Верховною Радою України у другому читанні та в цілому було прийнято Законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». 

Так, згідно з прийнятим законопроєктом, власники або користувачі сільськогосподарських ділянок, які перебувають за межами населених пунктів, відтепер зобов’язані щороку сплачувати мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ), навіть якщо на цих ділянках вони нічого не вирощують. 

Про це йдеться у матеріалі «Скільки треба платити за гектар з 1 січня 2022 року — аналіз податкових змін» на Kurkul.com.  

«Ідея нового обов’язкового платежу для фермерів полягає у тому, що сума всіх сплачених податків, що сплачується за таку ділянку, не повинна бути меншою за МПЗ (з 2022 року — 4%, а з 2023-го — 5% від НГО землі). В іншому випадку, власнику землі доведеться доплачувати різницю між МПЗ та сумою сплачених податків», — йдеться у матеріалі.

Скільки доведеться платити — дізнавайтесь з прикладу.

Приміром, землевласник має пай у Вінницькій області розміром 5 га. Середня нормативна грошова оцінка землі по області дорівнює 27 184 грн/га. Відповідно, МПЗ вже наступного року становитиме загалом 5 437 грн. А з 2023 року МПЗ складе вже 6 796 грн за пай.

Фермер, що обробляє пай, або власник землі, якщо користується нею самостійно, має скласти разом всі податки, які він уже заплатив: податок на землю; податок з доходу за продаж урожаю, вирощеного на цій ділянці; податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із зарплати найманих працівників. У разі, якщо загальна сума всіх цих сплачених податків з паю буде меншою за 5 437 грн, то різницю власник або користувач с/г ділянки повинен буде доплатити.

Читайте також: На порталі Дія.Бізнес з'явилася інформація про земельну сферу

Виключення:

• від сплати МПЗ звільняються власники земельних ділянок, які станом на 01.01.2022 перебували у межах населених пунктів, або у дачних та садових кооперативах;
• порядок зарахування сплачених податків в рахунок МПЗ диференційовано між сільгосптоваровиробниками і не сільгосптоваровиробниками;
• для забезпечення справедливого нарахування МПЗ по земельних ділянках державної та недержавної форм власності, передбачено зарахування в рахунок сплати МПЗ лише 20% орендної плати за земельні ділянки, що належать до державної або комунальної власності (в першому читанні пропонувалося зараховувати повністю).

Також фізичні особи звільняються від МПЗ, якщо контролюючий орган не вручив податкове повідомлення-рішення (ППР) у відповідні строки.