Детінізація сільськогосподарських земель призведе до того, що 2-3% недобросовісних фермерів підуть з ринку.

 Такий прогноз озвучив у відео-програмі «Без Гриму» Наталії Білоусової секретар аграрного комітету, депутат із фракції «За майбутнє» Іван Чайківський.

Він нагадав, що частина українських с/г земель перебуває в «тіні». «І наше завдання сьогодні як народних депутатів – зробити все, щоб ту землю з «тіні» витягнути і щоб вона почала працювати на громади (сплачувалися податки, розвивалася інфраструктура сільських територій)», — каже він.  

Наразі парламент зайнявся законопроєктами, які детінізують земельні відносини в Україні.

Я думаю, що із завершенням децентралізації, після 25 жовтня, коли проведемо всі місцеві вибори, фактично будуть сформовані громади, настане наступний етап – передати громадам максимум повноважень з розпорядження державною землею. Наше завдання як народних депутатів – доводити: кожна громада має право на життя тільки тоді, якщо в ній всі будуть чесно платити всі податки. Не буде так, як сьогодні: ти – хороший, ти – поганий, ти обробляй землю так, а ти – так.  Після того, як це все «спливе», ви побачите, що буде відбуватися в агро. Буде ще один перерозподіл, якщо ми ухвалимо закон 3131 про оподаткування з 1 га с/г землі. 2-3% недобросовісних фермерів, які сьогодні обробляють землю в «тіні», підуть з ринку», — прогнозує секретар аграрного комітету, депутат із фракції «За майбутнє» Іван Чайківський.

У зв’язку зі зміною адміністративно-територіального устрою України виникає потреба в зміні структури Держгеокадастру та його структурних підрозділів. 

Про це на своїй сторінці у facebook написав голова Держгеокадастру Роман Лещенко.

«Є декілька варіантів можливих рішень із новою структурою обласних управлінь. Та логічною і реально діючою, я як Голова Держгеокадастру, бачу наступну.

За даними Лещенка, на базі новоутворених районів створити управління у районі головних управлінь Держгеокадастру в областях, з центром у новоутвореному районному центрі.

На базі районів, які ліквідувались створити відділи (з невеликим штатом), які будуть структурними підрозділами управлінь», – написав він.

Чиновник назвав переваги такої структури:

1. зручність та орієнтованість місцевого населення до звичного місце розташування відділів;

2. наявність спеціалістів, які проживають на даній території та знають специфіку району/міста;

3. наявність приміщень (власних або орендованих);

4. наявність архівів документації із землеустрою (не потрібно їх переміщати до інших приміщень);

Дану ідею відпрацювали на прикладі Вінницької області. Даний крок хотів би обговорити із громадськістю та почути плюси і мінуси, обгрунтовані зауваження, якщо такі є, – зазначив Лещенко.

Після запуску ринку у 2021 році вартість сільськогосподарської землі становитиме $1000-1500. 

Таку оцінку озвучив у відео-програмі «Без Гриму» Наталії Білоусової секретар аграрного комітету, депутат із фракції «За майбутнє» Іван Чайківський.

Водночас народний депутат не очікує, що зі стартом продажу землі відбудеться перерозподіл на аграрному ринку. «На старті ринку землі ціна 1 га коливатиметься у межах  $1000-1500…Що стосується ринку землі, думаю, найближчим часом структура його не зміниться і перерозподілу не буде. Чому? В нас сьогодні продаються корпоративні права: створив підприємство, уклав угоди – і ти можеш продати підприємство з корпоративними правами. Що може змінитися від того, що дозволять продавати землю? Нічого», – пояснює Чайківський.

Він спрогнозував розвиток ринку після запуску продажу с/г землі.

Ми розуміємо, що з серпня 2021 року буде вільний ринок для фізичних осіб – до 100 га в одні руки. Це не є щось багато і не є щось визначальне. Я думаю, що більшість фермерів, які сьогодні працюють, мають і по 500, і по 1000 га землі, яка не переоформлена, яку вони з набуттям чинності законом просто переоформлять. Крім того, ухвалення законопроєкту 2194, де передбачене першочергове право купівлі орендарем, означає, що теперішній орендар дбатиме про залишення в своєму обробітку цих земель. Відкриття ринку землі не спровокує якихось перерозподілів», – каже секретар аграрного комітету, депутат із фракції «За майбутнє» Іван Чайківський.

Мешканка села на Волині безкоштовно отримала землю вартістю 20 мільйонів гривень. Про це повідомляє телеграм-канал vse_hody_zapisany. Автори допису заявляють, що мають документальні докази передачі величезної ділянки землі біля Шацьких озер у власність мешканки з села Четвертня.

До нас потрапили документи, які говорять про те, що Валентина Іванівна Климець, родом із села Четвертня Маневицького району, в серпні минулого року безкоштовно отримала ділянку 2 га землі поряд з однією із найбільш впізнаваних пам'яток Волині – озером Острівянське. Слід зазначити, що земля в тому районі дуже дорога. Наприклад, ділянка в 10 соток коштуватиме близько мільйона гривень», – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що голова Держгеокадастру Роман Лещенко, звітуючи про результати першого місяця роботи на посаді, заявив про результати технічного аудиту державних земель, які видавалася за схемою безоплатної приватизації за останні 7 років.

У Держгеокадастрі підготували проміжні результати технічного аудиту державних земель, які видавалася за схемою безоплатної приватизації за останні 7 років.

«Сьогодні наша команда вже сформувала відповідний реєстр із переліком громадян України, які з 2013 року отримали в режимі безоплатної приватизації земельної ділянки до 2 гектарів землі. Фактично йдеться про створення єдиного реєстру первинного набувача в системі земельного кадастру України», – зазначив Роман Лещенко.

Менше 5% посівів зернових та олійних культур вирощуються селянам/одноосібниками. 

Про це свідчать результати супутникового моніторингу, проведеного Світовим банком, повідомляє заступник міністра економіки Тарас Висоцький.

«Це вкотре підтверджує факт, що близько 8 млн. га тіньового обробітку землі здійснює організований бізнес, не сплачуючи при цьому податків», — зазначив він.

Згідно із дослідженням, посівні площі на території України, станом на 2019 рік 29, 429 млн га, з них одноосібники обробляють поля розміром менше 5 га. 

Після проведення Держгеокадастром аудиту не багато земель вдастся передати у  державну власність. Мета  аудиту – наведення ладу в самому Держгеокадастрі.

 Про заявив експерт у галузі земельного права Віктор Кобилянський в ефірі ukr.radio.  

Факти подвійної приватизації, каже він, важко простежити.

«Відомі факти, коли людина тричі міняла прізвище, і чотири рази під різними прізвищами ставала власником земельних ділянок. Насправді ж, люди, які «набирають» земель, ними не користуються. У них інша мета — гроші. Вони віддають цю землю в оренду. І за ці роки ми зрозуміли, що приватизація землі в Україні — не прозора. І фахівці зараз говорять про скасування в Україні інституту безоплатної приватизації. Бо вона несправедлива. Ці ж два гектари можна взяти в Конча-Заспі і десь на Кіровоградщині на забруднених землях», – наголосив експерт.

За його словами, треба подивитися, за яких чиновників це робилося, кого необхідно відверто звільняти, на кого подавати матеріали до правоохоронних органів.

Але, за результатами аудиту повернуті землі назад просто так не вийде. Бо Держгеокадастр не може подавати до суду сам на себе. Треба, щоб це зробила прокуратура, але кожна справа — індивідуальна. Зробити, щоб це було масово і швидко. Кожен досвідчений адвокат таку справу затягне на пару років, а за ці пару років людина продасть свою земельну ділянку, потім ще раз перепродасть. І останній власник цю землю копив цілком законно. І це створює проблеми. І саме на ці землі у нас мораторію немає. Вони вільно продаються, – сказав він.

Віктор Кобилянський не вірить у те, що багато земель вдастся в результаті аудиту у державну власність. За його словами, сьогодні кадастр не показує де є вільні земельні ділянки.

Те, що на публічній кадастровій карті не позначено блакитним кольором теоретично вільне. Як вибирати, треба прийти на конкретне місце, переконатися, що її ніхто не обробляє, а, якщо обробляє, то на якій підставі. Ми сподіваємося, що цей аудит виявить конкретні випадки, коли землями державної власності користується хтось без відповідного оформлення. Таких випадків багато. Він платить якийсь хабар якомусь чиновнику і отримує користь з цієї землі. Це можна юридично трактувати як самовільне захоплення ділянки, — наголосив він.

ДУ «Держґрунтохорона» відкрив телефонну «гарячу лінію» для фермерів щодо обстеження ґрунтового покриву, розрахунку потреби добрив, складання системи удобрення, аналізу якості сільськогосподарської землі. 

Про це повідомляє інформаційно-аналітичний портал АПК України.

Основні напрями роботи ДУ «Держґрунтохорона»:

• обстеження ґрунтового покриву, моніторинг ґрунтів з видачею агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
• землевпорядні роботи;
• проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
• технічний звіт з обстеження ґрунтового покриву земельних ділянок під закладення багаторічних насаджень;
• розробка проєктно-кошторисної документації на проведення хімічної меліорації ґрунтів;
  розрахунок потреби добрив під запланований врожай та складання системи удобрення;
  аналіз якості сільськогосподарської продукції, кормів, води та добрив.

«Гаряча лінія» працюватиме щосереди за номером телефону (044) 337-69-86.

З 6 по 10 липня 2020 року Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 244 заходи державного нагляду за використанням та охороною земель, за результатами яких виявлено 188 порушень земельного законодавства, зокрема заходів державного контролю щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель. 

Про це повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу на суму 1 925 653 грн. У добровільному порядку відшкодовано 1 036 534 грн.

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 68 матеріалів про порушення вимог законодавства, зокрема які містять ознаки злочинів.

Протягом вказаного періоду кращий результат зі здійснення заходів державного контролю показало Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що здійснило 11 заходів державного нагляду, виявило 6 порушень земельного законодавства і нарахувало шкоду загальною сумою 109 667 гривень.

Значне порушення зафіксовано у Полтавській області, — самовільне зайняття земельних ділянок загальною площею 111,2134 га, шляхом посіву сільськогосподарських культур. Визначена шкода за цим порушенням складає 178 317,80 грн.

Після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього прав і обов’язків орендаря земельної ділянки, не відбувається відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки, а здійснюється перехід прав та обов’язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства. 

Про це повідомляється на сторінці Верховного суду України у  facebook. 

Водночас такий перехід відбувається в силу приписів Закону України «Про фермерське господарство» і не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, зокрема укладення додаткових угод.

Велика палата ВС зауважила, що укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачене, відповідно, не є обов’язковим.

Після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього прав і обов’язків орендаря земельної ділянки таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації права оренди на підставі договору, укладеного засновником цього фермерського господарства», – зазначили у ВС.

Водночас Законом України «Про фермерське господарство» запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину, який може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності. Таке фермерське господарство створюється після отримання громадянином земельної ділянки в оренду. З моменту створення фермерського господарства та його державної реєстрації до нього переходять права та обов’язки орендаря земельної ділянки.

Отже, в цьому випадку не відбувається відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки, а здійснюється перехід прав та обов’язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства. При цьому такий перехід відбувається в силу приписів Закону України «Про фермерське господарство» і не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, зокрема укладення додаткових угод», – зазначається у повідомленні.

Із повним текстом постанови Великої палати Верховного суду від 30 червня 2020 року у справі № 927/79/19 (провадження № 12-21гс20) можна буде ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Щороку в межах безоплатної приватизації структурними підрозділами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у приватну власність громадян України передавалось близько 100 тис. га земель.

 Про це заявив голова Держгеокадастру Роман Лещенко під час презентації попередніх результатів аналізу матеріалів безоплатної приватизації земель впродовж 2013-2020 років, що нині триває у Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, передає прес-служба відомства.

У такий спосіб, із 2013 по 2020 роки затверджено проекти землеустрою та надано у власність громадянам 690 тис. га земель, із них 235 тис. га – учасникам АТО.

За його словами, подібний аудит не проводився останні 7 років, відтоді як Держгеокадастр став розпорядником земель сільськогосподарського призначення.

«З 2013 року розпорядниками земель сільськогосподарського призначення державної власності стали головні управління Держгеокадастру в областях. За цей період, з 2013 року по 2020 рік включно, 445 486 громадян отримали безоплатно у приватну власність земельні ділянки за рішеннями територіальних органів Держгеокадастру. Загальна площа виділених ділянок – 690 тис. га. Більша їх частина, а саме 570 тисяч га були надані українцям для ведення особистого селянського господарства, це ті самі 2 га землі в межах безоплатної приватизації», – зазначив Роман Лещенко.

За оцінками голови відомства внутрішній аудит буде тривати до кінця 2020 року. Значну частину інформації доводиться опрацьовувати в ручному режимі, що суттєво ускладнює процес. Проте  попередні результати вже виявили тисячі фактів подвійної приватизації земель.

Держгеокадастр виявив велику кількість фактів подвійної приватизації землі із однаковим цільовим призначенням. З огляду на перші результати, ми виявили вже понад 10 тисяч наказів про відведення землі, які потенційно є подвійною приватизацією. Зараз триває перевірка наказів, виданих по всій країні, ідентифікуються особи, які брали участь у приватизації земель. Те, що громадяни реалізовували право на безоплатну приватизацію земель в різних регіонах значно ускладнює зведення цієї інформації», – повідомив голова Держгеокадастру.

Він також наголосив, що інформація про виявлені факти порушень, зокрема подвійної приватизації земель, буде передана до правоохоронних органів. Водночас, для осіб, що свідомо, чи несвідомо взяли участь у таких діях, є можливість добровільного повернення земель, які були незаконно приватизовані.

Є розуміння, що значна частина людей, які отримували землю по кілька разів могли не знати про те, що порушують закон, бо навіть не підозрювали, що на їхнє ім’я були вже отримані земельні ділянки. Наша мета – не перевантажити роботою правоохоронні органи, а виявити порушення, які відбувались у процесі виділення земель, усунути їх  та повернути незаконно відведені землі у власність держави. Для цього буде запропонований механізм, а саме – тривають роботи із впровадження системи, яка дозволить в автоматичному режимі визначати, чи скористався громадянин своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки за відповідним цільовим призначенням. Наша мета – відновити справедливість по відношенню до суспільства», – резюмував Роман Лещенко.

Більшу частину земель — це 40% — отримають люди, які на ній живуть і працюють. Йдеться не лише про працівників цих підприємств, а й про пенсіонерів, вчителів, медиків, вихователів у дитсадках тощо.

 Про це повідомляє прес-служба Національної академії аграрних наук.

Ще 20% земель віддаватимуть учасникам бойових дій на Донбасі — до 2 га для особистого господарства.

40% земельного фонду підприємства, що лишилися, передаватимуть в оренду на відкритих торгах. Землю також можуть продати на аукціоні, проте до відкриття ринку землі, який запрацює через рік, вона не може бути передана в приватну власність.

Ще 20% земель віддаватимуть учасникам бойових дій на Донбасі — до 2 га для особистого господарства.

40% земельного фонду підприємства, що лишилися, передаватимуть в оренду на відкритих торгах. Землю також можуть продати на аукціоні, проте до відкриття ринку землі, який запрацює через рік, вона не може бути передана в приватну власність.

Окрім того, несільськогосподарські угіддя та землі несільськогосподарського призначення після ліквідації підприємства передадуть до комунальної власності територіальних громад. 

Нагадаємо, народні депутати України на позачерговому засіданні Верховної Ради 13 липня ухвалили в першому читанні законопроєкт №3012-2 щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю).

16 липня 2020 року відбулася зустріч керівництва Держгеокадастру, ДП  «Центр ДЗК», Асоціації  «Укрводоканалекологія» спільно з Водоканалами України щодо створення геоінформаційної системи для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства та їх інтеграції з системами Держгеокадастру. 

Про це повідомляє прес-служба відомства.

За результатами зустрічі з міст обласного значення отримано низку пропозицій стосовно системного програмування, створення єдиної структури та підтримки на загальнодержавному рівні ведення такої інформації на базі профільної асоціації.

Держгеокадастр у свою чергу запропонував модель створення у єдиній системі координат файлів та оформлення проектної документації відповідно до чинного законодавства.

Також сторони вирішили утворити робочу групу щодо напрацювання нормативної бази під керівництвом Голови підкомітету з питань будівництва та проектування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, засідання якої заплановано на 23 липня 2020 року.

При реєстрації обмежень земельних ділянок, у тому числі з охоронними зонами, створеними від мереж, вноситься до бази ДЗК і сьогодні. Тому Публічну кадастрову карту можна наповнювати відповідною інформацією на підставі документації із землеустрою», – зазначив заступник голови Держгеокадастру Олександр Краснолуцький.

Питання технічного характеру та змін до законодавства заплановано обговорити на наступній зустрічі робочої групи.

Правом на безоплатну приватизацію землі сільськогосподарського призначення з 2013 по 2020 роки скористалися 445,5 тис. громадян України. 

Про це на прес-конференції розповів голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко.

«З 2013 по 2020 роки затверджено проєкти землеустрою та надано у відповідну власність громадян 700 тис. га. Якщо говорити про кількість українців, які отримали землю в рамках безоплатної приватизації, то фактично кожен сотий українець скористався своїм правом: з 2013 по 2020 рік за рішенням територіальних органів Держгеокадастру земельні ділянки отримали 445 486 громадян України», — розповів Лещенко.

Як він зазначив, наразі у Держгеокадастрі відбуваєтся створення єдиної бази з регіональних управлінь та кадастрів з переліком усіх громадян України, які з 2013 року отримали в режимі безоплатної приватизації земельні ділянки до 2 га.

Фактично мова йде про створення єдиного реєстру первинного набувача в системі Держгеокадастру України», — підкреслив керівник відомства.

За його словами, динаміка свідчить, що майже кожен рік збільшувалися обсяги безоплатної приватизації. Більша частина виділених земельних ділянок (570 тис. га) були надані українцям для ведення особистого земельного господарства.

Свої два гектара протягом останніх 7 років отримали 332 тис. громадян для ведення особистого селянського господарства», — наголосив Лещенко.

Верховна Рада ухвалила в повторному першому читанні законопроєкт №3012-2 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)». 

Про це йдеться на офіційному сайті ВРУ.

За ухвалення законопроєкту проголосували 267 народних депутатів.

Авторами документу є Олег Тарасов, Іван Чайківський, Микола Сольський та інші.

Законопроект №3012-2 передбачає розпаювання при:

• при приватизації підприємств, установ, організацій або їх структурних підрозділів;
• при ліквідації підприємств, установ, організацій;
• у разі прийняття органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне с/г підприємство, установа, організація, рішення про приватизацію її земель або земель її структурного підрозділу без приватизації або ліквідації такої юридичної особи.

Приватизації підлягають: 

• сільськогосподарські угіддя;
• несільськогосподарські угіддя, що перебувають у постійному користуванні сільськогосподарського підприємства, установи чи організації, землі якого приватизуються, і на яких розташовані будівлі, споруди

Деталі про законопроект дивіться за посиланням.

Правовий механізм приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій визначений у статті 25 Земельного кодексу України доволі неякісно… чинний механізм приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій позбавляє вказані юридичні особи практично усього земельного банку, що робить їх приватизацію абсолютно нецікавою для інвесторів, внаслідок чого фактично знищуються перспективи збереження відповідної виробничої бази. Також існують значні проблеми із забезпеченням земельними ділянками учасниками бойових дій… Для вирішення зазначених проблем був розроблений даний законопроект», – вказано у пояснювальній записці до законопроєкту №3012-2.

Володимир Зеленський сказав, що він підтримує законопроект №3131-д про введення податкового зобов'язання для аграріїв. Оскільки всі фермери повинні бути «білими» і сплачувати податки.

Про це йдеться у матеріалі «Розмова з президентом: Євген Дудка про законопроект 3131 та ринок землі» на Kurkul.com.

Зазначається, що на початку липня у межах робочої поїздки до Волинської області Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з представниками місцевого бізнесу, в ході якої Євген Дудка, засновник компанії «Волинь-Зерно-Продукт», задав ряд питань, які хвилюють кожного представника агросфери.

Як зазначив Євген Дудка, аграрії — це підприємці, які на свій страх і ризик ведуть сільськогосподарську діяльність, і ведуть її всі по різному: хтось працює в «сіру», хтось в «чорну», а хтось — в «білу».

«Тобто є така позиція, що потрібно створити єдиний інвестиційний клімат, який змусить працювати всіх в «білу» і платити податки. Зараз крутиться законопроект 3131, який змусить економічними важелями сплачувати єдиний внесок. Ви за нього, чи яка ваша позиція?», — сказав Євген Дудка.

Володимир Зеленський розповів, що він підтримує цей законопроект, оскільки він виведе з «тіні» весь сектор фермерства.

«Мені здається, це правильно, всі повинні платити податки. Всі повинні бути «білими», «сірих» і «чорних» не повинно бути, саме про це законопроект. Але його ще доробляють, щоб зовсім маленьких фермерів не рахували, наприклад, у кого город. Вони хай працюють як і працювали, вони ж про себе, а не про заробіток», — підсумував президент.

Детінізація разом із програмами підтримки аграріїв сприятиме розвитку малого та середнього фермерства. 

Про це на своїй сторінці у facebook написав прем’єр-міністр України Дениc Шмигаль.

«На попередньому засіданні уряду я наголошував, що запропонований народними депутатами законопроєкт №3131, яким пропонувалось збільшити податок на гектар для малого фермера, варто доопрацювати. Особливо в умовах кризи, коли фермери навпаки потребують підтримки від держави», – написав він.

Він додав, що rомітет з питань фінансів, податкової та митної політики запропонував більш конструктивний варіант законопроєкту про детінізацію с/г земель.

Для фізичних осіб-підприємців, зокрема сімейних фермерських господарств, ставка податку зменшена з 5% до 2% від нормативної грошової оцінки, а перші 2 роки (2021-2022 рр.) пропонується пільговий перехідний період із нульовою ставкою. Детінізація разом із програмами підтримки аграріїв сприятиме розвитку малого та середнього фермерства, – додав.

Створення у серпні 2020 року земельного форбсу анонсував голова Держгеокадастру Роман Лещенко. Він виступив у якості доповідача під час зернової конференції Grain Ukraine 2020. Limited Edition в Одесі. 

Лещенко повідомив, що зараз завершується інвентаризація земель. Про її результати готується відзвітувати уряд та, між іншиб обіцяють назвати імена тих, хто розкрадав землю.

«Ми готові до того, щоб відкривати обіг землі. Ми звершуємо інвентаризацію. На початок серпня прем’єр відповість про її результати, і відкриємо все, що проінвентаризували. Ми також готові піти на історичний крок – передати землю народу, громадам, навіть, якщо вони будуть не сформовані на той момент до кінця. Але, з іншої сторони, ми бачимо і той обсяг криміналу і дерибану. Ще одне: у кожного вкраденого гектару є конкретне прізвище, ім’я та по батькові… Ми сформуємо земельний форбс і покажемо людям, хто за схемою створення ОСГ тримає тисячі га земель, як вони тримають цю землю зареєстрованою на фізичних та юридичних осіб», – сказав Лещенко.

Він зазначив, що маштаби розкрадань побачив під час роботи у Держгеокадастрі.

Нам треба жити по-чесному та припинити инсценуації «про матінку землю», про те, що її вивезуть вагонами. За місяць роботи на посаді я зрозумів чому так «охороняли землю», а саме мораторій. Бо це найкраща форма розкрадання. Ми зробили первинний аудит і побачили ці маштаби. Кількість схем через підставних осіб, механизми ОСГ, через фіктивне ПДВ, крадіжки на держпідприємствах процвітали. Слід припинити обманювати людей», – додав голова Держгеокадастру.

Законопроект 3131 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції має за мету вивести сільгоспвиробників з тіні та залучити 400 млрд грн на розвиток фермерства в Україні.

Як пояснив на своїй сторінці у фб голова ВАР Андрій Дикун, це ледь не єдиний спосіб знайти кошти для розвитку фермерства.

«Нам наполегливо рекомендують розвивати дрібне фермерство за рахунок державних дотацій та заплющити очі на несплату податків (у наших реаліях – тіньову оренду). Але не говорять звідки на це нам взяти 400 млрд грн. А це приблизно 37% всього державного бюджету України. Яким може бути результат? За 5 років знищимо ефективний агробізнес, як колись знищили колгоспи, звільнимо ринки для європейських фермерів, і таким чином зекономимо 50% бюджету ЄС, який вони витрачають на підтримку своїх же фермерів», – пояснює Дикун.

У Держгеокадастрі, який роками виділяв державні землі тисячами гектарів, відсутній реєстр осіб, які реалізували своє право на отримання земель сільськогосподарського призначення. 

Про це заявив голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко в інтерв’ю «Українському радіо», повідомляється на сайті відомства. 

«До сьогодні в нашій державі, роздаючи сотні тисяч гектарів землі шляхом безоплатної приватизації, держава не має офіційного єдиного реєстру громадян України, які отримали безоплатно 2 гектари. Наразі триває процес створення такого реєстру», – наголосив очільник Держгеокадастру.

Водночас, уже на старті створення цього реєстру виявлені численні порушення зазначеної приватизації, зокрема реалізація безоплатного права на 2 га землі одними й тими ж людьми кілька разів у різних регіонах. Найближчим часом інформацію про цих осіб буде опубліковано, – наголосив Лещенко.

І додав:

Суспільство має знати правду про своїх «героїв» і те, що за роки розпорядження землями Держгеокадастром тисячі гектарів кращих земель України були розграбовані. Йдеться про прибережні зони, рекреаційні зони Причорномор’я та Приазов’я, а також прекрасний природно-заповідний фонд, починаючи від мальовничих Карпат і закінчуючи Пуща-Водицею під Києвом.

Станом на 7 липня 2020 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 21,8 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 29,2 тис. новосформованих земельних ділянок площею 24,4 тис. га), зокрема, 14,6 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 31,4 млн гектарів. 

Про це інформує прес-служба Держгеокадастру.  

Повідомляється, що до державних кадастрових реєстраторів надійшло 31,5 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (зокрема, новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж).

Зареєстровано 31,6 тис. земельних ділянок, серед яких 24,2 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 25,6 тис. земельних ділянок.

Загалом головними управліннями Держгеокадастру за період з 30 червня по 7 липня 2020 року через ЦНАПи видано 16,1 тис. витягів, зокрема 8 тис. витягів, замовлених на офіційному вебсайті Держгеокадастру.

Слуги народу разом з опозицією проголосували за дерибан цінних земель та посилення злобудовної вакханалії. 

Про це на своїй сторінці у facebook написав народний депутат Юрій Левченко. 

«Верховна Рада ухвалила законопроєкт №2280 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель». Офіційно метою законопроєкту є нібито встановлення меж і розроблення містобудівної документації для ОТГ, але насправді він ухвалений для дерибану сільськогосподарських та інших цінних земель та пришвидшення збагачення злобудовної мафії», – написав Левченко.

Він додав, що на даний час майже всі землі в населених пунктах розпайовані, а землі поза населеними пунктами – ні.

Переважно для них не було розроблено містобудівної документації, відсутні проєкти землеустрою, тому їх не встигли роздерибанити. Але всі ці документи, по-перше, розробляти довго, а по-друге, при розробленні цих документів у відповідності до чинних норм будуть встановлені обмеження щодо використання, зокрема природоохоронні, охорони культурної спадщини, а також щодо обов’язкового використання за цільовим призначенням. Що звісно ніколи не подобалося ласим до наживи дерибанникам землі, – зауважив нардеп.

Він продовжує, щоби не розробляти всі ці документи та забути про всі обмеження, придумали спрощену процедуру, за якою розробляється один документ на всю територію (а не на конкретні земельні ділянки), і вже він дає можливість розпаювати землі.

А всі ці обмеження і захист земель залишаться «за бортом». Так, для відведення земельної ділянки раніше була потрібна документація із землеустрою на кожну ділянку, тепер це скасовується, натомість можна розробити один комплексний план тергромади (КПТГ) та повідводити землі в межах цього плану без аналізу культурної цінності, впливу на екологію, без врахування особливостей земельної ділянки, дотримання розмірів земельних ділянок в межах норми, бо ж норми встановлено відповідно до цільового призначення, яке тепер легко змінюється, – наголосив Левченко.

Депутат додав, що внаслідок ухвалення цього закону дозволено вільно змінювати цільове призначення земель:

можна буде змінювати не тільки вид цільового призначення, а й узагалі категорію земель;

приватні власники можуть здійснити таку зміну САМОСТІЙНО без будь-якого погодження, і щодо особливо цінних земель (зокрема, земель с/г призначення);

користувач (орендар) теж зможе самостійно змінити цільове призначення земельної ділянки державної чи комунальної власності, якщо на цій земельній ділянці розташоване його майно без будь-яких погоджень, без розроблення документації з землеустрою та без прийняття рішення власником землі (органами місцевого самоврядування чи держорганами).

Тобто потрібно всього лишень зареєструвати на державній чи комунальній землі якийсь сарай (привіт «чорним реєстраторам»!), і тоді можна вільно змінити цільове призначення с/г землі на обслуговування будівлі та продати її з новим цільовим призначенням іноземцям. Так легко обходяться всі заборони, які нібито встановили щодо продажу сільськогосподарських земель. Але, крім питання дерибану цінних земель, ці «нововведення» ще більше розв'язують руки злобудовникам у великих містах, які вони й так знищують, адже тепер міські ради втрачають суттєву частину своїх регуляторних повноважень щодо того, що можна будувати на певній ділянці, а що не можна, – вважає експерт.

Українські аграрії втратили мільйони гектарів дренажних земель.

Про це повідомляє golos.ua.  

У повідомленні йдеться, що, за словами голови фермерського господарства «Аделаїда» Сергія Рибалки, раніше в посушливі періоди зволожувати ґрунт на посівних площах України допомагали дренажні системи. Сьогодні держава не фінансує дренажування посівних площ.

Тому в українських аграріїв є гостра потреба в системах штучного зрошення полів. І тут держава фінансує незначну частину систем штучного зрошення.

«За Радянського Союзу Україна мала 2 млн 600 тисяч гектарів зрошуваних земель, і кілька мільйонів гектарів дренажних земель. На сьогодні дренажування закинуто, а зрошення проводиться тільки на 600 тисячах гектарів. З них 400 тисяч гектарів у Херсонській області», – сказав аграрій.

За його словами, вже протягом декількох років в Україні на дренажування немає державного фінансування.

Завданням дренажних систем було водне регулювання. Дренажні системи дозволяли зберігати вологу в ґрунті. Якщо на якійсь ділянці вологи було мало, закривали засувку, і волога залишалася в каналах. А якщо вологи в грунті було багато, то воду спускали в річки. Раніше держструктури підтримували дренажні системи в робочому стані. Зараз немає фінансування, інфраструктура вийшла з ладу, відповідно, система не працює, – пояснив він.

У Вінницькі обл. стався конфлікт через права власності на урожай зернових у полі між двома суб’єктами господарювання. Одна зі сторін розпочала збір урожаю.

Про це повідомляє прес-служба Національної поліції Вінницької області.

«2 липня на полі в Ямпільському районі сталася конфліктна ситуація між представниками двох суб'єктів господарювання з приводу права власності на урожай зернових. Одна із сторін розпочала збір врожаю. На момент приїзду на місце події поліції на полі працювала сільськогосподарська техніка та частина зерна була зібрана», — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що по приїзду поліцейські забезпечили охорону публічної безпеки та запобігли можливому розгортанню силового конфлікту.

«Аби попередити можливе неправомірне заволодіння зерновими, робота сільськогосподарської техніки була зупинена. Зібраний врожай та техніку вилучили. Слідством вирішується питання щодо накладення арешту на вилучене майно, яке є речовим доказом», — повідомили у поліції.

Наразі, відкрито кримінальне провадження за ст. 356 (самоправство), в рамках розслідування якого з’ясовуються усі обставини та право власності на урожай.

Кабінет міністрів України прийняв постанову № 559 «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», якою зобов’язав  Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити до 1 серпня 2020 року створення реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів.

 Про це повідомляє сайт Кабміну. 

У постанові ідеться, що Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити до 1 серпня 2020 р.:

1) подання Міністерству розвитку громад та територій відомостей (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), номер сертифіката), про осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників або Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів до запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

2) електронну інформаційну взаємодію між першою чергою Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та Державним земельним кадастром у режимі реального часу для отримання відомостей про:

• обмеження у використанні земельних ділянок;
• координати поворотних точок меж земельних ділянок;
• осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників або Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів.

Всесвітній банк взявся допомогти з технічним аудитом у Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, який не проводився десять років. 

Про це повідомив глава відомства Роман Лещенко, передає УНІАН.

«Всесвітній банк взявся допомогти з технічним аудитом у Держгеокадастрі, який не проводився десять років. Але вже за кілька тижнів ми отримаємо базову інформацію про те, що маємо», – сказав він.

І додав, що зараз проводиться розслідування щодо програми безкоштовної приватизації земель, яка проходила з численними порушеннями.

У нас немає центральної системи з переліком людей, які отримали земельні ділянки. Були люди, які по п'ять разів отримували землю в різних областях України. Було роздано близько 700 тис. га земель, але це не була прозора процедура, існували схеми з обходу систем документації», – сказав він.

Лещенко відзначив, що ще однією проблемою є те, що вся система Держгеокадастру використовує обладнання, яке не знаходиться на гарантії.

У червні 2020 року головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області проведено три аукціони з набуття права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, в результаті яких продано права оренди на 8 земельних ділянок площею 106,04 га, а бюджети сільських та селищних рад Хмельниччини щороку наповнюватимуться 265,28 тис. грн. 

Про це повідомляє прес-служба уряду.

Найвища відсоткова ставка за результатами торгів досягла 166,24% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки – Теофіпольський район, Борщівська сільська рада, площа 12 га, вартість за результатами торгів 84,5 тис. грн.

Загалом з початку 2020 року у Хмельницькій області на земельних аукціонах продано 12 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площею 185,97 га, річна орендна плата за які складає 575,82 тис. грн.

Відсьогодні Держгеокадастр відновлює роботу пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок. 

Про це на сторінці у Facebook повідомив очільник відомства Роман Лещенко.

Він зазначив, що знадобився певний час, щоб виправити виявлені недоліки системи.

Межі досконалості не існує, тому ми продовжуємо працювати над запровадження нових сервісів, які спрощують одержання адміністративних послуг, — написав Роман Лещенко. 

Голова Держгеокадастру назвав дві переваги даного проекту: 

По-перше — це унеможливлення будь-яких способів стороннього впливу на процес прийняття рішення державними кадастровими реєстраторами під час державної реєстрації земельних ділянок і, як наслідок, усунення будь-яких корупційних ризиків.

По-друге — процес реєстрації стане швидшим. Документи будуть розглядатися максимум впродовж 7 днів.

У боротьбі з рейдерством 5 грудня 2019 р. парламентом прийнято Закон України №340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству». Згідно із законом, 15 липня очікується ряд нововведень. 

Про це повідомляє bagnet.org.

Цей законодавчий акт встановлює низку запобіжників щодо захисту майнових прав власників та користувачів земельних ділянок.

Задля поетапного введення в дію Закону № 340-IX внесено зміни до Закону України «Про оренди землі» № 161-XIV, зокрема до статті 33, якою встановлено порядок поновлення договорів оренди. Відповідно до нововведень, суттєві зміни будуть стосуватися саме процедури поновлення договорів оренди землі.

Відтак, Законом № 340- IX ст. 33 Закону України «Про оренду землі» викладено у новій редакції, а главу 19 Земельного кодексу України (далі — ЗКУ) доповнено статтею 126-1.

Стаття 126-1 ЗКУ регулюватиме питання поновлення ряду цивільно-правових договорів, у тому числі договорів оренди земельних ділянок.

Серед основних змін, на які очікуються з 15 липня 2020 р., виокремлюють наступні: 

• Сторонами у договорі оренди земельної ділянки може бути додатково передбачена умова про поновлення такого договору. У разі, якщо умова про поновлення договору оренди землі закріплена у договорі оренди землі і сторони не мають заперечень, то таке поновлення відбувається автоматично, державна реєстрація речового права оренди в цьому разі продовжується на той самий строк.
• Сторона договору, яка виявила бажання скористатися своїм правом відмови від поновлення договору повинна не пізніше як за 1 місяць до дати закінчення дії такого договору повинна подати до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з реєстру відомостей про поновлення договору. У разі неподання такої заяви та після настання відповідної дати закінчення дії договору, державна реєстрація речового права оренди продовжується на той самий строк.

Однак, вказані вище правила не застосовуються до договорів оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності (виняток — на такій ділянці знаходиться нерухоме майно орендаря).

Оренда земель державної та комунальної власності здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування. В такому разі, з 15 липня 2020 р. поновлення договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності, вільної від забудови, можливе виключно за рішенням відповідного уповноваженого органу.

«Щодо нової редакції статті 33 Закону України «Про оренду землі», то законодавець залишив положення про переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк. Але використання такого переважного права вже не вписується в «поновлення договору оренди», яке тепер винесли в окрему статтю 321 (яка у свою чергу відсилатиме нас до ст. 1261 ЗКУ). І з урахуванням того, що «за недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється», застосування цієї статті буде доволі обмеженим», — пояснив директор Центру земельного права «OPEN Knowledge», заступник Голови комітету Земельного права ААУ Віктор Кобилянський.

Також, розділ ІХ «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацами 3 і 4 наступного змісту: «Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом № 340-IX у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 1261 ЗКУ.

Правила, закріплені у статті 126-1 ЗКУ, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом № 340-IX а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Законодавці пропонують змінити модель підрахунку НГО. Павло Халімон, Мар'ян Заблоцький і група авторів розробили законопроєкт №3679 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості наповнення місцевих бюджетів». 

Законопроєкт передбачає, що з 1 січня 2021 року не застосовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації НГО с/г угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення зі значенням 100 %.

Станом на 22 червня 2020 року в Україні зареєстровано 29 тис. земельних ділянок, а загалом надійшло 34,8 тис. заяв про реєстрацію.

 Про це повідомляє прес-служба Держгеокадастру. 

«Станом на 22 червня 2020 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 21,7 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень — 27,2 тис. новосформованих земельних ділянок площею 26,7 тис. га), зокрема, 14,5 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 31,4 млн га», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 7 399 адміністративно-територіальних одиниць та нормативну грошову оцінку 3 430 населених пунктів.

До державних кадастрових реєстраторів надійшло 34,8 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок. Зареєстровано 29,0 тис. земельних ділянок, серед яких 29,9 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 23,9 тис. земельних ділянок. Загалом головними управліннями Держгеокадастру за період з 16 по 22 червня 2020 року через ЦНАПи видано 20,1 тис. витягів, зокрема 9,7 тис. витягів, замовлених на офіційному вебсайті Держгеокадастру, — додали в повідомленні.

Інститут землеробства Національної аграрної академії наук України розробив карту придатності ґрунтів для органічного землеробства. 

Про це інформує прес-служба Департаменту АПР Черкаської ОДА.

Дані карти свідчать, що найбільш придатними для органічного землеробства є ґрунти у Харківській, Черкаській областях.

Частково — у Київській, Вінницькій, Кіровоградській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Тернопільській.

Використовуючи наукові дослідження вчені диференціювали природні зони України за еколого-генетичною придатністю для органічного виробництва. Ґрунти поділили на дуже придатні, придатні, умовно придатні та мало придатні.

До малопридатних прогнозовано потрапили території поблизу Чорнобиля, ґрунти в шахтарському регіоні — в основному, на Луганщині, а також більша частина Рівненської області.

Українські фермери отримають пільгові умови придбання сільськогосподарської землі. 

Про це повідомила прес-служба Офісу президнета.

«Зокрема, ті, хто має господарство на землях державної власності, переданих їм у постійне користування, матимуть змогу придбати цю землю у безвідсоткову розстрочку на 10 років», — йдеться у повідомленні.

В Офісі президента зазначають, що органам місцевого самоврядування буде повернуто повноваження з управління землями місцевих громад за межами населених пунктів, яких вони були позбавлені з 1 січня 2002 року.

Земельна реформа надаватиме переваги національному малому та середньому агровиробнику. Передбачено заснування Фонду гарантування кредитів малим фермерам та Фонду розвитку сільських територій. Також буде створено національну інфраструктуру геопросторових даних, будуть заповнені «білі плями» у кадастрі», — йдеться в повідомленні.

Президент України Володимир Зеленський наголосив з нагоди Дня фермера, що без земельної реформи в України не буде шансу знову стати житницею Європи.

Цьогоріч парламент ухвалив, а я підписав низку законів, які впорядковують обіг землі, роблять його прозорим, справедливим та ефективним. Розвиток фермерства надзвичайно важливий для української економіки», — зазначив він.

У рамках розпочатої реформи у 2020 році на підтримку українських сільгоспвиробників держава виділила 4 млрд грн, буде максимально спрощено шлях коштів від бюджету до невеликого фермера.

Не потрібно буде бігати по інстанціях, збирати довідки, усувати помилки у землевпорядній документації. Достатньо просто зареєструватися в системі Аграрного реєстру, щоб отримати допомогу за програмами, визначеними урядом», — зазначають в Офісі президента.

В Україні запровадили поетапне введення в дію закону, що спрямований на встановлення дієвих запобіжників щодо захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок. 

Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

«В Україні запровадили поетапне введення в дію Закону України № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» прийнятого 5 грудня 2019 року, що спрямований на запровадження низки антирейдерських заходів та встановлення дієвих запобіжників щодо захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок», — йдеться в повідомленні.

У Департаменті агропромислового розвитку Львівської ОДА зазначають, що нововведення в законодавстві стосуються поновлення договору оренди землі, а саме:

• умова про поновлення договору має бути передбачена самим договором;
• забороняється вказувати таку умову в договорах, що стосуються оренди земель комунальної та державної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою;
• поновити договір оренди за мовчазною згодою можливо лише у разі наявності такої можливості в договорі оренди землі (при цьому укладати додаткову угоду більше не треба, пролонгація відбуватиметься автоматично);
• скористатись своїм право на відмову у поновленні договору оренди землі, може кожна із сторін, звернувшись до державного реєстратора не пізніше, ніж за місяць до закінчення такого договору;
• нові положення не поширюватимуться на договори, укладені або змінені до набрання чинності Закону.

«Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» врегульовані відносини щодо державної реєстрації права оренди (поновлення) на земельну ділянку. За таких умов, у разі наявності ознаки пролонгації в державному реєстрі прав, коли настане дата закінчення строку дії договору програмні засоби ведення цього реєстру автоматично продовжать строк дії такого речового права. Тобто, без необхідності звернення жодної зі сторін правочину та без необхідності вчинення будь-яких дій зі сторони державного реєстратора», — зазначають в департаменті.

Додамо, що відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що набуваються на підставі договору за умови його поновлення, містяться в державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права.

У разі подання стороною договору заяви про виключення з державного реєстру прав відомостей про поновлення договору державний реєстратор виключає такі відомості з державного реєстру прав і після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права, похідного від права власності, припиняється за допомогою програмних засобів ведення державного реєстру прав», — пояснюють експерти.

Звернемо увагу, що заява про державну реєстрацію припинення речового права на земельну ділянку, похідного від права власності, незалежно від наявності чи відсутності відомостей про поновлення договору може бути подана в будь-який час до припинення такого права.

Головне управління ДПС у Львівській області повідомляє, що законом №466 внесені зміни до ПКУ, зокрема, щодо плати за землю з фізичних осіб. 

Про це повідомляє прес-служба відомства.

Змінена редакція п. 281.4 ПКУ, а саме, якщо фізособа, визначена у п. 281.1 ПКУ, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ПКУ, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі — заява про застосування пільги).

Доповнено п. 281.5 ПКУ, яким визначено, якщо право на пільгу у фізособи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Зазнав змін п. 284.1 ПКУ, а саме, абзац другий виключено, а абзац третій викладено в новій редакції: нові зміни до рішень щодо наданих пільг зі сплати земельного податку надаються відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Пункт 286.1 ПКУ доповнено абзацом третім такого змісту: у разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем ДПС, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об'єкт оподаткування.

Також у новій редакції викладений п. 286.5 ПКУ. Він передбачає, шр нарахування фізособам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника — юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником — починаючи з місяця, в якому він набув право власності", — йдеться у повідомленні.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника-фізособи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі, якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок.

Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

• розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
• права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п. п. 281.4 та 281.5 ПКУ;
• розміру ставки земельного податку;
• нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, слід зазначити, що з 1 липня 2020 року платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності по податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої — третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (пп. 4 п. 297.1 ПКУ).

Верховна Рада України прийняла законопроєкт №2280 "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель". 

Про це повідомляється на офіційному сайті ВРУ.

Законопроєкт підтримали 320 народних депутатів.

Ним визначається 5 основних змін до Земельного кодексу:

• зонування земель у межах територій ОТГ і розроблення комплексних планів просторового розвитку громад;
• зникнення «видів використання земельних ділянок» та поява «функціонального призначення територій»;
• цільове призначення в межах виду функціонального призначення території визначається власником земельної ділянки самостійно і не потребує розроблення проєкту землеустрою;
• громадянин, який бажає безоплатно приватизувати земельну ділянку або отримати в користування земельні ділянки державної або комунальної власності, в електронному вигляді через Публічну кадастрову карту подає заявку до компетентного органу;
• до 10 років можуть встановлюватися обмеження та обтяження на використання земельних ділянок, необхідні для розміщення об’єктів, та можуть примусово відчужуватися.

Ринок землі може не запрацювати в установлений законом термін, а саме 1 липня 2021 року. 

Про це в коментарі ГолосUA повідомив глава Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко. 

«Не факт, що він запрацює з липня 2021 року, незважаючи на те, що це прописано в прийнятому законі. Ми маємо не один приклад, коли просто додатково приймалися зміни в закон з відстрочкою запуску. Ми бачимо, як Зеленський і ряд інших особистостей кажуть, що можуть бути внесені зміни в закон. Наприклад, про допуск іноземців. Якщо раніше йшлося про проведення референдуму, що власне і вписано в тіло закону, то зараз вже якось цей момент упускається. Цілком можливо, що Верховна Рада в майбутньому може прийняти ряд змін, які дозволять, наприклад, іноземним громадянам або юридичним особам все-таки купувати землю. Подвіс питання про державну землі, якої 10 мільйонів гектар. Закон як би забороняє, але наскільки я чув від різних джерел, інтерес до цієї землі є, і її будуть намагатися виводити набагато раніше, ніж вказані бар'єри», — сказав Ігор Чаленко.

Експерт розповів, що процес акумулювання земельних активів уже пішов.

Фокус йде на двох рівнях. Перший — міжнародний, де Зеленський обіцяє міжнародним кредиторам, що закон буде змінений і відповідно всі чекають якихось рішень, а з іншого боку тіньової, коли максимально оперативно акумулюють цю землю в населених пунктах. Пам'ятайте, у нас є можливість отримати по 2 га землі. Зараз за 800, за 1000 гривень набирають людей, які дають свої паспортні дані і ніколи цю землю не отримували. Вони дають свої документи і в підгодованих органах місцевого самоврядування в різних частинах України зараз дуже швидко ці паї виходять і відразу переписуються. Тобто зараз активно запущений цей процес, і поки вступить в дію закон про ринок землі, то частина землі буде акумульована. Процес запущено, — резюмував Ігор Чаленко.

Україна пообіцяла Міжнародному валютному фонду (МВФ) виконати 5 умов для розвитку агросектору для отримання кредиту.

Про це йдеться в меморандумі між Україною та МВФ.

Тож документом пропонується: 

1) запровадити механізм визначення кінцевих бенефіціарів юридичних осіб, які володіють землею;

2) вивчити можливість розширення участі та конкуренції на ринку в контексті питання про ринок земель сільгосппризначення;

 3) прийняти законопроєкт №2194 (передача держземель в комунальну власність і вилучення функції контролю за використанням землі у Держгеокакадастру);

4) прийняти законопроєкт №2195 (електронні земельні аукціони з можливістю продажу на них державних і комунальних земель);

5) до кінця червня 2020 року прийняти законодавство про створення Фонду часткових кредитних гарантій для фінансової підтримки дрібних фермерів.

Засновник агрофірми C.H.K. Farms Partnership Карсон Клостерман  (Carson Klosterman) із Північної Дакоти (США) поділився власним досвідом застосування технології обробітку ґрунту Strip-till та рядкового внесення добрив на своїх полях. Фермер переобладнав для свого господарства вже кілька ґрунтообробних агрегатів, допомагає в цьому своїм колегам і навіть створив для цього компанію StripTill For You.

Про це американський фермер розповів в онлайн-ефірі АгроЕкспедиції у США та Канаді, організовної компанією «Тревелайт», інформує Kurkul.com.

«Ми обробляємо майже 2,5 тис. га землі. Працюємо за технологією Strip-till, використовуємо чизельний обробіток ґрунту та модифікували посівні агрегати для рядкового внесення добрив», — каже Карсон Клостерман.

Систему живлення культур складають сухі (фосфор і калій) та рідкі добрива (азотні). Також на полях є дренаж. Щороку тут випадає близько 500 мм опадів.

Фермер із Північної Дакоти каже, що ґрунти на полях у них відносно легкі, з домішками піску, але насичені, «жирні». Відтак для роботи їм достатньо 500-сильного трактора.

Для роботи за технологією Strip-till використовують 24-рядний агрегат смугового обробітку грунту A-M-E з класичними розчисниками рядка та пневмоциліндром, який ними управляє. У такому обладнанні є диск, що «розрізає» пожнивні рештки та розпушує ґрунт у рядку. Опорні колеса слугують для визначення глибини, спеціальна лапа готує ґрунт до внесення добрив та закладки насіння, а бічні хвилясті диски утримують грунт у рядку, який піднімається в результаті розпушування такою лапою.

Заключним є коток, яким вальцюють грунт — подрібнюють грудки і консервують рядок. Ще цей агрегат обладнаний трубкою для внесення добрив та працює разом із причепом для них об’ємом 9 т. Кожен рядок має сві шланг для подачі добрив. Для цього агрегата були підібрані рядкові одиниці Strip Cat від Caterpillar.

А от для сівби кукурудзи, наприклад, у господарстві використовують 24-рядну сівалку точного висіву John Deere DB (Deere&Bauer) із міжряддям 75 см.

«Для того, щоб мати можливість сіяти і при класичному обробітку, і при застосуванні Strip-till та No-till, використовуємо пневматичний плаваючий розчисник рядів Dawn Gfx-P. Є гідравлічний прижим. За допомогою спеціальної пружини при потребі притискає або піднімає такий розчисник. Також є опорні колеса з відкритим диском для зручності, оскільки господарство працює в умовах болотистої місцевості. Грунт дуже забиває, забруднює частини сівалки», — розповів фермер із США.

Така сівалка за допомогою рібауендера дозволяє вносити стартове добриво в рядок та притискати насінину в ложе. Система закриття рядка складається зі стандартного гумового колеса і валу із загнутими спицями.

Крім того, при посіві таке обладнання дозволяє «виливати КАС» із 28% азоту зверху рядка — стрічку розмістили зі сторони агресивного закриття рядка. Це роблять для того, аби дати рослині при старті необхідну кількість азоту. Кукурудзу сіють із густотою 80 тис. насінин на 1 га, однак це показник варіюють залежно від зон.

«Рішення розмістити стрічку для внесення добрив зі сторони валу пояснюється тим, що він трохи розпушує ґрунт на відміну від гумового колеса і дозволяє трохи заробити рідке добриво в ґрунт», — поділився американський фермер.

Зазвичай позаду до такої сівалки агрегатують причіп, призначений для перевезення рідких добрив, зокрема, КАСу. А по боках «у крилах» трактора транспортують саме стартові добрива. 

Ще для зменшення навантаження на ґрунт і уникнення ущільнення в господарстві практикують спускання шин під час роботи в полі.

Карсон Клостерман каже, що такі сівалки дозволяють працювати на глибині до 15 см, але самі добрива в рядок закладають дещо вище. Сіяти насіння за допомогою таких агрегатів можна на швидкості до 10 км/год.

У фермерському господарстві C.H.K. Farms вирощують типові для Північної Дакоти культури — зернову кукурудзу, сою та цукрові буряки. Середня врожайність кукурудзи тут складає 12,5 т/га. Сою збирають по 3,2 т/га.

Вартість 1 га сільськогосподарської  землі після відкриття ринку буде максимум $2000.

 Про це в ексклюзивному інтерв’ю АgroРolit.com розповів народний депутат, член аграрного комітету Микола Кучер.

«Сьогодні є категорія земель, яка продається. Це, коли іноземець отримав у спадщину українську землю. Він на протязі року повинен цю землю продати. Сьогодні ціна такої землі – $1500-1700 за 1 га. Я думаю, що вартість 1 га с/г землі після відкриття ринку буде максимум $2000. Що в Росії, що в Молдавії с/г землі продаються, і коштують аналогічно. Оскільки ринок землі запустили лише політично, а не економічно, то саме така ціна можлива на українську землю», – зазначив він.

Більше читайте за посиланням. 

Із 10 червня 2020 року в Україні розпочинається реалізація пілотного проєкту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок. Проєкт триватиме два роки.

 Як відбуватиметься державна реєстрація земельної ділянки у блозі на АgroРolit.com розповів експерт із земельних питань, сертифікований інженер-землевпорядник, геодезист, заступник директора із земельних питань ПФ «ЮрЕкс» Олександр Гнітецький.

У блозі він зазначив, що реалізація пілотного проєкту передбачає:

• скорочення терміну реєстрації земельної ділянки з 14 до 7 робочих днів;
• екстериторіальна реєстрація земельної ділянки (коли вашу ділянку в Києві фіксуватиме реєстратор із Запоріжжя, наприклад);
• покращення процедури повторної подачі для реєстрації у випадку відмови;
• нарешті державна експертиза землевпорядної документації буде доступна в електронній формі (до цього розробникові обов’язково під час отримання висновку треба було поставити свій підпис у журналі особисто, або ж це мала зробити уповноважена особа за довіреністю, і це в ХХІ столітті);
• надання можливості виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру сертифікованим інженерам-землевпорядникам (наскільки стає зрозуміло з доступних джерел, йдеться про земельні ділянки, котрі були сформовані переважно до 1 січня 2013 року).

Більше читайте за посиланням. 

Згідно нового законопроєкту №3131 щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції, для фізичних осіб-землевласників податкове навантаження зросте майже в 11 разів – зі 140 до 1500 грн/га у рік.

Про це йдеться у матеріалі «Вихід із тіні чи новий податковий тиск ― аналіз законопроєкту 3131 з варіантами» на Kurkul.com.

Нагадаємо, депутати з фракції «Слуга народу» зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №3131 щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції. Його основна суть — впровадження мінімальної податкової виплати з кожного гектара землі сільгосппризначення. Розмір виплати становитиме 5% від нормативної вартості землі — це близько 1400-1500 грн/га на сьогоднішній день.

Проте, у матеріалі зазначається, що у законопроекті є спірні пиатння.

«Законопроєкт 3131 може розглядатися як спроба посилення податкового тиску на власників земель сільськогосподарського призначення, землекористувачів, виробників сільгосппродукції. Аналізуючи закон, особливо відчутним удар буде для тих власників землі-фізичних осіб, які її не використовують, оскільки з огляду на пропоновані зміни, це не є підставою для звільнення від сплати податку», — йдеться у матеріалі.

Також спірним питання буде щодо власності найбільш дрібних селян, які мають до 2-х гектарів землі. Вони раніше мали пільгу. Тепер її хочуть скоротити до 50 соток. Хоча новий законопроєкт № 3131 передбачає, що якщо ти продав землю або здав в оренду, то орендар платить зобов’язання. Тож для фізичних осіб-землевласників податкове навантаження зросте майже в 11 разів – зі 140 до 1500 грн/га у рік. Люди, які орендують земельні паї, будуть змушені сплачувати за рік податків на 1260 грн більше. Враховуючи, що площа середнього земельного паю в Україні приблизно 4,3 га, для фізособи-орендаря додатковий податковий тягар складе 5,4 тис. грн на рік.

«Якщо господарство перебуває на спрощеній системі оподаткування (є платником 4-ї групи єдиного податку) і орендує 100 га, то має додатково сплатити до бюджету податків на 3,85 тис. грн, а при оренді 1000 га – на 38,5 тис. грн більше, ніж за діючою системою оподаткування. Тому тут на думку експертів, законопроєкт потребує доопрацювання», — підсумовується в матеріалі.

 25 по 29 травня 2020 року в областях здійснено 550 заходів державного контролю за використанням та охороною земель, зокрема заходів державного нагляду щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель. За їхніми результатами виявлено 409 порушень земельного законодавства. 

Про це повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу на суму у розмірі 1 693 489 грн. У добровільному порядку відшкодовано 732 187 грн.

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 33 матеріали про порушення вимог законодавства, зокрема, які містять ознаки злочинів.

Протягом вказаного періоду найкращі результати зі здійснення заходів державного контролю показало Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, що здійснило 22 заходи державного нагляду, за результатами яких виявлено 17 порушень земельного законодавства. Нарахована шкода склала 401 159 грн, відшкодовано у добровільному порядку — 88 962 грн, — йдеться у повідомленні.

Президент України Володимир Зеленський пообіцяв захистити іноземні компанії, які готові укласти довгострокові контракти на оренду землі в Україні. 

Про це він повідомив під час зустрічі з представниками бізнесу Хмельницької області в середу.

За словами президента, в рамках закону кожен суб'єкт повинен мати право на придбання землі, але уряд зверне увагу на нерівні умови між вітчизняним споживачем і іноземними компаніями для того, щоб прийти до рівного консенсусу.

«Це обов'язково буде після певних рішень. Але при цьому ви повинні теж знати, що ми не могли відкрити покупку землі для всіх, включаючи іноземні компанії. Тому що, ви ж самі кажете про рівні умови. А іноземні компанії мають умови зовсім інші», — пояснив він.

Президент України нагадав, що є урядова програма, яка передбачає кредитування фермерів під 2%. Лідер країни вказав, що тільки лише після реалізації подібних пільг Україна зможе відрити свою землю для іноземців.

При цьому ми готові захищати договору тривалої оренди і іноземні компанії, які давно на нашому ринку», — підкреслив президент.

При цьому Зеленський закликав бізнес повідомляти місцевій владі про наявність будь-яких проблем.

Депутати Верховної ради України зареєстрували законопроект №3012-2, який передбачає розпаювання державних земель та передачу ділянок колишнім працівникам та пенсіонерам.

Відповідний законопроект зареєстрували Микола Сольський, Олег Тарасов та Іван Чайківський, інформує AgroPolit.com.

Законопроект № 3012-2 передбачає розпаювання при:

• приватизації підприємств, установ, організацій або їх структурних підрозділів;
• ліквідації підприємств, установ, організацій;
• у разі прийняття органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне с/г підприємство, установа, організація, рішення про приватизацію її земель або земель її структурного підрозділу без приватизації або ліквідації такої юридичної особи.

Приватизації підлягають: 

• сільськогосподарські угіддя;
• несільськогосподарські угіддя, що перебувають у постійному користуванні сільськогосподарського підприємства, установи чи організації, землі якого приватизуються, і на яких розташовані будівлі, споруди.

«Правовий механізм приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій визначений у ст.25 Земельного кодексу України доволі неякісно… чинний механізм приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій позбавляє вказані юридичні особи практично усього земельного банку, що робить їх приватизацію абсолютно нецікавою для інвесторів, внаслідок чого фактично знищуються перспективи збереження відповідної виробничої бази. Також існують значні проблеми із забезпеченням земельними ділянками учасниками бойових дій… Для вирішення зазначених проблем був розроблений даний законопроект», —вказано у пояснювальній записці до законопроекту №3012-2.

За попередніми підрахунками, увесь обсяг чорнозему в Україні коштує $830 млрд — $1 трлн.

 Про це на сторінці у Facebook написав директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.

Він зазначив, що площа чорнозему в Україні становить 28 млн га. Товщина чорноземного шару може варіюватися в декількох межах, від кількох сантиметрів до 1,5 метра (60 дюймів), тому якщо брати як середній показник шару чорнозему в 40 см, то його загальний обсяг в Україні становить 112 млрд т.

Ціна чорнозему, згідно із оголошеннями, 200 грн за т. Тож загальна вартість всього чорнозему в Україні -  $830 млрд — $1 трлн.

Як можна володіти такими багатствами, не вміти ними грамотно розпорядитися?», — підсумував експерт.

На засіданні уряду прийнято постанову, яка запроваджує принцип екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок. 

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

Це означає, що відтепер рішення про реєстрацію земельної ділянки може бути прийнято будь-яким державним кадастровим реєстратором, обраним за принципом випадковості системою Державного земельного кадастру.

Документ розроблено для підвищення рівня доступності, відкритості та прозорості при наданні адміністративної послуги з державної реєстрації земельної ділянки.

Старт пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок планується 10 червня та продовжиться 2 роки.

Зокрема, удосконалюються такі процедури:

• скорочення реєстрації земельної ділянки з 14 до 7 робочих днів;
• реалізація принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги;
• усунення причин, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень заявників із заявами та документами через центр надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі відмови у державній реєстрації).

Постановою також приведено у відповідність до вимог чинного законодавства можливість здійснювати замовлення, проведення та одержання результатів державної експертизи землевпорядної документації в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Держгеокадастру.

Удосконалюється механізм виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, зокрема, шляхом надання повноважень сертифікованим інженерам-землевпорядникам щодо виправлення помилок у застосуванні систем координат земельних ділянок (у тому числі помилок, що виникли при перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 року та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру та помилок у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок», — йдеться у повідомленні.

Станом на 1 червня 2020 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 21,6 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 27,7 тис. новосформованих земельних ділянок площею 20,2 тис. га), зокрема, 14,5 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 31,3 млн га. 

Про це повідомляє прес-служба уряду.

Зазначається, що триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: станом на теперішній час із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 7 212 адміністративно-територіальних одиниць (за останній тиждень – 49) та нормативну грошову оцінку 3 355 населених пунктів (за останній тиждень – 10).

Окрім цього, за минулий тиждень до державних кадастрових реєстраторів надійшло 32,3 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (зокрема новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж), зареєстровано 30,1 тис. земельних ділянок, серед яких 25,1 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 22,8 тис. земельних ділянок.

Світовий банк наполягає на тому, щоб парламент прийняв законпроект №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин»

. Про це повідомило джерело AgroPolit.com.

За словами співрозмовника, експерти Світового банку наполягають, щоб законопроект 2194 був прийнятий протягом місяця і розпочалася процедура передачі цих земель громадам. 

Зазначимо, народний депутат «Слуга народу», голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Мар'ян Заблоцький виділив 10 новацій законопроекту про дерегуляцію земельних відносин:

• Тотальне спрощення землеустрою
• Передача державних земель за межами населених пунктів у власність сільським, селищним і міським радам
• Суттєве розширення повноважень громад у сфері земельних відносин
• Обмеження функціоналу Держгеокадастру виключно кадастровою діяльністю та геопросторовими даними
• Скасування інститутів державної експертизи землевпорядної документації та агрохімічної паспортизації земель
• Відмова від зайвих і дублюючих дозвільних процедур
• Скасування повноважень Верховної Ради щодо погодження зміни цільового призначення особливо цінних земель
• Цифровізація
• Страхування відповідальності за помилки в документації із землеустрою або під час виконання топографо-геодезичних робіт
• Гарантована прозорість.

Всеукраїнська асоціація громад звернулася до президента України Володимира Зеленського та Верховної Ради України з проханням невідкладного ухвалення законопроекту №2280 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель». 

Про це AgroPolit.com повідомили у асоціації.

У зверненні зазначається, що українське суспільство рухається назустріч практичному впровадженню земельної реформи та реформи децентралізації. Повноваження щодо управління всіма землями громад мають перейти до рад ОТГ, що покликані представляти інтереси всієї громади, що охоплює як територію населених пунктів, так і землі поза ними.

«Значною перешкодою для ефективного управління просторовим розвитком громад залишається успадкована Україною із радянських часів система планування, що передбачає паралельне розроблення містобудівної та землевпорядної документації, висока вартість виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт на територію громади, широке використання «паперових» технологій при підготовці вихідної інформації для просторового планування, недосконалість нормативного забезпечення, а також відсутність належної публічності містобудівної та землевпорядної документації, а також відомостей земельного та інших галузевих та відомчих кадастрів», — йдеться в повідомленні.

З метою реалізації  прогресивних перетворень щодо управління територіями громад у Верховній Раді України готується до другого читання проект Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель» (реєстраційний № 2280). З його прийняттям ОТГ отримають такий потужний інструмент управління, як комплексний план просторового розвитку території громади, що прийде на заміну цілого ряду застарілої та коштовної містобудівної та землевпорядної документації, документації із охорони навколишнього природного середовища та охорони культурної спадщини.

По-перше, завдяки такому публічному комплексному плану, який затверджуватиме рада ОТГ, громада зможе планувати використання всіх земель у межах своєї території і кожний представник громади чи бізнесу може взяти в цьому участь. По-друге, завдяки комплексному плану рада ОТГ визначатиме допустиме цільове призначення земель у межах її території, що дозволить відмовитися від корупційної системи присвоєння цільового призначення кожній земельній ділянці. А по-третє, громада здійснюватиме просторове планування в публічний спосіб за допомогою сучасних ГІС-технологій та геопорталів у відповідності до нещодавно прийнятого Закону України «Про Національну інфраструктуру геопросторових даних», — йдеться у зверненні.

В асоціації зазначають, що з запровадженням комплексних планів просторового розвитку громади ОТГ стануть справжніми господарями на своїй території.

В Україні центральна і місцева влада має терміново зайнятися штучним зрошенням полів. Особливо це актуально на півдні України, де є очевидні ознаки посухи.

Про це пише ГолосUA.

Про це повідомив аспірант Національного Аграрного Університету Дмитро Третяченко.

«Я спілкувався з аграріями на півдні України. Вони кажуть, що погода мало того, що стала дуже мінлива, так ще і тенденції, які призводять до посухи, посилюються. Пилові бурі ставлять агровиробництво на межу виживання», — сказав він.

На думку експерта, за радянських часів в Україні активно використовувалася система штучного зрошення, на це виділялися державні кошти. У 2020 році, судячи з усього, цей напрямок не фінансується.

«Тому, я вважаю, в Україні потрібно грунтовно вирішувати питання з налагодженням системи зрошення по всій країні. При цьому на півночі, у центрі ситуація зі зрошенням, здається, поки стоїть не так гостро, тому що там інший клімат. За радянських часів існувала система централізованого зрошення за рахунок води з річок. Але зараз це системно в Україні не робиться», — уточнив науковець.

Представник ЄБРР Василь Говгера представив результати трирічного дослідження зрошувальної системи України та зазначив, що єдиної зрошувальної системи в Україні немає. Є багато систем, які відрізняються в кожному регіоні і навіть в районах однієї області — агрокліматичні та географічні умови занадто неоднакові.

Так, ЄБРР провів детальний технічний аудит Нижньодністровської зрошувальної системи, яка є однією з найстаріших в Україні і стан її на сьогодні вважається аварійним. Нижньодністровська зрошувальна система охоплює 40 тис. га землі, з якої фактично зрошується 7,5 тис. га.

Для повної реконструкції цієї системи необхідно 84 млн євро, що становить в середньому 2 тис. євро на 1 га інвестицій. Що стосується інших зрошувальних систем, для оцінки вартості їх реконструкції необхідний такий же детальний аудит.

Кабінет міністрів України. призначив т.в.о обов’язки голови Держгеокадастру Юлію Мороз, яка до того займала посаду першого заступника голови зазначеної служби. 

Відповідне розпорядження опубліковано на сайті КМУ. 

«Покласти тимчасово, до призначення в установленому порядку Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, виконання обов’язків Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на першого заступника Голови зазначеної Служби Мороз Юлію Анатоліївну», – ідеться в розпорядженні за підписом Дениса Шмигаля.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) 4 травня вдруге відмінила тендер на аерофотознімання більшої частини території України очікуваною вартістю 276,59 млн грн. 

Про це повідомляється у системі «Прозоро», пишуть «Наші гроші». 

У повідомленні ідеться, що у лютому 2020 року в Держгеокадастрі оголосили повторний тендер щодо аерофотознімання, створення цифрових ортофотопланів масштабу 1:10 000 і цифрових моделей рельєфу.

Обсяг замовлення складав 426 тис кв. км (крім Львівської, Волинської, Донецької і Луганської областей, Криму і 20-кілометрової буферної зони вздовж державного кордону з усіма сусідніми державами). Очікувана ціна послуг становила 650 грн. за один квадратний кілометр.

«Тендерна документація вимагала від учасників мати 5 спеціалізованих літаків, 5 цифрових аерофотокамер, 9 двочастотних GNSS-приймачів, низку спеціалістів і аналогічний досвід.На тендер прийшли компанія «S.C. Primul Meridian S.R.L.» (Румунія) і ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр». Останнє оскаржило в АМКУ вимоги щодо кількості обладнання, які вважало вибірковими та необґрунтованими. Водночас фірма вимагала встановити мінімальний обсяг наданих послуг за аналогічними договорами, вважаючи, що не можна ставити в один ряд досвід у 2 кв. км і 20 тис кв. км. Потім вона відкликала скаргу «у зв’язку з карантином, введеним Кабінетом Міністрів України, та запровадженням обмежуючих заходів у відповідних сферах, пов’язаних з предметом закупівлі», – зазначається в матеріалі.

Також зазначається, що закупівлю цих послуг відміняють вже вдруге. Торік перший тендер не відбувся, бо на нього прийшов єдиний учасник – компанія «Leica Geosystems AG» (Швейцарія) з ціною 251,63 млн грн., що було на 9% нижче за очікувану вартість закупівлі у 276,59 млн грн.

Підписаний президентом Володимиром Зеленським закон №552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» поставить на паузу розвиток агросектору. 

Про це в інтерв'ю для AgroPolit.com повідомив експерт з інвестиційної політики, депутат 8-го скликання Владислав Голуб.

«Та редакція закону №552-ІХ, яка була ухвалена парламентом в рамках скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, не дозволить говорити про очікувані інвестиції. Ті обмеження, які там є (100 га в одні руки та низка інших), абсолютно не дозволять говорити про економічний бум, який анонсували автори закону. Ухвалення закону №552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» — більше політичне, а не економічне рішення», — пояснює він.

Владислав Голуб нагадав, що ключовим завданням №552-ІХ було політичне рішення скасувати мораторій на продаж землі, який діяв і був передбачений Земельним кодексом на вільний продаж земель сільськогосподарського призначення.

Чи потрібно його було політично скасовувати? Так, потрібно було. Це ж насправді профанація, бо ринок насправді існував навіть за умови дії мораторію. Коли беруть паї в оренду на 25 років або державну землю на 49 років – це і є ринок землі, але прихований. Тому закон №552-ІХ – не економічний інструмент, а політичне рішення, яке скасувало мораторій на ринок землі», — говорить експерт з інвестиційної політики, депутат 8-го скликання  Владислав Голуб.

Втім, очікувати капіталізації агробізнесу від прийнятого закону №552-IX не варто, переконаний він.

«Побачимо його з липня 2021 року. Але точно з 2021 року після відкриття ринку землі не буде економічного буму та капіталізації агробізнесу… Ухвалений закон про землю №552-ІХ поставить на паузу розвиток агробізнесу. У нас питання обігу земель сільськогосподарського призначення все життя було питанням політичним. Для дуже багатьох політичних сил, які намагалися маніпулювати цією темою, ухвалення закону означає те, що у них просто забрали один із таких аргументів. Але, знову ж таки, наголошую, що закон про ринок землі № 552-ІХ – це не про економіку, а виключно про політику… Давайте будемо з вами відверті: якщо ми хочемо, щоб розвивався аграрний сектор, фермерство, і захистити власника землі, це повинен бути доктринально інший законопроєкт про ринок землі», — підсумував експерт.

Оновлення публічної кадастрової карти ускладнило роботу землевпорядникам. 

Таку проблему озвучив у своєму блозі на AgroPolit.com  голова спілки «Центр розвитку земельних правовідносин в Україні».

Проблема полягає в тому, що раніше дані про масиви земельних ділянок можна було отримати одним кліком. Тепер – це кропітка праця над кожною земельною ділянкою, складна механічна робота. По суті, в результаті отримуємо ті ж дані, але для цього тратимо не 1 хвилину, а тиждень (залежно від кількості земельних ділянок). Тратимо дорогоцінний час при користуванні оновленим та «покращеним» сервісом», — заявив Корейба.

Детальніше про це читайте у матервалі: Технічна реалізація закону про геопросторові дані створила проблему для землевпорядників

Нагадаємо, що ознайомитися зі станом українських земель тепер можна завдяки «Земельному довіднику України» — це детальна база даних про земельний фонд нашої країни та зручний гід по земельній реформі.

Довідник був створений завдяки роботі команд AgroPolit.com и Feodal.onlineи Ощадбанк. У довіднику можна дізнатися про місце України на земельній мапі Європи; отримати актуальні цифри по земельним ділянкам с/г призначення, паям, державним та землям у комунальній власності ОТГ. Також аграріям, потенціальним покупцям, інвесторам, та фінансовим установам буде корисна інформація, хто і скільки обробляє землі в Україні, скільки коштує державна та приватна земля. Важливим розділом є динаміка цін на землю в Європі після відкриття ринку.

Комітет ВРУ з аграрних та земельних питань підтримав у другому читанні законопроект №2280 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель». 

Про це повідомляє AgroPolit.com.

Основні пункти законопроекту № 2280 стосуються:

• Встановлення меж громад
• Просторове планування територій
• Спрощення процедури затвердження планування громад
• Скасування споріднених за змістом видів містобудівної документації та документації з землеустрою
• Складання схем територіального планування громади
• Створення електронної картографічної бази планування території
• Запровадження громадських обговорень програм соціально-економічного розвитку.

Власники групи компаній Епіцентр Олександр і Галина Гереги планують викуп орендованих ними земель сільськогосподарського призначення і вже проводять відповідні переговори із банками. 

Про це вони розповіли в інтерв'ю Новое время.

«Ми зараз на стадії переговорів із серйозними банківськими структурами, які можуть акумулювати великі кошти. Бо якщо відкрили шлюзи, то в принципі купляти землю потрібно», — сказав він.

Герега пояснив, що будівництво компанією власних елеваторів є одним із кроків, який полегшить отримання кредитів або випуск євробондів для отримання коштів.

«Чому ми збудували велике елеваторне господарство? Це основні засоби. Завтра, якщо ми захочемо або взяти велику позику або вийти на ті ж євробонди. Яка застава? Що ми скажемо? В нас є договори (оренди, — ред). Вибачте, це не ваша земля. Тому таким чином ми забезпечили основні засоби, які можуть бути заставою. Це вже початок великого бізнесу», — сказав Олександр Герега.

Він вважає, що Епіцентр має займатися тільки переробкою сільгосппродукції і всі зусилля має зосередити в цьому напрямку.

«Голландія вирощує 9 млн т зерна і з них отримує 100 млрд євро. Ми маємо 50 млн т експорту, отримуємо з них 12 млрд євро», — додав Герега.

Галина Герега зауважила, що Епіцентр вже продає борошно власного виробництва у своїй мережі.

При цьому Олександр Герега як народний депутат не голосував за відкриття ринку землі. За його словами, він під час голосування перебував на лікарняному, крім того, за його словами «аграрії проти цього» через недосконалість механізмів введення земельного ринку.

Нардепи направили на доопрацювання для підготовки на повторне перше читання до комітету з питань аграрної та земельної політики законопроект №3012-1 щодо забезпечення права працівників державних і комунальних сільськогосподарських підприємств та учасників бойових дій на одержання паю. 

Про це повідомляє AgroPolit.com.

Відповідне рішення підтримали 315 народних депутатів України.

Проектом закону пропонується встановити наступний порядок приватизації земель державних чи комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій:

• приватизація земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств може здійснюватися як в процесі приватизації самих підприємств, так і без прийняття рішення про їх приватизацію, на підставі рішення органу, до сфери управління якого належить підприємство, а також при ліквідації підприємств;
• при приватизації земель підприємств здійснюється наступний розподіл їх сільськогосподарських угідь: до 40% земель розподіляється між працівниками підприємства та пенсіонерами з їх числа, працівниками державних і комунальних закладів соціальної сфери села, до 20 % земель передаються у власність учасникам бойових дій для ведення особистого селянського господарства, не менше 40% продаються на земельних торгах, а на період дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення проводяться аукціони з набуття права оренди на ці землі.

Зазначається, що у випадку приватизації земель підприємств у зв’язку з приватизацією самих підприємств, землі, які залишились після розподілу вносяться до статутного капіталу господарського товариства, у яке перетворюється підприємство, а на період дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення передаються йому в оренду на 50 років.

Якщо бізнес став об'єктом рейдерської атаки, можна звернутися до Офісу протидії рейдерству. 

Про це повідомила прес-служба міністерства юстиції України у Facebook. 

Повідомляється, що скасування в Україні з 1 липня 2021 року заборони на відчуження земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності, для громадян і бізнесу можуть принести не тільки нові можливості, але й виклики. 

Мін'юст підготував рекомендації, які допоможуть уберегтися від рейдерських зазіхань:

1. Заздалегідь подбайте про належне оформлення документів, що підтверджують право власності або інше речове право на земельну ділянку, а також про внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Це допоможе захистити вашу власність від незаконних оборудок із даними державного реєстру на підставі підроблених документів.

2. Варто пересвідчитись, чи присвоєно вашій земельній ділянці кадастровий номер, за допомогою якого на Публічній кадастровій карті можна знайти інформацію про місцезнаходження, цільове призначення ділянки, та в чиїй власності вона перебуває. Якщо земельній ділянці на підставі державного акту кадастровий номер не присвоєно, потрібно звернутися до найближчого розробника документації із землеустрою для виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Без наявності коректних відомостей про земельні ділянки у Державному земельному кадастрі не можливо укласти будь-які цивільно-правові угоди.

3. Перед укладанням договору купівлі-продажу земельної ділянки перевірте публічну інформацію про контрагента. Скажімо, ознайомтеся із даними в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформацією про на наявність судових спорів за участі контрагента, а також відомостями в Єдиному реєстрі боржників. Таким чином ви зможете переконатися у порядності контрагента, що суттєво знизить ризики рейдерської атаки в майбутньому.

4. Скористайтесь послугою моніторингового сервісу SMS-Маяк. Це дозволить отримати миттєві повідомлення про зміну статусу будь-яких об'єктів нерухомого майна у Державному реєстрі прав.

5. Зареєструйтесь у Державному аграрному реєстрі. Він працює за принципом автоматичної взаємодії з даними Державного земельного кадастру, Державного реєстру прав, Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиного державного реєстру тварин, які автоматично «підтягуються» при реєстрації в ньому. У цьому Реєстрі відображається актуальна інформація про належні аграрію земельні ділянки: їх площі, цільове призначення, вартість, речове право (у разі наявності). Реєстрація та користування Реєстром безкоштовні.

У міністерстві зазначають, що якщо превентивні заходи не допомогли і ваше майно або бізнес стали об'єктом рейдерської атаки шляхом проведення незаконних реєстраційних дій, ви повинні звернутися до Офісу протидії рейдерству.

Поскаржитися на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів можна: онлайн — через портал державних послуг iGov; особисто, звернувшись до Офісу протидії рейдерству або через поштову скриньку, розміщеному в столичному будівлі Мін'юсту, — йдеться у повідомленні.

У разі прийняття законопроєкту №3131-1, мінімальне податкове навантаження на землю сільськогосподарського призначення становитиме до 3-4% з можливістю її знизити до 1% за рахунок сплати інших податків. 

Про це у своєму блозі на АgroРolit.com написав один з авторів законопроекту №3131-1 народний депутат Іван Чайківський.

У березні 2020 року він із колегами запропонували законопроєкт №3131-1 «Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства», який має запровадити мінімальне податкове навантаження на землю сільськогосподарського призначення.

«Ми підвищуємо ставку земельного податку до 3-4%, але даємо можливість її знизити аж до 1% за рахунок сплати інших податків (ПДФО від продажу с/г продукції або ПДФО орендодавців та працівників (для платників ЄП) або єдиного податку 3-ї групи, або податку на прибуток підприємства)», – написав Чайківський.

За словами народного депутата, цей механізм, водночас, мінімально вплине на легальних сільськогосподарських товаровиробників, оскільки вони вже сплачують усі належні податки та збільшить податкове навантаження на «тіньовиків», виштовхуючи їх у легальне поле.

Підсумовуючи: після запровадження обов’язкового податку, максимальна ставка у гривні становитиме 3% НГО – 900 грн, 4% – 1200 грн. Сумарне навантаження може бути 1200-1400 грн. Для тих, хто легально працює, практично нічого не зміниться, окрім того, що зарплати та умови роботи перебуватимуть у конкурентних умовах із тими, хто досі працював у тін, – додав він.

За даними Інституту охорони ґрунтів України 20-річні втрати гумусу в українській землі в грошовому еквівалентні становлять понад 450 млрд грн. 

Про це заявив радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол на своїй сторінці Facebook. 

«Це вже навіть не злочин перед майбутнім поколінням. Це — геноцид. Основне завдання, яке повинно сьогодні стояти перед владою і суспільством – не допустити погіршення стану родючості землі», – зазначив Михайло Апостол.

За його словами, головним фактором, що визначає цінність земель, є саме її родючість.

«А ми робимо все, щоб наші чорноземи деградували, окіслівалісь, засолювалися, проходили ерозійні процеси; зменшувалася кількість гумусу і корисних мікроорганізмів, які його формують; відбувалися пилові бурі; відчувався постійний дефіцит вологи», – зазначив експерт.

У перелік негативних факторів, які впливають на родючість української землі, радник міністра внутрішніх справ включив також кількість опадів.

Так, з вересня по травень 2020 року в Україні випало 70% опадів від норми: 153 мм при нормі 211 мм. Він пояснив, що 1 мл – це 1 л води на м2. Територія України – 60,4 млн га.

Таким чином нестача – 58 мм, або 35 трлн л води, більше 10 київських водоймищ, – поінформував Михайло Апостол.

Згідно з повідомленням, деградація земель в Україні відбувається як наслідок їх високоінтенсивного використання. Михайло Апостол вважає, що відновити нульовий рівень деградації земель України вже не вдасться. Адже 1 см родючого грунту (гумусу) в природних умовах відтворюється 300-400 років.

Він також підкреслив, що всі перераховані вище факти призводять до опустелювання наближенню аграрного, продовольчого, економічної кризи.

Можливо, прийде переосмислення і розуміння, що за кілька десятиліть про наших чорноземах будемо згадувати, як про історичний факт. Інакше не буде, тому що з таким варварським ставленням до своєї землі, водних ресурсів, екології, Олешківська пустеля огорне південь, а потім і більшу частину країни, – підсумував він.

Міністерство розвитку економіки повідомило, що від засухи в південних регіонах України постраждало посівів озимих культур на території в 234 тис. га.

Про це йдеться на сайті Інформаційно-аналітичного порталу АПК України.

Посіви гороху, озимої пшениці, жита, ріпаку, ячменю, що постраждали від посухи, становить 2,6% усіх площ озимини. Внаслідок малої кількості опадів протягом березня-квітня відбувся дефіцит вологи у ґрунті. Це затримувало розвиток рослин.

«Найбільше від посухи було втрачено озимого ріпаку – 103 тис. га, пшениці – 74 тис. га, ячменю – 53 тис. га та гороху – 1,3 тис. га»,  – йдеться у повідомленні.

За попередніми даними Міністерства розвитку економіки, Одеська область мала найменше опадів, що призвело до критичного стану сільськогосподарських культур. Втраченими вважаються 148 тис. га посівів, що становить 15% всіх площ озимих культур області. З них внаслідок несприятливих погодних умов загинуло 10% озимої пшениці, 62% озимого ріпаку та 21% ячменю.

Від тіньової оренди землі у вигляді податків не надходить до бюджетів більш ніж 20 млрд грн на рік.

Такі оцінки озвучив у коментарі для AgroPolit.com заступник голови «Всеукраїнської аграрної Ради» Михайло Соколов.  

«Навіть якщо мінімальна оцінка 10 млн га, множимо на 1500 грн – отримаємо 15 млрд грн недоплати до бюджету. В реальності втрати становлять від 20 млрд грн несплачених податків на рік. Без урахування крадіжки ПДВ. Це ПДФО, ЄСВ, Військовий збір і податок на землю. Якщо ще ПДВ, то цифра виросте в півтора-два рази», – сказав Соколов.

В Україні запроваджено поетапне введення в дію Закону України №340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» прийнятого 5 грудня 2019 року, спрямованого на запровадження низки антирейдерських заходів та встановлення дієвих запобіжників щодо захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок.

Про це повідомляє АgroРolit.com.

Крім інших змін, з 16 липня 2020 року починають діяти нововведення, що стосуються поновлення договору оренди землі.

Законодавець, просто виключив частину 6 статті 33 з Закону України «Про оренду землі», та помістив її в новій редакції в Земельний кодекс України (надалі також – «ЗК України»), доповнивши главу 19 статтею 126-1.

Статтею 32-2 Закону України «Про внесення змін» визначено, що поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 ЗК України.

Натомість, статтею 33 Закону України «Про оренду землі», також встановлено процедуру поновлення договору оренду землі.

Відповідно до неї, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України (надалі також – «ЗК України»). За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

В свою чергу, статтею 126-1 ЗК України, встановлено, що умова про поновлення договору оренди землі має встановлюватись в самому договорі.

При цьому, якщо мова йде про земельну ділянку комунальної або державної власності, то сторонам заборонено встановлювати умову щодо поновлення договору землі, окрім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Проте, укладаючи такий договір оренди, наприклад, для цілей забудови землі, станом на момент укладення договору оренди, будівель ще, відповідно, не буде, а тому і укладати договір оренди з такою умовою немає підстав.

Більше того, відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Постановою Кабінетом Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Таким чином, сторони не можуть внести зміни до Типового договору оренди, а тому постає питання чи можливо буде поновити договір оренди землі комунальної або державної власності на новий строк за відсутності умови про його поновлення в договорі оренди.

Та чи буде в такому випадку застосовуватись частини 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі»,враховуючи, що нею передбачене переважне право на поновлення договору оренди землі незалежно від наявності умов про можливість поновити договір.

Щодо земель приватної власності, то статтею 126-1 ЗК України передбачено, що у разі якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах.

Договір вважається поновленим без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення та у разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору.

Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

У разі якщо сторона договору бажає скористатися правом відмови від поновлення договору, вона має не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подати до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Законом України «Про внесення змін» запропоновано також нову редакцію статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до неї, відомості про право користування земельною ділянкою, що припиняється після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Відомості про право користування земельною ділянкою, за умови його поновлення, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права.

У разі подання стороною договору заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору державний реєстратор виключає такі відомості з Державного реєстру прав і після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права, похідного від права власності, припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору до закінчення строку дії договору, за умови його поновлення після закінчення строку дії договору, державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Заява про державну реєстрацію припинення речового права на земельну ділянку, похідного від права власності, незалежно від наявності чи відсутності відомостей про поновлення договору може бути подана в будь-який час до припинення такого права.

Отже, Законом України «Про внесення змін» передбачені нововведення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, які є спірними та обмежуючи права орендарів, повністю захищають інтереси орендодавців, надаючи їм більше прав в частині вибору орендарів та відсутності обов’язку поновлювати договір оренди землі неодноразово з одним і тим же орендарем.

Крім того, враховуючи нововведення, може виникнути ситуація, коли орендар, користуючись переважним правом, звертається до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, а орендодавець в цей час подає заяву до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про виключення відомостей про поновлення договору. При цьому, відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» звернутись із такою заявою сторона може в будь-який час до закінчення договору оренди землі.

Скоріше за все, такі зміни спрямовані на захист прав та інтересів орендодавців – фізичних осіб, коли у відносинах оренди вони є менш захищеною стороною відносин.

Проте, у випадку укладення договору оренди землі комунальної або державної власності, незахищеною стороною є саме орендар, який крім інших обмежень, з новими положеннями законодавства, не зможе бути впевненим, що беручи земельну ділянку у користування на певний строк, наприклад, для товарного сільськогосподарського виробництва, зможе продовжити договір оренди землі, а не вимушений буде думати, що робити із засіяними перед закінченням строку дії договору полями.

Отже, узагальнюючи, які нововведення на нас чекають:

Умова про поновлення договору має бути передбачена самим договором.

При цьому, забороняється вказувати таку умову в договорах, що стосуються оренди земель комунальної та державної власності, крім випадків якщо в крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Поновити договір оренди за мовчазною згодою можливо лише у разі наявності такої можливості в договорі оренди землі. При цьому укладати додаткову угоду більше не треба, пролонгація відбуватиметься автоматично.

Нові положення не поширюватимуться на договори, укладені до набрання чинності Закону.

Скористатись своїм право на відмову у поновленні договору оренди землі, може кожна із сторін, звернувшись до державного реєстратора не пізніше, ніж за місяць до закінчення такого договору.

При цьому, відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» звернутись із такою заявою сторона може в будь-який час до закінчення договору оренди землі.

Враховуючи все вищевикладене, забігаючи наперед мусимо визнати, що нас очікує цікава судова практика.

Голова громадської спілки «Центр розвитку земельних правовідносин в Україні» Леонід Корейба назвав позитивні сторони закону 554-ІХ (реєстраційний номер №2370) «Про національну інфраструктуру геопросторових даних». 

Про це він повідомив у блозі на AgroPolit.com.

Зокрема, експерт називає наступні переваги закону: 

• Напрямок на інтеграцію у європейські кадастри та задоволення потреб суспільства.
• Визначення видів необхідної геопрострорової інформації.
• Інноваційний принцип створення та функціонування національної інфраструктури геопросторових даних.
• Основними наповнювачами даних залишаються приватні або юридичні  особи, які здійснюють їх виробництво (інженери-землевпорядники, які є фахівцями цієї справи).
• Існування власного геопорталу виробників даних.
• Врахування моніторингу навколишнього природного середовища.
• Розширення базових та наявність профільних, або так званих тематичних даних, що створюються на основі базових геопросторових даних.
• Безоплатний доступ користувачів.
• Можливість оприлюднення певних даних та їх обмін між виробниками геоданих та держателями у векторному вигляді.
• Об’єднання даних природно-заповідного фонду, територій з відходами, даних рослинного і тваринного світу, територій культурної спадщини, курортів, містобудівної діяльності та геокадастру.

Детальніше читайте за посиланням.

З 29 березня 2020 року документація із землеустрою передається онлайн до Фонду документацій, але функціоналу досі немає. 

Про це на сторінці у Facebook написав експерт із земельних питань, сертифікований інженер-землевпорядник Олександр Гнітецький.

«Цікаве питання, а навіщо взагалі подавати окремо документації із землеустрою, коли на етапі реєстрації чи внесенні змін вона і так подається в електронному вигляді. Можливо, непотрібно здійснювати подвійну непотрібну роботу?», — написав експерт.

Зазначимо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1141 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», з 29 березня 2020 року набувають чинності такі зміни:

• документація із землеустрою надходить до Державного фонду в електронній формі у вигляді затверджених схем, проектів, робочих проектів або технічної документації;
• передача копій матеріалів виконаних робіт надається розробником через електронний портал Держгеокадастру за заявою в електронній формі та з використанням кваліфікованого електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, відповідального за якість робіт із землеустрою;
• Держгеокадастр та його територіальні органи протягом трьох робочих днів з моменту надходження матеріалів виконаних робіт в електронній формі вносять їх до системи електронного документообігу Держгеокадастру;
• документація із землеустрою, що надійшла до Державного фонду, підлягає обліку за її видами та ведеться в системі електронного документообігу Держгеокадастру;
• наявні матеріали Державного фонду в електронній формі підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Держгеокадастру;
• у разі відсутності матеріалів Державного фонду в електронній формі такі матеріали перетворюються в електронну форму та надаються на безоплатній основі органам державної влади, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам в електронній формі за заявою в письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів з дня реєстрації такої заяви.

У свою чергу, у Департаменті забезпечення контролю якості надання послуг повідомили, функціонал знаходиться на стадії впровадження, коли процес закінчиться, інформацію буде оприлюднена на офіційних джерелах.

Конституційний суд України отримав подання від 48 народних депутатів про конституційність закону про ринок землі. 

Про це повідомляє прес-служба КСУ.

«Суб'єкт права на конституційне подання вважає, що оскаржуваний закон не відповідає низці статей Конституції України», — йдеться в повідомленні.

Наголошується, що до КСУ надійшло конституційне подання 48 народних депутатів України щодо відповідності окремих положень закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення від 31 березня 2020 року № 552-IX та окремих положень Земельного кодексу України».

Текст подання за посиланням.

Найбільше фактів тіньового обробітку землі встановлено у Хмельницькій, Вінницькій та Волинській області.

Про це у інтерв'ю для AgroPolit.com повідомив голова Держгеокадастру Денис Башлик.

«Ми кожен тиждень збираємо інформацію, в тому числі від нашої інспекції, з’ясовуємо, де найбільше виявлено порушень.Станом на 9 квітня, найбільше порушень – Хмельницька, Вінницька та Волинська області. За ними слідують Миколаївська та Херсонська області. «Яскравого» лідера тут немає, але перша трійка регулярно фігурує серед порушників», — зазначив він.

1 травня 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 208 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 р. № 580», яка передбачає погодження усіх видів документації із землеустрою територіальними органами Держгеокадастру за принципом екстериторіальності. 

Про це повідомляє прес-служба уряду.

Зазначається, що завдяки цьому буде знижено прояви корупційних ризиків та забезпечено прозорість дій під час погодження такої документації.

Суть реформи полягає в тому, що на відміну від погодження за місцем розташування земельної ділянки, принцип екстериторіальності за визначенням дозволяє дотриматися об’єктивності та неупередженості під час розгляду документації, вчасності її опрацювання, усунення контактів між розробниками та експертами», — йдеться в повідомленні.

Передбачено, що документація на погодження подаватиметься лише в електронній формі та через особистий кабінет, у такий спосіб вдасться зменшити часові затрати розробників та забезпечити комфортні умови надання адміністративних послуг. Зі свого боку висновок про розгляд документації із землеустрою надсилатиметься розробнику на електронну пошту, скріплюватиметься лише ЕЦП та міститиме QR-код. У такий спосіб, необхідність додаткових печаток, штампів, звернень до територіальних органів тощо, зникає, а отже зникає і точка перетину замовника та чиновника.

Ми свідомо усуваємо зв'язок, навіть територіальний, між замовником послуги та чиновником, щоб у останніх не було спокуси «більш лояльно» ставитися до окремих проектів, або «завертати» проекти під надуманими причинами, вимагаючи винагороду», – пояснив голова Держгеокадастру Денис Башлик.

Також він додав, що впродовж чотирьох років, які функціонує екстериторіальний принцип погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, він зарекомендував себе як потужний антикорупційний запобіжник. Тож його розширення на інші види землевпорядної документації було логічним.

Автори законопроекту, який запроваджує мінімальне податкове навантаження на землю, пояснили, як він має розраховуватись.

Формулу навів голова комітету аграрної та земельної політики, автор законопроекту № 3131 Микола Сольський у коментарі AgroPolit.com для публікації Податковий мінімум на сільськогосподарські землі: як вивести з тіні 12 млн га?

«Проектом передбачається 5% від нормативної грошової оцінки. За середньої НГО 28 тис. грн з 1 га це становить 1400 грн на рік. Це означає, що власник чи орендар з 1 га (в залежності від обраної системи оподаткування) має сплатити за рік сукупно 1400 грн ПДФО, ЄСВ, військового збору, земельного податку, податку 4 групи. Якщо ж такий власник чи користувач податків не сплатив – він має доплатити до розміру поставленого податкового зобов’язання» – сказав Сольський.

У Держгеокадастрі назвали дату поновлення земельної децентралізації. 

Про це голова Держгеокадастру Денис Башлик розповів в інтерв’ю АgroРolit.

«Земля очікує на прийняття закону №2194, коли вона повністю передасться громадам, тому що при передачі за допомогою постанови, як це було раніше, там виникало багато питань: не реєструвалися права власності в певних моментах та інше. Тому, наша принципова позиція – земельна децентралізація має відбутися, але на рівні закону. Тож, поки що земля не передається, очікуємо прийняття закону», – сказав він.

З 1 липня 2021 року ціна на землю в Україні складатиме $1,5–3 тис. за 1 га і вона не падатиме. 

Про це в інтерв’ю АgroРolit.com розповів голова Держгеокадастру Денис Башлик. 

Він повідомив, що згідно із соціологічними дослідженнями, у перший рік після відкриття ринку землі лише близько 7% респондентів готові продати власну землю. Переважно це люди, які не працюють на землі і не користуються нею, наприклад, здаючи в оренду.

Денис Башлик додав, що ціна на землю зростатиме.

«Сьогодні ринок землі в особистому селянському господарстві вже відреагував. Ми бачимо, як коливаються ціни. І я думаю, що це дуже добре, коли встановлений запобіжник в нормах грошової оцінки, який не дозволить маніпулювати ціною на землю. Я думаю, що ціна на землю буде складати близько $1,5–3 тис. за га і вона не буде падати, навіть не зважаючи, що доступ до землі буде обмеженим»,  – сказав Башлик.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» № 552-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 31 березня 2020 року.

Про це повідомляє прес-служба Офісу президента.

Документ передбачає формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Закон, що його підписав Глава держави, дасть змогу забезпечити реалізацію конституційних прав громадян на вільне розпоряджання своєю власністю та створити прозорі умови для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами України.

«Це історичний момент для всіх українців і для мене особисто. Україна чекала на цей закон з часу здобуття незалежності. Це була нелегка боротьба. Але ми знали, що робимо це для українців», – зазначив Володимир Зеленський.

Зокрема, законом передбачено, що з 1 липня 2021 року право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 гектарів можуть набувати виключно громадяни України. З 1 січня 2024 року таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці. Вони зможуть купувати до 10 тисяч гектарів землі. Заборонено також продаж державних та комунальних земель. Відповідно до підписаного закону, питання, чи надавати іноземцям право купувати землю, вирішуватиметься на референдумі.

Крім того, що закон забезпечить повноцінну реалізацію права приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для громадян України, він сприятиме значному розширенню інвестиційних можливостей в аграрному секторі.

Законопроект про відкритий ринок землі 2178-10 забороняє купувати землю юридичним особам та робить неможливою концентрацію земель понад 100 га для однієї фізичної особи. Цей момент створює проблеми для господарств, які є юридичними особами, та працюють із земельним банком 100 га і більше.

Тетяна Сторожук, старший юрист практики нерухомості та будівництва «Arzinger» в ексклюзивному коментарі Kurkul.com пояснила, як на практиці будуть вирішуватися ці проблеми.

«Враховуючи наявне обмеження (100 га), придбати більше поки що буде неможливо. Скоріш за все на практиці це обмеження будуть обходити шляхом придбання земельних ділянок родичами та довіреними особами», — пояснив експерт

Щодо земельних ділянок, які заборонено придбавати юридичним особам до 1 січня 2024 р., найбільш правильним варіантом, з юридичної точки зору, буде придбання землі громадянином України з подальшою передачею землі в оренду чи емфітевзис юридичній особі, учасником/акціонером якої він є.

«Починаючи з 1 січня 2024 року таку землю можна буде внести до статутного капіталу юридичної особи. При цьому слід пам'ятати, що до схвалення відповідного рішення на референдумі, набувати у власність землю сільськогосподарського призначення зможуть лише юридичні особи, власниками яких є громадяни України, та/або держава, та/або територіальні громади», — наголосив Олександр Плотніков

Після відкриття ринку землі право на першочерговий викуп землі з розстрочкою на 10 років діятиме не для всіх осіб.

 Олександр Плотніков, керівник відділу банківського та фінансового права, керівник агропромислового сектору Head of the Agro-Industrial sector «Arzinger» в ексклюзивному коментарі Kurkul.com пояснив, що механізм стосуватиметься виключно земель державної та комунальної власності та буде доступний лише вузькому колу осіб.

«Правом такого випадку зможе скористатись доволі обмежене колом осіб,  яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року», — наголосив Олександр Плотніков

Водночас, експерт передбачає виникнення ряду проблем щодо визначення права викупу землі.

«З одного боку особа має право на викуп землі на таких умовах. Але чи безумовно зобов'язаний відповідний власник землі продавати земельну ділянку в такому випадку? Як, наприклад, можна примусити міську раду прийняти рішення про продаж земельної ділянки?», — запитує фахівець.

Прийнятий закон про вільний ринок землі не дає чіткої відповіді на яких умовах будуть заходити юридичні особи, щоб відрегулювати ринок, адже саме вони будуть найбільшими покупцями і будуть мати найбільший вплив.

Так прокоментував в ексклюзивному опитуванні для AgroPolit.com ситуацію з неопрацьованими моментами в законі 2178-10 Богдан Балагура, голова ГО «Кріпак», власник Dengoff AgroFamily.

 За словами Балагури, також залишилося невирішеним питання передачі землі державних підприємств (ДП) громадам.

Наприклад, на території громади існує ДП, то кому має передаватися земля цього підприємства – територіальній громаді чи сільській раді? Проблема полягає в тому, що до моменту запуску ринку землі територіальна реформа мала б бути закінчена. Сьогодні на це питання відповіді немає. По-друге, виникає питання, чому з цього законопроекту викреслили державні землі? Скоротили пайовий фонд: раніше говорили про 60 % для працівників, 20 % для громади і 20% для соцсфери, то зараз ця формула змінилася і не зрозуміло, чому працівники, які працювали на підприємстві довгі роки, залишилися на «пташиних правах». Тобто ДП взагалі повирізали. Також існує проблема аудиту земель цих підприємств – в Україні їх чимало, але ніхто не володіє інформацією про якість земель цих підприємств», — зауважив Богдан Балагура.

Потрібно ввести поняття пов’язаних осіб, щоб запобігти скуповуванню землі через родичів і підставні компанії. В іншому випадку, заявлене обмеження в 100 га буде фікцією.

Такою думкою з AgroPolit.com поділилася в ексклюзивному коментарі екс-очільниця Мінагрополітики Ольга Трофімцева.

 За її словами, також потрібно врегулювати питання з правом банків на купівлю землі і встановити певні обмеження, тому що саме в цій частині криється досить серйозний ризик «схем».

Також серед питань, неврегульованих законом про вільний ринок землі 2178-10, Ольга Трофімцева виділила наступні:

Неврегульованим залишається питання державних і комунальних земель, на продаж яких встановлена заборона, та залишається можливість «схем» із орендою земель аграрних ДП.

Ну і все ж, відповідно до заяв президента України, було б логічним дати доручення КМУ (через прикінцеві положення ЗУ) щодо розробки відповідного закону України про всеукраїнський референдум.

І ще один важливий аспект, який потребує врегулювання, – реальне забезпечення переважного права орендаря щодо купівлі землі, яку він орендує та обробляє.

Держгеокадастр оприлюднив проєкт нової Методики нормативної грошової оцінки земель, який було розроблено за підтримки експертів Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку». 

Про це повідомляє прес-служба відомства.

Принципові зміни:

• об’єднання наявних підходів оцінки земель (для земель населених пунктів, для несільськогосподарського призначення та для с/г призначення) в єдину методику
• суттєве спрощення безпосередньо самого розрахунку, адже це відбуватиметься за єдиною формулою
• зменшення обсягів інформації, необхідної для проведення НГО, відповідно – зниження вартості робіт із проведення НГО та скорочення термінів від замовлення таких робіт до використання відомостей про НГО.

Зазначається, що у такий спосіб, органи місцевого самоврядування зможуть отримати сучасну базу для оподаткування земель незалежно від місця розташування земельних ділянок, що водночас позитивно вплине на наповнення місцевих бюджетів за рахунок плати за землю.

Проект зазначеної методики оприлюднено на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням.

Зважаючи на важливість НГО для наповнення місцевих бюджетів, а також для бізнесу, запрошуємо представників асоціації міських та селищних рад, органи місцевого самоврядування та бізнес-асоціації долучитись до обговорення проєкту, — повідомили у відомстві.

Після 15 липня 2020 р. в Україні зміняться правила оренди земель сільськогосподарського призначення. 

Про це йдеться у матеріалі «Продовження договорів оренди землі — 5 лайфхаків від Feodal.Online» на Kurkul.com.

Відповідно до Закону України № 340-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який в народі отримав назву «антирейдерський закон», буде розмежоване продовження договорів оренди землі та переважне право на укладення нового договору оренди землі орендарем. 

Як зазначив експерт у сфері земельних відносин та засновник сервісу Feodal.Оnline Андрій Дем’янович, нові правила поновлення договорів оренди поширюватимуться на договори оренди землі, укладені або змінені після того, як Закон № 340-IX повністю набере чинності. Тобто фактично з 16 липня 2020 р.

А от поновлення укладених раніше договорів оренди землі здійснюватиметься за правилами, чинними на момент їх укладення. 

«Є кілька варіантів, як поновити договір або продовжити його термін. Перший — це підписати додаткові угоди чи перепідписати договори оренди зі зміною пункту про строк дії такого договору, наприклад, із 7 на 15-20 років. Другий варіант — перепідписати договори оренди на свою другу юрособу після реорганізації. Тобто треба розірвати всі договори, укладені старою юридичною особою, та підписати нові. Але це буває рідше і за потреби», — зазначив експерт.

Наразі договір оренди землі можна поновити двома способами. Орендар може реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди. Також існує автоматичне поновлення договору (тобто строковий договір із пролонгацією), коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець не заперечує щодо такого користування.

Проте з середини липня передбачатиметься, що договори оренди землі, про встановлення земельного сервітуту чи про надання права користування земельною ділянкою для товарного виробництва с/г продукції зможуть передбачати власні умови щодо поновлення таких договорів.

«Тобто якщо в угоді між орендарем та орендодавцем буде прописано пункт про продовження та поновлення, то цей договір автоматично поновлюватиметься на такий самий строк і на таких самих умовах без укладення сторонами окремого письмового договору. Інших дій від орендодавця та орендаря ніхто не вимагатиме», — підсумував експерт.

За детінізацію сільськогосподарських земель з кожної зібраної аграріями тонни зернових врожаю-2020 доведеться сплатити 1 долар спеціальній компанії-контролеру.

Про це йдеться у матеріалі «Плати долар контролеру за тонну – і «проїжджай»: Кабмін підготував IT-схему детінізації сільськогосподарських земель» на AgroPolit.com.

Це випливає із аналізу тексту проекту Кабміну під назвою «Контроль у сільському господарстві» (з використанням інтерактивного програмного забезпечення) та тексту меморандуму із розробником програмного забезпечення та обладнання контролю у сільському господарстві ТОВ «Менора-Агро».

Суть проекту «Контроль у сільському господарстві»:

• впровадження ТОВ «Менора-Агро» контролю за дотриманням  с/г виробниками достовірної статичної та фінансової звітності про посіяні та оброблені площі  земельних ділянок, обсягів отриманого врожаю, дотримання прав сівозміни та інше;
• встановлення на кожному комбайні або іншій с/г техніці, яка використовується для збору врожаю, обладнання, яке дозволяє реєструвати та обліковувати землі, з якої збирають врожай, кількість зібраного кожним комбайном врожаю та вид культури, що збирається, для встановлення в процесі контролю виконання робіт даних статистичних та фінансової звітності з реальними обсягами оброблювальних земельних ділянок, площ, посівів та зібраного врожаю.

Термін пілотного проекту: липень-жовтень 2020 р.

Аби запустити схему, в Кабміні пропонують прийняти окремий закон про регулювання застосування  спеціального обладнання  для обліку врожаю  у сфері сільського господарства. Прикладом такого закону є Закон України «Про застосування реєстраторів  рахункових операцій  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (про касові апарати).

При цьому аграрії мають використовувати на свій врожай збиральній техніці лише спеціально акредитоване державою обладнання обліку зібраного врожаю. Отримані дані автоматично передаватимуться у єдину централізовану систему звітності.

Президент Володимир Зеленський найближчими днями може підписати закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. 

Про це заявив уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко в ефірі телеканалу Україна24.

«Президент підпише цей історичний закон в найближчі дні. Були регламентні деякі моменти в частині Верховної Ради, Голова ВР у відповідності до Конституції та закону про регламент уже підписав, президент найближчим часом виконає свій конституційний обов'язок і також підпише цей закон. Жодного сумніву в тому, що він буде підписаний, немає», — відповів він на запитання, коли глава держави підпише закон про ринок землі.

Водночас Лещенко підкреслив, що посівна кампанія нині здійснюється в плановому режимі й підписання закону, за його словами, жодним чином не впливає на ці процеси.

Він нагадав, що повноцінний старт ринку землі буде не раніше 1 липня 2021 року.

В Україні за першу декаду квітня критично знизився рівень зволоження ґрунту.

Про це повідомляє сервіс агропогоди «Метео Фарм».

«Такі низькі показники як правило відмічаються в літній період, але наразі весна. Отже, слід сподіватися на рясні опади, адже без опадів маємо ризик втратити великі обсяги врожаю», — зазначили аналітики.

Згідно даних, найнижчий рівень зволоження ґрунту 17%-19% зафіксовано в Миколаївській, Одеській, Херсонській, Вінницькій та Черкаській областях. Краще зволожені землі Львівської та Закарпатської області — на 23%.

«Порівнюючи березень 2020 р. з початком квітня, можна відмітити, що запасу продуктивної вологи в березні було більше ніж наразі», — зазначили аналітики.

В Україні розпочалося створення в національної інфраструктури геопросторових даних. Це буде єдине вікно доступу до всієї інформації про будь-яку земельну ділянку. Геопросторові дані дадуть поштовх для розвитку економіки. 

Про це під час онлайні відео-конференцію на тему: «Ринок землі – як українцям вижити в новій реальності?» на сторінці AgroPolit.com  розповів голова Держгеокадастру Денис Башлик.

«Це – дані про даніі.  Ми надаємо єдине вікно для доступу  до всіх реєстрів – містобудівного кадастру, місцевих  геопорталів, які сторюються в ОТГ. Закон передбачає 17 базових наборів даних, над якими ми вже почали працювати. Дуже довго тривала дискусія щодо того чи має бути цей геопортал безкоштовним. Наша принципова позиція – що  держава не має заробляти гроші на тому, за що вже сплатили платники податків кошти. Навпаки – національний геопортал даних має бути інструментом для розвитку економіки, а не збору коштів, – наголосив Денис Башлик.

Він зазначив, що закон про діяальнсть Геопорталу вступить в силу у 2021 році, до цього передує велика робота щодо інвентаризації наявних даних.

Сьогодні аби зрозуміти та оцінити наскільки є привабливою земельна ділянка, потрібно  піти в різні установи і зібрати різну інформацію... Національний геопортал дасть доступдо всієї інформацію про об’єкт. Він може бути інструментом як управління, так і планування й інвестицій. В кожній країні Європи існують ці системи – ми тут останні. Інформація повинна буде постійно оновлюватися, – наголосив Башлик.

Під час онлайн відео-конференції говорили про те, як зміняться земельні правила на внутрішньому ринку після прийняття закону про обіг землі № 2178-10, про національну інфраструктуру геопросторових даних, нову роль Держгеокадастру в цих умовах та багато іншого. 

Голова Верховної ради Дмитро Разумков підписав закон про ринок землі.

Про це свідчить інформація на сайті ВР.

Документ передано на підпис президенту України Володимиру Зеленському.

Нагадаємо, що  13 квітня депутати Верховної Ради України на позачерговому засіданні відхили зареєстровані 13 проектів постанов про визнання недійсним ухвалений закон 2178-10 про обіг землі в Україні. 

Зауваження депутатів, авторів проектів постанов стосувались порушення регламенту роботи ВР під час голосування, неналежна підготовка документу до голосування, відсутність у всіх депутатів повного пакету документів, голосування після опівночі та невідповідність деяких пунктів законопроекту Конституції України.

9,75 тисячі земельних ділянок на території Криму, що належать громадянам України підпадають під заборону окупаційної влади на «іноземне» володіння, їх можуть зобов'язати продати землі. 

Про це повідомив голова так званого Державного комітету з державної реєстрації та кадастру Республіки Крим Олександр Спиридонов, передає РБК. 

Повідомляється, що у березні президент РФ Володимир Путін підписав указ, що забороняє іноземним громадянам, особам без громадянства, а також іноземним компаніям володіти земельними ділянками на більшій частині території окупованих Криму і Севастополя.

До переліку територій, на які накладаються обмеження, потрапили 19 з 25 муніципальних утворень окупованого Криму, в тому числі Євпаторія, Керч, Ялта і Судак, а також вісім з 12 муніципалітетів Севастополя.

За словами Спірідонова, в Єдиному державному реєстрі нерухомості містяться відомості об 11 572 дільницях у Криму, які перебувають у власності іноземних громадян.

Ці ділянки підпадають під заборону, оскільки розташовані на прикордонних територіях, на які поширюється президентський указ.

Заборона на володіння іноземцями землею не поширюється на Сімферополь, Джанкой, Красноперекопськ, Білогірський, Красногвардійський і Первомайський райони.

Раніше народний депутат Верховної Ради з фракції «Слуга народу» Віталій Безгін попросив владу України відреагувати на заборону Росії для іноземців володіти землею в Криму. За його словами, це обмежило в правах тих кримчан, які відмовилися отримати російський паспорт.

Як повідомила РБК партнер юридичної фірми «Прецедент консалтинг» Євгенія Завацька, по суті, у т.зв «іноземців» в Криму залишається тільки два варіанти — продати землю росіянам або перевести її у власність російської юрособи з іноземною участю.

В іншому випадку місцеві самопроголошена влада може подати позови до судів Криму і Севастополя про «спонукання продати» або «зобов'язання відчужити» землі.

При цьому, звертає увагу Завацька, залишається неясним, протягом якого періоду необхідно передати права на землю. Згідно з ч. 1 ст. 238 Цивільного кодексу РФ, це повинно відбутися протягом року з моменту виникнення права власності. Але цей термін «в реаліях півострова давно минув».

За словами Завацької, при розгляді подібних справ суди можуть зіткнутися зі складнощами, оскільки на багатьох земельних ділянках вже зведені об'єкти капітального будівництва.

Законодавець обмежує право власності на земельну ділянку, але таке обмеження не стосується об'єктів капітального будівництва, – підкреслює вона.

Підстав для скасування закону про ринок землі немає, адже при розгляді відповідного закоопроєкта було витримано всі процедури і закон був ухвалений прозоро і публічно. 

Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький у інтерв’ю сайту Главком.

«Ухвалення цього закону (2178-10 — ред.) тривало з листопада минулого року, і за цим могло спостерігати усе суспільство. Усі процедури, передбачені регламентом, витримані. Всі бачили, що було 4 тис. правок до законопроекту, всі вони були розглянуті на засіданні профільного комітету – прозоро, публічно, після чого усі ці правки ставили на розгляд у Верховній Раді», — сказав Висоцький.

За його словами, вірогідність «земельного майдану» після завершення карантину близька до нуля.

Я брав участь у 17-ти регіональних земельних форумах. І скрізь від фермерів, аграріїв, пайовиків я чув, що ринок землі потрібен», — наголосив заступник міністра.

Він розповів, що від аграріїв були зауваження щодо державних та комунальних земель, щоб їх не продали задарма; лунали прохання обмежити дозволену площу земель в одні руки; просили на першому етапі не допускати юридичних осіб до купівлі земель.

Усе це виконано. Тому я впевнений, що ніяких мітингів не буде, бо до людей дослухалися. Проти закону лишаються ті опозиційні політичні сили, які в очікуванні місцевих виборів працюють над збільшенням своїх рейтингів», — наголосив Висоцький

Разом з тим, він зауважив, що закони через певний час переглядаються в усіх сферах, тому що змінюються обставини.

«Однак зараз немає підстав для скасування чи перегляду цього закону. Звісно, перегляд може бути у перспективі», — підсумував посадовець.

Станом на 6 квітня 2020 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 21,4 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (впродовж останнього тижня – 22,9 тис. новосформованих земельних ділянок площею 21,9 тис. га), зокрема, 14,3 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 31,2 млн га. 

Про це повідомляє прес-служба уряду.

Окрім цього, триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 6 831 адміністративно-територіальної одиниці (протягом останнього тижня – 120) та нормативну грошову оцінку 3 187 населених пунктів (45).

За минулий тиждень до державних кадастрових реєстраторів надійшло 25,2 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (у тому числі новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж), зареєстровано 24,3 тис. земельних ділянок, серед яких 21,4 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі он-лайн та зареєстровано 20,8 тис. земельних ділянок.

Загалом головними управліннями Держгеокадастру за період з 30 березня по 6 квітня 2020 року через ЦНАПи видано 6,2 тис. витягів, зокрема 4,4 тис. витягів, замовлених на офіційному веб-сайті Держгеокадастру, — йдеться у повідомленні.

На позачерговому засіданні Верховна рада розгляне 13 постанов про скасування закону про ринок землі. 

Про це під час брифінгу за підсумками наради з керівництвом фракцій та груп парламенту й за участі представників уряду повідомив глава парламенту Дмитро Разумков.

Він повідомив, що позачергове засідання парламенту відбудеться 13 квітня та розпочнеться орієнтовно о 14-й.

Зазначимо, у випадку відхилення цих постанов підписання закону буде розблоковане для глави парламенту та відповідно для президента Володимира Зеленського.

Онлайн-сервіс Feodal.online має можливість забезпечити користувача 2 тис. запитів на годину. Тобто аудит в 500 земельних ділянок може зайняти до 20 хв. 

Про це у інтерв'ю для AgroPolit.com повідомив засновник та керівник онлайн-сервісу Андрій Дем’янович.

«Вартість отримання стандартного набору відомостей про земельну ділянку складає 90 копійок за один запит. Але цей внесок рівнозначний одному врятованому паю, який не відібрали конкуренти. Таким чином, якщо ти представник бізнесу, ти навів лад у себе на полі та заплативши 90 копійок зекономив, скажімо, 3 га землі. Тому доцільно вкласти ці 90 копійок, щоб провести раз на місяць моніторинг, і бути певним, що ніхто не переоформив спадщину чи уклав договір оренди з конкурентом», — зазначив Андрій Дем’янович.

Також він додав, що на Feodal.online є додатковий функціонал відображення земельного банку по коду ЄДРПОУ або ІПН. Він коштує 4,9 тис. грн на місяць та дає можливість отримати інформацію про земельний банк 1 тис. підприємств або фізичних осіб на місяць без обмежень за кількістю кадастрових номерів.

Хочу звернути увагу на те, що ми надаємо тільки актуальну інформацію на момент запиту», — додав Андрій Дем’янович.

Кінцевий успіх земельної реформи визначать участь юридичних осіб в обігу сільгоспземлі та проведення своєчасного референдуму щодо участі іноземців.

Про це в коментарі Інтерфакс-Україна заявив регіональний менеджер IFC (входить в структуру Світового банку) в Україні, Молдові та БІлорусі Джейсон Пеллмар.

«Саме реалізація участі юридичних осіб в обороті земель для посилення конкуренції, послаблення обмежень на кількість землі для купівлі та своєчасне проведення референдуму щодо участі в ринку іноземців будуть визначати кінцевий успіх реформи та її вплив на економіку України», — сказав Пеллмар.

Ринок землі житиме за ринковими правилами, тобто залежатиме від багатьох факторів: попит і пропозиція на землю, на зернові, аграрну продукцію на внутрішньому та світовому ринках. Основна зміна відбудеться в структурі земельного ринку країни – серед тих, хто обробляє землю. 

Про це в інтерв'ю для AgroPolit.com повідомив голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.

«Зросте кількість офіційно зареєстрованих земель, земельний ринок поступово детінізуватиметься. Виграють ті господарства, які підвищуватимуть ефективність ведення агробізнесу. Серед них зросте частка дрібних аграріїв, які стануть власниками землі, тобто у них з’явиться можливість іти в банк та кредитуватися, а відтак – нарощувати інвестиції у своє виробництво, змінювати культуру ведення бізнесу», — зазначив він.

Микола Сольський додав, що варто очікувати збільшення земельного банку в тих фермерів та середніх аграріїв, які обробляють від тисячі до 10 тис. га. Саме вони найефективніші у вирощуванні зернових. Водночас відкриються нові можливості для розвитку напрямів, які потребують тривалих коштів: зрощення, садівництво, різні нішеві культури.

Окружний адміністративний суд Києва просять заборонити підписувати та публікувати закон про ринок землі. 

Про це повідомляє прес-служба суду.

«Суд просять заборонити Голові Верховної Ради вчиняти будь-які дії спрямовані на підписання закону про ринок землі. До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла відповідна заява про забезпечення позову до подання позовної заяви», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що позивач просить ОАСК у порядку забезпечення позову заборонити Голові Верховної Ради та будь-кому із окремих депутатів та працівників апарату парламенту вчиняти будь-які  спрямовані на підписання ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», прийнятого 31 березня, його направлення на підпис Президентові та подальше офіційне опублікування Закону.

Зараз Окружний адміністративний суд міста Києва вирішує питання щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, — йдеться у повідомленні.

Протягом перших двох років після запуску ринку землі викупити можуть 1,6 млн га.

 Про це в інтерв’ю AgroPolit.com сказав голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, народний депутат («Слуга народу») Микола Сольський.

«Всі, хто обробляє землю, будуть покупцями. За нинішньої ситуації 1-2% землі вийде на ринок на продаж.  Найперше викуповуватимуться землі під емфітевзисом, тобто ці договори переоформлюватимуться у договори з покупки землі. Замість сірих механізмів оформлюватимуть прозорі договори. Протягом перших двох років після запуску ринку землі викупити можуть 1,6 млн га землі. Це якраз договори емфітевзису та довгострокова оренда», – сказав Сольський. 

Зайого словами, ціна продажу землі коливатиметься у межах плюс 10-30% до нормативної грошової оцінки. Тобто середня вартість 1 га землі по Україні становитиме $1000-1500.

Посли «Великої сімки» вітають прийняття в Україні законодавства про ринок землі та про банківський сектор. 

Про це йдеться у заяві групи послів G7 на офіційній сторінці у Twitter.

«Ми вітаємо прийняття законодавства для захисту ринку землі в Україні. Це важливий перший крок у досягненні ключової реформи, якої прагнула державна влада протягом десятиліть. Ми також вітаємо крок вперед, який зробила Україна щодо реформування банківського сектору, та сподіваємось на його остаточне прийняття, що зміцнить фінансовий сектор України та дозволить рухати вперед співпрацю з міжнародними фінансовими інституціями», – йдеться у заяві.

Посли також відзначили роботу Президента України Володимира Зеленського та народних депутатів від різних політичних груп, які «змогли подолати політичні розбіжності заради України».

Референдуму щодо продажу сільськогосподарської землі іноземцям планують провести до кінця 2020 року. 

Про це народний депутат й голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко заявив в ефірі програми «Свобода слова».

Він повідомив, що закон про референдум вже був на реєстрації в парламенті, але надзвичайна ситуація з коронавірусом «внесла свої корективи».

«Коли ми повернемось до нормальної роботи, спочатку зареєструємо закон «Про референдум», а потім я сподіваюсь, що до наступного року ми зможемо мати предметні відповіді і від народу», — зазначив Корнієнко.

З 16 по 20 березня 2020 року в областях здійснено 597 заходів державного контролю за використанням та охороною земель та виявлено 452 порушення земельного законодавства. 

Про це на сторінці у Facebook повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

Нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу на суму у розмірі 1 304 142 грн. У добровільному порядку відшкодовано 320 361 грн.

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 37 матеріалів про порушення вимог законодавства, зокрема, які містять ознаки злочинів.

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області здійснено 30 заходів державного нагляду, за результатами яких виявлено 37 порушень земельного законодавства і нараховано шкоду загальною сумою 371 810 грн. У добровільному порядку відшкодовано 30 487 грн.

Зафіксовано значне порушення у Хмельницькій області, — самовільне зайняття місцевим товариством земельної ділянки загальною площею 38,3 га, шляхом механічного обробітку ґрунту. Визначена шкода за цим порушенням складає 63 200 гривень, — йдеться у повідомленні.

За період з 1 березня по 30 квітня 2020 р. не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за землі державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у т.ч. на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в госпдіяльності. 

Про це повідомляє Kurkul.com з посиланням на buh.ligazakon.net.

Відповідне послаблення передбачає Закон України від 17.03.2020 р. №533-IX, який діє із 18.03.2020 р.

Ним же передбачено мораторій на перевірки, зміни в оподаткуванні та лікарняні під час карантину.

Проте склалося так, що податкові декларації з плати за землю за 2020 р. вже подані платниками податків. Однак змінами, які вносить Закон № 533, передбачено, що для зменшення податкових зобов'язань з плати за землю за період з 1 березня по 30 квітня 2020 р. платники мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій мають відобразити зміни податкового зобов'язання з сплати плати за землю за відповідні місяці. Таким чином, зменшення податкових зобов'язань по платі за землю за березень-квітень 2020 р. для юридичних осіб буде здійснюватися виключно шляхом подання платниками податків уточнюючих податкових декларацій», — зазначається у повідомленні.

Що стосується ФОП, то в частині нарахування та сплати земельного податку та орендної плати вони прирівняні у правовому статус до юридичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності. Якщо ФОП мають правовстановлюючий документи на земельну ділянку, такі особи також самостійно обчислюють розмір плати за землю (земельного податку та орендної плати) шляхом подання податкової декларацї.

Якщо право на земельну ділянку оформлено на ФОП, то така особа має право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов'язання зі сплати плати за землю за березень-квітень 2020 року. Звільнення не поширюється на фізосіб-громадян, не суб'єктів підприємницької діяльності, оскільки норми, які вносить Закон №533, передбачають, що звільнення стосується лише земельних ділянок, які використовуються у госпдіяльності.

Верховна рада не розглядатиме законопроект про ринок землі в другому читанні у четвер, 26 березня.

Про це розповіли джерела в Раді, передає РБК-Україна.

Так, за словами поінформованого співрозмовника, на цей час не йдеться про голосування за земельну реформу і закон про банки.

Розробники сервісу Feodal.Оnline презентували користувачам зручну функцію — витяг ДРРП/Пошук по ЄДРПОУ або ІПН. Онлайн-сервіс дає можливість знайти інформацію про земельну ділянку чи її площу за кодом.

Про це йдеться у матеріалі на Kurkul.com.

«За декілька кліків можна легко дізнатися та відстежити інформацію про кількість земельних ділянок, їхню площу, кадастрові номери та візуалізоване місцезнаходження, що є у розпорядженні будь-якої юридичної або фізичної особи  згідно офіційних даних Мін’юсту у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП)», — зазначається у матеріалі.

Для цього достатньо створити список для моніторингу за конкретним кодом ЄДРПОУ — унікальним ідентифікаційним номером юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій або ІПН — індивідуальним податковим номером фізичної особи.

Онлайн-сервіс дає можливість знайти інформацію за кодом разово або ж відстежувати зміни протягом дня, одного-двох тижнів чи навіть кварталу.

«Частота моніторингу груп ДРРП не впливає на вартість підписки для користування додатковим функціоналом «Витяг ДРРП/Пошук по ЄДРПОУ/ІПН» сервісом. Але для аграрія матиме важливу роль динаміка зміни земельного банку. Тобто засновник чи власник фірми може поставити на моніторинг номер ЄДРПОУ будь-якої компанії. Так він зможе побачити, якщо раптом хтось без його відома перереєстровує земельні паї, що в Україні буває досить часто», — пояснив засновник сервісу Feodal.Оnline Андрій  Дем’янович.

18 березня депутати розглянули проект закону про мораторій на забудову та зміну цільового призначення земель природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного призначення, а також земель оздоровчого та рекреаційного призначення в місті Одеса №3022 і запропонували його відхилити.

Про це повідомляє сайт Верховної Ради.

Голова підкомітету Ганна Бондар, доповідаючи законопроект, зазначила, що ним пропонуються заходи щодо встановлення мораторію на 3 роки на забудову та зміну цільового призначення земель природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного призначення, а також земель оздоровчого та рекреаційного призначення в місті Одеса. Також проектом пропонується заборона на вирубку багаторічних насаджень, руйнування об’єктів природно-заповітного фонду і об’єктів стаціонарної рекреації та встановити контроль за дотриманням мораторію органами місцевого самоврядування, виконавчої влади та органами центральної влади.

Доповідачка повідомила, що підкомітет отримав декілька листів від Міністерства енергетики та захисту довкілля, Державної служби з питань геодезії та картографії та кадастру і юридичний висновок Головного юридичного управління Верховної Ради, у яких висловлені зауваження щодо дублювання пропозицій законопроекту окремих положень чинного законодавства, можливого порушення прав власності тощо.

Ганна Бондар повідомила, що підкомітет рекомендує Комітету відхилити цей законопроект.

Члени Комітету 16 голосами «за» підтримали пропозицію підкомітету рекомендувати Верховній Раді за наслідками розгляду відхилити цей законопроект.

За допомогою сервісу Feodal.Оnline фермери можуть отримувати і моніторити відомості про земельні ділянки онлайн. Також завдяки веб-ресурсу можна проводити автоматичний аудит земельних ділянок.

Про це йдеться у матеріалі на Kurkul.com.

Зазначається, що після реєстрації на сайті керівник, «земельник» чи будь-який користувач може ввести у запит на сайті будь-який перелік кадастрових номерів, земельних ділянок, які обробляє конкретне підприємство.

Онлайн-моніторинг земельних ділянок

«Якщо кадастрових номерів немає, то можна навіть просто намалювати поле на карті, враховуючи найближчі орієнтири. А онлайн-сервіс відразу обробить всю необхідну інформацію та подасть її для користувачів у зручному форматі. Єдина вимога — наявність доступу до мережі інтернет», — зазначається у матеріалі.

Feodal.Оnline повністю автоматизований. Він готує відомості про ділянки швидко та у великому обсязі, а ще візуалізує дані у зручному форматі.

Також сервіс дає можливість налаштувати автоматичне оновлення, наповнення інформації у 1С та ГІС. Розробники також розповідають про можливість інтегрувати дані з цього онлайн-сервісу в інші додатки, якими вже користується підприємство.

Модель нарахування податкового мінімуму на землю запропонували автори законопроекту №3131-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства». Мінімальне податкове навантаження вводять для того, щоб вивести з тіні 40% земель, які перебувають в обробці. 

Автори законопроекту №3131-1 Олег Тарасов, Іван Чайківський та Дмитро Соломчук зареєстрували документ, який має побороти проблему тіньового ринку. 

«На даний час в Україні гостро постала проблема тіньової оренди земель та тіньового ринку с/г продукції. Офіційно працюючі сільгоспвиробники втрачають свою конкурентоспроможність на ринку прав оренди порівняно з «тіньовиками», що веде до розквіту корупції, втрат бюджетів всіх рівнів, а також подальшого зростання частки землі, що знаходиться в тіньовий обробці, що досягла в 2018 році приблизно 40% всіх с/г земель. Крім того, часто відбуваються махінації з ПДВ з метою ухилення від його сплати або безпідставного відшкодування з бюджету», – вказано у пояснювальній записці до законопроекту.

Відповідно до законопроекту №3131-1, мінімальне податкове зобов'язання нараховується таким чином: 

• 1% від НГО земель;
• решту відсотків від НГО, що сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем для подання річної податкової декларації.

Виключення становлять ті фізичні особи, які працюють на землі та отримують вкрай низькі доходи.

Звільняються від загального місячного (річного) оподатковуваного доходу доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції рослинництва, що вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена на земельних ділянках безпосередньо фізичною особою, які  не перевищують 3 розмірів мінімальної  заробітної плати (у розрахунку на рік), що  встановлена  на 1 січня звітного (податкового року)», – вказано у законопроекті.

На думку авторів законопроекту, у майбутньому можна буде подолати ряд існуючих проблем, пов'язаних з ухиленням від сплати оподаткування. 

Відповідні земельні ділянки здаються в оренду за готівковий розрахунок, при цьому договори оренди не оформляються, а відповідні доходи власників ділянки ніде не враховуються, що дозволяє їм претендувати на отримання субсидій та інших видів соціальної допомоги. Більш того, сама обробка землі та оплата праці зайнятих на ній працівників також здійснюється за готівковий розрахунок без сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), єдиного соціального внеску (ЄСВ), єдиного податку четвертої групи спрощеної системи оподаткування (або податку на прибуток підприємств), а у випадку земель ОСГ, якщо відповідні земельні ділянки належать пільговим категоріям осіб – також без сплати земельного податку. Таким чином і орендодавець, і орендар виявляються незаінтересованими в легальному оформленні своїх правовідносин і легальному веденні сільськогосподарського виробництва», – зазначають автори у пояснювальній записці до законопроекту №3131. 

Це вже другий законопроект  голови комітету аграрної та земельної політики Миколи Сольського та цих же авторів (Олега Тарасова, Давида Арахамії, та ще 35 народних депутатів), та який стосується запровадження в Україні податкового мінімуму на землю, прив’язаного до НГО, після законопроекту №3131. Його поява виникла через чималий тіньовий ринок землі. За експертними оцінками тіньова оренда земель сільськогосподарського призначення складає 20-70 млрд грн, при цьому, бюджет недоотримує податків на суму до 22 млрд грн щороку. Про ухиляння від сплати податку розповідав у інтерв'ю AgroPolit.com і керівник сільськогосподарського підриємства Григорій Пуга. 

Уряд та парламент чекають підтвердження від МВФ виділення чергового траншу у разі проведення через Раду земельної реформи.

Про це повідомляє співрозмовник в Кабміні, передає AgroPolit.com.

За його словами, таке рішення було прийнято в Офісі президента зранку, хоче ще вночі з 16 на 17 березня такий варіант голосування за закон в цілому розглядався.

Очікується підписання меморандуму про виділення чергового траншу від МВФ після голосування за земельну реформу. Парламент в принципі готовий до цього голосування», — каже співрозмовник.

За словами джерела, уряд чекає цей транш, оскільки він допоможе посилити валютні позиції країни та іміджу в очах решти міжнародних партнерів та інвесторів України. Наразі видача кредиту затримується через те, що МВФ очікує від уряду проведення кількох реформ: запуск ринку землі, оновлений Трудовий кодекс та законопроект про заборону повернення банків колишнім власникам.

Депутати Верховної Ради України пропонують звільняти господарів з низькими доходами, які працюють на землі, від мінімального податку. Законопроект №3131-1 з такою нормою зареєстровано на сайті парламенту.

Автори документу: Тарасов Олег, Чайківський Іван та Соломчук Дмитро, передає AgroPolit.com.

Зокрема, у проекті закону №3131-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства» передбачено, що до розрахунку місячного оподаткування не належать ділянки фізосіб з низькими доходами  

«Звільняються від загального місячного (річного) оподатковуваного доходу доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції рослинництва, що вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена на земельних ділянках безпосередньо фізичною особою, які  не перевищують 3 розмірів мінімальної  заробітної плати (у розрахунку на рік), що  встановлена  на 1 січня звітного (податкового року)», – вказано у законопроекті.

Натомість, законопроект встановлює мінімальне податкове зобов'язання таким чином: 

• 1% від НГО земель;
• решту відсотків від НГО, що сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем для подання річної податкової декларації.

Обсяг тіньової оренди земель сільськогосподарського призначення складає за оцінками експертів 20-70 млрд грн при недоотриманні податків з неї до 22 млрд грн. Про це вказано у пояснювальній записці до законопроекту № 3131.

У документі зазначається, що тіньовий ринок оренди у 2019 році склав близько третини площі сільськогосподарських земель країни, повідомляє AgroPolit.com.

«Існуючий на сьогодні  тіньовий ринок оренди земель сільськогосподарського призначення за оцінками експертів  становить 28% від загальної площі сільськогосподарських земель або близько 12 млн. га з 42 млн. га сільгоспземель України. При цьому  в офіційній оренді перебуває близько 25 млн. га сільгоспземель», – вказано у документі.

За даними податкової служби понад 1,6 млн паїв належать громадянам України пенсійного віку.

В Україні є 3,6 млн. власників паїв, які володіють 16,4 млн. га землі, а середній розмір паю становить 4,1 га. З усіх власників паїв — 2,3 млн. осіб самі обробляють свої паї  та 1,4 млн. осіб паї загальною  площею 6,1 млн. га здають в оренду. Більшість з цих земель знаходяться в оренді у с/г підприємств, в тому числі сільгоспвиробників що працюють на ІУ групі спрощеної ситами оподаткування», – зазначається у проекті закону. 

Депутати Верховної Ради України зареєстрували законопроект, який дозволяє розривати договір емфітевзису та договір оренди земельної ділянки власнику паю.

Законопроект № 3208 про прогресивні земельні відносини зареєстрували депутати Анна Скороход, Василь Німченко та Антон Поляков, повідомляє AgroPolit.com.

«Власник земельної ділянки має право достроково розірвати договір користування належної йому земельної ділянки для сільськогосподарських потреб на підставі заяви про дострокове розірвання договору користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), про що власником земельної ділянки  подається заява про включення до реєстру відомостей про розірвання договору. Заява подається не пізніше ніж за рік до визначеного власником земельної терміну розірвання договору», – вказано у тексті законопроекту.

Земельна реформа буде завершена, а уряд покращуватиме комунікацію із суспільством щодо чутливих питань реформи.

Про це у розмові з журналістом видання Bloomberg повідомив президент України Володимир Зеленський.

«Земельна реформа – це реформа і президента, і уряду – ми всі несемо відповідальність. Найскладніша реформа, тому що впродовж майже 30 років ніхто не міг навіть почати обговорення законопроекту (про ринок земель сільськогосподарського призначення. – ред.) у комітетах. Ми закінчимо цю реформу», – сказав він.

Володимир Зеленський зазначив, що голосування за законопроект про ринок землі у другому читанні – це лише перший етап земельної реформи. Надалі необхідно ухвалити закон про референдум і впорядкувати земельні кадастри.

Також президент вважає за доцільне відновити Міністерство аграрної політики.

Адже коли така складна річ, як земельна реформа, – потрібні окремі люди в Україні, окрема інституція. Це має говорити й робити профільний міністр», – зазначив глава держави.

Водночас президент переконаний, що, попри опір опозиції та блокування «спамом» правок, закон про ринок земель сільськогосподарського призначення буде ухвалений Верховною Радою.

Це справді найскладніший законопроект. У нас там тисячі правок. Ми можемо лише вимагати й працювати», – наголосив Володимир Зеленський.

Правник пояснив 4 нові правила поновлення договорів оренди земельних ділянок, які запрацюють із початком дії закону № 340-IX  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству». Юрист Віталій Петровський пояснив зміни, які почнуть діяти влітку 2020 року, пише Kurkul.com.

Перше – це зміна процедур поновлення договорів оренди.

«Переважне право на поновлення договору, якщо орендар не пізніше одного місяця до закінчення строку дії договору, якщо інше не передбачено договором, звертається до орендодавця з листом-повідомленням про намір поновити строк дії такого договору. У випадку, якщо орендар, котрий належно виконував умови договору оренди, після спливу строку дії такого договору продовжує користуватися земельною ділянкою, сплачувати за таке користування орендну плату, а орендодавець, у свою чергу, впродовж місяця не висловив своїх письмових заперечень щодо такого землекористування після спливу строку договору, то договір оренди вважається автоматично поновленим на тих же умовах і той самий строк, які були вказані у договорі оренди», – сказав Петровський.

Друге – зміна процедура поновлення договорів оренди земельних ділянок.  

У договорі оренди земельної ділянки сторони можуть додатково передбачити умову поновлення такого договору. У разі, якщо сторони передбачили у своєму договорі умову поновлення договору оренди і не мають заперечень одна до одної, то таке поновлення відбувається автоматично, тобто державна реєстрація речового права (права оренди) продовжується на той самий строк», – зазначив юрист.

Третє – змінилися підходи до переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк.

«Законодавець прибрав процедуру так званого автоматичного поновлення договору у новій редакції ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», – каже Петровський.

Четверте – підходи до оренди землі комунальної власності.

Поновлення договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності, на якій не розташоване майно орендаря, можливе виключно за рішенням відповідного уповноваженого органу, наприклад, органу місцевого самоврядування чи обласної державної адміністрації», – пояснює юрист.

У період з 2 по 6 березня 2020 року управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі головних управлінь Держгеокадастру в областях виявлено 476 порушень земельного законодавства, зокрема заходів державного контролю щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель (-12; -2%).

Про це повідомляє прес-служба уряду.

За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу на суму у розмірі 1 950 791 грн (+710 632 грн; +57%), відшкодовано у добровільному порядку 543 076 грн (-387 526 грн; -42%).

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 32 (-200; -86%) матеріали про порушення вимог законодавства.

Найвищі показники зі здійснення заходів державного контролю показало головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, яке здійснило 34 заходи державного нагляду, за результатами яких виявило 16 порушень земельного законодавства і нарахувало шкоду загальною сумою 544 228 грн. У добровільному порядку відшкодовано 10 554 грн, — йдеться в повідомленні.

На сайті Верховної Ради з’явився текст законопроекту №3131 щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції, яким пропонується встановити механізм оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб – власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Про це йдеться на сайті ВРУ, повідомляє AgroPolit.com.

Згідно із пояснювальною запискою до документу, він має на меті утворити умови для ліквідації тіньових відносин у використанні земель сільськогосподарського призначення та забезпечити рівно напружене  оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами.

Для цього пропонується встановити механізм оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб – власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, який передбачає рівень сплати податків з доходу від використання таких земельних ділянок  не нижче, ніж мінімальний розрахунковий податок (поставлене податкове зобовязання).

Це стимулюватиме їх  до офіційного оформлення відносин оренди та праці, унеможливить приховування доходів від оренди та реалізації сільгосппродукції та ухилення їх  від оподаткування, а  також утворить рівні умови ведення бізнесу для всіх сільгосптоваровиробників, — йдеться у повідомленні.

У законопроекті зазначається, що механізм оподаткування доходів власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення полягатиме в порівнянні податків, сплачених  фізичними або юридичними особами у зв’язку з використанням належних ним чи орендованих земельних ділянок та поставленого податкового зобов’язання.  Якщо поставлене податкове зобов’язання виявиться більшим за фактично сплачені податки, пов’язані з використанням землі, то до бюджету сплачуватиметься саме розмір такого поставленого зобов’язання.

З 1 травня Держгеокадастр змінить принцип погодження проектів землеустрою. Уряд прийняв нову Постанову, відповідно до якої від 1 травня 2020 року діятиме екстериторіальний принцип погодження усіх видів документації із землеустрою.

Про це повідомляє news.dtkt.

Також функціонуватиме лише електронна форма (із застосуванням кваліфікованого електронного підпису) подання на погодження до територіальних органів Держгеокадастру документації із землеустрою (отримання висновку про розгляд також відбуватиметься онлайн).

До проектів відведення буде додано 7 видів документації із землеустрою (зокрема по інвентаризації та рекультивації земель, необхідної для зняття та перенесення родючого шару ґрунту).

Вищевказаний принцип неодноразово доводив свою ефективність. Для прикладу, із запровадженням екстериторіального погодження проектів відведення, відсоток негативних висновків скоротився від 40 до 15%.

Тепер, коли усі документації розроблятимуться відповідно до вимог законодавства, а не до «регіональних особливостей» та «традицій», очікується ліквідація будь-яких проявів суб’єктивного фактору та зменшення кількості відмов по решті документацій до 15%.