Анонімний телеграм-канал «Джокер» з’явився 2019 року і швидко став одним із найбільш обговорюваних в українському інформаційному просторі. Його пов’язують із Романом Кравцем — колишнім кандидатом у депутати від «Слуги народу», який, за даними журналістських розслідувань, довгі роки залишався одноосібним власником ресурсу з аудиторією в сотні тисяч підписників. Канал починав із пранків і «зливів» листувань політиків, а згодом перетворився на інструмент медіаатак на бізнес і політичних опонентів, поки в березні 2025 року Telegram не заблокував його за доксинг — оприлюднення особистих даних без згоди.
За роки існування «Джокер» встиг змінити тон з опозиційного на провладний, потрапити до списків прокремлівських ресурсів за даними СБУ та стати героєм гучних розслідувань hromadske. Роман Кравець публічно визнавав, що раніше був «Джокером», але стверджував, що продав канал 2022 року за два мільйони доларів у криптовалюті. Доказів угоди так і не надав, а журналісти продовжували фіксувати його зв’язок із контентом аж до блокування.
Нині канал недоступний, проте історія «Джокера» залишається яскравим прикладом того, як анонімні телеграм-ресурси впливають на політику, бізнес і громадську думку в Україні. Розберімося, хто стояв за маскою, як працювала ця машина і чому вона зрештою впала.
Як з’явився телеграм-канал «Джокер» і з чого все починалося
2019 року, на тлі президентських і парламентських виборів, у Телеграмі з’явився новий анонімний канал. Його автори займалися класичними пранками: писали депутатам і чиновникам від імені інших політиків, а потім викладали листування. Серед «жертв» опинилися Богдан Яременко, Микола Тищенко, Михайло Радуцький. Контент швидко набрав обертів — людям подобалося дивитися, як можновладці ловляться на гачок.
За даними розслідувань, біля витоків стояли дніпровський бізнесмен Геннадій Корбан і журналістка Світлана Крюкова. Роман Кравець, тоді ще молодий хлопець із Херсонської області, потрапив до їхньої команди як помічник і адміністратор. Він народився 8 липня 1994 року в Херсоні, навчався в Херсонському політехнічному коледжі за спеціальністю «технологія машинобудування». 2015-го допомагав Корбану на довиборах у Чернігові, а 2019-го опинився 153-м номером у списку «Слуги народу». До Ради не пройшов, але зв’язки залишилися.
До 2021 року, за словами джерел журналістів, Кравець фактично витіснив попередніх партнерів. Канал став його одноосібним проєктом. Саме тоді тон публікацій почав змінюватися: замість жорсткої критики влади з’явилися матеріали, які багато хто сприймав як підтримку Офісу Президента.
Канал швидко виріс до 270–300 тисяч підписників. Реклама коштувала десятки тисяч доларів, а зняття незручної теми — ще більше.
Хто такий Роман Кравець і чому його називають справжнім «Джокером»
Роман Олександрович Кравець — ключова фігура всієї цієї історії. Журналісти hromadske в червні 2024 року зібрали свідчення близько двадцяти людей, які безпосередньо спілкувалися з ним як із «Джокером». Він жив в елітному житловому комплексі «Чикаго» в Києві, їздив на Mercedes-Benz S 550 і Lexus LX 600 загальною вартістю близько 200 тисяч доларів, користувався охороною.
Під час повномасштабної війни Кравець неодноразово виїжджав за кордон. За даними прикордонників, від початку вторгнення до осені 2024-го він перетинав кордон щонайменше вісім разів. Пояснював поїздки закупівлею дронів для армії. Журналісти фіксували його в Парижі в п’ятизірковому готелі Shangri-La, у бутіках Chanel і Louis Vuitton, а також у Відні в компанії ексголови Офісу Президента Андрія Богдана та бізнесмена Сеяра Куршутова.
У липні 2024 року Кравця зняли з військового обліку як непридатного до служби. Документи ВЛК були оформлені в Києві в період, коли, за даними перетину кордону, він перебував за кордоном. Сам він показував фото з лікарні за травень і наполягав, що все легально.
Після першого розслідування hromadske Кравець вийшов на зв’язок і визнав: так, він був «Джокером». Але нібито продав канал 2022 року невідомій особі за два мільйони доларів у криптовалюті. Ні імені покупця, ні документів угоди не надав. Водночас продовжував говорити, що залишається в дружніх стосунках із новим власником і може впливати на публікації.
Методи роботи: від пранків до медіаатак і шантажу
Схема, яку описували жертви та журналісти, виглядала просто. Спочатку в каналі з’являлися жорсткі звинувачення — робота в комендантську годину, заниження податків, співпраця з «неправильними» платіжками. Потім ішли особисті повідомлення з вимогою грошей у криптовалюті за припинення кампанії. Суми називали різні: від 100 до 200 тисяч доларів.
Найгучніший публічний випадок — атака на сервіс Uklon. Із лютого 2024 року «Джокер» згадував компанію понад 320 разів. Uklon заявляв, що з них вимагали 200 тисяч доларів за мовчання. Подібні історії розповідали представники інших бізнесів: Cosmolot, Favbet, Fondy, «Цитрус».
2022 року СБУ у відповіді на депутатський запит включила канал до переліку прокремлівських ресурсів, які використовують для деструктивної інформаційної діяльності. Сам Кравець це заперечував, а контент після 2022-го дедалі частіше захищав дії влади.
| Період | Основні теми каналу | Аудиторія та статус |
|---|---|---|
| 2019–2021 | Пранки, зливи листувань депутатів | Зростання до десятків тисяч, опозиційний тон |
| 2021–2023 | Перехід до провладних матеріалів, реклама | Близько 200–250 тисяч підписників |
| 2024–березень 2025 | Медіаатаки на бізнес, доксинг | 270–300 тисяч, блокування за doxxing |
Дані зібрано на основі матеріалів hromadske та Forbes.ua.
Блокування каналу і що залишилося після
30 березня 2025 року користувачі виявили, що канал «Джокер» недоступний. Telegram зазначив причину: поширення особистих даних людей без їхнього дозволу (doxxing). Безпосереднім приводом стала публікація телефону дніпровського бізнесмена Валерія Шамотія та фото, яке видавали за російський паспорт сина колишнього чиновника.
На той момент канал уже встиг оприлюднити персональні дані водіїв Uklon та інших людей. Після блокування Кравець, за повідомленнями ЗМІ, запустив нові проєкти, але вони не набрали попередньої аудиторії.
Історія «Джокера» показала, наскільки потужним інструментом впливу стали анонімні телеграм-канали. Одна людина з доступом до великої аудиторії могла тиснути на бізнес, впливати на політичний порядок денний і при цьому довго залишатися в тіні. Розслідування hromadske, Forbes.ua та інших видань витягли цю схему на світло, а правила самого Телеграма зрештою поставили крапку.
Сьогодні питання «джокер телеграм хто це» має цілком конкретну відповідь. За маскою хаотичного лиходія з коміксів стояла конкретна людина з конкретними зв’язками, автомобілями та амбіціями. Канал закрито, але питання про те, як подібні проєкти виникають і хто за ними стоїть, залишаються відкритими.
В українському Телеграмі продовжують працювати сотні анонімних каналів. Деякі з них чесно збирають новини, інші — торгують впливом. Історія «Джокера» стала одним із найгучніших прикладів того, чим закінчується гра без правил, коли маска раптом злітає.
