25 березня в Україні щорічно відзначають День Служби безпеки України — професійне свято тих, хто щодня стоїть на варті суверенітету, конституційного ладу та територіальної цілісності країни. Цю дату обрано не випадково: саме 25 березня 1992 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Службу безпеки України», який офіційно закріпив існування спецслужби незалежної держави. Свято, запроваджене указом президента Леоніда Кучми у 2001 році, сьогодні набуває особливого сенсу в умовах повномасштабної війни, коли робота співробітників СБУ часто залишається в тіні, але визначає здатність країни протистояти зовнішнім загрозам.
Для тих, хто тільки починає цікавитися темою, важливо зрозуміти просту істину: СБУ — це не абстрактна структура з новинних зведень, а живий механізм контррозвідки, антитерору та захисту державних інтересів, який успадкував досвід попередників і кардинально перебудувався під нові виклики. Для досвідчених читачів день 25 березня — привід згадати про реформи, ключові операції та еволюцію служби від пострадянського періоду до сучасних асиметричних дій у глибокому тилу противника. У цей день керівництво країни традиційно вітає особовий склад, вручає нагороди, а суспільство отримує рідкісну можливість публічно висловити вдячність людям, чия робота найчастіше залишається невідомою.
Чому саме 25 березня стало Днем СБУ
25 березня 1992 року в Верховній Раді України депутати проголосували за закон, який визначив правові засади діяльності нової спецслужби. Документ № 2229-XII чітко прописав завдання: захист суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, прав і свобод громадян від зазіхань іноземних спецслужб та внутрішніх загроз. Саме цей день через дев’ять років президент Леонід Кучма своїм указом № 193/2001 офіційно закріпив як професійне свято. В тексті указу прямо зазначалися заслуги СБУ в справі зміцнення незалежності та безпеки молодої держави.
Вибір дати виявився символічним. Закон 1992 року став юридичним фундаментом, без якого СБУ не могла б існувати як самостійний орган. До цього, 20 вересня 1991 року, Верховна Рада постановою створила Службу національної безпеки України, одночасно ліквідувавши КДБ Української РСР. Таким чином, 25 березня — це не просто календарна позначка, а день народження правової бази, на якій тримається вся сучасна архітектура української безпеки.
Історичні корені української спецслужби
Корені українських органів безпеки сягають глибше радянського періоду. Ще за часів Гетьманщини існували розвідувальні структури при козацькому війську, які збирали відомості про сусідні держави та захищали внутрішній порядок. У XX столітті, після проголошення Української Народної Республіки, з’явилися перші спроби створити власні контррозвідувальні підрозділи, хоча вони швидко опинилися під тиском зовнішніх сил.
Справжній перелом стався у 1991 році. Після розпаду СРСР Україна успадкувала потужний апарат КДБ УРСР зі штатом, досвідом та інфраструктурою. Однак нова влада розуміла: радянська модель, орієнтована на тотальний контроль і придушення інакомислення, не підходить для демократичної держави. Постанова від 20 вересня 1991 року стала першим кроком до створення національної спецслужби. За нею пішов закон 1992 року, який уже чітко розділив функції та обмежив повноваження.
Перехід виявився непростим. Частина співробітників продовжувала працювати за старими шаблонами, інші швидко адаптувалися до нових реалій. Саме в ці роки закладалися основи майбутніх реформ: виведення зовнішньої розвідки в окрему структуру у 2004–2006 роках, створення спеціалізованих підрозділів із боротьби з тероризмом і захисту критичної інфраструктури.
Шлях реформ: від радянської спадщини до сучасних стандартів
Після Революції Гідності 2014 року СБУ пережила одну з найсерйозніших трансформацій. Служба почала позбуватися невластивих функцій — зокрема, широких повноважень у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією, які частково передали іншим органам. Фокус змістився на контррозвідку, антитерор і захист інформаційного простору.
Реформи продовжилися й після 2022 року. СБУ дедалі активніше впроваджувала стандарти, близькі до практик спецслужб країн НАТО: посилення аналітичної роботи, розвиток кіберпідрозділів, удосконалення оперативно-технічних можливостей. Ключовим елементом стала спеціалізація — поява та зміцнення Центру спеціальних операцій «А» («Альфа»), який узяв на себе найскладніші та ризиковані завдання.
Сьогодні СБУ — це не моноліт радянського зразка, а гнучка структура з регіональними управліннями, військовою контррозвідкою, підрозділами захисту економіки та державної таємниці, а також власною академією підготовки кадрів. Чисельність залишається засекреченою, але ефективність оцінюється за конкретними результатами.
СБУ в умовах війни: невидимий щит на передовій і в тилу
З 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення 2022 року, роль СБУ кардинально змінилася. Служба стала одним із ключових інструментів протидії російській агресії. Співробітники виявляли та нейтралізовували агентуру, запобігали диверсіям, захищали критичну інфраструктуру та інформаційний простір.
Серед публічно відомих операцій останніх років — затримання у 2022 році Віктора Медведчука, масштабні удари по Кримському мосту (2022 та 2023 роки), використання морських дронів «Sea Baby» проти російського флоту. Особливе місце посідає операція «Павутина», проведена 1 червня 2025 року. Тоді FPV-дрони, заздалегідь доставлені вглиб російської території в звичайних вантажівках, завдали масованого удару по стратегічних авіабазах «Оленья», «Дягілєво», «Іваново» та «Біла». За відкритими даними, було уражено близько 41 літака стратегічної авіації РФ. Підготовка тривала півтора року, а результат показав, наскільки далеко просунулися українські спецслужби в технологіях асиметричної війни.
Такі операції — це не лише військовий успіх. Вони демонструють здатність СБУ працювати на випередження, використовувати сучасні технології та діяти там, де класичні армії безсилі. При цьому тисячі співробітників продовжують щоденну рутинну роботу: аналізують загрози, ведуть контррозвідку, забезпечують безпеку керівництва країни та ключових об’єктів.
Як відзначають День СБУ в сучасних умовах
У мирний час 25 березня супроводжувалося урочистими зборами, нагородженнями та зустрічами ветеранів. Сьогодні, в умовах війни, формат змінився. Основні заходи проходять у закритому режимі: привітання від президента, вручення державних нагород, присвоєння позачергових звань, пам’ятні подарунки. Керівництво СБУ традиційно відзначає тих, хто виявив мужність і професіоналізм під час спеціальних операцій.
Суспільство долучається через публічні привітання в ЗМІ та соціальних мережах. Багато українців у цей день пишуть слова вдячності співробітникам і ветеранам, діляться історіями про знайомих, які служать в СБУ. Для новачків це добрий момент, щоб дізнатися більше про структуру: на офіційному сайті ssu.gov.ua публікуються матеріали про діяльність служби, а регіональні управління іноді проводять відкриті дні або онлайн-трансляції.
Важливо розуміти: свято — це не лише вшанування чинного особового складу. Це ще й пам’ять про тих, хто віддав життя під час виконання службового обов’язку. Їхні імена часто залишаються невідомими широкій публіці, але їхній внесок у безпеку країни неможливо переоцінити.
Що являє собою СБУ сьогодні: структура та завдання простими словами
Для тих, хто тільки починає розбиратися в темі, варто пояснити базові речі. СБУ — це правоохоронний орган спеціального призначення, підпорядкований Президенту України. Головне завдання — забезпечення державної безпеки. Простими словами, служба виявляє та запобігає загрозам, які можуть підірвати незалежність країни зсередини чи ззовні.
Структура включає центральний апарат у Києві з ключовими департаментами (контррозвідки, захисту національної державності, оперативно-технічних заходів, охорони державної таємниці) та регіональні органи в усіх областях. Окремий напрямок — військова контррозвідка, яка працює безпосередньо у військах. Є власна академія, де готують майбутніх офіцерів, і спеціалізовані підрозділи на кшталт «Альфи».
| Напрямок діяльності | Основні завдання | Приклади в умовах 2022–2026 років |
| Контррозвідка | Виявлення агентури іноземних спецслужб, запобігання шпигунству та диверсіям | Масштабна робота з викриття «п’ятої колони», затримання колаборантів |
| Антитерор і спеціальні операції | Запобігання терактам, проведення складних операцій у тилу противника | Операція «Павутина» 2025 року, удари по стратегічній авіації РФ |
| Захист критичної інфраструктури та економіки | Охорона важливих об’єктів, протидія економічним загрозам | Захист енергосистеми, боротьба з контрабандою та фінансуванням ворога |
| Кібер- та інформаційна безпека | Протидія кібератакам та інформаційним операціям | Захист державних систем, викриття ворожих наративів |
Інформація про структуру та функції базується на даних ru.wikipedia.org та публікаціях NV.ua.
Чому День СБУ важливий для кожного українця
25 березня — це не корпоративне свято вузького кола людей. Це нагадування про те, що безпека держави — це щоденна праця тисяч фахівців, які обирають службу замість спокійного життя. В умовах війни ця робота набуває особливої цінності: кожен запобігтий теракт, кожен викритий агент, кожна успішна операція в тилу ворога безпосередньо впливають на те, наскільки захищеними почуваються громадяни.
Для молодого покоління День СБУ — можливість побачити реальні приклади професіоналізму та самовідданості. Для тих, хто пам’ятає 1990-ті чи 2014 рік, це день, коли можна оцінити шлях, пройдений країною. А для всіх разом — привід сказати «дякуємо» людям у формі, які продовжують нести вахту, поки решта сплять, працюють чи виховують дітей.
Робота СБУ ніколи не закінчується. Загрози змінюють форму, але потреба в надійному щиті держави залишається постійною. І саме 25 березня ми згадуємо про це особливо чітко.
