Детінізація сільськогосподарських земель призведе до того, що 2-3% недобросовісних фермерів підуть з ринку.

 Такий прогноз озвучив у відео-програмі «Без Гриму» Наталії Білоусової секретар аграрного комітету, депутат із фракції «За майбутнє» Іван Чайківський.

Він нагадав, що частина українських с/г земель перебуває в «тіні». «І наше завдання сьогодні як народних депутатів – зробити все, щоб ту землю з «тіні» витягнути і щоб вона почала працювати на громади (сплачувалися податки, розвивалася інфраструктура сільських територій)», — каже він.  

Наразі парламент зайнявся законопроєктами, які детінізують земельні відносини в Україні.

Я думаю, що із завершенням децентралізації, після 25 жовтня, коли проведемо всі місцеві вибори, фактично будуть сформовані громади, настане наступний етап – передати громадам максимум повноважень з розпорядження державною землею. Наше завдання як народних депутатів – доводити: кожна громада має право на життя тільки тоді, якщо в ній всі будуть чесно платити всі податки. Не буде так, як сьогодні: ти – хороший, ти – поганий, ти обробляй землю так, а ти – так.  Після того, як це все «спливе», ви побачите, що буде відбуватися в агро. Буде ще один перерозподіл, якщо ми ухвалимо закон 3131 про оподаткування з 1 га с/г землі. 2-3% недобросовісних фермерів, які сьогодні обробляють землю в «тіні», підуть з ринку», — прогнозує секретар аграрного комітету, депутат із фракції «За майбутнє» Іван Чайківський.

Після запуску ринку у 2021 році вартість сільськогосподарської землі становитиме $1000-1500. 

Таку оцінку озвучив у відео-програмі «Без Гриму» Наталії Білоусової секретар аграрного комітету, депутат із фракції «За майбутнє» Іван Чайківський.

Водночас народний депутат не очікує, що зі стартом продажу землі відбудеться перерозподіл на аграрному ринку. «На старті ринку землі ціна 1 га коливатиметься у межах  $1000-1500…Що стосується ринку землі, думаю, найближчим часом структура його не зміниться і перерозподілу не буде. Чому? В нас сьогодні продаються корпоративні права: створив підприємство, уклав угоди – і ти можеш продати підприємство з корпоративними правами. Що може змінитися від того, що дозволять продавати землю? Нічого», – пояснює Чайківський.

Він спрогнозував розвиток ринку після запуску продажу с/г землі.

Ми розуміємо, що з серпня 2021 року буде вільний ринок для фізичних осіб – до 100 га в одні руки. Це не є щось багато і не є щось визначальне. Я думаю, що більшість фермерів, які сьогодні працюють, мають і по 500, і по 1000 га землі, яка не переоформлена, яку вони з набуттям чинності законом просто переоформлять. Крім того, ухвалення законопроєкту 2194, де передбачене першочергове право купівлі орендарем, означає, що теперішній орендар дбатиме про залишення в своєму обробітку цих земель. Відкриття ринку землі не спровокує якихось перерозподілів», – каже секретар аграрного комітету, депутат із фракції «За майбутнє» Іван Чайківський.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко розкритикував відкриття ринку землі в Україні і заявив, що ніколи не піде на приватизацію земель сільгосппризначення. 

Про це він сказав в посланні білоруському народу і Національним зборам.

«Попит на продовольство в світі зростає. Селянська праця завжди буде затребуваною. Подальший розвиток отримає і сільгоспвиробництво. Всіляко потрібно допомогти селянам. Ми будемо використовувати різні варіанти, але ніколи не підемо на приватизацію земель сільгосппризначення.

В цьому просто немає ніякої необхідності: будь-якому охочому пропонується оренда — йди, працюй, а різати землю на шматки і роздавати окремим ділкам ніхто не дасть. Подивіться на Україну з їх земельним законом: навіщо нам повторювати чужі помилки, породжувати нелегальний ринок землі і ростити кримінал?», — заявив Лукашенко.

Українські аграрії втратили мільйони гектарів дренажних земель.

Про це повідомляє golos.ua.  

У повідомленні йдеться, що, за словами голови фермерського господарства «Аделаїда» Сергія Рибалки, раніше в посушливі періоди зволожувати ґрунт на посівних площах України допомагали дренажні системи. Сьогодні держава не фінансує дренажування посівних площ.

Тому в українських аграріїв є гостра потреба в системах штучного зрошення полів. І тут держава фінансує незначну частину систем штучного зрошення.

«За Радянського Союзу Україна мала 2 млн 600 тисяч гектарів зрошуваних земель, і кілька мільйонів гектарів дренажних земель. На сьогодні дренажування закинуто, а зрошення проводиться тільки на 600 тисячах гектарів. З них 400 тисяч гектарів у Херсонській області», – сказав аграрій.

За його словами, вже протягом декількох років в Україні на дренажування немає державного фінансування.

Завданням дренажних систем було водне регулювання. Дренажні системи дозволяли зберігати вологу в ґрунті. Якщо на якійсь ділянці вологи було мало, закривали засувку, і волога залишалася в каналах. А якщо вологи в грунті було багато, то воду спускали в річки. Раніше держструктури підтримували дренажні системи в робочому стані. Зараз немає фінансування, інфраструктура вийшла з ладу, відповідно, система не працює, – пояснив він.

Українські фермери отримають пільгові умови придбання сільськогосподарської землі. 

Про це повідомила прес-служба Офісу президнета.

«Зокрема, ті, хто має господарство на землях державної власності, переданих їм у постійне користування, матимуть змогу придбати цю землю у безвідсоткову розстрочку на 10 років», — йдеться у повідомленні.

В Офісі президента зазначають, що органам місцевого самоврядування буде повернуто повноваження з управління землями місцевих громад за межами населених пунктів, яких вони були позбавлені з 1 січня 2002 року.

Земельна реформа надаватиме переваги національному малому та середньому агровиробнику. Передбачено заснування Фонду гарантування кредитів малим фермерам та Фонду розвитку сільських територій. Також буде створено національну інфраструктуру геопросторових даних, будуть заповнені «білі плями» у кадастрі», — йдеться в повідомленні.

Президент України Володимир Зеленський наголосив з нагоди Дня фермера, що без земельної реформи в України не буде шансу знову стати житницею Європи.

Цьогоріч парламент ухвалив, а я підписав низку законів, які впорядковують обіг землі, роблять його прозорим, справедливим та ефективним. Розвиток фермерства надзвичайно важливий для української економіки», — зазначив він.

У рамках розпочатої реформи у 2020 році на підтримку українських сільгоспвиробників держава виділила 4 млрд грн, буде максимально спрощено шлях коштів від бюджету до невеликого фермера.

Не потрібно буде бігати по інстанціях, збирати довідки, усувати помилки у землевпорядній документації. Достатньо просто зареєструватися в системі Аграрного реєстру, щоб отримати допомогу за програмами, визначеними урядом», — зазначають в Офісі президента.

Турецькі підприємці цікавляться змінами українського законодавства щодо ринку землі, перспективами співпраці у сфері державно-приватного партнерства та створенням індустріальних парків та зон. 

Про це розповів Надзвичайний та повноважний Посол України в Туреччині Андрій Сибіга після зустрічі з членами правління Асоціації кримськотатарських підприємців Туреччини, України, Румунії та Криму (TURKSİD), передає Укрінформ.

«З турецького боку бачу значну увагу до внесення змін до законодавства щодо ринку землі та по земельній реформі. Друге – це втілення в життя законодавства у сфері державно-приватного партнерства. І ще одне питання — створення індустріальних парків та зон», — сказав Сибіга.

За його словами, ця тема завжди звучить під час діалогу з турецькими підприємцями і викликає інтерес, бо технопарки – це майданчики, які приваблюють інвестиції, нові технології, де впроваджується новий стиль менеджменту.

Ринок землі може не запрацювати в установлений законом термін, а саме 1 липня 2021 року. 

Про це в коментарі ГолосUA повідомив глава Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко. 

«Не факт, що він запрацює з липня 2021 року, незважаючи на те, що це прописано в прийнятому законі. Ми маємо не один приклад, коли просто додатково приймалися зміни в закон з відстрочкою запуску. Ми бачимо, як Зеленський і ряд інших особистостей кажуть, що можуть бути внесені зміни в закон. Наприклад, про допуск іноземців. Якщо раніше йшлося про проведення референдуму, що власне і вписано в тіло закону, то зараз вже якось цей момент упускається. Цілком можливо, що Верховна Рада в майбутньому може прийняти ряд змін, які дозволять, наприклад, іноземним громадянам або юридичним особам все-таки купувати землю. Подвіс питання про державну землі, якої 10 мільйонів гектар. Закон як би забороняє, але наскільки я чув від різних джерел, інтерес до цієї землі є, і її будуть намагатися виводити набагато раніше, ніж вказані бар'єри», — сказав Ігор Чаленко.

Експерт розповів, що процес акумулювання земельних активів уже пішов.

Фокус йде на двох рівнях. Перший — міжнародний, де Зеленський обіцяє міжнародним кредиторам, що закон буде змінений і відповідно всі чекають якихось рішень, а з іншого боку тіньової, коли максимально оперативно акумулюють цю землю в населених пунктах. Пам'ятайте, у нас є можливість отримати по 2 га землі. Зараз за 800, за 1000 гривень набирають людей, які дають свої паспортні дані і ніколи цю землю не отримували. Вони дають свої документи і в підгодованих органах місцевого самоврядування в різних частинах України зараз дуже швидко ці паї виходять і відразу переписуються. Тобто зараз активно запущений цей процес, і поки вступить в дію закон про ринок землі, то частина землі буде акумульована. Процес запущено, — резюмував Ігор Чаленко.

Вартість 1 га сільськогосподарської  землі після відкриття ринку буде максимум $2000.

 Про це в ексклюзивному інтерв’ю АgroРolit.com розповів народний депутат, член аграрного комітету Микола Кучер.

«Сьогодні є категорія земель, яка продається. Це, коли іноземець отримав у спадщину українську землю. Він на протязі року повинен цю землю продати. Сьогодні ціна такої землі – $1500-1700 за 1 га. Я думаю, що вартість 1 га с/г землі після відкриття ринку буде максимум $2000. Що в Росії, що в Молдавії с/г землі продаються, і коштують аналогічно. Оскільки ринок землі запустили лише політично, а не економічно, то саме така ціна можлива на українську землю», – зазначив він.

Більше читайте за посиланням. 

Згідно нового законопроєкту №3131 щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції, для фізичних осіб-землевласників податкове навантаження зросте майже в 11 разів – зі 140 до 1500 грн/га у рік.

Про це йдеться у матеріалі «Вихід із тіні чи новий податковий тиск ― аналіз законопроєкту 3131 з варіантами» на Kurkul.com.

Нагадаємо, депутати з фракції «Слуга народу» зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №3131 щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції. Його основна суть — впровадження мінімальної податкової виплати з кожного гектара землі сільгосппризначення. Розмір виплати становитиме 5% від нормативної вартості землі — це близько 1400-1500 грн/га на сьогоднішній день.

Проте, у матеріалі зазначається, що у законопроекті є спірні пиатння.

«Законопроєкт 3131 може розглядатися як спроба посилення податкового тиску на власників земель сільськогосподарського призначення, землекористувачів, виробників сільгосппродукції. Аналізуючи закон, особливо відчутним удар буде для тих власників землі-фізичних осіб, які її не використовують, оскільки з огляду на пропоновані зміни, це не є підставою для звільнення від сплати податку», — йдеться у матеріалі.

Також спірним питання буде щодо власності найбільш дрібних селян, які мають до 2-х гектарів землі. Вони раніше мали пільгу. Тепер її хочуть скоротити до 50 соток. Хоча новий законопроєкт № 3131 передбачає, що якщо ти продав землю або здав в оренду, то орендар платить зобов’язання. Тож для фізичних осіб-землевласників податкове навантаження зросте майже в 11 разів – зі 140 до 1500 грн/га у рік. Люди, які орендують земельні паї, будуть змушені сплачувати за рік податків на 1260 грн більше. Враховуючи, що площа середнього земельного паю в Україні приблизно 4,3 га, для фізособи-орендаря додатковий податковий тягар складе 5,4 тис. грн на рік.

«Якщо господарство перебуває на спрощеній системі оподаткування (є платником 4-ї групи єдиного податку) і орендує 100 га, то має додатково сплатити до бюджету податків на 3,85 тис. грн, а при оренді 1000 га – на 38,5 тис. грн більше, ніж за діючою системою оподаткування. Тому тут на думку експертів, законопроєкт потребує доопрацювання», — підсумовується в матеріалі.

Президент України Володимир Зеленський пообіцяв захистити іноземні компанії, які готові укласти довгострокові контракти на оренду землі в Україні. 

Про це він повідомив під час зустрічі з представниками бізнесу Хмельницької області в середу.

За словами президента, в рамках закону кожен суб'єкт повинен мати право на придбання землі, але уряд зверне увагу на нерівні умови між вітчизняним споживачем і іноземними компаніями для того, щоб прийти до рівного консенсусу.

«Це обов'язково буде після певних рішень. Але при цьому ви повинні теж знати, що ми не могли відкрити покупку землі для всіх, включаючи іноземні компанії. Тому що, ви ж самі кажете про рівні умови. А іноземні компанії мають умови зовсім інші», — пояснив він.

Президент України нагадав, що є урядова програма, яка передбачає кредитування фермерів під 2%. Лідер країни вказав, що тільки лише після реалізації подібних пільг Україна зможе відрити свою землю для іноземців.

При цьому ми готові захищати договору тривалої оренди і іноземні компанії, які давно на нашому ринку», — підкреслив президент.

При цьому Зеленський закликав бізнес повідомляти місцевій владі про наявність будь-яких проблем.

Група депутатів «Довіра», яку пов'язують з Андрієм Веревським, хоче підвищити податок на землю, і після — «відібрати» її у фермерів під виглядом детінізації виробництва сільськогосподарської продукції (законопроект №3131). 

Про це повідомляється на Telegram-каналі Компромат.leaks.

Зазначається, що група деяких депутатів увійшла в змову з власником агрокомпанії «Кернел» Андрієм Веревським, ім'я якого нещодавно фігурувало в скандалі, пов'язаного зі смертю депутата Давиденко, що входять до депутатської групи «Довіра», створеної за фінансування Веревського.

Також повідомляється, схема дуже проста і для її впровадження Комітет ВР України з питань фінансів, податкової та митної політики розгляне на цьому тижні законопроект №3131, який внесе зміни до Податкового кодексу України. Серед авторів даного законопроекту можна побачити вихідця зі структури Веревського, нардепа від «Слуга народу» Мар'яна Заблоцького.

Насправді це чіткий план Веревського, кінцевим результатом реалізації якого, має стати голосування і прийняття необхідних правок, розроблених його депутатською групою «Довіра». Сьогодні «Довіра» контролює ставлені Веревського — депутата Кулінича», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Веревський планує збільшити податок на землю з 140 до 1400 грн з 1 га землі. Тобто — в 10 разів. 

У законі також прописано, що даний податок на землю є фіксованим, і не буде залежати від того, обробляється земля чи ні. Він вводиться для стимуляції роботи (обробки) на землі, але на ділі — податок вводиться для «розпилу» землі. Законопроект 3131 призведе до того, що прості люди не зможуть платити податок і будуть змушені продавати землю, а великі аграрії цим скористаються і збільшать свої земельні банки, при цьому великі аграрії будуть скуповувати землю за безцінь», — йдеться у повідомленні.

Законопроект 3131 є логічним продовженням відкриття ринку землі і створено з метою:

• Заробити гроші великоик аграрному бізнесу від підвищення податку на землю, який в кінцевому підсумку виявиться в кишені Веревського за рахунок дрібних фермерів.
• Створити умови, за яких ті ж дрібні фермери будуть змушені продати свою землю «за копійки» великому бізнесу.

Підписаний президентом Володимиром Зеленським закон №552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» поставить на паузу розвиток агросектору. 

Про це в інтерв'ю для AgroPolit.com повідомив експерт з інвестиційної політики, депутат 8-го скликання Владислав Голуб.

«Та редакція закону №552-ІХ, яка була ухвалена парламентом в рамках скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, не дозволить говорити про очікувані інвестиції. Ті обмеження, які там є (100 га в одні руки та низка інших), абсолютно не дозволять говорити про економічний бум, який анонсували автори закону. Ухвалення закону №552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» — більше політичне, а не економічне рішення», — пояснює він.

Владислав Голуб нагадав, що ключовим завданням №552-ІХ було політичне рішення скасувати мораторій на продаж землі, який діяв і був передбачений Земельним кодексом на вільний продаж земель сільськогосподарського призначення.

Чи потрібно його було політично скасовувати? Так, потрібно було. Це ж насправді профанація, бо ринок насправді існував навіть за умови дії мораторію. Коли беруть паї в оренду на 25 років або державну землю на 49 років – це і є ринок землі, але прихований. Тому закон №552-ІХ – не економічний інструмент, а політичне рішення, яке скасувало мораторій на ринок землі», — говорить експерт з інвестиційної політики, депутат 8-го скликання  Владислав Голуб.

Втім, очікувати капіталізації агробізнесу від прийнятого закону №552-IX не варто, переконаний він.

«Побачимо його з липня 2021 року. Але точно з 2021 року після відкриття ринку землі не буде економічного буму та капіталізації агробізнесу… Ухвалений закон про землю №552-ІХ поставить на паузу розвиток агробізнесу. У нас питання обігу земель сільськогосподарського призначення все життя було питанням політичним. Для дуже багатьох політичних сил, які намагалися маніпулювати цією темою, ухвалення закону означає те, що у них просто забрали один із таких аргументів. Але, знову ж таки, наголошую, що закон про ринок землі № 552-ІХ – це не про економіку, а виключно про політику… Давайте будемо з вами відверті: якщо ми хочемо, щоб розвивався аграрний сектор, фермерство, і захистити власника землі, це повинен бути доктринально інший законопроєкт про ринок землі», — підсумував експерт.

До Конституційного суду України звернулись 53 народні депутати з поданням щодо конституційності закону №552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення».

З текстом подання можна ознайомитись за посиланням. 

Депутати просять перевірити закон, який ухвалили в парламенті у другому читанні 31 березня, на відповідність Основному Закону.

Авторами подання – депутати із «Опозиційної платформи – За життя» Василь Німченко та Наталія Королевська, а підписали нардеп із пропрезидентської фракції «Слуга народу» Олександр Дубінський, депутат із групи «За майбутнє» Антон Яценко та позафракційний Антон Поляков.

У разі прийняття законопроєкту №3131-1, мінімальне податкове навантаження на землю сільськогосподарського призначення становитиме до 3-4% з можливістю її знизити до 1% за рахунок сплати інших податків. 

Про це у своєму блозі на АgroРolit.com написав один з авторів законопроекту №3131-1 народний депутат Іван Чайківський.

У березні 2020 року він із колегами запропонували законопроєкт №3131-1 «Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства», який має запровадити мінімальне податкове навантаження на землю сільськогосподарського призначення.

«Ми підвищуємо ставку земельного податку до 3-4%, але даємо можливість її знизити аж до 1% за рахунок сплати інших податків (ПДФО від продажу с/г продукції або ПДФО орендодавців та працівників (для платників ЄП) або єдиного податку 3-ї групи, або податку на прибуток підприємства)», – написав Чайківський.

За словами народного депутата, цей механізм, водночас, мінімально вплине на легальних сільськогосподарських товаровиробників, оскільки вони вже сплачують усі належні податки та збільшить податкове навантаження на «тіньовиків», виштовхуючи їх у легальне поле.

Підсумовуючи: після запровадження обов’язкового податку, максимальна ставка у гривні становитиме 3% НГО – 900 грн, 4% – 1200 грн. Сумарне навантаження може бути 1200-1400 грн. Для тих, хто легально працює, практично нічого не зміниться, окрім того, що зарплати та умови роботи перебуватимуть у конкурентних умовах із тими, хто досі працював у тін, – додав він.

Конституційний суд України отримав подання від 48 народних депутатів про конституційність закону про ринок землі. 

Про це повідомляє прес-служба КСУ.

«Суб'єкт права на конституційне подання вважає, що оскаржуваний закон не відповідає низці статей Конституції України», — йдеться в повідомленні.

Наголошується, що до КСУ надійшло конституційне подання 48 народних депутатів України щодо відповідності окремих положень закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення від 31 березня 2020 року № 552-IX та окремих положень Земельного кодексу України».

Текст подання за посиланням.

Автори законопроекту, який запроваджує мінімальне податкове навантаження на землю, пояснили, як він має розраховуватись.

Формулу навів голова комітету аграрної та земельної політики, автор законопроекту № 3131 Микола Сольський у коментарі AgroPolit.com для публікації Податковий мінімум на сільськогосподарські землі: як вивести з тіні 12 млн га?

«Проектом передбачається 5% від нормативної грошової оцінки. За середньої НГО 28 тис. грн з 1 га це становить 1400 грн на рік. Це означає, що власник чи орендар з 1 га (в залежності від обраної системи оподаткування) має сплатити за рік сукупно 1400 грн ПДФО, ЄСВ, військового збору, земельного податку, податку 4 групи. Якщо ж такий власник чи користувач податків не сплатив – він має доплатити до розміру поставленого податкового зобов’язання» – сказав Сольський.

З 1 липня 2021 року ціна на землю в Україні складатиме $1,5–3 тис. за 1 га і вона не падатиме. 

Про це в інтерв’ю АgroРolit.com розповів голова Держгеокадастру Денис Башлик. 

Він повідомив, що згідно із соціологічними дослідженнями, у перший рік після відкриття ринку землі лише близько 7% респондентів готові продати власну землю. Переважно це люди, які не працюють на землі і не користуються нею, наприклад, здаючи в оренду.

Денис Башлик додав, що ціна на землю зростатиме.

«Сьогодні ринок землі в особистому селянському господарстві вже відреагував. Ми бачимо, як коливаються ціни. І я думаю, що це дуже добре, коли встановлений запобіжник в нормах грошової оцінки, який не дозволить маніпулювати ціною на землю. Я думаю, що ціна на землю буде складати близько $1,5–3 тис. за га і вона не буде падати, навіть не зважаючи, що доступ до землі буде обмеженим»,  – сказав Башлик.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» № 552-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 31 березня 2020 року.

Про це повідомляє прес-служба Офісу президента.

Документ передбачає формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Закон, що його підписав Глава держави, дасть змогу забезпечити реалізацію конституційних прав громадян на вільне розпоряджання своєю власністю та створити прозорі умови для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами України.

«Це історичний момент для всіх українців і для мене особисто. Україна чекала на цей закон з часу здобуття незалежності. Це була нелегка боротьба. Але ми знали, що робимо це для українців», – зазначив Володимир Зеленський.

Зокрема, законом передбачено, що з 1 липня 2021 року право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 гектарів можуть набувати виключно громадяни України. З 1 січня 2024 року таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці. Вони зможуть купувати до 10 тисяч гектарів землі. Заборонено також продаж державних та комунальних земель. Відповідно до підписаного закону, питання, чи надавати іноземцям право купувати землю, вирішуватиметься на референдумі.

Крім того, що закон забезпечить повноцінну реалізацію права приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для громадян України, він сприятиме значному розширенню інвестиційних можливостей в аграрному секторі.

Законопроект про відкритий ринок землі 2178-10 забороняє купувати землю юридичним особам та робить неможливою концентрацію земель понад 100 га для однієї фізичної особи. Цей момент створює проблеми для господарств, які є юридичними особами, та працюють із земельним банком 100 га і більше.

Тетяна Сторожук, старший юрист практики нерухомості та будівництва «Arzinger» в ексклюзивному коментарі Kurkul.com пояснила, як на практиці будуть вирішуватися ці проблеми.

«Враховуючи наявне обмеження (100 га), придбати більше поки що буде неможливо. Скоріш за все на практиці це обмеження будуть обходити шляхом придбання земельних ділянок родичами та довіреними особами», — пояснив експерт

Щодо земельних ділянок, які заборонено придбавати юридичним особам до 1 січня 2024 р., найбільш правильним варіантом, з юридичної точки зору, буде придбання землі громадянином України з подальшою передачею землі в оренду чи емфітевзис юридичній особі, учасником/акціонером якої він є.

«Починаючи з 1 січня 2024 року таку землю можна буде внести до статутного капіталу юридичної особи. При цьому слід пам'ятати, що до схвалення відповідного рішення на референдумі, набувати у власність землю сільськогосподарського призначення зможуть лише юридичні особи, власниками яких є громадяни України, та/або держава, та/або територіальні громади», — наголосив Олександр Плотніков

Після відкриття ринку землі право на першочерговий викуп землі з розстрочкою на 10 років діятиме не для всіх осіб.

 Олександр Плотніков, керівник відділу банківського та фінансового права, керівник агропромислового сектору Head of the Agro-Industrial sector «Arzinger» в ексклюзивному коментарі Kurkul.com пояснив, що механізм стосуватиметься виключно земель державної та комунальної власності та буде доступний лише вузькому колу осіб.

«Правом такого випадку зможе скористатись доволі обмежене колом осіб,  яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року», — наголосив Олександр Плотніков

Водночас, експерт передбачає виникнення ряду проблем щодо визначення права викупу землі.

«З одного боку особа має право на викуп землі на таких умовах. Але чи безумовно зобов'язаний відповідний власник землі продавати земельну ділянку в такому випадку? Як, наприклад, можна примусити міську раду прийняти рішення про продаж земельної ділянки?», — запитує фахівець.

Прийнятий закон про вільний ринок землі не дає чіткої відповіді на яких умовах будуть заходити юридичні особи, щоб відрегулювати ринок, адже саме вони будуть найбільшими покупцями і будуть мати найбільший вплив.

Так прокоментував в ексклюзивному опитуванні для AgroPolit.com ситуацію з неопрацьованими моментами в законі 2178-10 Богдан Балагура, голова ГО «Кріпак», власник Dengoff AgroFamily.

 За словами Балагури, також залишилося невирішеним питання передачі землі державних підприємств (ДП) громадам.

Наприклад, на території громади існує ДП, то кому має передаватися земля цього підприємства – територіальній громаді чи сільській раді? Проблема полягає в тому, що до моменту запуску ринку землі територіальна реформа мала б бути закінчена. Сьогодні на це питання відповіді немає. По-друге, виникає питання, чому з цього законопроекту викреслили державні землі? Скоротили пайовий фонд: раніше говорили про 60 % для працівників, 20 % для громади і 20% для соцсфери, то зараз ця формула змінилася і не зрозуміло, чому працівники, які працювали на підприємстві довгі роки, залишилися на «пташиних правах». Тобто ДП взагалі повирізали. Також існує проблема аудиту земель цих підприємств – в Україні їх чимало, але ніхто не володіє інформацією про якість земель цих підприємств», — зауважив Богдан Балагура.

Потрібно ввести поняття пов’язаних осіб, щоб запобігти скуповуванню землі через родичів і підставні компанії. В іншому випадку, заявлене обмеження в 100 га буде фікцією.

Такою думкою з AgroPolit.com поділилася в ексклюзивному коментарі екс-очільниця Мінагрополітики Ольга Трофімцева.

 За її словами, також потрібно врегулювати питання з правом банків на купівлю землі і встановити певні обмеження, тому що саме в цій частині криється досить серйозний ризик «схем».

Також серед питань, неврегульованих законом про вільний ринок землі 2178-10, Ольга Трофімцева виділила наступні:

Неврегульованим залишається питання державних і комунальних земель, на продаж яких встановлена заборона, та залишається можливість «схем» із орендою земель аграрних ДП.

Ну і все ж, відповідно до заяв президента України, було б логічним дати доручення КМУ (через прикінцеві положення ЗУ) щодо розробки відповідного закону України про всеукраїнський референдум.

І ще один важливий аспект, який потребує врегулювання, – реальне забезпечення переважного права орендаря щодо купівлі землі, яку він орендує та обробляє.

Президент Володимир Зеленський найближчими днями може підписати закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. 

Про це заявив уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко в ефірі телеканалу Україна24.

«Президент підпише цей історичний закон в найближчі дні. Були регламентні деякі моменти в частині Верховної Ради, Голова ВР у відповідності до Конституції та закону про регламент уже підписав, президент найближчим часом виконає свій конституційний обов'язок і також підпише цей закон. Жодного сумніву в тому, що він буде підписаний, немає», — відповів він на запитання, коли глава держави підпише закон про ринок землі.

Водночас Лещенко підкреслив, що посівна кампанія нині здійснюється в плановому режимі й підписання закону, за його словами, жодним чином не впливає на ці процеси.

Він нагадав, що повноцінний старт ринку землі буде не раніше 1 липня 2021 року.

Голова Верховної ради Дмитро Разумков підписав закон про ринок землі.

Про це свідчить інформація на сайті ВР.

Документ передано на підпис президенту України Володимиру Зеленському.

Нагадаємо, що  13 квітня депутати Верховної Ради України на позачерговому засіданні відхили зареєстровані 13 проектів постанов про визнання недійсним ухвалений закон 2178-10 про обіг землі в Україні. 

Зауваження депутатів, авторів проектів постанов стосувались порушення регламенту роботи ВР під час голосування, неналежна підготовка документу до голосування, відсутність у всіх депутатів повного пакету документів, голосування після опівночі та невідповідність деяких пунктів законопроекту Конституції України.

9,75 тисячі земельних ділянок на території Криму, що належать громадянам України підпадають під заборону окупаційної влади на «іноземне» володіння, їх можуть зобов'язати продати землі. 

Про це повідомив голова так званого Державного комітету з державної реєстрації та кадастру Республіки Крим Олександр Спиридонов, передає РБК. 

Повідомляється, що у березні президент РФ Володимир Путін підписав указ, що забороняє іноземним громадянам, особам без громадянства, а також іноземним компаніям володіти земельними ділянками на більшій частині території окупованих Криму і Севастополя.

До переліку територій, на які накладаються обмеження, потрапили 19 з 25 муніципальних утворень окупованого Криму, в тому числі Євпаторія, Керч, Ялта і Судак, а також вісім з 12 муніципалітетів Севастополя.

За словами Спірідонова, в Єдиному державному реєстрі нерухомості містяться відомості об 11 572 дільницях у Криму, які перебувають у власності іноземних громадян.

Ці ділянки підпадають під заборону, оскільки розташовані на прикордонних територіях, на які поширюється президентський указ.

Заборона на володіння іноземцями землею не поширюється на Сімферополь, Джанкой, Красноперекопськ, Білогірський, Красногвардійський і Первомайський райони.

Раніше народний депутат Верховної Ради з фракції «Слуга народу» Віталій Безгін попросив владу України відреагувати на заборону Росії для іноземців володіти землею в Криму. За його словами, це обмежило в правах тих кримчан, які відмовилися отримати російський паспорт.

Як повідомила РБК партнер юридичної фірми «Прецедент консалтинг» Євгенія Завацька, по суті, у т.зв «іноземців» в Криму залишається тільки два варіанти — продати землю росіянам або перевести її у власність російської юрособи з іноземною участю.

В іншому випадку місцеві самопроголошена влада може подати позови до судів Криму і Севастополя про «спонукання продати» або «зобов'язання відчужити» землі.

При цьому, звертає увагу Завацька, залишається неясним, протягом якого періоду необхідно передати права на землю. Згідно з ч. 1 ст. 238 Цивільного кодексу РФ, це повинно відбутися протягом року з моменту виникнення права власності. Але цей термін «в реаліях півострова давно минув».

За словами Завацької, при розгляді подібних справ суди можуть зіткнутися зі складнощами, оскільки на багатьох земельних ділянках вже зведені об'єкти капітального будівництва.

Законодавець обмежує право власності на земельну ділянку, але таке обмеження не стосується об'єктів капітального будівництва, – підкреслює вона.

Верховна Рада України підтримала у другому читанні проект pакону №2370 «Про національну інфраструктуру геопросторових даних». 

Експерти назвали основні наслідки його прийняття для ринку та українців, повідомляє АgroРolit.com.

Тож, запропонований законом Геопортал передбачає:

– об’єднає в єдиний реєстр усі бази даних: про просторові дані, інфраструктуру, статистику, природні ресурси тощо; інформація буде відкритою та безкоштовною, оновлюватиметься в режимі реального часу;

– аби отримати дані, потрібно просто авторизуватися в порталі;

«Україна щороку заощаджуватиме 100 мільйонів гривень, які витрачалися через неузгодженість між різними адміністраторами кадастрів», – вважають у Всеукраїнській асоціації громад.

За словами голови Держгеокадастру Дениса Башлика, НІГД — це універсальна система, що об’єднає геопросторові дані як державного, так і приватного сектору. Участь в НІГД відкрита для кожного виробника геопросторових даних в Україні.

Башлик озвучив три ключові наслідки прийнятого депутатами закону:

Перший — стаємо ще ближчими до створення «єдиного вікна» у роботі з геопросторовими даними: можливість шукати/переглядати, а головне завантажувати на єдиній картографічній основі статистичну інформацію, дані про природні ресурси та інші. Другий — потенційні інвестори зможуть без витрачання додаткового часу та корупційної складової отримати інформацію, необхідну для аналізу та кращого планування інвестиційних проєктів в Україні. ретій — усі геопросторові дані стануть доступними користувачам безкоштовно у формі відкритих даних через єдиний геопортал НІГД, або через галузеві геопортали утримувачів геопросторових даних.

За порушення норм цього закону передбачена адміністративна відповідальність: накладення штрафу від 100-1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо протягом року порушник знову вчиняє подібні дії, то йому загрожуватиме штраф від 200-250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підстав для скасування закону про ринок землі немає, адже при розгляді відповідного закоопроєкта було витримано всі процедури і закон був ухвалений прозоро і публічно. 

Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький у інтерв’ю сайту Главком.

«Ухвалення цього закону (2178-10 — ред.) тривало з листопада минулого року, і за цим могло спостерігати усе суспільство. Усі процедури, передбачені регламентом, витримані. Всі бачили, що було 4 тис. правок до законопроекту, всі вони були розглянуті на засіданні профільного комітету – прозоро, публічно, після чого усі ці правки ставили на розгляд у Верховній Раді», — сказав Висоцький.

За його словами, вірогідність «земельного майдану» після завершення карантину близька до нуля.

Я брав участь у 17-ти регіональних земельних форумах. І скрізь від фермерів, аграріїв, пайовиків я чув, що ринок землі потрібен», — наголосив заступник міністра.

Він розповів, що від аграріїв були зауваження щодо державних та комунальних земель, щоб їх не продали задарма; лунали прохання обмежити дозволену площу земель в одні руки; просили на першому етапі не допускати юридичних осіб до купівлі земель.

Усе це виконано. Тому я впевнений, що ніяких мітингів не буде, бо до людей дослухалися. Проти закону лишаються ті опозиційні політичні сили, які в очікуванні місцевих виборів працюють над збільшенням своїх рейтингів», — наголосив Висоцький

Разом з тим, він зауважив, що закони через певний час переглядаються в усіх сферах, тому що змінюються обставини.

«Однак зараз немає підстав для скасування чи перегляду цього закону. Звісно, перегляд може бути у перспективі», — підсумував посадовець.

На позачерговому засіданні Верховна рада розгляне 13 постанов про скасування закону про ринок землі. 

Про це під час брифінгу за підсумками наради з керівництвом фракцій та груп парламенту й за участі представників уряду повідомив глава парламенту Дмитро Разумков.

Він повідомив, що позачергове засідання парламенту відбудеться 13 квітня та розпочнеться орієнтовно о 14-й.

Зазначимо, у випадку відхилення цих постанов підписання закону буде розблоковане для глави парламенту та відповідно для президента Володимира Зеленського.

Кінцевий успіх земельної реформи визначать участь юридичних осіб в обігу сільгоспземлі та проведення своєчасного референдуму щодо участі іноземців.

Про це в коментарі Інтерфакс-Україна заявив регіональний менеджер IFC (входить в структуру Світового банку) в Україні, Молдові та БІлорусі Джейсон Пеллмар.

«Саме реалізація участі юридичних осіб в обороті земель для посилення конкуренції, послаблення обмежень на кількість землі для купівлі та своєчасне проведення референдуму щодо участі в ринку іноземців будуть визначати кінцевий успіх реформи та її вплив на економіку України», — сказав Пеллмар.

Ринок землі житиме за ринковими правилами, тобто залежатиме від багатьох факторів: попит і пропозиція на землю, на зернові, аграрну продукцію на внутрішньому та світовому ринках. Основна зміна відбудеться в структурі земельного ринку країни – серед тих, хто обробляє землю. 

Про це в інтерв'ю для AgroPolit.com повідомив голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.

«Зросте кількість офіційно зареєстрованих земель, земельний ринок поступово детінізуватиметься. Виграють ті господарства, які підвищуватимуть ефективність ведення агробізнесу. Серед них зросте частка дрібних аграріїв, які стануть власниками землі, тобто у них з’явиться можливість іти в банк та кредитуватися, а відтак – нарощувати інвестиції у своє виробництво, змінювати культуру ведення бізнесу», — зазначив він.

Микола Сольський додав, що варто очікувати збільшення земельного банку в тих фермерів та середніх аграріїв, які обробляють від тисячі до 10 тис. га. Саме вони найефективніші у вирощуванні зернових. Водночас відкриються нові можливості для розвитку напрямів, які потребують тривалих коштів: зрощення, садівництво, різні нішеві культури.

Окружний адміністративний суд Києва просять заборонити підписувати та публікувати закон про ринок землі. 

Про це повідомляє прес-служба суду.

«Суд просять заборонити Голові Верховної Ради вчиняти будь-які дії спрямовані на підписання закону про ринок землі. До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла відповідна заява про забезпечення позову до подання позовної заяви», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що позивач просить ОАСК у порядку забезпечення позову заборонити Голові Верховної Ради та будь-кому із окремих депутатів та працівників апарату парламенту вчиняти будь-які  спрямовані на підписання ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», прийнятого 31 березня, його направлення на підпис Президентові та подальше офіційне опублікування Закону.

Зараз Окружний адміністративний суд міста Києва вирішує питання щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, — йдеться у повідомленні.

Протягом перших двох років після запуску ринку землі викупити можуть 1,6 млн га.

 Про це в інтерв’ю AgroPolit.com сказав голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, народний депутат («Слуга народу») Микола Сольський.

«Всі, хто обробляє землю, будуть покупцями. За нинішньої ситуації 1-2% землі вийде на ринок на продаж.  Найперше викуповуватимуться землі під емфітевзисом, тобто ці договори переоформлюватимуться у договори з покупки землі. Замість сірих механізмів оформлюватимуть прозорі договори. Протягом перших двох років після запуску ринку землі викупити можуть 1,6 млн га землі. Це якраз договори емфітевзису та довгострокова оренда», – сказав Сольський. 

Зайого словами, ціна продажу землі коливатиметься у межах плюс 10-30% до нормативної грошової оцінки. Тобто середня вартість 1 га землі по Україні становитиме $1000-1500.

У Верховній Раді України зареєстрували 13 проєктів постанов про визнання недійсним ухвалений закон 2178-10 про обіг землі в Україні.

 Про це повідомляє АgroРolit.com.

Основні зауваження депутатів – порушення регламенту роботи ВР під час голосування, неналежна підготовка документу до голосування, відсутність у всіх депутатів повного пакету документів, голосування після опівночі та невідповідність деяких пунктів законопроекту Конституції України.

Зокрема, це проекти постанов про скасування закону про біг земель № 2178-10-П9, 

№ 2178-10-П8, № 2178-10-П7, № 2178-10-П6, № 2178-10-П5, № 2178-10-П12, № 2178-10П-11, 

№ 2178-10П10, № 2178-10-П4, № 2178-10-П3, № 2178-10-П2 .

Через роки 2 млн га невитребуваних паїв українців перейдуть у комунальну власність.

Про це у своєму блозі на АgroРolit.com написав керівник організації «Центр ровитку земельних правовідносин в Україні» Леонід Корейба. 

«Критичний час «Че» по них настане вже у 2024 році. Йдеться про майже 2 млн га сільськогосподарської землі, яка перейде у комунальну власність, чим буде порушено права тих власників земельних часток (паїв), які не змогли, або не встигли оформити свої наділи належним чином», – написав Корейба.

Він пропонує подивитися у деталях, що таке невитребовка для орендарів сільськогосподарських земель та для сучасних територіальних громад.

«Для сільськогосподарського підприємства звісно, легше заключити договір із сільською радою відразу на декілька ділянок, ніж вишукувати землевласників та домовлятися окремо з кожним про вигідніші умови оренди, стараючись запропонувати більшу суму орендної плати, ніж інші навколишні орендарі, або намагатися привернути якимось іншим чином увагу до своєї агрофірми», – наголосив Корейба.

Також експерт пропонує подивитися на інший бік медалі. Зоокрема, що орендар бере на себе ряд витрат:

• на розробку технічних документацій із землеустрою;
• на формування відомостей в земельному кадастрі;
• на рестрацію речового права оренди.

По-друге, договір оренди, укладений на невитребувані земельні частки (паї), припиняється за умови появи власника паю. Якщо власник з`являться заздалегідь до збирання урожаю — орендар має виплатити  відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки, – додав Корейба.

Посли «Великої сімки» вітають прийняття в Україні законодавства про ринок землі та про банківський сектор. 

Про це йдеться у заяві групи послів G7 на офіційній сторінці у Twitter.

«Ми вітаємо прийняття законодавства для захисту ринку землі в Україні. Це важливий перший крок у досягненні ключової реформи, якої прагнула державна влада протягом десятиліть. Ми також вітаємо крок вперед, який зробила Україна щодо реформування банківського сектору, та сподіваємось на його остаточне прийняття, що зміцнить фінансовий сектор України та дозволить рухати вперед співпрацю з міжнародними фінансовими інституціями», – йдеться у заяві.

Посли також відзначили роботу Президента України Володимира Зеленського та народних депутатів від різних політичних груп, які «змогли подолати політичні розбіжності заради України».

Вже зараз має бути сформована робоча група з підготовки «кримського» розділу до земельного кодексу України з правилами земельних взаємин на звільненому від окупації півострові. 

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

«Минуло всього кілька годин, як народні депутати України ухвалили законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення»… Але вже до того, як ми побачимо цілісний текст… можемо відзначити, що авторами законопроекту, а ними на першому етапі виступили 14 народних депутатів, а десятки їхніх колег додалися при підготовці до другого читання, виписана спеціальна норма, яка регулює питання обігу земель, розташованих на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя», –   повідомив Чубаров.

З його слів, водночас, автори законопроекту, як і Верховна Рада України в цілому, ухвалюючи зміни в земельній сфері, абсолютно «проігнорували (не виключено, що свідомо) необхідність відновлення порушених в недавньому минулому майнових прав громадян, не кажучи вже про права кримськотатарського народу – корінного народу Криму».

Абсолютно правильним буде формування вже зараз робочої групи з підготовки нового – кримського – розділу до земельного кодексу України, в якому детально слід виписати правила земельних взаємин у звільненому від російських окупантів Криму, в основу яких має бути покладено право корінного кримськотатарського народу на свої землі, території і ресурси, – підкреслив голова Меджлісу.

МЕРТ розпочинає консультації з аграріями та створює робочу групу для вталення закону про обіг с/г земель.

Про це у facebook написав торговельний представник України Тарас Качка.

«Дуже важливо, що політичні сили змогли знайти консенсус, внести додаткові запобіжники в проект закону та відкрити нову сторінку в українській історії. Зараз наше головне завдання — підготуватися до відкриття ринку землі і створити всі необхідні умови для того, щоб фермер отримав доступ до кредитних ресурсів, не допустити рейдерства і встановити такі правила гри, які б дозволили створювати нові робочі місця на землі і розвиватися аграрному сектору. Ми розпочинаємо консультації з аграріями та створюємо спеціальну робочу групу по імплементації цього закону», – процитував Качка міністра економіки, сільського господарства та торгівлі Ігоря Петрашка.

Він нагадав, що до 1 січня 2024 року для громадян діятиме обмеження на набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 га.

Також – що зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності законом. Передбачається заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, вони залишаться державним стратегічним резервом.

Референдуму щодо продажу сільськогосподарської землі іноземцям планують провести до кінця 2020 року. 

Про це народний депутат й голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко заявив в ефірі програми «Свобода слова».

Він повідомив, що закон про референдум вже був на реєстрації в парламенті, але надзвичайна ситуація з коронавірусом «внесла свої корективи».

«Коли ми повернемось до нормальної роботи, спочатку зареєструємо закон «Про референдум», а потім я сподіваюсь, що до наступного року ми зможемо мати предметні відповіді і від народу», — зазначив Корнієнко.

У парламенті двома постановами намагаються заблокувати підписання законопроекту про ринок землі 2178-10 спікером Дмитром Разумковим та президентом Володимиром Зеленським.  

Скасувати результатів голосування за закон про землю від 31 березня 2020 року пропонується обома постановами від позафракційних депутатів – №2178-10-П (автор Подоляк Антон Едуардович) та №2178-10-П1 (Савчук Оксана Василівна).

Нагадаємо, що закон 2178-10 набирає чинності з 1 липня 2021 року.

Верховна Рада ухвалила закон про обіг земель сільськогосподарського призначення.

За це рішення проголосувало 259 народних депутатів.

Голосували так: Слуга народу – 206 голосів, Європейська солідарність – 23, Голос – 13, Довіра – 12, Позафракційні – 5, ОПЗЖ – 0, Батьківщина – 0, За майбутнє – 0. Президент Володимир Зеленський знаходився під час фінального голосуванні в залі. 

Згідно з оновленою версією документу, з другого півріччя 2021 року скасовується дія мораторію на продаж аграрної землі.

Відкриття ринку землі було однією з вимог продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Що передбачає закон:

Перше. У перші два роки буде діяти обмеження на купівлю землі – не більше 100 га в одні руки. З 2023 року обмеження становитиме до 10 тис га в одні руки, як було передбачено останнім проектом.

Друге. З 2021 до 2023 року право на покупку землі буде тільки у фізосіб. Юридичним особам забороняється купувати землю сільськогосподарського призначення.

Третє. В перші два роки буде діяти заборона на продаж державної землі.

Четверте. Щодо надання права іноземцям купувати землю позиція не змінилась – питання буде вирішене на референдумі. 

П'яте. Іноземцям заборонено купувати землю, що розташована ближче 50 км від державного кордону України, незважаючи на результати референдуму.

Шосте. Передбачене переважне право орендаря на купівлю. Орендар має можливість передати переважне право на придбання ділянки іншій особі, але про це повинен бути письмово повідомлений власник.

Сьоме. Мінімальна ціна – не менше нормативної грошової оцінки. До 2030 року.

МВФ відзначає значний прогрес у переговорах щодо нової програми EFF для України та наголошує на необхідності ухвалення законодавства щодо вдосконалення структури регулювання в банківському секторі, а також щодо земельної реформи. 

Про це йдеться в заяві директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої, розміщеній на офіційному сайті МВФ.

«Протягом останнього тижня було досягнуто дуже хорошого прогресу в переговорах з українською владою про нову домовленість щодо програми розширеного фінансування», — заявила Георгієва.

За її словами, Україні необхідно прийняти так званий «антиколомойський» законопроект і законопроект про ринок землі. Реалізація цих кроків могла б сприяти виділенню фінансів для України в більшому розмірі, ніж оголошувалося раніше.

Ухвалення законодавства щодо вдосконалення структури регулювання в банківському секторі, а також щодо земельної реформи дозволило б швидко просунутися вперед і завершити роботу над параметрами нового договору, з доступом до більших ресурсів, ніж передбачалося раніше», — підкреслила Георгієва.

Сьогодні кілька джерел опублікували пропозиції до змін державних видатків. В результаті таких змін земельної реформи більше не буде. А якщо буде, то не для людей і маленьких фермерів, а для великих компаній, у кого є гроші під час кризи. Про це на своїй сторінці у Facebook написав екс-міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

Він зазначив, що скасовуються:

відшкодування відсотків на кредити на закупівлю землі

фінансування фонду гарантування кредитів для закупівлі землі.

«Це означає, що фінансової підтримки для малих фермерів під час запуску ринку землі (якщо він взагалі тепер станеться) більше не буде. І знов виграють ті, у кого кращі зв’язки та більше грошей. А розвиток села відкладається на потім», — зазначив Тимофій Милованов.

Також скасовуються:

вся підтримка с/г виробникам, а саме програми підтримки тваринництва, розвитку садівництва, фермерських господарств, відшкодування витрати на с/г техніку (підтримка промисловості)

видатки на створення торгових представництв за кордоном

видатки на просування експорту 

обнуляються видатки на інвентаризацію землі

не буде грошей на профілактику захворювань тварин та препарати для дослідження цих захворювань (протиепізоотичні заходи).

І нарешті скасовується фінансування Фонду національного багатства, який мав налагодити контроль за державними підприємствами, які не будуть приватизовуватися. Тобто, корупція в цих підприємствах буде продовжуватись», — підсумував Тимофій Милованов.

Верховна рада не розглядатиме законопроект про ринок землі в другому читанні у четвер, 26 березня.

Про це розповіли джерела в Раді, передає РБК-Україна.

Так, за словами поінформованого співрозмовника, на цей час не йдеться про голосування за земельну реформу і закон про банки.

З початку роботи в Раді ІХ скликання 30 депутатів аграрного комітету зареєстрували 32 аграрних законопроекти (без врахування відкликаних).

З них 5 вже стали діючими законами. У 2020 році нардепи розробили 10 законопроектів, пов'язаних з роботою АПК, повідомляє AgroPolit.com.

Переважна більшість зареєстрованих законопроектів припадає на 2019 рік, адже третя сесія Верховної Ради України дев'ятого скликання (лютий-липень 2020 року) приречена на розгляд законопроекту про відкриття земельного ринку – законопроекту №2178–10. Народні обранці не зможуть повноцінно працювати над іншими, не менш важливими законопроектами, якщо вони вже приступили до роботи над земельним законом. 

Варто зауважити, що карантин через коронавірус також додав проблем законотворцям і скоректував роботу Верховної Ради.

Незважаючи на те, що у виробників насіння та агрохімії є різні підходи до продажу своїх товарів, сегмент дистрибуції залишиться так само затребуваним.

Таку думку висловив керівник і засновник компанії «Агро Експерт» Віталій Наріжний в інтерв'ю Latifundist.com.

«Так, зараз це модна тенденція, коли компанії-виробники переходять на прямі продажі. Ось нехай спробує та ж Corteva Agriscience замінити всіх своїх дистриб'юторів. Я не бажаю компанії нічого поганого, але думаю, що і нічого доброго з цього не вийде на українському ринку, особливо з урахуванням того, що в країні ось-ось стартує ринок землі», — сказав Віталій Наріжний.

За його словами, сільгоспвиробники розуміють, що в будь-який момент в Україні може стартувати ринок землі. На цей випадок кожен хотів би володіти великим вільним капіталом. А якщо аграрії погоджуються купувати насіння і агрохімію безпосередньо у виробника, їм потрібно максимально залучати кредитні ресурси, що веде до зростання дебіторської заборгованості перед постачальниками.

«Якщо дистриб'юторські компанії з року в рік вже навчилися з цим справлятися і воювати, то у компаній-постачальників точно немає досвіду дистрибуції. Це насправді не так легко. Анулювання дебіторки — дуже творчий процес», — заявив експерт.

Він також підкреслив, що в зазначеному питанні не можна орієнтуватися на досвід інших країн, наприклад, Італії, чи навіть Росії, де абсолютно інші рішення і логістичні, і фінансові.

«Думаю, що все ж більшість компаній зрозуміє, що їм не обійтися без дистриб'юторів. Тому у кожного з виробників буде 3, 5 або 7 дистриб'юторів, з якими вони можуть вирішувати завдання, які ставлять перед собою на українському ринку», — зазначив керівник і засновник компанії« Агро Експерт».

Інша справа, за його словами, що на українському ринку, напевно, сьогодні дистриб'юторам важче, ніж компаніям-виробникам. Тому компанії, які робили ставку чисто на дистрибуцію, найбільше постраждали.

«Тобто негнучкі гравці, які не хотіли диверсифікувати свою діяльність. Адже завдяки диверсифікації є можливість за рахунок одних напрямків «гасити пожежі» в інших напрямках діяльності», — підсумував експерт.

Уряд та парламент чекають підтвердження від МВФ виділення чергового траншу у разі проведення через Раду земельної реформи.

Про це повідомляє співрозмовник в Кабміні, передає AgroPolit.com.

За його словами, таке рішення було прийнято в Офісі президента зранку, хоче ще вночі з 16 на 17 березня такий варіант голосування за закон в цілому розглядався.

Очікується підписання меморандуму про виділення чергового траншу від МВФ після голосування за земельну реформу. Парламент в принципі готовий до цього голосування», — каже співрозмовник.

За словами джерела, уряд чекає цей транш, оскільки він допоможе посилити валютні позиції країни та іміджу в очах решти міжнародних партнерів та інвесторів України. Наразі видача кредиту затримується через те, що МВФ очікує від уряду проведення кількох реформ: запуск ринку землі, оновлений Трудовий кодекс та законопроект про заборону повернення банків колишнім власникам.

Депутати Верховної Ради України зареєстрували законопроект, який дозволяє розривати договір емфітевзису та договір оренди земельної ділянки власнику паю.

Законопроект № 3208 про прогресивні земельні відносини зареєстрували депутати Анна Скороход, Василь Німченко та Антон Поляков, повідомляє AgroPolit.com.

«Власник земельної ділянки має право достроково розірвати договір користування належної йому земельної ділянки для сільськогосподарських потреб на підставі заяви про дострокове розірвання договору користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), про що власником земельної ділянки  подається заява про включення до реєстру відомостей про розірвання договору. Заява подається не пізніше ніж за рік до визначеного власником земельної терміну розірвання договору», – вказано у тексті законопроекту.

Земельна реформа в Україні принесе три важливі зміни: повагу прав бізнесу, додатково $1 млрд в бюджет та створить можливості для розвитку галузі на майбутнє. 

Про це під час публічних дебатів «Відкриття ринку землі суперечить інтересам України» (організований «Українським інститутом майбутнього») заявив радник екс-прем’єр-міністра Олексія Гончарука Олексій Мушак, повідомляє кореспондент AgroPolit.com.

На його думку, земельна реформа складається з трьох речей: перша – права і повага, друга – гроші зараз, третя – можливості в майбутньому.

Він пояснив кожен із цих пунктів.

«Про права і повагу. Ми кажемо про економічний ріст, а без захисту інвестицій це не можливо. Не можливо отримати повагу середнього бізнесу (я вже не кажу про великий), якщо ви не поважаєте право власності простого українця, який має 4 га і кажете, що це право не повноцінне і власник не досить розумний, щоб купувати чи продавати землю. Так ми ніколи не виробимо жодного право поваги до бізнесу. Не буде інвестицій та розвитку», – переконаний він.

Запуск ринку землі принесе додатковий дохід в бюджет, переконаний Олексій Мушак. Гроші зараз – означає, що земельна реформа згенерує додатковий $1 млрд доларів в бюджет за рік. На наступний рік після запровадження реформи ви отримаєте $300 млн від оподаткування операцій купівлі/продажу землі. $400 млн від виводу ринку з «тіні», бо 60% ринку платить податки, а решта 40% – ні. Земельна реформа означає, що платити податки будуть всі. Ще $100 млн – від так званого права постійного користування на землю: воно є у фермерів, а держава від цього отримує нуль. Фермер теж не може розраховувати довгостроково на цю землю, бо вона не у його власності, а тільки у постійному користуванні. Земельна реформа пропонує викупити їм цю землю за пільговою ціною. Ще $200 млн – від наведення ладу у державних землях. Тож сумарно мінімум $1 млрд доларів надходитиме щороку в бюджет, – каже він.

Ще один резерв земельної реформи, на його думку, можливості у майбутньому.

Два роки спостерігаємо рекордний урожай зерна за і при цьому діє мораторій. Якщо все так гарно, можливо, і не варто розвивати ідею вільного ринку землі? Тут є проблема: на цих рекордах ми заробляємо дуже мало, тоді як маленька Голландія у грошовому вимірі в 5 разів більше експортує агропродукції ніж ми. Збереження мораторію – це гра в коротку , бо всі вирощують тільки технічні культури. А те що потребує довгострокового повноцінного права власності (полив, сади, ягоди, органіка) не розвивається, бо наявна лише оренда. Запуск ринку – це запуск того що генеруватиме багато грошей для майбутніх інвестицій, – говорить Мушак.

Розгляд законопроекту про ринок землі 2178-10 у парламенті переноситься на квітень 2020 року. 

Підстава – зміна регламенту роботи Ради через карантинні заходи з запобігання поширення коронавірусу, які сьогодні озвучив спікер Дмитро Разумков.

Тож Верховна Рада змінює графік роботи у зв'язку з коронавірусів і до 3 квітня 2020 року депутати працюватимуть в комітетах, пояснив Разумоков. Таким чином, два пленарні тижні (17-20 березня та 31 березня-3 квітня) перенесуть на пізніший термін. Завтра парламент збереться на позачергове засідання о 8:00, щоб проголосувати пакет заходів проти поширення коронавірусу.