Відповідно до ч. 1 ст. 34 Земельного кодексу України, громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Про це повідомляють фахівці uhbdp.org.

Зазначається, що частина 2 цієї ж статті передбачає, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Тобто, Земельним кодексом визначено два варіанти отримання земельних ділянок для вказаних цілей:

• а) індивідуально — громадянами за процедурою отримання земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби в оренду;
• б) у порядку загального користування — через створення органами виконавчої влади або ОМС «громадських пасовищ».

Якщо розглядати варіант Б, щодо організації громадського пасовища, то місцева рада має затвердити Положення про громадські пасовища.

В даному положенні можливо врегулювати ті питання, на які немає відповіді в чинному законодавстві. Але, в такому акті місцевої ради не можна врегулювати питання, які виходять за межі компетенції та повноважень місцевої ради, наприклад, встановлення збору за користування громадськими пасовищами, так як, відповідно до ст. 38 Закону України від 25.06.91 р. № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно. У порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, — на пільгових умовах.

Ініціатива Проекту Положення про громадські пасовища може бути внесена відповідно до ч. 13 ст. 46 Закону № 280 сільським, селищним головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, загальними зборами громадян.

Так, відповідно до ст. 8 Закону № 280, загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування у їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.

Члени територіальної громади можуть внести пропозицію місцевій раді щодо створення громадського пасовища у порядку місцевої ініціативи.

Так, відповідно до ст. 9 Закону № 280, члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким ОМС або статутом територіальної громади. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким ОМС або статутом територіальної громади.

Якщо рішення щодо організації громадського пасовища буде прийнято органом місцевого самоврядування  - сільська рада має надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (земельних ділянок) для створення громадського пасовища. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (земельних ділянок) для створення громадського пасовища (пасовищ) розробляється на підставі договору, укладеного радою з розробником документації із землеустрою. Далі розроблений проект землеустрою підлягає погодженню.

Розроблений та погоджений відповідно до законодавства проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається замовником документації із землеустрою через Центр надання адміністративних послуг державному реєстратору для здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

Після проведення вищевказаних нескладних дій (та бажання органу місцевого самоврядування виділити вам земельну ділянку для випасання худоби) жителі територіальної громади можуть сміливо користуватися виділеною земельною ділянкою.