутного капіталу ФГ між його чинними членами;
• у разі, якщо земельним ділянкам не присвоєно кадастрові номери (розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)) (факультативний етап – за умови відсутності даних про земельну ділянку в ДЗК);
• внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з приводу земельної ділянки в частині зміни особи, якій належить право постійного користування (зміна відомостей з фізичної особи – засновника (колишнього голови) фермерського господарства на саме фермерське господарство).

На думку експерта, питання відновлення корпоративного контролю над ФГ, голова якого помер, та збереження активу такого господарства у вигляді земельної(их) ділянки(ок) є доволі складним, однак важливим завданням, яке необхідно вирішити спадкоємцям. І лише належний правовий аналіз та професійний юридичний підхід до зазначеного завдання дозволить досягти бажаного правового результату: оминути підводне каміння як законодавства, так і судової практики.

Кабмін затвердив розроблену Мін’юстом постанову щодо покращення якості адміністративних послуг, у тому числі онлайн, та вдосконалення процедури реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства юстиції України.

Затвердженою постановою уряду запроваджується інформаційна взаємодія з єдиними та державними реєстрами і автоматична перевірка та внесення до ДРРП відомостей про ідентифікованого суб’єкта речового права, обтяження на підставі відомостей, отриманих з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Серед інших основних змін, внесених до Порядку ведення ДРРП та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень — відображення в ДРРП ціни нерухомого майна, встановленої у договорі (у разі набуття права власності на нерухоме майно за відплатним договором).

«Якщо за договором набувається право власності на кілька земельних ділянок та/або об’єктів будівництва — відомості про ціну кожного із таких об’єктів вносяться до ДРРП відповідно до визначеної в такому договорі ціни кожного із об’єктів», — пояснили у Мін’юсті.

В Україні, попри всі обмеження, охочих купити землю у 2,5 раза більше, ніж охочих її продати. 

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, передає AgroPolit.com.

«Ринок землі відкрився 1 липня і на сьогодні знаходиться в пасивному стані. Зараз попри всі обмеження, охочих купити землю в 2,5 раза більше, ніж охочих продати. Наразі укладено понад 48 тис. угод в рамках ринку землі», — зазначив Тарас Висоцький.

Він додав, що ще до відкриття ринку землі за рішенням органу місцевого самоврядування безкоштовно виділяли в межах населеного пункту під забудову ділянку, при цьому власники мали змогу змінювати цільове призначення. Наразі після оновлення законодавства при зміні цільового призначення ділянки, власник має доплатити кошти  в місцеву громаду.

Читайте також: В Україні вже здійснили понад 1000 земельних аукціонів через Прозорро.Продажі

У перехідних положеннях Земельного кодексу чітко вказано, що ділянки для ведення товарного сільськогосподарського товаровиробництва, ділянки виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства (розпайована земля), а також земельні частки (паї) (тобто, несформовані ділянки за сертифікатами, де є умовні гектари) юридичні особи з українською структурою власності зможуть набувати у власність з 1 січня 2024 року. 

Про це розповів адвокат Віталій Соловей, передає liga.net.

«Проте, це не вся сільськогосподарська земля. Є ще ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які громадяни набули в порядку безоплатної приватизації на підставі ст.121 Земельного кодексу, фермерська земля, землі садівництва. Досвід співпраці з нотаріусами демонструє, що будь-які неоднозначні нюанси слід завчасно уточнювати або в Мін'юсті або в Держгеокадастрі», — зазначив адвокат. 

За його словами, забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають в приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 

Заборони на придбання юридичними особами інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення закон не встановлює. 

«Щодо фермерської землі, Держгеокадастр підтверджує, що ділянки для ведення фермерського господарства можуть використовуватися юридичними особами на праві власності, провівши аналогію з орендою. Однак, прямої відповіді щодо можливості набуття у власність українськими юридичними особами із українською структурою власності земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, в період з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 р. Держгеокадастр не надає», — додав Юрій Соколов.

Можна передбачити, додав він, що «заборони на придбання юридичними особами інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення закон не встановлює», а отже і «приватизоване» осг, і ділянки для ведення фермерського господарства українська юридична особа може купити в період з 1 липня 2021 по 31 грудня 2023 р., і заборони на використання юридичними особами фермерської землі на праві власності немає. 

Кількість земельних аукціонів, оголошених у системі Прозорро.Продажі, досягла позначки в 1009, із них за останній тиждень — майже 290.

Про це повідомили в Мінагрополітики.

Протягом листопада вже успішно відбулося 57 земельних торгів. А вартість усіх лотів у системі сягає 342 млн грн.

Згідно з даними, на сьогодні оголошено 693 аукціони з оренди загальною вартістю 25 млн грн. Загальна площа цих земельних ділянок — 4 827 га.

Абсолютним лідером за кількістю аукціонів є Одещина. Тут організовано 188 аукціонів. Також у топі областей — Київська, Черкаська, Сумська та Закарпатська області.

Читайте також: КАС ВС сформулював правову позицію щодо виділення паю із земель фермерського господарства

Аукціонів із відчуження землі станом на сьогодні оголошено 317. Усі лоти оцінюються в 317 млн грн. Загальна вартість земельних ділянок — майже 380 га.

У топі за оголошеною вартістю земельних ділянок  Київщина, Закарпаття, Львівщина, Одещина, Хмельниччина.

У торгах уже взяли участь 176 учасників. Фінальна вартість лоту збільшується від стартової ціни, як правило, на 270%. 

Крім того, уже завершено і повністю підписано всі документи за першим земельним аукціоном  – учасник оплатив лот, договір підписано.

КАС ВС сформулював правову позицію щодо виділення паю із земель фермерського господарства на користь його члена.

Про це йдеться в постанові Верховного Суду у справі № 817/1911/17 (адміністративне провадження № К/9901/61297/18), прийнятій 3 листопада 2021 року, повідомляє пресслужба ВС.

Фізична особа звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0020 га у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на відповідній території, а також зобов'язати відповідача затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати її у власність цій особі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач, як член фермерського господарства, має право на одержання безоплатно у власність із земель державної або комунальної власності земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні голови цього фермерського господарства на відповідній території, а відмова в затвердженні проєкту землеустрою можлива лише у разі, якщо він не погоджений у порядку ст. 186-1 ЗК України. Жодних інших правових підстав для відмови в затвердженні проєкту землеустрою після його погодження в порядку ст. 186-1 ЗК норми ст. 118 ЗК не містять.

Відповідач оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

За результатами розгляду справи Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував такі правові висновки.

У члена фермерського господарства не виникає право користування земельною ділянкою, яка була надана власником (органом місцевого самоврядування) громадянину (засновнику) у користування для створення такого господарства. Єдиним суб'єктом, який володіє правомочністю користуватися земельною ділянкою, виділеною власником (органом місцевого самоврядування) для створення фермерського господарства, є саме таке фермерське господарство як суб'єкт господарювання.

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 662 грн. 

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Зокрема, за останній тиждень середньозважена ціна за 1 га склала 32 106 грн.

Основні результати за весь період станом на 22 листопада 2021 року:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 33 662 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 16 835, що складає 17% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 60 925 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,62 га.

З моменту запуску ринку землі в Україні станом на 22 листопада було здійснено 16 835 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 60 925 га.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Основні результати за весь період станом на 22 листопада 2021 року:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 33 662 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 16 835, що складає 17% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 60 925 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,62 га.

Незмінними залишились максимальна ціна об’єкту купівлі-продажу — 2 949 100 грн у  Київській області та максимальний розмір ділянки — 46,75 га у Донецькій області.

Результати тижня з 15 по 22 листопада:

• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 1 646 (на 517 більше, ніж на минулому тижні);
• сумарна площа проданих паїв — 6 085 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,7 га;
• максимальна ціна у Харківській області  — 687 720 грн;
• максимальна площа ділянки у Херсонській області — 28,25 га.

На Тернопільщині 15 листопада 2021 р. в системі ProZorro вперше успішно відбулися земельні аукціони з продажу права оренди землі в межах території Підгороднянської сільської територіальної громади.

Про це повідомили на Урядовому порталі

Згідно з інформацією, на торги були виставлені 4 земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,46 гектара.

За даними аналітичного модуля, сумарний розмір річної орендної плати за користування земельними наділами становив 83,4 тис. гривень. Ці кошти орендарі сплачуватимуть щороку упродовж всього терміну дії договорів оренди на земельні ділянки, що має поповнити місцевий бюджет Підгороднянської сільської територіальної громади Тернопільської області.

Нагадаємо, земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет через електронну торгову систему ProZorro, що перебуває у державній власності (постанова КМУ від 22 вересня 2021 р. №1013 «Деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису)»).

Читайте також: У Prozorro.Продажі минулого тижня було оголошено 212 нових аукціонів на суму 38 млн грн

Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що станом на 19 листопада в Україні укладено 47 777 угод в рамках ринку землі, щодо 119 894 га землі.  

Повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так до трійки лідерів за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини увійшли такі області:

• Харківська — 16,2 тис. га;
• Кіровоградська — 14 тис. га;
• Дніпропетровська — 10,1 тис. га.

Також, за інформацією відомства, подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5303 нотаріусів. Всього заяв — 5954, із них погоджено 5265, в черзі на розгляд — 6, відмову отримали 683. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. 

Нагадаємо, за тиждень в Україні продано 1 129 паїв сумарною площею 4 329 га.

За минулий тиждень було оголошено 212 нових аукціонів на суму 38 млн грн. Із них — 153 з оренди, 59 — з відчуження землі.

Про це повідомляє пресслужба «Prozorro.Продажі».

«Загальна площа виставлених на аукціонах ділянок становить понад тисячу гектарів», — йдеться в повідомленні.

Уже відбулось 26 земельних торгів із оренди та продажу землі — за ними триває підписання документів. 21 із них із оренди (ділянки площею 100 га на суму 3 млн грн) та 5 із продажу — ділянки площею 0,8 га на суму 4,6 млн грн.

Серед ТОП-5 організаторів аукціонів із оренди землі області: Одеська, Кіровоградська, Київська, Черкаська, Тернопільська.

Лідерами у пропозиціях на відчуження землі є Львівська, Київська, Закарпатська, Одеська та Чернівецька області.

Загалом від старту земельних торгів оголошено 722 аукціони (532 із оренди та 239 із продажу). Із загальною площею земельних ділянок — 4,3 тис. га. А також загальною вартістю лотів — 283 млн грн.
 

Законопроєкт №6199-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки», має усунути перекоси на ринку землі, і, зокрема, безглузді перевірки, яким піддають покупців невеликих ділянок.

Що передбачає законопроєкт?

• Тепер покупців невеликих земельних ділянок площею до 2 га не піддаватимуть тотальній перевірці за всілякими реєстрами і списками.
• Натомість покупець повинен буде власноруч подати декларацію про свої активи і доходи. Це набагато полегшить, здешевить та прискорить процес реєстрації такої угоди.
• Крім того, за такими операціями можна буде розраховуватись як безготівково, так і готівкою, тоді як на «великому» ринку землі готівкові розрахунки взагалі не діють.
• Але при цьому, якщо покупець подав неправдиву декларацію про себе, і ця неправда згодом з'ясується, то угода буде вважатися такою, що не відбулася, і куплену ділянку у нього конфіскують, попри сплачені гроші.

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 836 грн.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Зокрема, за останній тиждень середньозважена ціна за 1 га склала 32 091 грн. Минулого тижня цей показник був на рівні 32 626 грн.

Також оприлюднено Топ-10 найдорожчих об’єктів купівлі-продажу цього тижня:

В Україні історично склалися три різні підходи до проведення нормативної грошової оцінки (далі – НГО) земель. Окремо для земель у межах населених пунктів, окремо для несільськогосподарських земель за межами населених пунктів і ще одна – для земель сільськогосподарського призначення. Внаслідок такого розподілу показники оцінки суттєво відрізнялися. Багаторазове складання трьох видів документації ускладнювало процес її затвердження та потребувало значних витрат.

Повідомили в пресслужбі Мінагрополітики.

Нова методика суттєво спрощує процес та не містить неоднозначних тлумачень. Оцінка буде проводитися на всю територію громади й одразу для всіх земель. Результати оцінки вноситимуть до електронної системи Державного земельного кадастру. Це дозволить швидко надавати оціночну інформацію усім зацікавленим особам.

Чи вплине це на оподаткування громадян та підприємців?

Оскільки НГО земель є базою для оподаткування, оновлення методики навмисне відбувалося таким чином, щоб не призвести до суттєвих змін у податках. Значне зниження показників оцінки зменшить надходження до місцевих бюджетів, а значне зростання – до погіршення інвестиційного клімату.

Чому нова методика зменшує коефіцієнти для земель гірничодобувної промисловості, транспорту та енергетики?

Оскільки нова методика не повинна значно впливати на податкове навантаження, подекуди довелося зменшити коефіцієнт із цільовим призначенням земельних ділянок. В Україні повністю проведена нормативна грошова оцінка лише земель населених пунктів та сільськогосподарського призначення. А от несільськогосподарські землі за межами населених пунктів завжди були «проблемними».

Що відбувається з землями без нормативної оцінки? Податки з них сплачують від нормативної грошової оцінки ріллі по області. У середньому по країні це 27,5 тис. грн за гектар. При тому, що середня базова вартість 1 га в населених пунктах – близько 1,7 млн грн, а мінімальна оцінка 1 га промисловості чи транспорту за межами населених пунктів – близько 415 тис. грн. Така різниця у вартості ділянок одного призначення несправедлива.

Тому важливо, щоб громада провела оцінку земель за новою методикою, і середня оцінка земель промисловості, транспорту, енергетики «підтягнеться» до максимальної.

За межами населених пунктів розташовані 72 % земель гірничодобувних підприємств, 69 % земель енергетики та 75 % земель підприємств транспорту. Різке зростання податкового навантаження на несільськогосподарські землі за межами населених пунктів призвело би до погіршення бізнес-клімату. Тому цілком логічним є зменшення показників для тих, хто сплачував за найвищими ставками, якщо підприємства вже не платитимуть громадам за промислові землі як за сільськогосподарські. Таке рішення утримує баланс адекватного податкового навантаження та надходжень у бюджети громад.

Коли реально запрацює нова методика оцінки?

НГО земель громад на новій методиці застосовуватиметься не раніше 2023 року – в міру того, як громади затверджуватимуть нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель на свою територію. Без затвердженої нової технічної документації сплата податків відбуватиметься «по-старому».

Громадам варто здійснити нову нормативну грошову оцінку земель вже наступного року. Для цього можна використовувати кошти місцевих бюджетів від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва при вилученні земель.

На Публічній кадастровій карті (map.land.gov.ua) з’явився новий інформаційний шар «Інформація щодо розпаювання земель», що містить дані про окремі колективні сільськогосподарські підприємства.

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Також додано посилання на завантаження на порталі метаданих http://gp20.dzk.gov.ua/geonetwork/ (працює у тестовому режимі у зв’язку із модернізацією) проєктів землеустрою, на основі яких були виділені земельні паї працівникам колишніх колективних господарств.

На сьогодні портал метаданих містить 43 225 прив’язаних до місцевості та відповідно трансформованих цифрових растрових зображень планів приватизації щодо 6 499 колективних сільськогосподарських підприємств.

Публікація гео-прив’язаних проєктів землеустрою, на основі яких були виділені земельні паї, дозволить отримати інформацію про результати приватизації та розташування земельних ділянок навіть стосовно тих земель, які не були зареєстровані у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав.

Завдяки цьому фермерські господарства та сільськогосподарські підприємства отримають  додаткові дані (первинну документацію із землеустрою) для здійснення кращого управління своїм банком земельних ресурсів.

Доступ до такої інформації є дуже важливим для органів місцевого самоврядування, які нещодавно отримали право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Вони використовуватимуть таку інформацію для проведення інвентаризації та аудиту своїх земельних ресурсів, виявлення вільних або зайнятих земель під час ухвалення рішень щодо надання дозволу на безоплатну приватизацію, а також це дозволить уникнути накладання меж одних ділянок на інші під час формування нових земельних ділянок.

Ці дані також будуть корисними під час розробки комплексних планів просторового розвитку територій громад, зважаючи на те, що відповідно до законодавства, усі паї, які залишатимуться не витребуваними до 2025 року, мають бути передані у комунальну власність.

Читайте також: За тиждень в Україні продано 1 129 паїв сумарною площею 4 329 га

Держгеокадастр пропонує змінити алгоритм розрахунку Фондом держмайна України оціночної вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення для купівлі/продажу землі. 

Про це пише AgroPolit.com.

Як зазначається, ФДМУ проводить цей розрахунок за допомогою запущеного у червні 2021 р. сервісу автоматичної оцінки об’єктів нерухомості — його називають Модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку.

«Цей Модуль, за оцінками учасників ринку землі (покупці та продавці паю, нотаріуси, приватні оцінювачі), видає часто завищені показники (іноді – навіть багатократні) з оціночної вартості земельної ділянки, що призводить до завищених сум сплати податків (зокрема ПДФО) за ділянками, які виставлені на продаж», — йдеться у повідомленні.

Шквал критики призвів до того, що у вересні відбулася спеціальна нарада у Держгеокадастрі за участі всіх сторін. Після чого до Фонду держмайна відправили підсумковий документ за її результатами із рекомендаціями про зміну визначення Фондом оціночної вартості землі.

Читайте також: За тиждень в Україні продано 1 129 паїв сумарною площею 4 329 га

Зокрема, для уникнення «космічних» значень показників оціночної вартості сільськогосподарських земель пропонується встановити конкретні мінімальні та максимальні значення оціночної вартості 1 га земель в розрізі сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища) за областями, які оновлюватимуться щорічно.

Державний акт на земельну ділянку рожевого (червоного) кольору, виданий у 1992–2001 рр., не містить кадастрового номера земельної ділянки. Отже, ділянка не була виділена в натурі та не мала конкретних меж.

Про це повідомляється на сторінці Земельної реформи в Україні на Facebook.

«Якщо ви маєте такий державний акт, то для переоформлення земельної ділянки має бути виконана кадастрова зйомка та розроблена технічна документація щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)», — йдеться у повідомленні.

На підставі розробленої технічної документації, державний реєстратор внесе земельну ділянку до Державного земельного кадастру (ДЗК) та здійснить присвоєння кадастрового номера земельній ділянці.

«Державний акт рожевого кольору залишається чинним по теперішній час. Проте для укладення угод щодо земельної ділянки в будь-якому випадку необхідно отримати витяг із Державного земельного кадастру», — підсумували експерти.

З моменту запуску ринку землі в Україні здійснено 15 154 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї), що складає 17% від усіх операцій з землею.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Зокрема, за останній тиждень продано 1 129 земельних ділянок:

• сумарна площа проданих паїв — 4 329 га;
• середньозважена ціна за 1 га — 32 091 грн;
• середній розмір проданої ділянки — 3,8 га;
• максимальна ціна та максимальна площа ділянки у Донецькій області — 844 489 грн та 25,86 га відповідно. 

Також інших видів угод (договір міни, дарування, довічного утримання або свідоцтво на праву спадщини) від старту ринку землі здійснено — 75 229.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонують не враховувати орендну плату за ділянки комунальної та держвласності складовою частиною плати за землю.

Повідомляє Agropolit.com.

Законопроєктом пропонує встановити правило, за яким орендна плата за земельні ділянки державної, комунальної власності, передані в оренду суб’єктами права постійного користування земельними ділянками, не є складовою плати за землю.

«Передача в оренду земельних ділянок державних і комунальних підприємств, установ, організацій, що перебувають у постійному користуванні, для вирощування сільськогосподарських культур сприятиме збільшенню доходів місцевих бюджетів, оскільки орендарі таких земель, використовуючи орендовані земельні ділянки, будуть сплачувати або єдиний податок або інші податки, що діють при загальній системі оподаткування», — йдеться у пояснювальній записці.

Нардепи заявляють, що прийняття документу дозволить збільшити доходи місцевих бюджетів та сприятиме виведенню з тіні використання земель державних і комунальних підприємств, установ і організацій.

Договір оренди чи емфітевзису не є перешкодою для укладення договору купівлі-продажу сільськогосподарської землі. Розривати такий договір, чи ні залежить від волевиявлення сторін договору.

Про це розповіла Андріана Мартинів, керуючий партнер Martyniv Law Firm, пише Економічна правда. 

«Але розірвавши договір оренди, набувач добровільно втрачає своє переважне право на придбання ділянки і вже не буде першим в черзі на купівлю», — пояснила експерт.

Юридично це означає, що у власника немає обов’язку комунікувати з ним через нотаріуса в строго визначених законом рамках, якщо виникне бажання продати землю третій особі. 

На практиці, трапляються більш прозаїчні ситуації, коли є заборона на відчуження, оскільки власник має заборгованість по кредитах, аліментах тощо. 

У деяких випадках, сума заборгованості може перевищувати в рази ціну продажу ділянки. Допустимо тут варіант, що сума такого боргу незначна, і потенційний набувач може і має бажання профінансувати погашення заборгованості.

Між таким врегулюванням та укладенням договору купівлі-продажу є часовий проміжок, коли покупець перебуває в невизначеному стані. Банально, власник може передумати продавати, або збільшити ціну продажу. 

Аби мінімізувати зрив угоди після погашення боргів продавця, зняття арештів тощо, сторони можуть укласти попередній договір купівлі-продажу, де зафіксують, що після зняття арешту в сторін буде обов’язок укласти основний договір купівлі-продажу на умовах, що ними погоджені в такому попередньому договорі. 

Чому ж за наявності таких ризиків мають місце рекомендації від нотаріусів – розірвати оренду? Це зумовлено тим, що якщо ділянка «вільна» від оренди, то відсутня необхідність передавати переважне право, реєструвати таку передачу, як обтяження, банально сторони зменшують свої витрати на такі послуги.

Після запуску ринку землі, охочим продати земельну ділянку доводиться сплачувати більше податків через завищену оцінку.

Про це пише ubr.ua.

«Ринок землі в принципі працює — непогано. Питання тільки до оцінки земель — Фонд держмайна видає дуже високі оцінки на деякі землі і паї, які зараз в обороті. Тобто, через це багато договорів зриваються, тому що ціна значно вища за ринкову», — зазначила голова київського відділення Нотаріальної палати України (НПУ) Наталія Козаєвих.

Наприклад, підкреслила вона, хтось продає за $100 тис. (2,6 млн грн), а ФДМ виставляє оцінку в 3,5 млн грн. При цьому нотаріуси «не можуть брати податки нижче оцінки ФДМ».

В такому випадку «люди або погоджуються заплатити податки з суми, яка помітно перевищує продажну вартість». Або — що відбувається значно частіше — в принципі відмовляються продавати. У регіонах повсюдно зустрічаються такі випадки, констатувала нотаріус.

Подібна проблема зустрічається при продажу гаражів і садових ділянок. У київській області, наприклад, оцінка ФДМУ набагато вища, ніж реальна ціна, за якою власники згодні продати наділи.

Наразі в Україні триває робота над вдосконаленням ведення Державного реєстру речових прав. Мінагрополітики спільно з Міністерством юстиції вже підготували зміни до відповідної постанови.

Про це розповів заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Дзьоба, передає пресслужба Мінагрополітики.

«За підсумками 4 місяців ринку землі лише для 55% укладених угод купівлі-продажу були зареєстровані ціни. Найнижчий відсоток зареєстрованих цін у Закарпатській області — лише для 21% угод. Абсолютним лідером є Хмельницька область, там ціни зазначені для 76% угод. Зміни, які ми хочемо внести, спрямовані передусім на те, щоб вирівняти цю проблему. Відповідно реєстрація цін при проведенні операції купівлі-продажу земельної ділянки буде обов’язковою», — сказав Тарас Дзьоба.

Що стосується діапазону середньої вартості землі за останні 4 місяці, то як показують розрахунки Київської школи економіки, вона становить 31-34 тис. грн/га, що відповідає розрахункам KSE грудня 2019 року.

«Є дві області-лідери, де ціни на товарну землю є найвищими. Це Київська та Львівська область. У ТОП-5 областей з найдорожчою землею увійшли також Івано-Франківська, Чернівецька та Полтавська області», — зазначив експерт Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Роман Нейтер.

Вчора, 10 листопада, набрала чинності урядова постанова від 3 листопада 2021 року № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок».

Як було раніше?

Раніше одночасно існували три різні методики оцінки. Як наслідок, показники оцінки сусідніх ділянок могли дуже відрізнятися між собою. У громади була необхідність розробляти й затверджувати три різних види технічної документації. Аграрії, промисловці, органи місцевого самоврядування знають, як багато економічних питань прив'язано до НГО земельних ділянок, адже без неї не можна ні сплатити плату за землю, ні продати майно, ні здати його в оренду.

Як стало?

«Уряд уніфікував проведення такої оцінки, звівши все в одну методику. Тепер Рада відповідної територіальної громади зможе затвердити НГО відразу для всіх земельних ділянок усіх категорій та форм власності на всій території громади за зрозумілими й прозорими процедурами», — роз'яснив Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко.

Роман Лещенко пояснив, що відтепер нормативно-грошова оцінка визначатиметься так: площа земельної ділянки, що підлягає оцінці, множиться на чітко визначений норматив капіталізованого рентного доходу (наприклад, для земель с/г призначення це 27,5 тис. грн/га) та п'ять коефіцієнтів, які залежать від розташування, призначення та якості земельного активу. Інакше кажучи: те, наскільки близько земельна ділянка розташована до великих міст чи курортно-рекреаційних об'єктів; чи є вплив радіаційного забруднення; яке її цільове призначення; які регіональні та зональні фактори її місце розташування, — це все впливатиме на кінцевий розмір НГО.

Проте Андрій Мартин, доктор економічних наук, заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України», зазначає, що нормативна грошова оцінка земель громад, що проводитиметься на новій методичній базі, в найбільш оптимістичному сценарії застосовуватиметься не раніше 2023 року — в міру того як громади розроблятимуть і затверджуватимуть нову технічну документацію із нормативної грошової оцінки земель на свою територію.

«Допоки нова технічна документація не буде затверджена, сплата податків відбуватиметься «по-старому», — вважає експерт.

Проте можна рекомендувати громадам запланувати проведення нової нормативної грошової оцінки земель вже наступного року, не відкладаючи це завдання «в довгий ящик». Для цих цілей можуть використовуватися кошти, що надходять до місцевих бюджетів від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва при вилученні земель.

Аграрії залучили майже 60 млн грн кредитів під заставу 584 га земель сільгосппризначення.

Про це розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Дзьоба, передає Укрінформ.

За словами посадовця, важливо, що йдеться, переважно, про довгострокові позики. Приміром, як зазначається у щомісячному інформаційно-аналітичному бюлетені, понад 40% кредитних угод, укладених під заставу землі у вересні, розраховані на 5 та більше років.

«Очевидно, що за відсутності базового «твердого» активу, який міг би стати банківською заставою, сільгоспвиробники мали труднощі із залученням довгострокового фінансування. Тепер же ми чуємо від селян, що реформа сприяє підвищенню продуктивності аграрного сектору, надає нові можливості для інвестування. Саме дострокове фінансування відкриває двері для переходу від сировинної економіки до виробництва і продажу товарів з високою доданою вартістю», — наголосив Тарас Дзьоба.

Він також підкреслив, що у Мінагрополітики очікують на ще більше пожвавлення цього сегменту кредитування після допуску до земельного ринку юридичних осіб.

Тарас Дзьоба також запевнив, що до кінця року вся інформація про вартість угод із продажу земельних ділянок в Україні відображатиметься в електронних реєстрах. Адже однією з проблем перших місяців роботи ринку землі стало те, що в реєстрах містилися відомості про цінові показники лише 55% укладених угод.

Читати за темою: В системі Prozorro.Продажі стартували перші земельні аукціони

Вчора в системі Prozorro.Продажі стартували перші земельні аукціони. За допомогою системи була здійснена перша операція з купівлі та оренди землі.

Повідомили в Мінагро.

 «На разі, Одеська, Черкаська, Кіровоградська, Львівська, Чернівецька обл. оголосили найбільше аукціонів з оренди землі», — йдеться в повідомленні.

Станом на 8 листопада в системі Прозорро.Продажі вже оголошено 510 земельних аукціонів на майже 245 млн грн, зокрема,335 аукціонів з оренди та 175 — з продажу. Загальна площа виставлених на аукціонах земельних ділянок — майже 2,3 тис. га.

Служба безпеки України викрила незаконне заволодіння землею військового містечка у Львівській області, від якого держава зазнала понад 20 млн грн збитків.

Про це повідомляє пресслужба СБУ.

«Начальник квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) Міноборони разом зі спільниками організував протиправне відчуження 1,5 га ділянок у смт Брюховичі. За оцінками експертів, від цього держава зазнала понад 20 млн грн збитків», — пояснили в СБУ.

Слідством встановлено, що, користуючись своїм службовим становищем, посадовець систематично фальсифікував документи. Під час погодження акту земельної ділянки зловмисник вносив недостовірні дані про розміщення межових знаків охоронної смуги. Такими незаконними маніпуляціями він вилучав землі із власності Міністерства оборони.

«Потім «робота» переходила до його спільника, депутата сільради-члена земельної комісії. Посадовець сприяв, аби за рішенням Брюховицької селищної ради незаконно відчужені землі потрапляли на баланс громади. Згодом на захоплені площі ділки виготовляли фіктивне право власності, оформлюючи на підставних осіб, і продавали за ціною приблизно 5-9 тисяч доларів США за «сотку», — додали у відомстві.

З моменту запуску ринку землі в Україні здійснено 13 997 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї), що складає 16% від усіх операцій з землею.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Зокрема, за останній тиждень продано 1 519 земельних ділянок:

• сумарна площа проданих паїв — 5 527 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,7 га;
• максимальна ціна у Київській області — 968 352 грн 
• максимальна площа ділянки у Херсонській області — 30,24 га

Нагадаємо, за останній тиждень середньозважена ціна за 1 га склала 32 626 грн.

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 34 002 грн.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Зокрема, за останній тиждень середньозважена ціна за 1 га склала 32 626 грн. У жовтні цей показник був на рівні 33 600 грн.

Основні результати за весь період станом на 8 листопада 2021 р.:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 34 002 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 13 997, що складає 16% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 50 180 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,59 га;
• максимальна ціна об’єкту купівлі-продажу — 2 949 100 грн, це ділянка площею 1,947 га в Київській області;
• максимальний розмір ділянки — 46,75 га у Донецькій області, ціна якого склала 1 575 430 грн. Дата реєстрації — 11 жовтня 2021 року.

Затверджена урядом методика нормативно-грошової оцінки земельних ділянок — це мінус 5 млрд грн для органів місцевого самоврядування та даремно витрачені громадами кошти на документацію з НГО.

Про це написав радник Асоціації міст України Іван Фурсенко у Facebook.

«Підприємства, що пов’язані з користування надрами платитимуть на 20% менше. Будівлі і споруду Укрзалізниці вдвічі менше, а енергогенеруючі компанії матимуть з коефіцієнтом 0,5 на відміну від попереднього в 0,65», — зазначив експерт.

Нагадаємо, КМУ затвердив нову методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Ця методика застосовуватиметься до всіх видів земельних ділянок включаючи землі сільськогосподарського призначення. 

Відтепер НГО визначатиметься так: площа земельної ділянки, що підлягає оцінці, множиться на чітко визначений норматив капіталізованого рентного доходу (наприклад, для земель с/г призначення це 27,5 тис. грн/га) та п'ять коефіцієнтів, які залежать від розташування, призначення та якості земельного активу. 

Іншими словами: те, наскільки близько земельна ділянка розташована до великих міст чи курортно-рекреаційних об'єктів; чи є вплив радіаційного забруднення; яке її цільове призначення; які регіональні та зональні фактори її місцерозташування, – це все впливатиме на кінцевий розмір НГО. 

Методика набуває чинності наприкінці 2021 року.

Станом на 5 листопада в Україні укладено 40 510 угод в рамках ринку землі.  

Про це повідомили в Мінагрополітики.

Заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру подали 5252 нотаріусів. Всього заяв — 5894, із них погоджено 5215, в черзі на розгляд — 5, відмову отримали 674. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. 

Площа земель щодо яких здійснені правочини наразі становить 100 390 га.

Нагадаємо, станом на 1 листопада в Україні здійснили 12 465 операцій купівлі продажу паїв. Зокрема у жовтні 5 007 (+436, 4571 — за вересень).

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Також станом на звітну дату укладено 66 951 інший вид угод (договори міни, дарування, довічного утримання або свідоцтво на спадщину).

Станом на звітну дату найбільше продали землі на Харківщині (1 534 угоди), Сумщині (1 375 угоди) та Полтавщині (1 107 угоди).

Площа операцій купівлі-продажу землі становить 44 665 га. Середній розмір земельної ділянки — 3,58 га. Максимальний розмір проданого паю — 46,75 га.

Вчора КМУ затвердив нову методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Ця методика застосовуватиметься до всіх видів земельних ділянок включаючи землі сільськогосподарського призначення. 

Методика набуває чинності наприкінці 2021 року.

Нова методика передбачає коефіцієнти, що характеризують регіональні та зональні фактори місцерозташування земельної ділянки, особливості використання земельної ділянки за основним цільовим призначенням, належність земельної ділянки до певної категорії земель, а також індексацію нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

Згідно з прийнятим документом передбачено визначення вартості землі як добутку площі земельної ділянки на норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі, а також п'яти коефіцієнтів, що характеризують регіональні та зональні фактори місцеположення земельної ділянки, цільове призначення з/д, належність з/д до певної категорії земель, а також індексацію нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

Відтепер НГО визначатиметься так: площа земельної ділянки, що підлягає оцінці, множиться на чітко визначений норматив капіталізованого рентного доходу (наприклад, для земель с/г призначення це 27,5 тис. грн/га) та п'ять коефіцієнтів, які залежать від розташування, призначення та якості земельного активу. 

Іншими словами: те, наскільки близько земельна ділянка розташована до великих міст чи курортно-рекреаційних об'єктів; чи є вплив радіаційного забруднення; яке її цільове призначення; які регіональні та зональні фактори її місцерозташування, – це все впливатиме на кінцевий розмір НГО. 

Читайте також: Вартість оренди землі залежить від регіону, якості та конкурентного середовища між фермерами — експерт 

В системі «Prozorro.Продажі» за жовтень у розрізі земельної реформи було здійснено 306 земельних аукціонів.

Про це розповів міністр аграрної політки та продовольства Роман Лещенко.

«У жовтні в «Prozorro.Продажі» зареєстровано 306 аукціонів: 209 аукціонів — із оренди та 97 — із відчуження землі (землі не с/г призначення державної та комунальної власності). Оголошена вартість цих ділянок у системі – 155 млн грн. Їх загальна площа — 1400 га», — зазначив міністр.

За його словами, найактивніше хочуть здавати землю в оренду в Рівненській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській та Івано-Франківській областях.

Серед лідерів із відчуження земельних ділянок на сьогодні — Львівщина, Закарпаття, Київщина, Одещина, Хмельниччина.

«Нарешті держава і територіальні громади (а за бажанням – і приватні особи) зможуть розпорядитися своєю власністю за дуже ефективною процедурою електронних торгів, яка дозволяє отримати власнику максимальну ціну», — додав Роман Лещенко.

З відкриттям ринку землі громадяни України отримали вільний доступ до купівлі земельних ділянок, з метою використання за цільовим призначенням. Іншим варіантом використання є здача цих земель в оренду та отримання пасивного прибутку.

Про це розповів старший партнер Totum, адвокат, к.ю.н. Богдан Яськів повідомляють finance.ua.

«Вартість оренди по країні різна і залежить від регіону, якості землі, а також від конкурентного середовища між фермерами. В тих регіонах, де конкуренція висока, вартість оренди сягає $150−200 за 1 га в рік. В інших — в середньому $100−120, а в депресивних і того менше — $ 50−70 за 1 га на рік», — розповів експерт.

Тому деякі громадяни обирають землі сільгосппризначення, як змогу інвестувати. Такі капіталовкладення мають низку переваг, зокрема:

• доступна ціна: у регіонах України ціна на землю може бути в рази менша, ніж у Києві (ціна залежить від розміру, нормативної грошової оцінки землі, цільового призначення земельної ділянки);
• недооцінений актив: ринок с/г землі схильний до постійного зростання цін, можливість отримання прибутків у середньостроковій та довгостроковій перспективах. Зняття мораторію на с/г землю стимулюватиме як сплеск попиту на купівлю, так і зростання цін на найближчі 2−3 роки;
• висока капіталізація: можливість спорудження на землі об’єкта нерухомості, розміщення об’єктів інфраструктури для здачі в оренду і отримання доходу;
• варіативність функціонального використання: існує декілька варіантів використання землі для отримання доходу, можливість зміни цільового призначення землі.

Ціна землі має бути не нижче нормативної грошової оцінки. Таке положення закріплене в законі до 2030 року. Потім законодавець планує «відпустити» ціну, тобто не регулювати її на рівні мінімальної.

Про це розповіла Анна Федун, адвокатка й радниця із земельного законодавства Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО)у матеріалі «Нарешті власники землі отримали законне право нею розпоряджатися» на Zemliak.com. 

За її словами, від 1 липня до осені ціна землі «зупинилася». Станом на початок жовтня середня ціна, за даними Держгеокадастру, була співвідносна з нормативно-грошовою оцінкою і складала 35-40 тис. грн за 1 га.

«Цю суму не варто порівнювати з високою ціною європейської землі. Тим, хто хоче продати с/г землю в Україні, на мою думку, варто чекати. Зараз ціна, яку ми маємо, є мінімальною. І прогнозований доступ юридичних осіб на ринок з 2024 року запустить зовсім іншу ціну. 

На скільки це розтягнеться в часі, поки що важко сказати. Але ціна на землю, однозначно, буде рости», — пояснила експертка. 

Варто також відмітити, що статистика в 35-40 тис. грн за гектар — це офіційні суми, які особи зазначають в договорах купівлі-продажу. Для того, щоб зменшити оподаткування цих договорів, часто ці суми занижуються. Тобто вони встановлюють в договорах мінімальну, але насправді ще передають з рук в руки додаткову суму. 

Читайте також: У жовтні було продано понад 5 тисяч паїв

«Мені відомі вже господарства, які придбали землю за ціною, що є значно вищою від офіційної. Вони були зацікавлені саме в цій землі, бо на ній давно вирощують, наприклад, нішеві чи багаторічні культури. Тобто вони готові це заплатити, щоб мати землю у власності. Потрібно розуміти: в українських реаліях офіційна вартість землі, що фіксується в договорі купівлі-продажу, — це офіційна вартість, від якої йде оподаткування. Але насправді часто ця вартість є більшою на практиці», — додала Анна Федун.

За її словами, наразі не можливо знати точні суми в договорах купівлі-продажу с/г землі, адже реєстр прав власності ще дозволяє нотаріусу посвідчити правочини і не внести ціну, пропустити цю графу «Ціна землі». Тобто реєстр не блокує можливість посвідчити правочин, не зазначивши, наприклад, ціну.

«Після того, як постанова про усунення такого нюансу буде прийнята і реєстр буде доопрацьовано технічно, ситуація на ринку буде більш зрозуміла. У цьому, я сподіваюся, будуть великі плюси і перевага для тих, хто бажає скористатися цією інформацією», — підсумувала експертка.

Станом на 1 листопада в Україні здійснили 12 465 операцій купівлі продажу паїв. Зокрема у жовтні 5 007 (+436, 4571 — за вересень).

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Також станом на звітну дату укладено 66 951 інший вид угод (договори міни, дарування, довічного утримання або свідоцтво на спадщину).

Станом на звітну дату найбільше продали землі на Харківщині (1 534 угоди), Сумщині (1 375 угоди) та Полтавщині (1 107 угоди).

Площа операцій купівлі-продажу землі становить 44 665 га. Середній розмір земельної ділянки — 3,58 га. Максимальний розмір проданого паю — 46,75 га.

Читайте також: В Україні знизилась середньозважена ціна землі

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 34 172 грн. Середньозважена ціна за 1 га сільгоспземлі за жовтень склала 33 600 грн (-645 грн, 34 245 грн у вересні).

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Основні результати за жовтень 2021 року:

• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 5007 (+436, 4571 — за вересень);
• сумарна площа проданих паїв — 18 359 га (+2 030 га, 16 329 га у вересні);
• середній розмір проданої ділянки — 3,7 га (+0,1 га, 3,6 у вересні);
• максимальна ціна та площа ділянки у Донецькій області — 1 575 430 грн та 46,75 га відповідно (у вересні це була ділянка в Київській обл. – 2 949 100 грн за 1,95 га).

Читайте також: У ВР зареєстрували законопроєкт щодо спрощення процедур купівлі-продажу землі

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №6199-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки». 

Повідомляє AgroPolit.com.

Як зазначається, метою законопроєкту є спрощення процедури вчинення правочинів щодо переходу права власності на невеликі земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також уточнення положень законодавчих актів щодо процедури набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Читайте також: В Україні набув чинності закон щодо одночасного продажу землі та нерухомості

Законопроєктом пропонуються наступні положення:

• Встановлення правила, за яким перевірка відповідності набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України не здійснюється при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення: для ведення садівництва площею, що не перевищує 0,25 га, і для ведення особистого селянського господарства площею, що не перевищує 1 га, розташованих в межах населених пунктів. При укладенні правочину щодо переходу права власності на такі земельні ділянки їх набувач перед вчиненням правочину про перехід права власності заявляє про дотримання вимог, визначених цією статтею, шляхом подання нотаріусу, що посвідчує відповідний правочин, заяви.
• Встановлення, що площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать на праві спільної сумісної власності подружжю, враховується до загальної площі земельних ділянок лише того з подружжя (колишнього з подружжя), за ким зареєстровано право власності. Надання можливості передачі переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення лише на певний строк, а не безстроково, як має місце зараз.
• Встановлення правила, за яким у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі, суб’єктом якого є юридична особа, і така юридична особа передала переважне право громадянину України (у тому числі після зазначеного продажу земельної ділянки), громадянин, якому передане переважне право, має право пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця в порядку, визначеному частиною четвертою статті 130-1 цього Кодексу.

Старт ринку землі зробив українських землевласників повноспроможними власниками землі. Тому для землевласників важливо знати якомога більше про свої права, а також обов’язки.

Про це розповіли в Мінагрополітики.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється у разі:

• закінчення строку, на який його було укладено;
• викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження для суспільної необхідності;
• поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
• ліквідації юридичної особи-орендаря;
• відчуження права оренди земельної ділянки заставотримачем;
• набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, та з інших підстав, передбачених законом.

«Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Також важливо знати, що такий договір може бути розірваний за згодою сторін. При цьому на вимогу однієї зі сторін — договір може бути достроково розірваний за рішенням суду», — пояснили фахівці.

Окрім того, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим самим договором. Крім того, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін в порядку, передбаченому статтею 652 Цивільного кодексу України.

Також закон визначає, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, яка перебуває в оренді, протягом місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов’язана повідомити про це орендаря.

В рамках відкритого ринку землі найактуальнішим питанням постає захист права власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що дасть змогу без остраху продуктивніше використовувати землю, тобто закуповувати техніку, інвестувати в розробку і покращення земель, а також використовувати нові технології.

Про це розповіли у Мін’юсті.

Дієвими механізмами захисту такого права є:

• вчасне оформлення та внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельні ділянки;
• оформлення договору оренди (суборенди) землі бажано здійснювати в нотаріально посвідченій формі;
• постійне здійснення моніторингу записів щодо нерухомого майна в державних реєстрах;
• використання послуги інформування «СМС-МАЯК», який повідомляє власників про зміни в статусі їх нерухомості (smsmayak.com.ua);
• у разі отримання повідомлення із будь-яких ресурсів про спробу заволодіти нерухомим майном, яке належить власнику, необхідно звернутися до будь-якого державного реєстратора із заявою про заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій. Із заявою може звернутися виключно власник об’єкта нерухомого майна. Строк дії такої заяви – 15 календарних днів. Повторне подання заяви можливе через 5 календарних днів.

Читайте також: В Україні набув чинності закон щодо одночасного продажу землі та нерухомості

Разом з тим, в Мін’юсті звертають увагу на те, що у випадку, коли рейдерське захоплення відбулось, необхідно звернутись до правоохоронних органів та подати скаргу до Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації при Міністерстві юстиції України або до міжрегіональних управлінь Мін’юсту.

Водночас розв'язання питання рейдерського захоплення та поновлення своїх прав можливе у судовому порядку. Зокрема, законодавством визначено право оскарження угод, реєстраційних дій в суді, накладення в межах судового провадження арешту на нерухоме майно та заборони проводити певні дії.

Сьогодні, 28 жовтня, в Україні набули чинності нові правила, за якими одночасно з купівлею-продажем нерухомості набувається і право власності на земельну ділянку, на якій розташована будівля.

Відповідний закон №1174-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об’єкта нерухомості» був опублікований у газеті «Голос України» 28 вересня 2021 р. 

Закон визначає, що при купівлі будь-якого нерухомого майна, а також об'єкта незавершеного будівництва, окрім багатоквартирних будинків, до нового власника одночасно переходить і право на користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт нерухомості. Це право поширюється як на землі, що перебувають у постійному користуванні, так і на орендовані ділянки. Для орендованих земель згоди орендаря на продаж нерухомості не потрібно. Передбачається, що при здійсненні правочину щодо орендованих земель буде достатньо повідомити орендодавцеві про перехід прав на земельну ділянку до нового користувача.

Закон також врегульовує низку питань щодо власності на земельні ділянки під об'єктами нерухомості. Зокрема передбачається, що у разі, якщо новий власник нерухомості не має права на отримання землі у постійне користування, то в такому випадку він зобов'язаний подати клопотання до відповідних органів влади для отримання земельної ділянки у власність або користування. Також, якщо купується лише частина нерухомого майна, то новий власник має право використовувати необхідну для нього земельну ділянку на підставі домовленості з постійним землекористувачем, право постійного користування при цьому правочині не припиняється. Не потрібно укладати окремого договору про купівлю-продаж земельної ділянки, достатньо угоди про придбання майна, де будуть обумовлені й "земельні" питання. Законом зазначається, що право власності або користування земельною ділянкою у разі набуття прав на об'єкт незавершеного будівництва виникає лише у тому випадку, якщо права на такий об'єкт вже зареєстровані.

Як повідомлялося, очікується, що реалізація цього закону сприятиме правовій визначеності, оскільки надасть змогу встановити процедуру переходу права користування земельною ділянкою у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розміщені на ній. Також закон захищатиме права власників та орендарів земельних ділянок, встановлює відповідальність за невиконання вимог щодо прав користування земельними ділянками та зменшить витрати, пов’язані з переоформленням або припиненням орендних правовідносин у сфері землекористування.

На Київщині троє осіб ошукали іноземця на $120 тис., продавши земельну ділянку, яка їм не належала.

Про це повідомили в пресслужбі прокуратури Київської обл.

За даними слідства, троє підозрюваних, використовуючи документи юридичної особи, до якої не мають жодного відношення, уклали з іноземцем фіктивний договір на продаж останньому земельної ділянки у Фастівському р-ні Київської обл., яка їм не належала.

Земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,3 га підозрювані оцінили у $195 тис., а покупець, відповідно до умов укладеного договору, здійснив платіж в сумі $120 тис., як попередню оплату. 

Наразі трьом особам повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 190 КК України).

Читайте також: В Україні пропонують скасувати перевірку покупців с/г землі для садівництва площею до 0,25 га

Нардепи пропонують скасувати перевірку відповідності нормам законодавства даних про осіб, які набувають у власність земельні ділянки сільгосппризначення для садівництва площею до 0,25 га, а також розташованих у населених пунктах ділянок площею до 1 га, оскільки складність та тривалість такої перевірки створює фінансові і часові витрати їх покупцям.

Про це пише ua.interfax.

Відповідний законопроєкт №6199-1 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо уточнення положень щодо вчинення нотаріальних дій у процесі отримання прав на земельні ділянки зареєстровано у Верховній Раді 25 жовтня.

Згідно з пояснювальною запискою до документа, пропонується скасувати перевірку відповідності покупця земельної ділянки сільгосппризначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України у випадках купівлі земельних ділянок для ведення садівництва площею до 0,25 га, а також розташованих у населених пунктах ділянок площею до 1 га особистого селянського господарства.

«При укладенні правочину щодо переходу права власності на такі земельні ділянки їх набувач перед вчиненням правочину про перехід права власності заявляє про дотримання вимог, визначених цією статтею, шляхом подання нотаріусу, що посвідчує відповідний правочин, заяви», — пояснюється в тексті законопроєкту механізм набуття прав на зазначені види земельних ділянок.

На думку авторів законопроєкту, скасування перевірки правонабувачів таких активів спростить порядок отримання ними прав на земельні ділянки і позбавить учасників таких угод від додаткових витрат фінансів і часу.

Теперішній темп розвитку земельної реформи дозволяє якісно вдосконалити практику й законодавство, щоб мінімізувати всі ризики.

Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко розповів у ході круглого столу щодо 100 днів роботи ринку землі.

«Ринок землі відбувся в історичному та фактичному розрізі. Це надскладна, структурна реформа, яку українці чекали 30 років. Наразі він працює, довіра до нього зростає. Система моніторингу в режимі реального часу показує обсяги транзакцій, які відбуваються. Громадяни України вільно користуються своїм правом володіння, користування, розпорядження землею», — розповів Міністр. 

За його словами, Мінагрополітики в питанні земельної реформи рухається поетапно: його основна мета — підтвердити нові можливості, які дає ринок землі.

Читайте також: На геопорталі оприлюднили імена тих, хто скористався правом подвійної приватизації

А для того, щоб цими можливостями громадяни могли користуватися в повній мірі і як належить, на базі Міністерства організовано Земельний штаб. Як розповів Роман Лещенко, це платформа для комунікацій Мінагрополітики, Фонду держмайна, Нотаріальної палати, Держгеокадастру, інших центральних органів виконавчої влади з гравцями ринку, аби оперативно відпрацьовувати всі законодавчі й практичні труднощі, які виникають в учасників ринку.

Роман Лещенко пояснив, що нинішні темпи розвитку земельної реформи зумовлені її консервативною редакцією та значною кількістю обмежень, адже в суспільства перед стартом ринку землі було багато фобій, страхів, маніпуляцій.

«Ми в цьому форматі прийняли командою рішення, що рухаємося етапно, з відповідними обмеженнями. Динаміка, яку ми маємо сьогодні,— більше 30 тис. угод, понад 80 тис. га транзакцій — є фактом того, що процес рухається у позитивній динаміці», — переконаний він.

До 2024 року агрохолдинги збережуть за собою більшу частину землі, що орендується, завдяки використанню механізму викупу с/г ділянок через співробітників. Однак у довгостроковій перспективі великі агрокомпанії поступляться місцем середнім і малим.

Такі оцінки дав партнер та керівник практики транскордонних спорів юридичної групи LCF Ігор Кравцов, передає UBR.ua.

Він зазначив, що деякі агрохолдинги використовують практику стимулювання своїх співробітників викуповувати землю у орендодавців компанії, а після укладати договір про оренду.

Таким чином, агрохолдинги зможуть продовжити орендувати землю і не будуть змушені її викуповувати.

За прогнозами експерта, через малі обсяги землі, що продається, до моменту старту ринку для юридичних осіб (2024 рік) тільки 3-5% с/г землі буде викуплено.

«Думаю, в перспективі 5 років карта оброблюваної землі трохи зміниться. А ось у середньостроковій і довгостроковій перспективі великі агрокомпанії поступово поступатимуться місцем середнім і малим, що обумовлено їхньою економічною ефективністю, що росте», — вважає партнер LFC Кравцов.

Читайте також: В Україні здійснили понад 11 тисяч угод купівлі-продажу землі

Продавати земельні ділянки після запуску ринку землі почали ті, у кого була гостра потреба в грошах, скажімо, на лікування чи у зв'язку з якимись нагальними потребами.

Таку думку висловила Дарина Панченко, помічник приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області в коментарі AgroPolit.com.

«Або ж офіційно оформляють свої відносини ті, хто давним-давно взяв гроші в орендаря за ці паї наперед (наприклад, на весілля дітей/похорон/треба було виплатити компенсацію за ДТП чи щось подібне), а зараз лише з’явився інструмент, як продати легально, але таких людей не багато», — додала експерт.

За її словами, серед помилок, яких припустилися на старті земельного ринку, і це потягнуло за собою низку проблем присутні наступні:

• Для покупців землі — насамперед це легалізувати доходи. Перше, що запитує нотаріус у фермера: як той підтвердить джерела походження коштів, щоб придбати цю землю. Тож декларації — це необхідність. До того ж такі перевірки скоро будуть і щодо всіх договорів купівлі-продажу будь-якого майна, а не тільки с/г землі.
• Для продавців землі — впорядкувати документи. Часто земля не зареєстрована, спадщина не оформлена, а люди про це не знають. Або ж приходять продавати, а виявляється, що людина в реєстрі боржників через якісь давним-давно несплачені штрафи і стягнення — і фермеру доводиться закривати ці питання у виконавчій службі.

Читайте також: В Україні здійснили понад 11 тисяч угод купівлі-продажу землі

За тиждень, із 18 по 25 жовтня, в Україні здійснено 1 269 угод купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї). В загальному станом на 25 жовтня — 11 119 операцій.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Також станом на звітну дату укладено 62 410 інших видів угод (договори міни, дарування, довічного утримання або свідоцтво на спадщину).

Станом на звітну дату найбільше продали землі на Харківщині (1 383 угоди), Сумщині (1 192 угоди) та Полтавщині (1 033 угоди).

Площа операцій купівлі-продажу землі становить 39 942 га. Середній розмір земельної ділянки — 3,59 га. Максимальний розмір проданого паю — 46,75 га.

Трапляються випадки, коли після смерті особи залишається майно, яке з певних причин ніхто не успадковує. Це може бути як відмова від прийняття спадку, так і усунення спадкоємців від їхнього права на нього. При цьому майно може перейти у власність територіальної громади як відумерла спадщина.

Про це пише «Я і Закон».

Відумерлою вважається спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи неіснування) кількох юридичних фактів (окрім самого факту смерті спадкодавця, такими фактами можуть бути: відсутність спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини тощо) та виконання відповідним органом місцевого самоврядування необхідних процедурних (процесуальних) дій, спрямованих на набуття територіальною громадою прав та обов’язків померлої особи.

Так, якщо власник земельної ділянки помирає, а спадкоємця немає, у визначений законом термін така земельна ділянка має перейти у власність територіальної громади. Однак такий перехід відбувається не автоматично. Представницькому органу територіальної громади (місцевій раді) необхідно здійснити низку дій та отримати відповідне рішення суду. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Читайте також: На геопорталі оприлюднили імена тих, хто скористався правом подвійної приватизації

У випадку, коли спадкодавець помер, а спадкоємці протягом шести місяців не звернулися ні до місцевої ради, ні до відповідного нотаріуса із заявами про успадкування майна, орган місцевого самоврядування повинен:

• прийняти необхідні заходи щодо збереження майна померлої особи (якщо це населений пункт, де немає нотаріуса — обов’язок охорони спадкового майна покладається на орган місцевого самоврядування);
• по закінченні річного терміну з дня відкриття спадщини (дня смерті особи) звернутися із заявою до місцевого суду про визнання спадщини відумерлою;
• отримати рішення суду про визнання спадщини відумерлою та перехід права власності на майно до територіальної громади та в установленому порядку ці права зареєструвати.

Тільки після проходження цієї процедури майно, зокрема земельна ділянка, переходить у власність територіальної громади.

Оборонне відомство спільними зусиллями з Мінагрополітики відновило право постійного користування одразу 16-ма земельними ділянками на території військового містечка поблизу Києва.

Про це розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«Продовжуємо повертати Міноборони землі оборонного призначення, які були в нього незаконно відібрані. Так, днями було повернуто в державну власність 2  га землі. Їх незаконно привласнили  приватні особи, які тепер мають відповісти перед законом. Для розуміння, ці землі оцінюються в 5,5 млн грн», — розповів Роман Лещенко.

Він додав, що тепер ці землі Міноборони використовуватиме для реабілітації, оздоровлення та відпочинку військовослужбовців і їхніх родин, а також для проведення навчань із бойової підготовки офіцерів.

«Але й це не все. На території цього військового містечка є ще низка незаконно привласнених земель. Це питання, а також ще до десяти таких же скарг наразі розглядає Антирейдерська комісія Мін’юсту», — підкреслив Роман Лещенко.

Він також нагадав, що спільними зусиллями вже повернули тисячі незаконно привласнених гектарів землі Міноборони на Черкащині, Одещині, Львівщині, Київщині.

Читайте також: На геопорталі оприлюднили імена тих, хто скористався правом подвійної приватизації

Імена понад 4 000 громадян, які скористалися правом подвійної приватизації, оприлюднено.

Про це розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, передає пресслужба Мінагрополітики.

«На нашому геопорталі в режимі реального часу можна побачити імена людей, які три, чотири, а то й п'ять разів отримували землю. Просто натискаєте на будь-яку земельну ділянку й одразу бачите всі офіційні документи власника. Зараз над цим працюють правоохоронні органи. 4000 громадян — це перша хвиля, яку ми оприлюднили», — розповів Роман Лещенко.

За словами Міністра, це тільки початок, і геопортал поповнюватиметься такою інформацією.

«Невдовзі ми оприлюднимо імена юридичних осіб, яких не мало бути в рамках земельного ринку, бо ми їх виключили з обігу, а вони встигли акумулювати сотні гектарів землі, купуючи й продаючи її. Навіть вночі 30 червня ще торгували, відчужували землю, робили перекидку. Серед цих громадян є люди, які ні доходів не мають, ні постійного місця проживання, а водночас є засновниками компанії, в якої на балансі — 700 га. Дивимося і виявляється, що там замішана сім’я чиновника, який керував обласним управлінням Держгеокадастру, наприклад. Феноменальні збіги. Багато документів знищувалися», — зазначив Міністр.

Читайте також: Держгеокадастр пропонує змінити алгоритм розрахунку вартості земельних ділянок с/г призначення

Конституційний суд змінив порядок денний, включивши у розгляд справу щодо земельної реформи.

Про це написала в Telegram представниця Верховної Ради в КС Ольга Совгиря.

«Сьогодні Конституційний Суд змінив раніше оприлюднений порядок денний на цей тиждень і включив до нього справу за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України (одна зі справ, яка стосується т.зв. «земельної реформи»)», — написала вона.

Та нагадала, що чинний Закон «Про Конституційний Суд України» фактично взагалі не регулює спосіб формування порядку денного, що дає можливість включати справи до порядку денного навіть безпосередньо перед їх розглядом.

«Такі непрозорі дії Конституційного Суду щодо формування порядку денного і розгляду справ вкотре підтверджують потребу у реформуванні законодавства, яке регулює порядок розгляду справ Конституційним Судом», — додала Ольга Совгиря.

Фахівці Держгеокадастру пропонують змінити алгоритм розрахунку вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення Фондом держмайна.

Повідомляє АgroРolit.com.

«Наразі розрахунок проводиться сервісом автоматичної оцінки об’єктів нерухомості. Цого називають Модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку. Цей Модуль часто завищує показники з оціночної вартості земельної ділянки, що призводить до завищених сум сплати податків за ділянками, які виставлені на продаж», — розповіла головний редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова.

Читайте також: Мінфін скоригує форму декларації з плати за землю

Тому Держгеокадастр пропонує 3 кроки для оновлення механізму визначення оціночної вартості паїв ФДМУ:

• зменшити вагову складову у розрахунку даних щодо вартості земельних ділянок, отриманих з мережі інтернет;
• збільшити вагову складову відомостей про ціну земельних ділянок, яка фактично передбачена у договорах відчуження земельних ділянок;
• зменшити вагову складову у розрахунку вартості земельних ділянок даних, які істотно відрізняються від середньої ціни земельних ділянок, яка фактично передбачена у договорах відчуження земельних ділянок.

При цьому особливу увагу в оновленні алгоритму для ФДМУ в Держгеокадастрі приділяють нормативно-грошовій оцінці.

На сайті ДПС розміщено для громадського обговорення проект наказу Мінфіну «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)».

Фактично пропонують нову редакцію податкової декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності), яка запрацює з дня офіційного опублікування затвердженого наказу.

Проєкт наказу передбачає місця для зазначення коду Кодифікатора (КАТОТТГ), інформації щодо кодів за КОАТУУ (КАТОТТГ) адміністративно-територіальних одиниць та адреси місць розташування об'єктів оподаткування, строку користування податковою пільгою у звітному періоді, виокремлення нарахованих до збільшення сум податкового зобов'язання згідно з п. 50.4 ПКУ.

Також для зменшення помилок (розбіжностей) при поданні уточнюючих податкових декларацій, спрощення ведення автоматизованого обліку та аналіз поданих документів, як з боку платників, так і контролюючих органів, а також розширення в подальшому сервісного обслуговування платників, буде запроваджена позиція «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється».

Додатково податкову декларацію приведуть у відповідність до п. 50.1 ПКУ в частині порядку визначення розміру штрафної санкції та у відповідність до Типової інструкції з діловодства, зокрема щодо застосування замість слів «ім'я», «ініціали» словосполучення «власне ім'я».

Наразі, до Держземкадастру внесено близько 80% інформації по землі. Ситуація із державними землями краща, ніж з комунальними та приватними.

Про це розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час другого засідання Міжвідомчої робочої групи з питань детінізації економіки та розвитку добросовісної конкуренції.

«Для прикладу, близько 32 млн гектарів які перебувають у приватній власності, 27 млн відображенні в земельному кадастрі. Власники можуть розпоряджатися земельною ділянкою тільки після внесення її до Держземкадастру. Адже це сприяє встановленню високої ціни, та продажу земельної ділянки на вигідних умовах», — додав перший заступник Міністра.

Читайте також: Оприлюднено тижневу статистику щодо купівлі-продажу паїв

Також, Тарас Висоцький, зазначив,  що у разі прийняття законопроєкту 5600 очікується мінімальне податкове зобов’язання на земельну ділянку. Адже це рішучий та важливий  крок, щоб подолати тінізацію безпосередньо в земельних відносинах.

«Суть законопроєкту в тому, що легальні орендарі земельних ділянок не нестимуть додаткового податкового навантаження, а у разі тіньового обробітку доведеться заплатити різницю. Тому ми продовжуємо активну роботу по взаємодії інспекторів Держгеокадастру з громадами, щоб вони звертатися до органу та реєстрували  земельні ділянки територіальних громад», — підкреслив Тарас Висоцький. 

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 34 418 грн. За цей період було здійснено 9 850 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 35 228 га. 

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Основні результати за весь період станом на 18 жовтня 2021 року:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку (в рамках однієї транзакції) — 95 800 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 9 850, що складає 15% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 35 228 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,57 га;
• максимальна ціна об’єкту купівлі-продажу — 2 949 100 грн, це ділянка площею 1,947 га в Київській області;
• максимальний розмір ділянки — 46,75 га у Донецькій області, ціна якого склала 1 575 430 грн. Дата реєстрації – 11 жовтня 2021 року.

Крім цього, підраховано результати функціонування ринку землі за останній тиждень з 11 по 18 жовтня:

• середньозважена ціна за 1 га на цьому тижні склала 36 364 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 822;
• сумарна площа проданих паїв — 3 043 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,7 га;
• максимальна ціна та площа ділянки у Донецькій області — 1 575 430 грн та 46,75 га відповідно.

Законодавством визначено строк проведення державної реєстрації земельної ділянки, який становить 14 календарних днів з дня реєстрації заяви.

Про це розповіли у Держгеокадастрі.

Проте, згідно з інформацією, за 7 днів здійснюється державна реєстрація земельної ділянки за принципом екстериторіальності.

Протягом визначеного строку державний кадастровий реєстратор опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:

• за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
• відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
• робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.

Проставлення державним кадастровим реєстратором зазначеної позначки є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).

Читайте також: Держгеокадастр оприлюднив послідовність державної реєстрації земельної ділянки

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки державний кадастровий реєстратор на безоплатній основі надає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Державний кадастровий реєстратор може приймати рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки в разі:

• невідповідності поданих документів вимогам законодавства;
• розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;
• подання заявником документів не в повному обсязі.

У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

На Черкащині відсутній ажіотаж на ринку земель сільськогосподарського призначення.

Про це повідомили в Черкаській ОДА.

Так, із 1 липня в Черкаській обл. кількість відчужених земельних ділянок становить 972 на загальну площу 1756 га, вартість 1 га землі — 34,4 тис. га. Щодо кількості відчужених земельних ділянок Черкаська область посідає 13 місце серед регіонів України.

Нагадаємо, середня вартість 1 га сільськогосподарської землі по Україні зросла до 43,8 тис. грн, що на 11,4% більше у порівнянні з середньою вартістю станом на початок липня 2021 р.

Про це розповів міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко під час  пресконференції «100 днів ринку землі: сталий розвиток».

За словами міністра, середня вартість одного гектара сільськогосподарської землі станом на жовтень становить 43,87 тис. грн. Вартість землі для ведення товарного с/г виробництва сягає 32,8 тис. грн, а для особистого селянського господарства — 33 тис. грн. 

Держгеокадастр оприлюднив послідовність державної реєстрації земельної ділянки. Відповідно до законодавства її здійснюють державні кадастрові реєстратори територіальних органів земельних ресурсів. Саме вони приймають рішення про державну реєстрацію земельної ділянки або рішення про відмову у такій реєстрації.

Послідовність проведення державної реєстрації земельної ділянки визначається Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051.

Першим кроком у процесі проведення реєстрації земельної ділянки є подання державному кадастровому реєстратору заяви про державну реєстрацію земельної ділянки.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

• особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
• власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
• органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);
• замовника технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву);
• замовника документації із землеустрою, за якою здійснюється формування земельної ділянки державної, комунальної власності, у випадках, коли розроблення такої документації відбувається без дозволу органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування;
• власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);
• особи, визначені частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця.

До заяви в обов’язковому порядку додаються:

• документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки та електронний документ;
• у разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Читайте також: Ціни на землю в Україні будуть на рівні європейських — Лещенко

Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.

Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом із документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, може подаватися за бажанням заявника в паперовій або електронній формі.

Подання Державному кадастровому реєстратору заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом із документацією із землеустрою чи документацією із оцінки земель здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою чи оцінки земель.

Державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про державну реєстрацію земельної ділянки перевіряє:

• повноваження особи, що звернулася з такою заявою;
• наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;
• придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі відповідності заяви разом з документами вимогам, визначеним законодавством, державний кадастровий реєстратор приймає заяву до розгляду по суті та обліковує її шляхом реєстрації у Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй реєстраційного номера та фіксацією дати її реєстрації.

Заява реєструється в день її надходження в порядку черговості.

Дата реєстрації заяви у Державному земельному кадастрі є датою її прийняття.

Законодавством визначено строк проведення державної реєстрації земельної ділянки, який становить 14 календарних днів з дня реєстрації заяви (7 днів — у разі здійснення державної реєстрації земельної ділянки за принципом екстериторіальності).

Ціна за 1 гектар сільськогосподарських земель в Україні буде зростати на 7-10% щорічно і зрівняється з цінами у Європі.

Про це сказав міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко під час пресконференції «100 днів ринку землі: сталий розвиток».

Роман Лещенко заявив, що у своєму прогнозі він орієнтується на досвід впровадження реформи в країнах ЄС.

«Вартість української землі буде зростати, в цьому питанні я ґрунтуюся на успішності реалізації земельної реформи в країнах Євросоюзу. Вартість одного гектара сільгоспземлі в Польщі, яка провела земельну реформу 20 років тому, становить близько €10 тис.», — додав міністр.

Читайте також: Оприлюднено інформацію про громадян, які неодноразово скористалися правом безоплатної приватизації

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко під час пресконференції, присвяченій 100 днів ринку землі, презентував на базі Національної інфраструктури геопросторових даних інформацію про тих громадян, яких всупереч закону неодноразово скористалися правом безоплатної приватизації.

Повідомляє пресслужба Мінагро.

«Усі охочі в режимі реального часу на геопорталі відкритих даних можуть ознайомитися з усім пакетом інформації про громадян, які могли до 5-ти разів скористатися правом безоплатної приватизації: кадастровими номерами та правовстановлюючими документами. Це перша хвиля відповідних даних із точки зору приватизації. Далі справа – за правоохоронними органами. Безумовно, той, хто зловживав своїм правом безоплатної приватизації, нестиме юридичну відповідальність», — зазначив Роман Лещенко.

Міністр додав, що невдовзі будуть оприлюднені нові факти порушень земельного законодавства України.

«Окремо хочу сказати, що за цей період нам вдалося повернути незаконно відчужені землі Міністерству оборони. Йдеться про території військових містечок, аеродромів. А також повернення земель природно-заповідного фонду, водного фонду та лісогосподарського призначення», — підсумував Роман Лещенко.

Читайте також: За дострокове розірвання договору оренди передбачається виплата компенсації

Аграріям потрібно дати певні стимули і підтримку, аби правильно детінізувати сільськогосподарські землі.

Про це розповів народний депутат «Батьківщини», член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політик Вадим Івченко в інтерв’ю на АgroРolit.com.

Він зазначив, що правильний підхід не в тому, щоб просто навантажувати податками, а треба дати певні стимули і підтримку. І тоді вся система запрацює.

За словами Вадима Івченка, потрібно зробити наступні кроки:

• Дати певні стимули, наприклад, держава два роки буде сплачувати податкове зобов’язання, або воно буде відстрочене, або держава буде компенсувати кошти тим, хто починає реєструватися товаровиробником і легально обробляти землю.
• Держава дасть першу підтримку на гектар тим маленьким господарствам, які їх обробляють, щоб вони мали час зміцнішати і потім вже самі платили податки. Це як мінімум два стимули, які допоможуть малим фермерам та одноосібникам перейти в легальний обробіток землі.

«В іншому випадку — ті, які матимуть бажання платити — заплатять, а ті, які не матимуть цього бажання або можливості — скоріш за все або здадуть землю в оренду, або взагалі продадуть», — наголосив Вадим Івченко.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях с/г призначення за 6 місяців, а на землях не с/г призначення — за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах.

Про це пише Zemliak.

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.

«Розірвання договору оренди земельної ділянки згідно з частиною третьою ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» можливе лише за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом», — йдеться в повідомленні.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

«Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному ст. 148-1 Земельного кодексу України», — наголосили юристи. 

Відповідно до частини першої ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Читайте також: Безоплатна приватизація має бути трансформована

Безоплатна приватизація землі в нинішньому форматі є інструментом, який дозволяє зловживати цим правом.

Про це сказав Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко час пресконференції, присвяченій 100 дням ринку землі.

«Ми комплексно стежимо за процесом безоплатної приватизації, оскільки той її формат, який нині існує, дозволяє недобросовісним громадянам зловживати цим правом. Держава розуміє відповідні ризики, тому безоплатна приватизація має бути трансформована. І Мінагро ініціюватиме суспільне обговорення для того, щоб замінити право на безоплатну приватизацію у «фізичних» гектарах правом на фіксовану знижку при купівлі та отриманні в оренду державних земель», – сказав Роман Лещенко.

Він додав, що така знижка буде однакова та гарантована для всіх громадян, плюс будуть передбачені додаткові пільги для ветеранів та деяких інших категорій громадян. Для того, щоб її отримати,  достатньо подати електронну заяву

За словами Романа Лещенка, що всі заяви будуть оприлюднені, і ситуація з подвійною приватизацією унеможливиться в принципі. Знижка стосуватиметься саме державних земель, адже місцеве самоврядування — це право територіальної громади.

«Також ми хочемо вирішити питання про землі, які перебувають під приватними садибами. Власники таких садиб мають офіційно отримати у користування землі, які їм належать, без зайвих бюрократичних процедур безоплатно», — наголосив Міністр.

Читайте також: 100 днів ринку землі: ціна на ділянки зросла на понад 11%

Середня вартість 1 га сільськогосподарської землі по Україні зросла до 43,8 тис. грн, що на 11,4% більше у порівнянні з середньою вартістю станом на початок липня 2021 р.

Про це розповів міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко під час  пресконференції «100 днів ринку землі: сталий розвиток».

За словами міністра, середня вартість одного гектара сільськогосподарської землі станом на жовтень становить 43,87 тис. грн. Вартість землі для ведення товарного с/г виробництва сягає 32,8 тис. грн, а для особистого селянського господарства — 33 тис. грн. 

Водночас Роман Лещенко зазначив, що на Київщині гектар землі коштує 240 тис. грн.

«Ринок землі прозоро рухається. Маніпуляції та фейки про те, що земля ввозитиметься у вагонах, заберуть землю, що ринок не дасть Україні розвиватися. Це були маніпуляції. На 30 році ми маємо можливість визнати: 7 млн українців отримали повноцінне право на землю — володіти та користуватися землею», — додав Роман Лещенко.

Нагадаємо, запущено оновлену онлайн-карту сільськогосподарських земель України.

В оновленій онлайн-мапі аналітики AgroPolit.com рахують середньозважену вартість 1 га землі для ведення товарного с/г виробництва з урахуванням усіх ділянок, яка станом на 11 жовтня 2021 року становить 92514 грн.  AgroPolit.com запустив цю мапу спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Для довідки: максимальна вартість становить 2 949 100 грн площею 1,947 га в Київській області. На пресконференції  було озвучено середньозважену вартість 1 га землі в розмірі 32857 грн, яку вирахувано як середню ціну 95% ділянок, без урахування найдорожчих.

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна сільськогосподарських земель становить  92 514 грн тис. грн. 

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Нагадаємо, мапа оновлюється в онлайн-режимі на базі даних Держгеокадастру.

У оновленій мапі ви також побачите:

1. Дані щодо операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва.
2. Карту середньозваженої вартості земельних ділянок по Україні.
3. Основні цифри за кількістю операцій, площі та вартості.

 Загальні результати 100 днів роботи вільного ринку землі:

• максимальна ціна земельної ділянки — 2 949 100 грн;
• кількість операцій купівлі/продажу с/г землі (паїв) — 9 009;
• загальна площа операцій купівлі/продажу землі — 32 090 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,56 га;
• найбільший розмір проданої ділянки — 36,69 га;
• найменший розмір проданої ділянки — 0,0004 га.

Більше деталей про ринок землі – на онлайн-мапі.

«Мене дуже радує, що все-таки мудрість наших українців набагато вища за чиїсь спекулятивні очікування та прогнози. Не біжать українці продавати землю масово — і це дуже добре. Хоча по-різному пророкували: було, мовляв, Схід України продасть 30%, а ні – не продає, і це супер! І так загалом по Україні. Дух українства перемагає ринок землі: обирають оренду, а не торги. Сім’я, земля та воля — це три постулати, на яких тримаються українці, і ринок землі це підтвердив», — прокоментував 100 днів роботи ринку землі секретар аграрного комітету Іван Чайківський.

Кабінет міністрів виділив 337,49 млн грн на інвентаризацію земель у 2021 р., що знаходяться в державній власності.

Буде оновлено топографічні карти й плани в масштабі 1: 10000 та створено системи моніторингу земельних відносин, кошти надійдуть на рахунок Міністерства аграрної політики і продовольства в АТ «Укрексімбанк», а виконавцем програми виступить Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідну постанову уряд прийняв на засіданні 6 жовтня.

Постанова уточнює, що зазначені кошти надійшли до держбюджету у 2019 р. в рамках угоди України з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) про позику на програму прискорення приватних інвестицій в сільське господарство.

За даними Мінфіну, залучення позики дозволить створити і ввести в загальний доступ Державний аграрний реєстр, провести інвентаризацію земель держвласності і внести відомості про них до Державного земельного кадастру, створити методологію розробки планів землекористування для об'єднаних територіальних громад, провести супутникове картографування території України.

Крім цього, позика дасть можливість створити єдину автоматизовану систему для оповіщення всіх сторін щодо змін в Держгеокадастрі, посилити систему державного контролю на державному кордоні України з урахуванням вимог ЄС.

Проєкт буде реалізовуватися в рамках Стратегії сприяння залучення приватних інвестицій в сільське господарство до 2023 р.

Відповідальність щодо самовільного зайняття земельних ділянок можуть посилити, а штрафні санкції збільшити. 

За самовільне захоплення землі пропонується посилити покарання так:

• для громадян підняти штраф до 34-102 тис. грн (наразі 170-850 грн);
• для чиновників — до 68-170 тис. грн (зараз 340-1700 грн).

Якщо ж таке захоплення заподіяло власнику ділянки серйозної шкоди, то штраф планують збільшити без розподілу на чиновників і громадян — до 15,3-34 тис. грн, а термін арешту залишити колишнім — пів року. Сьогодні покарання передбачає штраф в 3,4-5,1 тис. грн.

Станом на 8 жовтня  в Україні здійснено 27 568 земельних угод в рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 670 угод. Найбільше на Сумщині (80) та Харківщині (60).

Станом на звітну дату лідером за кількість здійснених операцій залишається Київщина — 2 278. Понад 2 тисячі правочинів укладено на Полтавщині (2 251), Харківщині (2 256), Хмельниччині (2 164) та Вінниччині (2 007).

Аутсайдерами залишаються — Луганщина (251) та Донеччина (365).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 66 812,01 га.

Читайте також: Держгеокадастр відкриває відомості про спеціальні дозволи на користування надрами

В державній електронній торговій системі Прозорро.Продажі оголошено перший аукціон з оренди комунальної землі сільськогосподарського призначення. Земельну ділянку площею 2,1 га виставила на аукціон Тавричанська сільська рада (Каховський р-н, Херсонська обл.). 

Стартова ціна річної оренди складає 10% від нормативної грошової оцінки ділянки — 5088 грн. Земельна ділянка здається в оренду на 7 років. Розмір гарантійного внеску, необхідного для участі в аукціоні, 30% від стартової ціни становить понад 1500 грн. Аукціон відбудеться 9 листопада й проходитиме на підвищення ціни. 

«Перший земельний аукціон в системі оголосила невелика сільська громада. Ми вітаємо, що прозору оренду комунальної землі сільськогосподарського призначення розпочинають саме органи місцевого самоврядування. Це правильний крок до ефективного використання земельних ресурсів громади, який допоможе залучити необхідні до бюджету кошти», — зазначила перша заступниця директора ДП «Прозорро.Продажі» Дарина Марчак.  

Нагадаємо, Прозорро.Продажі розпочали проведення торгів з оренди державної та комунальної землі сільськогосподарського призначення та продажу і оренди земель не сільськогосподарського призначення. Відповідно до Закону України №1444 та Постанови №1013 держпідприємство визначене адміністратором електронної торгової системи, в якій відбуваються земельні торги. 

Станом на 7 жовтня  в Україні здійснено 26 898 земельних угод в рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 616 угод. Найбільше на Харківщині (68) та Чернігівщині (59).

Станом на звітну дату лідером за кількість здійснених операцій залишається Київщина — 2 232. До лідерів також увійшли Полтавщина (2 199), Харківщина (2 196) та Хмельниччина (2 127). Аутсайдером — Луганщина (245) та Донеччина (355).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 66 812,01 га.

Читайте також: Держгеокадастр відкриває відомості про спеціальні дозволи на користування надрами

Станом на 6 жовтня  в Україні здійснено 26 282 земельні угоди в рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 564 угоди. Найбільше на Харківщині (64) та Полтавщині (49).

Станом на звітну дату лідером за кількість здійснених операцій залишається Київщина — 2 204. До лідерів також увійшли Полтавщина (2 165), Харківщина (2 128) та Хмельниччина (2 084). Аутсайдером — Луганщина (231).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 64 927,76 га.

Читайте також: Третина власників паїв бояться, що їх примусять невигідно продати землю

За результатами інформаційного співробітництва між Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру і  Державною службою геології та надр України, в програмному забезпеченні Державного земельного кадастру впроваджено новий функціонал щодо надання відомостей про спеціальні дозволи на користування надрами.

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Зазначається, що відтепер витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку доповнено інформацією, яка містить відомості про спеціальні дозволи на користування надрами (у разі їх наявності).

«Зазначена інформація буде відображатися у відомостях Державного земельного кадастру відповідно до Закону України від 28.04. 2021 №1423 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», — повідомили у відомстві.

Ними, зокрема, передбачено:

• зняття штучних обмежень господарської діяльності для спрощення доступу до земельних ресурсів населення та бізнесу, скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою;
• запровадження незалежного контролю документації із землеустрою через громадську експертизу або рецензування;
• надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних;
• інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

Станом на 5 жовтня  в Україні здійснено 25 718 земельних угод в рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 463 угоди. Найбільше на Вінниччині (48), Харківщині (42) та Житомирщині (39).

Станом на звітну дату лідером за кількість здійснених операцій залишається Київщина — 2 170. До лідерів також увійшли Полтавщина (2 116), Харківщина (2 064) та Хмельниччина (2 042).

 Найменше правочинів уклали на Луганщині (222) та Донеччині (330).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 63 477,17 га.

Читайте також: Третина власників паїв бояться, що їх примусять невигідно продати землю

Власники земельних паїв мають компенсовувати місцевій громаді вартість орендної плати за польові дороги.

Таку думку висловив очільник Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський під час засідання аграрного комітету, передає AgroPolit.com.

«У нас є внутрішньо-полові дороги на полі. Вони оформлювалися достатньо активно і за них сплачують кошти. Але ж ми всі розуміємо: у більшості своїй вони обробляються й очевидно, що вони або оформлені, або мали бути оформлені у пайовика, що є у центрі поля. Коли йдеться про консолідацію земельного масиву і наявності пайовика який проти цього (зі зрозумілих тільки йому причин немає бажання помінятися на край) і вимагає таких польових доріг, то саме йому треба відбити дорогу до свого поля», — повідомив нардеп.

На думку Миколи Сольського, саме такий пайовик має компенсувати місцевій громаді вартість орендної плати цієї дороги до свого паю.

Станом на 4 жовтня  в Україні здійснено 25 255 земельних угод в рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За вихідні укладено 1 545 угод. Найбільше на Харківщині — 159.

Станом на звітну дату лідером за кількість здійснених операцій залишається Київщина — 2 136. До лідерів також увійшли Полтавщина (2 089), Харківщина (2 022) та Хмельниччина (2 012).

 На звітну дату найменше правочинів уклали на Луганщині (218) та Донеччині (322).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 62 298,12 га.

Читайте також: Третина власників паїв бояться, що їх примусять невигідно продати землю

Урядовий комітет з питань національної безпеки і оборони, стратегічних галузей промисловості, паливно-енергетичного комплексу та інфраструктури обговорив законопроєкту №5771-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері відчуження земельних ділянок».

Про це написала Людмила Денісова, уповноважена Верховної Ради з прав людини, у своєму каналі в Telegram.

Вона зазначила, що проєкт закону не надходив на її погодження.

Даним проєктом пропонується внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України щодо запровадження розгляду адміністративних справ про примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені та які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, в тому числі для будівництва автомобільних доріг загального користування державного значення, мостів, естакад та об'єктів, необхідних для їх експлуатації, за правилами спрощеного позовного провадження.

«Запропоновані зміни порушують право власників на мирне володіння своїм майном, право на справедливий судовий розгляд, а також право на належну правову процедуру. Наголосила, що за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності. Щобільше, у статті 267 КАС України визначено особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності. Так, суд розглядає вказану категорію справ за правилами загального позовного провадження», — пояснила уповноважена ВРУ з прав людини.

Читати за темою: Мінагрополітики працює над розширенням функціоналу громад щодо земельних відносин

Таким чином, пропоновані зміни з одного боку не гарантують можливості належного захисту власниками своїх майнових прав, а з іншого — суперечать принципу правової визначеності законодавства, що є елементом принципу верховенства права, відповідно до статті 8 Конституції України. Прийняття вказаних змін може призвести до зловживань щодо розгляду справ з однакових правових відносин.

«Урядовий комітет погодився з моєю позицією направити законопроєкт на доопрацювання», — підкреслила Людмила Денісова.
 

Станом на 1 жовтня  в Україні здійснено 23 710 земельних угод в рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 10 угод. Станом на звітну дату лідером за кількість здійснених операцій є Київщина — 1 996. До трійки лідерів також увійшли Полтавщина (1 984) та Хмельниччина (1 936).

 На звітну дату найменше правочинів уклали на Луганщині (193) та Донеччині (283).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 58 519,58 га.

Читайте також: Третина власників паїв бояться, що їх примусять невигідно продати землю

Прозорро.Продажі розпочинають проведення торгів з оренди державної та комунальної землі сільськогосподарського призначення та продажу і оренди земель несільськогосподарського призначення.

Повідомляє Zemliak.com.

Нагадаємо, у середу 22 вересня Уряд прийняв Постанову №1013 про вимоги щодо підготовки та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) та  визначив Прозорро.Продажі адміністратором електронної торгової системи відповідно до Закону України №1444. Постанова набула чинності 28 вересня 2021 р.

Функція державної електронної торгової системи Прозорро.Продажі — забезпечити безпечність торгів, неможливість втручання будь-кого в їхній перебіг та рівний доступ кожного учасника, який має на це визначене законодавством право, до участі в аукціоні, а також можливість будь-кому в режимі реального часу стежити за онлайн-аукціонами та їх результатами.

Переможцем земельних торгів стає той учасник, який під час трираундового аукціону запропонував найвищу ціну. 

Читайте також: Мінагрополітики працює над розширенням функціоналу громад щодо земельних відносин

Усі організатори земельних торгів державної чи комунальної форми власності можуть вже сьогодні звертатись до акредитованих в системі «Прозорро.Продажі» майданчиків для публікації перших земельних аукціонів. Перелік таких майданчиків завжди доступний на сайті prozorro.sale. Приватні власники земель також можуть виставляти на аукціонах свої ділянки на продаж чи для оренди з власної ініціативи. 

Як зазначається, продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності відповідно до Земельного кодексу заборонений. Такі ділянки можуть здаватися в оренду або бути приватизованими відповідно до Закону.

За три місяці роботи вільного ринку землі  в Україні здійснено 23 700 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 1 245 угод, найбільше — на Харківщині (130), найменше — на Рівненщині (12).

Станом на 30 вересня лідером за кількість здійснених операцій  стала Київщина — 1 997. До трійки лідерів також увійшли Полтавщина (1 984) та Хмельниччина (1 936).

 На звітну дату найменше правочинів уклали на Луганщині (193) та Донеччині (283).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 58 503,85 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирує Кіровоградщина — 9 071 га.

Читайте також: Третина власників паїв бояться, що їх примусять невигідно продати землю

Фермерське господарство, яке має земельні ділянки на праві постійного користування може викупити такі земельні ділянки у власника: органу місцевого самоврядування чи органу державної влади. Проте на яких саме умовах зазначити важко.

Про це повідомляє UHBDP.

До речі, членом фермерського господарства можна стати з 14 років (ч.1 ст.3 ЗУ «Про фермерське господарство»). Проте, створити фермерське господарство можливо з 18 років (абз.1 ст.5 ЗУ «Про фермерське господарство»)

З 01.07.2021 діють дві норми законодавства, які в частині такого викупу дещо розходяться за своєю суттю.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31.03.2020, який набирав чинності з 01.07.2021 р., встановлені наступні умови викупу:

• без проведення земельних торгів;
• з правом розстрочки платежу на 10 років (у такому випадку право власності на земельну ділянку переходить одразу після здійснення першого платежу);
• за ціною, що дорівнює НГО такої земельної ділянки.

Разом з цим продовжуватиме діяти положення п.4 ст. 13 ЗУ «Про фермерське господарство», яким встановлені наступні умови викупу земельної ділянки, отриманої у постійне користування: придбати можна лише до 100 га земель с/г призначення, серед яких можуть бути лише 50 га ріллі; може надаватись розстрочка платежу до 20 років.

Тому до кінця не зрозуміло, чи застосовуватимуться обмеження в 50 га ріллі при придбанні ФГ земельних ділянок, та розстрочку можна брати на 10 років чи на 20. Можливо згодом будуть внесені зміни до ЗУ «Про фермерське господарство», якими будуть усунені зазначені прогалини.

Від старту ринку землі, станом на 29 вересня в Україні здійснено 22 455 земельну угоду.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Полтавщина продовжує лідирувати за кількістю здійснених операцій  — 1 913.

 Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Київщині — 1 881;
• Хмельниччині — 1 839;
• Харківщині — 1 733;
• Вінниччині — 1 650;
• Сумщині — 1 499;
• Кіровоградщині — 1 382;
• Дніпропетровщині — 1 056;
• Волині — 1 044.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 55 459,2 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирує Кіровоградщина — 8 805 га.

Читайте також: Третина власників паїв бояться, що їх примусять невигідно продати землю

Після відкриття ринку земель в Україні більше третини власників паїв побоюються, що їх примусять продати землю за невигідною ціною.

Про це заявив Петро Бурковський, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, інформує Еспресо.

За його словами, правоохоронні органи мусять реагувати на подібні випадки

«Ми проводили якісне дослідження серед мешканців сільських громад у 15 регіонах України. Ми побачили, що серед власників паїв ситуація трошки інша, ніж в цілому по країні. Понад третина власників паїв найбільше переживають, що їх примусять продати землю за невигідною ціною», — зазначив Петро Бурковський.

Він виділив ще два поширених застереження власників паїв.

«Перше — це що ринок землі може призвести до таких самих наслідків, як і приватизація 1990-х років. Друге — що нові власники будуть недбало ставитись до екологічних норм. Бо люди вже повідомляють, що великі агрохолдинги зловживають внесенням хімікатів», — зауважив аналітик.

За його словами, владні структури і правоохоронні органи мають реагувати на скарги і застереження власників земель, інакше ринок землі в Україні може так і не запрацювати.

Наразі Мінагрополітики працює над тим, щоб громади отримали не просто земельний ресурс, а й механізми, які дадуть можливості їм збільшувати надходження.

Про це повідомив Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України, передає пресслужба міністерства.

«Із пріоритетних напрямів роботи нашого міністерства — розширення функціоналу та можливостей громад для залучення інвестицій, розширення їх повноважень у частині земельного нагляду та контролю. Ми повністю підтримуємо позицію, що сильні громади — це сильна Україна. Ми маємо повне взаєморозуміння з громадами. Ми це сьогодні доводимо і на законодавчому рівні, і в практичній площині. І, безумовно, запуск ринку землі 1 липня 2021 року є також одним із етапів цивілізованого землекористування», — розповів міністр.

Роман Лещенко наголосив, що наразі активізується процес, пов'язаний із подальшою дерегуляцією, зі спрощенням життя громад. Мінагрополітики підтримує ухвалення відповідного законопроекту №5600, де буде введено мінімальне податкове зобов’язання на сплату податку на землю на кожен гектар, що дасть громадам отримати додаткові надходження у сумі близько 15 млрд грн вже в наступному році.

«Мінагрополітики напрацьовує проект змін до земельного законодавства, щоб відновити баланс і справедливість за надходженнями», — підкреслив урядовець.

Від старту ринку землі, станом на 28 вересня в Україні здійснено 22 241 земельну угоду.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Полтавщина продовжує лідирувати за кількістю здійснених операцій  — 1 905.

 Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Київщині — 1 866;
• Хмельниччині — 1 823;
• Харківщині — 1 706;
• Вінниччині — 1 642;
• Сумщині — 1 492;
• Кіровоградщині — 1 370;
• Дніпропетровщині — 1 040;
• Волині — 1 033.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 54 552,83 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирує Кіровоградщина — 8 755 га.

Від старту ринку землі, станом на 27 вересня в Україні здійснено 21 897 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За вихідні кількість правочинів перевищила тисячу — 1 239. Найбільше зареєстровано на Хмельниччині (132), Харківщині (111) та Сумщині (110).

Полтавщина продовжує лідирувати за кількістю здійснених операцій  — 1 889.

 Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Київщині — 1 831;
• Хмельниччині — 1 793;
• Харківщині — 1 674;
• Вінниччині — 1 623;
• Сумщині — 1 463;
• Кіровоградщині — 1 351;
• Волині — 1 024;
• Дніпропетровщині — 1 012.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 53 578,92 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирує Кіровоградщина — 8 692 га. У трійку лідерів також увійшли Харківщина (6 286 га) та Полтавщина (4 952 га).

Ринок землі в Україні діє вже третій місяць. За цей час укладено понад 20 тисяч угод. Проте існують перепони, які можуть створити відчутні проблеми. Однією з них є відмова нотаріусів оформлювати угоди купівлі-продажу землі.

Про це розповіла директорка департаменту АПК Львівської ОДА Тетяна Гетьман. Її слова підтвердив і координатор Всеукраїнського конгресу фермерів на Львівщині Олег Бачинський

За словами експертів, нотаріуси пояснюють свої відмови надто марудною і витратною за часом процедурою оформлення такої угоди.

«Справді, деякі нотаріуси не хочуть оформляти купівлю-продаж землі. Я говорив не з одним нотаріусом. Це займає багато часу. Треба підготувати чимало довідок: звідки надійшли кошти, яка кількість земельних ділянок у покупця», — зазначив Олег Бачинський.

Для того, щоби оформити угоду на ринку землі за всіма вимогами закону, нотаріус має ретельно перевірити як покупця, так і продавця землі. Зокрема, він має переконатись:

• чи немає покупця у санкційних списках;
• чи не має він громадянства держави-агресора;
• чи не має він близьких родинних зв'язків із громадянами держави-агресора;
• чи мають його кошти, якими він розраховується за землю, законне походження;
• чи не зосередив він у своїх руках вже понад 100 гектарів землі;
• чи не є він юридичною особою;
• чи пов'язана його робота або освіта із аграрним сектором;
• чи насправді ця земля є законною власністю продавця;
• чи не є ця земля предметом судового розгляду;
• чи має покупець першочергове право на її придбання, а якщо ні, то чи є відмова орендаря від свого першочергового права.

Усі ці перевірки, кажуть нотаріуси, деколи займають цілий робочий день, а то й більше. При цьому вартість нотаріальних послуг на ринку землі не настільки висока, щоби покрити витрачений час. Через це багато хто з них відмовляється від цієї процедури.

Втім, самі учасники угоди, як з боку покупця, так і з боку продавця, вважають, що всі ці перестороги не марні. І та, і інша сторони воліють знати, що угода відбулася чисто, і надалі в них не буде ніяких проблем щодо її законності і наслідків.

«Насправді, це плюс, адже йдеться про договір купівлі-продажу, де мусить бути захищений і продавець, і покупець. Якщо я купую ділянку, я хочу, аби це було максимально правильно, щоб у майбутньому з цим не було проблем. Гадаю, нотаріуси згодом навчаться, наб’ють руку, і процес відбуватиметься швидше», — вважає Олег Бачинський.

Власників землі в Україні з 2023 р. зобов’яжуть сплачувати нові податки. Новий вид відрахувань в розмірі близько 1 400 грн введуть для всіх, хто володіє земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Про це повідомляє AgroPolit.com.

«Новий податок на землю «мінімальне податкове зобов'язання» (МНО) влада України має намір впровадити з 2023 р. Щорічно власники і орендарі наділів повинні будуть здійснювати внески в розмірі близько 1 400 гривень з кожного гектара. Йдеться про ті земельні ділянки, які знаходяться за межами населених пунктів», — йдеться у повідомленні.

Як пояснюється, МНО зобов'язане щорічно надходити в казну держави в будь-якому випадку, навіть якщо на ділянці не здійснюється господарська діяльність, вирощені врожаї не продаються, а також якщо окремо були сплачені податки, які пов'язані з обробкою землі. Таким чином, мінімальне податкове зобов'язання з 2023 р. мають взяти на себе абсолютно всі власники і орендарі земельних ділянок. Навіть якщо вони платять податки з доходу від реалізації с/г продукції, ПДФО та військовий збір з зарплати працівників і з оренди ділянок.

Відзначається, що МНО буде введено в законодавство України, якщо Верховна Рада підтримає в другому читанні проєкт закону №5600, а потім ще повинен підписати президент.

Від старту ринку землі, станом на 24 вересня в Україні здійснено 20 658 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Полтавщина продовжує лідирувати за кількістю здійснених операцій  — 1 797.

 Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Київщині — 1 727;
• Хмельниччині — 1 661;
• Харківщині — 1 563;
• Вінниччині — 1 534;
• Сумщині — 1 353;
• Кіровоградщині — 1 276.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 50 814,49 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирує Кіровоградщина — 8 445 га. У трійку лідерів також увійшли Харківщина (5 881 га) та Полтавщина (4 707 га).

ДП «НДІГК» розробило методичні рекомендації щодо оприлюднення геопросторових даних та метаданих органами місцевого самоврядування на національному геопорталі.

Сьогодні в Україні триває процес створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних. Відповідно до законодавства органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах та геопорталах геопросторові дані та метадані і відображати їх за допомогою сервісів доступу на національному геопорталі.

У режимі дослідної експлуатації функціонує прототип національного геопорталу НІГД (nsdi.gov.ua), адміністратором якого є державне підприємство «Науково-дослідний інститут геодезії і картографії». На порталі вже доступні для перегляду, завантаження та роботи 689 наборів геопросторових даних з національного, регіонального та місцевого рівнів.

Читайте також: Електронні земельні аукціони: затверджено вимоги щодо порядку проведення

Задля підтримки формування сучасної системи оперативного та ефективного онлайн-доступу до високоякісних, актуальних і достовірних геопросторових даних та метаданих, ДП «НДІГК» спільно із Київським національним університетом будівництва та архітектури і Асоціацією міст України розробило методичні рекомендації щодо оприлюднення геопросторових даних та метаданих на національному геопорталі органами місцевого самоврядування.

У методичних рекомендаціях подано механізми інформаційної взаємодії між геопорта­лами національного, регіонального та місцевого рівнів при формуванні та публікації метаданих, базових і тематичних геопросторових даних з використанням уніфікованих геоінформаційних веб-сервісів відповідно до стандартів Відкритого геопросторового консорціуму (OGC) і тех­нічних вимог до геоінформаційних сервісів інфраструктури країн Європейського Союзу INSPIRE.

Від старту ринку землі, станом на 23 вересня в Україні здійснено 20 392 земельні угоди.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 631 правочин. Найбільше на Хмельниччині (69) та Вінниччині (68). Найменше в Чернівецькій (4) та Івано-Франківській (6) областях.

Станом на 23 вересня Полтавщина продовжує лідирувати за кількістю здійснених угод  — 1 780.

 Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Київщині — 1 708;
• Хмельниччині — 1 634;
• Харківщині — 1 539;
• Вінниччині — 1 513;
• Сумщині — 1 328;
• Кіровоградщині — 1 264.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 50 246,97 га.

Сьогодні уряд затвердив вимоги щодо підготовки до проведення торгів з продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) з подальшим доопрацюванням.

Повідомляє Zemliak.com.

«Відтепер громади зможуть оголошувати та проводити аукціони з продажу або оренди земельної ділянки, а потенційні покупці — взяти у них участь, через акредитований електронний майданчик «Прозорро.Продажі», — задекларували в постанові.

Уряд затвердив форми документації потрібні для розміщення в електронній торговій системі та перелік документів, якими потенційний покупець може підтвердити свою відповідність вимогам Земельного Кодексу України.

Також постановою визначаються основні етапи підготовки до електронних земельних торгів, серед яких:

• реєстрація на електронному майданчику;
• перевірка інформації/укладення договору;
• оголошення аукціону та завантаження документації;
• реєстрація заяв на участь в земельному аукціоні;
• перевірка документів та допуск учасника до аукціону;
• закінчення періоду прийняття пропозицій;
• онлайн-аукціон.

Нагадаємо, 18 травня 2021 р. Верховна Рада на пленарному засіданні ухвалила у другому читанні законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони», №2195. 

Від старту ринку землі, станом на 22 вересня в Україні здійснено 19 761 земельну угоду.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 584 правочини. Найбільше на Харківщині (66), Полтавщині (53), Сумщині (45) та Київщині (43).

Станом на 22 вересня Полтавщина продовжує лідирувати за кількістю здійснених угод  — 1 748.

 Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Київщині — 1 665;
• Хмельниччині — 1 565;
• Харківщині — 1 490;
• Вінниччині — 1 445;
• Сумщині — 1 292;
• Кіровоградщині — 1 225.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 48 710,64 га.

Читайте також: Держбюджет 2022: на земельну реформу планують виділити 715 млн грн

Відповідно до цивільного законодавства України спадкування — це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Фахівці Безоплатної правової допомоги розповіли про основні моменти, на які необхідно звернути уваги при спадкуванні земельної ділянки

Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або за заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на п’ять черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.

Цивільне законодавство встановлює такі черги спадкоємців за законом:

• 1 черга — діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, хто його пережив, та батьки;
• 2 черга — рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
• 3 черга — рідні дядько та тітка спадкодавця;
• 4 черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
• 5 черга — інші родичі до шостого ступеня спорідненості включно, утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

«Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом із урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення», — пояснили фахівці.

Для спадкування земельної ділянки потрібно подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу протягом 6 місяців після смерті спадкодавця. Заява подається за останнім місцем проживання померлого. Якщо ж місце проживання померлого невідоме, то місцем відкриття спадщини є місцеперебування нерухомого майна або основної його частини.

Читайте також: Передача невитребуваних земельних ділянок в оренду — порядок та особливості

Після відкриття спадкової справи, нотаріус на підставі поданих документів від спадкоємця, перевіряє наявність зареєстрованого права на ділянку за померлим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Якщо інформація про зареєстроване право власності та наявність кадастрового номера земельної ділянки підтверджується, то надалі нотаріус має право видати спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.

Однак, існують такі ситуації, коли спадкодавцю за життя був виданий документ на право власності на земельну ділянку (наприклад, державний акт), якій кадастровий номер присвоєно не було. Тоді нотаріус не зможе видати свідоцтво на спадщину спадкоємцю через відсутність реєстрації земельної ділянки в Держаному земельному кадастрі.

Спадкоємцю необхідно звернутися в землевпорядну організацію (що має у своєму складі сертифікованого інженера-землевпорядника) з метою виготовлення технічної документації на земельну ділянку. Надалі, після розробки та узгодження документації у відповідних установах відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру, з присвоєнням їй кадастрового номера та видачею про це витягу.

Від старту ринку землі, станом на 21 вересня в Україні здійснено 19 177 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 406 правочинів. Найбільше на Хмельниччині (36), Харківщині (32) та Київщині (31).

Станом на 21 вересня на Полтавщині та Київщині майже зрівнялась, 1 695 та 1 622 відповідно.

Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Хмельниччині — 1 532;
• Харківщині — 1 424;
• Вінниччині — 1 411;
• Сумщині — 1 247;
• Кіровоградщині — 1 188.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 47 112,02 га.

Читайте також: Держбюджет 2022: на земельну реформу планують виділити 715 млн грн

На сьогодні є досить частими спори, що виникають між власниками земельних ділянок і орендарями невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок.

Про це у Facebook повідомляє Офіс протидії рейдерству при Міністерстві юстиції України.

Зазначається, що правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності визначені, зокрема, у Законі України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Так, у статті 13 зазначеного Закону передбачено, що невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Тобто на рівні закону передбачено можливість передачі невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок в оренду лише до моменту оформлення права власності на ці земельні ділянки.

При цьому, стаття 13 зазначеного Закону є спеціальною для правовідносин щодо передання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок.

«При цьому положеннями статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що з моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності», — зазначається у повідомленні.

Питання задоволення законних інтересів орендаря і власника земельної ділянки у випадку, якщо оренда невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки припинилася у зв’язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, врегульовані у статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», яка передбачає, що:

• орендар має право на збирання такого врожаю;
• власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов’язаних з тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

Особливості державної реєстрації виникнення та припинення права оренди на невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки врегульовані у статті 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, цією статтею Закону про державну реєстрацію визначено, що право оренди на невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування, здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Читайте також: Від старту ринку землі здійснено понад 18 тисяч земельних угод

Згідно із статтею 30 Закону про державну реєстрацію державна реєстрація припинення права оренди на невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією права власності на відповідну земельну ділянку.

Тобто, з моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку:

• договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки припиняється;
• державна реєстрація припинення права оренди на таку ділянку проводиться:
• одночасно з державною реєстрацією права власності;
• без подання окремої заяви.

Таким чином, втрата земельною ділянкою статусу «невитребуваної/нерозподіленої» призводить до припинення права оренди.