Договір оренди чи емфітевзису не є перешкодою для укладення договору купівлі-продажу сільськогосподарської землі. Розривати такий договір, чи ні залежить від волевиявлення сторін договору.

Про це розповіла Андріана Мартинів, керуючий партнер Martyniv Law Firm, пише Економічна правда. 

«Але розірвавши договір оренди, набувач добровільно втрачає своє переважне право на придбання ділянки і вже не буде першим в черзі на купівлю», — пояснила експерт.

Юридично це означає, що у власника немає обов’язку комунікувати з ним через нотаріуса в строго визначених законом рамках, якщо виникне бажання продати землю третій особі. 

На практиці, трапляються більш прозаїчні ситуації, коли є заборона на відчуження, оскільки власник має заборгованість по кредитах, аліментах тощо. 

У деяких випадках, сума заборгованості може перевищувати в рази ціну продажу ділянки. Допустимо тут варіант, що сума такого боргу незначна, і потенційний набувач може і має бажання профінансувати погашення заборгованості.

Між таким врегулюванням та укладенням договору купівлі-продажу є часовий проміжок, коли покупець перебуває в невизначеному стані. Банально, власник може передумати продавати, або збільшити ціну продажу. 

Аби мінімізувати зрив угоди після погашення боргів продавця, зняття арештів тощо, сторони можуть укласти попередній договір купівлі-продажу, де зафіксують, що після зняття арешту в сторін буде обов’язок укласти основний договір купівлі-продажу на умовах, що ними погоджені в такому попередньому договорі. 

Чому ж за наявності таких ризиків мають місце рекомендації від нотаріусів – розірвати оренду? Це зумовлено тим, що якщо ділянка «вільна» від оренди, то відсутня необхідність передавати переважне право, реєструвати таку передачу, як обтяження, банально сторони зменшують свої витрати на такі послуги.