Відповідно до цивільного законодавства України спадкування — це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Фахівці Безоплатної правової допомоги розповіли про основні моменти, на які необхідно звернути уваги при спадкуванні земельної ділянки

Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або за заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на п’ять черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.

Цивільне законодавство встановлює такі черги спадкоємців за законом:

• 1 черга — діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, хто його пережив, та батьки;
• 2 черга — рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
• 3 черга — рідні дядько та тітка спадкодавця;
• 4 черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
• 5 черга — інші родичі до шостого ступеня спорідненості включно, утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

«Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом із урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення», — пояснили фахівці.

Для спадкування земельної ділянки потрібно подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу протягом 6 місяців після смерті спадкодавця. Заява подається за останнім місцем проживання померлого. Якщо ж місце проживання померлого невідоме, то місцем відкриття спадщини є місцеперебування нерухомого майна або основної його частини.

Читайте також: Передача невитребуваних земельних ділянок в оренду — порядок та особливості

Після відкриття спадкової справи, нотаріус на підставі поданих документів від спадкоємця, перевіряє наявність зареєстрованого права на ділянку за померлим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Якщо інформація про зареєстроване право власності та наявність кадастрового номера земельної ділянки підтверджується, то надалі нотаріус має право видати спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.

Однак, існують такі ситуації, коли спадкодавцю за життя був виданий документ на право власності на земельну ділянку (наприклад, державний акт), якій кадастровий номер присвоєно не було. Тоді нотаріус не зможе видати свідоцтво на спадщину спадкоємцю через відсутність реєстрації земельної ділянки в Держаному земельному кадастрі.

Спадкоємцю необхідно звернутися в землевпорядну організацію (що має у своєму складі сертифікованого інженера-землевпорядника) з метою виготовлення технічної документації на земельну ділянку. Надалі, після розробки та узгодження документації у відповідних установах відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру, з присвоєнням їй кадастрового номера та видачею про це витягу.

Від старту ринку землі, станом на 21 вересня в Україні здійснено 19 177 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 406 правочинів. Найбільше на Хмельниччині (36), Харківщині (32) та Київщині (31).

Станом на 21 вересня на Полтавщині та Київщині майже зрівнялась, 1 695 та 1 622 відповідно.

Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Хмельниччині — 1 532;
• Харківщині — 1 424;
• Вінниччині — 1 411;
• Сумщині — 1 247;
• Кіровоградщині — 1 188.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 47 112,02 га.

Читайте також: Держбюджет 2022: на земельну реформу планують виділити 715 млн грн

На сьогодні є досить частими спори, що виникають між власниками земельних ділянок і орендарями невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок.

Про це у Facebook повідомляє Офіс протидії рейдерству при Міністерстві юстиції України.

Зазначається, що правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності визначені, зокрема, у Законі України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Так, у статті 13 зазначеного Закону передбачено, що невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Тобто на рівні закону передбачено можливість передачі невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок в оренду лише до моменту оформлення права власності на ці земельні ділянки.

При цьому, стаття 13 зазначеного Закону є спеціальною для правовідносин щодо передання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок.

«При цьому положеннями статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що з моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності», — зазначається у повідомленні.

Питання задоволення законних інтересів орендаря і власника земельної ділянки у випадку, якщо оренда невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки припинилася у зв’язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, врегульовані у статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», яка передбачає, що:

• орендар має право на збирання такого врожаю;
• власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов’язаних з тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

Особливості державної реєстрації виникнення та припинення права оренди на невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки врегульовані у статті 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, цією статтею Закону про державну реєстрацію визначено, що право оренди на невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування, здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Читайте також: Від старту ринку землі здійснено понад 18 тисяч земельних угод

Згідно із статтею 30 Закону про державну реєстрацію державна реєстрація припинення права оренди на невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією права власності на відповідну земельну ділянку.

Тобто, з моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку:

• договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки припиняється;
• державна реєстрація припинення права оренди на таку ділянку проводиться:
• одночасно з державною реєстрацією права власності;
• без подання окремої заяви.

Таким чином, втрата земельною ділянкою статусу «невитребуваної/нерозподіленої» призводить до припинення права оренди.

Від старту ринку землі, станом на 20 вересня в Україні здійснено 18 771 земельну угоду.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За вихідні укладено 1 478 правочинів. Найбільше на Харківщині (140), Сумщині (119) та Полтавщині (117).

Станом на звітну дату найбільше угод здійснили на Полтавщині — 1 669 та Київщині — 1 591.

Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Хмельниччині — 1 496;
• Харківщині — 1 392;
• Вінниччині — 1 384;
• Сумщині — 1 224;
• Кіровоградщині — 1 164.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 46 094,33 га.

Читайте також: Держбюджет 2022: на земельну реформу планують виділити 715 млн грн

Конституційний Суд України не змінив форму провадження з усної на письмову у справі за конституційними поданнями щодо конституційності закону про земельну реформу.

Про це повідомила Ольга Совгиря, постійний представник Верховної Ради у КСУ, на своїй сторінці у Facebook.

«Конституційний Суд не змінив форму провадження з усної на письмову у справі за конституційними поданнями щодо конституційності Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що раніше розгляд було призначено у формі усного провадження, проте засідання двічі не відбулися.

«Суд розглядав питання про зміну форму провадження на письмову. Однак рішення про зміну форму провадження не ухвалено. Таким чином, справа розглядатиметься усно, із заслуховуванням учасників та залучених учасників конституційного провадження», — підсумувала Ольга Совгиря.

Читайте також: Станом на 17 вересня в Україні здійснено 17 293 земельних угод

Від старту ринку землі, станом на 17 вересня в Україні здійснено 17 293 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 9 правочинів.

Станом на звітну дату найбільше угод здійснили на Полтавщині — 1 552 та Київщині — 1 482.

Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Хмельниччині — 1 403;
• Вінниччині — 1 304;
• Харківщині — 1 252;
• Сумщині — 1 105;
• Кіровоградщині — 1 065.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 42 226 га.

Читайте також: Держбюджет 2022: на земельну реформу планують виділити 715 млн грн

Через неправильну систему землеробства в Україні ґрунти втратили значну частину гумусу, найродючіші в світі чорноземи перетворилися в ґрунт із середнім рівнем родючості й продовжують погіршуватися. Зокрема, такий підхід до родючості призведе до подальшого загострення проблеми в Одеській області.

Про це розповів голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький.

За його словами, по-перше, до виснаження ґрунтів призводить їх інтенсивне використання.

Фахівці встановили, що розорюваність земель в Одеській області дуже висока і становить понад 80%. Для переходу на екологобезпечне землеробство потрібно частину орних земель вивести з обробки під ліс, луки, пасовища, водойми, заповідні та рекреаційні зони.

«І ще один фактор, який нині добиває наші чорноземи, — норми внесення мінеральних добрив», — додав посадовець.

Як зазначив Сергій Гриневецький, фахівці рекомендують, в землеробстві Одеської області, в сівозмінах вводити посіви багаторічних трав, зернобобових культур, сидеральні пари. Як органічні добрива використовувати солому та пожнивні залишки інших культур з метою поліпшення балансу гумусу і поживних речовин в ґрунтах області.

Земельний фонд регіону становить 3,3 млн га. Сільськогосподарські угіддя — 2,6 млн га, з них:

• рілля — 2,1 млн га;
• багаторічні насадження — 90,9 тис. га;
• сіножаті, пасовища — 406 тис. га.

«На жаль, в Одеській області поступово втрачаються ресурси гумусу в ґрунті через те, що обробка ґрунту не відповідає поточному моменту і сформована на основі 4 культур (пшениця, ячмінь, соняшник, ріпак) і введена неправильна структура посівних площ. Через це кожні 5 років ми втрачаємо 0,4-0,5% гумусу. Зараз чорноземи області мають 3,5-4% гумусу, а раніше — було 6%», — додав голова ОДА.

Станом на 16 вересня в Україні здійснено 17 284 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Станом на звітну дату найбільше угод здійснили на Полтавщині — 1 550 та Київщині — 1 479.

Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Хмельниччині — 1 403;
• Вінниччині — 1 304;
• Харківщині — 1 252;
• Сумщині — 1 105;
• Кіровоградщині — 1 064.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 42 191 га.

Читайте також: Держбюджет 2022: на земельну реформу планують виділити 715 млн грн

Сьогодні Кабмін затвердив проєкт державного бюджету на 2022 р. Так, згідно із ним, на земельну реформу буде виділено 715 млн грн.

Повідомляє Kurkul.com.

На інвентаризацію 1,7 млн га сільгоспземель мають надати 220 млн грн.

Нагадаємо, від старту ринку землі станом на 15 вересня в Україні здійснено 16 589 земельних угод. За добу укладено 1 055 операцій. Найбільше в Кіровоградській обл. — 96, Полтавській обл. — 88, Вінницькій обл. — 80 та Харківській обл. — 78.

Станом на 15 вересня в Україні здійснено 16 589 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено 1 055 операцій. Найбільше в Кіровоградській обл. — 96, Полтавській обл. — 88, Вінницькій обл. — 80 та Харківській обл. — 78.

Станом на звітну дату найбільше угод здійснили на Полтавщині — 1 492 угоди та Київщині — 1 424.

Також понад тисячу правочинів укладено на:

• Хмельниччині — 1 361;
• Вінниччині — 1 260;
• Харківщині — 1 196;
• Сумщині — 1 049.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 39 492,99 га.

Читайте також: Названо основні проблеми купівлі-продажу землі

Переважна більшість продавців землі не хочуть сплачувати податки. Згідно із тлумаченнями ДПС, фізична особа, у разі продажу належної їй земельної ділянки, вправі не сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір тільки за умови одночасної наявності трьох факторів:

• розмір земельної ділянки не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної в статті 121 Земельного кодексу України, тобто 2 га;
• ділянка перебуває у власності продавця понад три роки;
• фізособа продає нерухоме майно вперше протягом року.

Зауважте, умова перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане платником у спадщину.

Нагадаємо, всі громадяни України, які володіють рухомим або нерухомим майном мають сплачувати обов’язкові платежі або податки державі. Зокрема, власники земельних ділянок щороку зобов’язані сплачувати земельний податок, крім випадків, коли вони звільнені від плати за землю.

Станом на 14 вересня в Україні здійснено 15 534 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено 2 операції.

Станом на звітну дату, на Полтавщині здійснили 1 404 угоди (за останню добу 1), на Київщині — 1 370.

Також понад тисячу угод здійснено на:

• Хмельниччині — 1 294;
• Вінниччині — 1 180;
• Харківщині — 1 118.

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено 99 операцій.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 35 883 га.

Читайте також: Названо основні проблеми купівлі-продажу землі

На Волині засудили орендаря сільськогосподарських земель, який самовільно зняв верхній шар ґрунту. Через це понад 22,5 гектара землі втратили родючі властивості.

Відповідний вирок виніс Рожищенський районний суд 7 вересня.

Як зазначається, у лютому 2020 р. чоловік уклав договір оренди декількох земельних ділянок загальною площею понад 22,5 га для ведення особистого селянського господарства. Всупереч закону він за допомогою спеціальних механізмів зняв верхній родючий шар ґрунту, не отримавши на це відповідного дозволу.

Як наслідок земельні ділянки втратили свою родючість та стали непридатними для ведення сільського господарства та вирощення сільськогосподарських культур. Через використання спеціальної техніки навіть змінився рельєф орендованих земельних ділянок. 

Свою вину чоловік визнав у повному обсязі. Відтак суд присудив волинянину покарання у вигляді штрафу розміром 34 000 грн.

Станом на 13 вересня в Україні здійснено 15 533 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За вихідні здійснено 1301 угоду, найбільше на Полтавщині (135), Харківщині (126) та Вінниччині (107).

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Полтавщина (1 403) та Київщина (1 371). Також понад тисячу угод здійснено на: Хмельниччині (1 294), Вінниччині (1 180) та Харківщині (1 118).

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено менш як 100 операцій.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 35 876,08 га.

Читайте також: Міндовкілля запустило відкритий електронний державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду

За час функціонування вільного ринку «випливло» багато проблемних факторів, які гальмують процеси укладання угод купівлі-продажу с/г земель. 

Про це розповіли експерти курсів «Земельні Котики» та «Володар Земель» у матеріалі на Kurkul.com.

Це, зокрема, неясний порядок перевірки покупця землі, оновлена процедура реєстрації земельної ділянки та механізм підключення нотаріусів до «земельної бази».

«Після прийняття пакету земельних законів (фактично перед самим запуском ринку землі) нотаріуси не мали часу підготуватись до оформлення земельних угод та вивчити всі нюанси взаємодії державних реєстрів», — йдеться у публікації.

Зокрема, експертами із точного землеробства було виділено 6 основних проблем купівлі-продажу землі:

• довготривала перевірка документів;
• недосконалість законодавства;
• відмова нотаріусів укладати угоди купівлі-продажу;
• відсутність пропозиції на ринку землі;
• недоліки схем кредитування під купівлю землі;
• висока собівартість оформлення кредиту.

Станом на 10 вересня в Україні зареєстровано 14 232 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено 4 операції, по 2 — на Полтавщині та Хмельниччині.

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Київщина (1 283) та Полтавщина (1 268). Також понад тисячу угод здійснено на: Хмельниччині (1 210) та Вінниччині (1 073).

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено 81 операцію.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 32 531 га.

Читайте також: Міндовкілля запустило відкритий електронний державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду

Станом на 9 вересня в Україні зареєстровано 14 229 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено 517 операцій, найбільше — на Полтавщині (55) та Харківщині (46). Лише 3 угоди підписали в Чернівецькій обл. 

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Київщина (1 284) та Полтавщина (1 266). Також до лідерів увійшли:

• Хмельниччина — 1 208;
• Вінниччина — 1 073;
• Харківщина — 992.

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено 81 операцію.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 32 520,9 га.

Читайте також: В Держгеокадастрі розповіли про ефективність електронних земельних аукціонів

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський презентував новий інструмент – відкритий електронний державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Він розміщений на вебпорталі #ЕкоСистема.

Необхідність створення такого кадастру була передбачена ще Законом України «Про природно-заповідний фонд України» 1992 року.

«Лишаємо в минулому закритість кадастрових даних про заповідні території України та перепони у їх пошуку! Це означає, що прийшов кінець і для всіх раніше можливих маніпуляцій з природоохоронними землями. Кадастр вже містить дані про 88% територій природно-заповідного фонду України. Тут можна знайти не лише відомості про назву, категорію, площу, місце розташування чи землекористувача. Головне, що тут відображена інформація про межі, як на загальній картосхемі, так і в описовій частині про кожну територію чи об’єкт ПЗФ», – зауважив Міністр.

Він повідомив, що у червні 2021 р. зробили перший крок, аби спростити доступ до інформації. Оприлюднили мінімальний набір інформації про більше ніж 7 тис. територій та об’єктів природно-заповідного фонду на Публічній кадастровій карті у окремому шарі «Природно-заповідний фонд». Разом з екологічними підрозділами облдержадміністрацій зібрали всю наявну первинну інформацію про ці території та оприлюднили їх, попередньо оцифрувавши.

Верховна Рада під час сьогоднішнього засідання прийняла закон щодо одночасного переходу прав на земельну ділянку у зв'язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна, який на ній розташовано.

Про це йдеться на офіційному вебпорталі парламенту України.

Як зазначається, за законопроєкт №5248 проголосував 301 нардеп.

Цей закон усуває прогалини у правовому регулюванні питань, пов'язаних з оформленням та переходом прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухоме майно (житловий будинок, будівлю або споруду), що розміщені на ній.

Так, закон встановлює обов'язковість одночасного оформлення прав на земельну ділянку у зв'язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду), який на ній розташовано, а також зворотній порядок одночасного переходу прав на нерухоме майно у випадку переходу прав на земельну ділянку, на якій розташовано вказане нерухоме майно (житловий будинок, будівля або споруда).

При цьому, нове правило не поширюється на операції з купівлі-продажу квартир в багатоквартирних будинках, а також не стосується земельних ділянок, які перебувають у державній та комунальній власності.

Закон також доповнює ст. 120 Земельного кодексу новою частиною чотирнадцятою, яка визначає, що предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна, іншу будівлю або споруду або окрему частку у праві спільної власності на такий об’єкт, об’єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності відчужувача, повинна бути також така земельна ділянка (або окрема частка у праві спільної власності на неї).

При цьому, істотною умовою такого правочину є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку від відчужувача до набувача такого об’єкту нерухомого майна.

Відповідні зміни також внесли до статті 377 Цивільного кодексу, статті 7 Закону України «Про оренду землі» з метою конкретизувати норми та безспірність правового регулювання.

Станом на 8 вересня в Україні зареєстровано 13 712 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Київщина (1 252) та Полтавщина (1 211). Також до лідерів увійшли:

• Хмельниччина — 1 180;
• Вінниччина — 1 034;
• Харківщина — 946.

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено 77 угод.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 31 092 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжує лідирувати Кіровоградщина — 3 774,2 га. У трійку лідерів також увійшли Харківщина (3 613,2 га) та Полтавщина (3 135 га).

Читайте також: В Держгеокадастрі розповіли про ефективність електронних земельних аукціонів

Відкривати ринок землі через два роки для юридичних осіб зарано. 

Таку думку висловив секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський на AgroPolit.com.

За його словами, запуск ринку землі для юросіб доведеться ще відкласти.

«Щоб відкривати ринок, українські юрособи мають накопичити для покупок капітали. Інакше будуть небезпечні для нас явища. Тому думаю, що закон про ринок землі буде ще переглядатися і в нього вноситимуться поправки», — зазначив Іван Чайківський.

Читайте також: Кіровоградщина зайняла лідерство за площею земель щодо яких здійснено правочини

Станом на 7 вересня в Україні зареєстровано 13 167 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Київщина (1170) та Полтавщина (1160). Також до лідерів увійшли:

• Хмельниччина — 1 137;
• Вінниччина — 989;
• Харківщина — 895.

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено 70 угод.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 28 855 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, відучора лідирує Кіровоградщина — 3 647,8 га. У трійку лідерів також увійшли Харківщина (3 422,9 га) та Полтавщина (3 012 га).

Читайте також: В Держгеокадастрі розповіли про ефективність електронних земельних аукціонів

Станом на 6 вересня в Україні зареєстровано 12 784 земельні угоди.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Київщина (1156) та Полтавщина (1123). Також до лідерів увійшли:

• Хмельниччина — 1 108;
• Вінниччина — 958;
• Харківщина — 873.

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено 65 угод.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 27 810,13 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідери дещо змінились, першу позицію в списку зайняла Кіровоградщина — 3 329,2 га. У трійку лідерів також увійшли Харківщина (3 320,7 га) та Полтавщина (2 903,5 га).

Читайте також: В Держгеокадастрі розповіли про ефективність електронних земельних аукціонів

Продаж та передача в користування земельних ділянок через електронні торги забезпечать прозорість процедур, оскільки суб’єктивний вплив на результати земельних торгів буде мінімізований та замінений автоматичними діями електронної системи.

Про це розповів в. о. Голови Держгеокадастру Сергій Завадський.

За його словами, з цією метою 18 травня 2021 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони», на виконання якого Держгеокадастром розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання підготовки та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису)».

Зазначений проект акта спрямований передусім на вдосконалення процедури проведення земельних торгів для продажу та передачі в користування земельних ділянок державної та комунальної власності.

Ним впроваджуються принципово нові механізми продажу земельних ділянок та/або прав на них шляхом проведення електронного аукціону, встановлюються засоби запобігання зловживанням при проведенні земельних торгів для продажу земельних ділянок державної та комунальної  власності та/або прав на них, а також земельних ділянок приватної власності у встановлених випадках тощо.

«Відсутність нормативного врегулювання, запропонованого розробленим Держгеокадастром проектом постанови, призведе насамперед до невиконання вимог чинного законодавства, створить правовий вакуум у земельному законодавстві, унеможливить проведення земельних торгів, паралізує ринок землі та нівелює всі надбання земельної реформи. Тож, прийняття проекту постанови є вкрай важливим і необхідним для забезпечення належного функціонування та розвитку всієї сфери земельних відносин у частині проведення земельних торгів», — наголосив Сергій Завадський.

Ознайомитися із текстом проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання підготовки та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису)» ви можете на офіційному вебсайті Держгеокадастру за посиланням.

На Луганщині правоохоронці затримали керівника одного з районних управлінь Держгеокадастру, який володіючи інформацією про наявність вільних земельних ділянок на території району, разом з керівником одного з комерційних підприємств організував корупційну схему з передачі земельних ділянок в оренду фермерським господарствам.

Повідомили в Нацполіції.

Посадовці пропонували місцевим фермерам за визначену ними плату взяти в оренду земділянки, гарантуючи при цьому безперешкодне погодження та реєстрацію технічної документації із землеустрою, присвоєння державного кадастрового номера земельній ділянці та розв'язання питання з керівництвом селищної ради щодо передачі земельної ділянки в оренду.

«Організатора корупційної схеми та його помічника було затримано на «гарячому» саме під час одержання ними за свої протиправні дії неправомірної вигоди у розмірі $2900 від фермера», — повідомили правоохоронці. 

Наразі в рамках відкритого кримінального провадження тривають слідчі дії. Затриманим оголошено про підозру та направлено клопотання до суду про застосування до них запобіжного заходу.Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

В Україні стартує проєкт «Підтримка громад в управлінні землями», що реалізується за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).

Про це повідомили в Мінагрополітики.

Діяльність в межах проєкту допоможе громадам у всіх областях України впровадити сучасні інструменти управління землями в умовах нового земельного законодавства щодо просторового планування використання земель та дерегуляції у сфері земельних відносин. Бенефіціарами проєкту стануть в першу чергу територіальні громади, їх голови та землевпорядники, планується охопити щонайменше 800 територіальних громад.

«Земельні відносини — це суспільні відносини. Сподіваємося, що скоро ми перейдемо до якісного управління землями громадами, оскільки землі в громадах — це основний актив, який дасть можливість для економічного росту українського села», — зазначив Тарас Дзьоба.

Він підкреслив, що впровадження таких проєктів — це початок великого шляху до трансформації країни до сильної успішної держави.

«Територіальні громади набули низки повноважень завдяки реформі децентралізації та земельній реформі. Тепер вони відповідальні за просторове планування своїх територій, розпорядження землями, контроль за їх самовільним захопленням та цільовим використанням. Ці повноваження формують потенціал економічного успіху громад, який залежить від обізнаності керівництва та фахівців громад про нові можливості законодавства та володіння практичним інструментарієм для досягнення цілей», — прокоментувала Ксенія Сидоркіна, директорка Програми USAID аграрного та сільського розвитку АГРО.

Угоди щодо купівлі-продажу земельних ділянок займають від 2 днів до тижня.

Про це розповів в.о. голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (2017-2019), фахівець із земельних відносин Олександр Колотилін під час онлайн-вебінару «Два місяці роботи ринку землі: інформація з перших рук».  

За його словами, у регіонах, де застосовується переважне право на придбання землі сільгосппризначення, нотаріуси витребовують різний пакет документів. Також є різними вимоги щодо тих, хто може скористуватися переважним правом на викуп землі.

«Ті покупці, які були у шлюбі не вперше, повинні надати копії паспортів подружжя. Бажано ще й мати рішення суду щодо розподілу землі», — зауважив він.

Олександр Колотилін також зазначив, що відсутність аналогічних документів свідчить про збільшення видатків на правочин, адже на землевласника чекає додаткова перевірка.

За його словами, ті, хто має зареєстровані правочини щодо оренди землі, мають податки усі необхідні документи щодо відповідності акцій, якими володіє набувач.

Під час робочого візиту до США Президент України Володимир Зеленський і Президент Групи Світового банку Девід Малпасс провели зустріч, в рамках якої обговорили земельну реформу в Україні.

Повідомляє пресслужба Офісу президента.

Під час зустрічі значну увагу було приділено прогресу, якого вдалося досягти протягом останніх років в Україні. Глава держави ознайомив делегацію Світового банку з реформами, які впроваджують в Україні. Зокрема було відзначено земельну реформу та розвиток аграрного сектору, який банк готовий максимально підтримувати. Володимир Зеленський запропонував Світовому банку долучитися до реалізації плану трансформації України.

Володимир Зеленський презентував план «зеленої» трансформації України та висловив сподівання на його підтримку з боку Світового банку.

«Хочемо діяти спільно з ЄС щодо Зеленого курсу, декарбонізації економіки, енергоефективності, адаптації до змін клімату», — зазначив Володимир Зеленський.

Крім того, президент України відзначив готовність держави брати активну участь у підготовці нової Стратегії партнерства з установами Світового банку на 2022-2026 рр.

Земельну процедуру може зупинити один банальний несплачений штраф навіть розміром в 1 грн.

Про це розповів співзасновник земельної агенції «Володар» Володимир Нагорний  в матеріалі «Ринок землі — два місяці від старту: земельні операції, ціна, оренда, спадкування, переважне право, 100 га в одні руки, інвентаризація, кредитування» на AgroPolit.com.

«Елементарний штраф за порушення правил дорожнього руху, виконавче провадження хоча б на 1 грн штрафу закриває можливість продати земельну ділянку. Аналогічно — і щодо купівлі землі. Це стосується і директорів підприємств: якщо ви у багатьох підприємствах є директором, то всі штрафи, які наїздили ваші працівники-водії, автоматично підтягуються до вас, і ви вже жодним чином не зможете купувати землю», — розповів експерт.

З його слів, аби зробити максимально комфортною роботу із земельними операціями, слід детально вивчити слабкі місця і виправити їх. 

«Робота нотаріусів — це ахіллесова п'ята сьогоднішнього ринку землі в Україні. Опрацювати одну угоду сьогодні можна за 5 годин. Чого лише варта перевірка всіх реєстрів у набувача земельного права», — зауважив Володимир Нагорний. 

Від старту ринку землі, станом на 1 вересня, в Україні зареєстровано 11 499 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Київщина (1423), Полтавщина (1143) та Сумщина (991). 

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено 52 угоди.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 25 265,65 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 2 874 га;
• Харківська обл. — 2 747 га;
• Кіровоградська обл. — 2 360 га;
• Дніпропетровська обл. — 2 038 га;
• Херсонська обл. — 1 823 га.

Читайте також: Ціна сільгоспземлі на Закарпатті зросла удвічі

Від старту ринку землі, станом на 31 серпня, в Україні зареєстровано 11 017 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Київщина (1366), Полтавщина (1100) та Сумщина (969). 

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено 52 угоди.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 24 083 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 2 768,2 га;
• Харківська обл. — 2 666,6 га;
• Кіровоградська обл. — 2 158,6 га;
• Дніпропетровська обл. — 1 919,9 га;
• Херсонська обл. — 1 783 га.

Читайте також: Ціна сільгоспземлі на Закарпатті зросла удвічі

Згідно з аналізом ринку землі поміж нових землевласників — приблизно 4 400 унікальних покупців.

Про це під час пресконференції на тему «Два місяці ринку землі — перші результати»  повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба, інформує Мінагрополітики.

Він зауважив, що країні помітна тенденція до збільшення кількості земельних угод та площі продажу ділянок. Адже станом на кінець липня було продано лише приблизно 6,5 тис. га.

«Тепер щодня реєструється у середньому по 200 угод. Середній розмір земельної ділянки — приблизно 2 га, що відповідає середньому розміру земельного паю в Україні», — повідомив заступник міністра.

З його слів, левова частка угод (до 99%) укладаються фізичними особами. Хоча можливість купувати землю мають і юридичні особи, що не стосується земель сільгосппризначення.

Читайте також: Кількість земельних операцій перевищила 10 тисяч

Згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 23-29 серпня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27,21 тис. грн за га.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Нагадаємо, за підсумком торгів попереднього тижня середня ціна на сільгоспземлю по Україні була на рівні 28,07 тис. грн/га.

Так, наразі найвища ціна зафіксована на Київщині (42,2 тис. грн/га), Одещині (39,9 тис. грн/га) та Вінниччині (37 тис. грн/га).

Найнижча вартість землі наразі на Житомирщині (15,9 тис. грн/га) та Донеччині (17,5 тис. грн/га).

Зазначимо, що аналітики Latifundist Media разом із експертами земельної агенції Volodar проводитимуть щотижня власне дослідження даних Земельного моніторингу Держгеокадастру про ціну відчужених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності. В розрахунок будуть братися лише дані про земельні угоди щодо ділянок понад 1 га та ті, в яких ціна за гектар буде не меншою за 12 тис. грн і не перевищуватиме 80 тис. грн.

Від старту ринку землі, станом на 30 серпня, в Україні зареєстровано 10 683 земельні угоди.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідери за укладенням правочинів залишаються незмінними — Київщина (1347), Полтавщина (1078) та Сумщина (938). 

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснена 51 угода.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 23 334,17 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 2 717 га;
• Харківська обл. — 2 615,5 га;
• Кіровоградська обл. — 2 073,9 га;
• Дніпропетровська обл. — 1 871,8 га;
• Херсонська обл. — 1 719,4 га.

Читайте також: Ціна сільгоспземлі на Закарпатті зросла удвічі

Від старту ринку землі, станом на 27 серпня, в Україні зареєстровано 9 430 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено лише 2 операції щодо 4 га землі.

Лідерами за укладенням правочинів залишаються Київщина (1240), Полтавщина (951) та Сумщина (852). 

Аутсайдером залишається Луганщина — здійснено лише 40 угод.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 20 307 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 2 395,5 га;
• Харківська обл. — 2 277,3 га;
• Кіровоградська обл. — 1 738,5 га;
• Дніпропетровська обл. — 1 562,7 га;
• Херсонська обл. — 1 530,6 га.

Читайте також: Ціна сільгоспземлі на Закарпатті зросла удвічі

З 16 по 20 серпня 2021 р. Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях здійснено 453 заходи державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель.

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Так, за результатами було виявлено 343 порушення земельного законодавства, у тому числі заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.

За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу на суму у розмірі 3 329 095 грн, відшкодовано у добровільному порядку 757 835 грн.

Читайте також: В Україні започаткували Земельний штаб

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 60 матеріалів про порушення вимог законодавства, у тому числі які містять ознаки злочинів.

Протягом вказаного періоду кращий результат по здійсненню заходу державного контролю виявився у Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області здійснено 48 заходів державного нагляду, за результатами яких виявлено 23 порушення земельного законодавства і нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням загальною сумою 896 331 гривень.

Від старту ринку землі, станом на 26 серпня, в Україні зареєстровано 9 423 земельні угоди.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено 289 операцій.

Лідерами за укладенням правочинів залишаються Київщина (1238), Полтавщина (950) та Сумщина (852). 

Найменше земельних угод від старту ринку здійснено на Луганщині — 40.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 20 291 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 2 391,4 га;
• Харківська обл. — 2 275,3 га;
• Кіровоградська обл. — 1 738,5 га;
• Дніпропетровська обл. — 1 562,7 га;
• Херсонська обл. — 1 530,6 га.

Читайте також: Ціна сільгоспземлі на Закарпатті зросла удвічі

Після відкриття в Україні ринку землі 19% українців висловили готовність купити або продати землю — відповідно 7% і 12% опитаних.

Такі дані соціологічного опитування публікує пресслужба Міністерства юстиції України.

За результатами дослідження громадської думки виявилося, що більше половини опитаних українців — 59%, заявляють, що, ймовірно, зможуть захистити свої права як власника землі чи землекористувача, якщо вони будуть порушені.

Водночас майже три чверті опитаних — 73%, вважають, що, ймовірно, знайдуть, де отримати хорошу пораду, якщо зіткнуться із проблемою, пов’язаною з правом приватної власності на землю.

Серед найбільш зручних способів дізнаватися інформацію про земельне законодавство 41% опитаних зазначили інтернет, третина (30%) — національні телеканали, кожен п’ятий (19%) — соціальні мережі «Фейсбук», «Інстаграм», «Твітер» тощо. Від близького оточення хочуть дізнаватися «земельні» новини 14% респондентів. Місцевим телеканалам як джерелу інформації довіряють 12% опитаних, місцевій владі та органам місцевого самоврядування — кожен десятий.

Опитування проводилось 19 червня до 21 липня 2021 року. Методом телефонного інтерв’ю опитано тисячу осіб, які мають у власності чи користуванні земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 16-22 серпня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 28,07 тис. грн за га.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Так, наразі найвища ціна зафіксована на Вінниччині (41,з тис. грн/га), Черкащині (34,2 тис. грн/га) та Закарпатті (32,9 тис. грн/га).

У порівнянні із земельними операціями за 2-15 серпня (16,4 тис. грн/га), середня ціна ділянок на Закарпатті зросла удвічі

Найнижча вартість землі наразі на Херсонщині (19,4 тис. грн/га) та Донеччині (19,7 тис. грн/га).

Нагадаємо, згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 2-15 серпня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, становила 29,15 тис. грн за га.

Зазначимо, що аналітики Latifundist Media разом із експертами земельної агенції Volodar проводитимуть щотижня власне дослідження даних Земельного моніторингу Держгеокадастру про ціну відчужених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності. В розрахунок будуть братися лише дані про земельні угоди щодо ділянок понад 1 га та ті, в яких ціна за гектар буде не меншою за 12 тис. грн і не перевищуватиме 80 тис. грн.

Від старту ринку землі, станом на 25 серпня, в Україні зареєстровано 9 072 земельні угоди.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (1209), Полтавщина (918) та Сумщина (819). 

Найменше земельних угод від старту ринку укладено на Луганщині — 39.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 19 356 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 2 284,1 га;
• Харківська обл. — 2 197,7 га;
• Кіровоградська обл. — 1 589,6 га;
• Дніпропетровська обл. — 1 523 га;
• Херсонська обл. — 1 437,5 га.

Вчора в Україні офіційно запустили Земельний штаб. Його робота буде покликана допомоги учасникам ринку зробити процес земельних відносин максимально зрозумілим, зручним та ефективним. 

Про це повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Безумовно, ринок землі потребує операційної підтримки, суспільного обговорення та вдосконалення в процесі правозастосовчої практики. З цією метою сьогодні розпочав роботу спеціальний Земельний штаб. Його мета – дати землевласникам і товаровиробникам чітке розуміння  можливостей, які перед ними відкрила земельна реформа», – акцентував Роман Лещенко.

В Земельний штаб увійшли представники депутатського корпусу, Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, Нотаріальної палати України, Незалежної асоціації банків України, а також низки інших профільних асоціацій.

Від старту ринку землі, станом на 20 серпня, в Україні зареєстрована 7 901 земельна угода.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За останню добу здійснено 2 земельні операції. 

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (1099), Полтавщина (831) та Сумщина (712). 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 16 641,5 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 2020,1 га;
• Харківська обл. — 1866,7 га;
• Дніпропетровська обл. — 1364,6 га;
• Кіровоградська обл. — 1350,3 га;
• Херсонська обл. — 1253,5 га.

Від старту ринку землі, станом на 19 серпня, в Україні зареєстровано 7 897 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За останню добу здійснено 5 земельних операцій. 

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (1099), Полтавщина (828) та Сумщина (712). 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 16 634,11 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 2012,7 га;
• Харківська обл. — 1866,7 га;
• Дніпропетровська обл. — 1364,6 га;
• Кіровоградська обл. — 1350,3 га;
• Херсонська обл. — 1253,5 га.

Від старту ринку землі, станом на 18 серпня, в Україні зареєстровано 7 891 земельна угода.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За останню добу здійснено 425 земельних операцій. 

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (1099), Полтавщина (823) та Сумщина (711). 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 16 618,02 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 1996,9 га;
• Харківська обл. — 1866,7 га;
• Дніпропетровська обл. — 1364,6 га;
• Кіровоградська обл. — 1350,3 га;
• Херсонська обл. — 1253,5 га.

Фахівці Мін'юсту роз'яснили, як українцям користуватися земельною ділянкою після відкриття ринку землі. 

Про це повідомляє пресслужба відомства.

1. Здавати в оренду – і отримувати постійний дохід, який, за прогнозами експертів, надалі тільки зростатиме.

2. Бути фермером – користуватися своєю або орендованою землею та розвивати власну справу.

Брати участь у державних програмах підтримки та отримувати компенсацію, відшкодування відсотків по кредитах чи покриття дорадчих послуг.

3. Використати ділянку як заставу.

Тобто, за необхідності, використати землю як заставне майно та отримати кошти на розвиток свого господарства або на особисті цілі.

4. Подарувати або віддати у спадок.

Відтепер ви можете подарувати свою ділянку – новий власник матиме на неї повні права господаря.

5. Продати – за необхідності, ви можете продати свою земельну ділянку іншому громадянину України, а з 1 січня 2024 року – і українській компанії.

Чи варто поспішати з продажем ділянки? Експерти не радять поспішати, адже з часом ринкові ціни зростуть. Відповідно, зросте і середня орендна плата, тож здавати в оренду ділянки буде вигідніше.

Читати за темою: Мінагрополітики планує консервувати деградовані землі для їх відновлення

Від старту ринку землі, станом на 17 серпня, в Україні зареєстровано 7 425 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За останню добу здійснено 257 земельних операцій. 

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (1044), Полтавщина (783) та Сумщина (668). 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 15 476,4 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 1871,9 га;
• Харківська обл. — 1762,4 га;
• Кіровоградська обл. — 1264,3 га;
• Дніпропетровська обл. — 1291,5 га;
• Херсонська обл. — 1146,9 га.

Мінагрополітики планує виводити з обігу деградовані землі та консервувати їх для відновлення. Усі ці землі відтепер відображені на кадастровій карті. Про це на своїй сторінці у Facebook написав міністр аграрної політики Роман Лещенко.

Він додав, що землі, які потребують консервації, можуть використовуватися для відновлення лісистості в Україні. До слова, саме заліснення є одним із найефективніших способів консервації с/г угідь та захисту їх від негативного природного та антропогенного впливу. Зі зростанням рівня лісистості території зростає і показник виробництва валової продукції сільського господарства на 1 га угідь.

Інформаційний шар створили фахівці ДП Центр ДЗК за даними Держгеокадастру після визначення малопродуктивних, деградованих та техногенно забруднених земель. Ці дані суто інформативні, однак вже зараз вони будуть корисними для органів державної влади та місцевого самоврядування, які долучилися до екологічної ініціативи «Масштабне заліснення України» на виконання Указу Президента України від 07.06.2021 № 228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів». У такий спосіб користувачі отримують змогу ідентифікувати самозаліснені та придатні для створення лісів державні та комунальні земельні ділянки для досягнення оптимальної лісистості України.

Збереження й охорона ґрунтів – це обов'язок не лише влади, а й кожного землероба. Правильна консервація деградованих земель сприятиме покращенню родючості ґрунтів та їхніх екологічних характеристик. І задача нашого Міністерства – сприяти, підтримувати, напрацьовувати механізми та забезпечити прозорість інформації. Над чим і працюємо», — підсумував Роман Лещенко.

Згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 2-15 серпня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 29,15 тис. грн за га.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Так, найвища ціна зафіксована на Одещині (41,9 тис. грн/га), Київщині (38,0 тис. грн/га) та Луганщині (32,8 тис. грн/га).

Найнижча — на Закарпатті (16,4 тис. грн/га).

Нагадаємо, що згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 19-25 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, становила 26,5 тис. грн за га.

Зазначимо, що аналітики Latifundist Media разом із експертами земельної агенції Volodar проводитимуть щотижня власне дослідження даних Земельного моніторингу Держгеокадастру про ціну відчужених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності. В розрахунок будуть братися лише дані про земельні угоди щодо ділянок понад 1 га та ті, в яких ціна за гектар буде не меншою за 12 тис. грн і не перевищуватиме 80 тис. грн.

Від старту ринку землі, станом на 16 серпня, в Україні зареєстровано 7 112 земельних угод.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За вихідні здійснено 540 земельних операцій. 

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (1003), Полтавщина (744) та Сумщина (639). 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 14 830,4 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 1774,7 га;
• Харківська обл. — 1712,9 га;
• Кіровоградська обл. — 1213,4 га;
• Дніпропетровська обл. — 1231,9 га;
• Київська обл. — 1048,2 га.

Від старту ринку землі, станом на 13 серпня, в Україні зареєстровано 6 572 земельні угоди.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За останню добу здійснено 408 земельних операцій. 

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (930), Полтавщина (684) та Сумщина (584). 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 13 568,1 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Харківська обл. — 1571,7 га;
• Полтавська обл. — 1621,3 га;
• Кіровоградська обл. — 1121,8 га;
• Дніпропетровська обл. — 1120,7 га;
• Київська обл. — 964,9 га.

Держгеокадастр додав новий шар на Публічну кадастрову карту – «Межі територіальних громад».

Про це повідомляє пресслужба Міністерства розвитку громад та територій України.

У відомстві зазначили, що новий шар може стати у пригоді власникам земельних ділянок, землевпорядникам, органам місцевого самоврядування та представникам державної влади. Наразі оновлення має інформативний характер, однак вже може допомогти при розробці документації землеустрою.

Новий шар кадастрової карти дозволить полегшити роботу з комплексними планами просторового розвитку територіальних громад.

Від старту ринку землі, станом на 12 серпня, в Україні зареєстровано 6 118 земельних угод. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За останню добу здійснено 404 земельні операції. Найбільше угод за добу укладено на Сумщині (42) та Полтавщині (42). Найменше — на Луганщині (1).

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (886), Полтавщина (625) та Сумщина (549). 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 12 414,5 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Харківська обл. — 1471,5 га;
• Полтавська обл. — 1450,1 га;
• Кіровоградська обл. — 1017,3 га;
• Дніпропетровська обл. — 1003,3 га;
• Київська обл. — 905,7 га.

На початковому етапі банківські установи будуть обережні щодо активної участі в кредитуванні під заставу земельних ділянок, бо ще до кінця не вирішені питання ринкової вартості таких застав і механізмів управління земельними ділянками в банківських портфелях. 

Про це повідомила керівниця проєктного офісу Агрополітичний діалог «Аграрна рада» Інна Метелєва, передає AgroPolit.com.

Вона додала, що земельне кредитування для фізосіб буде, але за умови додаткових гарантій або у вигляді альтернативних твердих застав або додаткових фінансових інструментів (наприклад, гарантій чи страхових інструментів).

Окрім того, будуть доступні альтернативні джерела небанківського кредитування, зокрема, Р2Р фінансування (управляюча компанія для фізосіб, які хочуть фінансувати вільні кошти) або кредити фізичних осіб іншим фізичним особам через спеціалізованих посередників або лізингові інструменти. Вартість небанківських зазвичай вища. Ще один з варіантів — це кредитування аграрними компаніями фізичних осіб, які є або потенційно можуть бути орендодавцями чи продати такі земельні активи у майбутньому для таких компаній.

Для малих позичальників на один пай (якщо, звичайно, їх ділянка не в межах Києва чи Одеси, наприклад) будуть інтегратори чи альтернативні пропозиції щодо фінансування, — зазначила експерт.

Від старту ринку землі, станом на 11 серпня, в Україні зареєстровано 5 552 земельні угоди. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За останню добу здійснено 237 земельних операцій.   

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (828), Полтавщина (579) та Сумщина (499). Аутсайдером щодо здійснення земельних операцій є Луганщина — на звітний період у регіоні укладено лише 23 угоди.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 10 960,4 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 1325,3 га;
• Харківська обл. — 1262,4 га;
• Кіровоградська обл. — 931,2 га;
• Дніпропетровська обл. — 882,3 га;
• Київська обл. — 818,6 га.

Станом на 10 серпня в Україні вже здійснено 5 206 земельних операцій в рамках чинного ринку землі. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 205 угод. Найбільше операцій на звітну дату здійснили на Київщині (790), Полтавщині (559) та Сущині (464). 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 10 160,9 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 1276,4 га;
• Харківська обл. — 1171,8 га;
• Кіровоградська обл. — 893,3 га;
• Дніпропетровська обл. — 818,9 га;
• Київська обл. — 784,8 га.

Читати за темою: В Україні змінено норми закону щодо договорів емфітевзису

В умовах відкриття ринку земельне законодавство України за 30 років незалежності зазнало великих змін. Зокрема, вони стосуються і договорів емфітевзису.

Про це повідомив заступник голови «Центру розвитку земельних правовідносин в Україні» Анатолій Шумський у блозі на AgroPolit.com.

Зазначається, що статтю 102-1 ЗКУ доповнено частинами третьою та четвертою такого змісту:

• Земельна ділянка, що перебуває в оренді, не може бути передана її власником іншій особі на праві емфітевзису, суперфіції.
• Особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, має право володіти та користуватися земельною ділянкою в повному обсязі відповідно до договору.
• Особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, може передавати її в оренду на строк, що не перевищує строк договору емфітевзису.
• Договором емфітевзису може бути встановлено заборону про передачу емфітевтом такої земельної ділянки в оренду. Така заборона є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному законом».

Схожа, але більш уточнена норма міститься і в змінах до Закону України «Про оренду землі», зокрема в новій статті 8-3.

«Хочу звернути увагу, що поняття емфітевзису не є тотожним поняттю оренди земельної ділянки, це різні правові інститути, які цією нормою фактично ототожнені. Крім того, вищезазначені норми змінюють принцип користування земельною ділянкою, а саме з «роби те, що передбачено договором» на «роби те, що не заборонене договором». При цьому напряму порушуються права власника земельної ділянки, оскільки під час укладання договору емфітевзису сторонами це не обумовлювалося та не погоджувалося», — зазначив експерт.

Нагадаємо, що власники можуть втратити свої неоформлені земельні ділянки.

Від старту ринку землі, станом на 9 серпня, в Україні зареєстровано 4987 земельних угод. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За вихідні здійснена 871 операція. 

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (771) та Полтавщина (539). Також до лідерів потрапила і Сумщина — в області здійснено 435 операцій.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 9670,7 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 1221,8 га;
• Харківська обл. — 1095,2 га;
• Кіровоградська обл. — 855,7 га;
• Київська обл. — 764,13 га.

Читати за темою: В Україні землі під садовими будинками прирівняли до сільгоспземель

В Україні 1 липня запрацював ринок сільгоспземель. У ньому є підводні камені для жителів міст, які не мають жодного відношення до сільського господарства. Тому що закон вимагає при продажу садових будинків проходити ті ж процедури, що й при продажу сільгоспземель. 

Про це розповів юрист, фахівець у земельному та аграрному праві Руслан Сокол, інформує «Главком».

Експерт зазначив, що землі для ведення садівництва належать до категорії земель сільськогосподарського призначення. Тому, якщо ви хочете її продати, то вам доведеться пройти всі процедури, так наче ви продаєте землю у селі.

Зокрема, крім документів, які підтверджують їх особу та громадянство України, потрібно обов'язково надати:

• державний акт на право власності;
• договір;
• свідоцтво про право на спадщину або інший документ, що підтверджує право власності;
• документи про грошову оцінку відчужуваної земельної ділянки.

Заплатити за нотаріальні послуги є дорожче, ніж до 1 липня 2021 року.

«Законодавець має якнайшвидше вирішити це питання, оскільки це охоплює значну частину договорів і є безглуздим», — пояснив юрист. 

Станом на 6 серпня в Україні вже здійснено 4 116 земельні операції в рамках чинного ринку землі. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу було скасовано здійснення двох земельних операцій на Полтавщині та укладено 1 угоду на Сумщині.

Від початку старту ринку землі лідером за кількістю правочинів залишається Київщина — 648, аутсайдером Луганщина — 20.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, станом на 6 серпня становить 7 814,95 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 1046 га;
• Харківська обл. — 905,3 га;
• Кіровоградська обл. — 731,4 га;
• Київська обл. — 618 га.

Читати за темою: Оприлюднено середні ціни на с\г землю, згідно з угодами купівлі-продажу за тиждень

Кадастровий номер — є необхідною умовою для реєстрації права власності на земельну ділянку. Якщо до 1 січня 2025 р. власник землі не оформить право власності, то він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Про це повідомили в Міністерстві юстиції України.

«Присвоєння кадастрового номера — обов'язкова складова процесу приватизації, оформлення прав власності, врегулювання договірних відносин, що здійснюється шляхом державної реєстрації земельної ділянки у Держгеокадастрі», — повідомили у відомстві.

Для присвоєння кадастрового номера необхідно звернутися в Держгеокадастр і передати на розгляд пакет документів:

• заяву (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки встановленої форми;
• оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
• документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Читайте також: Спрощено вимоги до розробників документації із землеустрою

Державний кадастровий реєстратор протягом 14 днів з дня реєстрації заяви здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову.

«На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку», — розповіли у мін'юсті. 

Станом на 5 серпня в Україні вже здійснено 4 117 земельні операції в рамках чинного ринку землі. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 295 угод. Найбільше операцій на звітну дату здійснили на Київщині (38), Полтавщині (35) та Хмельниччині (38). Від початку старту ринку землі лідером з кількості правочинів залишається Київщина — 648. 

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 7 814,4 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 1045,5 га;
• Харківська обл. — 905,3 га;
• Кіровоградська обл. — 731,4 га;
• Київська обл. — 614,6 га.

Читати за темою: Оприлюднено середні ціни на с\г землю, згідно з угодами купівлі-продажу за тиждень

Вартість оренди землі по Україні наразі різниться: від $30 до 200 за 1 га, в залежності від типу ґрунтів та регіону.

Про це йдеться у блозі «Вільний ринок землі — продаж/купівля паю, ціна землі, переважне право, безоплатна приватизація та правки до закону про землю» на AgroPolit.com.

Так, згідно з даними, у Сумській та Чернігівській обл.:

• піщані ґрунти — від $30 до 100 за 1 га на рік;
• чорноземи — $120-150 за 1 га на рік.

У Центрі (Київ, Черкаси, Вінниця) — $160-200; Чернівецькій та Кіровоградській обл. — $120-140; Хмельницькій — $140-160; Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Харківській — $100-120; Полтавській — $150-200; Одеській — $100-120.

«Можна зустріти і вартість оренди в $300-400 за 1 га (присутня висока концентрація холдингів та фермерів). Як правило це спостерігається місцями у Київській, Черкаській, Вінницькій, Частково Хмельницькій та Полтавській областях», — розповіла Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com.

За прогнозами, зростання вартості оренди відбуватиметься планомірно в межах 10-15% за рік.

Станом на 4 серпня в Україні вже здійснено 3 792 земельні операції в рамках чинного ринку землі. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 243 угоди. Найбільше операцій здійснили на Київщині (38) та Полтавщині (29). Не здійснювались правочини цієї доби в Одеській, Луганській та Чернівецькій обл.

Від початку старту ринку землі найбільше угод було здійснено на Київщині — 603. Найменше наразі на Луганщині — лише 21 земельна операція.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 7 039,2 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 963,6 га;
• Харківська обл. — 797,6 га;
• Кіровоградська обл. — 681,8 га;
• Київська обл. — 560,1 га.

Читати за темою: Понад 4 тисячі нотаріусів мають доступ до Державного земельного кадастру

Новий набір інформаційно-довідкових даних про межі територіальних громад вже у відкритому доступі на Публічній кадастровій карті.

«Сьогодні Держгеокадастр відкрив доступ до нових інформаційно-довідкових даних про межі територіальних громад. Їх можна переглянути на Публічній кадастровій карті. Вони відображають межі ОТГ, які об’єдналися відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», — зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Він додав, що насамперед ці дані винесли для власників земельних ділянок, розробників документації із землеустрою, органів державної та місцевої влади.

«Інформація про межі територіальних громад лише інформативна, але вже зараз допоможе уникнути дублювань та непорозумінь під час розроблення проєктів землеустрою та комплексних планів просторового розвитку територій ОТГ», — повідомив Роман Лещенко.

Читайте також: Оприлюднено середні ціни на с\г землю, згідно з угодами купівлі-продажу за тиждень

Станом на 3 серпня в Україні вже здійснено 3 498 земельних операцій в рамках чинного ринку землі. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу укладено 164 угоди. Найбільше операцій здійснили на Полтавщині (22), Київщині (20) та Сумщині (19). Не здійснювались правочини цієї доби в Луганській, Миколаївській та Тернопільській обл.

Від початку старту ринку землі найбільше угод було здійснено на Київщині — 555. Найменше наразі на Луганщині — лише 21 земельна операція.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 6 368,8 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 892,8 га;
• Харківська обл. — 704,9 га;
• Кіровоградська обл. — 595,3 га;
• Київська обл. — 504,8 га.

Читати за темою: Понад 4 тисячі нотаріусів мають доступ до Державного земельного кадастру

Згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 25 липня-1 серпня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27 628 грн за га.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Так, найвища ціна зафіксована на Київщині (43 859 грн/га), Житомирщині (42 908 грн/га), Одещині (38 691 грн/га) та Закарпатті (35 349 грн/га).

Найнижча середня ціна в Запорізькій обл. — 13 452 грн/га.

Зазначимо, що аналітики Latifundist Media разом із експертами земельної агенції Volodar проводитимуть щотижня власне дослідження даних Земельного моніторингу Держгеокадастру про ціну відчужених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності. В розрахунок будуть братися лише дані про земельні угоди щодо ділянок понад 1 га та ті, в яких ціна за гектар буде не меншою за 12 тис. грн і не перевищуватиме 80 тис. грн.

Читайте також: Понад 4 тисячі нотаріусів мають доступ до Державного земельного кадастру

Від старту ринку землі, станом на 2 серпня, в Україні зареєстровано 3 277 земельних угод. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За вихідні здійснено 376 операцій.

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (475) та Полтавщина (368). Також до лідерів потрапила і Сумщина, в області здійснено вже 249 операцій.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 5 927,1 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 845,7 га;
• Харківська обл. — 658,8 га;
• Кіровоградська обл. — 537,6 га;
• Київська обл. — 478 га.

Читати за темою: Понад 4 тисячі нотаріусів мають доступ до Державного земельного кадастру

Мін’юст повністю забезпечив усі нормативно-правові передумови для посвідчення нотаріусами договорів відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Про це розповів перший заступник Міністра юстиції Євгеній Горовець.

«До речі, вже понад 4 тисяч нотаріусів мають доступ до Державного земельного кадастру (ДЗК), який необхідний для перевірки дотримання покупцем обмеження щодо площі сільгоспземель «в одних руках». Загалом же заявки на підключення до ДЗК подали 4255 нотаріусів», — розповів Євгеній Горовець.

Він акцентує, що спеціалісти Мін'юсту та фахівці Держгеокадастру налагодили механізм взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру під час обміну інформацією для здійснення повноважень, визначених законодавством.

«Тож, як бачимо, наразі проблем із доступом громадян, які планують укладати правочини щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, до нотаріальних дій чи реєстраційних послуг бути не повинно. Разом з тим, Мін’юст перебуває на постійному зв’язку із нотаріальною спільнотою та відкритий до діалогу з громадськістю, аби якнайшвидше реагувати на можливі проблемні аспекти, пов’язані зі зняттям мораторію на відчуження сільськогосподарських земель», — підсумував перший заступник Міністра юстиції.

Читайте також: За місяць після зняття мораторію здійснено майже 3 тисячі земельних угод

Від старту ринку землі, станом на 30 липня, в Україні здійснено 2 901 земельну операцію. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено 286 операцій. Найбільше угод уклали на Київщині — 44, найменше на Рівненщині — 1.

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (411), Полтавщина (331) та Вінниччина (214).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 5 324,2 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 739,6 га;
• Харківська обл. — 592,6 га;
• Кіровоградська обл. — 515,6 га;
• Київська обл. — 438,5 га.

Реформа децентралізації для України є основним зерном усіх подальших перспектив розвитку.

Про це заявив Міністр агрополітики Роман Лещенко під час свого виступу на форумі Україна.30 «Децентралізація», інформує пресслужба Мінагрополітики.

«Ми бачимо своє лідерство у впровадженні належного оподаткування кожного гектара землі в інтересах місцевих бюджетів. Земельний податок повною мірою має залишатися в громадах. Ми повинні зробити максимум, щоб вони отримали достатньо фінансових ресурсів для незалежності й розвитку», — сказав Роман Лещенко.

Він зауважив, що громада має мати фінансовий ресурс не лише через призму земельного податку, а й через призму інших податків. 

«Ми не можемо ставити перед громадами багато завдань, не даючи їм фінансових ресурсів для їхньої ж реалізації і незалежності. У частині земельного податку нині відпрацьовуємо відповідний законопроєкт, який дасть можливість громадам вже у 2022 році отримувати додаткові надходження до місцевого бюджету», — додав міністр.

Читати також: Держгеокадастр доповнив кадастрову карту

Від старту ринку землі, станом на 29 липня, в Україні здійснено 2 591 земельну операцію. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено 217 операцій.

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (362), Полтавщина (306) та Вінниччина (203).

Пожвавилось здійснення угод на Миколаївщині, за добу зареєстровано 9 правочинів.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 4 678,7 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 676,3 га;
• Харківська обл. — 524,6 га;
• Кіровоградська обл. — 466,8 га;
• Київська обл. — 344,7 га.

Нагадаємо, згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 12-18 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27 534 грн за га.

Відсьогодні Держгеокадастр надає відкритий доступ на Публічній кадастровій карті (map.land.gov.ua) до нового набору інформаційно-довідкових даних – «Межі об’єднаних територіальних громад».

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Зазначений інформаційний шар відображає відомості про межі об’єднаних територіальних громад, що визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, які об’єдналися відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Інформація буде корисною для власників земельних ділянок, розробників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування. У такий спосіб користувачі отримують змогу аналізувати які земельні ділянки перебувають у межах територіальних громад та приймати ефективні управлінські рішення, зокрема при розробленні проєктів землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад та комплексних планів просторового розвитку їхніх територій.

Створення цього інформаційного шару на Публічній кадастровій карті здійснювалося фахівцями ДП «Центр ДЗК» відповідно до інформації, наданої Міністерством розвитку громад та територій України, за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Водночас звертаємо вашу увагу на те, що шар «Межі об’єднаних територіальних громад» не є офіційними відомостями Державного земельного кадастру та носить суто інформативний характер.

Читайте також: Спрощено вимоги до розробників документації із землеустрою

Однією з умов купівлі земельної ділянки є перевірка нотаріусом джерела походження коштів покупця.

Про це розповіли у Мін'юсті.

Тобто, у разі набуття земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність за відплатним договором (купівля-продаж, рента, міна тощо) нотаріус зобов’язаний перевірити джерела походження коштів або інших активів набувача.

Джерелами походження коштів для набуття у власність земельної ділянки можуть бути:

• заробітна плата (грошове забезпечення);
• гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами;
• дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності;
• дохід від відчуження майна;
• дивіденди;
• проценти;
• роялті;
• страхові виплати;
• виграші (призи) в азартні ігри, виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора;
• призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях;
• благодійна допомога;
• пенсія;
• спадщина;
• подарунки;
• кошти, отримані в позику (кредит);
• набуття права на знахідку або скарб;
• інші джерела, не заборонені законом.

Документами, що підтверджують джерела походження коштів, є:

• декларація про майновий стан і доходи;
• декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру/декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування;
• річна (квартальна, інша) фінансова та/або податкова звітність юридичної особи — набувача та фізичної особи-підприємця (за наявності), що отримана нотаріусом безпосередньо від набувача (баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської діяльності клієнта, податкова декларація з додатками);
• фінансова звітність юридичної особи — набувача, що оприлюднена відповідно до вимог законодавства;
• інші документи, що підтверджують джерела походження коштів.

Нотаріус для встановлення джерел походження коштів може використовувати офіційні документи, публічну інформацію, зокрема відомості Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції, інформацію, отриману від набувача.

Від старту ринку землі, станом на 28 липня, в Україні здійснено 2 213 земельних операцій. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За добу здійснено 218 операцій.

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (354), Полтавщина (275) та Вінниччина (173).

Найменше угод станом на звітну дату здійснено на Миколаївщині (14), Луганщині (17) та Одещині (19).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 3 766,86 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 609,5 га;
• Харківська обл. — 444,8 га;
• Кіровоградська обл. — 384,4 га;
• Вінницька обл. — 266,7 га.

Нагадаємо, згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 12-18 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27 534 грн за га.

Станом на 27 липня в Україні здійснено 1 995 земельних правочинів у рамках чинного ринку землі. 

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

За день проведено лише 2 правочини. Згідно з інформацією, одну земельну операцію на Київщині було скасовано.

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (328), Полтавщина (263) та Вінниччина (168). Аутсайдером Миколаївщина — в області укладено лише 11 угод.

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 3 277,4 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 587,4 га;
• Харківська обл. — 414,1 га;
• Кіровоградська обл. — 319,4 га;
• Вінницька обл. — 255,6 га.

Нагадаємо, згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 12-18 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27 534 грн за га.

Держгеокадастр спростив вимоги до розробників документації із землеустрою.

Про це повідомила пресслужба Держгеокадастру.

Як повідомляється, у зв’язку із набранням чинності 24 липня 2021 року Законом України від 17.06.2020 № 711-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» внесено істотні зміни до статті 26 Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до нових норм цього закону  розробниками документації із землеустрою є:

• юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
• фізичні особи-підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

«Враховуючи, що в попередній редакції Закону України «Про землеустрій» діяла норма про наявність за основним місцем роботи у складі юридичної особи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, вищезазначені зміни у законодавстві є спрощенням для юридичних осіб та відкривають нові можливості для бізнесу», — йдеться у повідомленні.

Читайте також: Держгеокадастр створив електронну пошту для звернень щодо реєстрації земельних ділянок

Згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 19-25 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 26 521 грн за га.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Так, найвища ціна зафіксована на Закарпатті (48 962 грн/га), Одещині (38 931 грн/га), Київщині (37 386 грн/га), Хмельниччині (30 613 грн/га) та Луганщині (30 577 грн/га).

Найнижча на Вінниччині (18 405 грн/га).

Нагадаємо, згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 12-18 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, становила 27 534 грн за га.

Зазначимо, що аналітики Latifundist Media разом із експертами земельної агенції Volodar проводитимуть щотижня власне дослідження даних Земельного моніторингу Держгеокадастру про ціну відчужених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності. В розрахунок будуть братися лише дані про земельні угоди щодо ділянок понад 1 га та ті, в яких ціна за гектар буде не меншою за 12 тис. грн і не перевищуватиме 80 тис. грн.

Станом на 26 липня в Україні вже здійснено 1 994 земельних правочини у рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (329), Полтавщина (263) та Вінниччина (167). Аутсайдером Миколаївщина — в області укладено лише 11 угод (за вихідні здійснено лише 1 операцію).

Площа земель, щодо яких здійснено операції, становить 3 274 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 587,4 га;
• Харківська обл. — 414,1 га;
• Кіровоградська обл. — 319,4 га;
• Вінницька обл. — 253,6 га.

Нагадаємо, згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 12-18 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27 534 грн за га.

Держгеокадастр для звернень з приводу порушення термінів та відмов у державній реєстрації земельних ділянок створив електронну пошту.

«З огляду на те, що у вас виникає багато питань з приводу порушення термінів та відмов у державній реєстрації земельних ділянок, ми створили електронну пошту для ваших звернень: registration@land.gov.ua», — йдеться у повідомленні.

У такий спосіб можна одразу повідомляти відомство про порушення термінів/відмови, аби їх оперативно опрацьовували.

Станом на 23 липня в Україні вже здійснено 1 757 земельних операцій у рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (295), Полтавщина (237) та Вінниччина (157). Аутсайдером Миколаївщина — в області укладено лише 10 угод.

Площа земель, щодо яких зареєстровані правочини, становить 2 763,33 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 515,9 га;
• Харківська обл. — 331,4 га;
• Вінницька обл. — 242,9 га;
• Кіровоградська обл. — 226,6 га.

Нагадаємо, згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 12-18 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27 534 грн за га.

Станом на 22 липня в Україні вже здійснено 1 592 земельні операції у рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Найбільше земельних операцій здійснили на Київщині (267), Полтавщині (231) та Вінниччині (153). Аутсайдером щодо здійснення земельних операцій залишається Миколаївщина — в області укладено лише 10 угод.

За минулу добу найбільше угод здійснено на Київщині — 20.

Площа земель, щодо яких зареєстровані правочини, становить 2 445 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 506,6 га;
• Харківська обл. — 310,7 га;
• Вінницька обл. — 218,6 га;
• Чернігівська обл. — 157,3 га;
• Київська обл. — 155,5 га.

Нагадаємо, згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 12-18 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27 534 грн за га.

Станом на 19 липня 2021 р. до Державного земельного кадастру внесено відомості про 23,2 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 13,2 тис. новосформованих земельних ділянок площею 10,9 тис. га).

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Зокрема, внесені відомості про 15,6 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 32,3 млн гектарів.

Триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: наразі із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 9 521 адміністративно-територіальної одиниці (за останній тиждень — 5) та нормативну грошову оцінку 5 563 населених пунктів (за останній тиждень — 14).

«Упродовж минулого тижня до державних кадастрових реєстраторів надійшло 23,1 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (зокрема, новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж), зареєстровано 14,4 тис. земельних ділянок, серед яких 25,8 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 15,9 тис. земельних ділянок», — йдеться у повідомленні.

Загалом головними управліннями Держгеокадастру за період 14 по 19 липня 2021 р. через ЦНАПи видано 9,2 тис. витягів, зокрема 6,2 тис. витягів, замовлених на офіційному вебсайті Держгеокадастру.

Нагадаємо, станом на 21 липня в Україні вже укладено 1411 земельних угод у рамках чинного ринку землі.

Станом на 21 липня в Україні вже укладено 1411 угод у рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Найбільше земельних операцій здійснили на Київщині (238), Полтавщині (214) та Вінниччині (150). Аутсайдером щодо здійснення земельних операцій залишається Миколаївщина — за три тижні ринку землі укладено лише 5 угод.

Площа земель, щодо яких зареєстровані правочини, становить 2 118 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 470 га;
• Харківська обл. — 297,6 га;
• Вінницька обл. — 214,6 га;
• Київська обл. — 143 га.

Верховній Раді пропонують запровадити низку обмежень для недопущення концентрації землі в одних руках. У Верховній Раді 19 липня зареєстрували Законопроєкт №5771-1 про внесення змін до Земельного кодексу України щодо уточнення критеріїв придбання у власність земельних ділянок сільгосппризначення.

Законопроєктом передбачається, що загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати 500 га. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності всіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше 500 га.

При цьому покупця після завершення угоди планується зобов'язати обробляти щонайменше 80% купленої ділянки на термін щонайменше п'яти років. Крім того, законопроєктом пропонується запровадити заборону на будь-які зміни у складі учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, яка купила землю, на термін щонайменше трьох років. На думку авторів законопроєкту, ці заходи нівелюють схему скупівлі землі великими холдингами через підставних осіб.

Крім того пропонується тимчасово встановити розмір показника нормативної оцінки землі, нижче якого не може бути оцінена вартість сільгоспземель під час укладання угод із нею, на рівні не нижче ніж $1200/га. Тимчасовий захід пропонується запровадити на термін у шість місяців із дати набуття чинності нової методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яку Кабінет Міністрів повинен буде розробити та затвердити в разі ухвалення Верховною Радою цього законопроєкту.

Читайте також: Названо регіони-лідери за здійсненням земельних операцій в рамках чинного ринку землі

Згідно з операціями купівлі продажу с/г землі за 12-18 липня, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 27 534 грн за га.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Так, найвища ціна зафіксована на Черкащині (41 397 грн/га), Київщині (34 901 грн/га) та Сумщині (38 601 грн/га).

Найнижча на Львівщині (12 046 грн/га) та Херсонщині (18 923 грн/га).

Зазначимо, що аналітики Latifundist Media разом із експертами земельної агенції Volodar проводитимуть щотижня власне дослідження даних Земельного моніторингу Держгеокадастру про ціну відчужених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності. В розрахунок будуть братися лише дані про земельні угоди щодо ділянок понад 1 га та ті, в яких ціна за гектар буде не меншою за 12 тис. грн і не перевищуватиме 80 тис. грн.

Станом на 20 липня в Україні вже укладено 1229 угод у рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Найбільше земельних операцій здійснили на Полтавщині (200), Київщині (192), та Вінниччині (125). Найменше угод щодо земель с/г призначення уклали на Миколаївщині — 4.

Площа земель, щодо яких зареєстровані правочини, становить 1 804 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 431 га;
• Харківська обл. — 279,6 га;
• Вінницька обл. — 172,2 га;
• Київська обл. — 117,7 га.

Нагадаємо, згідно з першими операціями купівлі продажу с/г землі після зняття мораторію, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 25 930 грн за га.

Коли строк дії договору оренди земельної ділянки добігає кінця — цілком ймовірно, що власника (орендодавця) можуть не влаштовувати істотні умови чинного договору оренди землі, або інший орендар запропонував кращі умови.

Як діяти в такій ситуації, роз'яснили фахівці Міністерства юстиції у Facebook.

Відповідно до статті 31 Закону «Про оренду землі» договір оренди землі, серед іншого, припиняється в разі:

• - закінчення строку, на який його було укладено;
• - поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
• - відчуження права оренди земельної ділянки заставотримачем;
• - набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Визначено два шляхи дострокового розірвання договору оренди землі:

1. За згодою сторін:

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

2. За рішенням суду:

• - невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону «Про оренду землі»;
• - невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору;
• - у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки;
• - на підставах, визначених Земельним кодексом та іншими законами України.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Станом на 19 липня в Україні вже укладено 1107 угод у рамках чинного ринку землі.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

В тому числі за вихідні здійснено 227 угод.

Найбільше земельних операцій здійснили на Київщині (191), Полтавщині (166) та Вінниччині (117). Найменше угод щодо земель с/г призначення уклали на Миколаївщині — 4.

Площа земель, щодо яких зареєстровані правочини, становить 1 529,79 га.

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, продовжують лідирувати:

• Полтавська обл. — 351,3 га;
• Харківська обл. — 237,2 га;
• Вінницька обл. — 132,8 га;
• Київська обл. — 108,2 га.

Нагадаємо, згідно з першими операціями купівлі продажу с/г землі після зняття мораторію, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 25 930 грн за га.

Глава уряду Денис Шмигаль заявив, що за більш ніж два тижні роботи ринку землі в Україні сформувалася її середня мінімальна ціна. Вона становить близько тисячі доларів за гектар.

Про це повідомляє РБК-Україна 

«Мінімальна ціна, за якою можна виставляти землю на продаж, — по кожній області вона відрізняється, але в середньому — це близько однієї тисячі доларів за гектар», — зазначив Денис Шмигаль.

Нагадаємо, станом на 16 липня в Україні вже укладено 880 угод у рамках чинного ринку землі. Площа земель, щодо яких зареєстровані правочини, становить 1 150 га.

За кількістю здійснених операцій лідирують Київщина (124), Полтавщина (116), та Вінниччина (94).

Станом на 16 липня в Україні вже укладено 880 угод у рамках чинного ринку землі.

Повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Площа земель, щодо яких зареєстровані правочини, становить 1 150 га.

За кількістю здійснених операцій лідирують Київщина (124), Полтавщина (116), та Вінниччина (94).

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 219,7 га;
• Харківська обл. — 179,7 га;
• Вінницька обл. — 94,8 га;
• Київська обл. — 90,3 га.

Нагадаємо, згідно з першими операціями купівлі продажу с/г землі після зняття мораторію, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 25 930 грн за га.

Досить часто власники земельних паїв підписують шаблонні договори оренди землі, не знаючи їх юридичних наслідків.

Про укладання та внесення змін до договору оренди землі розповіли у Міністерство юстиції.

Укладення договору оренди земельної ділянки здійснюється:

• із земель приватної власності — за згодою орендодавця та особи, яка має право орендувати таку земельну ділянку;
• із земель державної або комунальної власності — на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування-орендодавця, або за результатами аукціону;
• на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.

Читайте також: Держгеокадастр спростив доступ до інформації з ДЗК про земельну ділянку

Істотними умовами договору оренди землі є:

• об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
• дата укладення та строк дії договору оренди;
• орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальності за її несплату, а також інші умови, встановлені за домовленістю сторін.

Якщо договір не містить хоча б одну із зазначених істотних умов, в майбутньому він може бути визнаний неукладеним в судовому порядку.

У разі, якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

«Строк дії договору оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути менше як 7 років», — зазначили у відомстві.

Сторони договору можуть дійти згоди про встановлення будь-якого розміру орендної плати, але не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). Орендна плата справляється у грошовій формі або за домовленістю сторін у натуральній формі. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін в письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Такі зміни до договору оренди набирають чинності з моменту їх державної реєстрації у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а якщо договір змінюється у судовому порядку, то з дня набрання рішення суду про зміну договору законної сили, якщо в цьому рішенні не встановлено іншого строку, з подальшою державною реєстрацією.

Згідно з першими операціями купівлі продажу с/г землі після зняття мораторію, середня ціна ділянок, які знаходяться у власності/оренді, наразі становить 25 930 грн за га.

Про це йдеться у новому спільному проєкті AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року».

Так, найвища ціна зафіксована на Закарпатті (48 962 грн/га), Київщині (45 324 грн/га) та Одещині (38 763 грн/га).

Найнижча на Вінниччині (15 926 грн/га) та Миколаївщині (16 927 грн/га).

Зазначимо, що аналітики Latifundist Media разом із експертами земельної агенції Volodar проводитимуть щотижня власне дослідження даних Земельного моніторингу Держгеокадастру про ціну відчужених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності. В розрахунок будуть братися лише дані про земельні угоди щодо ділянок понад 1 га та ті, в яких ціна за гектар буде не меншою за 12 тис. грн і не перевищуватиме 80 тис. грн.

Станом на 15 липня в Україні вже укладено 774 угод у рамках чинного ринку землі. За попередню добу здійснено 80 операцій.

Площа земель, щодо яких зареєстровані правочини, становить 942,5 га.

За кількістю здійснених операцій продовжують лідирувати Полтавщина (103), Київщина (102) та Вінниччина (82).

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 191 га;
• Харківська обл. — 132 га;
• Вінницька обл. — 74 га;
• Дніпропетровська обл. — 72,8 га.

Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що станом на 14 липня в Україні укладено 665 угод у рамках чинного ринку землі. 

Згідно з даними відомства, площа земель, щодо яких зареєстровані правочини, становить 774 га.

Найбільше операцій було здійснено на Полтавщині (86), Київщині (77) та Вінниччині (66).

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 154 га;
• Харківська обл. — 119,2 га;
• Дніпропетровська обл. — 72,7 га;
• Вінницька обл. — 52,2 га.

Як зазначається, 3534 нотаріуси подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру, із них 3319 погоджено, 173 — у черзі на розгляд, 450 — відмовлено.  

Держгеокадастр запустив на оновленому сайті вебресурс «Е-Сервіси», за допомогою якого в спрощеному режимі можна отримати інформацію про земельну ділянку по перетину з координатою.

Про це йдеться на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

«Після реєстрації на вебресурсі «Е-Сервіси» та отримання ключів використання АРІ, отримання відомостей про земельну ділянку (кадастровий номер, категорія земель, код цільового призначення, площа, форма власності та ін.) здійснюється за запитом по географічній координаті», — пояснили у відомстві. 

Як зазначається, Держгеокадастр продовжує розробляти методи спрощеного доступу до даних Державного земельного кадастру та запровадження нових електронних сервісів у цьому напрямку.

Читайте також: Стало відомо, які повноваження отримають громади щодо контролю у земельній сфері

Станом на 13 липня в Україні здійснено 600 земельних угод. Найбільше укладено на Полтавщині.

Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Згідно з даними відомства, площа земель, щодо яких зареєстровані правочини, становить 649 га.

Найбільше операцій було здійснено на Полтавщині (72), Київщині (68) та Вінниччині (62).

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Полтавська обл. — 115,6 га;
• Харківська обл. — 112,7 га;
• Дніпропетровська обл. — 72,7 га;
• Вінницька обл. — 43,1 га;
• Херсонська обл. — 39,3 га.

Як зазначається, за 12 днів роботи ринку землі 3409 нотаріусів подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру, із них 3319 погоджено, 39 перебувають у черзі на розгляд, а відмову отримали 450.   

Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. 

Нагадаємо, 1 липня в Україні офіційно стартував ринок землі. До 2024 р. купувати сільськогосподарську землю можуть тільки фізособи-громадяни України з обмеженням в 100 гектарів. Закон про ринок землі забороняє купувати землю іноземцям. Питання продажу землі особам без українського громадянства та іноземцям вирішуватиметься тільки на загальнонаціональному референдумі.

З початком ринку землі в Україні самоврядний контроль скасовується, але після введення в дію відповідних положень Закону №1423- ІХ (із 26 травня 2022 року) виконавчим радам громад будуть делеговані певні функції державного контролю: їм надаються повноваження з контролю за самовільним зайняттям земельних ділянок, їх використанням за цільовим призначенням, боротьби з бур’янами тощо. 

Про це повідомляє silske.org.

Щоб отримати контрольні повноваження, відповідні ради повинні будуть прийняти окреме рішення.

Після введення в дію Закону №1423- ІХ (із 27 травня 2021 року) органи державної власності вже не можуть розпоряджатися такими ділянками. Якщо такі земельні ділянки підлягають передачі в комунальну власність, відповідна громада, яка має намір розпорядитися такими землями, повинна сама звернутися для здійснення реєстраційної дії.
Укладати додаткові угоди про заміну сторін у договорах оренди на землі сільськогосподарського призначення  необов’язково, але вони можуть бути укладені за домовленістю сторін.

Щоб вести облік земель і землевласників (користувачів, громада має створити власний геопортал. Передбачено, що відповідно до Закону №711, який набирає чинності 24 липня 2021 року, дані комплексного плану просторового розвитку громад будуть опубліковані у відкритому доступі на геопорталах громад, національному геопорталі та інших геопорталах, які вибере громада. На розробку таких планів передбачається виділення субвенції з держбюджету.

Читайте також: Реєстрація права на с/г землю: названо причини відмови

Громада може фінансувати роботи із землеустрою на території всієї громади на землях будь-якої форми власності, адже Законом №1423 до законодавства було внесено відповідні зміни.

Аби громаді обчислити площу або проінвентаризувати польові дороги та укласти договори оренди, потрібно звернутися до сертифікованого землевпорядника для виготовлення землевпорядної документації, зареєструвати ці земельні ділянки в Державному земельному кадастрі, а права на них — у Державному реєстрі речових прав, після чого можна передавати їх в оренду землекористувачам.

Переважного права на отримання земельної ділянки у власність жителі громади не мають.

Станом на 12 липня 2021 р. в Україні укладено 532 земельні угоди. 

Про це повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Площа земель, щодо яких зареєстровані правочини, становить 570 га.

Найбільше операцій було здійснено на Київщині (62 транзакції), Полтавщині (53) та Вінниччині (52).

За площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, лідирують:

• Харківська обл. — 107,1 га;
• Полтавська обл. — 93,8 га;
• Дніпропетровська обл. — 61,1 га;
• Херсонська обл. — 38,9 га;
• Сумська обл. — 31,9 га.

За 11 днів від початку ринку землі 3286 нотаріусів подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру, із них 3101 погоджено, 123 –  в черзі на розгляд, за 433 отримано відмову відмовлено. 

Нотаріуси працюють із Державним земельним кадастром у штатному режимі. 

Нагадаємо, станом на 9 липня 2021 р. в Україні було здійснено 381 транзакцію пов’язану із землею. 

Ціна продажу землі коливатиметься у межах плюс 10-30% до нормативної грошової оцінки. Тобто середня вартість 1 га землі по Україні становитиме $1000-1500.

Про це йдеться в матеріалі «Ринок сільськогосподарської землі в Україні: що має знати власник паю, покупець/продавець землі та орендар» на AgroPolit.com.

Як зазначається, очевидно, що ціна залежатиме від кількох базових факторів:

• перший — нормативна грошова оцінка у конкретному регіоні. Нагадаємо, її оновили на початку 2021 року;
• другий фактор — обмежене коло покупців;

«Наразі купувати до 1 січня 2025 р. матимуть право тільки українці в обсязі не більше ніж 100 га в одні руки. Юридичні особи — за два роки. Іноземці — після всеукраїнського референдуму», — пояснюється у матеріалі. 

• третій фактор — доступні кредити, тобто земельна іпотека.

«Мінекономрозвитку у своїх побажаннях на 2021 р. до бюджету так і не заклав жодної копійки на кредитування українців під купівлю землі, хоча раніше розповідали про потребу в 500 млн грн. Реанімоване Міністерство аграрної політики та продовольства наразі своєї позиції у цьому питанні не озвучило, бо ще поновлює свою структуру і відвойовує фінанси з бюджету на свою роботу на рік», — йдеться у матеріалі. 

Читайте також: Від початку старту вільного ринку землі в Україні здійснено 381 земельну транзакцію

Перспективна вартість землі, яку сьогодні озвучують експерти для майбутнього ринку — це середні показники НГО, що становлять приблизно 27,5 тис. грн за гектар ріллі, хоча по країні ціни коливаються від 20 тис. грн до 30 тис. грн за один га. Але це НГО, яке використовується для оподаткування, адже закон про ринок земель встановлює НГО як  мінімальну ціну на землю. Тож реальна ціна буде дещо вищою. За грубими підрахунками середня ціна за один гектар буде коливатися в межах $1,5-2 тис.

Працівники Територіального управління ДБР Львова викрили злочинні схеми в Івано-Франківській обл., через які було незаконно приватизовано понад 120 га землі.

Повідомляє пресслужба Державного бюро розслідувань.

Встановлено, що посадовці Держгеокадастру у змові з керівниками приватних проєктних організацій протягом 2019–2021 рр. приймали незаконні рішення щодо виділення та приватизації земельних ділянок поруч із населеними пунктами Бистриця, Поляниця, Микуличин, Хом’яківка, Стримба, Зелена та вздовж річки Бистриця Надвірнянська у Івано-Франківську.

Операції проводили без жодних погоджень із місцевою владою та суміжними користувачами. Під «приватизацію» потрапили навіть землі лісового та природно-заповідного фонду.

«Зловмисники виділяли ділянки на підставних осіб, здебільшого з-поміж учасників АТО, а потім використовували землю на власний розсуд. За попередніми даними, за такою схемою було приватизовано понад 120 га землі, попередньо встановлена сума завданих збитків — понад 100 млн грн», — зазначається у повідомленні.

Слідчі ДБР провели обшуки у службових приміщеннях Держгеокадастру, проєктних організаціях, а також в помешканнях фігурантів. Вилучено чернетки, комп’ютерну техніку, електронні носії інформації, що підтверджують злочинну діяльність.

Заплановано проведення експертиз, готуються повідомлення фігурантам про підозру у вчиненні злочину групою осіб, зловживанні владою, одержанні неправомірної вигоди службовою особою (ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364,ч. 3 ст. 368 КК України).

Під час досудового розслідування перевіряється причетність працівників правоохоронних органів до прикриття злочинної схеми.

Читайте також: Кабмін змінив правила державної реєстрації прав на землю

Станом на 9 липня 2021 р. в Україні здійснено 381 транзакцію пов’язану із землею. 

Повідомляє Мінагрополітики.

Як зазначається, за 8 днів з початку ринку землі 3074 нотаріуси подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру, із них 2956 погоджено, 44 перебувають в черзі на розгляд, 481 відмовлено. Отримання доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру відбувається у штатному режимі. 

Нагадаємо, ринок землі в Україні вже працює, будь-який нотаріус може отримати доступ до Державного земельного кадастру протягом доби.

За останню добу в Україні було здійснено 42 земельні транзакції. Найбільше їх відбулося у Вінницькій та Полтавській областях — по п’ять.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Згідно з даними, всього з початку відкриття ринку землі здійснено 364 транзакції. Лідерами залишаються Вінницька та Полтавська області. Обидва регіони за тиждень мають по 44 земельних операції.

Як відомо, станом на 7 липня від нотаріусів надійшло всього 2832 заяви, із них 2471 погоджено, 295 перебувають в черзі на розгляд, 364 відмовлено. Отримання доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру відбувається у штатному режимі.

Нагадаємо, за перші 6 днів після відкриття ринку було зареєстровано 322 угоди на земельні ділянки, щодо яких раніше діяв мораторій.

З 1 липня поточного року в Україні офіційно відкрився ринок землі для фізичних осіб. Мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, який існував  майже 30 років, тепер втратив силу.

Яким чином, відповідно до нової процедури, повинен діяти продавець, якщо він хоче продати ділянку землі сільськогосподарського призначення, яка йому належить:

• 1. Підготовка документів

Операції по купівлі-продажу землі мають багато умов та обмежень, тому перше, що повинна зробити людина, яка планує, продати свою ділянку, — це підготовити всі необхідні документи.

Насамперед потрібно, щоб земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер. Та право на цю ділянку було зареєстроване у Держреєстрі  речових прав на нерухоме майно.

Чи є у ділянки  кадастровий номер — можна перевірити на публічній кадастровій карті.

Якщо кадастрового номера немає, необхідно звернутися до розробника документації по землеустрою для виготовлення технічної документації по виділенню ділянки в натурі і зареєструвати ділянку в Державному земельному кадастрі.  Під час реєстрації ділянці буде наданий кадастровий номер.

Для реєстрацій права власності треба звернутися  у виконавчі органи  місцевого самоврядування, до нотаріуса, або в ЦНАП. Для реєстрації права власності потрібні  наступні документи:

• виписка з Державного земельного кадастру;
• копія та оригінал паспорта та ідентифікаційного коду;
• підтвердження сплати адміністративного збору;
• документ про права на ділянку (державний акт на право власності на землю, угоди купівлі-продажу, даріння, обміну, рішення суду, свідоцтво про право на спадщину).

Після реєстрації права власності на землю необхідно замовити паперову або електронну виписку з  Держреєстру  речових прав на нерухоме майно.

• 2. Перше відвідування нотаріуса.

Підготовка багатьох супровідних документів, а також перевірка ділянки перед укладанням угоди покладається на нотаріуса.

В перший візит до нотаріуса необхідно подати заяву і проєкт договору купівлі-продажу з вказівкою попередньої суми угоди. Крім того, нотаріус повинен зареєструвати в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно намір про продаж земельної ділянки, якщо вона знаходиться в оренді.

Також нотаріус, який буде реєструвати договір купівлі-продажу, повинен буде запросити інформацію про те, чи не є ділянка предметом судового спору, чи не перебуває земля під арештом, чи немає заборони на відчуження. Якщо які-небудь обмеження існують, потрібно буде або відмовитися від продажу, або виконати умови, щоб заборони були скасовані.

• 3. Пошук покупця

За новими законами, пріоритетне право на придбання ділянки, яка йде на продаж, має в першу чергу надрокористувач, який має дозвіл на видобуток корисних копалин загальнодержавного значення (якщо земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданих йому в користування). У другу чергу — орендар. Це означає, що продавець повинен в першу чергу запропонувати купити землю їм. Зробити це також потрібно буде через нотаріуса.

Якщо надрокористувач або орендар захоче купити ділянку, продавець зобов'язаний буде укладати угоду саме з ним, попередньо погодивши умови. Якщо ж вони  відмовляться або не дадуть відповідь (що рівнозначно згодою на продаж в «чужі руки»), потрібно буде шукати покупця своїми силами.

Коли потенційний покупець уже відомий, потрібно повідомити про це нотаріуса, щоб він міг перевірити, скільки землі вже знаходиться у власності цієї людини і фірм, з якими він пов'язаний. Чи не перевищено ліміт в 100 га.

• 4. Сплата податків і зборів.

Оформляти договір купівлі-продажу ділянки буде нотаріус. Але він візьметься за оформлення договору тільки після того, як будуть сплачені всі податки і збори. Основне податкове навантаження при цьому лягає на продавця ділянки. Він повинен буде сплатити:

• податок на доходи фізичних осіб за ставкою — 5 % від ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу;
• військовий збір — в розрізі 1,5 % від ціни продажу.

При цьому ціна в договорі не повинна бути нижче оціночної вартості землі.

Також потрібно передбачити деяку суму на оплату документів, які нотаріус буде замовляти в держреєстрах, і оплату послуг самого нотаріуса.

• 5.Оформлення договору.

Фінішною частиною процедури продажу землі стане укладання договору купівлі-продажу та реєстрація даних про нового власника в Держреєстрі речових прав на нерухомість. Нотаріус зажадає від продавця такі документи:

• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• якщо продавець перебуває в шлюбі — нотаріально завірена згода чоловіка / дружини;
• документи, що підтверджують право власності на ділянку (виписка з Держреєстру речових прав на нерухоме майно або державний акт на землю);
• виписка з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки.

Деякі документи може попередньо замовити нотаріус, а інші доведеться замовляти продавцеві особисто.

Передача грошей може відбуватися як перед підписанням договору, так і під час оформлення, можлива також оплата частинами. Ці умови повинні бути прописані в договорі.

Після угоди нотаріус сам вносить відповідну інформацію до  Держреєстру прав на нерухомість. Продавцю нічого більше робити не потрібно.

За перші 6 днів після відкриття ринку було зареєстровано 322 угоди на земельні ділянки, щодо яких раніше діяв мораторій. Про це розповів Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Уряду 7 липня 2021 року.

Про це йдеться на Урядовому порталі.

«Запуск ринку землі, без перебільшення, — одне з найбільших досягнень за роки незалежності. Українці стали справжніми господарями своєї землі, адже відтепер можуть не просто нею володіти, а за бажанням — вільно розпоряджатися. Запровадження земельної реформи містить низку рішень та заходів, які встановлюють прозорі та зрозумілі правила гри для всіх учасників ринку, але найголовніше для її власників — громадян України та українських громад», — підкреслив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр додав, що угоди з купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення укладаються прозоро та згідно з встановленими процедурами, а міфи щодо масового розпродажу земель та вивозу українського чорнозему за кордон — залишились тільки міфами.

Читайте також: За перший день роботи ринку землі в Україні було продано 3 земельні ділянки

Площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення (паїв) та розміри орендної плати у різних регіонах України варіюються. Також відрізняється і ціна за гектар.

У якій області земля найдорожча, та де її можна буде придбати дешевше, розповів Денис Башлик, Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (2019-2020), повідомляє SEEDS. 

Найбільші площі паїв на Сході та Півдні. Так, середній розмір ділянки в Луганській обл. становить 8,8 га, в Запорізькій — 7,2 га, а в Миколаївській — 6,9 га.

Найменші наділи на Заході. Середня площа паю в Івано-Франківській обл. — 1,1 га, а в Чернівецькій та Закарпатській обл. — 1,4 га.

Як зазначається, орендна плата зростає майже щороку. Рекордсменом минулого року стала Чернігівщина, де плата за користування паями зросла на 19% за рік.

Разом з ціною оренди зростатиме і вартість продажу землі. Зараз найвища нормативна оцінка земель у Черкаській та Харківській області — понад 32 тис. грн за гектар. Нижче цієї ціни землю продавати заборонено.

Найдешевше ділянку можна придбати у Житомирській, Львівській, Волинській та Рівненській обл. Де нормативна вартість гектара нижча за 22 тис. грн.

Читайте також: Кабмін змінив правила державної реєстрації прав на землю

Ринок землі працює, будь-який нотаріус може отримати доступ до Державного земельного кадастру протягом доби.

Про це повідомили у Держгеокадастрі.

На момент старту ринку земель сільськогосподарського призначення доступ до Державного земельного кадастру, необхідний для перевірки дотримання покупцем законодавчого обмеження щодо площі земель «в одні руки», мали 879 нотаріусів (із загальної кількості у близько шість з половиною тисяч).

Лише за кілька днів після відкриття ринку земель до Держгеокадастру надійшло понад дві тисячі заяв від нотаріусів щодо надання доступу до Державного земельного кадастру. 

«Земельне відомство, а також Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру» були готові до цього ажіотажу. Було спеціально розроблено спрощений, електронний порядок подання заяви, до опрацювання заяв залучено додаткових працівників. Спільно із Нотаріальною палатою України проведено роз’яснювальну роботу, поширено інструкцію з підключення, зроблено презентацію процедури підключення, викладені у загальний доступ та поширено відповідні відеоматеріали», — розповіли у відомстві.

Заяви нотаріусів розглядаються у строк, що не перевищує доби, невеличка затримка сталася лише у зв’язку із накопиченням великої кількості заяв за вихідні.

Станом на сьогодні від нотаріусів надійшло загалом 2 344 заяв, із них 1 382 заяви погоджено, 233 — відмовлено, 729 перебувають на розгляді.

Читайте також: Кабмін змінив правила державної реєстрації прав на землю

Зміна цільового призначення земельних ділянок, що не належать до державної чи комунальної власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою.

Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

Згідно з інформацією, щоб змінити цільове призначення земельної ділянки потрібно пройти три етапи:

Етап 1. Необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Етап 2. Власник земельної ділянки повинен подати розроблений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідно сільської, селищної, міської ради. Затвердження документації щодо земельної ділянки, що розташована за межами населеного пункту, здійснюється районною державною адміністрацією.

Підставою для відмови у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Відмова у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Етап 3. Якщо рішення про затвердження проєкту землеустрою прийняте, потрібно внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру. Для цього документація із землеустрою подається Державному кадастровому реєстратору через центр з надання адміністративних послуг (ЦНАП) або через електронний кабінет.

Кабінет міністрів змінив правила державної реєстрації прав на землю. До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вноситимуть номер відомостей про оренду земельної ділянки та про емфітевзис. 

Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

Так, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вноситимуть номер відомостей про оренду земельної ділянки та про емфітевзис.

Також реєстр міститиме такі відомості про обтяження речового права:

• персональні дані про обтяжувача;
• вид обтяження;
• предмет обтяження (нерухоме майно, майнові права чи речові права на нерухоме майно, похідні від права власності);
• зміст обтяження (за наявності);
• строк дії обтяження (за наявності);
• підставу для державної реєстрації обтяження — реквізити документа.

Читайте також: За перший день роботи ринку землі в Україні було продано 3 земельні ділянки

За перший день роботи ринку землі в Україні було продано 3 земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Про це під час виступу у Верховній Раді розповів міністр агрополітики Роман Лещенко, повідомляє Rada.gov.ua.

«За даними Державного реєстру прав на нерухомість, на 1 липня, на підставі договорів купівлі-продажу, зареєстровано право власності на землю сільгосппризначення в обсязі 61 угоди, з них 3 підпадали під мораторій. Тобто, на всю країну у нас відбулися 3 угоди підмораторних земель сільгосппризначення», — пояснив Роман Лещенко. 

Також, за його словами, за вказаний період були відчужені 40 земельних ділянок, які не підпадали під мораторій, оскільки перебували на правовому титулі «особисте селянське господарство».

Читайте також: Роман Лещенко озвучив мінімальну ціну за гектар сільгоспземлі

Мінімальна ціна одного гектара землі в Україні — 27,5 тис. грн. 

Про це у ТСН.Ранок розповів міністр аграрної політики Роман Лещенко, інформує AgroPolit.com.

«За кожною ділянкою стежить система геокадастру, системи моніторингу міністерства юстиції», — повідомив міністр.

За його словами, з 1 липня українці офіційно можуть купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення. До цього в Україні діяв мораторій, який фактично забороняв це робити.

Однак, твердять чиновники, землю таки продавали — за сумнівними схемами чи за копійки на папері. Тепер всі операції будуть прозорими.

Перед продажем нотаріус буде зобов'язаний перевірити покупця на те, скільки землі він чи його родичі мають. У відкритому доступі уже є дані про тих, хто має понад 100 гектарів, які дозволені нормою, кажуть у Держгеокадастрі.

Після запуску вільного ринку землі в Україні з 1 липня землевласникам не варто квапитись з продажем своїх ділянок.

Таку пораду дала експертка з земельних питань Еліна Юрченко, інформує ukraina24.

«Передбачається, що ринок землі буде неактивним, тому власникам землі не потрібно поспішати її продавати. Зараз допускається купівля лише в громадян України, а з 2024 року будуть допущені юридичні особи. Це значно підвищить конкуренцію за вашу земельну ділянку і ціна на неї зросте», — зазначила вона.

Нагадаємо, у Мінагрополітики надали роз’яснення як після запуску вільного ринку землі зареєструвати право власності на земельну ділянку.

При посвідченні договорів про відчуження земельних ділянок нотаріуси будуть керуватися, зокрема, положеннями статті 130 Земельного кодексу (нова редакція набуде чинності з 1 липня). У ній прописано 8 випадків, коли набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення забороняється.

Про це пише finance.

«Нормативні «табу» стосуються як фізичних осіб, так і юридичних. Для останніх перелік імперативних «ні» значно ширший, і окремі приписи кореспондують з вимогами законодавства у сфері фінансового моніторингу в частинні необхідності розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ)», — зазначають у Мін’юсті.

Наприклад, навіть після настання передбаченого Законом дедлайну та схвалення рішення про продаж землі для іноземців на референдумі, не зможуть придбати сільськогосподарські гектари у власність юридичні особи, у яких неможливо встановити КБВ, або ж бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах із затвердженого урядом переліку, або є громадянами держави-агресора.

Читайте також: Продаж землі: хто матиме пільгу зі сплати податків

Безумовними підставами для заборони набуття права власності на землю як фізичних, так і юридичних осіб є застосування (до них безпосередньо чи до пов’язаних осіб) спеціальних економічних санкцій та інших обмежувальних заходів відповідно до Закону України «Про санкції» у вигляді заборони на укладення правочинів щодо набуття у власність земельних ділянок, а також належність (навіть в минулому) до терористичних організацій.

Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 ЗК України, був затверджений Кабінетом Міністрів України буквально нещодавно, 16 червня 2021 р.

Алгоритм здійснення нотаріусом такої перевірки, зокрема, включатиме:

• встановлення особи набувача;
• встановлення КБВ юридичної особи;
• перевірку застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України «Про санкції»;
• перевірку віднесення набувача до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності, сформованого у визначеному урядом порядку;
• визначення загальної площі відповідних земельних ділянок у власності набувача.

Проведення перевірки здійснюватиметься з використанням відомостей низки інформаційних систем та реєстрів, зокрема Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРП), Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та ДЗК.

За результатами проведеної «ревізії» набувача нотаріус складатиме протокол із зазначенням інформації про відповідність або невідповідність вимогам статті 130 ЗК України.

У Мінагрополітики надали роз’яснення як після запуску вільного ринку землі зареєструвати право власності на земельну ділянк.

• У ділянки повинен бути кадастровий номер.

«Наявність номеру можна перевірити на Публічній кадастровій карті України: http://surl.li/ydva. Якщо кадастрового номера немає, зверніться до розробника документації із землеустрою для виготовлення технічної документації щодо встановлення чи відновлення меж ділянки в натурі та зареєструйте ділянку в Державному земельному кадастрі. Під час реєстрації ділянки ій буде присвоєно кадастровий номер», — пояснили у відомстві.

• Потрібно зареєструвати право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, якщо до цього часу цього не зроблено.

Для реєстрації права потрібно звернутися до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, нотаріуса чи ЦНАП: https://my.gov.ua/info/servicecenters

Для реєстрації права власності потрібні документи:

1. витяг із Державного земельного кадастру;
2. копія й оригінал паспорта та ідентифікаційного номера;
3. підтвердження сплати адміністративного збору;
4. документ про права на ділянку (державний акт на право власності на землю, договори купівлі-продажу, дарування, міни, рішення суду, свідоцтво про право на спадщину).

• Після реєстрації права власності на землю отримайте паперовий чи електронний витяг із Державного реєстру речових прав.

«Реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та вказаний пакет документів зможе гарантувати вам право користування, володіння розпорядження земельною ділянкою й допоможе уникнути багатьох ризиків», — пояснили в Мінагрополітики.

Після відкриття ринку землі власники ділянок, які хочуть продати свої наділи, повинні сплатити 5% ПДФО та 1,5% військового збору. Та в окремих випадках працюватиме звільнення від сплати податків.

Про це розповіла юристка Андріана Мартинів, інформує finance.

Законом визначено, що після відкриття ринку землі ціна ділянки не може бути нижчою за розмір її нормативної грошової оцінки (НГО). Втім, в пакеті документів подається також й експертна оцінка земельної ділянки.

Експертка зауважила, що податки сплачуються від ціни продажу, а якщо така ціна є нижчою, ніж експертна оцінка, то базою до оподаткування буде саме вартість землі, що зазначена в такій оцінці.

«На першому етапі ринку угоди укладатимуться між фізичними особами, тому податкові зобов’язання сплачує той, хто отримує дохід — продавець. Водночас можна припустити, що в окремих випадках продавці будуть прохати в потенційних покупців компенсувати такі витрати», — пояснила юристка.

Читайте також: У Держгеокадастрі вирішуватимуть проблеми накладання земельних ділянок

За її словами, на товарну землю пільга не розповсюджується, тому за умов продажу ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва слід сплатити 5% ПДФО (податок на доходи з фізичних осіб) та 1,5% ВЗ (військового збору). Якщо ж продаватиметься ділянка для ведення особистого селянського господарства або ж для ведення фермерського господарства чи для ведення садівництва, то дохід від продажу таких ділянок може не оподатковуватися.

«При цьому мають виконуватися такі умови: власник вперше продає землю протягом року і є її власником не менше 3 років. Якщо людина успадкувала ділянку, вимога щодо трьох років не застосовується», — підсумувала Андріана Мартинів.

Закон України про Державний земельний кадастр та порядок його ведення визначає порядок виправлення помилок у відомостях. Зокрема, це стосується проблеми накладання земельних ділянок.

«Якщо помилку можна виправити без змін метричних характеристик земельної ділянки, таке виправлення може здійснюватися кадастровим реєстратором без розробки документації із землеустрою. В інших випадках виправлення здійснюється з розробкою відповідної документації», — йдеться в повідомленні.

Як відомо, що згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року з 1 липня можуть продаватися виключно землі сільськогосподарського призначення приватної форми власності.

Винятком є можливість громадян викупити земельні ділянки, які належать їм на праві постійного користування, на праві довічного успадкованого володіння або оренди (якщо така оренда виникла шляхом переоформлення права постійного користування до 2010 року), із державної або комунальної власності, якщо такі земельні ділянки були надані їм для ведення селянського (фермерського) господарства.

Читайте також: На Київщині інвентаризують землі задля збільшення доходів від ділянок

З 1 липня в Україні стартує вільний ринок земель сільгосппризначення.

У Мінагрополітики зібрали найпопулярніші та найважливіші питання, які виникають у громад щодо земельного законодавства. 

Загальні

1. Які землі сільськогосподарського призначення можуть продаватися з 1 липня 2021 року?

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31.03.2020 з 1 липня можуть продаватися виключно землі сільськогосподарського призначення приватної форми власності. Винятком є можливість громадян викупити земельні ділянки, які належать їм на праві постійного користування, на праві довічного успадкованого володіння або оренди (якщо така оренда виникла шляхом переоформлення права постійного користування до 2010 року), із державної або комунальної власності, якщо такі земельні ділянки були надані їм для ведення селянського (фермерського) господарства.

2. Як змінити цільове призначення земельної ділянки за межами населеного пункту?

Зміна цільового призначення земельних ділянок за межами населених пунктів відбуватиметься або через розробку землевпорядної документації, або в спрощеному порядку, коли достатньо волевиявлення особи, якщо був розроблений і затверджений комплексний план просторового розвитку громади. Цільове призначення може бути змінене лише в межах дозволених видів використання земель, встановлених комплексним планом просторового розвитку громади.

3. Приватні фірми пропонують платні програми для обліку та контролю за землями. Чому не існує подібного безкоштовного проєкту?

Відповідно до ухваленого Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ в Україні орієнтовно до 27 серпня планується впровадження автоматизованої системи моніторингу земельних відносин, у межах якої здійснюватиметься облік та відстежування стану земельних відносин. Адміністратором цієї системи буде державне підприємство, що займається адмініструванням Державного земельного кадастру. Система використовуватиме дані Державного земельного кадастру, Реєстру речових прав, податкової служби, державної статистики та інших органів. Користування буде безкоштовним, а всі дані розміщуватимуться у відкритому доступі.

4. Як відбувається передача земельних ділянок, статус яких не визначено, із державної власності в комунальну?

Усі землі та земельні ділянки за межами населених пунктів (за нечисленними винятками) уже перейшли в комунальну власність із моменту набрання чинності Законом № 1423-ІХ, тобто з 27 травня 2021 року. Винятком є ділянки, право державної власності на які вже зареєстровано. Якщо це так, щоб відповідна державна земля перейшла в комунальну власність, треба внести відповідні зміни до Реєстру речових прав за заявою громади.

Водний фонд

1. За межами населених пунктів землі промисловості та водного фонду теж переходять у розпорядження громад?

Так. Крім тих, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств, на яких розташовані нерухомі об'єкти права державної власності, а також деяких інших, що визначені в п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

2. Як здійснюється розпорядження землями водного фонду?

Розпорядження землями водного фонду здійснюється громадами або органами державної влади. Землі водного фонду можуть бути передані в оренду разом із розташованим на них водним об'єктом за результатами земельного аукціону.

Громади

1. У який спосіб землі сільськогосподарського призначення передаватимуться територіальним громадам після набрання чинності Законом № 1423-ІХ?

Усі землі та земельні ділянки за межами населених пунктів (за нечисленними винятками) уже перейшли в комунальну власність із моменту набрання чинності Законом № 1423-ІХ, тобто з 27 травня 2021 року. Винятком є ділянки, право державної власності на які вже зареєстровано. Якщо це так, щоб відповідна державна земля перейшла в комунальну власність, треба внести відповідні зміни до Реєстру речових прав за заявою громади.

2. Які повноваження мають зараз громади щодо самоврядного контролю в земельній сфері? 

Самоврядний контроль скасовується, але після введення в дію відповідних положень Закону № 1423- ІХ (із 26 травня 2022 року) виконавчим радам громад будуть делеговані певні функції державного контролю: їм надаються повноваження з контролю за самовільним зайняттям земельних ділянок, їх використанням за цільовим призначенням, боротьби з бур'янами тощо. Щоб отримати контрольні повноваження, відповідні ради повинні будуть прийняти окреме рішення.

3. На публічній карті знайдено земельні ділянки державної власності, які не передано ОТГ. Коли і в який спосіб вони будуть передані? 

Після введення в дію Закону №1423- ІХ (із 27 травня 2021 року) органи державної власності вже не можуть розпоряджатися такими ділянками. Якщо такі земельні ділянки підлягають передачі в комунальну власність, відповідна громада, яка має намір розпорядитися такими землями, повинна сама звернутися для здійснення реєстраційної дії. 

4. Чи потрібно укладати додаткові угоди про заміну сторін у договорах оренди на землі сільськогосподарського призначення, які Головне управління передало в комунальну власність територіальним громадам?

Укладати додаткові угоди необов'язково, але вони можуть бути укладені за домовленістю сторін.

5. Чи розробляється програма з обліку земель і землевласників (користувачів) для застосування в територіальних громадах?

Щоб вести облік земель і землевласників (користувачів), громада має створити власний геопортал. Передбачено, що відповідно до Закону № 711, який набирає чинності 24 липня 2021 року, дані комплексного плану просторового розвитку громад будуть опубліковані у відкритому доступі на геопорталах громад, національному геопорталі та інших геопорталах, які вибере громада. На розробку таких планів передбачається виділення субвенції з держбюджету. 

6. Громада може фінансувати роботи із землеустрою лише на землях комунальної власності чи на землях усієї громади?

Громада може фінансувати роботи із землеустрою на території всієї громади на землях будь-якої форми власності, адже Законом № 1423 до законодавства було внесено відповідні зміни.

7. Як громаді обчислити площу або проінвентаризувати польові дороги та укласти договори оренди? 

Потрібно звернутися до сертифікованого землевпорядника для виготовлення землевпорядної документації, зареєструвати ці земельні ділянки в Державному земельному кадастрі, а права на них — у Державному реєстрі речових прав, після чого можна передавати їх в оренду землекористувачам.

8. Чи мають переважне право на отримання земельної ділянки у власність жителі громади? 

Ні, не мають. 

Охорона земель

1. Які розширення повноважень сільської ради передбачено у сфері охорони та раціонального використання земель громади?

Згідно із Законом № 1423, відповідні положення якого набирають чинності 26 травня 2022 року, після затвердження комплексного плану просторового розвитку громади в разі прийняття радою відповідного рішення виконавчі органи відповідної громади можуть набувати повноваження зі здійснення державного контролю у сфері охорони та використання земель за дотриманням цільового призначення земельних ділянок, щодо самовільного зайняття та забур'янення.

2. Чи можна отримати в оренду чи власність землі історико-культурного призначення?

Землі історико-культурного призначення передаються в оренду з урахуванням режимності використання таких земель, які передбачає Закон № 1423, і без зміни цільового призначення.  

3. Якими є повноваження та функції інспектора з контролю за використанням та охороною земель у територіальній громаді після набрання чинності Законом № 1423? 

Повноваження інспектора визначаються відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Аукціони

Як зараз провести земельні торги? Лише в електронному форматі?

Після підписання Президентом законопроєкту № 2195 і введення його в дію земельні торги проводитимуться виключно в електронному форматі.

Кадастр

1. Як громаді отримати копії укладених Держгеокадастром договорів оренди на земельні ділянки, що були передані до комунальної власності?

Громада може надіслати запит до територіального управління Держгеокадастру.

2. Коли в кадастрі можна буде побачити відомості про всі земельні ділянки, зареєстровані до 1 січня 2013 року, і де брати інформацію про їхню приналежність?

Законом України № 340 (про протидію рейдерству) Кабінету Міністрів доручено до 1 січня 2022 року забезпечити складання електронних документів, що містять відомості про результат робіт із землеустрою, за якими здійснювалося формування земельних ділянок, та правовстановлюючих документів на земельні ділянки, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які відсутні в Державному земельному кадастрі, а також здійснення державної реєстрації таких ділянок. У разі відсутності такої документації або якщо вона не містить потрібної інформації, необхідно провести відповідні роботи із землеустрою.

3. Як розв'язати проблеми накладання земельних ділянок?

Закон України про Державний земельний кадастр та порядок його ведення визначає порядок виправлення помилок у відомостях. Зокрема, це стосується проблеми накладання земельних ділянок. Якщо помилку можна виправити без змін метричних характеристик земельної ділянки, таке виправлення може здійснюватися кадастровим реєстратором без розробки документації із землеустрою. В інших випадках виправлення здійснюється з розробкою відповідної документації.

Правове поле / Законодавство / Оподаткування

1. Куди звертатися за виявлення порушень у використанні земель? 

Потрібно звернутися до ради територіальної громади, до державного інспектора з використання та охорони земель, інспектора громади з використання та охорони земель або до Державної екологічної інспекції України.

2. У який спосіб і коли встановлюватимуться адміністративні межі громад?

Відповідно до Закону № 1423 межі громад встановлюються за домовленістю між суміжними громадами за землевпорядною документацією. Громади самі затверджують ці межі.

3. 2 лютого 2021 року Верховною Радою України ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості)» (законопроєкт № 0850). Цей закон набрав чинності? 

Ні, закон очікує підписання Головою Верховної Ради України та передачі на підпис Президенту України. 

4. Щороку ми сплачуємо податок із доходів фізичних осіб, військовий збір і земельний податок. Скільки платитимемо після 1 липня 2021 року? 

Розміри й види податків та зборів не зазнавали змін. 

5. Як я зрозумів, із нового законодавства будуть вилучені норми про постійне користування. Чи не підвищить це ризик рейдерських захоплень? 

Чинне земельне законодавство не передбачає жодних змін у цій частині, тож жодних додаткових ризиків не виникає. 

6. Чи продовжується право постійного користування землею за умови продажу частини будівель, розташованих на цій земельній ділянці? 

Продовжується пропорційно до частини будівлі, яка залишилась у власності. 

Оренда

Чи можна розірвати договір оренди землі в судовому порядку через несплату орендної плати, якщо на цій земельній ділянці розташоване нерухоме майно — власність боржника? 

Розірвати договір у разі систематичної несплати орендної плати можна, але нерухоме майно боржника все одно залишиться на земельній ділянці. Можна звернутися до суду з метою примусового стягнення заборгованості з орендної плати. Далі в разі невиконання відповідного судового рішення задоволення вимог може відбуватися шляхом продажу майна, що є власністю боржника. 

Депутати Київоблради ухвалили зміни до Програми проведення інвентаризації та нормативної грошової оцінки земель в Київській області. Колегіальний орган збільшив на поточний рік фінансування з обласного бюджету на виготовлення технічної документації із землеустрою.

Про це стало відомо з рішення № 063-04-VIII Київської облради від 10 червня 2021 р.

За даними, оприлюдненими на сайті Київоблради, депутати неодноразово вносили зміни в програму і останні з них датовані 24 грудня 2020 р. Тоді загальний обсяг її фінансування збільшили з 18 до 22 млн грн.

Згідно з нинішніми змінами, сума на реалізацію Програми також збільшилася на більш ніж 5 млн грн.

Так, депутати підтримали збільшення витрат на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель з 10 млн грн до 15,8 млн грн. На виготовлення технічної документації з проведення нормативної грошової оцінки землі сума не змінилася — 2 млн грн.

Читайте також: Президент підписав законопроєкт №2195 щодо продажу землі через електронні аукціони

Сьогодні, 24 червня, президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони», №2195.

Про це йдеться на офіційному веб-порталі ВРУ.

Нагадаємо, 18 травня, Верховна Рада на пленарному засіданні ухвалила законопроєкт 2195 у другому читанні.

Даним проєктом Закону пропонується передбачити принципово інший порядок продажу та передачі в користування земельних ділянок державної та комунальної власності. Зокрема, йдеться про запровадження продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них обов’язково через електронні аукціони в електронній торговій системі.

Відповідно до пропонованих цим проєктом змін, земельні торги будуть проводитись в єдиній електронній торговій системі у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладатиметься договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів (цінову пропозицію).

Проєкт передбачає, що проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів. У даному рішенні будуть зазначатись стартова ціна лота, строк та інші умови користування земельною ділянкою, а також особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення відповідного договору.

Читайте також: Відкриття ринку землі: ціна стартуватиме з 50 тисяч грн

Торги проводитимуться за принципом «один лот — одна ділянка і право на неї». Інформація про них буде повністю публічною.

Для участі в торгах потрібно буде сплатити два внески.

Реєстраційний внесок за лотом встановлюється у розмірі 0,1 мінімальної заробітної плати на 1 січня року, в якому оприлюднюється оголошення про проведення земельних торгів. Гарантійний же внесок становитиме 30% стартової ціни продажу земельної ділянки чи прав емфітевзису, суперфіцію або 30% стартового розміру річної орендної плати, але не може бути більшим за 2500 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня року, в якому проводяться земельні торги.

Загальна сума втрат інвестицій сільгосптоваровиробників після відкриття ринку землі становитиме 70-80 млрд гривень.

Таку думку висловив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки» Олександр Захарчук, повідомляє AgroТimes.

За словами науковця, сучасний стан інвестиційного забезпечення розвитку сільського господарства характеризується низкою негативних явищ. Зокрема, йдеться про нестабільність інвестиційних процесів, пригнічення інвестиційної діяльності у дрібних і середніх виробників. Також він окреслив проблеми з рекапіталізацією виробництва та скороченням робочих місць.

«Новим негативним чинником може стати запровадження обігу земель сільгосппризначення, який має запрацювати в Україні з 1 липня 2021 року. Адже сільськогосподарські товаровиробники вже сьогодні дбають про забезпечення своєї діяльності земельними ресурсами розміром не більше 100 га на одну особу», — зауважив Олександр Захарчук.

Згідно зі спостереженнями науковця, для створення фермерського господарства з трьох осіб, за мінімальної вартості в $1 тис. за 1 га, аграріям потрібно буде сплатити не менше $300 тис. на одне фермерське господарство.

Читайте також: Переважне право викупу земельних ділянок: хто його отримає

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою вніс зміни до порядків ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також здійснення Мін’юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Про це йдеться на Урядовому порталі.

Відповідну постанову було розроблено з метою створення нормативних засад реалізації земельної реформи, зокрема у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, та посилення державного контролю у цій сфері.

«Після відкриття ринку землі аграрії, які багато років працюють на земельній ділянці, отримають переважне право її викупу. Водночас всі угоди купівлі-продажу будуть перевірятися на дотримання вимог закону. Це рішення дасть можливість забезпечити коректну процедуру продажу та правильне оформлення всіх відомостей у реєстрі», — повідомила заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Ольга Оніщук.

Крім того, за її словами, постановою уряду передбачені й інші новації щодо особливостей державної реєстрації речових прав на земельні ділянки. Вони, зокрема, стосуються процедурних питань:

• державної реєстрації заборони передачі емфітевзисом земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду та припинення такої заборони;
• державної реєстрації наміру власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо продажу земельної ділянки;
• державної реєстрації права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), набутого у результаті відчуження такого права її користувачем у випадках, передбачених законом, а також набутого на підставі рішення суду, у результаті примусового звернення стягнення на таке право користування чи у результаті спадкування;
• відображення відомостей про обтяження речового права та інших пов’язаних із цим відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

«Разом із тим удосконалюються механізми спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах, проведення камеральних перевірок під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації, тестування на знання законодавства у цій сфері та оприлюднення інформації про результати такого тестування тощо», — додала Ольга Оніщук.

Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 1 159 заходів державного нагляду за використанням та охороною земель (проти попереднього періоду +579 +50%).

Повідомляє пресслужба Держгеоакадастру.

За результатами яких виявлено 944 порушення земельного законодавства. Зокрема заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель — +512 +54%.

За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу на суму у розмірі 10 215 026 грн (+6 642 956 грн +65%), відшкодовано у добровільному порядку 2 333 243 грн (+1 439 348 +62%).

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 93 матеріали про порушення вимог законодавства, у тому числі які містять ознаки злочинів (+50 +46%).

Значне порушення зафіксовано у Житомирській області, — самовільне зайняття земельної ділянки загальною площею 11,3370 га. Визначена шкода за цим порушенням складає 1 183 177,17 гривень.

Після відкриття ринку землі середня вартість 1 га земель сільгосппризначення буде близько 50 тис. грн. За таку ціну українці зможуть вільно продавати свої ділянки вже з 1 липня.

Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко, інформує Fakty.ua.

«Ми не бачимо, що буде різкий стрибок ціноутворення. Вартість визначатиме ринок. В нашому розумінні середня вартість гектара коливатиметься в межах 50 тис. грн», — повідомив міністр. 

Проте власникам паїв не варто поспішати продавати землю, адже її вартість зростатиме. Орендарі своєю чергою будуть прагнути якнайшвидше викупити землю, якою вони користуються.

Читайте також: Продаж землі: хто зможе скористатись пільгою зі сплати податків

Україна посідає дев’яте місце у світі за площею орних земель, які займають майже 33 млн га. Понад 60% орних земель в Україні вкриті чорноземами.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Також у міністерстві зазначили, що розораність земель України є однією з найвищих у світі та сягає трохи більше, ніж 54 % території. Це призводить до значного розвитку деградаційних процесів.

Також:

• 13 млн га сільськогосподарських угідь зазнають згубного впливу водної ерозії;
• понад 6 млн га земель систематично піддаються вітровій ерозії;
• до 20 млн га охоплені пиловими бурями.

Читайте також: Продаж землі: хто зможе скористатись пільгою зі сплати податків

За даними вчених, через кліматичні зміни Україна переходить у зону надвисоких температур і погодних катаклізмів. І вже у найближчі 30-40 років країні загрожує опустелювання великих територій.

«Наша держава приєдналася до процесу встановлення та реалізації добровільних національних завдань щодо досягнення нейтрального рівня деградації земель. Така робота проводиться у рамках впровадження Цілей Сталого Розвитку та Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням. Аби досягти нейтрального рівня деградації земель, маємо втілювати заходи зі стабілізації підвищення вмісту гумусу в ґрунтах», — зазначив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський.

Cтаном на 14 червня 2021 р. до Державного земельного кадастру внесено відомості про 23,1 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень — 33,7 тис. новосформованих земельних ділянок площею 25,5 тис. га), зокрема, 15,5 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 32,3 млн гектарів.

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: наразі із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 9 434 адміністративно-територіальних одиниць (за останній тиждень — 20) та нормативну грошову оцінку 5 413 населених пунктів (за останній тиждень — 25).

За минулий тиждень до державних кадастрових реєстраторів надійшло 53,1 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (зокрема новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж), зареєстровано 37,0 тис. земельних ділянок, серед яких 49,8 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 34,4 тис. земельних ділянок. Г

оловними управліннями Держгеокадастру за період з 7 до 14 червня 2021 року через ЦНАПи видано 24,3 тис. витягів, зокрема 12,6 тис. витягів, замовлених на офіційному вебсайті Держгеокадастру.

Верховна Рада має намір запровадити вимогу щодо одночасного оформлення прав на земельну ділянку під час отримання прав на розташовану на ній нерухомість, а також зворотний порядок отримання прав на нерухомість у разі купівлі пов'язаної з нею земельної ділянки. 

Відповідний законопроект №5248 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо одночасного переходу прав на земельну ділянку у зв'язку з переходом прав на об'єкт майна, який на ній розташовано)» парламент прийняв за основу.

Законопроект підтримали 293 народні депутати.

Законопроект пропонує визначити, що предметом правочину, який передбачає перехід права власності на нерухомість (окрім багатоквартирних будинків) або її частину, розташовану на земельній ділянці (окрім земель державної, комунальної власності), має бути також ця земельна ділянка (чи її частина).

Згідно з пояснювальною запискою до документа, істотною умовою такого правочину є умова щодо одночасного переходу до покупця об'єкта нерухомості (чи його частини) права власності на пов'язану з ним земельну ділянку (чи її частину).

Читайте також: Уряд затвердив порядок нотаріальної перевірки покупця землі

Метою законопроекту є усунення прогалин у правовому регулюванні питань, пов'язаних з оформленням та переходом прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухоме майно (житловий будинок, будівлю або споруду), що розміщені на ній.

Створення нових конкурентних ринків та розвиток ринкових відносин — це фундаментальні кроки до побудови економіки без олігархічного впливу. Тому одна з вкрай важливих реформ на цьому шляху — запуск ринку землі.

Про це розповів Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, інформує ukurier.gov.ua.

«Залишилося два тижні дії мораторію. І через ці два тижні Україна стане ще на крок ближче до успішних країн, де громадяни вільно можуть розпоряджатися своїм майном. Верховна Рада та уряд запровадили багато запобіжників від зловживань. Землю зможуть купувати лише фізичні особи українці й у розмірі не більш як 100 гектарів. Все має бути прозоро. Всі оплати лише в безготівковій формі. Буде проводитися фінансовий моніторинг», — зазначив Денис Шмигаль.

Нагадаємо, під час засідання Уряд затвердив Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України.

«Перевірка відбуватиметься в декількох реєстрах, аби забезпечити прозорість і справедливість процесу», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Вчора, 16 червня, на засіданні Кабінету Міністрів України затверджено Порядок перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки с/г призначення вимогам відповідно до ст.130 Земельного кодексу України.

Повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

«Без цієї Постанови було б неможливо повноцінно з 1 липня запустити роботу ринку землі. Тепер Уряд фактично завершив формування базової нормативно-правової бази для цього. Українці зможуть у конституційний спосіб реалізовувати своє право на вільне розпоряджання своєю власністю», — зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Вказаний Порядок містить чітку послідовність дій нотаріуса щодо здійснення перевірки набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Така перевірка, зокрема, включатиме:

• встановлення особи набувача;
• кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи; перевірку застосовування санкцій;
• перевірку віднесення набувача до переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористичної діяльності;
• визначення загальної площі земельних ділянок сільгосппризначення, які є у власності набувача.

Для цього використовуватимуться дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Перевірку здійснюватиме орган, що реалізує державний контроль за використанням та охороною земель.

Із липня перед фермерами відкриється ще більше можливостей. Вони стануть повноцінними власниками своїх земельних ділянок та отримають можливість розпоряджатися ними: продати, купити, обміняти, консолідувати та отримувати кредити та фінансування під ці ділянки. Крім того, вони отримають можливість викупити земельні ділянки, які знаходяться у них на користуванні за пільговими умовами.

Про це розповів Сергій Кубах, керівник напрямку земельної реформи проєкту USAID «АГРО».

За його словами фермери матимуть змогу отримати ділянку у власність за ціною нормативної грошової оцінки — значно меншої, ніж ринкова. В аграріїв також буде можливість отримати розстрочку платежу на 10 років. При цьому право власності набувається з моменту першого платежу. 

«Таке право мають громадяни, які мають земельні ділянки та раніше отримали їх у користування на праві довічного спадкового володіння, яке досвідчилося державним актом, або на праві постійного користування та з 2002 року для тих, хто переоформив право оренди та, відповідно, має договір оренди з цих земельних ділянок», — відзначив Сергій Кубах. 

Викупити ділянку можна на підставі документів, які вже зареєстровані або раніше не були зареєстровані в кадастрі, але були у законний спосіб видані у той час, коли діяло відповідне законодавство. Це або державний акт на право довічного успадкованого володіння землею, або державний акт на право постійного користування чи договір оренди з  того часу, коли вони переоформляли це право.

Передивиться держава і процес оподаткування орендованих земель. За словами Мар'яна Заблоцького, голови підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, держава знайшла вихід, як підвищити податок з мінімальною шкодою для фермерів. Якщо орендар не платитиме хоча б мінімальний податок, який мав би платити, йому необхідно доплатити хоча б різницю. 

«За нашими підрахунками, це значно кращий варіант, ніж пропонувався — у два рази підвищити податок. І це дасть змогу зрівняти умови на ринку оренди землі. Ще додам, що три роки тому ми заморозили індексацію нормативно-грошової оцінки землі до 2023 року. Я вважаю, що правильно продовжити заморозку сільськогосподарських земель, адже податковий кодекс не повинен регулювати ціни на оренду», — відзначив Мар'ян Заблоцький.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що люди вже менше бояться земельної реформи і «з 1 липня не поїде на поїздах земля в інші країни світу».

Про це він сказав в інтерв’ю українським телеканалам, повідомляє Економічна правда.

«Я вважаю, вже менше бояться люди земельної реформи. Уже бачать, що ні у кого нічого не забрали. А з 1 липня у людей вже буде можливість бути власниками землі. І, думаю, що з 1 липня не поїде на поїздах земля в інші країни світу, я думаю, вона вся залишиться», — сказав президент.

На його думку, ніяких сюрпризів не буде.

«Там багато треба зробити, земельна реформа і всі ці законодавчі ініціативи — це початок, багато підзаконних актів, реєстри, кадастри і т.д. Ще нема голосів всієї програми зрошення … Багато речей, але початок є цієї реформи», — наголосив Володимир Зеленський.

Також він додав, що люди заспокоюються, коли бачать, що ніхто ні у кого нічого не забрав.

«Мені здається, це важливо. Будуть якісь перепони, якісь проблеми — буває, будь-яку проблемну ситуацію можна виправити, якщо є бажання», — зауважив очільник держави.

З липня 2021 р. банки зможуть видавати кредити під заставу сільськогосподарської землі. У разі, якщо банк зверне стягнення на земельну ділянку, то має обов’язок продати таку землю на торгах впродовж двох років.

Про це  розповіла Андріана Мартинів,  керуючий партнер ЮФ MARTYNIV LAW, інформує AgroTimes 

Експертка відзначила, що лише банки мають право брати сільськогосподарську землю в заставу. Раніше, до змін внесених законом про дерегуляцію в сфері земельних відносин за банками було й виключне право брати в заставу й права на таку землю (оренда, емфітевзис, суперфіцій).

На жодному з етапів ринку сільськогосподарської землі до банків не застосовуються обмеження щодо площі й щодо «іноземної» структури власності.

«Єдине — якщо банк зверне стягнення на земельну ділянку, то має обов’язок до 2 років реалізувати її на конкурсній основі», — зауважила Андріана Мартинів.

Юристка додала, що на рівні закону також встановлена вимога щодо форми здійснення розрахунків за землю.

«Придбати ділянку можна буде виключно безготівково, крім того банк має обов’язок перевіряти джерела походження грошових коштів», — підсумувала Андріана Мартинів.

До кінця поточної сесії нардепам необхідно встигнути ухвалити низку аграрних законопроєктів та вирішити питання з ключовими етапами земельної реформи.

Про це йдеться на AgroPolit.com.

Серед очікуваних аграріями законопроєктів, які ще не стали законами:

• Законопроєкт №3131-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції».
• Законопроєкт №3205-2 «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».
• Законопроєкт №3012-2 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)».
• Законопроєкт №0850 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості)».
• Законопроєкт №5385 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо скасування інституту права постійного користування земельними ділянками».

Нагадаємо, Верховна Рада України зуміла ухвалити у другому читанні та в цілому законопроєкт №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». За це рішення 28 квітня 2021 року проголосували 284 нардепи.

Також був прийнятий не менш важливий закон №2195 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони».

Після відкриття ринку землі власники ділянок, які хочуть продати свої наділи, повинні сплатити 5% ПДФО та 1,5% військового збору. В окремих випадках працюватиме звільнення від сплати податків.

Про це розповіла Андріана Мартинів, керуючий партнер ЮФ MARTYNIV LAW, інформує AgroTimes.

Як зазначається, законом визначено, що після відкриття ринку землі ціна ділянки не може бути нижчою за розмір її нормативної грошової оцінки (НГО). Тим не менш, в пакеті документів подається також й експертна оцінка земельної ділянки.

Експертка зауважила, що податки сплачуються від ціни продажу, а якщо така ціна є нижчою, ніж експертна оцінка, то базою до оподаткування буде саме вартість землі, що зазначена в такій оцінці.

«На першому етапі ринку угоди укладатимуться між фізичними особами, тому податкові зобов’язання сплачує той, хто отримує дохід — продавець. Водночас можна припустити, що в окремих випадках продавці будуть прохати в потенційних покупців компенсувати такі витрати», — пояснила Андріана Мартинів.

Читайте також: Держгеокадастр по-новому здійснюватиме контроль за операціями із землею

На товарну землю пільга не розповсюджується, тому за умов продажу ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва слід сплатити 5% ПДФО (податок на доходи з фізичних осіб) та 1,5% ВЗ (військового збору). Якщо ж продаватиметься ділянка для ведення особистого селянського господарства або ж для ведення фермерського господарства чи для ведення садівництва, то дохід від продажу таких ділянок може не оподатковуватися.

«Мають виконуватися такі умови: власник вперше продає землю протягом року і є її власником не менше 3 років. Якщо людина успадкувала ділянку, вимога щодо трьох років не застосовується», — додала Андріана Мартинів.

На Публічній кадастровій карті з’явився інформаційний шар «Природно-заповідний фонд», що містить інформацію про 7 108 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею понад 4,28 млн га.

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Відтепер усі охочі можуть ознайомитися на Публічній кадастровій карті (map.land.gov.ua) з актуальними даними про території та об’єкти природно-заповідного фонду, де розташований той чи інший природний заповідник або заказник.

Шар створено з метою збереження та охорони об’єктів природно-заповідного фонду, відкриття для широкого загалу даних про такі території та місце їх розташування, а також для надання можливості державним кадастровим реєстраторам враховувати таку інформацію при прийнятті рішення про реєстрацію земельної ділянки.

Цивільне законодавство передбачає, що зміна або розірвання договору відбувається в такій самій формі, як і його укладення (якщо інше не встановлено договором або законом). Під час розгляду заяв про припинення права оренди землі слід враховувати, що договір оренди землі може бути розірваний у трьох випадках.

Про це повідомляє пресслужба Мін’юсту

Серед них:

• за згодою сторін;
• за рішенням суду (за позовом однієї із сторін);
• в односторонньому порядку (шляхом односторонньої відмови від договору), якщо це прямо передбачено законом або договором.

«У разі подання для державної реєстрації припинення права оренди судового рішення, його зміст має бути оцінено на предмет встановлення ним саме припинення такого права», — повідомили у відомстві.

Як свідчить практика діяльності Колегії Міністерство юстиції України з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, нерідко трапляються випадки проведення державної реєстрації припинення права оренди на земельну ділянку на підставі судового рішення, яке не давало змоги державному реєстратору встановити припинення зазначеного права, а отже, у проведенні відповідних дій реєстратор мав би відмовити.

«Коли ж ідеться про державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки на підставі односторонньої заяви її власника, слід проаналізувати умови договору. Зокрема, встановити наявність у ньому права на таку односторонню відмову та механізм його здійснення, аби з’ясувати, чи подані для державної реєстрації документи дають змогу встановити припинення речового права на нерухоме майно», — зазначили фахівці.

Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру анонсовано розроблення фахівцями ДП «Центр ДЗК» нових сервісів для вчасного та якісного запуску ринку земель в Україні.

Про це повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Моніторинг земельних відносин — інструмент для комплексного аналізу розвитку земельних відносин, система збору, збереження та оприлюднення набору даних та показників, що стосуються основних характеристик земельних ресурсів. А саме:

• наповнення Державного земельного кадастру та Реєстру прав на нерухоме майно;
• кількості та характеристики транзакцій із земельними ділянками;
• податку на землю; судових спорів;
• приватизації;
• а також рівності у забезпеченні прав різних категорій землевласників та землекористувачів.

«Функціонал надасть змогу формувати та оприлюднювати дані моніторингу земельних відносин на рівні країни, області чи об’єднаної територіальної громади та детальний перелік функцій, які він міститиме», — зазначили у Держгеокадастрі.

Читайте також: Держгеокадастр спростив вирішення спорів щодо меж земельних ділянок

Зокрема, візуалізований діапазон коливання цін (від мінімальної до максимальної), місце розташування земельних ділянок, інформацію про власників, загальна площа земельних наділів яких перевищує 100 га тощо.

«Ця інформація є необхідним фундаментом для розробки обґрунтованої державної політики у сфері земельних відносин. Водночас загальна доступність таких даних є основою прозорості земельної сфери», — додали у Держгеокадастрі.

Поєднання в одній системі даних щодо земельних відносин, які надходять від місцевих органів влади до різних відомств, дає фактологічну основу для аналізу ситуації, виявлення тенденцій, проблемних позицій, прогнозування та моделювання ситуації, а також можливість мати узагальнену картину розвитку земельних відносин за всім переліком характеристик, як на рівні районів та областей, так і держави в цілому.

Вартість оренди землі в Україні вища, ніж у багатьох європейських країнах. Про це заявила Ольга Ходаківська, доктор економічних наук, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Повідомляє Comments.ua.

До прикладу оренда у європейських країнах становить:

• Словаччині — €52/га (від 32 до 75 €/га);
• Латвії та Естонії — €64/га;
• Литві — €105/га;
• Чехії — €120/га (від 114 до 189);
• Іспанії — €148/га (від 98 до 244);
• Угорщині — €173/га.

«Водночас в таких українських областях як Черкаська, орендна плата зараз коливається від €140 до €200/ га (4500-6000 грн/га), Київська — від €75 до €190/га (2400-6000 грн/га) тощо», — зазначається у повідомленні. 

Читайте також: На Львівщині зросла вартість оренди земельних ділянок

Cтаном на 7 червня 2021 р. до Державного земельного кадастру внесено відомості про 23 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень — 30,3 тис. новосформованих земельних ділянок площею 29,1 тис. га).

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Зокрема внесено відомості про 15,4 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 32,3 млн гектарів.

Триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: наразі із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 9 414 адміністративно-територіальних одиниць (за останній тиждень — 20) та нормативну грошову оцінку 5 388 населених пунктів (за останній тиждень — 50).

Читайте також: Держгеокадастр спростив вирішення спорів щодо меж земельних ділянок

За минулий тиждень до державних кадастрових реєстраторів надійшло 55,5 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (зокрема новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж), зареєстровано 33,3 тис. земельних ділянок, серед яких 52,1 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 30,5 тис. земельних ділянок.

Головними управліннями Держгеокадастру за період з 31 травня по 7 червня 2021 р. через ЦНАПи видано 23,8 тис. витягів, зокрема 12 тис. витягів, замовлених на офіційному вебсайті Держгеокадастру.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру затвердила документ, який спрощує вирішення проблемних питань за погодженням меж земельних ділянок.

Про це повідомляє delo.ua.

Відповідний документ підписав перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко.

«Узгодження меж вже тривалий час в Україні є формальною процедурою, яка істотно обтяжує виготовлення документації із землеустрою, водночас не виконуючи свого призначення запобігти існуванню межових спорів. Перенести акцент з форми на зміст в цьому питанні покликаний Закон №1423», — зазначив експерт.

У документі зазначається, що форма і порядок складання передбачених Законом №1423 відомостей про встановлені межові знаки спеціально законодавством не регламентуються. Такі відомості можуть відображатися в довільній формі, що ідентифікує місцезнаходження знаків і містить їх опис.

Згідно зі статтею 106 Земельного кодексу України в редакції Закону України № 1423, межовими знаками можуть бути природні або штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рови, стіни, паркани, огородження, дорожні споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, каміння та інші споруди), що збігаються з кордоном земельної ділянки або спеціально встановлюються на ньому. Граничні знаки на водних об'єктах не встановлюються.

Якщо межі земельних ділянок на місцевості збігаються з природними або штучними лінійними спорудами і раніше встановленими межами, знаки можуть не встановлюватися.

За результатами земельних торгів, які відбулися у травні цього року, на Львівщині продали право оренди 7 земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, загальною площею 121,2 га, терміном на 7-10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Про це повідомляє пресслужба Львівської облдержадміністрації.

«Розмір річної плати за користування земельними ділянками, визначений за результатами аукціонів, становить 942,78 тис грн, який орендарі сплачуватимуть щорічно до бюджетів місцевих рад. Ціна продажу права оренди цих ділянок перевищила стартову ціну на 748,31 тис грн, а це у 4,8 рази», — зазначила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Тетяна Гетьман.

В департаменті зазначили, що під час продажу права оренди земельної ділянки на території Бісковицької територіальної громади Самбірського району площею 43,6 га завдяки аукціону орендна плата зросла у 20 разів від встановлених 12% до 239% від нормативної грошової оцінки ділянки, при стартовій ціні — 18,6 тис. грн до кінцевої — 370,9 тис. грн.

Загалом, з початку року продали право оренди на аукціонах 55 ділянок комунальної власності, загальною площею 458,4 га, за результатами яких до місцевих бюджетів щорічно буде надходити 3,6 млн грн (кінцева ціна перевищила стартову на 3 млн грн).

Читайте також: Держгеокадстр виявиви 432 порушення земельного законодавства

Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Екологія» заявив, що 2/3 території України фактично розташовані в зоні ризикованого землеробства. За його словами, 6 млн га земель сільськогосподарського призначення потребують консервації.

Про це інформує rbc.ua.

«Сьогодні 2/3 нашої території фактично розташовані в зоні ризикованого землеробства. Критичними точками протягом останніх років для нас є липень та серпень. Торік у деяких областях впродовж чотирьох календарних місяців взагалі не було опадів», — заявив глава Мінагрополітики.

За його словами, Південь України з кожним роком стає все більше ризикованою зоною землеробства.

Як він додав, аграріям потрібно відходити від класичної технології оранки й переходити на технології Mini-Till та Strip-Till.

«Це енергозберігальні технології, які передбачають мінімальне проходження по полю, зосередження біоти в ґрунті, збереження рештків на полях, а також зменшення витрат пального та хімічних препаратів на 30%. Аграрії, які не перелаштовуються під сучасні технології обробітку, стають неконкурентними», — сказав міністр.

Глава Мінагрополітики констатував значну деградацію земель. У першу чергу йдеться про водну ерозію.

«Сьогодні понад 6 млн га земель сільськогосподарського призначення потребують консервації. Якщо ми не відпрацюємо механізм, ми втратимо велику кількість родючих земель. У нашому законопроекті 2194 він прописаний, і найближчі 3 місяці Кабінет міністрів ухвалить відповідну постанову», — зазначив урядовець.

Також міністр заявив, що необхідно розширити обсяг органічних земель в Україні.

Питання щодо допуску іноземців до ринку землі має вирішуватися на референдумі. Проте референдум щодо подібних питань не може оголошуватися президентом або Верховною Радою.

Про це під час Grain Ukraine 2021 заявила Нead of land and real estate practice PwC Real Estate Ольга Балицька, інформує AgroPolit.com.

За її словами, референдум має проводитися виключно за народною ініціативою.

«Для цього треба зібрати 3 млн підписів громадян у двох третинах регіонів. Зібрати 3 млн підписів громадян, які погодяться на формулу, що, наприклад, іноземців допустять на ринок землі – нульові. Багато в чому це нереально зробити через погану комунікаційну політику, яка ведеться зараз по земельній темі, більшість – категорично проти. Простіше 226 депутатам прийняти вольове рішення і допустити іноземних юросіб до ринку землі, ніж провести референдум за законом», — сказала експерт.

Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді ввести мінімальне податкове зобов'язання на земельну ділянку, хоча раніше подібна ідея провалилася. 

Відповідний законопроєкт №5600 зареєстровано на сайті Ради 2 червня, інформує AgroPolit.com.

Згідно з ним, мінімальне податкове зобов'язання обчислюється за формулою: МПЗ = НГО × S × К × М / 12, де:

• НГО — нормативна грошова оцінка 1 га земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації.
• S — площа земельної ділянки.
• М — кількість календарних місяців, протягом яких земділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
• К — коефіцієнт, який становить 0,05.

Зазначається, що для фізосіб-підприємців — платників єдиного податку IV групи при обчисленні мінімального податкового зобов'язання щодо земельних ділянок, що належать до сільськогосподарських угідь, застосовується коефіцієнт К у половинному розмірі.

«Мінімальне податкове зобов'язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на календарний рік, що передує податковому (звітному) року», — йдеться у повідомленні.

Читати також: Земельна реформа у Польщі може стати прикладом для України

При цьому передбачається, що мінімальне податкове зобов'язання не визначається для земділянок, які використовуються дачними і садівничими кооперативами, для земель запасу, незатребуваних паїв, розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, земельних ділянок зон відчуження та безумовного відселення.

«У разі передачі в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування земділянок мінімальне зобов'язання визначається для орендарів або користувачів», — зазначено в законопроєкті.

Крім того, пропонується скасувати пільги з плати за земельні ділянки, надані установам науки, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів (у разі нецільового використання).

Передбачається також скасування мораторію на індексацію нормативної грошової оцінки для всіх земель (крім сільськогосподарських угідь), яка використовується для цілей оподаткування платою за землю (земель водного фонду, земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення).

Після запуску ринку, ціна землі буде складатись із 3 ключових чинників.

Про це розповів Іван Мірошніченко, голова ради ГО «Бізнес–Варта», політик під час Міжнародної зернової конференції Grain Ukraine 2021, інформує Kurkul.com.

Щодо питання про ціну на землю, він окреслив 3 ключові складові у її формуванні:

• прибутковість на кожному га;
• коефіцієнт капіталізації;
• специфіка кожної ділянки.

За прогнозом експерта, гектар землі у зоні неризикованого землеробства з якісним ґрунтом коштуватиме у перші два роки роботи ринку близько $2,5 тис.

Іван Мірошніченко висловив думку, що при запуску земельного ринку важливо дати можливість фізичним особам створювати невеликі сімейні ферми — допомогти у цьому фінансовою та інформаційною підтримкою. 

«Якщо ми запускаємо ринок землі і у людей є паї, то ми повинні дати людям фінансовий інструмент, щоб вони змогли працювати на цій землі: зробити теплицю, вирощувати ягоди, побудувати молочну міні-ферму. Вони не повинні боятися конкуренції із великими виробниками», — зазначив політик.

Суд оголосив перерву у справі за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення».

Повідомляє пресслужба КСУ.

Як зазначається, про дату і час наступного пленарного засідання буде повідомлено додатково.

Також вчора, 3 червня, під час відкритої частини пленарного засідання Велика палата Конституційного Суду України розглядала заявлені клопотання учасників конституційного провадження – представників суб’єкта права на конституційне подання Сергія Власенка та Василя Німченка.

«Суд задовольнив клопотання представника суб’єкта права на конституційне подання, народного депутата України Сергія Власенка щодо долучення до матеріалів справи аналітичної доповіді GROWFORD Institute «Ринок землі: існуючі загрози для України та необхідні запобіжники» (вересень 2019 р.) та відмовив у задоволенні заяви представника суб’єкта права на конституційне подання, народного депутата України Василя Німченка про відвід судді Конституційного Суду України Сергія Головатого від розгляду цієї справи», — зазначається у повідомленні.

З 24 по 28 травня 2021 р. Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 580 заходів державного нагляду за використанням та охороною земель (проти попереднього тижня – +130; +29%).

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

За результатами було виявлено 432 порушення земельного законодавства. Зокрема, заходів державного контролю щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель — +61; +16%.

За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу на суму у розмірі 3 572 070 грн (+2 211 965 грн; +163%). Відшкодовано у добровільному порядку 893 895 грн (+115 203 грн; +15%).

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 43 матеріали про порушення вимог законодавства, зокрема, які містять ознаки злочинів (+43%).

Значне порушення зафіксоване у Житомирській області, — самовільне зайняття земельної ділянки загальною площею 14,6201 га. Визначена шкода за цим порушенням складає 1 210 339,59 гривень.

Читайте також: Держгеокадастром проведено 382 експертизи документацій із землеустрою

Відповідно до Закону «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» примусове відчуження земельних ділянок — це перехід права власності на земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду.

У яких випадках відбувається примусове відчуження земельної ділянки, роз'яснила Ірина Кікінчук, начальник відділу «Верховинське бюро правової допомоги» Коломийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Таке відчуження є підставою припинення права приватної власності на земельну ділянку та супроводжує виникнення права комунальної чи державної власності.

Відповідно до вищевказаного Закону примусове відчуження земельної ділянки може бути застосоване лише як виняток, а саме з мотивів суспільної необхідності, за умови попереднього і повного відшкодування її вартості на підставі та в порядку, встановлених законом. Таким чином, вилученню земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності повинен передувати процес отримання згоди власника на її викуп для суспільних потреб.

Відповідно, підставою для примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності є неотримання згоди власника земельної ділянки на її викуп для суспільних потреб.

Читайте також: Названо переваги реєстрації договорів оренди перед відкриттям ринку землі

Варто звернути увагу на те, що відчужити земельну ділянку в примусовому порядку до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності можуть виключно під розміщення на ній:

• - об'єктів національної безпеки і оборони;
• - лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
• - об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення;
• - об'єктів природно-заповідного фонду;
• - кладовищ.
• Порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності може здійснюватися двома способами:
• - шляхом визначення викупної ціни;
• - шляхом передання у власність іншої рівноцінної земельної ділянки, якщо інше не погоджено із власником відчужуваної земельної ділянки.

Важливою умовою примусового відчуження земельної ділянки є те, що відчуження відбувається за рішенням суду з мотивів суспільної необхідності і лише у разі, якщо будівництво зазначених вище об'єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанта з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників.

Земельна реформа в Польщі вважається однією з найуспішніших на терені колишнього соцтабору.

Про це повідомляє Земельна розвідка.

Згадаємо основні віхи та цікаві факти, пов'язані з її впровадженням, адже українська модель земельної реформи наслідує приклад польської:

• 1998 рік — поляки отримали можливість купувати та продавати землю.
• 2016 рік — обмежено продаж сільськогосподарських земель. Відтепер їх можуть купити лише держава, релігійні об'єднання, фермери.
• Претенденти на купівлю землі мають бути власниками сільгоспземель площею до 300 га та проживати там, де збираються придбати землю.
• Покупець зобов'язується щонайменше 10 років здійснювати на купленій землі господарську діяльність.
• Без дозволу суду він не може цю землю ні продати, ані здати в оренду.
• Якщо іноземець хоче придбати землю в Польщі, він має спершу прожити тут принаймні 5 років або перебувати у шлюбі з громадянином чи громадянкою країни.
• Максимальна площа володіння землею в Польщі на одну особу становить 500 га.

За період з 24 по 28 травня 2021 р. Держгеокадастром та його територіальними органами проведено державну експертизу 382 документацій із землеустрою та оцінки земель.

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Зокрема, відділом експертизи центрального апарату розглянуто та підготовлено висновки щодо 90 документацій, з них:

• проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок — 33,
• технічних документацій щодо інвентаризації земельних ділянок — 1,
• документацій з оцінки земель — 56.

Відділами державної експертизи територіальних органів розглянуто та підготовлено висновки щодо 292 документацій, з яких:

• проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок — 232,
• проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць — 5,
• проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій ПЗФ та іншого призначення — 1,
• документацій з оцінки земель — 54.

Найкращі показники представлені головними управліннями Держгеокадастру у Хмельницькій, Полтавській та Сумській областях.

Конституційний Суд України у четвер, 3 червня, планує розгляд справи за конституційними поданнями щодо конституційності закону про земельну реформу.

Про це інформує УНН.

«На 3 червня о 10:00 заплановано засідання Конституційного Суду у справі за конституційними поданнями щодо конституційності Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» (т. зв. закон про земельну реформу)», — розповіла представниця парламенту у Суді, народна депутатка Ольга Совгиря.

Як вона зазначила, позиція конституційних подань з цього приводу зводиться до тези, згідно із якою вільний обіг саме земель сільськогосподарського призначення підриває засади суверенітету і незалежності України, а також, що проведення «земельної реформи» можливо лише у разі її схвалення на всеукраїнському референдумі.

Розгляд справи про ринок землі у четвер стосується лише двох конституційних подань — 48 народних депутатів та 53 народних депутатів.

Розгляд цієї справи відбудеться у формі усного провадження — із заслуховуванням усних позицій учасників у справі і залучених експертів та з прямою трансляцією засідання. Переглянути трансляцію і відеозапис засідання можна буде на сайті Конституційного Суду.

Органи місцевого самоврядування в першу чергу зацікавлені в «білій» орендній платі та отриманні податків від товаровиробників.

Про це розповів засновник сервісу Feodal Monitor Bot і Feodal.online Андрій Дем'янович в матеріалі «Інструкція аграрного перфекціоніста, або Чому хаос в земельному банку загрожує проблемами» на Latifundist.com.

За його словами, зареєстровані договори оренди — це важлива частина в обліку земельного банку. Це «живі» і «мертві» орендодавці. Крім того, «живих орендодавців» необхідно побачити, піти і спробувати їх зареєструвати. Подібна практика можлива лише зараз.

«Потрібно не упустити момент і встигнути заскочити в «останній вагон». Через якихось півроку подібний сценарій буде проблематичним або зовсім неможливий. Тому що багато незареєстрованих договорів оренди — це або пропущені, забуті або ідейні люди, які не хочуть здавати землю в оренду. Відповідно, зараз є шанс переконати таких людей», — прокоментував він.

Відзначається, що після відкриття ринку землі обов'язково виникнуть ситуації, коли пріоритетним варіантом для орендодавця стане продаж землі, а не її оренда. Одним земельною ділянкою він захоче вирішити всі свої життєві проблеми. Оскільки більшість, швидше за все, будуть встановлювати неадекватні ціни, не $2-3 тис. За га, а $20 тис.

Читайте також: Стало відомо, хто може скористатись переважним правом купівлі орендованої сільгоспземлі

У новому продукті від компанії Feodal.online — Feodal.Land, як розповів Андрій Дем'янович, представлений функціонал для обліку та управління земельним банком на основі аудиту з візуалізацією інформації.

Так, в системі сервісу Feodal.Land сірим кольором показані земельні ділянки, які не мають договорів оренди, серед них орендодавці та діляться на «живих» і «мертвих».

За словами експерта, щоб зрозуміти хто живий, а з ким треба домовитися, в системі передбачено експорт реєстру, де можна отримати список земельних ділянок та власників, з яким необхідно піти до старості округу, той відзначає хто живий, а хто мертвий. Після цього можна укладати договір про управління спадщиною і обробляти потрібну землю.

Кожен орендар знає, що його переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка перебуває у користуванні, гарантується Законом. Суть переважного права на купівлю земельної ділянки полягає у тому, що саме діючому орендарю орендодавець має першому запропонувати купити ділянку.

Про це повідомляє UHBDP.

Проте, враховуючи постійний мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення — переважне право мало кому було потрібним.

У зв’язку з відкриттям ринку землі про переважне право орендарів на придбання орендованої земельної ділянки заговорили знову.

Отже, що потрібно, щоб скористатися переважним правом:

1. Бути діючим орендарем земельної ділянки, яку матимете намір придбати.

У цій частині слід звернути увагу на те, що для того, щоб скористатись своїм переважним правом за договором оренди необхідно, щоб право оренди було зареєстровано. Це важливо, адже наявність переважного права встановлюватиметься шляхом отримання відомостей із Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тому, за незареєстрованими договорами оренди переважне право не виникне.

2. Відповідно до вимог законодавства мати право на отримання у власність відповідної земельної ділянки.

Більшість орендарів є юридичними особами (ТОВ, ФГ, ПАТ, ПП, СПП та інші, ФОП - не є юридичною особою). Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31.03.2020, який набирає чинність з 01.07.2021 встановлено, що до 01.01.2024 забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв).

Таким чином, юридичні особи наразі позбавлені можливості придбати орендовану землю. А отже і позбавлені можливості скористатись своїм переважним правом.

Однак, позбавлення юридичної особи переважного права на купівлю ділянки не свідчить про те, що орендодавець не має права її продати. Юридична особа має право передати своє переважне право фізичній особі, але, якщо така можливість не була реалізована, орендодавець може продати землю третій особі.

3. Бути готовим сплатити ціну за якою вона продається.

Готовність сплатити ціну підтверджується шляхом вчиненням орендарем ряду юридично значущих дій. Мовчазної згоди, чи звичайної письмової форми буде недостатньо.

До відкриття ринку землі має бути готова не лише держава, а мають бути готові власники земельних ділянок.

Про це розповіла заступниця міністра юстиції Ольга Оніщук у рамках Всеукраїнського форуму «Україна-30. Земля».

Вона розповіла, що є два правила, яких потрібно дотримуватись власникам землі напередодні запуску ринку землі:

• перше правило — подбайте про присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру. Це є так званий аграрний паспорт для землі і без такого кадастрового номера здійснити жодної юридичної операції із землею буде неможливо;
• друге — подбайте, щоб речові права на земельну ділянку, тобто оренда або власність, були обов’язково внесені до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ольга Оніщук розповіла, що у більшості людей право на землю знаходиться лише на паперових носіях. Якщо такі права знаходяться лише на паперах — це відкритий шлях до шахрая, який може підробити документи й звернутися, наприклад, до нотаріуса з підробленим документом. Крім того, коли немає відцифрованих даних у реєстрі, ніхто не знає, хто власник, окрім того органу, який видавав документ, в архіві якого знаходиться другий примірник документа.

Про відцифровку можна подбати і до 1 липня, і після через звернення до нотаріуса, державного чи приватного, або до державного реєстратора.

«Тому підніміть ваші документи, зверніться до нотаріуса або до державного реєстратора і подбайте про внесення даних до реєстру. Ваш документ буде відсканований у державний реєстр і в кольоровій копії будем там знаходитися», — пояснила заступниця міністра.

Читайте також: Земля в Україні подорожчає вдвічі після відкриття ринку — Шмигаль

З 17 по 21 травня 2021 р. Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 450 заходів державного нагляду за використанням та охороною земель (у порівнянні з попереднім тижнем – +147; +49%).

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

За результатами яких виявлено 371 порушення земельного законодавства, зокрема заходів державного контролю щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель — +110; +42%.

За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу на суму у розмірі 1 360 105грн (-35%). У добровільному порядку відшкодовано 778 692 грн (+144 732 грн; +23%).

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 30 матеріалів про порушення вимог законодавства, зокрема, які містять ознаки злочинів (+43%).

Протягом вказаного періоду кращий результат зі здійснення заходів державного контролю показало Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області: здійснено 36 заходів державного нагляду, виявлено 38 порушень земельного законодавства і нараховано шкоду загальною сумою 207 265 грн. У добровільному порядку відшкодовано 73 923 гривні.

З точки зору економіки ефект від запровадження ринку землі з 1 липня до кінця року буде мінімальним.

Про це заявив Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства, в інтерв’ю LB.ua.

«Ми зробили таким чином, що іноземці зможуть придбати землю в Україні лише через референдум, юридичні особи — з 2024 р., і то не факт. Будемо дивитися. Зараз зможуть купувати лише українці в обмеженнях до 100 га. Ми відстежуємо всі транзакції — хто купив, за скільки, за який період та де взяв гроші на це все. Ми робимо дуже консервативну земельну реформу — м’яку, поетапну, без будь-яких різких рухів», — пояснив він.

Роман Лещенко зазначив, що транснаціональні компанії, агрохолдинги, українські банки з іноземним капіталом не зможуть вільно консолідувати земельні масиви.

«Фактично, коли нам говорять про те, що не можна землю продавати, то вона давно по схемах вся продається. Ми просто легалізуємо те, що і так існує. Але ми поставили обмеження», — додав він.

З 1 липня 2021 р. набирає чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який має відкрити ринок землі та дозволити громадянам вільно купувати та продавати землі сільськогосподарського призначення які належать їм на праві приватної власності.

У Центрі з надання безоплатної правової допомоги розповіли, які документи необхідні для продажу землі та які податки доведеться сплатити, інформує biz.ligazakon.net.

Закон передбачає поетапне набуття права власності на  земельні ділянки:

• на першому етапі, з  1 липня 2021 року  землі сільськогосподарського призначення зможуть купувати  тільки фізичні особи  — громадяни України. Максимальний розмір земельної ділянки, встановлений законодавством — 100 га на людину;
• другий етап передбачає, що з 1 січня 2024 р., отримають змогу набувати права власності на землю і юридичні особи, але з умовою що вони створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками  є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади, територіальні громади та держава. Максимальний розмір земельної ділянки — 10 тис. га.

Ціна на землю буде формуватися за домовленістю між покупцем та продавцем. Однак, до 1 січня 2030 р. ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку, яку  буде проводити відповідний Держгеокадастр.

Які податки сплачує продавець?  

Фізична особа, у разі продажу земельної ділянки, вправі не сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за умови, якщо вона продає нерухоме майно вперше протягом року, розмір земельної ділянки не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної в статті 121 Земельного кодексу України  та земельна  ділянка перебуває у власності продавця понад 3 роки.

В іншій ситуації громадянину доведеться сплачувати 5% ПДФО та 1,5% ВЗ від вартості земельної ділянки,  установленої в договорі. Для продавців — нерезидентів ставка ПДФО в разі продажу належної їм нерухомості становить 18%.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки повинен містити всі умови, перелічені в статті 132 Земельного кодексу України, в тому числі кадастровий номер, цільове призначення, склад угідь, наявні обмеження тощо.

Перед укладенням угоди слід перевірити реєстрацію земельної ділянки в Держземкадастрі та реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

«Нотаріус посвідчує відповідний договір лише за наявності оцінювальної вартості такого нерухомого майна та документа, що підтвердить сплату податку на доходи до бюджету продавцем. Такий податок майбутній продавець перераховує до бюджету за місцем нотаріального посвідчення зазначеної угоди у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб», — зазначається у повідомленні.

Міністерство юстиції вже розробило процедуру перевірки законності походження коштів особи, яка укладає угоду про купівлю земельної ділянки. 

Про це розповів голова комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Земля», інформує AgroPolit.com.

«Передбачається перевірка законності коштів особи, яка засвідчує договір на купівлю земельної ділянки. Мін'юст підготував відповідне положення і воно на затвердженні в Кабміні», — заявив Микола Сольський.

Нагадаємо, що на форумі «Україна 30. Земля» Зеленський підписав закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Відповідний законопроєкт (№2194) Верховна Рада ухвалила 28 квітня.

Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (№2194) опубліковано в офіційній газеті Верховної Ради «Голос України».

Нагадаємо, 24 травня, президент України Володимир Зеленський під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Земля» підписав закон №2194.

Законом передбачено, зокрема, передачу земель державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.

Також законом передбачається скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою. Відповідно до документа, має бути запроваджено незалежний контроль документації із землеустрою через громадську експертизу або рецензування. Також має відбутися інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності, заплановано запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою, як альтернативи державному контролю.

Прийнятий законопроєкт №2195 зумовлює запровадження принципово нових підходів до питання продажу земельних ділянок та прав на них. А саме законопроєктом запроваджується обов’язковий продаж земель державної та комунальної власності виключно на електронних торгах, що однозначно знизить рівень корупції при продажі земельних ділянок державної та комунальної власності.

Про це розповів юрист юридичної фірми Kosovan Legal Group Валентин Бичек у матеріалі «Що змінює законопроєкт №2195 — плюси та мінуси для фермерів» на Kurkul.com.

Нагадаємо, 18 травня Верховна Рада на пленарному засіданні ухвалила у другому читанні законопроєкт №2195 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони».

Ключові нововведення законопроєкту №2195:

• обмеження площі земельної ділянки державної та комунальної власності, котрі продаються на земельних торгах, не більше 20 га, що надасть можливість купувати землю і малим фермерським господарствам;
• встановлення стартової вартості земель державної та комунальної власності або прав на них, а саме для продажу земель — не менше за експертну грошову оцінку землі; для розміру річної орендної плати — не менше, ніж розмір орендної плати, встановлений Податковим кодексом України, а для земель сільськогосподарського призначення — не менше 7% від нормативної грошової оцінки; для продажу прав емфітевзису, суперфіцію — не менше вартості права, визначеної шляхом експертної грошової оцінки;
• збільшення розміру гарантійних внесків для учасників торгів від 30% початкової вартості лоту (землі), що надасть додаткову можливість підтвердити платоспроможність учасників таких торгів;
• продаж землі та прав на неї окремими лотами, що зменшить ризик зловживання при проведенні земельних торгів.

Відкриття ринку землі спричинить зростання цін на землю щонайменшу удвічі протягом перших 3-5 років.

Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль сьогодні на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Земля», інформує AgroPolit.com.

«Нещодавно Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкти 2194 і 2195, які стали одним із останніх кроків до запуску повноцінного ринку землі в Україні. Вчора президент підписав один із цих законів. Далі — робота за урядом, ми встигаємо. Рубікон пройдений, можна казати… Власниками землі стануть громади. За підрахунками Мінекономіки, громадам в останні роки передано понад 4 млн га землі оціночної вартості близько 20 млрд доларів Від реформи виграють землевласники — близько 7 млн українців, які мають у власності земельні ділянки», — наголосив Денис Шмигаль.

Також він зазначив, що сьогодні оренда землі в Україні є у декілька разів нижчою, ніж в сусідніх країнах.

«Відкриття ринки землі спричинить зростання цін на землю щонайменше удвічі протягом перших 3-5 років. Такі наші оцінки. Запуск ринку землі також є вигідним для українського бізнесу. Сьогодні продуктивність сільського господарства є однією із найнижчих у Європі, на жаль. І відсутність цивілізованого обігу с/г земель — одна із головних цьому причин. Високомаржинальні культури і довгі інвестиції в агросектор складають незначну частку саме тому, що мораторій блокував таку можливість», — зазначив прем’єр-міністр.

Читайте також: Оприлюднено показники аудиту земель України

Після запуску обігу земель, за його словами, у виробників з’явиться можливість планувати свою діяльність на роки, десятиліття вперед і не боятись інвестувати.

«При цьому дрібні та середні фермери отримають право першочергового викупу землі у разі, якщо землевласник вирішить продати свій пай. Держава забезпечує агровиробникам доступ до дешевих фінансових ресурсів, необхідних для придбання земельних ділянок. Частина програм вже працює, а частина буде працювати згодом найближчим часом і буде запущена після прийняття парламентом закону про фонд часткового гарантування кредитів у с/г», — додав очільник уряду.

Він зазначив, що за роки незалежності близько 5 млн га української землі були виведені у приватну власність через схеми.

«Тепер територіальні громади зможуть розпоряджатися своїми землями, що дозволять залучати у відповідні пункти, громади стратегічних інвесторів, збільшувати податкові надходження, створювати робочі місця… Оренда проходитиме через прозорі електронні аукціони, що дозволить уникнути корупційних ризиків», — наголосив Денис Шмигаль.

Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Земля» підписав закон №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». 

Раніше чимало урядовців та псевдофахівців-земельників оперували цифрами, які не мали жодного відношення до реальних показників стану земель в Україні. Після проведення земельного аудиту, можна ознайомитися зі справжніми показниками. 

Таку заяву зробив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко під час виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30», інформує AgroPolit.com.

За його словами, фактичні показники аудиту земель в Україні мають наступний вигляд:

• 60,4 млн га — площа України;
• 41,3 млн га — площа сільськогосподарських земель;
• 33 млн га — рілля;
• 2,3 млн га — сіножаті;
• 166 тис. га — перелоги;
• 5,3 млн га — пасовища;
• 1,28 тис. га — парники;
• 852 тис. га — багаторічні насадження;
• 1,7 млн га — передано ОТГ у 2018-2019 роках;
• 2,3 млн га — передано ОТГ у 2000-2021 роках;
• 0,75 млн га — залишається у власності держави на акті постійного користування.

«Сьогодні 9 млн га земель знаходиться в «тіні». Ключові проблеми: мало того, що виникає питання щодо виведення державних земель в приватні руки; держбюджет недоотримував кошти у вигляді податків, так ще й формування тіньового офшору породило проблему з продажем сільськогосподарської продукції за готівкові кошти. Далі ця продукція рухалася через компанії-одноденки, які використовуючи фінансові та податкові схеми, продавали продукцію за кордон. ці компанії отримували відшкодування ПДВ на додану вартість, а виручені кошти залишалися на офшорних рахунках по всьому світу», — розповів Роман Лещенко.

Сьогодні, 24 травня, президент України Володимир Зеленський під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Земля» підписав закон №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». 

Нагадаємо його ключові положення:

• передати землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій)  до комунальної власності сільських, селищних, міських рад;
• встановити на законодавчому рівні чіткий, організаційно простий та незатратний механізм порядку встановлення і фіксування у Державному земельному кадастрі меж громад, у тому числі ОТГ;
• надати органам місцевого самоврядування повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності;
• надати органам місцевого самоврядування повноваження щодо затвердження планів детального планування території за межами населених пунктів;
• відмовитися від існування спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із передбаченням існування натомість центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кадастрової діяльності та геопросторових даних;
• надати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель — обласним державним адміністраціям (які в перспективі, після завершення реформи децентралізації, будуть трансформовані у префектури), виконавчим органам сільських, селищних, міських рад;
• закріпити за центральним органом виконавчої влади, що здійснює державний контроль за у сфері охорони навколишнього природного середовища, функцію контролю за дотриманням природоохоронного законодавства;
• скасувати інститути державної експертизи землевпорядної документації та агрохімічної паспортизації земель.

Сьогодні, 24 травня, о 10.30 розпочинається Всеукраїнський форум «Україна 30. Земля», в якому візьме участь Президент України Володимир Зеленський. Захід триватиме 24-26 травня у Києві.

Про це інформує Офіційне інтернет-представництво Президента України.

Зазначається, що до роботи форуму долучаться члени уряду, народні депутати, представники дипломатичних установ, міжнародних організацій та іноземні експерти.

Основними темами заходу будуть:

• конкурентоспроможність аграрного бізнесу;
• вплив ринку землі на діяльність фермерів;
• інструменти допомоги держави аграріям.

Під час форуму також обговорять управління територіями в умовах ринку землі та диджиталізацію земельних відносин.

Крім того, буде презентовано можливості національної інфраструктури геопросторових даних, землеустрою та картографії, а також новий інструмент для громад — геопортали.

Форум транслюватиметься на YouTube-каналі, а також на сторінці у Facebook.

Відправлений у відставку з посади міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко залишиться в команді глави держави та буде в офісі президента опікуватися реалізацією земельної реформи.

Про це заявив президент Володимир Зеленський під час прес-конференції.

«Пан Петрашко залишиться на тій чи іншій посаді, але відповідатиме за дуже важливу реформу в Україні. Він залишатиметься в Офісі президента і координуватиме земельну реформу, і допомагатиме пану Лещенку, тому що ми бачимо, що ми всі проголосували й потрібно запускати і платформу, і відкритий Геокадастр, багато речей. Я вважаю, що він професіонал в цьому напрямку, і він дуже допоможе», — зазначив президент.

Читайте також: Українську землю продаватимуть через електронні аукціони: Рада ухвалила законопроєкт 2195

З 10 по 14 травня 2021 р. Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 303 заходи державного нагляду за використанням та охороною земель (у порівнянні з попереднім тижнем – +67; +28%), за результатами яких виявлено 261 порушення земельного законодавства, зокрема, заходів державного контролю щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель — +56; +27%.

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу на суму у розмірі 2 105 290 грн (+1 631 477 грн; +344%). У добровільному порядку відшкодовано 633 960 грн (+175 543 грн; +38%).

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 21 матеріал про порушення вимог законодавства, зокрема, які містять ознаки злочинів.

Значне порушення зафіксоване у Житомирській області, – самовільне зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 89 га. Визначена шкода за цим порушенням складає 231 556,64 гривень.

Верховна Рада на пленарному засіданні ухвалила у другому читанні законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони», №2195

Чим вони корисні для аграріїв:

• Завдяки електронним аукціонам усі зможуть бачити, із ким держава чи місцева влада укладає угоди про продаж й оренду земель. Це унеможливить незаконне, тіньове виведення земель із державної власності.
• Завершаться аукціони застарілого формату, коли учасники мають бути присутні на торгах фізично. Інформація про такі аукціони малодоступна, тому їх проводять без реальної конкуренції, а виграють «свої люди».
• Торги проводитимуться в єдиній електронній системі у формі аукціону в режимі реального часу. В аукціоні зможе взяти участь кожен, хто має комп’ютер і доступ до інтернету. Переможцями визнаватимуться ті, хто запропонують найвищу ціну.
• Підвищиться ефективність аукціонів. Відповідно, зростатимуть надходження до державного й місцевих бюджетів.

Міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко прогнозує, що в Україні власники земель сільськогосподарського призначення не поспішатимуть продавати свої паї відразу ж після відкриття ринку землі в поточному році.

Про це повідомляє dengi.ua.

За його словами, на сьогодні земля для українців є найкращим банківським депозитом. Більш того, даний актив постійно зростає в ціні й стабільно приносить дохід.

Водночас Роман Лещенко зазначив, що держава створить умови для спрощення отримання кредитів фермерами для покупки землі. Так, законопроєкт №3205 передбачає старт програми часткового гарантування кредитів. Згідно з документом, в Україні створять фонд для покриття частини збитків банку, якщо фермер буде не здатний повернути кредитні кошти.

«На період, поки проєкт №3205 буде розглядатися, у нас є інституційна підтримка з боку держави і наших європейських колег. Ми розширимо програму «5-7-9» на викуп землі і спростимо вимоги для малих фермерських господарств для отримання можливості викупити землю за пільгової відсоткової ставки», — пояснив Роман Лещенко.

Нагадаємо, вчора,  18 травня, Верховна Рада на пленарному засіданні ухвалила у другому читанні законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони», №2195.

Верховна Рада України на засіданні сьогодні, 19 травня, не підтримала проєкт постанови №2194-П та 11 альтернативних до нього щодо скасування рішення про ухвалення змін до Земельного кодексу, голосування за поправки до якого тривало у парламенті близько місяця.

Про це пише УНН.

«Всі постанови відхилені, тому закон може підписуватись і направлятись Президенту України», — сказав перший заступник голови ВР Руслан Стефанчук.

Автори постанови стверджують, що проєкт закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (№2194) було ухвалено з невідповідністю положень Конституції України, Декларації про державний суверенітет України та процедури розгляду проєкту закону, визначеної Регламентом ВР.

Зокрема, на думку нардепів, проєкт закону №2194 нівелює норми Конституції України щодо зміни підходу до набуття у власність іноземцю, особі без громадянства чи іноземній юридичній особі земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Нагадаємо, вчора, 18 травня, Верховна Рада на пленарному засіданні ухвалила у другому читанні законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони», №2195.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Земельного кодексу України, громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Про це повідомляють фахівці uhbdp.org.

Зазначається, що частина 2 цієї ж статті передбачає, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Тобто, Земельним кодексом визначено два варіанти отримання земельних ділянок для вказаних цілей:

• а) індивідуально — громадянами за процедурою отримання земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби в оренду;
• б) у порядку загального користування — через створення органами виконавчої влади або ОМС «громадських пасовищ».

Якщо розглядати варіант Б, щодо організації громадського пасовища, то місцева рада має затвердити Положення про громадські пасовища.

В даному положенні можливо врегулювати ті питання, на які немає відповіді в чинному законодавстві. Але, в такому акті місцевої ради не можна врегулювати питання, які виходять за межі компетенції та повноважень місцевої ради, наприклад, встановлення збору за користування громадськими пасовищами, так як, відповідно до ст. 38 Закону України від 25.06.91 р. № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно. У порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, — на пільгових умовах.

Ініціатива Проекту Положення про громадські пасовища може бути внесена відповідно до ч. 13 ст. 46 Закону № 280 сільським, селищним головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, загальними зборами громадян.

Так, відповідно до ст. 8 Закону № 280, загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування у їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.

Члени територіальної громади можуть внести пропозицію місцевій раді щодо створення громадського пасовища у порядку місцевої ініціативи.

Так, відповідно до ст. 9 Закону № 280, члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким ОМС або статутом територіальної громади. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким ОМС або статутом територіальної громади.

Якщо рішення щодо організації громадського пасовища буде прийнято органом місцевого самоврядування  - сільська рада має надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (земельних ділянок) для створення громадського пасовища. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (земельних ділянок) для створення громадського пасовища (пасовищ) розробляється на підставі договору, укладеного радою з розробником документації із землеустрою. Далі розроблений проект землеустрою підлягає погодженню.

Розроблений та погоджений відповідно до законодавства проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається замовником документації із землеустрою через Центр надання адміністративних послуг державному реєстратору для здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

Після проведення вищевказаних нескладних дій (та бажання органу місцевого самоврядування виділити вам земельну ділянку для випасання худоби) жителі територіальної громади можуть сміливо користуватися виділеною земельною ділянкою.

З 11 по 14 травня 2021 р. експертами державної експертизи розглянуто 9089 документацій із землеустрою, із яких надано 7097 (78%) висновків про погодження та 1992 (22%) не погоджено.

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Найвищу оцінку отримали проекти, розроблені у Волинській (88%), Луганській (86%), Чернівецькій (85%) та Львівській (82%) областях.

Найнижчу оцінку отримали проекти, розроблені у м. Києві (53%), Херсонській (71%), Київській (73%) та Кіровоградській (73%) областях.

Читайте також: Українців можуть змусити викупити свої ділянки або оформити їх в оренду

Сьогодні, 18 травня, Верховна Рада на пленарному засіданні ухвалила у другому читанні законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони», №2195. 

«За» проголосувало 274 депутати.

Даним проєктом Закону пропонується передбачити принципово інший порядок продажу та передачі в користування земельних ділянок державної та комунальної власності. Зокрема, йдеться про запровадження продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них обов’язково через електронні аукціони в електронній торговій системі.

Відповідно до пропонованих цим проєктом змін, земельні торги будуть проводитись в єдиній електронній торговій системі у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладатиметься договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів (цінову пропозицію).

Проєкт передбачає, що проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів. У даному рішенні будуть зазначатись стартова ціна лота, строк та інші умови користування земельною ділянкою, а також особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення відповідного договору.

Читайте також: Названо варіанти заміни безоплатної приватизації землі

Торги проводитимуться за принципом «один лот — одна ділянка і право на неї». Інформація про них буде повністю публічною.

Для участі в торгах потрібно буде сплатити два внески.

Реєстраційний внесок за лотом встановлюється у розмірі 0,1 мінімальної заробітної плати на 1 січня року, в якому оприлюднюється оголошення про проведення земельних торгів. Гарантійний же внесок становитиме 30% стартової ціни продажу земельної ділянки чи прав емфітевзису, суперфіцію або 30% стартового розміру річної орендної плати, але не може бути більшим за 2500 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня року, в якому проводяться земельні торги.

Нагадаємо, 28 квітня, парламентарі ухвалили закон №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Розгляд поправок до нього тривав у Верховній Раді з 16 березня.

В Україні хочуть скасувати інститут постійного землекористування для всіх категорій осіб, включаючи рядових громадян. Такий інститут передбачає право довічного володіння земельною ділянкою, але забороняє вільно розпоряджатися нею — продавати або здавати в оренду.

Про це пише obozrevatel.

Скасування права постійного користування землею зніме існуючі заборони, однак для цього громадянам потрібно змінити форму власності на ділянку. Про це йдеться в законопроєкті №5385 про внесення змін до Земельного кодексу, авторами якого виступила група народних депутатів від партії «Слуга народу».

Згідно з пояснювальною запискою до документа, до 2002 р. земельні ділянки могли надаватися в постійне користування як юридичним, так і фізичним особам. Громадяни могли таким чином отримати землю для ведення фермерського або особистого підсобного господарства.

Після 2002 р. (коли вступив в силу новий Земельний кодекс) з переліку суб'єктів, які мають право постійного користування земельною ділянкою, були виключені фізичні особи. Тоді ж закон зобов'язав українців переоформити землю або на право власності, або на право оренди. Однак в 2005 році Конституційний суд визнав цю норму недійсною на тій підставі, що вона звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод громадян.

Таке судове рішення призвело до того, що тисячі українців, які набули право постійного користування землею до 2002 р., фактично стали заручниками ситуації — з одного боку, відповідно до чинної редакції Земельного кодексу, вони не можуть бути суб'єктами такого права, а з іншого — ця заборона не є підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Ситуація, що склалася, викликає численні конфлікти землекористувачів з органами влади. Зокрема, громадянам масово відмовляють у внесенні відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру, державній реєстрації права постійного користування.

Читати за темою: Стали відомі варіанти заміни безоплатної приватизації землі

Врегулювати існуючу проблему народні обранці пропонують шляхом виключення з головного земельного закону терміну «постійне користування».

Якщо законопроєкт буде підтриманий депутатами, то українці, які володіють земельними ділянками на праві постійного користування, зможуть трансформувати таке право двома способами:

• оформити землю в оренду терміном на 50 років;
• викупити ділянку з розстрочкою здійснення виплат протягом 30 років.

Разом з тим, як випливає з документа, громадяни і далі зможуть володіти своїми ділянками на правах постійного користування (хоч і без можливості вільно розпоряджатися ними). Однак проєктом Закону пропонується норма, яка, очевидно, «простимулює» громадян все ж переоформити право на землю — документ наділяє місцеві органи повноваженнями вилучати ділянки, які перебувають у постійному користуванні, для суспільних потреб.

Примітно, що законопроєктом не передбачається окремого порядку укладення договору оренди в разі переоформлення права постійного користування земельною ділянкою. Відповідно, в даному випадку буде застосовуватися загальний порядок, встановлений Законом «Про оренду землі», який передбачає платність оренди. Тобто, якщо проєкт документа буде прийнятий в запропонованій редакції, то додаткових витрат громадянам у будь-якому випадку не уникнути.

За І квартал 2021 року Рівненщина отримала лідируючі позиції в країні по сплаті земельного податку.

Про це повідомила пресслужба Департаменту агропромислового розвитку Рівненської ОДА.

«На Рівненщині ведеться постійна робота над втіленням ініціатив щодо ефективного використання землі», — розповів Ігор Тимошенко, заступник голови Рівненської ОДА.

Так, за його словами, у другій половині 2020 р. в області було проведено аудит земель сільськогосподарського призначення на площі понад 750 тис. га. У результаті — сільгосппідприємства області збільшили кількість облікованих посівних площ на 28 тис. га.

«Це також дозволило збільшити податкові надходження до бюджетів територіальних громад. Зокрема за І квартал 2021 року Рівненщина отримала лідируючі позиції в країні по сплаті земельного податку та податку з доходів фізичних осіб», — додав Ігор Тимошенко.

За його словами, ще одним із важливих питань, над яким працюють у департаменті — відновлення меліоративних систем.

«Це особливо актуально для територіальних громад Полісся. Введення нових меліорованих земель дає позитивні результати, адже за кілька десятків останніх років сільське господарство на цих територіях занепадало», — підсумував заступник голови Рівненської ОДА.

Читайте також: Держгеокадастр Черкащини видав понад 28 тисяч витягів із технічної документації про НГО

Наразі безоплатна приватизація землі безперспективна. Тобто це декларативні норми і, на жаль, через те, що вільної землі вже немає, то кожен бажаючий реалізувати право на безоплатну приватизацію не зможе. 

Про це розповів старший проектний менеджер земельної реформи КМУ Андрій Мартин у блозі на AgroPolit.com.

За його словами, по-перше, певні елементи безоплатної приватизації в Україні варто залишити. 

«Можливість приватизувати і надалі свої земельні ділянки повинні мати: ті громадяни, які мають на ній у своїй власності житлові чи дачні будинки; які тримали у користування землю ще 2002 року за старим земельним законодавством; отримують у власність земельні ділянки при приватизації сільськогосподарських державних чи комунальних підприємств», — зазначив Андрій Мартин.

Очевидно нові земельні ділянки у громадах можуть надаватися тим людям, які важливі для місцевої громади: працівники соцсфери села, постраждалі внаслідок ЧАЕС, ветерани війни.

Читайте також: Фермери можуть стати землевласниками за спрощеним порядком

За його словами, по-друге, безоплатне отримання земельної ділянки має служити певним соціальним цілям. Її слід надавати тільки тому, хто на ній реально працюватиме. Як цього досягнути? Заборонити тим, хто отримав земельні ділянки безоплатно, на певний срок (7 років) змінювати цільове призначення землі, тобто передавати цю земельну ділянку третім особам і відчужувати її.

«Можливо також варто відкоригувати норму про безоплатну приватизацію для ведення особистого селянського господарства — зменшити з 2 га до 60 соток. Для особистого селянського господарства цього, як правило, цілком достатньо», — додав розповів старший проектний менеджер земельної реформи КМУ.

Також необхідно, за його словами, відкоригувати земельне господарство України (Земельний кодекс України): прибрати норми, які дозволяли дерибанити землі лісогосподарського призначення та водного фонду.

«Підкреслюю, що в нас середина 2000-х років навколо Києва було роздерибанено близько 10 тис. га лісу. Це, я вважаю, неправильно, ліс має бути суспільним надбанням», — додав Андрій Мартин.

Із початку 2021 р. спеціалісти територіальних структурних підрозділів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на підставі заяв, отриманих від фізичних та юридичних осіб, сільськогосподарських товариств і фермерських господарств, сформували й видали 28111 витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку (НГО) земельної ділянки.

Повідомляє пресслужба Держгеокадастру в Черкаській обл.

Із загальної кількості через Публічну кадастрову карту в режимі онлайн замовлено та видано 21638 (77%) витягів, ще 6473 (23%) — через Центри надання адміністративних послуг.

Найбільше витягів сформовано й видано в Черкаському (3607), Золотоніському (2587) і Тальнівському (2324) районах Черкащини.

Читайте також: Фермери можуть стати землевласниками за спрощеним порядком

У найближчі тижні травня закон №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» буде підписаний президентом.

Про це розповів Роман Лещенко, міністр сільського господарства і продовольства України, інформує AgroPolit.com.

«Щодо законопроєкту №2194. Юридично-правове управління Верховної Ради на понеділок матиме фінальну редакцію самого нормативно-правового документу. Розгляд відповідних постанов буде на наступному тижні. Відповідна процедура підписання його головою Верховної Ради, і передачі на підписання президенту України планується у максимально стислі терміни», — розповів міністр.

Згідно з його підрахунками, за амбіційними планами у найближчі тижні травня проект закону № 2194 буде підписаний президентом України.

В Україні спростили порядок викупу землі фермерами. Стати власниками наділу на пільгових умовах можуть ті, хто постійно користувався конкретною ділянкою.

Про це повідомив начальник відділу департаменту економічного розвитку Дніпропетровської ОДА Сергій Корнієвський.

«Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №2194, згідно з яким  орні землі передаються у комунальну власність громад. Це — частина земельної реформи. Фермери, які досі обробляли наділи на умовах постійного користування, можуть тепер їх викупити на пільгових підставах. Така нагода в них є до 2022 року», — розповів Сергій Корнієвський.

За його словами, раніше громади розпоряджалися лише землями населених пунктів. Сільгоспугіддя належали державі. Ці наділи передавалися у постійне користування фермерам. Тепер аграрії мають можливість викупити «свої» ділянки до 2022 р. Після — рештою громади розпоряджатимуться на власний розсуд. Зокрема, зможуть продавати за ринковою ціною.

«У фермерів з’явилася можливість стати землевласниками на вигідних умовах. Найголовніше – за мінімальною ціною, що відповідає нормативній грошовій оцінці ділянок. У разі потреби, кошти сплатити в розстрочку. При цьому аграрії набувають право власності  вже після першого платежу», — сказав Сергій Корнієвський.

Реалізувати право на пільговий викуп землі фермери зможуть з 1 липня 2021 р. Для цього вони мають звернутися до ради громади.

Майже 80% українців переконані, що рішення про запровадження в Україні ринку земель сільськогосподарського призначення повинне прийматися на всеукраїнському референдумі.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг».

«77% (опитаних – ред.) переконані, що рішення про запровадження в Україні ринку купівлі/продажу земель сільськогосподарського призначення повинне прийматися на всеукраїнському референдумі. 16% — не підтримують такої ініціативи. 58% однозначно готові взяти участь у такому референдумі, 17% — скоріше б взяли участь, 20% — не взяли б участі», – йдеться у повідомленні.

Згідно з даними опитування, про відкриття ринку купівлі/продажу землі сільськогосподарського призначення з 1 липня 2021 р. знають дві третини респондентів (46% – багато чули про це, 32% — щось чули). 22% нічого по це не знають. Останніх більше серед наймолодших опитаних, мешканців міст, та тих, хто не має земельного паю.

Третина опитаних вважають, що найбільше вплинули на прийняття рішення про запровадження ринку обігу (купівлі/продажу) земель сільськогосподарського призначення Президент і Верховна Рада. Лише 12% вважають, що на це рішення вплинув уряд країни.

Як зазначається, 64% з тих, хто взяв би участь у такому референдумі і визначився із відповіддю, проголосували б проти запровадження в Україні ринку купівлі/продажу земель сільськогосподарського призначення. 36% — підтримали б цю ініціативу.

При цьому 79% проти надання іноземцям права купувати в Україні землі сільськогосподарського призначення. Підтримують таку ініціативу лише 15%.

Напередодні відкриття ринку землі охочих придбати пай більше, ніж охочих розпрощатися із землею. Проте не всі потенційні покупці знають на що вони йдуть та які підводні камені можуть приховувати омріяні гектари.

Про це пише Земельна розвідка.

На що звернути увагу, при купівлі землі:

1. Придатність для обробки. Є землі, в яких камені залягають на глибині 30 см, високий рівень заболоченості або ж ділянка має обмежений доступ для обробки. Потрібно звертати увагу на цей параметр, щоб не стати жертвою шахраїв.

2. Регіон розташування. Земля посеред степів, в зоні посухи, де немає річок, систем іригації, де можна сіяти лише одну-дві культури, погана інфраструктура, мало людей, пристаріле населення — актив, який буде дуже повільно дорожчати. А якщо забажаєте вийти, продаватися він буде зі скрипом і в останню чергу.

Найбільш ліквідні землі: Київська область, все що поблизу і лівіше, Вінницька, Черкаська область, Житомирщина, Дніпропетровська область і Чернігівщина.

3. Орендарі. Земля знаходиться в довгостроковій оренді у великих агрокомпаній, які завтра не збанкрутують і не зникнуть з ринку, а тому забезпечать власнику ділянки стабільну ренту. Саме тому, орендарі — один з найважливіших аспектів в оцінці перспективності активу. Купуючи землю, по суті, ви купуєте працюючий бізнес, вам вигідно купувати землю, яка вже генерує дохід від здачі в оренду великої компанії.

4. Правильність обробки. Земля правильно обробляється — з дотриманням сівозміни, не виснажується, не закислюється, не засолюється. Серйозний орендар цінує землю, особливо хорошу, якісну, цілісний земельний банк. Він не виснажує її, не вижимає з неї останнє. Правильно обробляє, дотримується сівозміни, домагається високої врожайності, а це можливо лише за умови грамотного і дбайливого підходу до землеробства. У 2024 році сільськогосподарську землю зможуть купувати юрособи.

Якщо ви приймете рішення продати актив, висока ймовірність того, що цей же холдинг купить його у вас.

5. Відсутність токсичних сусідів. Уявімо, що ваше поле межує з полем сусіда, який давно «поклав око» на землю, яка опинилася у вашій власності. Користуючись вашою недосвідченістю, він може зробити все, щоб у вас не залишилося іншого виходу, крім, як продати землю йому або здати в оренду — звичайно, на виключно вигідних для нього умовах.

6. Можливість змінити цільове призначення землі. Заходячи в будь-яку інвестицію, важливо продумати план «B» і «С». У випадку з землею один із запасних варіантів — зміна цільового призначення. Якщо куплена ділянка не приносить вам дохід за схемою, яка передбачалась на початку, тобто за рахунок здачі в оренду або вигідним перепродажем, то на ній можна побудувати торговий або логістичний центр, заміський комплекс тощо. Наявність такої альтернативи, до того ж, сприяє удорожчанню активу, підвищує інтерес до нього з боку інвесторів.

І пам'ятайте, довгострокова стратегія, як правило, надійніше і вигідніше короткострокових маніпуляцій з будь-яким типом активів.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков сподівається, що парламентарії ухвалять у другому читанні законопроєкт щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них через електронні аукціони (№2195) на наступному пленарному тижні.

Повідомляє Укрінформ.

«Я сподіваюся, що на наступному пленарному тижні (триватиме з 17 до 21 травня — ред.) парламент зможе доопрацювати цей законопроєкт (№2195 — ред.). Це друге читання. Далі все буде залежати від технічних питань, підписання його Президентом та оприлюднення. Затримки за Верховною Радою не буде», — сказав Дмитро Разумков.

Нагадаємо, відповідний проєкт закону №2195 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони» є другим у переліку «земельних» законопроєктів для розгляду на цій сесії. Він передбачає запровадження обов’язкового продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них через електронні аукціони. У першому читанні законопроєкт ухвалили 14 листопада 2019 р.

До слова, під час пленарного засідання у середу, 28 квітня, парламентарії ухвалили закон №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Розгляд поправок до нього тривав у Верховній Раді з 16 березня.

Від початку 2021 р. державними кадастровими реєстраторами територіальних підрозділів Головного управління Держгеокадастру у Львівській області зареєстровано 45271 земельна ділянка в Національній кадастровій системі.

Майже всі заяви надійшли за допомогою онлайн-сервісів Держгеокадастру.

Повідомляє головне управління Держгеокадастру у Львівській обл.

«Робота з наповнення баз даних Держгеокадастру здійснюється нашими працівниками безперервно. Процес отримання громадянами послуг Держгеокадастру здійснюється на належному рівні, зокрема в режимі доступу та користування електронними сервісами та послугами Держгеокадастру», — зазначив начальник Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Андрій Кавецький.

Загалом у 2021 р. до територіальних органів Держгеокадастру у Львівській області надійшло понад 71 тис. заяв про надання адмінпослуг з ведення Державного земельного кадастру. Фахівці Держгеокадастру опрацювали понад 68 тис. заяв, або 96 % від їх загальної кількості.

Окрім цього однією з найпопулярніших послуг залишається видача витягу із Державного земельного кадастру — цього року опрацьовано понад 18 тис. заяв про видачу таких витягів.

Після запуску вільного ринку землі менш як 10% людей продаватимуть землю.

Про це розповів Власник «Аграрної технологічної компанії» (АТК) Юрій Дробязко в інтерв'ю на Latifundist.com.

Як вважає аграрій, продаватиме землю не більше як 10% людей.

«Я не думаю, що це буде понад 10% і це дуже оптимістично. Особливо зараз. Сьогодні в банках багато грошей, проценти низькі, тому людям буде краще взяти для власних потреб кредит ніж продавати землю», — сказав Юрій Дробязко.

За його словами, до ринку землі його компанія не готується.

«Я не готуюсь до ринку землі. Я вважаю, що він зараз в такій «кастрованій» версії. Проте це краще ніж нічого. Якщо будуть продавати землю, то я її купуватиму», — зазначив він.

Читати за темою: У Мін'юсті повідомили, хто матиме переважне право купівлі землі після запуску ринку

Також Юрій Дробязко висловився щодо ціни на землю.

«Ціну землі вже сьогодні видно — від $1400 до $1800 за гектар», — вважає аграрій.

За його словами, ціна оренди землі наразі в різних регіонах від $160 до $250, тобто поворотні інвестиції без податків складуть 10%.

Середня вартість оренди сільськогосподарської землі державної форми власності за межами населених пунктів у Житомирській області у 2021 р. зросла до 3 433 грн/га.

Про це повідомили у пресслужбі головного управління держгеокадастру області.

В той час, як у минулому році державну землю в області орендували в середньому по 3 030 грн/га на рік.

Як повідомляється, загалом від початку 2021 р. управлінням на аукціонах були продані права оренди на 24 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 548,18 га. В ході торгів загальний розмір плати за користування  ділянками зріс з 478,3 тис грн до понад 1,88 млн грн на рік.

Проте йдеться саме про середній розмір ціни оренди і на окремих аукціонах були отримані значно вищі показники. Так, на земельних торгах з права оренди на 5 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 114,21 га розмір річної орендної плати в середньому зріс до 78,82% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Читайте також: Нардепи пропонують продовжити заборону відчуження сільськогосподарських земель до 2023 року

З 26 по 30 квітня 2021 р. Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 371 захід державного нагляду за використанням та охороною земель (у порівнянні з попереднім тижнем – +96; +35%), за результатами яких виявлено 279 порушень земельного законодавства.

Повыдомляэ пресслужба Держгеокадастру.

Зокрема заходів державного контролю щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель — +66; +31%.

За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу на суму у розмірі 1 238 620 грн (-49%). У добровільному порядку відшкодовано 510 394 грн (-16%).

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 50 матеріалів про порушення вимог законодавства, зокрема, які містять ознаки злочинів (+4%).

Протягом вказаного періоду кращий результат зі здійснення заходів державного контролю показало Головне управління Держгеокадастру в Одеській області: здійснено 8 заходів державного нагляду, за результатами яких виявлено 8 порушень земельного законодавства і нараховано шкоду, загальною сумою 208 806 грн. У добровільному порядку відшкодовано 32 328 гривень.

Читайте також: Нардепи пропонують продовжити заборону відчуження сільськогосподарських земель до 2023 року

Міністерство юстиції України повідомляє, що вже з 1 липня цього року набере чинності Закон, який має на меті запустити обіг землі сільськогосподарського призначення в Україні. Проте, з цього дня ще не кожен охочий зможе придбати ділянку.

Лише українці як фізичні особи, і лише до 100 га в одні руки. Переважне право на придбання надаватиметься тим, хто орендує землю з 2010 року. При цьому ціна на земельні ділянки до 2030 року не може бути нижчою нормативної грошової оцінки.

А вже починаючи із січня 2024 року купувати землю зможуть і компанії, але не більше ніж 10 000 га.

Банк може отримати землю у власність лише як заставне майно і повинен продати за 2 роки.

Серед особливостей купівлі-продажу сільськогосподарської землі:

• 1. Перевірка покупця нотаріусом.

Покупця будуть перевіряти на предмет можливості придбання ним землі в певних розмірах.

Перевірка проводиться з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Якщо за результатами перевірки буде виявлено невідповідність таким вимогам – нотаріус відмовлятиме у посвідченні угоди.

А ще набувача або власника земельної ділянки перевірятимуть за суб’єктними ознаками, оскільки визначається перелік осіб, яким за будь-яких умов забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

• 2. Безготівковість.

Розрахунки, пов’язані зі сплатою ціни сільськогосподарських земельних ділянок за цивільно-правовими угодами, провадяться у безготівковій формі. Для цього покупцеві потрібно відкрити рахунок у банківській установі.

• 3. Звідки гроші?

Джерела походження коштів для купівлі земельної ділянки повинні бути документально підтверджені.

При відкритті ринку землі буде заборонено:

• продаж землі іноземцям до рішення референдуму;
• продавати державні та комунальні землі;
• продавати землю, що розташована ближче ніж 50 км до держкордону;
• продавати землю росіянам та представникам терористів;
• продавати землю компаніям-офшорам.