Загальні збори членів садівницького або городницького некомерційного товариства — це найвищий орган управління, де садівники самі вирішують, як житиме їхнє селище: чи вистачить коштів на ремонт доріг, чи з’явиться новий трансформатор і хто саме відповідатиме за порядок. Федеральний закон від 29 липня 2017 року № 217-ФЗ детально регламентує, які питання можна виносити на обговорення, як правильно рахувати голоси та чому рішення одних зборів обов’язкові навіть для тих, хто на них не був присутній. У 2025–2026 роках закон продовжує вдосконалюватися, особливо в частині майна загального користування та електронних форм голосування, але суть залишається незмінною: збори — це не формальність, а реальний інструмент впливу на повсякденне життя сотень сімей.
По суті, ФЗ-217 перетворює розрізнених власників ділянок на справжню самоврядну спільноту. Тут перетинаються інтереси членів товариства та індивідуальних садівників, які не вступили в СНТ, але користуються спільною інфраструктурою. Саме на зборах затверджують внески, обирають голову та правління, вирішують долю доріг, електрики та водовідведення. Від того, наскільки грамотно організовано цей захід, залежить, чи перетвориться СНТ на затишний куточок, чи загрузне в нескінченних конфліктах і судових спорах.
Повноваження загальних зборів за ФЗ-217: що саме вирішують садівники
Закон чітко окреслює коло питань, які належать до виключної компетенції загальних зборів. Їх понад два десятки, і всі вони безпосередньо впливають на фінанси, управління та майно товариства. Зміна статуту, обрання голови, членів правління та ревізійної комісії, визначення умов їхньої оплати — ці рішення вимагають кваліфікованої більшості не менш як дві третини голосів від кількості присутніх. Те саме стосується затвердження кошторису доходів і видатків, розміру та порядку внесення внесків, а також питань, пов’язаних зі створенням, придбанням чи передачею майна загального користування.
Особливе місце посідають рішення про реорганізацію або ліквідацію товариства, про виконання комплексних кадастрових робіт та про використання земель загального призначення. У 2025 році Федеральний закон № 353-ФЗ уточнив окремі формулювання, що стосуються договорів безоплатного користування земельними ділянками та передачі майна. Ці нюанси особливо важливі для голів та активних садівників, які планують розвиток території.
Практика свідчить, що найемоційніші обговорення спалахують саме навколо грошей та інфраструктури. Коли на порядку денному стоїть підвищення цільових внесків на асфальтування центральної дороги, за кожним голосом стоїть реальна історія: хтось не може вивезти врожай, у когось дитина їде до школи розбитою ґрунтівкою, а в когось уже зламалася підвіска авто. Збори перетворюються на місце, де стикаються різні уявлення про справедливість і можливості бюджету.
Кворум, голосування та участь не-членів товариства
Щоб збори відбулися і могли ухвалювати рішення, на них мають бути присутні понад половина членів товариства або їхніх представників. Це базовий кворум. Для ключових питань — зміни статуту, обрання органів управління, затвердження кошторису та внесків, рішень щодо майна загального користування — вже потрібна кваліфікована більшість у дві третини голосів від кількості присутніх.
Важлива особливість ФЗ-217 — право голосу на певних питаннях мають не лише члени СНТ, а й особи, зазначені в частині 1 статті 5 закону. Це власники ділянок на території товариства, які з різних причин не вступили в члени. Їхні голоси враховуються під час обговорення створення чи придбання спільного майна, передачі його в часткову власність або державі, а також при визначенні розміру внесків і плати за користування інфраструктурою. Такий підхід захищає інтереси всіх, хто фактично користується дорогами, електрикою та водопроводом, навіть якщо формально не є членом товариства.
Голосування зазвичай відкрите, але статут може передбачати таємне в окремих випадках. Рішення оформлюють протоколом, який підписують головуючий та секретар. У протоколі обов’язково фіксують результати голосування і, в низці випадків, додають список присутніх із підписами. Без правильно складеного протоколу навіть найправильніше рішення може бути оскаржене в суді.
Як скликати та провести загальні збори: чіткий порядок
Чергові збори правління скликає не рідше одного разу на рік. Статут товариства може зафіксувати конкретну дату, час і місце щорічних зборів — тоді попереднє повідомлення зі стандартних питань не потрібне. Позачергові збори проводять за вимогою правління, ревізійної комісії, понад однієї п’ятої членів товариства або органу місцевого самоврядування. Вимогу вручають голові особисто або надсилають рекомендованим листом з повідомленням. Правління зобов’язане скликати збори не пізніше тридцяти днів із моменту отримання вимоги.
Повідомлення про проведення будь-яких зборів надсилають не менш як за два тижні: за адресами з реєстру членів (електронним повідомленням за наявності адреси), розміщують на сайті товариства та на інформаційному стенді в межах території. У повідомленні зазначають перелік питань порядку денного, дату, час і місце проведення, а також порядок ознайомлення з матеріалами. Для окремих питань, що вимагають фінансово-економічного обґрунтування, матеріали мають бути доступні заздалегідь.
Проведення починається з реєстрації учасників. Головує зазвичай голова товариства, якщо збори не вирішать інакше. Після обговорення проводять голосування. Якщо кворум не набрано, збори не вправі ухвалювати рішення з питань порядку денного. У складних випадках, коли потрібно терміново вирішити кадрові питання, закон прямо забороняє заочне голосування щодо обрання чи дострокового припинення повноважень голови, членів правління та ревізійної комісії.
Електронні та очно-заочні форми: можливості 2026 року
Стаття 17.1 ФЗ-217 відкриває двері сучасним технологіям. Якщо загальні збори ухвалили відповідне рішення і статут містить необхідні положення, можна використовувати електронні або інші технічні засоби. Повідомлення тоді надсилають електронною поштою чи SMS, розміщують на сайті або в інформаційній системі, зазначеній у статуті. Голосування через SMS або через портал Державних послуг має забезпечувати перевірку особи учасника, таємницю голосування та підтвердження отримання рішення із зазначенням дати й часу.
Заочне голосування з використанням електронних засобів триває від семи до чотирнадцяти днів без перерв. У гібридній очно-заочній формі заочна частина завершується до очного обговорення. Протокол у таких випадках містить не лише підсумки, а й інформацію про кожного учасника та його рішення. Відеозапис дистанційного голосування додається до протоколу на електронному носії. Ці норми особливо цінні для садівників, які живуть далеко від своїх ділянок або мають обмежену мобільність.
Типові помилки та як їх уникнути
Найпоширеніші причини визнання рішень недійсними — порушення строків повідомлення, відсутність доказів кворуму, неправильний підрахунок голосів не-членів товариства та проведення заочного голосування з питань, де воно прямо заборонене. Ще одна поширена проблема — відсутність фінансово-економічного обґрунтування під час затвердження внесків. Суди ретельно перевіряють, чи були садівники реально ознайомлені з матеріалами та чи мали можливість поставити запитання.
Щоб мінімізувати ризики, варто заздалегідь готувати повний пакет документів: проєкти рішень, обґрунтування, реєстр членів з актуальними контактами. Активна участь в обговоренні та фіксація всіх процедур у протоколі перетворюють збори з потенційного джерела конфліктів на інструмент реального розвитку території. Коли люди бачать, що їхній голос справді впливає на те, якою дорогою вони їздитимуть наступного літа і скільки заплатять за електрику, довіра до товариства зростає.
Загальні збори за ФЗ-217 — це не просто юридична процедура. Це простір, де садівники домовляються про правила спільного життя на своїй землі. Від того, наскільки відповідально та грамотно їх проводять, залежить, чи буде СНТ місцем, куди хочеться повертатися кожної весни, чи просто набором ділянок з формальним управлінням. Активні, поінформовані учасники — ось що робить закон живим і таким, що працює на благо всіх.
