За останній тиждень з 29 листопада по 5 грудня середньозважена ціна за 1 га склала 32 633 грн, що на 2 029 грн менше показника минулого тижня (34 662 грн).

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Серед результатів тижня:

• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 942 (на 794 менше, ніж на минулому тижні);
• сумарна площа проданих паїв — 6 438 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,64 га;
• максимальна ціна у Львівській області  — 5 035 000 грн;
• максимальна площа ділянки у Миколаївській області — 26,13 га.

Читайте також: В Україні здійснено 20 633 операцій купівлі-продажу земельних ділянок

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 618 грн. За цей період було здійснено 20 633 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 74 866 га.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Основні результати за весь період станом на 6 грудня 2021 р.:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 33 618 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 20 633, що складає 19% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 74 866 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,62 га.

Крім цього, підраховано результати функціонування ринку землі за листопад:

• середньозважена ціна за 1 га склала 32 875 грн (-725 грн, 33 600 грн у  жовтні);
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 7020 (+2013, 5007 — за  жовтень);
• сумарна площа проданих паїв — 25 968 га (+7 609 га, 18 359 га у жовтні);
• середній розмір проданої ділянки — 3,7 га (у жовтні був аналогічний);
• максимальна ціна та площа ділянки у Львівській області — 5 035 000 грн за 0,94 га відповідно (у  жовтні це була ділянка в Донецькій області — 1 575 430 грн за 46,75 га).

Читайте також: Дострокове розірвання договору оренди землі: пояснення юристів

Факт дострокового розірвання договору оренди землі необхідно зареєструвати. Порядок реєстрації такий же, як і для реєстрації самого договору оренди землі.

Повідомляє Zemliak.com, з посиланням на Безоплатну правову допомогу.

За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг. Саме витяг і підтверджує реєстрацію припинення права оренди.

За державною реєстрацією розірвання договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через ЦНАПи, до нотаріуса.

«Для проведення державної реєстрації дострокового припинення права оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі», — зазначили юристи. 

Читайте також: Названо нюанси приватизації земельної ділянки, на якій розташований будинок

Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:

• документ, що посвідчує особу заявника;
• довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;
• копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
• документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;
• договір оренди земельної ділянки;
• угода про дострокове припинення договору оренди землі (за згодою сторін) або рішення суду, яке набрало законної сили (за рішенням суду).

«Якщо не зареєструвати припинення права оренди земельної ділянки, в орендаря буде формальна підстава продовжувати користуватися земельною ділянкою. Також зареєструвати новий договір оренди землі до реєстрації припинення попереднього неможливо», — підсумовується у повідомленні.

Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що станом на сьогодні укладено 56 964 угод в рамках ринку землі щодо 143 881 га землі.

Так, до трійки лідерів за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини увійшли такі області:

• Харківська — 20,241 тис. га;
• Кіровоградська — 15,686 тис. га;
• Дніпропетровська — 12,852 тис. га. 

Також, згідно з даними, подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5352  нотаріусів. Всього заяв – 6008, із них погоджено 5316, відмову отримали 687, в черзі на розгляд 5. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. 

Читайте також: Названо нюанси приватизації земельної ділянки, на якій розташований будинок

Якщо на неприватизованій земельній ділянці стоїть житловий будинок, на який зареєстровано право власності, то господар може пройти «спрощену» процедуру приватизації земельної ділянки.

Про це повідомляє Zemliak.com.

Пройти «спрощену» процедуру приватизації земельної ділянки можна за такою схемою: 

• виготовити технічну документацію
• зареєструвати земельну ділянку в Держгеокадастрі
• отримати рішення місцевої ради про передачу землі у власність
• оформити право власності на саму земельну ділянку.

Таким способом можна оформити земельну площею до 0,1 га (10 соток) у місті; 0,15 га (15 соток) у селищі міського типу та 0,25 га (25 соток) у селі.

Виготовлення технічної документації:

Основне призначення таких документів — встановити чи відновити межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд. Зазвичай тривалість робіт із виготовлення технічної документації не має перевищувати 6 місяців з моменту укладання договору між замовником та виконавцем.

Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі:

Ціль цього етапу — отримати витяги з Державного земельного кадастру (Держгеокадастру) із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки під будинком. На основі цієї документації та координат межі земельної ділянки відомості про земельну ділянку будуть вноситись до Державного земельного кадастру. Процес державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не може перевищувати 14 днів з моменту подачі документів.

Отримання рішення місцевої ради про передачу земельної ділянки у приватну власність:

Після реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі громадянину слід із письмовою заявою (клопотанням) звернутися до міської, селищної чи сільської ради про передачу земельної ділянки у приватну власність. Згідно з частиною другою статті 118 Земельного кодексу України за результатами розгляду поданого клопотання відповідний орган у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Реєстрація права власності на земельну ділянку:

Ціль — отримати витяг із Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності на земельну ділянку, на якій розташований приватний житловий будинок. Реєстрацію права власності можливо провести в будь-якому центрі надання адміністративних послуг або через нотаріуса. Термін державної реєстрації  — протягом 5 робочих днів.

Верховною Радою України у другому читанні та в цілому було прийнято Законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». 

Так, згідно з прийнятим законопроєктом, власники або користувачі сільськогосподарських ділянок, які перебувають за межами населених пунктів, відтепер зобов’язані щороку сплачувати мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ), навіть якщо на цих ділянках вони нічого не вирощують. 

Про це йдеться у матеріалі «Скільки треба платити за гектар з 1 січня 2022 року — аналіз податкових змін» на Kurkul.com.  

«Ідея нового обов’язкового платежу для фермерів полягає у тому, що сума всіх сплачених податків, що сплачується за таку ділянку, не повинна бути меншою за МПЗ (з 2022 року — 4%, а з 2023-го — 5% від НГО землі). В іншому випадку, власнику землі доведеться доплачувати різницю між МПЗ та сумою сплачених податків», — йдеться у матеріалі.

Скільки доведеться платити — дізнавайтесь з прикладу.

Приміром, землевласник має пай у Вінницькій області розміром 5 га. Середня нормативна грошова оцінка землі по області дорівнює 27 184 грн/га. Відповідно, МПЗ вже наступного року становитиме загалом 5 437 грн. А з 2023 року МПЗ складе вже 6 796 грн за пай.

Фермер, що обробляє пай, або власник землі, якщо користується нею самостійно, має скласти разом всі податки, які він уже заплатив: податок на землю; податок з доходу за продаж урожаю, вирощеного на цій ділянці; податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із зарплати найманих працівників. У разі, якщо загальна сума всіх цих сплачених податків з паю буде меншою за 5 437 грн, то різницю власник або користувач с/г ділянки повинен буде доплатити.

Читайте також: На порталі Дія.Бізнес з'явилася інформація про земельну сферу

Виключення:

• від сплати МПЗ звільняються власники земельних ділянок, які станом на 01.01.2022 перебували у межах населених пунктів, або у дачних та садових кооперативах;
• порядок зарахування сплачених податків в рахунок МПЗ диференційовано між сільгосптоваровиробниками і не сільгосптоваровиробниками;
• для забезпечення справедливого нарахування МПЗ по земельних ділянках державної та недержавної форм власності, передбачено зарахування в рахунок сплати МПЗ лише 20% орендної плати за земельні ділянки, що належать до державної або комунальної власності (в першому читанні пропонувалося зараховувати повністю).

Також фізичні особи звільняються від МПЗ, якщо контролюючий орган не вручив податкове повідомлення-рішення (ППР) у відповідні строки.

В країні ще залишаються проблеми з реєстрацією земель, які перебували в оренді до 2013 р.

Про це розповів міністр агрополітики та продовольства Роман Лещенко під час Національного круглого столу на тему «Земля: захист права власності та протидія рейдерству», повідомляє Укрінформ.

«Є й невирішені питання, пов’язані з договорами про спільну діяльність. Все це поки що перебуває поза вітчизняним правовим полем», — повідомив міністр.

Він зазначив, що Мінагрополітики разом з Мін’юстом та профільним комітетом парламенту напрацювали проєкт закону про внесення змін до земельного законодавства для вдосконалення регулювання та усунення прогалин, що були виявлені у процесі реалізації земельної реформи.

Читайте також: Депутати підтримали введення мінімального податкового навантаження на 1 га сільгоспземель

У системі «Prozorro.Продажі» наразі оголошено 1271 аукціон з продажу та оренди землі загальною вартістю 406 млн грн.

Про це повідомляє пресслужба «Prozorro.Продажі».

Загальна площа всіх виставлених ділянок становить 6,4 тис. га. Зростання ціни перевищує 199%.

«Переважна більшість продавців (997) — це органи місцевого самоврядування», — йдеться в повідомленні.

Читайте також: Депутати підтримали введення мінімального податкового навантаження на 1 га сільгоспземель

За минулий тиждень організатори оголосили в системі 262 нових аукціони. З них — 73 з продажу та 189 з оренди земельних ділянок. Успішно відбулося 130 торгів, 88 продавців уже очікують підписання договорів.

«Найактивніше брали участь у торгах такі області: Львівська, Київська, Закарпатська, Одеська, Хмельницька», — підкреслили у відомстві.
 

Верховна Рада сьогодні, 30 листопада, під час пленарного засідання підтримала у другому читанні законопроєкт №5600 про внесення змін до Податкового кодексу.

Що зміниться із прийняттям законопроєкту:

У Податковому кодексі з'явиться термін — мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ), мінімально можлива сума податків, яку платитимуть користувачі землею. Розмір МПЗ визначатиметься за формулою: сума всіх податків не може бути меншою за 5% від вартості землі. МПЗ не визначається для земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів.

Мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:

• земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам/товариствам на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
• земель запасу;
• невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
• земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.

Відтепер фермери зможуть отримати усю актуальну інформацію про можливості в земельній сфері в режимі онлайн, завдяки новому розділу «Земельна реформа» на національному порталі з розвитку підприємництва Дія.Бізнес.

Повідомили в пресслужбі Мінагро.

На сайті інформація розподілена за трьома напрямами: «Я — землевласник», «Я — покупець» та «Я — орендар», де кожен знайде відповіді на актуальні запитання. 

«Так, землевласник дізнається, кому він може продати ділянку, за якою ціною, які документи для цього потрібні, чи можна продати частину землі та які податки доведеться сплатити під час продажу тощо. Покупець — про умови покупки землі та збору необхідної документації, а орендар — про свій пріоритет при викупі землі та принцип реалізації переважного права», — йдеться в повідомленні.

Читайте також: В Україні вже здійснено понад 18 тисяч операцій купівлі-продажу паїв

Крім того, на сторінці «Земельна реформа» на Дія.Бізнес кожен знайде довідкові матеріали та інструкції щодо користування земельною ділянкою, а також стосовно купівлі й продажу земельної ділянки. Це, зокрема:

1.  Порядок реалізації переважного права під час продажу землі.
2. Рекомендації Мінагрополітики щодо користування земельною ділянкою та щодо її купівлі.
3. Як підготуватися до продажу паю.

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 743 грн. За цей період було здійснено 18 614 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 67 495 га.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Основні результати за весь період станом на 26 листопада 2021 року:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 33 743 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 18 614, що складає 18% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 67 495 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,62 га.

Незмінними залишились максимальна ціна об’єкту купівлі-продажу — 5 035 000 грн у  Львівській області та максимальний розмір ділянки — 46,75 га у Донецькій області.

За останній тиждень з 22 по 28 листопада результати функціонування ринку землі наступні:

• середньозважена ціна за 1 га на цьому тижні склала 34 662 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 1 736 (на 90 більше, ніж на минулому тижні);
• сумарна площа проданих паїв — 6 375 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,67 га;
• максимальна ціна у Львівській області  — 5 035 000 грн;
• максимальна площа ділянки у Запорізькій області — 19,38 га.

Власники паїв Львівщини не поспішають продавати землю, хоча ціна у листопаді зросла на 25%.

Про це розповіли у Львівській ОДА.

«Як ми і прогнозували, власники паїв Львівщини не поспішають продавати землю в очікуванні на зростання ціни. І ціни прогнозовано зростають. У порівнянні з вереснем, середня вартість 1 га паю в нашому регіоні у листопаді збільшилась майже на 25%. Це також свідчить про те, що населення регіону  доволі поінформоване про ринок землі та досвід провадження ринку землі в країнах ЄС», — зазначила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Тетяна Гетьман.

За її словами, середня вартість 1 га паю в області становить 104,13  тис. грн, що більш як в 2 рази вище за середню ціну по Україні.

Нагадаємо, станом на 26 листопада 2021 р. в Україні укладено 52 117 угод в рамках ринку землі, щодо 130 916 га землі.   

Станом на 26 листопада 2021 р. в Україні укладено 52 117 угод в рамках ринку землі, щодо 130 916 га землі.    

Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики.

Так до трійки лідерів за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини увійшли такі області:

• Харківська — 18,148 тис. га;
• Кіровоградська — 14,8 тис. га;
• Дніпропетровська — 11,33 тис. га.

Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5327 нотаріусів. Всього заяв – 5981, із них погоджено 5296, відмову отримали 685. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. 

У разі смерті засновника фермерського господарства право користування земельною ділянкою не припиняється, а зберігається за ФГ. Тобто, право постійного користування землею ФГ не входить до складу спадщини, адже спадкувати можна права померлого засновника, а не земельну ділянку.

Про це розповів адвокат, радника ЮФ «ТОТУМ» Ігор Лавриненко в матеріалі «Смерть засновника фермерського господарства: зберегти землю не можна втратити» на AgroPolit.com.

У цілому, з метою «розблокування» діяльності фермерського господарства після смерті його засновника, на якого було видано Державний акт на право постійного користування землею, необхідно вчинити такі юридично значущі дії:

• внести зміни до статуту ФГ, де будуть врегульовані питання щодо виключення зі складу господарства колишнього засновника, призначення нового голови та розподіл часток статутного капіталу ФГ між його чинними членами;
• у разі, якщо земельним ділянкам не присвоєно кадастрові номери (розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)) (факультативний етап – за умови відсутності даних про земельну ділянку в ДЗК);
• внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з приводу земельної ділянки в частині зміни особи, якій належить право постійного користування (зміна відомостей з фізичної особи – засновника (колишнього голови) фермерського господарства на саме фермерське господарство).

На думку експерта, питання відновлення корпоративного контролю над ФГ, голова якого помер, та збереження активу такого господарства у вигляді земельної(их) ділянки(ок) є доволі складним, однак важливим завданням, яке необхідно вирішити спадкоємцям. І лише належний правовий аналіз та професійний юридичний підхід до зазначеного завдання дозволить досягти бажаного правового результату: оминути підводне каміння як законодавства, так і судової практики.

Кабмін затвердив розроблену Мін’юстом постанову щодо покращення якості адміністративних послуг, у тому числі онлайн, та вдосконалення процедури реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства юстиції України.

Затвердженою постановою уряду запроваджується інформаційна взаємодія з єдиними та державними реєстрами і автоматична перевірка та внесення до ДРРП відомостей про ідентифікованого суб’єкта речового права, обтяження на підставі відомостей, отриманих з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Серед інших основних змін, внесених до Порядку ведення ДРРП та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень — відображення в ДРРП ціни нерухомого майна, встановленої у договорі (у разі набуття права власності на нерухоме майно за відплатним договором).

«Якщо за договором набувається право власності на кілька земельних ділянок та/або об’єктів будівництва — відомості про ціну кожного із таких об’єктів вносяться до ДРРП відповідно до визначеної в такому договорі ціни кожного із об’єктів», — пояснили у Мін’юсті.

В Україні, попри всі обмеження, охочих купити землю у 2,5 раза більше, ніж охочих її продати. 

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, передає AgroPolit.com.

«Ринок землі відкрився 1 липня і на сьогодні знаходиться в пасивному стані. Зараз попри всі обмеження, охочих купити землю в 2,5 раза більше, ніж охочих продати. Наразі укладено понад 48 тис. угод в рамках ринку землі», — зазначив Тарас Висоцький.

Він додав, що ще до відкриття ринку землі за рішенням органу місцевого самоврядування безкоштовно виділяли в межах населеного пункту під забудову ділянку, при цьому власники мали змогу змінювати цільове призначення. Наразі після оновлення законодавства при зміні цільового призначення ділянки, власник має доплатити кошти  в місцеву громаду.

Читайте також: В Україні вже здійснили понад 1000 земельних аукціонів через Прозорро.Продажі

У перехідних положеннях Земельного кодексу чітко вказано, що ділянки для ведення товарного сільськогосподарського товаровиробництва, ділянки виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства (розпайована земля), а також земельні частки (паї) (тобто, несформовані ділянки за сертифікатами, де є умовні гектари) юридичні особи з українською структурою власності зможуть набувати у власність з 1 січня 2024 року. 

Про це розповів адвокат Віталій Соловей, передає liga.net.

«Проте, це не вся сільськогосподарська земля. Є ще ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які громадяни набули в порядку безоплатної приватизації на підставі ст.121 Земельного кодексу, фермерська земля, землі садівництва. Досвід співпраці з нотаріусами демонструє, що будь-які неоднозначні нюанси слід завчасно уточнювати або в Мін'юсті або в Держгеокадастрі», — зазначив адвокат. 

За його словами, забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають в приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 

Заборони на придбання юридичними особами інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення закон не встановлює. 

«Щодо фермерської землі, Держгеокадастр підтверджує, що ділянки для ведення фермерського господарства можуть використовуватися юридичними особами на праві власності, провівши аналогію з орендою. Однак, прямої відповіді щодо можливості набуття у власність українськими юридичними особами із українською структурою власності земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, в період з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 р. Держгеокадастр не надає», — додав Юрій Соколов.

Можна передбачити, додав він, що «заборони на придбання юридичними особами інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення закон не встановлює», а отже і «приватизоване» осг, і ділянки для ведення фермерського господарства українська юридична особа може купити в період з 1 липня 2021 по 31 грудня 2023 р., і заборони на використання юридичними особами фермерської землі на праві власності немає. 

Кількість земельних аукціонів, оголошених у системі Прозорро.Продажі, досягла позначки в 1009, із них за останній тиждень — майже 290.

Про це повідомили в Мінагрополітики.

Протягом листопада вже успішно відбулося 57 земельних торгів. А вартість усіх лотів у системі сягає 342 млн грн.

Згідно з даними, на сьогодні оголошено 693 аукціони з оренди загальною вартістю 25 млн грн. Загальна площа цих земельних ділянок — 4 827 га.

Абсолютним лідером за кількістю аукціонів є Одещина. Тут організовано 188 аукціонів. Також у топі областей — Київська, Черкаська, Сумська та Закарпатська області.

Читайте також: КАС ВС сформулював правову позицію щодо виділення паю із земель фермерського господарства

Аукціонів із відчуження землі станом на сьогодні оголошено 317. Усі лоти оцінюються в 317 млн грн. Загальна вартість земельних ділянок — майже 380 га.

У топі за оголошеною вартістю земельних ділянок  Київщина, Закарпаття, Львівщина, Одещина, Хмельниччина.

У торгах уже взяли участь 176 учасників. Фінальна вартість лоту збільшується від стартової ціни, як правило, на 270%. 

Крім того, уже завершено і повністю підписано всі документи за першим земельним аукціоном  – учасник оплатив лот, договір підписано.

КАС ВС сформулював правову позицію щодо виділення паю із земель фермерського господарства на користь його члена.

Про це йдеться в постанові Верховного Суду у справі № 817/1911/17 (адміністративне провадження № К/9901/61297/18), прийнятій 3 листопада 2021 року, повідомляє пресслужба ВС.

Фізична особа звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0020 га у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на відповідній території, а також зобов'язати відповідача затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати її у власність цій особі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач, як член фермерського господарства, має право на одержання безоплатно у власність із земель державної або комунальної власності земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні голови цього фермерського господарства на відповідній території, а відмова в затвердженні проєкту землеустрою можлива лише у разі, якщо він не погоджений у порядку ст. 186-1 ЗК України. Жодних інших правових підстав для відмови в затвердженні проєкту землеустрою після його погодження в порядку ст. 186-1 ЗК норми ст. 118 ЗК не містять.

Відповідач оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

За результатами розгляду справи Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував такі правові висновки.

У члена фермерського господарства не виникає право користування земельною ділянкою, яка була надана власником (органом місцевого самоврядування) громадянину (засновнику) у користування для створення такого господарства. Єдиним суб'єктом, який володіє правомочністю користуватися земельною ділянкою, виділеною власником (органом місцевого самоврядування) для створення фермерського господарства, є саме таке фермерське господарство як суб'єкт господарювання.

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 662 грн. 

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Зокрема, за останній тиждень середньозважена ціна за 1 га склала 32 106 грн.

Основні результати за весь період станом на 22 листопада 2021 року:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 33 662 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 16 835, що складає 17% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 60 925 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,62 га.

З моменту запуску ринку землі в Україні станом на 22 листопада було здійснено 16 835 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 60 925 га.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Основні результати за весь період станом на 22 листопада 2021 року:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 33 662 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 16 835, що складає 17% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 60 925 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,62 га.

Незмінними залишились максимальна ціна об’єкту купівлі-продажу — 2 949 100 грн у  Київській області та максимальний розмір ділянки — 46,75 га у Донецькій області.

Результати тижня з 15 по 22 листопада:

• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 1 646 (на 517 більше, ніж на минулому тижні);
• сумарна площа проданих паїв — 6 085 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,7 га;
• максимальна ціна у Харківській області  — 687 720 грн;
• максимальна площа ділянки у Херсонській області — 28,25 га.

На Тернопільщині 15 листопада 2021 р. в системі ProZorro вперше успішно відбулися земельні аукціони з продажу права оренди землі в межах території Підгороднянської сільської територіальної громади.

Про це повідомили на Урядовому порталі

Згідно з інформацією, на торги були виставлені 4 земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,46 гектара.

За даними аналітичного модуля, сумарний розмір річної орендної плати за користування земельними наділами становив 83,4 тис. гривень. Ці кошти орендарі сплачуватимуть щороку упродовж всього терміну дії договорів оренди на земельні ділянки, що має поповнити місцевий бюджет Підгороднянської сільської територіальної громади Тернопільської області.

Нагадаємо, земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет через електронну торгову систему ProZorro, що перебуває у державній власності (постанова КМУ від 22 вересня 2021 р. №1013 «Деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису)»).

Читайте також: У Prozorro.Продажі минулого тижня було оголошено 212 нових аукціонів на суму 38 млн грн

Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що станом на 19 листопада в Україні укладено 47 777 угод в рамках ринку землі, щодо 119 894 га землі.  

Повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так до трійки лідерів за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини увійшли такі області:

• Харківська — 16,2 тис. га;
• Кіровоградська — 14 тис. га;
• Дніпропетровська — 10,1 тис. га.

Також, за інформацією відомства, подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5303 нотаріусів. Всього заяв — 5954, із них погоджено 5265, в черзі на розгляд — 6, відмову отримали 683. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. 

Нагадаємо, за тиждень в Україні продано 1 129 паїв сумарною площею 4 329 га.

За минулий тиждень було оголошено 212 нових аукціонів на суму 38 млн грн. Із них — 153 з оренди, 59 — з відчуження землі.

Про це повідомляє пресслужба «Prozorro.Продажі».

«Загальна площа виставлених на аукціонах ділянок становить понад тисячу гектарів», — йдеться в повідомленні.

Уже відбулось 26 земельних торгів із оренди та продажу землі — за ними триває підписання документів. 21 із них із оренди (ділянки площею 100 га на суму 3 млн грн) та 5 із продажу — ділянки площею 0,8 га на суму 4,6 млн грн.

Серед ТОП-5 організаторів аукціонів із оренди землі області: Одеська, Кіровоградська, Київська, Черкаська, Тернопільська.

Лідерами у пропозиціях на відчуження землі є Львівська, Київська, Закарпатська, Одеська та Чернівецька області.

Загалом від старту земельних торгів оголошено 722 аукціони (532 із оренди та 239 із продажу). Із загальною площею земельних ділянок — 4,3 тис. га. А також загальною вартістю лотів — 283 млн грн.
 

Законопроєкт №6199-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки», має усунути перекоси на ринку землі, і, зокрема, безглузді перевірки, яким піддають покупців невеликих ділянок.

Що передбачає законопроєкт?

• Тепер покупців невеликих земельних ділянок площею до 2 га не піддаватимуть тотальній перевірці за всілякими реєстрами і списками.
• Натомість покупець повинен буде власноруч подати декларацію про свої активи і доходи. Це набагато полегшить, здешевить та прискорить процес реєстрації такої угоди.
• Крім того, за такими операціями можна буде розраховуватись як безготівково, так і готівкою, тоді як на «великому» ринку землі готівкові розрахунки взагалі не діють.
• Але при цьому, якщо покупець подав неправдиву декларацію про себе, і ця неправда згодом з'ясується, то угода буде вважатися такою, що не відбулася, і куплену ділянку у нього конфіскують, попри сплачені гроші.

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 836 грн.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Зокрема, за останній тиждень середньозважена ціна за 1 га склала 32 091 грн. Минулого тижня цей показник був на рівні 32 626 грн.

Також оприлюднено Топ-10 найдорожчих об’єктів купівлі-продажу цього тижня:

В Україні історично склалися три різні підходи до проведення нормативної грошової оцінки (далі – НГО) земель. Окремо для земель у межах населених пунктів, окремо для несільськогосподарських земель за межами населених пунктів і ще одна – для земель сільськогосподарського призначення. Внаслідок такого розподілу показники оцінки суттєво відрізнялися. Багаторазове складання трьох видів документації ускладнювало процес її затвердження та потребувало значних витрат.

Повідомили в пресслужбі Мінагрополітики.

Нова методика суттєво спрощує процес та не містить неоднозначних тлумачень. Оцінка буде проводитися на всю територію громади й одразу для всіх земель. Результати оцінки вноситимуть до електронної системи Державного земельного кадастру. Це дозволить швидко надавати оціночну інформацію усім зацікавленим особам.

Чи вплине це на оподаткування громадян та підприємців?

Оскільки НГО земель є базою для оподаткування, оновлення методики навмисне відбувалося таким чином, щоб не призвести до суттєвих змін у податках. Значне зниження показників оцінки зменшить надходження до місцевих бюджетів, а значне зростання – до погіршення інвестиційного клімату.

Чому нова методика зменшує коефіцієнти для земель гірничодобувної промисловості, транспорту та енергетики?

Оскільки нова методика не повинна значно впливати на податкове навантаження, подекуди довелося зменшити коефіцієнт із цільовим призначенням земельних ділянок. В Україні повністю проведена нормативна грошова оцінка лише земель населених пунктів та сільськогосподарського призначення. А от несільськогосподарські землі за межами населених пунктів завжди були «проблемними».

Що відбувається з землями без нормативної оцінки? Податки з них сплачують від нормативної грошової оцінки ріллі по області. У середньому по країні це 27,5 тис. грн за гектар. При тому, що середня базова вартість 1 га в населених пунктах – близько 1,7 млн грн, а мінімальна оцінка 1 га промисловості чи транспорту за межами населених пунктів – близько 415 тис. грн. Така різниця у вартості ділянок одного призначення несправедлива.

Тому важливо, щоб громада провела оцінку земель за новою методикою, і середня оцінка земель промисловості, транспорту, енергетики «підтягнеться» до максимальної.

За межами населених пунктів розташовані 72 % земель гірничодобувних підприємств, 69 % земель енергетики та 75 % земель підприємств транспорту. Різке зростання податкового навантаження на несільськогосподарські землі за межами населених пунктів призвело би до погіршення бізнес-клімату. Тому цілком логічним є зменшення показників для тих, хто сплачував за найвищими ставками, якщо підприємства вже не платитимуть громадам за промислові землі як за сільськогосподарські. Таке рішення утримує баланс адекватного податкового навантаження та надходжень у бюджети громад.

Коли реально запрацює нова методика оцінки?

НГО земель громад на новій методиці застосовуватиметься не раніше 2023 року – в міру того, як громади затверджуватимуть нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель на свою територію. Без затвердженої нової технічної документації сплата податків відбуватиметься «по-старому».

Громадам варто здійснити нову нормативну грошову оцінку земель вже наступного року. Для цього можна використовувати кошти місцевих бюджетів від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва при вилученні земель.

На Публічній кадастровій карті (map.land.gov.ua) з’явився новий інформаційний шар «Інформація щодо розпаювання земель», що містить дані про окремі колективні сільськогосподарські підприємства.

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Також додано посилання на завантаження на порталі метаданих http://gp20.dzk.gov.ua/geonetwork/ (працює у тестовому режимі у зв’язку із модернізацією) проєктів землеустрою, на основі яких були виділені земельні паї працівникам колишніх колективних господарств.

На сьогодні портал метаданих містить 43 225 прив’язаних до місцевості та відповідно трансформованих цифрових растрових зображень планів приватизації щодо 6 499 колективних сільськогосподарських підприємств.

Публікація гео-прив’язаних проєктів землеустрою, на основі яких були виділені земельні паї, дозволить отримати інформацію про результати приватизації та розташування земельних ділянок навіть стосовно тих земель, які не були зареєстровані у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав.

Завдяки цьому фермерські господарства та сільськогосподарські підприємства отримають  додаткові дані (первинну документацію із землеустрою) для здійснення кращого управління своїм банком земельних ресурсів.

Доступ до такої інформації є дуже важливим для органів місцевого самоврядування, які нещодавно отримали право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Вони використовуватимуть таку інформацію для проведення інвентаризації та аудиту своїх земельних ресурсів, виявлення вільних або зайнятих земель під час ухвалення рішень щодо надання дозволу на безоплатну приватизацію, а також це дозволить уникнути накладання меж одних ділянок на інші під час формування нових земельних ділянок.

Ці дані також будуть корисними під час розробки комплексних планів просторового розвитку територій громад, зважаючи на те, що відповідно до законодавства, усі паї, які залишатимуться не витребуваними до 2025 року, мають бути передані у комунальну власність.

Читайте також: За тиждень в Україні продано 1 129 паїв сумарною площею 4 329 га

Держгеокадастр пропонує змінити алгоритм розрахунку Фондом держмайна України оціночної вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення для купівлі/продажу землі. 

Про це пише AgroPolit.com.

Як зазначається, ФДМУ проводить цей розрахунок за допомогою запущеного у червні 2021 р. сервісу автоматичної оцінки об’єктів нерухомості — його називають Модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку.

«Цей Модуль, за оцінками учасників ринку землі (покупці та продавці паю, нотаріуси, приватні оцінювачі), видає часто завищені показники (іноді – навіть багатократні) з оціночної вартості земельної ділянки, що призводить до завищених сум сплати податків (зокрема ПДФО) за ділянками, які виставлені на продаж», — йдеться у повідомленні.

Шквал критики призвів до того, що у вересні відбулася спеціальна нарада у Держгеокадастрі за участі всіх сторін. Після чого до Фонду держмайна відправили підсумковий документ за її результатами із рекомендаціями про зміну визначення Фондом оціночної вартості землі.

Читайте також: За тиждень в Україні продано 1 129 паїв сумарною площею 4 329 га

Зокрема, для уникнення «космічних» значень показників оціночної вартості сільськогосподарських земель пропонується встановити конкретні мінімальні та максимальні значення оціночної вартості 1 га земель в розрізі сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища) за областями, які оновлюватимуться щорічно.

Державний акт на земельну ділянку рожевого (червоного) кольору, виданий у 1992–2001 рр., не містить кадастрового номера земельної ділянки. Отже, ділянка не була виділена в натурі та не мала конкретних меж.

Про це повідомляється на сторінці Земельної реформи в Україні на Facebook.

«Якщо ви маєте такий державний акт, то для переоформлення земельної ділянки має бути виконана кадастрова зйомка та розроблена технічна документація щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)», — йдеться у повідомленні.

На підставі розробленої технічної документації, державний реєстратор внесе земельну ділянку до Державного земельного кадастру (ДЗК) та здійснить присвоєння кадастрового номера земельній ділянці.

«Державний акт рожевого кольору залишається чинним по теперішній час. Проте для укладення угод щодо земельної ділянки в будь-якому випадку необхідно отримати витяг із Державного земельного кадастру», — підсумували експерти.

З моменту запуску ринку землі в Україні здійснено 15 154 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї), що складає 17% від усіх операцій з землею.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Зокрема, за останній тиждень продано 1 129 земельних ділянок:

• сумарна площа проданих паїв — 4 329 га;
• середньозважена ціна за 1 га — 32 091 грн;
• середній розмір проданої ділянки — 3,8 га;
• максимальна ціна та максимальна площа ділянки у Донецькій області — 844 489 грн та 25,86 га відповідно. 

Також інших видів угод (договір міни, дарування, довічного утримання або свідоцтво на праву спадщини) від старту ринку землі здійснено — 75 229.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонують не враховувати орендну плату за ділянки комунальної та держвласності складовою частиною плати за землю.

Повідомляє Agropolit.com.

Законопроєктом пропонує встановити правило, за яким орендна плата за земельні ділянки державної, комунальної власності, передані в оренду суб’єктами права постійного користування земельними ділянками, не є складовою плати за землю.

«Передача в оренду земельних ділянок державних і комунальних підприємств, установ, організацій, що перебувають у постійному користуванні, для вирощування сільськогосподарських культур сприятиме збільшенню доходів місцевих бюджетів, оскільки орендарі таких земель, використовуючи орендовані земельні ділянки, будуть сплачувати або єдиний податок або інші податки, що діють при загальній системі оподаткування», — йдеться у пояснювальній записці.

Нардепи заявляють, що прийняття документу дозволить збільшити доходи місцевих бюджетів та сприятиме виведенню з тіні використання земель державних і комунальних підприємств, установ і організацій.

Договір оренди чи емфітевзису не є перешкодою для укладення договору купівлі-продажу сільськогосподарської землі. Розривати такий договір, чи ні залежить від волевиявлення сторін договору.

Про це розповіла Андріана Мартинів, керуючий партнер Martyniv Law Firm, пише Економічна правда. 

«Але розірвавши договір оренди, набувач добровільно втрачає своє переважне право на придбання ділянки і вже не буде першим в черзі на купівлю», — пояснила експерт.

Юридично це означає, що у власника немає обов’язку комунікувати з ним через нотаріуса в строго визначених законом рамках, якщо виникне бажання продати землю третій особі. 

На практиці, трапляються більш прозаїчні ситуації, коли є заборона на відчуження, оскільки власник має заборгованість по кредитах, аліментах тощо. 

У деяких випадках, сума заборгованості може перевищувати в рази ціну продажу ділянки. Допустимо тут варіант, що сума такого боргу незначна, і потенційний набувач може і має бажання профінансувати погашення заборгованості.

Між таким врегулюванням та укладенням договору купівлі-продажу є часовий проміжок, коли покупець перебуває в невизначеному стані. Банально, власник може передумати продавати, або збільшити ціну продажу. 

Аби мінімізувати зрив угоди після погашення боргів продавця, зняття арештів тощо, сторони можуть укласти попередній договір купівлі-продажу, де зафіксують, що після зняття арешту в сторін буде обов’язок укласти основний договір купівлі-продажу на умовах, що ними погоджені в такому попередньому договорі. 

Чому ж за наявності таких ризиків мають місце рекомендації від нотаріусів – розірвати оренду? Це зумовлено тим, що якщо ділянка «вільна» від оренди, то відсутня необхідність передавати переважне право, реєструвати таку передачу, як обтяження, банально сторони зменшують свої витрати на такі послуги.

Після запуску ринку землі, охочим продати земельну ділянку доводиться сплачувати більше податків через завищену оцінку.

Про це пише ubr.ua.

«Ринок землі в принципі працює — непогано. Питання тільки до оцінки земель — Фонд держмайна видає дуже високі оцінки на деякі землі і паї, які зараз в обороті. Тобто, через це багато договорів зриваються, тому що ціна значно вища за ринкову», — зазначила голова київського відділення Нотаріальної палати України (НПУ) Наталія Козаєвих.

Наприклад, підкреслила вона, хтось продає за $100 тис. (2,6 млн грн), а ФДМ виставляє оцінку в 3,5 млн грн. При цьому нотаріуси «не можуть брати податки нижче оцінки ФДМ».

В такому випадку «люди або погоджуються заплатити податки з суми, яка помітно перевищує продажну вартість». Або — що відбувається значно частіше — в принципі відмовляються продавати. У регіонах повсюдно зустрічаються такі випадки, констатувала нотаріус.

Подібна проблема зустрічається при продажу гаражів і садових ділянок. У київській області, наприклад, оцінка ФДМУ набагато вища, ніж реальна ціна, за якою власники згодні продати наділи.

Наразі в Україні триває робота над вдосконаленням ведення Державного реєстру речових прав. Мінагрополітики спільно з Міністерством юстиції вже підготували зміни до відповідної постанови.

Про це розповів заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Дзьоба, передає пресслужба Мінагрополітики.

«За підсумками 4 місяців ринку землі лише для 55% укладених угод купівлі-продажу були зареєстровані ціни. Найнижчий відсоток зареєстрованих цін у Закарпатській області — лише для 21% угод. Абсолютним лідером є Хмельницька область, там ціни зазначені для 76% угод. Зміни, які ми хочемо внести, спрямовані передусім на те, щоб вирівняти цю проблему. Відповідно реєстрація цін при проведенні операції купівлі-продажу земельної ділянки буде обов’язковою», — сказав Тарас Дзьоба.

Що стосується діапазону середньої вартості землі за останні 4 місяці, то як показують розрахунки Київської школи економіки, вона становить 31-34 тис. грн/га, що відповідає розрахункам KSE грудня 2019 року.

«Є дві області-лідери, де ціни на товарну землю є найвищими. Це Київська та Львівська область. У ТОП-5 областей з найдорожчою землею увійшли також Івано-Франківська, Чернівецька та Полтавська області», — зазначив експерт Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Роман Нейтер.

Вчора, 10 листопада, набрала чинності урядова постанова від 3 листопада 2021 року № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок».

Як було раніше?

Раніше одночасно існували три різні методики оцінки. Як наслідок, показники оцінки сусідніх ділянок могли дуже відрізнятися між собою. У громади була необхідність розробляти й затверджувати три різних види технічної документації. Аграрії, промисловці, органи місцевого самоврядування знають, як багато економічних питань прив'язано до НГО земельних ділянок, адже без неї не можна ні сплатити плату за землю, ні продати майно, ні здати його в оренду.

Як стало?

«Уряд уніфікував проведення такої оцінки, звівши все в одну методику. Тепер Рада відповідної територіальної громади зможе затвердити НГО відразу для всіх земельних ділянок усіх категорій та форм власності на всій території громади за зрозумілими й прозорими процедурами», — роз'яснив Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко.

Роман Лещенко пояснив, що відтепер нормативно-грошова оцінка визначатиметься так: площа земельної ділянки, що підлягає оцінці, множиться на чітко визначений норматив капіталізованого рентного доходу (наприклад, для земель с/г призначення це 27,5 тис. грн/га) та п'ять коефіцієнтів, які залежать від розташування, призначення та якості земельного активу. Інакше кажучи: те, наскільки близько земельна ділянка розташована до великих міст чи курортно-рекреаційних об'єктів; чи є вплив радіаційного забруднення; яке її цільове призначення; які регіональні та зональні фактори її місце розташування, — це все впливатиме на кінцевий розмір НГО.

Проте Андрій Мартин, доктор економічних наук, заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України», зазначає, що нормативна грошова оцінка земель громад, що проводитиметься на новій методичній базі, в найбільш оптимістичному сценарії застосовуватиметься не раніше 2023 року — в міру того як громади розроблятимуть і затверджуватимуть нову технічну документацію із нормативної грошової оцінки земель на свою територію.

«Допоки нова технічна документація не буде затверджена, сплата податків відбуватиметься «по-старому», — вважає експерт.

Проте можна рекомендувати громадам запланувати проведення нової нормативної грошової оцінки земель вже наступного року, не відкладаючи це завдання «в довгий ящик». Для цих цілей можуть використовуватися кошти, що надходять до місцевих бюджетів від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва при вилученні земель.

Аграрії залучили майже 60 млн грн кредитів під заставу 584 га земель сільгосппризначення.

Про це розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Дзьоба, передає Укрінформ.

За словами посадовця, важливо, що йдеться, переважно, про довгострокові позики. Приміром, як зазначається у щомісячному інформаційно-аналітичному бюлетені, понад 40% кредитних угод, укладених під заставу землі у вересні, розраховані на 5 та більше років.

«Очевидно, що за відсутності базового «твердого» активу, який міг би стати банківською заставою, сільгоспвиробники мали труднощі із залученням довгострокового фінансування. Тепер же ми чуємо від селян, що реформа сприяє підвищенню продуктивності аграрного сектору, надає нові можливості для інвестування. Саме дострокове фінансування відкриває двері для переходу від сировинної економіки до виробництва і продажу товарів з високою доданою вартістю», — наголосив Тарас Дзьоба.

Він також підкреслив, що у Мінагрополітики очікують на ще більше пожвавлення цього сегменту кредитування після допуску до земельного ринку юридичних осіб.

Тарас Дзьоба також запевнив, що до кінця року вся інформація про вартість угод із продажу земельних ділянок в Україні відображатиметься в електронних реєстрах. Адже однією з проблем перших місяців роботи ринку землі стало те, що в реєстрах містилися відомості про цінові показники лише 55% укладених угод.

Читати за темою: В системі Prozorro.Продажі стартували перші земельні аукціони

Вчора в системі Prozorro.Продажі стартували перші земельні аукціони. За допомогою системи була здійснена перша операція з купівлі та оренди землі.

Повідомили в Мінагро.

 «На разі, Одеська, Черкаська, Кіровоградська, Львівська, Чернівецька обл. оголосили найбільше аукціонів з оренди землі», — йдеться в повідомленні.

Станом на 8 листопада в системі Прозорро.Продажі вже оголошено 510 земельних аукціонів на майже 245 млн грн, зокрема,335 аукціонів з оренди та 175 — з продажу. Загальна площа виставлених на аукціонах земельних ділянок — майже 2,3 тис. га.

Служба безпеки України викрила незаконне заволодіння землею військового містечка у Львівській області, від якого держава зазнала понад 20 млн грн збитків.

Про це повідомляє пресслужба СБУ.

«Начальник квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) Міноборони разом зі спільниками організував протиправне відчуження 1,5 га ділянок у смт Брюховичі. За оцінками експертів, від цього держава зазнала понад 20 млн грн збитків», — пояснили в СБУ.

Слідством встановлено, що, користуючись своїм службовим становищем, посадовець систематично фальсифікував документи. Під час погодження акту земельної ділянки зловмисник вносив недостовірні дані про розміщення межових знаків охоронної смуги. Такими незаконними маніпуляціями він вилучав землі із власності Міністерства оборони.

«Потім «робота» переходила до його спільника, депутата сільради-члена земельної комісії. Посадовець сприяв, аби за рішенням Брюховицької селищної ради незаконно відчужені землі потрапляли на баланс громади. Згодом на захоплені площі ділки виготовляли фіктивне право власності, оформлюючи на підставних осіб, і продавали за ціною приблизно 5-9 тисяч доларів США за «сотку», — додали у відомстві.

З моменту запуску ринку землі в Україні здійснено 13 997 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї), що складає 16% від усіх операцій з землею.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Зокрема, за останній тиждень продано 1 519 земельних ділянок:

• сумарна площа проданих паїв — 5 527 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,7 га;
• максимальна ціна у Київській області — 968 352 грн 
• максимальна площа ділянки у Херсонській області — 30,24 га

Нагадаємо, за останній тиждень середньозважена ціна за 1 га склала 32 626 грн.

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 34 002 грн.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Зокрема, за останній тиждень середньозважена ціна за 1 га склала 32 626 грн. У жовтні цей показник був на рівні 33 600 грн.

Основні результати за весь період станом на 8 листопада 2021 р.:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 34 002 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 13 997, що складає 16% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 50 180 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,59 га;
• максимальна ціна об’єкту купівлі-продажу — 2 949 100 грн, це ділянка площею 1,947 га в Київській області;
• максимальний розмір ділянки — 46,75 га у Донецькій області, ціна якого склала 1 575 430 грн. Дата реєстрації — 11 жовтня 2021 року.

Затверджена урядом методика нормативно-грошової оцінки земельних ділянок — це мінус 5 млрд грн для органів місцевого самоврядування та даремно витрачені громадами кошти на документацію з НГО.

Про це написав радник Асоціації міст України Іван Фурсенко у Facebook.

«Підприємства, що пов’язані з користування надрами платитимуть на 20% менше. Будівлі і споруду Укрзалізниці вдвічі менше, а енергогенеруючі компанії матимуть з коефіцієнтом 0,5 на відміну від попереднього в 0,65», — зазначив експерт.

Нагадаємо, КМУ затвердив нову методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Ця методика застосовуватиметься до всіх видів земельних ділянок включаючи землі сільськогосподарського призначення. 

Відтепер НГО визначатиметься так: площа земельної ділянки, що підлягає оцінці, множиться на чітко визначений норматив капіталізованого рентного доходу (наприклад, для земель с/г призначення це 27,5 тис. грн/га) та п'ять коефіцієнтів, які залежать від розташування, призначення та якості земельного активу. 

Іншими словами: те, наскільки близько земельна ділянка розташована до великих міст чи курортно-рекреаційних об'єктів; чи є вплив радіаційного забруднення; яке її цільове призначення; які регіональні та зональні фактори її місцерозташування, – це все впливатиме на кінцевий розмір НГО. 

Методика набуває чинності наприкінці 2021 року.

Станом на 5 листопада в Україні укладено 40 510 угод в рамках ринку землі.  

Про це повідомили в Мінагрополітики.

Заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру подали 5252 нотаріусів. Всього заяв — 5894, із них погоджено 5215, в черзі на розгляд — 5, відмову отримали 674. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. 

Площа земель щодо яких здійснені правочини наразі становить 100 390 га.

Нагадаємо, станом на 1 листопада в Україні здійснили 12 465 операцій купівлі продажу паїв. Зокрема у жовтні 5 007 (+436, 4571 — за вересень).

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Також станом на звітну дату укладено 66 951 інший вид угод (договори міни, дарування, довічного утримання або свідоцтво на спадщину).

Станом на звітну дату найбільше продали землі на Харківщині (1 534 угоди), Сумщині (1 375 угоди) та Полтавщині (1 107 угоди).

Площа операцій купівлі-продажу землі становить 44 665 га. Середній розмір земельної ділянки — 3,58 га. Максимальний розмір проданого паю — 46,75 га.

Вчора КМУ затвердив нову методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Ця методика застосовуватиметься до всіх видів земельних ділянок включаючи землі сільськогосподарського призначення. 

Методика набуває чинності наприкінці 2021 року.

Нова методика передбачає коефіцієнти, що характеризують регіональні та зональні фактори місцерозташування земельної ділянки, особливості використання земельної ділянки за основним цільовим призначенням, належність земельної ділянки до певної категорії земель, а також індексацію нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

Згідно з прийнятим документом передбачено визначення вартості землі як добутку площі земельної ділянки на норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі, а також п'яти коефіцієнтів, що характеризують регіональні та зональні фактори місцеположення земельної ділянки, цільове призначення з/д, належність з/д до певної категорії земель, а також індексацію нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

Відтепер НГО визначатиметься так: площа земельної ділянки, що підлягає оцінці, множиться на чітко визначений норматив капіталізованого рентного доходу (наприклад, для земель с/г призначення це 27,5 тис. грн/га) та п'ять коефіцієнтів, які залежать від розташування, призначення та якості земельного активу. 

Іншими словами: те, наскільки близько земельна ділянка розташована до великих міст чи курортно-рекреаційних об'єктів; чи є вплив радіаційного забруднення; яке її цільове призначення; які регіональні та зональні фактори її місцерозташування, – це все впливатиме на кінцевий розмір НГО. 

Читайте також: Вартість оренди землі залежить від регіону, якості та конкурентного середовища між фермерами — експерт 

В системі «Prozorro.Продажі» за жовтень у розрізі земельної реформи було здійснено 306 земельних аукціонів.

Про це розповів міністр аграрної політки та продовольства Роман Лещенко.

«У жовтні в «Prozorro.Продажі» зареєстровано 306 аукціонів: 209 аукціонів — із оренди та 97 — із відчуження землі (землі не с/г призначення державної та комунальної власності). Оголошена вартість цих ділянок у системі – 155 млн грн. Їх загальна площа — 1400 га», — зазначив міністр.

За його словами, найактивніше хочуть здавати землю в оренду в Рівненській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській та Івано-Франківській областях.

Серед лідерів із відчуження земельних ділянок на сьогодні — Львівщина, Закарпаття, Київщина, Одещина, Хмельниччина.

«Нарешті держава і територіальні громади (а за бажанням – і приватні особи) зможуть розпорядитися своєю власністю за дуже ефективною процедурою електронних торгів, яка дозволяє отримати власнику максимальну ціну», — додав Роман Лещенко.

З відкриттям ринку землі громадяни України отримали вільний доступ до купівлі земельних ділянок, з метою використання за цільовим призначенням. Іншим варіантом використання є здача цих земель в оренду та отримання пасивного прибутку.

Про це розповів старший партнер Totum, адвокат, к.ю.н. Богдан Яськів повідомляють finance.ua.

«Вартість оренди по країні різна і залежить від регіону, якості землі, а також від конкурентного середовища між фермерами. В тих регіонах, де конкуренція висока, вартість оренди сягає $150−200 за 1 га в рік. В інших — в середньому $100−120, а в депресивних і того менше — $ 50−70 за 1 га на рік», — розповів експерт.

Тому деякі громадяни обирають землі сільгосппризначення, як змогу інвестувати. Такі капіталовкладення мають низку переваг, зокрема:

• доступна ціна: у регіонах України ціна на землю може бути в рази менша, ніж у Києві (ціна залежить від розміру, нормативної грошової оцінки землі, цільового призначення земельної ділянки);
• недооцінений актив: ринок с/г землі схильний до постійного зростання цін, можливість отримання прибутків у середньостроковій та довгостроковій перспективах. Зняття мораторію на с/г землю стимулюватиме як сплеск попиту на купівлю, так і зростання цін на найближчі 2−3 роки;
• висока капіталізація: можливість спорудження на землі об’єкта нерухомості, розміщення об’єктів інфраструктури для здачі в оренду і отримання доходу;
• варіативність функціонального використання: існує декілька варіантів використання землі для отримання доходу, можливість зміни цільового призначення землі.

Ціна землі має бути не нижче нормативної грошової оцінки. Таке положення закріплене в законі до 2030 року. Потім законодавець планує «відпустити» ціну, тобто не регулювати її на рівні мінімальної.

Про це розповіла Анна Федун, адвокатка й радниця із земельного законодавства Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО)у матеріалі «Нарешті власники землі отримали законне право нею розпоряджатися» на Zemliak.com. 

За її словами, від 1 липня до осені ціна землі «зупинилася». Станом на початок жовтня середня ціна, за даними Держгеокадастру, була співвідносна з нормативно-грошовою оцінкою і складала 35-40 тис. грн за 1 га.

«Цю суму не варто порівнювати з високою ціною європейської землі. Тим, хто хоче продати с/г землю в Україні, на мою думку, варто чекати. Зараз ціна, яку ми маємо, є мінімальною. І прогнозований доступ юридичних осіб на ринок з 2024 року запустить зовсім іншу ціну. 

На скільки це розтягнеться в часі, поки що важко сказати. Але ціна на землю, однозначно, буде рости», — пояснила експертка. 

Варто також відмітити, що статистика в 35-40 тис. грн за гектар — це офіційні суми, які особи зазначають в договорах купівлі-продажу. Для того, щоб зменшити оподаткування цих договорів, часто ці суми занижуються. Тобто вони встановлюють в договорах мінімальну, але насправді ще передають з рук в руки додаткову суму. 

Читайте також: У жовтні було продано понад 5 тисяч паїв

«Мені відомі вже господарства, які придбали землю за ціною, що є значно вищою від офіційної. Вони були зацікавлені саме в цій землі, бо на ній давно вирощують, наприклад, нішеві чи багаторічні культури. Тобто вони готові це заплатити, щоб мати землю у власності. Потрібно розуміти: в українських реаліях офіційна вартість землі, що фіксується в договорі купівлі-продажу, — це офіційна вартість, від якої йде оподаткування. Але насправді часто ця вартість є більшою на практиці», — додала Анна Федун.

За її словами, наразі не можливо знати точні суми в договорах купівлі-продажу с/г землі, адже реєстр прав власності ще дозволяє нотаріусу посвідчити правочини і не внести ціну, пропустити цю графу «Ціна землі». Тобто реєстр не блокує можливість посвідчити правочин, не зазначивши, наприклад, ціну.

«Після того, як постанова про усунення такого нюансу буде прийнята і реєстр буде доопрацьовано технічно, ситуація на ринку буде більш зрозуміла. У цьому, я сподіваюся, будуть великі плюси і перевага для тих, хто бажає скористатися цією інформацією», — підсумувала експертка.

Станом на 1 листопада в Україні здійснили 12 465 операцій купівлі продажу паїв. Зокрема у жовтні 5 007 (+436, 4571 — за вересень).

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Також станом на звітну дату укладено 66 951 інший вид угод (договори міни, дарування, довічного утримання або свідоцтво на спадщину).

Станом на звітну дату найбільше продали землі на Харківщині (1 534 угоди), Сумщині (1 375 угоди) та Полтавщині (1 107 угоди).

Площа операцій купівлі-продажу землі становить 44 665 га. Середній розмір земельної ділянки — 3,58 га. Максимальний розмір проданого паю — 46,75 га.

Читайте також: В Україні знизилась середньозважена ціна землі

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 34 172 грн. Середньозважена ціна за 1 га сільгоспземлі за жовтень склала 33 600 грн (-645 грн, 34 245 грн у вересні).

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Основні результати за жовтень 2021 року:

• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 5007 (+436, 4571 — за вересень);
• сумарна площа проданих паїв — 18 359 га (+2 030 га, 16 329 га у вересні);
• середній розмір проданої ділянки — 3,7 га (+0,1 га, 3,6 у вересні);
• максимальна ціна та площа ділянки у Донецькій області — 1 575 430 грн та 46,75 га відповідно (у вересні це була ділянка в Київській обл. – 2 949 100 грн за 1,95 га).

Читайте також: У ВР зареєстрували законопроєкт щодо спрощення процедур купівлі-продажу землі

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №6199-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки». 

Повідомляє AgroPolit.com.

Як зазначається, метою законопроєкту є спрощення процедури вчинення правочинів щодо переходу права власності на невеликі земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також уточнення положень законодавчих актів щодо процедури набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Читайте також: В Україні набув чинності закон щодо одночасного продажу землі та нерухомості

Законопроєктом пропонуються наступні положення:

• Встановлення правила, за яким перевірка відповідності набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України не здійснюється при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення: для ведення садівництва площею, що не перевищує 0,25 га, і для ведення особистого селянського господарства площею, що не перевищує 1 га, розташованих в межах населених пунктів. При укладенні правочину щодо переходу права власності на такі земельні ділянки їх набувач перед вчиненням правочину про перехід права власності заявляє про дотримання вимог, визначених цією статтею, шляхом подання нотаріусу, що посвідчує відповідний правочин, заяви.
• Встановлення, що площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать на праві спільної сумісної власності подружжю, враховується до загальної площі земельних ділянок лише того з подружжя (колишнього з подружжя), за ким зареєстровано право власності. Надання можливості передачі переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення лише на певний строк, а не безстроково, як має місце зараз.
• Встановлення правила, за яким у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі, суб’єктом якого є юридична особа, і така юридична особа передала переважне право громадянину України (у тому числі після зазначеного продажу земельної ділянки), громадянин, якому передане переважне право, має право пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця в порядку, визначеному частиною четвертою статті 130-1 цього Кодексу.

Старт ринку землі зробив українських землевласників повноспроможними власниками землі. Тому для землевласників важливо знати якомога більше про свої права, а також обов’язки.

Про це розповіли в Мінагрополітики.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється у разі:

• закінчення строку, на який його було укладено;
• викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження для суспільної необхідності;
• поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
• ліквідації юридичної особи-орендаря;
• відчуження права оренди земельної ділянки заставотримачем;
• набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, та з інших підстав, передбачених законом.

«Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Також важливо знати, що такий договір може бути розірваний за згодою сторін. При цьому на вимогу однієї зі сторін — договір може бути достроково розірваний за рішенням суду», — пояснили фахівці.

Окрім того, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим самим договором. Крім того, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін в порядку, передбаченому статтею 652 Цивільного кодексу України.

Також закон визначає, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, яка перебуває в оренді, протягом місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов’язана повідомити про це орендаря.

В рамках відкритого ринку землі найактуальнішим питанням постає захист права власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що дасть змогу без остраху продуктивніше використовувати землю, тобто закуповувати техніку, інвестувати в розробку і покращення земель, а також використовувати нові технології.

Про це розповіли у Мін’юсті.

Дієвими механізмами захисту такого права є:

• вчасне оформлення та внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельні ділянки;
• оформлення договору оренди (суборенди) землі бажано здійснювати в нотаріально посвідченій формі;
• постійне здійснення моніторингу записів щодо нерухомого майна в державних реєстрах;
• використання послуги інформування «СМС-МАЯК», який повідомляє власників про зміни в статусі їх нерухомості (smsmayak.com.ua);
• у разі отримання повідомлення із будь-яких ресурсів про спробу заволодіти нерухомим майном, яке належить власнику, необхідно звернутися до будь-якого державного реєстратора із заявою про заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій. Із заявою може звернутися виключно власник об’єкта нерухомого майна. Строк дії такої заяви – 15 календарних днів. Повторне подання заяви можливе через 5 календарних днів.

Читайте також: В Україні набув чинності закон щодо одночасного продажу землі та нерухомості

Разом з тим, в Мін’юсті звертають увагу на те, що у випадку, коли рейдерське захоплення відбулось, необхідно звернутись до правоохоронних органів та подати скаргу до Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації при Міністерстві юстиції України або до міжрегіональних управлінь Мін’юсту.

Водночас розв'язання питання рейдерського захоплення та поновлення своїх прав можливе у судовому порядку. Зокрема, законодавством визначено право оскарження угод, реєстраційних дій в суді, накладення в межах судового провадження арешту на нерухоме майно та заборони проводити певні дії.

Сьогодні, 28 жовтня, в Україні набули чинності нові правила, за якими одночасно з купівлею-продажем нерухомості набувається і право власності на земельну ділянку, на якій розташована будівля.

Відповідний закон №1174-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об’єкта нерухомості» був опублікований у газеті «Голос України» 28 вересня 2021 р. 

Закон визначає, що при купівлі будь-якого нерухомого майна, а також об'єкта незавершеного будівництва, окрім багатоквартирних будинків, до нового власника одночасно переходить і право на користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт нерухомості. Це право поширюється як на землі, що перебувають у постійному користуванні, так і на орендовані ділянки. Для орендованих земель згоди орендаря на продаж нерухомості не потрібно. Передбачається, що при здійсненні правочину щодо орендованих земель буде достатньо повідомити орендодавцеві про перехід прав на земельну ділянку до нового користувача.

Закон також врегульовує низку питань щодо власності на земельні ділянки під об'єктами нерухомості. Зокрема передбачається, що у разі, якщо новий власник нерухомості не має права на отримання землі у постійне користування, то в такому випадку він зобов'язаний подати клопотання до відповідних органів влади для отримання земельної ділянки у власність або користування. Також, якщо купується лише частина нерухомого майна, то новий власник має право використовувати необхідну для нього земельну ділянку на підставі домовленості з постійним землекористувачем, право постійного користування при цьому правочині не припиняється. Не потрібно укладати окремого договору про купівлю-продаж земельної ділянки, достатньо угоди про придбання майна, де будуть обумовлені й "земельні" питання. Законом зазначається, що право власності або користування земельною ділянкою у разі набуття прав на об'єкт незавершеного будівництва виникає лише у тому випадку, якщо права на такий об'єкт вже зареєстровані.

Як повідомлялося, очікується, що реалізація цього закону сприятиме правовій визначеності, оскільки надасть змогу встановити процедуру переходу права користування земельною ділянкою у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розміщені на ній. Також закон захищатиме права власників та орендарів земельних ділянок, встановлює відповідальність за невиконання вимог щодо прав користування земельними ділянками та зменшить витрати, пов’язані з переоформленням або припиненням орендних правовідносин у сфері землекористування.

На Київщині троє осіб ошукали іноземця на $120 тис., продавши земельну ділянку, яка їм не належала.

Про це повідомили в пресслужбі прокуратури Київської обл.

За даними слідства, троє підозрюваних, використовуючи документи юридичної особи, до якої не мають жодного відношення, уклали з іноземцем фіктивний договір на продаж останньому земельної ділянки у Фастівському р-ні Київської обл., яка їм не належала.

Земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,3 га підозрювані оцінили у $195 тис., а покупець, відповідно до умов укладеного договору, здійснив платіж в сумі $120 тис., як попередню оплату. 

Наразі трьом особам повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 190 КК України).

Читайте також: В Україні пропонують скасувати перевірку покупців с/г землі для садівництва площею до 0,25 га

Нардепи пропонують скасувати перевірку відповідності нормам законодавства даних про осіб, які набувають у власність земельні ділянки сільгосппризначення для садівництва площею до 0,25 га, а також розташованих у населених пунктах ділянок площею до 1 га, оскільки складність та тривалість такої перевірки створює фінансові і часові витрати їх покупцям.

Про це пише ua.interfax.

Відповідний законопроєкт №6199-1 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо уточнення положень щодо вчинення нотаріальних дій у процесі отримання прав на земельні ділянки зареєстровано у Верховній Раді 25 жовтня.

Згідно з пояснювальною запискою до документа, пропонується скасувати перевірку відповідності покупця земельної ділянки сільгосппризначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України у випадках купівлі земельних ділянок для ведення садівництва площею до 0,25 га, а також розташованих у населених пунктах ділянок площею до 1 га особистого селянського господарства.

«При укладенні правочину щодо переходу права власності на такі земельні ділянки їх набувач перед вчиненням правочину про перехід права власності заявляє про дотримання вимог, визначених цією статтею, шляхом подання нотаріусу, що посвідчує відповідний правочин, заяви», — пояснюється в тексті законопроєкту механізм набуття прав на зазначені види земельних ділянок.

На думку авторів законопроєкту, скасування перевірки правонабувачів таких активів спростить порядок отримання ними прав на земельні ділянки і позбавить учасників таких угод від додаткових витрат фінансів і часу.

Теперішній темп розвитку земельної реформи дозволяє якісно вдосконалити практику й законодавство, щоб мінімізувати всі ризики.

Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко розповів у ході круглого столу щодо 100 днів роботи ринку землі.

«Ринок землі відбувся в історичному та фактичному розрізі. Це надскладна, структурна реформа, яку українці чекали 30 років. Наразі він працює, довіра до нього зростає. Система моніторингу в режимі реального часу показує обсяги транзакцій, які відбуваються. Громадяни України вільно користуються своїм правом володіння, користування, розпорядження землею», — розповів Міністр. 

За його словами, Мінагрополітики в питанні земельної реформи рухається поетапно: його основна мета — підтвердити нові можливості, які дає ринок землі.

Читайте також: На геопорталі оприлюднили імена тих, хто скористався правом подвійної приватизації

А для того, щоб цими можливостями громадяни могли користуватися в повній мірі і як належить, на базі Міністерства організовано Земельний штаб. Як розповів Роман Лещенко, це платформа для комунікацій Мінагрополітики, Фонду держмайна, Нотаріальної палати, Держгеокадастру, інших центральних органів виконавчої влади з гравцями ринку, аби оперативно відпрацьовувати всі законодавчі й практичні труднощі, які виникають в учасників ринку.

Роман Лещенко пояснив, що нинішні темпи розвитку земельної реформи зумовлені її консервативною редакцією та значною кількістю обмежень, адже в суспільства перед стартом ринку землі було багато фобій, страхів, маніпуляцій.

«Ми в цьому форматі прийняли командою рішення, що рухаємося етапно, з відповідними обмеженнями. Динаміка, яку ми маємо сьогодні,— більше 30 тис. угод, понад 80 тис. га транзакцій — є фактом того, що процес рухається у позитивній динаміці», — переконаний він.

До 2024 року агрохолдинги збережуть за собою більшу частину землі, що орендується, завдяки використанню механізму викупу с/г ділянок через співробітників. Однак у довгостроковій перспективі великі агрокомпанії поступляться місцем середнім і малим.

Такі оцінки дав партнер та керівник практики транскордонних спорів юридичної групи LCF Ігор Кравцов, передає UBR.ua.

Він зазначив, що деякі агрохолдинги використовують практику стимулювання своїх співробітників викуповувати землю у орендодавців компанії, а після укладати договір про оренду.

Таким чином, агрохолдинги зможуть продовжити орендувати землю і не будуть змушені її викуповувати.

За прогнозами експерта, через малі обсяги землі, що продається, до моменту старту ринку для юридичних осіб (2024 рік) тільки 3-5% с/г землі буде викуплено.

«Думаю, в перспективі 5 років карта оброблюваної землі трохи зміниться. А ось у середньостроковій і довгостроковій перспективі великі агрокомпанії поступово поступатимуться місцем середнім і малим, що обумовлено їхньою економічною ефективністю, що росте», — вважає партнер LFC Кравцов.

Читайте також: В Україні здійснили понад 11 тисяч угод купівлі-продажу землі

Продавати земельні ділянки після запуску ринку землі почали ті, у кого була гостра потреба в грошах, скажімо, на лікування чи у зв'язку з якимись нагальними потребами.

Таку думку висловила Дарина Панченко, помічник приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області в коментарі AgroPolit.com.

«Або ж офіційно оформляють свої відносини ті, хто давним-давно взяв гроші в орендаря за ці паї наперед (наприклад, на весілля дітей/похорон/треба було виплатити компенсацію за ДТП чи щось подібне), а зараз лише з’явився інструмент, як продати легально, але таких людей не багато», — додала експерт.

За її словами, серед помилок, яких припустилися на старті земельного ринку, і це потягнуло за собою низку проблем присутні наступні:

• Для покупців землі — насамперед це легалізувати доходи. Перше, що запитує нотаріус у фермера: як той підтвердить джерела походження коштів, щоб придбати цю землю. Тож декларації — це необхідність. До того ж такі перевірки скоро будуть і щодо всіх договорів купівлі-продажу будь-якого майна, а не тільки с/г землі.
• Для продавців землі — впорядкувати документи. Часто земля не зареєстрована, спадщина не оформлена, а люди про це не знають. Або ж приходять продавати, а виявляється, що людина в реєстрі боржників через якісь давним-давно несплачені штрафи і стягнення — і фермеру доводиться закривати ці питання у виконавчій службі.

Читайте також: В Україні здійснили понад 11 тисяч угод купівлі-продажу землі

За тиждень, із 18 по 25 жовтня, в Україні здійснено 1 269 угод купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї). В загальному станом на 25 жовтня — 11 119 операцій.

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Також станом на звітну дату укладено 62 410 інших видів угод (договори міни, дарування, довічного утримання або свідоцтво на спадщину).

Станом на звітну дату найбільше продали землі на Харківщині (1 383 угоди), Сумщині (1 192 угоди) та Полтавщині (1 033 угоди).

Площа операцій купівлі-продажу землі становить 39 942 га. Середній розмір земельної ділянки — 3,59 га. Максимальний розмір проданого паю — 46,75 га.

Трапляються випадки, коли після смерті особи залишається майно, яке з певних причин ніхто не успадковує. Це може бути як відмова від прийняття спадку, так і усунення спадкоємців від їхнього права на нього. При цьому майно може перейти у власність територіальної громади як відумерла спадщина.

Про це пише «Я і Закон».

Відумерлою вважається спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи неіснування) кількох юридичних фактів (окрім самого факту смерті спадкодавця, такими фактами можуть бути: відсутність спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини тощо) та виконання відповідним органом місцевого самоврядування необхідних процедурних (процесуальних) дій, спрямованих на набуття територіальною громадою прав та обов’язків померлої особи.

Так, якщо власник земельної ділянки помирає, а спадкоємця немає, у визначений законом термін така земельна ділянка має перейти у власність територіальної громади. Однак такий перехід відбувається не автоматично. Представницькому органу територіальної громади (місцевій раді) необхідно здійснити низку дій та отримати відповідне рішення суду. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Читайте також: На геопорталі оприлюднили імена тих, хто скористався правом подвійної приватизації

У випадку, коли спадкодавець помер, а спадкоємці протягом шести місяців не звернулися ні до місцевої ради, ні до відповідного нотаріуса із заявами про успадкування майна, орган місцевого самоврядування повинен:

• прийняти необхідні заходи щодо збереження майна померлої особи (якщо це населений пункт, де немає нотаріуса — обов’язок охорони спадкового майна покладається на орган місцевого самоврядування);
• по закінченні річного терміну з дня відкриття спадщини (дня смерті особи) звернутися із заявою до місцевого суду про визнання спадщини відумерлою;
• отримати рішення суду про визнання спадщини відумерлою та перехід права власності на майно до територіальної громади та в установленому порядку ці права зареєструвати.

Тільки після проходження цієї процедури майно, зокрема земельна ділянка, переходить у власність територіальної громади.

Оборонне відомство спільними зусиллями з Мінагрополітики відновило право постійного користування одразу 16-ма земельними ділянками на території військового містечка поблизу Києва.

Про це розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«Продовжуємо повертати Міноборони землі оборонного призначення, які були в нього незаконно відібрані. Так, днями було повернуто в державну власність 2  га землі. Їх незаконно привласнили  приватні особи, які тепер мають відповісти перед законом. Для розуміння, ці землі оцінюються в 5,5 млн грн», — розповів Роман Лещенко.

Він додав, що тепер ці землі Міноборони використовуватиме для реабілітації, оздоровлення та відпочинку військовослужбовців і їхніх родин, а також для проведення навчань із бойової підготовки офіцерів.

«Але й це не все. На території цього військового містечка є ще низка незаконно привласнених земель. Це питання, а також ще до десяти таких же скарг наразі розглядає Антирейдерська комісія Мін’юсту», — підкреслив Роман Лещенко.

Він також нагадав, що спільними зусиллями вже повернули тисячі незаконно привласнених гектарів землі Міноборони на Черкащині, Одещині, Львівщині, Київщині.

Читайте також: На геопорталі оприлюднили імена тих, хто скористався правом подвійної приватизації

Імена понад 4 000 громадян, які скористалися правом подвійної приватизації, оприлюднено.

Про це розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, передає пресслужба Мінагрополітики.

«На нашому геопорталі в режимі реального часу можна побачити імена людей, які три, чотири, а то й п'ять разів отримували землю. Просто натискаєте на будь-яку земельну ділянку й одразу бачите всі офіційні документи власника. Зараз над цим працюють правоохоронні органи. 4000 громадян — це перша хвиля, яку ми оприлюднили», — розповів Роман Лещенко.

За словами Міністра, це тільки початок, і геопортал поповнюватиметься такою інформацією.

«Невдовзі ми оприлюднимо імена юридичних осіб, яких не мало бути в рамках земельного ринку, бо ми їх виключили з обігу, а вони встигли акумулювати сотні гектарів землі, купуючи й продаючи її. Навіть вночі 30 червня ще торгували, відчужували землю, робили перекидку. Серед цих громадян є люди, які ні доходів не мають, ні постійного місця проживання, а водночас є засновниками компанії, в якої на балансі — 700 га. Дивимося і виявляється, що там замішана сім’я чиновника, який керував обласним управлінням Держгеокадастру, наприклад. Феноменальні збіги. Багато документів знищувалися», — зазначив Міністр.

Читайте також: Держгеокадастр пропонує змінити алгоритм розрахунку вартості земельних ділянок с/г призначення

Конституційний суд змінив порядок денний, включивши у розгляд справу щодо земельної реформи.

Про це написала в Telegram представниця Верховної Ради в КС Ольга Совгиря.

«Сьогодні Конституційний Суд змінив раніше оприлюднений порядок денний на цей тиждень і включив до нього справу за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України (одна зі справ, яка стосується т.зв. «земельної реформи»)», — написала вона.

Та нагадала, що чинний Закон «Про Конституційний Суд України» фактично взагалі не регулює спосіб формування порядку денного, що дає можливість включати справи до порядку денного навіть безпосередньо перед їх розглядом.

«Такі непрозорі дії Конституційного Суду щодо формування порядку денного і розгляду справ вкотре підтверджують потребу у реформуванні законодавства, яке регулює порядок розгляду справ Конституційним Судом», — додала Ольга Совгиря.

Фахівці Держгеокадастру пропонують змінити алгоритм розрахунку вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення Фондом держмайна.

Повідомляє АgroРolit.com.

«Наразі розрахунок проводиться сервісом автоматичної оцінки об’єктів нерухомості. Цого називають Модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку. Цей Модуль часто завищує показники з оціночної вартості земельної ділянки, що призводить до завищених сум сплати податків за ділянками, які виставлені на продаж», — розповіла головний редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова.

Читайте також: Мінфін скоригує форму декларації з плати за землю

Тому Держгеокадастр пропонує 3 кроки для оновлення механізму визначення оціночної вартості паїв ФДМУ:

• зменшити вагову складову у розрахунку даних щодо вартості земельних ділянок, отриманих з мережі інтернет;
• збільшити вагову складову відомостей про ціну земельних ділянок, яка фактично передбачена у договорах відчуження земельних ділянок;
• зменшити вагову складову у розрахунку вартості земельних ділянок даних, які істотно відрізняються від середньої ціни земельних ділянок, яка фактично передбачена у договорах відчуження земельних ділянок.

При цьому особливу увагу в оновленні алгоритму для ФДМУ в Держгеокадастрі приділяють нормативно-грошовій оцінці.

На сайті ДПС розміщено для громадського обговорення проект наказу Мінфіну «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)».

Фактично пропонують нову редакцію податкової декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності), яка запрацює з дня офіційного опублікування затвердженого наказу.

Проєкт наказу передбачає місця для зазначення коду Кодифікатора (КАТОТТГ), інформації щодо кодів за КОАТУУ (КАТОТТГ) адміністративно-територіальних одиниць та адреси місць розташування об'єктів оподаткування, строку користування податковою пільгою у звітному періоді, виокремлення нарахованих до збільшення сум податкового зобов'язання згідно з п. 50.4 ПКУ.

Також для зменшення помилок (розбіжностей) при поданні уточнюючих податкових декларацій, спрощення ведення автоматизованого обліку та аналіз поданих документів, як з боку платників, так і контролюючих органів, а також розширення в подальшому сервісного обслуговування платників, буде запроваджена позиція «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється».

Додатково податкову декларацію приведуть у відповідність до п. 50.1 ПКУ в частині порядку визначення розміру штрафної санкції та у відповідність до Типової інструкції з діловодства, зокрема щодо застосування замість слів «ім'я», «ініціали» словосполучення «власне ім'я».

Наразі, до Держземкадастру внесено близько 80% інформації по землі. Ситуація із державними землями краща, ніж з комунальними та приватними.

Про це розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час другого засідання Міжвідомчої робочої групи з питань детінізації економіки та розвитку добросовісної конкуренції.

«Для прикладу, близько 32 млн гектарів які перебувають у приватній власності, 27 млн відображенні в земельному кадастрі. Власники можуть розпоряджатися земельною ділянкою тільки після внесення її до Держземкадастру. Адже це сприяє встановленню високої ціни, та продажу земельної ділянки на вигідних умовах», — додав перший заступник Міністра.

Читайте також: Оприлюднено тижневу статистику щодо купівлі-продажу паїв

Також, Тарас Висоцький, зазначив,  що у разі прийняття законопроєкту 5600 очікується мінімальне податкове зобов’язання на земельну ділянку. Адже це рішучий та важливий  крок, щоб подолати тінізацію безпосередньо в земельних відносинах.

«Суть законопроєкту в тому, що легальні орендарі земельних ділянок не нестимуть додаткового податкового навантаження, а у разі тіньового обробітку доведеться заплатити різницю. Тому ми продовжуємо активну роботу по взаємодії інспекторів Держгеокадастру з громадами, щоб вони звертатися до органу та реєстрували  земельні ділянки територіальних громад», — підкреслив Тарас Висоцький. 

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 34 418 грн. За цей період було здійснено 9 850 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 35 228 га. 

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Основні результати за весь період станом на 18 жовтня 2021 року:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку (в рамках однієї транзакції) — 95 800 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 9 850, що складає 15% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 35 228 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,57 га;
• максимальна ціна об’єкту купівлі-продажу — 2 949 100 грн, це ділянка площею 1,947 га в Київській області;
• максимальний розмір ділянки — 46,75 га у Донецькій області, ціна якого склала 1 575 430 грн. Дата реєстрації – 11 жовтня 2021 року.

Крім цього, підраховано результати функціонування ринку землі за останній тиждень з 11 по 18 жовтня:

• середньозважена ціна за 1 га на цьому тижні склала 36 364 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 822;
• сумарна площа проданих паїв — 3 043 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,7 га;
• максимальна ціна та площа ділянки у Донецькій області — 1 575 430 грн та 46,75 га відповідно.

Законодавством визначено строк проведення державної реєстрації земельної ділянки, який становить 14 календарних днів з дня реєстрації заяви.

Про це розповіли у Держгеокадастрі.

Проте, згідно з інформацією, за 7 днів здійснюється державна реєстрація земельної ділянки за принципом екстериторіальності.

Протягом визначеного строку державний кадастровий реєстратор опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:

• за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
• відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
• робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.

Проставлення державним кадастровим реєстратором зазначеної позначки є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).

Читайте також: Держгеокадастр оприлюднив послідовність державної реєстрації земельної ділянки

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки державний кадастровий реєстратор на безоплатній основі надає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Державний кадастровий реєстратор може приймати рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки в разі:

• невідповідності поданих документів вимогам законодавства;
• розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;
• подання заявником документів не в повному обсязі.

У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

На Черкащині відсутній ажіотаж на ринку земель сільськогосподарського призначення.

Про це повідомили в Черкаській ОДА.

Так, із 1 липня в Черкаській обл. кількість відчужених земельних ділянок становить 972 на загальну площу 1756 га, вартість 1 га землі — 34,4 тис. га. Щодо кількості відчужених земельних ділянок Черкаська область посідає 13 місце серед регіонів України.

Нагадаємо, середня вартість 1 га сільськогосподарської землі по Україні зросла до 43,8 тис. грн, що на 11,4% більше у порівнянні з середньою вартістю станом на початок липня 2021 р.

Про це розповів міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко під час  пресконференції «100 днів ринку землі: сталий розвиток».

За словами міністра, середня вартість одного гектара сільськогосподарської землі станом на жовтень становить 43,87 тис. грн. Вартість землі для ведення товарного с/г виробництва сягає 32,8 тис. грн, а для особистого селянського господарства — 33 тис. грн. 

Держгеокадастр оприлюднив послідовність державної реєстрації земельної ділянки. Відповідно до законодавства її здійснюють державні кадастрові реєстратори територіальних органів земельних ресурсів. Саме вони приймають рішення про державну реєстрацію земельної ділянки або рішення про відмову у такій реєстрації.

Послідовність проведення державної реєстрації земельної ділянки визначається Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051.

Першим кроком у процесі проведення реєстрації земельної ділянки є подання державному кадастровому реєстратору заяви про державну реєстрацію земельної ділянки.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

• особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
• власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
• органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);
• замовника технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву);
• замовника документації із землеустрою, за якою здійснюється формування земельної ділянки державної, комунальної власності, у випадках, коли розроблення такої документації відбувається без дозволу органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування;
• власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);
• особи, визначені частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця.

До заяви в обов’язковому порядку додаються:

• документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки та електронний документ;
• у разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Читайте також: Ціни на землю в Україні будуть на рівні європейських — Лещенко

Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.

Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом із документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, може подаватися за бажанням заявника в паперовій або електронній формі.

Подання Державному кадастровому реєстратору заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом із документацією із землеустрою чи документацією із оцінки земель здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою чи оцінки земель.

Державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про державну реєстрацію земельної ділянки перевіряє:

• повноваження особи, що звернулася з такою заявою;
• наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;
• придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі відповідності заяви разом з документами вимогам, визначеним законодавством, державний кадастровий реєстратор приймає заяву до розгляду по суті та обліковує її шляхом реєстрації у Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй реєстраційного номера та фіксацією дати її реєстрації.

Заява реєструється в день її надходження в порядку черговості.

Дата реєстрації заяви у Державному земельному кадастрі є датою її прийняття.

Законодавством визначено строк проведення державної реєстрації земельної ділянки, який становить 14 календарних днів з дня реєстрації заяви (7 днів — у разі здійснення державної реєстрації земельної ділянки за принципом екстериторіальності).

Ціна за 1 гектар сільськогосподарських земель в Україні буде зростати на 7-10% щорічно і зрівняється з цінами у Європі.

Про це сказав міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко під час пресконференції «100 днів ринку землі: сталий розвиток».

Роман Лещенко заявив, що у своєму прогнозі він орієнтується на досвід впровадження реформи в країнах ЄС.

«Вартість української землі буде зростати, в цьому питанні я ґрунтуюся на успішності реалізації земельної реформи в країнах Євросоюзу. Вартість одного гектара сільгоспземлі в Польщі, яка провела земельну реформу 20 років тому, становить близько €10 тис.», — додав міністр.

Читайте також: Оприлюднено інформацію про громадян, які неодноразово скористалися правом безоплатної приватизації

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко під час пресконференції, присвяченій 100 днів ринку землі, презентував на базі Національної інфраструктури геопросторових даних інформацію про тих громадян, яких всупереч закону неодноразово скористалися правом безоплатної приватизації.

Повідомляє пресслужба Мінагро.

«Усі охочі в режимі реального часу на геопорталі відкритих даних можуть ознайомитися з усім пакетом інформації про громадян, які могли до 5-ти разів скористатися правом безоплатної приватизації: кадастровими номерами та правовстановлюючими документами. Це перша хвиля відповідних даних із точки зору приватизації. Далі справа – за правоохоронними органами. Безумовно, той, хто зловживав своїм правом безоплатної приватизації, нестиме юридичну відповідальність», — зазначив Роман Лещенко.

Міністр додав, що невдовзі будуть оприлюднені нові факти порушень земельного законодавства України.

«Окремо хочу сказати, що за цей період нам вдалося повернути незаконно відчужені землі Міністерству оборони. Йдеться про території військових містечок, аеродромів. А також повернення земель природно-заповідного фонду, водного фонду та лісогосподарського призначення», — підсумував Роман Лещенко.

Читайте також: За дострокове розірвання договору оренди передбачається виплата компенсації

Аграріям потрібно дати певні стимули і підтримку, аби правильно детінізувати сільськогосподарські землі.

Про це розповів народний депутат «Батьківщини», член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політик Вадим Івченко в інтерв’ю на АgroРolit.com.

Він зазначив, що правильний підхід не в тому, щоб просто навантажувати податками, а треба дати певні стимули і підтримку. І тоді вся система запрацює.

За словами Вадима Івченка, потрібно зробити наступні кроки:

• Дати певні стимули, наприклад, держава два роки буде сплачувати податкове зобов’язання, або воно буде відстрочене, або держава буде компенсувати кошти тим, хто починає реєструватися товаровиробником і легально обробляти землю.
• Держава дасть першу підтримку на гектар тим маленьким господарствам, які їх обробляють, щоб вони мали час зміцнішати і потім вже самі платили податки. Це як мінімум два стимули, які допоможуть малим фермерам та одноосібникам перейти в легальний обробіток землі.

«В іншому випадку — ті, які матимуть бажання платити — заплатять, а ті, які не матимуть цього бажання або можливості — скоріш за все або здадуть землю в оренду, або взагалі продадуть», — наголосив Вадим Івченко.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях с/г призначення за 6 місяців, а на землях не с/г призначення — за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах.

Про це пише Zemliak.

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.

«Розірвання договору оренди земельної ділянки згідно з частиною третьою ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» можливе лише за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом», — йдеться в повідомленні.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

«Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному ст. 148-1 Земельного кодексу України», — наголосили юристи. 

Відповідно до частини першої ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Читайте також: Безоплатна приватизація має бути трансформована

Безоплатна приватизація землі в нинішньому форматі є інструментом, який дозволяє зловживати цим правом.

Про це сказав Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко час пресконференції, присвяченій 100 дням ринку землі.

«Ми комплексно стежимо за процесом безоплатної приватизації, оскільки той її формат, який нині існує, дозволяє недобросовісним громадянам зловживати цим правом. Держава розуміє відповідні ризики, тому безоплатна приватизація має бути трансформована. І Мінагро ініціюватиме суспільне обговорення для того, щоб замінити право на безоплатну приватизацію у «фізичних» гектарах правом на фіксовану знижку при купівлі та отриманні в оренду державних земель», – сказав Роман Лещенко.

Він додав, що така знижка буде однакова та гарантована для всіх громадян, плюс будуть передбачені додаткові пільги для ветеранів та деяких інших категорій громадян. Для того, щоб її отримати,  достатньо подати електронну заяву

За словами Романа Лещенка, що всі заяви будуть оприлюднені, і ситуація з подвійною приватизацією унеможливиться в принципі. Знижка стосуватиметься саме державних земель, адже місцеве самоврядування — це право територіальної громади.

«Також ми хочемо вирішити питання про землі, які перебувають під приватними садибами. Власники таких садиб мають офіційно отримати у користування землі, які їм належать, без зайвих бюрократичних процедур безоплатно», — наголосив Міністр.

Читайте також: 100 днів ринку землі: ціна на ділянки зросла на понад 11%

Середня вартість 1 га сільськогосподарської землі по Україні зросла до 43,8 тис. грн, що на 11,4% більше у порівнянні з середньою вартістю станом на початок липня 2021 р.

Про це розповів міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко під час  пресконференції «100 днів ринку землі: сталий розвиток».

За словами міністра, середня вартість одного гектара сільськогосподарської землі станом на жовтень становить 43,87 тис. грн. Вартість землі для ведення товарного с/г виробництва сягає 32,8 тис. грн, а для особистого селянського господарства — 33 тис. грн. 

Водночас Роман Лещенко зазначив, що на Київщині гектар землі коштує 240 тис. грн.

«Ринок землі прозоро рухається. Маніпуляції та фейки про те, що земля ввозитиметься у вагонах, заберуть землю, що ринок не дасть Україні розвиватися. Це були маніпуляції. На 30 році ми маємо можливість визнати: 7 млн українців отримали повноцінне право на землю — володіти та користуватися землею», — додав Роман Лещенко.

Нагадаємо, запущено оновлену онлайн-карту сільськогосподарських земель України.

В оновленій онлайн-мапі аналітики AgroPolit.com рахують середньозважену вартість 1 га землі для ведення товарного с/г виробництва з урахуванням усіх ділянок, яка станом на 11 жовтня 2021 року становить 92514 грн.  AgroPolit.com запустив цю мапу спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Для довідки: максимальна вартість становить 2 949 100 грн площею 1,947 га в Київській області. На пресконференції  було озвучено середньозважену вартість 1 га землі в розмірі 32857 грн, яку вирахувано як середню ціну 95% ділянок, без урахування найдорожчих.

З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна сільськогосподарських земель становить  92 514 грн тис. грн. 

Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-карти сільськогосподарських земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.

Нагадаємо, мапа оновлюється в онлайн-режимі на базі даних Держгеокадастру.

У оновленій мапі ви також побачите:

1. Дані щодо операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва.
2. Карту середньозваженої вартості земельних ділянок по Україні.
3. Основні цифри за кількістю операцій, площі та вартості.

 Загальні результати 100 днів роботи вільного ринку землі:

• максимальна ціна земельної ділянки — 2 949 100 грн;
• кількість операцій купівлі/продажу с/г землі (паїв) — 9 009;
• загальна площа операцій купівлі/продажу землі — 32 090 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,56 га;
• найбільший розмір проданої ділянки — 36,69 га;
• найменший розмір проданої ділянки — 0,0004 га.

Більше деталей про ринок землі – на онлайн-мапі.

«Мене дуже радує, що все-таки мудрість наших українців набагато вища за чиїсь спекулятивні очікування та прогнози. Не біжать українці продавати землю масово — і це дуже добре. Хоча по-різному пророкували: було, мовляв, Схід України продасть 30%, а ні – не продає, і це супер! І так загалом по Україні. Дух українства перемагає ринок землі: обирають оренду, а не торги. Сім’я, земля та воля — це три постулати, на яких тримаються українці, і ринок землі це підтвердив», — прокоментував 100 днів роботи ринку землі секретар аграрного комітету Іван Чайківський.

Кабінет міністрів виділив 337,49 млн грн на інвентаризацію земель у 2021 р., що знаходяться в державній власності.

Буде оновлено топографічні карти й плани в масштабі 1: 10000 та створено системи моніторингу земельних відносин, кошти надійдуть на рахунок Міністерства аграрної політики і продовольства в АТ «Укрексімбанк», а виконавцем програми виступить Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідну постанову уряд прийняв на засіданні 6 жовтня.

Постанова уточнює, що зазначені кошти надійшли до держбюджету у 2019 р. в рамках угоди України з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) про позику на програму прискорення приватних інвестицій в сільське господарство.

За даними Мінфіну, залучення позики дозволить створити і ввести в загальний доступ Державний аграрний реєстр, провести інвентаризацію земель держвласності і внести відомості про них до Державного земельного кадастру, створити методологію розробки планів землекористування для об'єднаних територіальних громад, провести супутникове картографування території України.

Крім цього, позика дасть можливість створити єдину автоматизовану систему для оповіщення всіх сторін щодо змін в Держгеокадастрі, посилити систему державного контролю на державному кордоні України з урахуванням вимог ЄС.

Проєкт буде реалізовуватися в рамках Стратегії сприяння залучення приватних інвестицій в сільське господарство до 2023 р.

Відповідальність щодо самовільного зайняття земельних ділянок можуть посилити, а штрафні санкції збільшити. 

За самовільне захоплення землі пропонується посилити покарання так:

• для громадян підняти штраф до 34-102 тис. грн (наразі 170-850 грн);
• для чиновників — до 68-170 тис. грн (зараз 340-1700 грн).

Якщо ж таке захоплення заподіяло власнику ділянки серйозної шкоди, то штраф планують збільшити без розподілу на чиновників і громадян — до 15,3-34 тис. грн, а термін арешту залишити колишнім — пів року. Сьогодні покарання передбачає штраф в 3,4-5,1 тис. грн.

Станом на 8 жовтня  в Україні здійснено 27 568 земельних угод в рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 670 угод. Найбільше на Сумщині (80) та Харківщині (60).

Станом на звітну дату лідером за кількість здійснених операцій залишається Київщина — 2 278. Понад 2 тисячі правочинів укладено на Полтавщині (2 251), Харківщині (2 256), Хмельниччині (2 164) та Вінниччині (2 007).

Аутсайдерами залишаються — Луганщина (251) та Донеччина (365).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 66 812,01 га.

Читайте також: Держгеокадастр відкриває відомості про спеціальні дозволи на користування надрами

В державній електронній торговій системі Прозорро.Продажі оголошено перший аукціон з оренди комунальної землі сільськогосподарського призначення. Земельну ділянку площею 2,1 га виставила на аукціон Тавричанська сільська рада (Каховський р-н, Херсонська обл.). 

Стартова ціна річної оренди складає 10% від нормативної грошової оцінки ділянки — 5088 грн. Земельна ділянка здається в оренду на 7 років. Розмір гарантійного внеску, необхідного для участі в аукціоні, 30% від стартової ціни становить понад 1500 грн. Аукціон відбудеться 9 листопада й проходитиме на підвищення ціни. 

«Перший земельний аукціон в системі оголосила невелика сільська громада. Ми вітаємо, що прозору оренду комунальної землі сільськогосподарського призначення розпочинають саме органи місцевого самоврядування. Це правильний крок до ефективного використання земельних ресурсів громади, який допоможе залучити необхідні до бюджету кошти», — зазначила перша заступниця директора ДП «Прозорро.Продажі» Дарина Марчак.  

Нагадаємо, Прозорро.Продажі розпочали проведення торгів з оренди державної та комунальної землі сільськогосподарського призначення та продажу і оренди земель не сільськогосподарського призначення. Відповідно до Закону України №1444 та Постанови №1013 держпідприємство визначене адміністратором електронної торгової системи, в якій відбуваються земельні торги. 

Станом на 7 жовтня  в Україні здійснено 26 898 земельних угод в рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 616 угод. Найбільше на Харківщині (68) та Чернігівщині (59).

Станом на звітну дату лідером за кількість здійснених операцій залишається Київщина — 2 232. До лідерів також увійшли Полтавщина (2 199), Харківщина (2 196) та Хмельниччина (2 127). Аутсайдером — Луганщина (245) та Донеччина (355).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 66 812,01 га.

Читайте також: Держгеокадастр відкриває відомості про спеціальні дозволи на користування надрами

Станом на 6 жовтня  в Україні здійснено 26 282 земельні угоди в рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 564 угоди. Найбільше на Харківщині (64) та Полтавщині (49).

Станом на звітну дату лідером за кількість здійснених операцій залишається Київщина — 2 204. До лідерів також увійшли Полтавщина (2 165), Харківщина (2 128) та Хмельниччина (2 084). Аутсайдером — Луганщина (231).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 64 927,76 га.

Читайте також: Третина власників паїв бояться, що їх примусять невигідно продати землю

За результатами інформаційного співробітництва між Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру і  Державною службою геології та надр України, в програмному забезпеченні Державного земельного кадастру впроваджено новий функціонал щодо надання відомостей про спеціальні дозволи на користування надрами.

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Зазначається, що відтепер витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку доповнено інформацією, яка містить відомості про спеціальні дозволи на користування надрами (у разі їх наявності).

«Зазначена інформація буде відображатися у відомостях Державного земельного кадастру відповідно до Закону України від 28.04. 2021 №1423 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», — повідомили у відомстві.

Ними, зокрема, передбачено:

• зняття штучних обмежень господарської діяльності для спрощення доступу до земельних ресурсів населення та бізнесу, скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою;
• запровадження незалежного контролю документації із землеустрою через громадську експертизу або рецензування;
• надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних;
• інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

Станом на 5 жовтня  в Україні здійснено 25 718 земельних угод в рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 463 угоди. Найбільше на Вінниччині (48), Харківщині (42) та Житомирщині (39).

Станом на звітну дату лідером за кількість здійснених операцій залишається Київщина — 2 170. До лідерів також увійшли Полтавщина (2 116), Харківщина (2 064) та Хмельниччина (2 042).

 Найменше правочинів уклали на Луганщині (222) та Донеччині (330).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 63 477,17 га.

Читайте також: Третина власників паїв бояться, що їх примусять невигідно продати землю

Власники земельних паїв мають компенсовувати місцевій громаді вартість орендної плати за польові дороги.

Таку думку висловив очільник Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський під час засідання аграрного комітету, передає AgroPolit.com.

«У нас є внутрішньо-полові дороги на полі. Вони оформлювалися достатньо активно і за них сплачують кошти. Але ж ми всі розуміємо: у більшості своїй вони обробляються й очевидно, що вони або оформлені, або мали бути оформлені у пайовика, що є у центрі поля. Коли йдеться про консолідацію земельного масиву і наявності пайовика який проти цього (зі зрозумілих тільки йому причин немає бажання помінятися на край) і вимагає таких польових доріг, то саме йому треба відбити дорогу до свого поля», — повідомив нардеп.

На думку Миколи Сольського, саме такий пайовик має компенсувати місцевій громаді вартість орендної плати цієї дороги до свого паю.

Станом на 4 жовтня  в Україні здійснено 25 255 земельних угод в рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За вихідні укладено 1 545 угод. Найбільше на Харківщині — 159.

Станом на звітну дату лідером за кількість здійснених операцій залишається Київщина — 2 136. До лідерів також увійшли Полтавщина (2 089), Харківщина (2 022) та Хмельниччина (2 012).

 На звітну дату найменше правочинів уклали на Луганщині (218) та Донеччині (322).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 62 298,12 га.

Читайте також: Третина власників паїв бояться, що їх примусять невигідно продати землю

Урядовий комітет з питань національної безпеки і оборони, стратегічних галузей промисловості, паливно-енергетичного комплексу та інфраструктури обговорив законопроєкту №5771-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері відчуження земельних ділянок».

Про це написала Людмила Денісова, уповноважена Верховної Ради з прав людини, у своєму каналі в Telegram.

Вона зазначила, що проєкт закону не надходив на її погодження.

Даним проєктом пропонується внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України щодо запровадження розгляду адміністративних справ про примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені та які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, в тому числі для будівництва автомобільних доріг загального користування державного значення, мостів, естакад та об'єктів, необхідних для їх експлуатації, за правилами спрощеного позовного провадження.

«Запропоновані зміни порушують право власників на мирне володіння своїм майном, право на справедливий судовий розгляд, а також право на належну правову процедуру. Наголосила, що за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності. Щобільше, у статті 267 КАС України визначено особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності. Так, суд розглядає вказану категорію справ за правилами загального позовного провадження», — пояснила уповноважена ВРУ з прав людини.

Читати за темою: Мінагрополітики працює над розширенням функціоналу громад щодо земельних відносин

Таким чином, пропоновані зміни з одного боку не гарантують можливості належного захисту власниками своїх майнових прав, а з іншого — суперечать принципу правової визначеності законодавства, що є елементом принципу верховенства права, відповідно до статті 8 Конституції України. Прийняття вказаних змін може призвести до зловживань щодо розгляду справ з однакових правових відносин.

«Урядовий комітет погодився з моєю позицією направити законопроєкт на доопрацювання», — підкреслила Людмила Денісова.
 

Станом на 1 жовтня  в Україні здійснено 23 710 земельних угод в рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 10 угод. Станом на звітну дату лідером за кількість здійснених операцій є Київщина — 1 996. До трійки лідерів також увійшли Полтавщина (1 984) та Хмельниччина (1 936).

 На звітну дату найменше правочинів уклали на Луганщині (193) та Донеччині (283).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 58 519,58 га.

Читайте також: Третина власників паїв бояться, що їх примусять невигідно продати землю

Прозорро.Продажі розпочинають проведення торгів з оренди державної та комунальної землі сільськогосподарського призначення та продажу і оренди земель несільськогосподарського призначення.

Повідомляє Zemliak.com.

Нагадаємо, у середу 22 вересня Уряд прийняв Постанову №1013 про вимоги щодо підготовки та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) та  визначив Прозорро.Продажі адміністратором електронної торгової системи відповідно до Закону України №1444. Постанова набула чинності 28 вересня 2021 р.

Функція державної електронної торгової системи Прозорро.Продажі — забезпечити безпечність торгів, неможливість втручання будь-кого в їхній перебіг та рівний доступ кожного учасника, який має на це визначене законодавством право, до участі в аукціоні, а також можливість будь-кому в режимі реального часу стежити за онлайн-аукціонами та їх результатами.

Переможцем земельних торгів стає той учасник, який під час трираундового аукціону запропонував найвищу ціну. 

Читайте також: Мінагрополітики працює над розширенням функціоналу громад щодо земельних відносин

Усі організатори земельних торгів державної чи комунальної форми власності можуть вже сьогодні звертатись до акредитованих в системі «Прозорро.Продажі» майданчиків для публікації перших земельних аукціонів. Перелік таких майданчиків завжди доступний на сайті prozorro.sale. Приватні власники земель також можуть виставляти на аукціонах свої ділянки на продаж чи для оренди з власної ініціативи. 

Як зазначається, продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності відповідно до Земельного кодексу заборонений. Такі ділянки можуть здаватися в оренду або бути приватизованими відповідно до Закону.

За три місяці роботи вільного ринку землі  в Україні здійснено 23 700 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 1 245 угод, найбільше — на Харківщині (130), найменше — на Рівненщині (12).

Станом на 30 вересня лідером за кількість здійснених операцій  стала Київщина — 1 997. До трійки лідерів також увійшли Полтавщина (1 984) та Хмельниччина (1 936).

 На звітну дату найменше правочинів уклали на Луганщині (193) та Донеччині (283).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 58 503,85 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирує Кіровоградщина — 9 071 га.

Читайте також: Третина власників паїв бояться, що їх примусять невигідно продати землю

Фермерське господарство, яке має земельні ділянки на праві постійного користування може викупити такі земельні ділянки у власника: органу місцевого самоврядування чи органу державної влади. Проте на яких саме умовах зазначити важко.

Про це повідомляє UHBDP.

До речі, членом фермерського господарства можна стати з 14 років (ч.1 ст.3 ЗУ «Про фермерське господарство»). Проте, створити фермерське господарство можливо з 18 років (абз.1 ст.5 ЗУ «Про фермерське господарство»)

З 01.07.2021 діють дві норми законодавства, які в частині такого викупу дещо розходяться за своєю суттю.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31.03.2020, який набирав чинності з 01.07.2021 р., встановлені наступні умови викупу:

• без проведення земельних торгів;
• з правом розстрочки платежу на 10 років (у такому випадку право власності на земельну ділянку переходить одразу після здійснення першого платежу);
• за ціною, що дорівнює НГО такої земельної ділянки.

Разом з цим продовжуватиме діяти положення п.4 ст. 13 ЗУ «Про фермерське господарство», яким встановлені наступні умови викупу земельної ділянки, отриманої у постійне користування: придбати можна лише до 100 га земель с/г призначення, серед яких можуть бути лише 50 га ріллі; може надаватись розстрочка платежу до 20 років.

Тому до кінця не зрозуміло, чи застосовуватимуться обмеження в 50 га ріллі при придбанні ФГ земельних ділянок, та розстрочку можна брати на 10 років чи на 20. Можливо згодом будуть внесені зміни до ЗУ «Про фермерське господарство», якими будуть усунені зазначені прогалини.

Від старту ринку землі, станом на 29 вересня в Україні здійснено 22 455 земельну угоду.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Полтавщина продовжує лідирувати за кількістю здійснених операцій  — 1 913.

 Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Київщині — 1 881;
• Хмельниччині — 1 839;
• Харківщині — 1 733;
• Вінниччині — 1 650;
• Сумщині — 1 499;
• Кіровоградщині — 1 382;
• Дніпропетровщині — 1 056;
• Волині — 1 044.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 55 459,2 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирує Кіровоградщина — 8 805 га.

Читайте також: Третина власників паїв бояться, що їх примусять невигідно продати землю

Після відкриття ринку земель в Україні більше третини власників паїв побоюються, що їх примусять продати землю за невигідною ціною.

Про це заявив Петро Бурковський, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, інформує Еспресо.

За його словами, правоохоронні органи мусять реагувати на подібні випадки

«Ми проводили якісне дослідження серед мешканців сільських громад у 15 регіонах України. Ми побачили, що серед власників паїв ситуація трошки інша, ніж в цілому по країні. Понад третина власників паїв найбільше переживають, що їх примусять продати землю за невигідною ціною», — зазначив Петро Бурковський.

Він виділив ще два поширених застереження власників паїв.

«Перше — це що ринок землі може призвести до таких самих наслідків, як і приватизація 1990-х років. Друге — що нові власники будуть недбало ставитись до екологічних норм. Бо люди вже повідомляють, що великі агрохолдинги зловживають внесенням хімікатів», — зауважив аналітик.

За його словами, владні структури і правоохоронні органи мають реагувати на скарги і застереження власників земель, інакше ринок землі в Україні може так і не запрацювати.

Наразі Мінагрополітики працює над тим, щоб громади отримали не просто земельний ресурс, а й механізми, які дадуть можливості їм збільшувати надходження.

Про це повідомив Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України, передає пресслужба міністерства.

«Із пріоритетних напрямів роботи нашого міністерства — розширення функціоналу та можливостей громад для залучення інвестицій, розширення їх повноважень у частині земельного нагляду та контролю. Ми повністю підтримуємо позицію, що сильні громади — це сильна Україна. Ми маємо повне взаєморозуміння з громадами. Ми це сьогодні доводимо і на законодавчому рівні, і в практичній площині. І, безумовно, запуск ринку землі 1 липня 2021 року є також одним із етапів цивілізованого землекористування», — розповів міністр.

Роман Лещенко наголосив, що наразі активізується процес, пов'язаний із подальшою дерегуляцією, зі спрощенням життя громад. Мінагрополітики підтримує ухвалення відповідного законопроекту №5600, де буде введено мінімальне податкове зобов’язання на сплату податку на землю на кожен гектар, що дасть громадам отримати додаткові надходження у сумі близько 15 млрд грн вже в наступному році.

«Мінагрополітики напрацьовує проект змін до земельного законодавства, щоб відновити баланс і справедливість за надходженнями», — підкреслив урядовець.

Від старту ринку землі, станом на 28 вересня в Україні здійснено 22 241 земельну угоду.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Полтавщина продовжує лідирувати за кількістю здійснених операцій  — 1 905.

 Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Київщині — 1 866;
• Хмельниччині — 1 823;
• Харківщині — 1 706;
• Вінниччині — 1 642;
• Сумщині — 1 492;
• Кіровоградщині — 1 370;
• Дніпропетровщині — 1 040;
• Волині — 1 033.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 54 552,83 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирує Кіровоградщина — 8 755 га.

Від старту ринку землі, станом на 27 вересня в Україні здійснено 21 897 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За вихідні кількість правочинів перевищила тисячу — 1 239. Найбільше зареєстровано на Хмельниччині (132), Харківщині (111) та Сумщині (110).

Полтавщина продовжує лідирувати за кількістю здійснених операцій  — 1 889.

 Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Київщині — 1 831;
• Хмельниччині — 1 793;
• Харківщині — 1 674;
• Вінниччині — 1 623;
• Сумщині — 1 463;
• Кіровоградщині — 1 351;
• Волині — 1 024;
• Дніпропетровщині — 1 012.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 53 578,92 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирує Кіровоградщина — 8 692 га. У трійку лідерів також увійшли Харківщина (6 286 га) та Полтавщина (4 952 га).

Ринок землі в Україні діє вже третій місяць. За цей час укладено понад 20 тисяч угод. Проте існують перепони, які можуть створити відчутні проблеми. Однією з них є відмова нотаріусів оформлювати угоди купівлі-продажу землі.

Про це розповіла директорка департаменту АПК Львівської ОДА Тетяна Гетьман. Її слова підтвердив і координатор Всеукраїнського конгресу фермерів на Львівщині Олег Бачинський

За словами експертів, нотаріуси пояснюють свої відмови надто марудною і витратною за часом процедурою оформлення такої угоди.

«Справді, деякі нотаріуси не хочуть оформляти купівлю-продаж землі. Я говорив не з одним нотаріусом. Це займає багато часу. Треба підготувати чимало довідок: звідки надійшли кошти, яка кількість земельних ділянок у покупця», — зазначив Олег Бачинський.

Для того, щоби оформити угоду на ринку землі за всіма вимогами закону, нотаріус має ретельно перевірити як покупця, так і продавця землі. Зокрема, він має переконатись:

• чи немає покупця у санкційних списках;
• чи не має він громадянства держави-агресора;
• чи не має він близьких родинних зв'язків із громадянами держави-агресора;
• чи мають його кошти, якими він розраховується за землю, законне походження;
• чи не зосередив він у своїх руках вже понад 100 гектарів землі;
• чи не є він юридичною особою;
• чи пов'язана його робота або освіта із аграрним сектором;
• чи насправді ця земля є законною власністю продавця;
• чи не є ця земля предметом судового розгляду;
• чи має покупець першочергове право на її придбання, а якщо ні, то чи є відмова орендаря від свого першочергового права.

Усі ці перевірки, кажуть нотаріуси, деколи займають цілий робочий день, а то й більше. При цьому вартість нотаріальних послуг на ринку землі не настільки висока, щоби покрити витрачений час. Через це багато хто з них відмовляється від цієї процедури.

Втім, самі учасники угоди, як з боку покупця, так і з боку продавця, вважають, що всі ці перестороги не марні. І та, і інша сторони воліють знати, що угода відбулася чисто, і надалі в них не буде ніяких проблем щодо її законності і наслідків.

«Насправді, це плюс, адже йдеться про договір купівлі-продажу, де мусить бути захищений і продавець, і покупець. Якщо я купую ділянку, я хочу, аби це було максимально правильно, щоб у майбутньому з цим не було проблем. Гадаю, нотаріуси згодом навчаться, наб’ють руку, і процес відбуватиметься швидше», — вважає Олег Бачинський.

Власників землі в Україні з 2023 р. зобов’яжуть сплачувати нові податки. Новий вид відрахувань в розмірі близько 1 400 грн введуть для всіх, хто володіє земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Про це повідомляє AgroPolit.com.

«Новий податок на землю «мінімальне податкове зобов'язання» (МНО) влада України має намір впровадити з 2023 р. Щорічно власники і орендарі наділів повинні будуть здійснювати внески в розмірі близько 1 400 гривень з кожного гектара. Йдеться про ті земельні ділянки, які знаходяться за межами населених пунктів», — йдеться у повідомленні.

Як пояснюється, МНО зобов'язане щорічно надходити в казну держави в будь-якому випадку, навіть якщо на ділянці не здійснюється господарська діяльність, вирощені врожаї не продаються, а також якщо окремо були сплачені податки, які пов'язані з обробкою землі. Таким чином, мінімальне податкове зобов'язання з 2023 р. мають взяти на себе абсолютно всі власники і орендарі земельних ділянок. Навіть якщо вони платять податки з доходу від реалізації с/г продукції, ПДФО та військовий збір з зарплати працівників і з оренди ділянок.

Відзначається, що МНО буде введено в законодавство України, якщо Верховна Рада підтримає в другому читанні проєкт закону №5600, а потім ще повинен підписати президент.

Від старту ринку землі, станом на 24 вересня в Україні здійснено 20 658 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Полтавщина продовжує лідирувати за кількістю здійснених операцій  — 1 797.

 Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Київщині — 1 727;
• Хмельниччині — 1 661;
• Харківщині — 1 563;
• Вінниччині — 1 534;
• Сумщині — 1 353;
• Кіровоградщині — 1 276.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 50 814,49 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирує Кіровоградщина — 8 445 га. У трійку лідерів також увійшли Харківщина (5 881 га) та Полтавщина (4 707 га).

ДП «НДІГК» розробило методичні рекомендації щодо оприлюднення геопросторових даних та метаданих органами місцевого самоврядування на національному геопорталі.

Сьогодні в Україні триває процес створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних. Відповідно до законодавства органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах та геопорталах геопросторові дані та метадані і відображати їх за допомогою сервісів доступу на національному геопорталі.

У режимі дослідної експлуатації функціонує прототип національного геопорталу НІГД (nsdi.gov.ua), адміністратором якого є державне підприємство «Науково-дослідний інститут геодезії і картографії». На порталі вже доступні для перегляду, завантаження та роботи 689 наборів геопросторових даних з національного, регіонального та місцевого рівнів.

Читайте також: Електронні земельні аукціони: затверджено вимоги щодо порядку проведення

Задля підтримки формування сучасної системи оперативного та ефективного онлайн-доступу до високоякісних, актуальних і достовірних геопросторових даних та метаданих, ДП «НДІГК» спільно із Київським національним університетом будівництва та архітектури і Асоціацією міст України розробило методичні рекомендації щодо оприлюднення геопросторових даних та метаданих на національному геопорталі органами місцевого самоврядування.

У методичних рекомендаціях подано механізми інформаційної взаємодії між геопорта­лами національного, регіонального та місцевого рівнів при формуванні та публікації метаданих, базових і тематичних геопросторових даних з використанням уніфікованих геоінформаційних веб-сервісів відповідно до стандартів Відкритого геопросторового консорціуму (OGC) і тех­нічних вимог до геоінформаційних сервісів інфраструктури країн Європейського Союзу INSPIRE.

Від старту ринку землі, станом на 23 вересня в Україні здійснено 20 392 земельні угоди.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 631 правочин. Найбільше на Хмельниччині (69) та Вінниччині (68). Найменше в Чернівецькій (4) та Івано-Франківській (6) областях.

Станом на 23 вересня Полтавщина продовжує лідирувати за кількістю здійснених угод  — 1 780.

 Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Київщині — 1 708;
• Хмельниччині — 1 634;
• Харківщині — 1 539;
• Вінниччині — 1 513;
• Сумщині — 1 328;
• Кіровоградщині — 1 264.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 50 246,97 га.

Сьогодні уряд затвердив вимоги щодо підготовки до проведення торгів з продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) з подальшим доопрацюванням.

Повідомляє Zemliak.com.

«Відтепер громади зможуть оголошувати та проводити аукціони з продажу або оренди земельної ділянки, а потенційні покупці — взяти у них участь, через акредитований електронний майданчик «Прозорро.Продажі», — задекларували в постанові.

Уряд затвердив форми документації потрібні для розміщення в електронній торговій системі та перелік документів, якими потенційний покупець може підтвердити свою відповідність вимогам Земельного Кодексу України.

Також постановою визначаються основні етапи підготовки до електронних земельних торгів, серед яких:

• реєстрація на електронному майданчику;
• перевірка інформації/укладення договору;
• оголошення аукціону та завантаження документації;
• реєстрація заяв на участь в земельному аукціоні;
• перевірка документів та допуск учасника до аукціону;
• закінчення періоду прийняття пропозицій;
• онлайн-аукціон.

Нагадаємо, 18 травня 2021 р. Верховна Рада на пленарному засіданні ухвалила у другому читанні законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони», №2195. 

Від старту ринку землі, станом на 22 вересня в Україні здійснено 19 761 земельну угоду.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 584 правочини. Найбільше на Харківщині (66), Полтавщині (53), Сумщині (45) та Київщині (43).

Станом на 22 вересня Полтавщина продовжує лідирувати за кількістю здійснених угод  — 1 748.

 Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Київщині — 1 665;
• Хмельниччині — 1 565;
• Харківщині — 1 490;
• Вінниччині — 1 445;
• Сумщині — 1 292;
• Кіровоградщині — 1 225.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 48 710,64 га.

Читайте також: Держбюджет 2022: на земельну реформу планують виділити 715 млн грн

Відповідно до цивільного законодавства України спадкування — це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Фахівці Безоплатної правової допомоги розповіли про основні моменти, на які необхідно звернути уваги при спадкуванні земельної ділянки

Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або за заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на п’ять черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.

Цивільне законодавство встановлює такі черги спадкоємців за законом:

• 1 черга — діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, хто його пережив, та батьки;
• 2 черга — рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
• 3 черга — рідні дядько та тітка спадкодавця;
• 4 черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
• 5 черга — інші родичі до шостого ступеня спорідненості включно, утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

«Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом із урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення», — пояснили фахівці.

Для спадкування земельної ділянки потрібно подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу протягом 6 місяців після смерті спадкодавця. Заява подається за останнім місцем проживання померлого. Якщо ж місце проживання померлого невідоме, то місцем відкриття спадщини є місцеперебування нерухомого майна або основної його частини.

Читайте також: Передача невитребуваних земельних ділянок в оренду — порядок та особливості

Після відкриття спадкової справи, нотаріус на підставі поданих документів від спадкоємця, перевіряє наявність зареєстрованого права на ділянку за померлим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Якщо інформація про зареєстроване право власності та наявність кадастрового номера земельної ділянки підтверджується, то надалі нотаріус має право видати спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.

Однак, існують такі ситуації, коли спадкодавцю за життя був виданий документ на право власності на земельну ділянку (наприклад, державний акт), якій кадастровий номер присвоєно не було. Тоді нотаріус не зможе видати свідоцтво на спадщину спадкоємцю через відсутність реєстрації земельної ділянки в Держаному земельному кадастрі.

Спадкоємцю необхідно звернутися в землевпорядну організацію (що має у своєму складі сертифікованого інженера-землевпорядника) з метою виготовлення технічної документації на земельну ділянку. Надалі, після розробки та узгодження документації у відповідних установах відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру, з присвоєнням їй кадастрового номера та видачею про це витягу.

Від старту ринку землі, станом на 21 вересня в Україні здійснено 19 177 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 406 правочинів. Найбільше на Хмельниччині (36), Харківщині (32) та Київщині (31).

Станом на 21 вересня на Полтавщині та Київщині майже зрівнялась, 1 695 та 1 622 відповідно.

Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Хмельниччині — 1 532;
• Харківщині — 1 424;
• Вінниччині — 1 411;
• Сумщині — 1 247;
• Кіровоградщині — 1 188.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 47 112,02 га.

Читайте також: Держбюджет 2022: на земельну реформу планують виділити 715 млн грн

На сьогодні є досить частими спори, що виникають між власниками земельних ділянок і орендарями невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок.

Про це у Facebook повідомляє Офіс протидії рейдерству при Міністерстві юстиції України.

Зазначається, що правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності визначені, зокрема, у Законі України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Так, у статті 13 зазначеного Закону передбачено, що невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Тобто на рівні закону передбачено можливість передачі невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок в оренду лише до моменту оформлення права власності на ці земельні ділянки.

При цьому, стаття 13 зазначеного Закону є спеціальною для правовідносин щодо передання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок.

«При цьому положеннями статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що з моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності», — зазначається у повідомленні.

Питання задоволення законних інтересів орендаря і власника земельної ділянки у випадку, якщо оренда невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки припинилася у зв’язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, врегульовані у статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», яка передбачає, що:

• орендар має право на збирання такого врожаю;
• власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов’язаних з тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

Особливості державної реєстрації виникнення та припинення права оренди на невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки врегульовані у статті 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, цією статтею Закону про державну реєстрацію визначено, що право оренди на невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування, здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Читайте також: Від старту ринку землі здійснено понад 18 тисяч земельних угод

Згідно із статтею 30 Закону про державну реєстрацію державна реєстрація припинення права оренди на невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією права власності на відповідну земельну ділянку.

Тобто, з моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку:

• договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки припиняється;
• державна реєстрація припинення права оренди на таку ділянку проводиться:
• одночасно з державною реєстрацією права власності;
• без подання окремої заяви.

Таким чином, втрата земельною ділянкою статусу «невитребуваної/нерозподіленої» призводить до припинення права оренди.

Від старту ринку землі, станом на 20 вересня в Україні здійснено 18 771 земельну угоду.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За вихідні укладено 1 478 правочинів. Найбільше на Харківщині (140), Сумщині (119) та Полтавщині (117).

Станом на звітну дату найбільше угод здійснили на Полтавщині — 1 669 та Київщині — 1 591.

Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Хмельниччині — 1 496;
• Харківщині — 1 392;
• Вінниччині — 1 384;
• Сумщині — 1 224;
• Кіровоградщині — 1 164.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 46 094,33 га.

Читайте також: Держбюджет 2022: на земельну реформу планують виділити 715 млн грн

Конституційний Суд України не змінив форму провадження з усної на письмову у справі за конституційними поданнями щодо конституційності закону про земельну реформу.

Про це повідомила Ольга Совгиря, постійний представник Верховної Ради у КСУ, на своїй сторінці у Facebook.

«Конституційний Суд не змінив форму провадження з усної на письмову у справі за конституційними поданнями щодо конституційності Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що раніше розгляд було призначено у формі усного провадження, проте засідання двічі не відбулися.

«Суд розглядав питання про зміну форму провадження на письмову. Однак рішення про зміну форму провадження не ухвалено. Таким чином, справа розглядатиметься усно, із заслуховуванням учасників та залучених учасників конституційного провадження», — підсумувала Ольга Совгиря.

Читайте також: Станом на 17 вересня в Україні здійснено 17 293 земельних угод

Від старту ринку землі, станом на 17 вересня в Україні здійснено 17 293 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 9 правочинів.

Станом на звітну дату найбільше угод здійснили на Полтавщині — 1 552 та Київщині — 1 482.

Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Хмельниччині — 1 403;
• Вінниччині — 1 304;
• Харківщині — 1 252;
• Сумщині — 1 105;
• Кіровоградщині — 1 065.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 42 226 га.

Читайте також: Держбюджет 2022: на земельну реформу планують виділити 715 млн грн

Через неправильну систему землеробства в Україні ґрунти втратили значну частину гумусу, найродючіші в світі чорноземи перетворилися в ґрунт із середнім рівнем родючості й продовжують погіршуватися. Зокрема, такий підхід до родючості призведе до подальшого загострення проблеми в Одеській області.

Про це розповів голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький.

За його словами, по-перше, до виснаження ґрунтів призводить їх інтенсивне використання.

Фахівці встановили, що розорюваність земель в Одеській області дуже висока і становить понад 80%. Для переходу на екологобезпечне землеробство потрібно частину орних земель вивести з обробки під ліс, луки, пасовища, водойми, заповідні та рекреаційні зони.

«І ще один фактор, який нині добиває наші чорноземи, — норми внесення мінеральних добрив», — додав посадовець.

Як зазначив Сергій Гриневецький, фахівці рекомендують, в землеробстві Одеської області, в сівозмінах вводити посіви багаторічних трав, зернобобових культур, сидеральні пари. Як органічні добрива використовувати солому та пожнивні залишки інших культур з метою поліпшення балансу гумусу і поживних речовин в ґрунтах області.

Земельний фонд регіону становить 3,3 млн га. Сільськогосподарські угіддя — 2,6 млн га, з них:

• рілля — 2,1 млн га;
• багаторічні насадження — 90,9 тис. га;
• сіножаті, пасовища — 406 тис. га.

«На жаль, в Одеській області поступово втрачаються ресурси гумусу в ґрунті через те, що обробка ґрунту не відповідає поточному моменту і сформована на основі 4 культур (пшениця, ячмінь, соняшник, ріпак) і введена неправильна структура посівних площ. Через це кожні 5 років ми втрачаємо 0,4-0,5% гумусу. Зараз чорноземи області мають 3,5-4% гумусу, а раніше — було 6%», — додав голова ОДА.

Станом на 16 вересня в Україні здійснено 17 284 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Станом на звітну дату найбільше угод здійснили на Полтавщині — 1 550 та Київщині — 1 479.

Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Хмельниччині — 1 403;
• Вінниччині — 1 304;
• Харківщині — 1 252;
• Сумщині — 1 105;
• Кіровоградщині — 1 064.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 42 191 га.

Читайте також: Держбюджет 2022: на земельну реформу планують виділити 715 млн грн

Сьогодні Кабмін затвердив проєкт державного бюджету на 2022 р. Так, згідно із ним, на земельну реформу буде виділено 715 млн грн.

Повідомляє Kurkul.com.

На інвентаризацію 1,7 млн га сільгоспземель мають надати 220 млн грн.

Нагадаємо, від старту ринку землі станом на 15 вересня в Україні здійснено 16 589 земельних угод. За добу укладено 1 055 операцій. Найбільше в Кіровоградській обл. — 96, Полтавській обл. — 88, Вінницькій обл. — 80 та Харківській обл. — 78.

Станом на 15 вересня в Україні здійснено 16 589 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено 1 055 операцій. Найбільше в Кіровоградській обл. — 96, Полтавській обл. — 88, Вінницькій обл. — 80 та Харківській обл. — 78.

Станом на звітну дату найбільше угод здійснили на Полтавщині — 1 492 угоди та Київщині — 1 424.

Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Хмельниччині — 1 361;
• Вінниччині — 1 260;
• Харківщині — 1 196;
• Сумщині — 1 049.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 39 492,99 га.

Читайте також: Названо основні проблеми купівлі-продажу землі

Переважна більшість продавців землі не хочуть сплачувати податки. Згідно із тлумаченнями ДПС, фізична особа, у разі продажу належної їй земельної ділянки, вправі не сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір тільки за умови одночасної наявності трьох факторів:

• розмір земельної ділянки не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної в статті 121 Земельного кодексу України, тобто 2 га;
• ділянка перебуває у власності продавця понад три роки;
• фізособа продає нерухоме майно вперше протягом року.

Зауважте, умова перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане платником у спадщину.

Нагадаємо, всі громадяни України, які володіють рухомим або нерухомим майном мають сплачувати обов’язкові платежі або податки державі. Зокрема, власники земельних ділянок щороку зобов’язані сплачувати земельний податок, крім випадків, коли вони звільнені від плати за землю.

Станом на 14 вересня в Україні здійснено 15 534 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено 2 операції.

Станом на звітну дату, на Полтавщині здійснили 1 404 угоди (за останню добу 1), на Київщині — 1 370.

Також понад тисячу угод здійснено на:

• Хмельниччині — 1 294;
• Вінниччині — 1 180;
• Харківщині — 1 118.

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено 99 операцій.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 35 883 га.

Читайте також: Названо основні проблеми купівлі-продажу землі

На Волині засудили орендаря сільськогосподарських земель, який самовільно зняв верхній шар ґрунту. Через це понад 22,5 гектара землі втратили родючі властивості.

Відповідний вирок виніс Рожищенський районний суд 7 вересня.

Як зазначається, у лютому 2020 р. чоловік уклав договір оренди декількох земельних ділянок загальною площею понад 22,5 га для ведення особистого селянського господарства. Всупереч закону він за допомогою спеціальних механізмів зняв верхній родючий шар ґрунту, не отримавши на це відповідного дозволу.

Як наслідок земельні ділянки втратили свою родючість та стали непридатними для ведення сільського господарства та вирощення сільськогосподарських культур. Через використання спеціальної техніки навіть змінився рельєф орендованих земельних ділянок. 

Свою вину чоловік визнав у повному обсязі. Відтак суд присудив волинянину покарання у вигляді штрафу розміром 34 000 грн.

Станом на 13 вересня в Україні здійснено 15 533 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За вихідні здійснено 1301 угоду, найбільше на Полтавщині (135), Харківщині (126) та Вінниччині (107).

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Полтавщина (1 403) та Київщина (1 371). Також понад тисячу угод здійснено на: Хмельниччині (1 294), Вінниччині (1 180) та Харківщині (1 118).

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено менш як 100 операцій.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 35 876,08 га.

Читайте також: Міндовкілля запустило відкритий електронний державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду

За час функціонування вільного ринку «випливло» багато проблемних факторів, які гальмують процеси укладання угод купівлі-продажу с/г земель. 

Про це розповіли експерти курсів «Земельні Котики» та «Володар Земель» у матеріалі на Kurkul.com.

Це, зокрема, неясний порядок перевірки покупця землі, оновлена процедура реєстрації земельної ділянки та механізм підключення нотаріусів до «земельної бази».

«Після прийняття пакету земельних законів (фактично перед самим запуском ринку землі) нотаріуси не мали часу підготуватись до оформлення земельних угод та вивчити всі нюанси взаємодії державних реєстрів», — йдеться у публікації.

Зокрема, експертами із точного землеробства було виділено 6 основних проблем купівлі-продажу землі:

• довготривала перевірка документів;
• недосконалість законодавства;
• відмова нотаріусів укладати угоди купівлі-продажу;
• відсутність пропозиції на ринку землі;
• недоліки схем кредитування під купівлю землі;
• висока собівартість оформлення кредиту.

Станом на 10 вересня в Україні зареєстровано 14 232 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено 4 операції, по 2 — на Полтавщині та Хмельниччині.

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Київщина (1 283) та Полтавщина (1 268). Також понад тисячу угод здійснено на: Хмельниччині (1 210) та Вінниччині (1 073).

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено 81 операцію.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 32 531 га.

Читайте також: Міндовкілля запустило відкритий електронний державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду

Станом на 9 вересня в Україні зареєстровано 14 229 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено 517 операцій, найбільше — на Полтавщині (55) та Харківщині (46). Лише 3 угоди підписали в Чернівецькій обл. 

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Київщина (1 284) та Полтавщина (1 266). Також до лідерів увійшли:

• Хмельниччина — 1 208;
• Вінниччина — 1 073;
• Харківщина — 992.

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено 81 операцію.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 32 520,9 га.

Читайте також: В Держгеокадастрі розповіли про ефективність електронних земельних аукціонів

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський презентував новий інструмент – відкритий електронний державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Він розміщений на вебпорталі #ЕкоСистема.

Необхідність створення такого кадастру була передбачена ще Законом України «Про природно-заповідний фонд України» 1992 року.

«Лишаємо в минулому закритість кадастрових даних про заповідні території України та перепони у їх пошуку! Це означає, що прийшов кінець і для всіх раніше можливих маніпуляцій з природоохоронними землями. Кадастр вже містить дані про 88% територій природно-заповідного фонду України. Тут можна знайти не лише відомості про назву, категорію, площу, місце розташування чи землекористувача. Головне, що тут відображена інформація про межі, як на загальній картосхемі, так і в описовій частині про кожну територію чи об’єкт ПЗФ», – зауважив Міністр.

Він повідомив, що у червні 2021 р. зробили перший крок, аби спростити доступ до інформації. Оприлюднили мінімальний набір інформації про більше ніж 7 тис. територій та об’єктів природно-заповідного фонду на Публічній кадастровій карті у окремому шарі «Природно-заповідний фонд». Разом з екологічними підрозділами облдержадміністрацій зібрали всю наявну первинну інформацію про ці території та оприлюднили їх, попередньо оцифрувавши.

Верховна Рада під час сьогоднішнього засідання прийняла закон щодо одночасного переходу прав на земельну ділянку у зв'язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна, який на ній розташовано.

Про це йдеться на офіційному вебпорталі парламенту України.

Як зазначається, за законопроєкт №5248 проголосував 301 нардеп.

Цей закон усуває прогалини у правовому регулюванні питань, пов'язаних з оформленням та переходом прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухоме майно (житловий будинок, будівлю або споруду), що розміщені на ній.

Так, закон встановлює обов'язковість одночасного оформлення прав на земельну ділянку у зв'язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду), який на ній розташовано, а також зворотній порядок одночасного переходу прав на нерухоме майно у випадку переходу прав на земельну ділянку, на якій розташовано вказане нерухоме майно (житловий будинок, будівля або споруда).

При цьому, нове правило не поширюється на операції з купівлі-продажу квартир в багатоквартирних будинках, а також не стосується земельних ділянок, які перебувають у державній та комунальній власності.

Закон також доповнює ст. 120 Земельного кодексу новою частиною чотирнадцятою, яка визначає, що предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна, іншу будівлю або споруду або окрему частку у праві спільної власності на такий об’єкт, об’єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності відчужувача, повинна бути також така земельна ділянка (або окрема частка у праві спільної власності на неї).

При цьому, істотною умовою такого правочину є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку від відчужувача до набувача такого об’єкту нерухомого майна.

Відповідні зміни також внесли до статті 377 Цивільного кодексу, статті 7 Закону України «Про оренду землі» з метою конкретизувати норми та безспірність правового регулювання.

Станом на 8 вересня в Україні зареєстровано 13 712 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Київщина (1 252) та Полтавщина (1 211). Також до лідерів увійшли:

• Хмельниччина — 1 180;
• Вінниччина — 1 034;
• Харківщина — 946.

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено 77 угод.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 31 092 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжує лідирувати Кіровоградщина — 3 774,2 га. У трійку лідерів також увійшли Харківщина (3 613,2 га) та Полтавщина (3 135 га).

Читайте також: В Держгеокадастрі розповіли про ефективність електронних земельних аукціонів

Відкривати ринок землі через два роки для юридичних осіб зарано. 

Таку думку висловив секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський на AgroPolit.com.

За його словами, запуск ринку землі для юросіб доведеться ще відкласти.

«Щоб відкривати ринок, українські юрособи мають накопичити для покупок капітали. Інакше будуть небезпечні для нас явища. Тому думаю, що закон про ринок землі буде ще переглядатися і в нього вноситимуться поправки», — зазначив Іван Чайківський.

Читайте також: Кіровоградщина зайняла лідерство за площею земель щодо яких здійснено правочини

Станом на 7 вересня в Україні зареєстровано 13 167 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Київщина (1170) та Полтавщина (1160). Також до лідерів увійшли:

• Хмельниччина — 1 137;
• Вінниччина — 989;
• Харківщина — 895.

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено 70 угод.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 28 855 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, відучора лідирує Кіровоградщина — 3 647,8 га. У трійку лідерів також увійшли Харківщина (3 422,9 га) та Полтавщина (3 012 га).

Читайте також: В Держгеокадастрі розповіли про ефективність електронних земельних аукціонів

Станом на 6 вересня в Україні зареєстровано 12 784 земельні угоди.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Київщина (1156) та Полтавщина (1123). Також до лідерів увійшли:

• Хмельниччина — 1 108;
• Вінниччина — 958;
• Харківщина — 873.

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено 65 угод.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 27 810,13 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідери дещо змінились, першу позицію в списку зайняла Кіровоградщина — 3 329,2 га. У трійку лідерів також увійшли Харківщина (3 320,7 га) та Полтавщина (2 903,5 га).

Читайте також: В Держгеокадастрі розповіли про ефективність електронних земельних аукціонів

Продаж та передача в користування земельних ділянок через електронні торги забезпечать прозорість процедур, оскільки суб’єктивний вплив на результати земельних торгів буде мінімізований та замінений автоматичними діями електронної системи.

Про це розповів в. о. Голови Держгеокадастру Сергій Завадський.

За його словами, з цією метою 18 травня 2021 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони», на виконання якого Держгеокадастром розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання підготовки та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису)».

Зазначений проект акта спрямований передусім на вдосконалення процедури проведення земельних торгів для продажу та передачі в користування земельних ділянок державної та комунальної власності.

Ним впроваджуються принципово нові механізми продажу земельних ділянок та/або прав на них шляхом проведення електронного аукціону, встановлюються засоби запобігання зловживанням при проведенні земельних торгів для продажу земельних ділянок державної та комунальної  власності та/або прав на них, а також земельних ділянок приватної власності у встановлених випадках тощо.

«Відсутність нормативного врегулювання, запропонованого розробленим Держгеокадастром проектом постанови, призведе насамперед до невиконання вимог чинного законодавства, створить правовий вакуум у земельному законодавстві, унеможливить проведення земельних торгів, паралізує ринок землі та нівелює всі надбання земельної реформи. Тож, прийняття проекту постанови є вкрай важливим і необхідним для забезпечення належного функціонування та розвитку всієї сфери земельних відносин у частині проведення земельних торгів», — наголосив Сергій Завадський.

Ознайомитися із текстом проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання підготовки та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису)» ви можете на офіційному вебсайті Держгеокадастру за посиланням.

На Луганщині правоохоронці затримали керівника одного з районних управлінь Держгеокадастру, який володіючи інформацією про наявність вільних земельних ділянок на території району, разом з керівником одного з комерційних підприємств організував корупційну схему з передачі земельних ділянок в оренду фермерським господарствам.

Повідомили в Нацполіції.

Посадовці пропонували місцевим фермерам за визначену ними плату взяти в оренду земділянки, гарантуючи при цьому безперешкодне погодження та реєстрацію технічної документації із землеустрою, присвоєння державного кадастрового номера земельній ділянці та розв'язання питання з керівництвом селищної ради щодо передачі земельної ділянки в оренду.

«Організатора корупційної схеми та його помічника було затримано на «гарячому» саме під час одержання ними за свої протиправні дії неправомірної вигоди у розмірі $2900 від фермера», — повідомили правоохоронці. 

Наразі в рамках відкритого кримінального провадження тривають слідчі дії. Затриманим оголошено про підозру та направлено клопотання до суду про застосування до них запобіжного заходу.Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

В Україні стартує проєкт «Підтримка громад в управлінні землями», що реалізується за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).

Про це повідомили в Мінагрополітики.

Діяльність в межах проєкту допоможе громадам у всіх областях України впровадити сучасні інструменти управління землями в умовах нового земельного законодавства щодо просторового планування використання земель та дерегуляції у сфері земельних відносин. Бенефіціарами проєкту стануть в першу чергу територіальні громади, їх голови та землевпорядники, планується охопити щонайменше 800 територіальних громад.

«Земельні відносини — це суспільні відносини. Сподіваємося, що скоро ми перейдемо до якісного управління землями громадами, оскільки землі в громадах — це основний актив, який дасть можливість для економічного росту українського села», — зазначив Тарас Дзьоба.

Він підкреслив, що впровадження таких проєктів — це початок великого шляху до трансформації країни до сильної успішної держави.

«Територіальні громади набули низки повноважень завдяки реформі децентралізації та земельній реформі. Тепер вони відповідальні за просторове планування своїх територій, розпорядження землями, контроль за їх самовільним захопленням та цільовим використанням. Ці повноваження формують потенціал економічного успіху громад, який залежить від обізнаності керівництва та фахівців громад про нові можливості законодавства та володіння практичним інструментарієм для досягнення цілей», — прокоментувала Ксенія Сидоркіна, директорка Програми USAID аграрного та сільського розвитку АГРО.

Угоди щодо купівлі-продажу земельних ділянок займають від 2 днів до тижня.

Про це розповів в.о. голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (2017-2019), фахівець із земельних відносин Олександр Колотилін під час онлайн-вебінару «Два місяці роботи ринку землі: інформація з перших рук».  

За його словами, у регіонах, де застосовується переважне право на придбання землі сільгосппризначення, нотаріуси витребовують різний пакет документів. Також є різними вимоги щодо тих, хто може скористуватися переважним правом на викуп землі.

«Ті покупці, які були у шлюбі не вперше, повинні надати копії паспортів подружжя. Бажано ще й мати рішення суду щодо розподілу землі», — зауважив він.

Олександр Колотилін також зазначив, що відсутність аналогічних документів свідчить про збільшення видатків на правочин, адже на землевласника чекає додаткова перевірка.

За його словами, ті, хто має зареєстровані правочини щодо оренди землі, мають податки усі необхідні документи щодо відповідності акцій, якими володіє набувач.

Під час робочого візиту до США Президент України Володимир Зеленський і Президент Групи Світового банку Девід Малпасс провели зустріч, в рамках якої обговорили земельну реформу в Україні.

Повідомляє пресслужба Офісу президента.

Під час зустрічі значну увагу було приділено прогресу, якого вдалося досягти протягом останніх років в Україні. Глава держави ознайомив делегацію Світового банку з реформами, які впроваджують в Україні. Зокрема було відзначено земельну реформу та розвиток аграрного сектору, який банк готовий максимально підтримувати. Володимир Зеленський запропонував Світовому банку долучитися до реалізації плану трансформації України.

Володимир Зеленський презентував план «зеленої» трансформації України та висловив сподівання на його підтримку з боку Світового банку.

«Хочемо діяти спільно з ЄС щодо Зеленого курсу, декарбонізації економіки, енергоефективності, адаптації до змін клімату», — зазначив Володимир Зеленський.

Крім того, президент України відзначив готовність держави брати активну участь у підготовці нової Стратегії партнерства з установами Світового банку на 2022-2026 рр.

Земельну процедуру може зупинити один банальний несплачений штраф навіть розміром в 1 грн.

Про це розповів співзасновник земельної агенції «Володар» Володимир Нагорний  в матеріалі «Ринок землі — два місяці від старту: земельні операції, ціна, оренда, спадкування, переважне право, 100 га в одні руки, інвентаризація, кредитування» на AgroPolit.com.

«Елементарний штраф за порушення правил дорожнього руху, виконавче провадження хоча б на 1 грн штрафу закриває можливість продати земельну ділянку. Аналогічно — і щодо купівлі землі. Це стосується і директорів підприємств: якщо ви у багатьох підприємствах є директором, то всі штрафи, які наїздили ваші працівники-водії, автоматично підтягуються до вас, і ви вже жодним чином не зможете купувати землю», — розповів експерт.

З його слів, аби зробити максимально комфортною роботу із земельними операціями, слід детально вивчити слабкі місця і виправити їх. 

«Робота нотаріусів — це ахіллесова п'ята сьогоднішнього ринку землі в Україні. Опрацювати одну угоду сьогодні можна за 5 годин. Чого лише варта перевірка всіх реєстрів у набувача земельного права», — зауважив Володимир Нагорний. 

Від старту ринку землі, станом на 1 вересня, в Україні зареєстровано 11 499 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Київщина (1423), Полтавщина (1143) та Сумщина (991). 

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено 52 угоди.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 25 265,65 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 2 874 га;
• Харківська обл. — 2 747 га;
• Кіровоградська обл. — 2 360 га;
• Дніпропетровська обл. — 2 038 га;
• Херсонська обл. — 1 823 га.

Читайте також: Ціна сільгоспземлі на Закарпатті зросла удвічі

Від старту ринку землі, станом на 31 серпня, в Україні зареєстровано 11 017 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Київщина (1366), Полтавщина (1100) та Сумщина (969). 

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено 52 угоди.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 24 083 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 2 768,2 га;
• Харківська обл. — 2 666,6 га;
• Кіровоградська обл. — 2 158,6 га;
• Дніпропетровська обл. — 1 919,9 га;
• Херсонська обл. — 1 783 га.

Читайте також: Ціна сільгоспземлі на Закарпатті зросла удвічі

Згідно з аналізом ринку землі поміж нових землевласників — приблизно 4 400 унікальних покупців.

Про це під час пресконференції на тему «Два місяці ринку землі — перші результати»  повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба, інформує Мінагрополітики.

Він зауважив, що країні помітна тенденція до збільшення кількості земельних угод та площі продажу ділянок. Адже станом на кінець липня було продано лише приблизно 6,5 тис. га.

«Тепер щодня реєструється у середньому по 200 угод. Середній розмір земельної ділянки — приблизно 2 га, що відповідає середньому розміру земельного паю в Україні», — повідомив заступник міністра.

З його слів, левова частка угод (до 99%) укладаються фізичними особами. Хоча можливість купувати землю мають і юридичні особи, що не стосується земель сільгосппризначення.

Читайте також: Кількість земельних операцій перевищила 10 тисяч

Згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 23-29 серпня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27,21 тис. грн за га.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Нагадаємо, за підсумком торгів попереднього тижня середня ціна на сільгоспземлю по Україні була на рівні 28,07 тис. грн/га.

Так, наразі найвища ціна зафіксована на Київщині (42,2 тис. грн/га), Одещині (39,9 тис. грн/га) та Вінниччині (37 тис. грн/га).

Найнижча вартість землі наразі на Житомирщині (15,9 тис. грн/га) та Донеччині (17,5 тис. грн/га).

Зазначимо, що аналітики Latifundist Media разом із експертами земельної агенції Volodar проводитимуть щотижня власне дослідження даних Земельного моніторингу Держгеокадастру про ціну відчужених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності. В розрахунок будуть братися лише дані про земельні угоди щодо ділянок понад 1 га та ті, в яких ціна за гектар буде не меншою за 12 тис. грн і не перевищуватиме 80 тис. грн.

Від старту ринку землі, станом на 30 серпня, в Україні зареєстровано 10 683 земельні угоди.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Київщина (1347), Полтавщина (1078) та Сумщина (938). 

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснена 51 угода.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 23 334,17 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 2 717 га;
• Харківська обл. — 2 615,5 га;
• Кіровоградська обл. — 2 073,9 га;
• Дніпропетровська обл. — 1 871,8 га;
• Херсонська обл. — 1 719,4 га.

Читайте також: Ціна сільгоспземлі на Закарпатті зросла удвічі

Від старту ринку землі, станом на 27 серпня, в Україні зареєстровано 9 430 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено лише 2 операції щодо 4 га землі.

Лідерами за укладенням правочинів залишаються Київщина (1240), Полтавщина (951) та Сумщина (852). 

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено лише 40 угод.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 20 307 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 2 395,5 га;
• Харківська обл. — 2 277,3 га;
• Кіровоградська обл. — 1 738,5 га;
• Дніпропетровська обл. — 1 562,7 га;
• Херсонська обл. — 1 530,6 га.

Читайте також: Ціна сільгоспземлі на Закарпатті зросла удвічі

З 16 по 20 серпня 2021 р. Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях здійснено 453 заходи державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель.

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Так, за результатами було виявлено 343 порушення земельного законодавства, у тому числі заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.

За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу на суму у розмірі 3 329 095 грн, відшкодовано у добровільному порядку 757 835 грн.

Читайте також: В Україні започаткували Земельний штаб

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 60 матеріалів про порушення вимог законодавства, у тому числі які містять ознаки злочинів.

Протягом вказаного періоду кращий результат по здійсненню заходу державного контролю виявився у Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області здійснено 48 заходів державного нагляду, за результатами яких виявлено 23 порушення земельного законодавства і нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням загальною сумою 896 331 гривень.

Від старту ринку землі, станом на 26 серпня, в Україні зареєстровано 9 423 земельні угоди.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено 289 операцій.

Лідерами за укладенням правочинів залишаються Київщина (1238), Полтавщина (950) та Сумщина (852). 

Найменше земельних угод від старту ринку здійснено на Луганщині — 40.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 20 291 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 2 391,4 га;
• Харківська обл. — 2 275,3 га;
• Кіровоградська обл. — 1 738,5 га;
• Дніпропетровська обл. — 1 562,7 га;
• Херсонська обл. — 1 530,6 га.

Читайте також: Ціна сільгоспземлі на Закарпатті зросла удвічі

Після відкриття в Україні ринку землі 19% українців висловили готовність купити або продати землю — відповідно 7% і 12% опитаних.

Такі дані соціологічного опитування публікує пресслужба Міністерства юстиції України.

За результатами дослідження громадської думки виявилося, що більше половини опитаних українців — 59%, заявляють, що, ймовірно, зможуть захистити свої права як власника землі чи землекористувача, якщо вони будуть порушені.

Водночас майже три чверті опитаних — 73%, вважають, що, ймовірно, знайдуть, де отримати хорошу пораду, якщо зіткнуться із проблемою, пов’язаною з правом приватної власності на землю.

Серед найбільш зручних способів дізнаватися інформацію про земельне законодавство 41% опитаних зазначили інтернет, третина (30%) — національні телеканали, кожен п’ятий (19%) — соціальні мережі «Фейсбук», «Інстаграм», «Твітер» тощо. Від близького оточення хочуть дізнаватися «земельні» новини 14% респондентів. Місцевим телеканалам як джерелу інформації довіряють 12% опитаних, місцевій владі та органам місцевого самоврядування — кожен десятий.

Опитування проводилось 19 червня до 21 липня 2021 року. Методом телефонного інтерв’ю опитано тисячу осіб, які мають у власності чи користуванні земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 16-22 серпня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 28,07 тис. грн за га.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Так, наразі найвища ціна зафіксована на Вінниччині (41,з тис. грн/га), Черкащині (34,2 тис. грн/га) та Закарпатті (32,9 тис. грн/га).

У порівнянні із земельними операціями за 2-15 серпня (16,4 тис. грн/га), середня ціна ділянок на Закарпатті зросла удвічі

Найнижча вартість землі наразі на Херсонщині (19,4 тис. грн/га) та Донеччині (19,7 тис. грн/га).

Нагадаємо, згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 2-15 серпня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, становила 29,15 тис. грн за га.

Зазначимо, що аналітики Latifundist Media разом із експертами земельної агенції Volodar проводитимуть щотижня власне дослідження даних Земельного моніторингу Держгеокадастру про ціну відчужених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності. В розрахунок будуть братися лише дані про земельні угоди щодо ділянок понад 1 га та ті, в яких ціна за гектар буде не меншою за 12 тис. грн і не перевищуватиме 80 тис. грн.

Від старту ринку землі, станом на 25 серпня, в Україні зареєстровано 9 072 земельні угоди.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (1209), Полтавщина (918) та Сумщина (819). 

Найменше земельних угод від старту ринку укладено на Луганщині — 39.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 19 356 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 2 284,1 га;
• Харківська обл. — 2 197,7 га;
• Кіровоградська обл. — 1 589,6 га;
• Дніпропетровська обл. — 1 523 га;
• Херсонська обл. — 1 437,5 га.

Вчора в Україні офіційно запустили Земельний штаб. Його робота буде покликана допомоги учасникам ринку зробити процес земельних відносин максимально зрозумілим, зручним та ефективним. 

Про це повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Безумовно, ринок землі потребує операційної підтримки, суспільного обговорення та вдосконалення в процесі правозастосовчої практики. З цією метою сьогодні розпочав роботу спеціальний Земельний штаб. Його мета – дати землевласникам і товаровиробникам чітке розуміння  можливостей, які перед ними відкрила земельна реформа», – акцентував Роман Лещенко.

В Земельний штаб увійшли представники депутатського корпусу, Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, Нотаріальної палати України, Незалежної асоціації банків України, а також низки інших профільних асоціацій.

Від старту ринку землі, станом на 20 серпня, в Україні зареєстрована 7 901 земельна угода.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За останню добу здійснено 2 земельні операції. 

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (1099), Полтавщина (831) та Сумщина (712). 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 16 641,5 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 2020,1 га;
• Харківська обл. — 1866,7 га;
• Дніпропетровська обл. — 1364,6 га;
• Кіровоградська обл. — 1350,3 га;
• Херсонська обл. — 1253,5 га.

Від старту ринку землі, станом на 19 серпня, в Україні зареєстровано 7 897 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За останню добу здійснено 5 земельних операцій. 

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (1099), Полтавщина (828) та Сумщина (712). 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 16 634,11 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 2012,7 га;
• Харківська обл. — 1866,7 га;
• Дніпропетровська обл. — 1364,6 га;
• Кіровоградська обл. — 1350,3 га;
• Херсонська обл. — 1253,5 га.

Від старту ринку землі, станом на 18 серпня, в Україні зареєстровано 7 891 земельна угода.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За останню добу здійснено 425 земельних операцій. 

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (1099), Полтавщина (823) та Сумщина (711). 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 16 618,02 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 1996,9 га;
• Харківська обл. — 1866,7 га;
• Дніпропетровська обл. — 1364,6 га;
• Кіровоградська обл. — 1350,3 га;
• Херсонська обл. — 1253,5 га.

Фахівці Мін'юсту роз'яснили, як українцям користуватися земельною ділянкою після відкриття ринку землі. 

Про це повідомляє пресслужба відомства.

1. Здавати в оренду – і отримувати постійний дохід, який, за прогнозами експертів, надалі тільки зростатиме.

2. Бути фермером – користуватися своєю або орендованою землею та розвивати власну справу.

Брати участь у державних програмах підтримки та отримувати компенсацію, відшкодування відсотків по кредитах чи покриття дорадчих послуг.

3. Використати ділянку як заставу.

Тобто, за необхідності, використати землю як заставне майно та отримати кошти на розвиток свого господарства або на особисті цілі.

4. Подарувати або віддати у спадок.

Відтепер ви можете подарувати свою ділянку – новий власник матиме на неї повні права господаря.

5. Продати – за необхідності, ви можете продати свою земельну ділянку іншому громадянину України, а з 1 січня 2024 року – і українській компанії.

Чи варто поспішати з продажем ділянки? Експерти не радять поспішати, адже з часом ринкові ціни зростуть. Відповідно, зросте і середня орендна плата, тож здавати в оренду ділянки буде вигідніше.

Читати за темою: Мінагрополітики планує консервувати деградовані землі для їх відновлення

Від старту ринку землі, станом на 17 серпня, в Україні зареєстровано 7 425 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За останню добу здійснено 257 земельних операцій. 

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (1044), Полтавщина (783) та Сумщина (668). 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 15 476,4 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 1871,9 га;
• Харківська обл. — 1762,4 га;
• Кіровоградська обл. — 1264,3 га;
• Дніпропетровська обл. — 1291,5 га;
• Херсонська обл. — 1146,9 га.

Мінагрополітики планує виводити з обігу деградовані землі та консервувати їх для відновлення. Усі ці землі відтепер відображені на кадастровій карті. Про це на своїй сторінці у Facebook написав міністр аграрної політики Роман Лещенко.

Він додав, що землі, які потребують консервації, можуть використовуватися для відновлення лісистості в Україні. До слова, саме заліснення є одним із найефективніших способів консервації с/г угідь та захисту їх від негативного природного та антропогенного впливу. Зі зростанням рівня лісистості території зростає і показник виробництва валової продукції сільського господарства на 1 га угідь.

Інформаційний шар створили фахівці ДП Центр ДЗК за даними Держгеокадастру після визначення малопродуктивних, деградованих та техногенно забруднених земель. Ці дані суто інформативні, однак вже зараз вони будуть корисними для органів державної влади та місцевого самоврядування, які долучилися до екологічної ініціативи «Масштабне заліснення України» на виконання Указу Президента України від 07.06.2021 № 228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів». У такий спосіб користувачі отримують змогу ідентифікувати самозаліснені та придатні для створення лісів державні та комунальні земельні ділянки для досягнення оптимальної лісистості України.

Збереження й охорона ґрунтів – це обов'язок не лише влади, а й кожного землероба. Правильна консервація деградованих земель сприятиме покращенню родючості ґрунтів та їхніх екологічних характеристик. І задача нашого Міністерства – сприяти, підтримувати, напрацьовувати механізми та забезпечити прозорість інформації. Над чим і працюємо», — підсумував Роман Лещенко.

Згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 2-15 серпня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 29,15 тис. грн за га.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Так, найвища ціна зафіксована на Одещині (41,9 тис. грн/га), Київщині (38,0 тис. грн/га) та Луганщині (32,8 тис. грн/га).

Найнижча — на Закарпатті (16,4 тис. грн/га).

Нагадаємо, що згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 19-25 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, становила 26,5 тис. грн за га.

Зазначимо, що аналітики Latifundist Media разом із експертами земельної агенції Volodar проводитимуть щотижня власне дослідження даних Земельного моніторингу Держгеокадастру про ціну відчужених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності. В розрахунок будуть братися лише дані про земельні угоди щодо ділянок понад 1 га та ті, в яких ціна за гектар буде не меншою за 12 тис. грн і не перевищуватиме 80 тис. грн.

Від старту ринку землі, станом на 16 серпня, в Україні зареєстровано 7 112 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За вихідні здійснено 540 земельних операцій. 

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (1003), Полтавщина (744) та Сумщина (639). 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 14 830,4 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 1774,7 га;
• Харківська обл. — 1712,9 га;
• Кіровоградська обл. — 1213,4 га;
• Дніпропетровська обл. — 1231,9 га;
• Київська обл. — 1048,2 га.

Від старту ринку землі, станом на 13 серпня, в Україні зареєстровано 6 572 земельні угоди.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За останню добу здійснено 408 земельних операцій. 

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (930), Полтавщина (684) та Сумщина (584). 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 13 568,1 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Харківська обл. — 1571,7 га;
• Полтавська обл. — 1621,3 га;
• Кіровоградська обл. — 1121,8 га;
• Дніпропетровська обл. — 1120,7 га;
• Київська обл. — 964,9 га.

Держгеокадастр додав новий шар на Публічну кадастрову карту – «Межі територіальних громад».

Про це повідомляє пресслужба Міністерства розвитку громад та територій України.

У відомстві зазначили, що новий шар може стати у пригоді власникам земельних ділянок, землевпорядникам, органам місцевого самоврядування та представникам державної влади. Наразі оновлення має інформативний характер, однак вже може допомогти при розробці документації землеустрою.

Новий шар кадастрової карти дозволить полегшити роботу з комплексними планами просторового розвитку територіальних громад.

Від старту ринку землі, станом на 12 серпня, в Україні зареєстровано 6 118 земельних угод. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За останню добу здійснено 404 земельні операції. Найбільше угод за добу укладено на Сумщині (42) та Полтавщині (42). Найменше — на Луганщині (1).

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (886), Полтавщина (625) та Сумщина (549). 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 12 414,5 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Харківська обл. — 1471,5 га;
• Полтавська обл. — 1450,1 га;
• Кіровоградська обл. — 1017,3 га;
• Дніпропетровська обл. — 1003,3 га;
• Київська обл. — 905,7 га.

На початковому етапі банківські установи будуть обережні щодо активної участі в кредитуванні під заставу земельних ділянок, бо ще до кінця не вирішені питання ринкової вартості таких застав і механізмів управління земельними ділянками в банківських портфелях. 

Про це повідомила керівниця проєктного офісу Агрополітичний діалог «Аграрна рада» Інна Метелєва, передає AgroPolit.com.

Вона додала, що земельне кредитування для фізосіб буде, але за умови додаткових гарантій або у вигляді альтернативних твердих застав або додаткових фінансових інструментів (наприклад, гарантій чи страхових інструментів).

Окрім того, будуть доступні альтернативні джерела небанківського кредитування, зокрема, Р2Р фінансування (управляюча компанія для фізосіб, які хочуть фінансувати вільні кошти) або кредити фізичних осіб іншим фізичним особам через спеціалізованих посередників або лізингові інструменти. Вартість небанківських зазвичай вища. Ще один з варіантів — це кредитування аграрними компаніями фізичних осіб, які є або потенційно можуть бути орендодавцями чи продати такі земельні активи у майбутньому для таких компаній.

Для малих позичальників на один пай (якщо, звичайно, їх ділянка не в межах Києва чи Одеси, наприклад) будуть інтегратори чи альтернативні пропозиції щодо фінансування, — зазначила експерт.

Від старту ринку землі, станом на 11 серпня, в Україні зареєстровано 5 552 земельні угоди. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За останню добу здійснено 237 земельних операцій.   

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (828), Полтавщина (579) та Сумщина (499). Аутсайдером щодо здійснення земельних операцій є Луганщина — на звітний період у регіоні укладено лише 23 угоди.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 10 960,4 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 1325,3 га;
• Харківська обл. — 1262,4 га;
• Кіровоградська обл. — 931,2 га;
• Дніпропетровська обл. — 882,3 га;
• Київська обл. — 818,6 га.

Станом на 10 серпня в Україні вже здійснено 5 206 земельних операцій в рамках чинного ринку землі. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 205 угод. Найбільше операцій на звітну дату здійснили на Київщині (790), Полтавщині (559) та Сущині (464). 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 10 160,9 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 1276,4 га;
• Харківська обл. — 1171,8 га;
• Кіровоградська обл. — 893,3 га;
• Дніпропетровська обл. — 818,9 га;
• Київська обл. — 784,8 га.

Читати за темою: В Україні змінено норми закону щодо договорів емфітевзису

В умовах відкриття ринку земельне законодавство України за 30 років незалежності зазнало великих змін. Зокрема, вони стосуються і договорів емфітевзису.

Про це повідомив заступник голови «Центру розвитку земельних правовідносин в Україні» Анатолій Шумський у блозі на AgroPolit.com.

Зазначається, що статтю 102-1 ЗКУ доповнено частинами третьою та четвертою такого змісту:

• Земельна ділянка, що перебуває в оренді, не може бути передана її власником іншій особі на праві емфітевзису, суперфіції.
• Особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, має право володіти та користуватися земельною ділянкою в повному обсязі відповідно до договору.
• Особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, може передавати її в оренду на строк, що не перевищує строк договору емфітевзису.
• Договором емфітевзису може бути встановлено заборону про передачу емфітевтом такої земельної ділянки в оренду. Така заборона є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному законом».

Схожа, але більш уточнена норма міститься і в змінах до Закону України «Про оренду землі», зокрема в новій статті 8-3.

«Хочу звернути увагу, що поняття емфітевзису не є тотожним поняттю оренди земельної ділянки, це різні правові інститути, які цією нормою фактично ототожнені. Крім того, вищезазначені норми змінюють принцип користування земельною ділянкою, а саме з «роби те, що передбачено договором» на «роби те, що не заборонене договором». При цьому напряму порушуються права власника земельної ділянки, оскільки під час укладання договору емфітевзису сторонами це не обумовлювалося та не погоджувалося», — зазначив експерт.

Нагадаємо, що власники можуть втратити свої неоформлені земельні ділянки.

Від старту ринку землі, станом на 9 серпня, в Україні зареєстровано 4987 земельних угод. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За вихідні здійснена 871 операція. 

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (771) та Полтавщина (539). Також до лідерів потрапила і Сумщина — в області здійснено 435 операцій.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 9670,7 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 1221,8 га;
• Харківська обл. — 1095,2 га;
• Кіровоградська обл. — 855,7 га;
• Київська обл. — 764,13 га.

Читати за темою: В Україні землі під садовими будинками прирівняли до сільгоспземель

В Україні 1 липня запрацював ринок сільгоспземель. У ньому є підводні камені для жителів міст, які не мають жодного відношення до сільського господарства. Тому що закон вимагає при продажу садових будинків проходити ті ж процедури, що й при продажу сільгоспземель. 

Про це розповів юрист, фахівець у земельному та аграрному праві Руслан Сокол, інформує «Главком».

Експерт зазначив, що землі для ведення садівництва належать до категорії земель сільськогосподарського призначення. Тому, якщо ви хочете її продати, то вам доведеться пройти всі процедури, так наче ви продаєте землю у селі.

Зокрема, крім документів, які підтверджують їх особу та громадянство України, потрібно обов'язково надати:

• державний акт на право власності;
• договір;
• свідоцтво про право на спадщину або інший документ, що підтверджує право власності;
• документи про грошову оцінку відчужуваної земельної ділянки.

Заплатити за нотаріальні послуги є дорожче, ніж до 1 липня 2021 року.

«Законодавець має якнайшвидше вирішити це питання, оскільки це охоплює значну частину договорів і є безглуздим», — пояснив юрист. 

Станом на 6 серпня в Україні вже здійснено 4 116 земельні операції в рамках чинного ринку землі. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу було скасовано здійснення двох земельних операцій на Полтавщині та укладено 1 угоду на Сумщині.

Від початку старту ринку землі лідером за кількістю правочинів залишається Київщина — 648, аутсайдером Луганщина — 20.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, станом на 6 серпня становить 7 814,95 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 1046 га;
• Харківська обл. — 905,3 га;
• Кіровоградська обл. — 731,4 га;
• Київська обл. — 618 га.

Читати за темою: Оприлюднено середні ціни на с\г землю, згідно з угодами купівлі-продажу за тиждень

Кадастровий номер — є необхідною умовою для реєстрації права власності на земельну ділянку. Якщо до 1 січня 2025 р. власник землі не оформить право власності, то він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Про це повідомили в Міністерстві юстиції України.

«Присвоєння кадастрового номера — обов'язкова складова процесу приватизації, оформлення прав власності, врегулювання договірних відносин, що здійснюється шляхом державної реєстрації земельної ділянки у Держгеокадастрі», — повідомили у відомстві.

Для присвоєння кадастрового номера необхідно звернутися в Держгеокадастр і передати на розгляд пакет документів:

• заяву (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки встановленої форми;
• оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
• документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Читайте також: Спрощено вимоги до розробників документації із землеустрою

Державний кадастровий реєстратор протягом 14 днів з дня реєстрації заяви здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову.

«На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку», — розповіли у мін'юсті. 

Станом на 5 серпня в Україні вже здійснено 4 117 земельні операції в рамках чинного ринку землі. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 295 угод. Найбільше операцій на звітну дату здійснили на Київщині (38), Полтавщині (35) та Хмельниччині (38). Від початку старту ринку землі лідером з кількості правочинів залишається Київщина — 648. 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 7 814,4 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 1045,5 га;
• Харківська обл. — 905,3 га;
• Кіровоградська обл. — 731,4 га;
• Київська обл. — 614,6 га.

Читати за темою: Оприлюднено середні ціни на с\г землю, згідно з угодами купівлі-продажу за тиждень

Вартість оренди землі по Україні наразі різниться: від $30 до 200 за 1 га, в залежності від типу ґрунтів та регіону.

Про це йдеться у блозі «Вільний ринок землі — продаж/купівля паю, ціна землі, переважне право, безоплатна приватизація та правки до закону про землю» на AgroPolit.com.

Так, згідно з даними, у Сумській та Чернігівській обл.:

• піщані ґрунти — від $30 до 100 за 1 га на рік;
• чорноземи — $120-150 за 1 га на рік.

У Центрі (Київ, Черкаси, Вінниця) — $160-200; Чернівецькій та Кіровоградській обл. — $120-140; Хмельницькій — $140-160; Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Харківській — $100-120; Полтавській — $150-200; Одеській — $100-120.

«Можна зустріти і вартість оренди в $300-400 за 1 га (присутня висока концентрація холдингів та фермерів). Як правило це спостерігається місцями у Київській, Черкаській, Вінницькій, Частково Хмельницькій та Полтавській областях», — розповіла Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com.

За прогнозами, зростання вартості оренди відбуватиметься планомірно в межах 10-15% за рік.

Станом на 4 серпня в Україні вже здійснено 3 792 земельні операції в рамках чинного ринку землі. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 243 угоди. Найбільше операцій здійснили на Київщині (38) та Полтавщині (29). Не здійснювались правочини цієї доби в Одеській, Луганській та Чернівецькій обл.

Від початку старту ринку землі найбільше угод було здійснено на Київщині — 603. Найменше наразі на Луганщині — лише 21 земельна операція.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 7 039,2 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 963,6 га;
• Харківська обл. — 797,6 га;
• Кіровоградська обл. — 681,8 га;
• Київська обл. — 560,1 га.

Читати за темою: Понад 4 тисячі нотаріусів мають доступ до Державного земельного кадастру

Новий набір інформаційно-довідкових даних про межі територіальних громад вже у відкритому доступі на Публічній кадастровій карті.

«Сьогодні Держгеокадастр відкрив доступ до нових інформаційно-довідкових даних про межі територіальних громад. Їх можна переглянути на Публічній кадастровій карті. Вони відображають межі ОТГ, які об’єдналися відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», — зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Він додав, що насамперед ці дані винесли для власників земельних ділянок, розробників документації із землеустрою, органів державної та місцевої влади.

«Інформація про межі територіальних громад лише інформативна, але вже зараз допоможе уникнути дублювань та непорозумінь під час розроблення проєктів землеустрою та комплексних планів просторового розвитку територій ОТГ», — повідомив Роман Лещенко.

Читайте також: Оприлюднено середні ціни на с\г землю, згідно з угодами купівлі-продажу за тиждень

Станом на 3 серпня в Україні вже здійснено 3 498 земельних операцій в рамках чинного ринку землі. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 164 угоди. Найбільше операцій здійснили на Полтавщині (22), Київщині (20) та Сумщині (19). Не здійснювались правочини цієї доби в Луганській, Миколаївській та Тернопільській обл.

Від початку старту ринку землі найбільше угод було здійснено на Київщині — 555. Найменше наразі на Луганщині — лише 21 земельна операція.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 6 368,8 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 892,8 га;
• Харківська обл. — 704,9 га;
• Кіровоградська обл. — 595,3 га;
• Київська обл. — 504,8 га.

Читати за темою: Понад 4 тисячі нотаріусів мають доступ до Державного земельного кадастру

Згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 25 липня-1 серпня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27 628 грн за га.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Так, найвища ціна зафіксована на Київщині (43 859 грн/га), Житомирщині (42 908 грн/га), Одещині (38 691 грн/га) та Закарпатті (35 349 грн/га).

Найнижча середня ціна в Запорізькій обл. — 13 452 грн/га.

Зазначимо, що аналітики Latifundist Media разом із експертами земельної агенції Volodar проводитимуть щотижня власне дослідження даних Земельного моніторингу Держгеокадастру про ціну відчужених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності. В розрахунок будуть братися лише дані про земельні угоди щодо ділянок понад 1 га та ті, в яких ціна за гектар буде не меншою за 12 тис. грн і не перевищуватиме 80 тис. грн.

Читайте також: Понад 4 тисячі нотаріусів мають доступ до Державного земельного кадастру

Від старту ринку землі, станом на 2 серпня, в Україні зареєстровано 3 277 земельних угод. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За вихідні здійснено 376 операцій.

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (475) та Полтавщина (368). Також до лідерів потрапила і Сумщина, в області здійснено вже 249 операцій.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 5 927,1 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 845,7 га;
• Харківська обл. — 658,8 га;
• Кіровоградська обл. — 537,6 га;
• Київська обл. — 478 га.

Читати за темою: Понад 4 тисячі нотаріусів мають доступ до Державного земельного кадастру

Мін’юст повністю забезпечив усі нормативно-правові передумови для посвідчення нотаріусами договорів відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Про це розповів перший заступник Міністра юстиції Євгеній Горовець.

«До речі, вже понад 4 тисяч нотаріусів мають доступ до Державного земельного кадастру (ДЗК), який необхідний для перевірки дотримання покупцем обмеження щодо площі сільгоспземель «в одних руках». Загалом же заявки на підключення до ДЗК подали 4255 нотаріусів», — розповів Євгеній Горовець.

Він акцентує, що спеціалісти Мін'юсту та фахівці Держгеокадастру налагодили механізм взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру під час обміну інформацією для здійснення повноважень, визначених законодавством.

«Тож, як бачимо, наразі проблем із доступом громадян, які планують укладати правочини щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, до нотаріальних дій чи реєстраційних послуг бути не повинно. Разом з тим, Мін’юст перебуває на постійному зв’язку із нотаріальною спільнотою та відкритий до діалогу з громадськістю, аби якнайшвидше реагувати на можливі проблемні аспекти, пов’язані зі зняттям мораторію на відчуження сільськогосподарських земель», — підсумував перший заступник Міністра юстиції.

Читайте також: За місяць після зняття мораторію здійснено майже 3 тисячі земельних угод

Від старту ринку землі, станом на 30 липня, в Україні здійснено 2 901 земельну операцію. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено 286 операцій. Найбільше угод уклали на Київщині — 44, найменше на Рівненщині — 1.

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (411), Полтавщина (331) та Вінниччина (214).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 5 324,2 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 739,6 га;
• Харківська обл. — 592,6 га;
• Кіровоградська обл. — 515,6 га;
• Київська обл. — 438,5 га.

Реформа децентралізації для України є основним зерном усіх подальших перспектив розвитку.

Про це заявив Міністр агрополітики Роман Лещенко під час свого виступу на форумі Україна.30 «Децентралізація», інформує пресслужба Мінагрополітики.

«Ми бачимо своє лідерство у впровадженні належного оподаткування кожного гектара землі в інтересах місцевих бюджетів. Земельний податок повною мірою має залишатися в громадах. Ми повинні зробити максимум, щоб вони отримали достатньо фінансових ресурсів для незалежності й розвитку», — сказав Роман Лещенко.

Він зауважив, що громада має мати фінансовий ресурс не лише через призму земельного податку, а й через призму інших податків. 

«Ми не можемо ставити перед громадами багато завдань, не даючи їм фінансових ресурсів для їхньої ж реалізації і незалежності. У частині земельного податку нині відпрацьовуємо відповідний законопроєкт, який дасть можливість громадам вже у 2022 році отримувати додаткові надходження до місцевого бюджету», — додав міністр.

Читати також: Держгеокадастр доповнив кадастрову карту

Від старту ринку землі, станом на 29 липня, в Україні здійснено 2 591 земельну операцію. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено 217 операцій.

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (362), Полтавщина (306) та Вінниччина (203).

Пожвавилось здійснення угод на Миколаївщині, за добу зареєстровано 9 правочинів.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 4 678,7 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 676,3 га;
• Харківська обл. — 524,6 га;
• Кіровоградська обл. — 466,8 га;
• Київська обл. — 344,7 га.

Нагадаємо, згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 12-18 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27 534 грн за га.

Відсьогодні Держгеокадастр надає відкритий доступ на Публічній кадастровій карті (map.land.gov.ua) до нового набору інформаційно-довідкових даних – «Межі об’єднаних територіальних громад».

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Зазначений інформаційний шар відображає відомості про межі об’єднаних територіальних громад, що визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, які об’єдналися відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Інформація буде корисною для власників земельних ділянок, розробників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування. У такий спосіб користувачі отримують змогу аналізувати які земельні ділянки перебувають у межах територіальних громад та приймати ефективні управлінські рішення, зокрема при розробленні проєктів землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад та комплексних планів просторового розвитку їхніх територій.

Створення цього інформаційного шару на Публічній кадастровій карті здійснювалося фахівцями ДП «Центр ДЗК» відповідно до інформації, наданої Міністерством розвитку громад та територій України, за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Водночас звертаємо вашу увагу на те, що шар «Межі об’єднаних територіальних громад» не є офіційними відомостями Державного земельного кадастру та носить суто інформативний характер.

Читайте також: Спрощено вимоги до розробників документації із землеустрою

Однією з умов купівлі земельної ділянки є перевірка нотаріусом джерела походження коштів покупця.

Про це розповіли у Мін'юсті.

Тобто, у разі набуття земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність за відплатним договором (купівля-продаж, рента, міна тощо) нотаріус зобов’язаний перевірити джерела походження коштів або інших активів набувача.

Джерелами походження коштів для набуття у власність земельної ділянки можуть бути:

• заробітна плата (грошове забезпечення);
• гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами;
• дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності;
• дохід від відчуження майна;
• дивіденди;
• проценти;
• роялті;
• страхові виплати;
• виграші (призи) в азартні ігри, виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора;
• призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях;
• благодійна допомога;
• пенсія;
• спадщина;
• подарунки;
• кошти, отримані в позику (кредит);
• набуття права на знахідку або скарб;
• інші джерела, не заборонені законом.

Документами, що підтверджують джерела походження коштів, є:

• декларація про майновий стан і доходи;
• декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру/декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування;
• річна (квартальна, інша) фінансова та/або податкова звітність юридичної особи — набувача та фізичної особи-підприємця (за наявності), що отримана нотаріусом безпосередньо від набувача (баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської діяльності клієнта, податкова декларація з додатками);
• фінансова звітність юридичної особи — набувача, що оприлюднена відповідно до вимог законодавства;
• інші документи, що підтверджують джерела походження коштів.

Нотаріус для встановлення джерел походження коштів може використовувати офіційні документи, публічну інформацію, зокрема відомості Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції, інформацію, отриману від набувача.

Від старту ринку землі, станом на 28 липня, в Україні здійснено 2 213 земельних операцій. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено 218 операцій.

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (354), Полтавщина (275) та Вінниччина (173).

Найменше угод станом на звітну дату здійснено на Миколаївщині (14), Луганщині (17) та Одещині (19).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 3 766,86 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 609,5 га;
• Харківська обл. — 444,8 га;
• Кіровоградська обл. — 384,4 га;
• Вінницька обл. — 266,7 га.

Нагадаємо, згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 12-18 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27 534 грн за га.

Станом на 27 липня в Україні здійснено 1 995 земельних правочинів у рамках чинного ринку землі. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За день проведено лише 2 правочини. Згідно з інформацією, одну земельну операцію на Київщині було скасовано.

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (328), Полтавщина (263) та Вінниччина (168). Аутсайдером Миколаївщина — в області укладено лише 11 угод.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 3 277,4 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 587,4 га;
• Харківська обл. — 414,1 га;
• Кіровоградська обл. — 319,4 га;
• Вінницька обл. — 255,6 га.

Нагадаємо, згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 12-18 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27 534 грн за га.

Держгеокадастр спростив вимоги до розробників документації із землеустрою.

Про це повідомила пресслужба Держгеокадастру.

Як повідомляється, у зв’язку із набранням чинності 24 липня 2021 року Законом України від 17.06.2020 № 711-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» внесено істотні зміни до статті 26 Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до нових норм цього закону  розробниками документації із землеустрою є:

• юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
• фізичні особи-підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

«Враховуючи, що в попередній редакції Закону України «Про землеустрій» діяла норма про наявність за основним місцем роботи у складі юридичної особи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, вищезазначені зміни у законодавстві є спрощенням для юридичних осіб та відкривають нові можливості для бізнесу», — йдеться у повідомленні.

Читайте також: Держгеокадастр створив електронну пошту для звернень щодо реєстрації земельних ділянок

Згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 19-25 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 26 521 грн за га.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Так, найвища ціна зафіксована на Закарпатті (48 962 грн/га), Одещині (38 931 грн/га), Київщині (37 386 грн/га), Хмельниччині (30 613 грн/га) та Луганщині (30 577 грн/га).

Найнижча на Вінниччині (18 405 грн/га).

Нагадаємо, згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 12-18 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, становила 27 534 грн за га.

Зазначимо, що аналітики Latifundist Media разом із експертами земельної агенції Volodar проводитимуть щотижня власне дослідження даних Земельного моніторингу Держгеокадастру про ціну відчужених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності. В розрахунок будуть братися лише дані про земельні угоди щодо ділянок понад 1 га та ті, в яких ціна за гектар буде не меншою за 12 тис. грн і не перевищуватиме 80 тис. грн.

Станом на 26 липня в Україні вже здійснено 1 994 земельних правочини у рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (329), Полтавщина (263) та Вінниччина (167). Аутсайдером Миколаївщина — в області укладено лише 11 угод (за вихідні здійснено лише 1 операцію).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 3 274 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 587,4 га;
• Харківська обл. — 414,1 га;
• Кіровоградська обл. — 319,4 га;
• Вінницька обл. — 253,6 га.

Нагадаємо, згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 12-18 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27 534 грн за га.

Держгеокадастр для звернень з приводу порушення термінів та відмов у державній реєстрації земельних ділянок створив електронну пошту.

«З огляду на те, що у вас виникає багато питань з приводу порушення термінів та відмов у державній реєстрації земельних ділянок, ми створили електронну пошту для ваших звернень: registration@land.gov.ua», — йдеться у повідомленні.

У такий спосіб можна одразу повідомляти відомство про порушення термінів/відмови, аби їх оперативно опрацьовували.

Станом на 23 липня в Україні вже здійснено 1 757 земельних операцій у рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (295), Полтавщина (237) та Вінниччина (157). Аутсайдером Миколаївщина — в області укладено лише 10 угод.

Площа земель, щодо яких зареєстровані правочини, становить 2 763,33 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 515,9 га;
• Харківська обл. — 331,4 га;
• Вінницька обл. — 242,9 га;
• Кіровоградська обл. — 226,6 га.

Нагадаємо, згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 12-18 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27 534 грн за га.

Станом на 22 липня в Україні вже здійснено 1 592 земельні операції у рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Найбільше земельних операцій здійснили на Київщині (267), Полтавщині (231) та Вінниччині (153). Аутсайдером щодо здійснення земельних операцій залишається Миколаївщина — в області укладено лише 10 угод.

За минулу добу найбільше угод здійснено на Київщині — 20.

Площа земель, щодо яких зареєстровані правочини, становить 2 445 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 506,6 га;
• Харківська обл. — 310,7 га;
• Вінницька обл. — 218,6 га;
• Чернігівська обл. — 157,3 га;
• Київська обл. — 155,5 га.

Нагадаємо, згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 12-18 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27 534 грн за га.

Станом на 19 липня 2021 р. до Державного земельного кадастру внесено відомості про 23,2 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 13,2 тис. новосформованих земельних ділянок площею 10,9 тис. га).

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Зокрема, внесені відомості про 15,6 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 32,3 млн гектарів.

Триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: наразі із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 9 521 адміністративно-територіальної одиниці (за останній тиждень — 5) та нормативну грошову оцінку 5 563 населених пунктів (за останній тиждень — 14).

«Упродовж минулого тижня до державних кадастрових реєстраторів надійшло 23,1 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (зокрема, новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж), зареєстровано 14,4 тис. земельних ділянок, серед яких 25,8 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 15,9 тис. земельних ділянок», — йдеться у повідомленні.

Загалом головними управліннями Держгеокадастру за період 14 по 19 липня 2021 р. через ЦНАПи видано 9,2 тис. витягів, зокрема 6,2 тис. витягів, замовлених на офіційному вебсайті Держгеокадастру.

Нагадаємо, станом на 21 липня в Україні вже укладено 1411 земельних угод у рамках чинного ринку землі.

Станом на 21 липня в Україні вже укладено 1411 угод у рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Найбільше земельних операцій здійснили на Київщині (238), Полтавщині (214) та Вінниччині (150). Аутсайдером щодо здійснення земельних операцій залишається Миколаївщина — за три тижні ринку землі укладено лише 5 угод.

Площа земель, щодо яких зареєстровані правочини, становить 2 118 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 470 га;
• Харківська обл. — 297,6 га;
• Вінницька обл. — 214,6 га;
• Київська обл. — 143 га.

Верховній Раді пропонують запровадити низку обмежень для недопущення концентрації землі в одних руках. У Верховній Раді 19 липня зареєстрували Законопроєкт №5771-1 про внесення змін до Земельного кодексу України щодо уточнення критеріїв придбання у власність земельних ділянок сільгосппризначення.

Законопроєктом передбачається, що загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати 500 га. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності всіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше 500 га.

При цьому покупця після завершення угоди планується зобов'язати обробляти щонайменше 80% купленої ділянки на термін щонайменше п'яти років. Крім того, законопроєктом пропонується запровадити заборону на будь-які зміни у складі учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, яка купила землю, на термін щонайменше трьох років. На думку авторів законопроєкту, ці заходи нівелюють схему скупівлі землі великими холдингами через підставних осіб.

Крім того пропонується тимчасово встановити розмір показника нормативної оцінки землі, нижче якого не може бути оцінена вартість сільгоспземель під час укладання угод із нею, на рівні не нижче ніж $1200/га. Тимчасовий захід пропонується запровадити на термін у шість місяців із дати набуття чинності нової методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яку Кабінет Міністрів повинен буде розробити та затвердити в разі ухвалення Верховною Радою цього законопроєкту.

Читайте також: Названо регіони-лідери за здійсненням земельних операцій в рамках чинного ринку землі

Згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 12-18 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27 534 грн за га.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Так, найвища ціна зафіксована на Черкащині (41 397 грн/га), Київщині (34 901 грн/га) та Сумщині (38 601 грн/га).

Найнижча на Львівщині (12 046 грн/га) та Херсонщині (18 923 грн/га).

Зазначимо, що аналітики Latifundist Media разом із експертами земельної агенції Volodar проводитимуть щотижня власне дослідження даних Земельного моніторингу Держгеокадастру про ціну відчужених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності. В розрахунок будуть братися лише дані про земельні угоди щодо ділянок понад 1 га та ті, в яких ціна за гектар буде не меншою за 12 тис. грн і не перевищуватиме 80 тис. грн.

Станом на 20 липня в Україні вже укладено 1229 угод у рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Найбільше земельних операцій здійснили на Полтавщині (200), Київщині (192), та Вінниччині (125). Найменше угод щодо земель с/г призначення уклали на Миколаївщині — 4.

Площа земель, щодо яких зареєстровані правочини, становить 1 804 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 431 га;
• Харківська обл. — 279,6 га;
• Вінницька обл. — 172,2 га;
• Київська обл. — 117,7 га.

Нагадаємо, згідно з першими операціями купівлі продажу с/г землі після зняття мораторію, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 25 930 грн за га.