Президент Білорусі Олександр Лукашенко розкритикував відкриття ринку землі в Україні і заявив, що ніколи не піде на приватизацію земель сільгосппризначення. 

Про це він сказав в посланні білоруському народу і Національним зборам.

«Попит на продовольство в світі зростає. Селянська праця завжди буде затребуваною. Подальший розвиток отримає і сільгоспвиробництво. Всіляко потрібно допомогти селянам. Ми будемо використовувати різні варіанти, але ніколи не підемо на приватизацію земель сільгосппризначення.

В цьому просто немає ніякої необхідності: будь-якому охочому пропонується оренда — йди, працюй, а різати землю на шматки і роздавати окремим ділкам ніхто не дасть. Подивіться на Україну з їх земельним законом: навіщо нам повторювати чужі помилки, породжувати нелегальний ринок землі і ростити кримінал?», — заявив Лукашенко.

Українські аграрії втратили мільйони гектарів дренажних земель.

Про це повідомляє golos.ua.  

У повідомленні йдеться, що, за словами голови фермерського господарства «Аделаїда» Сергія Рибалки, раніше в посушливі періоди зволожувати ґрунт на посівних площах України допомагали дренажні системи. Сьогодні держава не фінансує дренажування посівних площ.

Тому в українських аграріїв є гостра потреба в системах штучного зрошення полів. І тут держава фінансує незначну частину систем штучного зрошення.

«За Радянського Союзу Україна мала 2 млн 600 тисяч гектарів зрошуваних земель, і кілька мільйонів гектарів дренажних земель. На сьогодні дренажування закинуто, а зрошення проводиться тільки на 600 тисячах гектарів. З них 400 тисяч гектарів у Херсонській області», – сказав аграрій.

За його словами, вже протягом декількох років в Україні на дренажування немає державного фінансування.

Завданням дренажних систем було водне регулювання. Дренажні системи дозволяли зберігати вологу в ґрунті. Якщо на якійсь ділянці вологи було мало, закривали засувку, і волога залишалася в каналах. А якщо вологи в грунті було багато, то воду спускали в річки. Раніше держструктури підтримували дренажні системи в робочому стані. Зараз немає фінансування, інфраструктура вийшла з ладу, відповідно, система не працює, – пояснив він.

Турецькі підприємці цікавляться змінами українського законодавства щодо ринку землі, перспективами співпраці у сфері державно-приватного партнерства та створенням індустріальних парків та зон. 

Про це розповів Надзвичайний та повноважний Посол України в Туреччині Андрій Сибіга після зустрічі з членами правління Асоціації кримськотатарських підприємців Туреччини, України, Румунії та Криму (TURKSİD), передає Укрінформ.

«З турецького боку бачу значну увагу до внесення змін до законодавства щодо ринку землі та по земельній реформі. Друге – це втілення в життя законодавства у сфері державно-приватного партнерства. І ще одне питання — створення індустріальних парків та зон», — сказав Сибіга.

За його словами, ця тема завжди звучить під час діалогу з турецькими підприємцями і викликає інтерес, бо технопарки – це майданчики, які приваблюють інвестиції, нові технології, де впроваджується новий стиль менеджменту.

Ринок землі може не запрацювати в установлений законом термін, а саме 1 липня 2021 року. 

Про це в коментарі ГолосUA повідомив глава Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко. 

«Не факт, що він запрацює з липня 2021 року, незважаючи на те, що це прописано в прийнятому законі. Ми маємо не один приклад, коли просто додатково приймалися зміни в закон з відстрочкою запуску. Ми бачимо, як Зеленський і ряд інших особистостей кажуть, що можуть бути внесені зміни в закон. Наприклад, про допуск іноземців. Якщо раніше йшлося про проведення референдуму, що власне і вписано в тіло закону, то зараз вже якось цей момент упускається. Цілком можливо, що Верховна Рада в майбутньому може прийняти ряд змін, які дозволять, наприклад, іноземним громадянам або юридичним особам все-таки купувати землю. Подвіс питання про державну землі, якої 10 мільйонів гектар. Закон як би забороняє, але наскільки я чув від різних джерел, інтерес до цієї землі є, і її будуть намагатися виводити набагато раніше, ніж вказані бар'єри», — сказав Ігор Чаленко.

Експерт розповів, що процес акумулювання земельних активів уже пішов.

Фокус йде на двох рівнях. Перший — міжнародний, де Зеленський обіцяє міжнародним кредиторам, що закон буде змінений і відповідно всі чекають якихось рішень, а з іншого боку тіньової, коли максимально оперативно акумулюють цю землю в населених пунктах. Пам'ятайте, у нас є можливість отримати по 2 га землі. Зараз за 800, за 1000 гривень набирають людей, які дають свої паспортні дані і ніколи цю землю не отримували. Вони дають свої документи і в підгодованих органах місцевого самоврядування в різних частинах України зараз дуже швидко ці паї виходять і відразу переписуються. Тобто зараз активно запущений цей процес, і поки вступить в дію закон про ринок землі, то частина землі буде акумульована. Процес запущено, — резюмував Ігор Чаленко.

Підписаний президентом Володимиром Зеленським закон №552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» поставить на паузу розвиток агросектору. 

Про це в інтерв'ю для AgroPolit.com повідомив експерт з інвестиційної політики, депутат 8-го скликання Владислав Голуб.

«Та редакція закону №552-ІХ, яка була ухвалена парламентом в рамках скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, не дозволить говорити про очікувані інвестиції. Ті обмеження, які там є (100 га в одні руки та низка інших), абсолютно не дозволять говорити про економічний бум, який анонсували автори закону. Ухвалення закону №552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» — більше політичне, а не економічне рішення», — пояснює він.

Владислав Голуб нагадав, що ключовим завданням №552-ІХ було політичне рішення скасувати мораторій на продаж землі, який діяв і був передбачений Земельним кодексом на вільний продаж земель сільськогосподарського призначення.

Чи потрібно його було політично скасовувати? Так, потрібно було. Це ж насправді профанація, бо ринок насправді існував навіть за умови дії мораторію. Коли беруть паї в оренду на 25 років або державну землю на 49 років – це і є ринок землі, але прихований. Тому закон №552-ІХ – не економічний інструмент, а політичне рішення, яке скасувало мораторій на ринок землі», — говорить експерт з інвестиційної політики, депутат 8-го скликання  Владислав Голуб.

Втім, очікувати капіталізації агробізнесу від прийнятого закону №552-IX не варто, переконаний він.

«Побачимо його з липня 2021 року. Але точно з 2021 року після відкриття ринку землі не буде економічного буму та капіталізації агробізнесу… Ухвалений закон про землю №552-ІХ поставить на паузу розвиток агробізнесу. У нас питання обігу земель сільськогосподарського призначення все життя було питанням політичним. Для дуже багатьох політичних сил, які намагалися маніпулювати цією темою, ухвалення закону означає те, що у них просто забрали один із таких аргументів. Але, знову ж таки, наголошую, що закон про ринок землі № 552-ІХ – це не про економіку, а виключно про політику… Давайте будемо з вами відверті: якщо ми хочемо, щоб розвивався аграрний сектор, фермерство, і захистити власника землі, це повинен бути доктринально інший законопроєкт про ринок землі», — підсумував експерт.

До Конституційного суду України звернулись 53 народні депутати з поданням щодо конституційності закону №552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення».

З текстом подання можна ознайомитись за посиланням. 

Депутати просять перевірити закон, який ухвалили в парламенті у другому читанні 31 березня, на відповідність Основному Закону.

Авторами подання – депутати із «Опозиційної платформи – За життя» Василь Німченко та Наталія Королевська, а підписали нардеп із пропрезидентської фракції «Слуга народу» Олександр Дубінський, депутат із групи «За майбутнє» Антон Яценко та позафракційний Антон Поляков.

Від тіньової оренди землі у вигляді податків не надходить до бюджетів більш ніж 20 млрд грн на рік.

Такі оцінки озвучив у коментарі для AgroPolit.com заступник голови «Всеукраїнської аграрної Ради» Михайло Соколов.  

«Навіть якщо мінімальна оцінка 10 млн га, множимо на 1500 грн – отримаємо 15 млрд грн недоплати до бюджету. В реальності втрати становлять від 20 млрд грн несплачених податків на рік. Без урахування крадіжки ПДВ. Це ПДФО, ЄСВ, Військовий збір і податок на землю. Якщо ще ПДВ, то цифра виросте в півтора-два рази», – сказав Соколов.

В Україні запроваджено поетапне введення в дію Закону України №340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» прийнятого 5 грудня 2019 року, спрямованого на запровадження низки антирейдерських заходів та встановлення дієвих запобіжників щодо захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок.

Про це повідомляє АgroРolit.com.

Крім інших змін, з 16 липня 2020 року починають діяти нововведення, що стосуються поновлення договору оренди землі.

Законодавець, просто виключив частину 6 статті 33 з Закону України «Про оренду землі», та помістив її в новій редакції в Земельний кодекс України (надалі також – «ЗК України»), доповнивши главу 19 статтею 126-1.

Статтею 32-2 Закону України «Про внесення змін» визначено, що поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 ЗК України.

Натомість, статтею 33 Закону України «Про оренду землі», також встановлено процедуру поновлення договору оренду землі.

Відповідно до неї, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України (надалі також – «ЗК України»). За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

В свою чергу, статтею 126-1 ЗК України, встановлено, що умова про поновлення договору оренди землі має встановлюватись в самому договорі.

При цьому, якщо мова йде про земельну ділянку комунальної або державної власності, то сторонам заборонено встановлювати умову щодо поновлення договору землі, окрім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Проте, укладаючи такий договір оренди, наприклад, для цілей забудови землі, станом на момент укладення договору оренди, будівель ще, відповідно, не буде, а тому і укладати договір оренди з такою умовою немає підстав.

Більше того, відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Постановою Кабінетом Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Таким чином, сторони не можуть внести зміни до Типового договору оренди, а тому постає питання чи можливо буде поновити договір оренди землі комунальної або державної власності на новий строк за відсутності умови про його поновлення в договорі оренди.

Та чи буде в такому випадку застосовуватись частини 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі»,враховуючи, що нею передбачене переважне право на поновлення договору оренди землі незалежно від наявності умов про можливість поновити договір.

Щодо земель приватної власності, то статтею 126-1 ЗК України передбачено, що у разі якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах.

Договір вважається поновленим без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення та у разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору.

Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

У разі якщо сторона договору бажає скористатися правом відмови від поновлення договору, вона має не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подати до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Законом України «Про внесення змін» запропоновано також нову редакцію статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до неї, відомості про право користування земельною ділянкою, що припиняється після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Відомості про право користування земельною ділянкою, за умови його поновлення, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права.

У разі подання стороною договору заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору державний реєстратор виключає такі відомості з Державного реєстру прав і після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права, похідного від права власності, припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору до закінчення строку дії договору, за умови його поновлення після закінчення строку дії договору, державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Заява про державну реєстрацію припинення речового права на земельну ділянку, похідного від права власності, незалежно від наявності чи відсутності відомостей про поновлення договору може бути подана в будь-який час до припинення такого права.

Отже, Законом України «Про внесення змін» передбачені нововведення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, які є спірними та обмежуючи права орендарів, повністю захищають інтереси орендодавців, надаючи їм більше прав в частині вибору орендарів та відсутності обов’язку поновлювати договір оренди землі неодноразово з одним і тим же орендарем.

Крім того, враховуючи нововведення, може виникнути ситуація, коли орендар, користуючись переважним правом, звертається до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, а орендодавець в цей час подає заяву до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про виключення відомостей про поновлення договору. При цьому, відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» звернутись із такою заявою сторона може в будь-який час до закінчення договору оренди землі.

Скоріше за все, такі зміни спрямовані на захист прав та інтересів орендодавців – фізичних осіб, коли у відносинах оренди вони є менш захищеною стороною відносин.

Проте, у випадку укладення договору оренди землі комунальної або державної власності, незахищеною стороною є саме орендар, який крім інших обмежень, з новими положеннями законодавства, не зможе бути впевненим, що беручи земельну ділянку у користування на певний строк, наприклад, для товарного сільськогосподарського виробництва, зможе продовжити договір оренди землі, а не вимушений буде думати, що робити із засіяними перед закінченням строку дії договору полями.

Отже, узагальнюючи, які нововведення на нас чекають:

Умова про поновлення договору має бути передбачена самим договором.

При цьому, забороняється вказувати таку умову в договорах, що стосуються оренди земель комунальної та державної власності, крім випадків якщо в крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Поновити договір оренди за мовчазною згодою можливо лише у разі наявності такої можливості в договорі оренди землі. При цьому укладати додаткову угоду більше не треба, пролонгація відбуватиметься автоматично.

Нові положення не поширюватимуться на договори, укладені до набрання чинності Закону.

Скористатись своїм право на відмову у поновленні договору оренди землі, може кожна із сторін, звернувшись до державного реєстратора не пізніше, ніж за місяць до закінчення такого договору.

При цьому, відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» звернутись із такою заявою сторона може в будь-який час до закінчення договору оренди землі.

Враховуючи все вищевикладене, забігаючи наперед мусимо визнати, що нас очікує цікава судова практика.

Автори законопроекту, який запроваджує мінімальне податкове навантаження на землю, пояснили, як він має розраховуватись.

Формулу навів голова комітету аграрної та земельної політики, автор законопроекту № 3131 Микола Сольський у коментарі AgroPolit.com для публікації Податковий мінімум на сільськогосподарські землі: як вивести з тіні 12 млн га?

«Проектом передбачається 5% від нормативної грошової оцінки. За середньої НГО 28 тис. грн з 1 га це становить 1400 грн на рік. Це означає, що власник чи орендар з 1 га (в залежності від обраної системи оподаткування) має сплатити за рік сукупно 1400 грн ПДФО, ЄСВ, військового збору, земельного податку, податку 4 групи. Якщо ж такий власник чи користувач податків не сплатив – він має доплатити до розміру поставленого податкового зобов’язання» – сказав Сольський.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» № 552-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 31 березня 2020 року.

Про це повідомляє прес-служба Офісу президента.

Документ передбачає формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Закон, що його підписав Глава держави, дасть змогу забезпечити реалізацію конституційних прав громадян на вільне розпоряджання своєю власністю та створити прозорі умови для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами України.

«Це історичний момент для всіх українців і для мене особисто. Україна чекала на цей закон з часу здобуття незалежності. Це була нелегка боротьба. Але ми знали, що робимо це для українців», – зазначив Володимир Зеленський.

Зокрема, законом передбачено, що з 1 липня 2021 року право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 гектарів можуть набувати виключно громадяни України. З 1 січня 2024 року таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці. Вони зможуть купувати до 10 тисяч гектарів землі. Заборонено також продаж державних та комунальних земель. Відповідно до підписаного закону, питання, чи надавати іноземцям право купувати землю, вирішуватиметься на референдумі.

Крім того, що закон забезпечить повноцінну реалізацію права приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для громадян України, він сприятиме значному розширенню інвестиційних можливостей в аграрному секторі.

Законопроект про відкритий ринок землі 2178-10 забороняє купувати землю юридичним особам та робить неможливою концентрацію земель понад 100 га для однієї фізичної особи. Цей момент створює проблеми для господарств, які є юридичними особами, та працюють із земельним банком 100 га і більше.

Тетяна Сторожук, старший юрист практики нерухомості та будівництва «Arzinger» в ексклюзивному коментарі Kurkul.com пояснила, як на практиці будуть вирішуватися ці проблеми.

«Враховуючи наявне обмеження (100 га), придбати більше поки що буде неможливо. Скоріш за все на практиці це обмеження будуть обходити шляхом придбання земельних ділянок родичами та довіреними особами», — пояснив експерт

Щодо земельних ділянок, які заборонено придбавати юридичним особам до 1 січня 2024 р., найбільш правильним варіантом, з юридичної точки зору, буде придбання землі громадянином України з подальшою передачею землі в оренду чи емфітевзис юридичній особі, учасником/акціонером якої він є.

«Починаючи з 1 січня 2024 року таку землю можна буде внести до статутного капіталу юридичної особи. При цьому слід пам'ятати, що до схвалення відповідного рішення на референдумі, набувати у власність землю сільськогосподарського призначення зможуть лише юридичні особи, власниками яких є громадяни України, та/або держава, та/або територіальні громади», — наголосив Олександр Плотніков

Після відкриття ринку землі право на першочерговий викуп землі з розстрочкою на 10 років діятиме не для всіх осіб.

 Олександр Плотніков, керівник відділу банківського та фінансового права, керівник агропромислового сектору Head of the Agro-Industrial sector «Arzinger» в ексклюзивному коментарі Kurkul.com пояснив, що механізм стосуватиметься виключно земель державної та комунальної власності та буде доступний лише вузькому колу осіб.

«Правом такого випадку зможе скористатись доволі обмежене колом осіб,  яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року», — наголосив Олександр Плотніков

Водночас, експерт передбачає виникнення ряду проблем щодо визначення права викупу землі.

«З одного боку особа має право на викуп землі на таких умовах. Але чи безумовно зобов'язаний відповідний власник землі продавати земельну ділянку в такому випадку? Як, наприклад, можна примусити міську раду прийняти рішення про продаж земельної ділянки?», — запитує фахівець.

Прийнятий закон про вільний ринок землі не дає чіткої відповіді на яких умовах будуть заходити юридичні особи, щоб відрегулювати ринок, адже саме вони будуть найбільшими покупцями і будуть мати найбільший вплив.

Так прокоментував в ексклюзивному опитуванні для AgroPolit.com ситуацію з неопрацьованими моментами в законі 2178-10 Богдан Балагура, голова ГО «Кріпак», власник Dengoff AgroFamily.

 За словами Балагури, також залишилося невирішеним питання передачі землі державних підприємств (ДП) громадам.

Наприклад, на території громади існує ДП, то кому має передаватися земля цього підприємства – територіальній громаді чи сільській раді? Проблема полягає в тому, що до моменту запуску ринку землі територіальна реформа мала б бути закінчена. Сьогодні на це питання відповіді немає. По-друге, виникає питання, чому з цього законопроекту викреслили державні землі? Скоротили пайовий фонд: раніше говорили про 60 % для працівників, 20 % для громади і 20% для соцсфери, то зараз ця формула змінилася і не зрозуміло, чому працівники, які працювали на підприємстві довгі роки, залишилися на «пташиних правах». Тобто ДП взагалі повирізали. Також існує проблема аудиту земель цих підприємств – в Україні їх чимало, але ніхто не володіє інформацією про якість земель цих підприємств», — зауважив Богдан Балагура.

Потрібно ввести поняття пов’язаних осіб, щоб запобігти скуповуванню землі через родичів і підставні компанії. В іншому випадку, заявлене обмеження в 100 га буде фікцією.

Такою думкою з AgroPolit.com поділилася в ексклюзивному коментарі екс-очільниця Мінагрополітики Ольга Трофімцева.

 За її словами, також потрібно врегулювати питання з правом банків на купівлю землі і встановити певні обмеження, тому що саме в цій частині криється досить серйозний ризик «схем».

Також серед питань, неврегульованих законом про вільний ринок землі 2178-10, Ольга Трофімцева виділила наступні:

Неврегульованим залишається питання державних і комунальних земель, на продаж яких встановлена заборона, та залишається можливість «схем» із орендою земель аграрних ДП.

Ну і все ж, відповідно до заяв президента України, було б логічним дати доручення КМУ (через прикінцеві положення ЗУ) щодо розробки відповідного закону України про всеукраїнський референдум.

І ще один важливий аспект, який потребує врегулювання, – реальне забезпечення переважного права орендаря щодо купівлі землі, яку він орендує та обробляє.

Президент Володимир Зеленський найближчими днями може підписати закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. 

Про це заявив уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко в ефірі телеканалу Україна24.

«Президент підпише цей історичний закон в найближчі дні. Були регламентні деякі моменти в частині Верховної Ради, Голова ВР у відповідності до Конституції та закону про регламент уже підписав, президент найближчим часом виконає свій конституційний обов'язок і також підпише цей закон. Жодного сумніву в тому, що він буде підписаний, немає», — відповів він на запитання, коли глава держави підпише закон про ринок землі.

Водночас Лещенко підкреслив, що посівна кампанія нині здійснюється в плановому режимі й підписання закону, за його словами, жодним чином не впливає на ці процеси.

Він нагадав, що повноцінний старт ринку землі буде не раніше 1 липня 2021 року.

Голова Верховної ради Дмитро Разумков підписав закон про ринок землі.

Про це свідчить інформація на сайті ВР.

Документ передано на підпис президенту України Володимиру Зеленському.

Нагадаємо, що  13 квітня депутати Верховної Ради України на позачерговому засіданні відхили зареєстровані 13 проектів постанов про визнання недійсним ухвалений закон 2178-10 про обіг землі в Україні. 

Зауваження депутатів, авторів проектів постанов стосувались порушення регламенту роботи ВР під час голосування, неналежна підготовка документу до голосування, відсутність у всіх депутатів повного пакету документів, голосування після опівночі та невідповідність деяких пунктів законопроекту Конституції України.

Верховна Рада України підтримала у другому читанні проект pакону №2370 «Про національну інфраструктуру геопросторових даних». 

Експерти назвали основні наслідки його прийняття для ринку та українців, повідомляє АgroРolit.com.

Тож, запропонований законом Геопортал передбачає:

– об’єднає в єдиний реєстр усі бази даних: про просторові дані, інфраструктуру, статистику, природні ресурси тощо; інформація буде відкритою та безкоштовною, оновлюватиметься в режимі реального часу;

– аби отримати дані, потрібно просто авторизуватися в порталі;

«Україна щороку заощаджуватиме 100 мільйонів гривень, які витрачалися через неузгодженість між різними адміністраторами кадастрів», – вважають у Всеукраїнській асоціації громад.

За словами голови Держгеокадастру Дениса Башлика, НІГД — це універсальна система, що об’єднає геопросторові дані як державного, так і приватного сектору. Участь в НІГД відкрита для кожного виробника геопросторових даних в Україні.

Башлик озвучив три ключові наслідки прийнятого депутатами закону:

Перший — стаємо ще ближчими до створення «єдиного вікна» у роботі з геопросторовими даними: можливість шукати/переглядати, а головне завантажувати на єдиній картографічній основі статистичну інформацію, дані про природні ресурси та інші. Другий — потенційні інвестори зможуть без витрачання додаткового часу та корупційної складової отримати інформацію, необхідну для аналізу та кращого планування інвестиційних проєктів в Україні. ретій — усі геопросторові дані стануть доступними користувачам безкоштовно у формі відкритих даних через єдиний геопортал НІГД, або через галузеві геопортали утримувачів геопросторових даних.

За порушення норм цього закону передбачена адміністративна відповідальність: накладення штрафу від 100-1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо протягом року порушник знову вчиняє подібні дії, то йому загрожуватиме штраф від 200-250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підстав для скасування закону про ринок землі немає, адже при розгляді відповідного закоопроєкта було витримано всі процедури і закон був ухвалений прозоро і публічно. 

Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький у інтерв’ю сайту Главком.

«Ухвалення цього закону (2178-10 — ред.) тривало з листопада минулого року, і за цим могло спостерігати усе суспільство. Усі процедури, передбачені регламентом, витримані. Всі бачили, що було 4 тис. правок до законопроекту, всі вони були розглянуті на засіданні профільного комітету – прозоро, публічно, після чого усі ці правки ставили на розгляд у Верховній Раді», — сказав Висоцький.

За його словами, вірогідність «земельного майдану» після завершення карантину близька до нуля.

Я брав участь у 17-ти регіональних земельних форумах. І скрізь від фермерів, аграріїв, пайовиків я чув, що ринок землі потрібен», — наголосив заступник міністра.

Він розповів, що від аграріїв були зауваження щодо державних та комунальних земель, щоб їх не продали задарма; лунали прохання обмежити дозволену площу земель в одні руки; просили на першому етапі не допускати юридичних осіб до купівлі земель.

Усе це виконано. Тому я впевнений, що ніяких мітингів не буде, бо до людей дослухалися. Проти закону лишаються ті опозиційні політичні сили, які в очікуванні місцевих виборів працюють над збільшенням своїх рейтингів», — наголосив Висоцький

Разом з тим, він зауважив, що закони через певний час переглядаються в усіх сферах, тому що змінюються обставини.

«Однак зараз немає підстав для скасування чи перегляду цього закону. Звісно, перегляд може бути у перспективі», — підсумував посадовець.

На позачерговому засіданні Верховна рада розгляне 13 постанов про скасування закону про ринок землі. 

Про це під час брифінгу за підсумками наради з керівництвом фракцій та груп парламенту й за участі представників уряду повідомив глава парламенту Дмитро Разумков.

Він повідомив, що позачергове засідання парламенту відбудеться 13 квітня та розпочнеться орієнтовно о 14-й.

Зазначимо, у випадку відхилення цих постанов підписання закону буде розблоковане для глави парламенту та відповідно для президента Володимира Зеленського.

Кінцевий успіх земельної реформи визначать участь юридичних осіб в обігу сільгоспземлі та проведення своєчасного референдуму щодо участі іноземців.

Про це в коментарі Інтерфакс-Україна заявив регіональний менеджер IFC (входить в структуру Світового банку) в Україні, Молдові та БІлорусі Джейсон Пеллмар.

«Саме реалізація участі юридичних осіб в обороті земель для посилення конкуренції, послаблення обмежень на кількість землі для купівлі та своєчасне проведення референдуму щодо участі в ринку іноземців будуть визначати кінцевий успіх реформи та її вплив на економіку України», — сказав Пеллмар.

Ринок землі житиме за ринковими правилами, тобто залежатиме від багатьох факторів: попит і пропозиція на землю, на зернові, аграрну продукцію на внутрішньому та світовому ринках. Основна зміна відбудеться в структурі земельного ринку країни – серед тих, хто обробляє землю. 

Про це в інтерв'ю для AgroPolit.com повідомив голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.

«Зросте кількість офіційно зареєстрованих земель, земельний ринок поступово детінізуватиметься. Виграють ті господарства, які підвищуватимуть ефективність ведення агробізнесу. Серед них зросте частка дрібних аграріїв, які стануть власниками землі, тобто у них з’явиться можливість іти в банк та кредитуватися, а відтак – нарощувати інвестиції у своє виробництво, змінювати культуру ведення бізнесу», — зазначив він.

Микола Сольський додав, що варто очікувати збільшення земельного банку в тих фермерів та середніх аграріїв, які обробляють від тисячі до 10 тис. га. Саме вони найефективніші у вирощуванні зернових. Водночас відкриються нові можливості для розвитку напрямів, які потребують тривалих коштів: зрощення, садівництво, різні нішеві культури.

Протягом перших двох років після запуску ринку землі викупити можуть 1,6 млн га.

 Про це в інтерв’ю AgroPolit.com сказав голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, народний депутат («Слуга народу») Микола Сольський.

«Всі, хто обробляє землю, будуть покупцями. За нинішньої ситуації 1-2% землі вийде на ринок на продаж.  Найперше викуповуватимуться землі під емфітевзисом, тобто ці договори переоформлюватимуться у договори з покупки землі. Замість сірих механізмів оформлюватимуть прозорі договори. Протягом перших двох років після запуску ринку землі викупити можуть 1,6 млн га землі. Це якраз договори емфітевзису та довгострокова оренда», – сказав Сольський. 

Зайого словами, ціна продажу землі коливатиметься у межах плюс 10-30% до нормативної грошової оцінки. Тобто середня вартість 1 га землі по Україні становитиме $1000-1500.

Через роки 2 млн га невитребуваних паїв українців перейдуть у комунальну власність.

Про це у своєму блозі на АgroРolit.com написав керівник організації «Центр ровитку земельних правовідносин в Україні» Леонід Корейба. 

«Критичний час «Че» по них настане вже у 2024 році. Йдеться про майже 2 млн га сільськогосподарської землі, яка перейде у комунальну власність, чим буде порушено права тих власників земельних часток (паїв), які не змогли, або не встигли оформити свої наділи належним чином», – написав Корейба.

Він пропонує подивитися у деталях, що таке невитребовка для орендарів сільськогосподарських земель та для сучасних територіальних громад.

«Для сільськогосподарського підприємства звісно, легше заключити договір із сільською радою відразу на декілька ділянок, ніж вишукувати землевласників та домовлятися окремо з кожним про вигідніші умови оренди, стараючись запропонувати більшу суму орендної плати, ніж інші навколишні орендарі, або намагатися привернути якимось іншим чином увагу до своєї агрофірми», – наголосив Корейба.

Також експерт пропонує подивитися на інший бік медалі. Зоокрема, що орендар бере на себе ряд витрат:

• на розробку технічних документацій із землеустрою;
• на формування відомостей в земельному кадастрі;
• на рестрацію речового права оренди.

По-друге, договір оренди, укладений на невитребувані земельні частки (паї), припиняється за умови появи власника паю. Якщо власник з`являться заздалегідь до збирання урожаю — орендар має виплатити  відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки, – додав Корейба.

Посли «Великої сімки» вітають прийняття в Україні законодавства про ринок землі та про банківський сектор. 

Про це йдеться у заяві групи послів G7 на офіційній сторінці у Twitter.

«Ми вітаємо прийняття законодавства для захисту ринку землі в Україні. Це важливий перший крок у досягненні ключової реформи, якої прагнула державна влада протягом десятиліть. Ми також вітаємо крок вперед, який зробила Україна щодо реформування банківського сектору, та сподіваємось на його остаточне прийняття, що зміцнить фінансовий сектор України та дозволить рухати вперед співпрацю з міжнародними фінансовими інституціями», – йдеться у заяві.

Посли також відзначили роботу Президента України Володимира Зеленського та народних депутатів від різних політичних груп, які «змогли подолати політичні розбіжності заради України».

МЕРТ розпочинає консультації з аграріями та створює робочу групу для вталення закону про обіг с/г земель.

Про це у facebook написав торговельний представник України Тарас Качка.

«Дуже важливо, що політичні сили змогли знайти консенсус, внести додаткові запобіжники в проект закону та відкрити нову сторінку в українській історії. Зараз наше головне завдання — підготуватися до відкриття ринку землі і створити всі необхідні умови для того, щоб фермер отримав доступ до кредитних ресурсів, не допустити рейдерства і встановити такі правила гри, які б дозволили створювати нові робочі місця на землі і розвиватися аграрному сектору. Ми розпочинаємо консультації з аграріями та створюємо спеціальну робочу групу по імплементації цього закону», – процитував Качка міністра економіки, сільського господарства та торгівлі Ігоря Петрашка.

Він нагадав, що до 1 січня 2024 року для громадян діятиме обмеження на набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 га.

Також – що зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності законом. Передбачається заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, вони залишаться державним стратегічним резервом.

У парламенті двома постановами намагаються заблокувати підписання законопроекту про ринок землі 2178-10 спікером Дмитром Разумковим та президентом Володимиром Зеленським.  

Скасувати результатів голосування за закон про землю від 31 березня 2020 року пропонується обома постановами від позафракційних депутатів – №2178-10-П (автор Подоляк Антон Едуардович) та №2178-10-П1 (Савчук Оксана Василівна).

Нагадаємо, що закон 2178-10 набирає чинності з 1 липня 2021 року.

Верховна Рада ухвалила закон про обіг земель сільськогосподарського призначення.

За це рішення проголосувало 259 народних депутатів.

Голосували так: Слуга народу – 206 голосів, Європейська солідарність – 23, Голос – 13, Довіра – 12, Позафракційні – 5, ОПЗЖ – 0, Батьківщина – 0, За майбутнє – 0. Президент Володимир Зеленський знаходився під час фінального голосуванні в залі. 

Згідно з оновленою версією документу, з другого півріччя 2021 року скасовується дія мораторію на продаж аграрної землі.

Відкриття ринку землі було однією з вимог продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Що передбачає закон:

Перше. У перші два роки буде діяти обмеження на купівлю землі – не більше 100 га в одні руки. З 2023 року обмеження становитиме до 10 тис га в одні руки, як було передбачено останнім проектом.

Друге. З 2021 до 2023 року право на покупку землі буде тільки у фізосіб. Юридичним особам забороняється купувати землю сільськогосподарського призначення.

Третє. В перші два роки буде діяти заборона на продаж державної землі.

Четверте. Щодо надання права іноземцям купувати землю позиція не змінилась – питання буде вирішене на референдумі. 

П'яте. Іноземцям заборонено купувати землю, що розташована ближче 50 км від державного кордону України, незважаючи на результати референдуму.

Шосте. Передбачене переважне право орендаря на купівлю. Орендар має можливість передати переважне право на придбання ділянки іншій особі, але про це повинен бути письмово повідомлений власник.

Сьоме. Мінімальна ціна – не менше нормативної грошової оцінки. До 2030 року.

МВФ відзначає значний прогрес у переговорах щодо нової програми EFF для України та наголошує на необхідності ухвалення законодавства щодо вдосконалення структури регулювання в банківському секторі, а також щодо земельної реформи. 

Про це йдеться в заяві директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої, розміщеній на офіційному сайті МВФ.

«Протягом останнього тижня було досягнуто дуже хорошого прогресу в переговорах з українською владою про нову домовленість щодо програми розширеного фінансування», — заявила Георгієва.

За її словами, Україні необхідно прийняти так званий «антиколомойський» законопроект і законопроект про ринок землі. Реалізація цих кроків могла б сприяти виділенню фінансів для України в більшому розмірі, ніж оголошувалося раніше.

Ухвалення законодавства щодо вдосконалення структури регулювання в банківському секторі, а також щодо земельної реформи дозволило б швидко просунутися вперед і завершити роботу над параметрами нового договору, з доступом до більших ресурсів, ніж передбачалося раніше», — підкреслила Георгієва.

Сьогодні кілька джерел опублікували пропозиції до змін державних видатків. В результаті таких змін земельної реформи більше не буде. А якщо буде, то не для людей і маленьких фермерів, а для великих компаній, у кого є гроші під час кризи. Про це на своїй сторінці у Facebook написав екс-міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

Він зазначив, що скасовуються:

відшкодування відсотків на кредити на закупівлю землі

фінансування фонду гарантування кредитів для закупівлі землі.

«Це означає, що фінансової підтримки для малих фермерів під час запуску ринку землі (якщо він взагалі тепер станеться) більше не буде. І знов виграють ті, у кого кращі зв’язки та більше грошей. А розвиток села відкладається на потім», — зазначив Тимофій Милованов.

Також скасовуються:

вся підтримка с/г виробникам, а саме програми підтримки тваринництва, розвитку садівництва, фермерських господарств, відшкодування витрати на с/г техніку (підтримка промисловості)

видатки на створення торгових представництв за кордоном

видатки на просування експорту 

обнуляються видатки на інвентаризацію землі

не буде грошей на профілактику захворювань тварин та препарати для дослідження цих захворювань (протиепізоотичні заходи).

І нарешті скасовується фінансування Фонду національного багатства, який мав налагодити контроль за державними підприємствами, які не будуть приватизовуватися. Тобто, корупція в цих підприємствах буде продовжуватись», — підсумував Тимофій Милованов.

Верховна рада не розглядатиме законопроект про ринок землі в другому читанні у четвер, 26 березня.

Про це розповіли джерела в Раді, передає РБК-Україна.

Так, за словами поінформованого співрозмовника, на цей час не йдеться про голосування за земельну реформу і закон про банки.

З початку роботи в Раді ІХ скликання 30 депутатів аграрного комітету зареєстрували 32 аграрних законопроекти (без врахування відкликаних).

З них 5 вже стали діючими законами. У 2020 році нардепи розробили 10 законопроектів, пов'язаних з роботою АПК, повідомляє AgroPolit.com.

Переважна більшість зареєстрованих законопроектів припадає на 2019 рік, адже третя сесія Верховної Ради України дев'ятого скликання (лютий-липень 2020 року) приречена на розгляд законопроекту про відкриття земельного ринку – законопроекту №2178–10. Народні обранці не зможуть повноцінно працювати над іншими, не менш важливими законопроектами, якщо вони вже приступили до роботи над земельним законом. 

Варто зауважити, що карантин через коронавірус також додав проблем законотворцям і скоректував роботу Верховної Ради.

Уряд та парламент чекають підтвердження від МВФ виділення чергового траншу у разі проведення через Раду земельної реформи.

Про це повідомляє співрозмовник в Кабміні, передає AgroPolit.com.

За його словами, таке рішення було прийнято в Офісі президента зранку, хоче ще вночі з 16 на 17 березня такий варіант голосування за закон в цілому розглядався.

Очікується підписання меморандуму про виділення чергового траншу від МВФ після голосування за земельну реформу. Парламент в принципі готовий до цього голосування», — каже співрозмовник.

За словами джерела, уряд чекає цей транш, оскільки він допоможе посилити валютні позиції країни та іміджу в очах решти міжнародних партнерів та інвесторів України. Наразі видача кредиту затримується через те, що МВФ очікує від уряду проведення кількох реформ: запуск ринку землі, оновлений Трудовий кодекс та законопроект про заборону повернення банків колишнім власникам.

Земельна реформа буде завершена, а уряд покращуватиме комунікацію із суспільством щодо чутливих питань реформи.

Про це у розмові з журналістом видання Bloomberg повідомив президент України Володимир Зеленський.

«Земельна реформа – це реформа і президента, і уряду – ми всі несемо відповідальність. Найскладніша реформа, тому що впродовж майже 30 років ніхто не міг навіть почати обговорення законопроекту (про ринок земель сільськогосподарського призначення. – ред.) у комітетах. Ми закінчимо цю реформу», – сказав він.

Володимир Зеленський зазначив, що голосування за законопроект про ринок землі у другому читанні – це лише перший етап земельної реформи. Надалі необхідно ухвалити закон про референдум і впорядкувати земельні кадастри.

Також президент вважає за доцільне відновити Міністерство аграрної політики.

Адже коли така складна річ, як земельна реформа, – потрібні окремі люди в Україні, окрема інституція. Це має говорити й робити профільний міністр», – зазначив глава держави.

Водночас президент переконаний, що, попри опір опозиції та блокування «спамом» правок, закон про ринок земель сільськогосподарського призначення буде ухвалений Верховною Радою.

Це справді найскладніший законопроект. У нас там тисячі правок. Ми можемо лише вимагати й працювати», – наголосив Володимир Зеленський.