За умови отримання повноважень, фінансів та ресурсів українські села можуть стати багатшими, громади — конкурувати за інвесторів, розвивати інфраструктуру, боротися з трудовою міграцією і конкурувати за кадри

Реформа децентралізації фактично забезпечила перші два фактори. Лишилося вирішити питання з ресурсами, ключовим з яких є земля.

На жаль, зараз громади можуть нею розпоряджатися лише в межах населених пунктів. Земельна реформа передбачає можливість для органів місцевого самоврядування управляти землями і за межами населених пунктів.

Це стане можливим після ухвалення законопроєкту №2194, у який народні депутати внесли 3 128 поправок до другого читання, намагаючись загальмувати процес передавання землі громадам.

Як громадам навчитися ефективно управляти земельними ресурсами та які кроки мають зробити керівники громад, інформує Економічна правда.

1. Провести інвентаризацію земель громади та створити картографічну основу.

Це потрібно для того, щоб виявити, які землі не оподатковуються або використовуються безгосподарно. У результаті інвентаризації утворюється повноцінна база даних про всі земельні ділянки на території громади.
У результаті підвищується інвестиційна привабливість, спрощується пошук землі для інвестора та містобудівних потреб. Керівництво громади отримує можливість контролювати використання земельних ресурсів.

2. Замовити комплексний план просторового розвитку територій громади.

Він поєднує одночасно містобудівну документацію на місцевому рівні та документацію із землеустрою. Комплексний план визначає функціональне призначення території, принципи і напрями формування єдиної системи громадського обслуговування населення, дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, охорони земель, формування екомережі, послідовність реалізації рішень, етапність освоєння території.

3. Провести зустрічі з  потенційними інвесторами.

Керівництво громади має регулярно зустрічатися з потенційними інвесторами, щоб залучити їх до використання земель громади. Інвесторів приваблює публічність, відкритість і готовність до співпраці. Кожне нове господарство, кожен новий платник податку, кожне нове офіційне робоче місце – це пряма вигода для громади та її бюджету.

4. Регулярно проводити нормативну грошову оцінку земель громади.

На її основі справляються земельний податок та орендна плата за державні та комунальні землі. Відповідно до закону «Про оцінку землі», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться не рідше, ніж один раз на п'ять-сім років.

5. Створити електронний архів землевпорядної документації та забезпечити публікацію містобудівної та землевпорядної документації громади в інтернеті.

Електронні копії документації потрібно отримати в Держгеокадастрі. Будь-які картографічні дані, які замовлятиме громада, треба публікувати згідно із законом «Про національну інфраструктуру геопросторових даних».

6. Виставити вільні землі в оренду на земельному аукціоні, щоб збільшити надходження до місцевого бюджету.

Процедура проведення земельних аукціонів описана в статті 137 Земельного кодексу. Земельні аукціони публічні та відкриті. На сайті Держгеокадастру потенційні інвестори можуть знайти інформацію про ділянку і проведені торги з відеозаписом.

7. Знайти професійних землевпорядників. 

Це дуже важливо, зважаючи на обсяги роботи. Без цих людей розраховувати на якісне і прозоре управління землями буде складно. Навчайте їх, мотивуйте, забезпечте достойною зарплатнею.