З плоскостопістю третього ступеня повне звільнення від мобілізації в Україні не гарантується автоматично. Згідно з актуальною редакцією Наказу Міністерства оборони України № 402, такий діагноз найчастіше відносять до пункту «б» статті 62 — це означає придатність до служби в частинах забезпечення, логістиці, медичних підрозділах, ТЦК, навчальних центрах та охороні, але не в бойових частинах. Повне визнання непридатним можливе лише за значних порушень функцій стопи, підтверджених рентгеном та висновком ортопеда. Усе вирішується індивідуально на ВЛК, і якість підготовлених документів тут відіграє вирішальну роль.
Третій ступінь — це вже виражена фіксована деформація, за якої склепіння стопи практично зникає, змінюється біомеханіка ходьби й зростає навантаження на коліна, таз і хребет. В умовах воєнного часу ВЛК оцінює не лише сам факт плоскостопості, а й те, наскільки вона заважає виконувати конкретні завдання: тривале стояння, перенесення вантажів, марш-кидки в полегшеному варіанті. Саме тому один і той самий діагноз у різних людей може завершитися різними постановами — від направлення в тил до виключення з військового обліку.
Ключовий момент 2026 року: навіть за підтвердженого третього ступеня багато військовозобов’язаних продовжують отримувати повістки й проходять ВЛК повторно. Комісія звертає увагу на динаміку, наявність артрозу, больового синдрому та реальну здатність носити армійське взуття. Грамотно зібрані знімки та свіжі висновки допомагають досягти максимально щадного рішення, а поверхневий підхід часто призводить до категорії, яка все одно передбачає службу, хоч і в полегшених умовах.
Що таке плоскостопість третього ступеня і як вона розвивається
Стопа людини — складна конструкція з 26 кісток, зв’язок і м’язів, яка працює як амортизатор і важіль одночасно. При поздовжній плоскостопості внутрішнє склепіння поступово опускається. Перший ступінь часто лишається непоміченим: легка втома до вечора, стаптування взуття по внутрішньому краю. Другий уже дає помітні болі після навантаження, набряки, мозолі. Третій ступінь — це коли склепіння зникає майже повністю, стопа стає плоскою або навіть вальгусною, а зміни фіксуються на рівні зв’язок і суглобів.
На цій стадії рентген зазвичай показує виражене сплощення, а клінічно — неможливість довго перебувати на ногах без болю. Багато хто зазначає, що болі «віддають» у коліна та поперек: ланцюгова реакція починається саме тут. Людина починає інстинктивно перерозподіляти вагу, що з часом призводить до артрозу таранно-човноподібного та інших суглобів стопи. В армійських умовах, де навантаження на ноги в рази вищі за звичайні, такі зміни швидко даються взнаки.
Цікаво, що третій ступінь може бути як вродженим (рідко), так і набутим — через надмірну вагу, стоячу роботу, неправильне взуття в юності чи наслідки травм. У військовозобов’язаних старше 30–35 років часто трапляється саме набутий варіант, ускладнений роками фізичної праці або зайвими кілограмами. Це важливо розуміти на ВЛК: комісія оцінює не лише поточну картину, а й те, наскільки швидко стан може погіршитися під навантаженнями.
Як точно визначають третій ступінь: рентген і функціональні тести
В Україні ступінь плоскостопості встановлюють за сукупністю клінічних ознак і рентгенологічних даних. Знімки роблять у положенні стоячи, у двох проекціях — боковій і прямій. Лікар-рентгенолог та ортопед оцінюють висоту склепіння, кути між кістками, наявність підвивихів і ознак артрозу. Третій ступінь характеризується значним сплощенням поздовжнього склепіння і часто поєднується з вальгусною деформацією.
Клінічно лікар перевіряє, наскільки стопа «провалюється» під навантаженням, чи є болючість по внутрішній поверхні, обмеження рухів у суглобах, набряки після ходьби. Простий тест на папері чи плантографія вже не вважається достатнім для ВЛК — потрібні саме рентгенівські знімки не старше кількох місяців. Якщо на знімках видно кісткові розростання (екзостози) або звуження суглобових щілин — це додатковий аргумент на користь помірних чи значних порушень функцій.
Важливий нюанс: навіть за однакових рентгенівських показників дві людини можуть отримати різні висновки. Один спокійно ходить без сильного болю, в іншого кожні 200 метрів виникає пекучий біль у стопі й віддає в гомілку. ВЛК враховує саме функціональний компонент — як захворювання впливає на здатність виконувати військові обов’язки. Тому у висновку ортопеда бажано детально описувати скарги, тривалість симптомів і вплив на повсякденну активність.
Правова основа: Наказ № 402 і стаття 62 у 2026 році
Головний документ, яким керуються всі військово-лікарські комісії України — Наказ Міністерства оборони № 402 з останніми змінами. Стаття 62 цього документа регулює набуті деформації та дефекти стопи, включно з набутою плоскостопістю (код М20-М21 за МКХ). Саме тут третій ступінь найчастіше потрапляє в категорію з помірними порушеннями функцій.
Згідно з пунктом «б» статті 62, особи з такими змінами визнаються придатними до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК і СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, медичних підрозділах, логістиці, зв’язку, оперативному забезпеченні та охороні. Пункт «а» — значні порушення — дає непридатність до військової служби взагалі. Пункт «в» — незначні порушення або їх відсутність — повна придатність.
На практиці третій ступінь без вираженого больового синдрому, артрозу та деформації пальців найчастіше отримує пункт «б». Якщо ж є артроз II–III стадії, постійні болі, неможливість тривало перебувати на ногах або носити стандартне взуття — шанси на пункт «а» значно вищі. ВЛК оцінює кожен випадок індивідуально, і саме тут якісні медичні документи стають вирішальними.
Що реально відбувається на ВЛК з плоскостопістю 3 ступеня
Процес зазвичай починається з повістки та направлення на військово-лікарську комісію. Там військовозобов’язаного оглядають хірург-ортопед, терапевт та інші спеціалісти. За наявності скарг на стопи людину направляють на рентген і іноді на додаткову консультацію в спеціалізований заклад. Важливо розуміти: поверхневий огляд «на око» зараз трапляється рідше — вимагають об’єктивних даних.
Багато хто зазначає, що лікарі ВЛК стали уважніше ставитися до функціональних скарг. Якщо людина справді не може пройти 500 метрів без зупинки через біль, це фіксують. Якщо ж скарги є, а об’єктивних підтверджень мало — можуть поставити м’якшу категорію. Тому так важливо приходити вже з готовими свіжими знімками та розгорнутим висновком цивільного ортопеда, де чітко вказана ступінь, функціональні порушення та рекомендації.
Іноді ВЛК направляє на додаткове обстеження в обласний або центральний госпіталь. Там можуть провести детальнішу діагностику, включно з МРТ за підозри на ускладнення. Увесь цей шлях займає час, і за цей час стан може як погіршитися, так і лишитися стабільним — усе фіксується в документах.
Підготовка до комісії: що зібрати і як подати
Для максимального захисту своїх інтересів варто заздалегідь пройти обстеження в хорошого ортопеда-травматолога. Ідеально — в державній поліклініці або перевіреному приватному центрі, де видають офіційні висновки з печаткою. Знімки стоп у положенні стоячи (бокова і пряма проекції) мають бути зроблені не раніше ніж за 3–6 місяців до ВЛК.
У висновку лікаря бажано бачити не просто «плоскостопість 3 ступеня», а розгорнутий опис: висота склепіння, наявність артрозу, стан зв’язок, скарги пацієнта, вплив на ходу та переносимість навантажень. Якщо є супутні проблеми (варусна чи вальгусна деформація, молоткоподібні пальці, п’яткові шпори) — їх теж потрібно зафіксувати.
Додатково корисно мати виписки з амбулаторної карти за останні роки, де відзначалися звернення з приводу болів у стопах або спині. Це створює картину хронічного процесу, а не «раптом з’явившоїся» проблеми. Деякі приносять навіть фото свого взуття зі стертою внутрішньою частиною — як додатковий побутовий аргумент, хоча вирішальне слово все одно за рентгеном і висновком спеціаліста.
Служба в частинах забезпечення: чого очікувати на практиці
Частини забезпечення — це не «легка прогулянка». Там теж є фізичні навантаження: розвантаження машин, перенесення коробок і ящиків, тривале стояння на посту, робота на складах. Однак немає тривалих марш-кидків з повним спорядженням і постійного перебування в полі під обстрілом. Для людини з третім ступенем плоскостопості такий формат уже значно безпечніший для суглобів і хребта.
Багато хто, хто пройшов через таку службу, зазначає, що за наявності хороших ортопедичних устілок і правильного режиму навантажень стан вдається тримати під контролем. Головне — не ігнорувати біль і вчасно звертатися в медсанчастину. У деяких частинах навіть видають спеціальне взуття або дозволяють носити свої ортопедичні моделі за певних умов.
Водночас потрібно розуміти: якщо на ВЛК поставили пункт «б», а через півроку-рік болі посилилися й з’явилися ускладнення — можна ініціювати повторне освідчення. Стан здоров’я не статичний, і ВЛК зобов’язана враховувати динаміку.
Коли реально домогтися непридатності: значні порушення та артроз
Пункт «а» статті 62 — це вже серйозний рівень. Сюди потрапляють випадки, коли деформація стопи різко виражена, є виражений больовий синдром, артроз з обмеженням рухів, або стопа не дозволяє користуватися стандартним взуттям взагалі. У таких ситуаціях ВЛК частіше приймає рішення про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку.
Особливо вагомими аргументами стають поєднання плоскостопості третього ступеня з артрозом II–III стадії таранно-човноподібного або інших суглобів стопи, виражена вальгусна деформація з підвивихом, постійні болі навіть у спокої або після мінімального навантаження. Тут важливо не просто мати діагноз, а довести, що ці зміни суттєво обмежують життєдіяльність і не дозволять виконувати навіть полегшені військові завдання.
У практиці трапляються випадки, коли спочатку ставили пункт «б», а після повторного освідчення через 6–12 місяців, коли артроз прогресував, переводили в непридатні. Тому якщо є підстави вважати, що стан погіршиться — має сенс фіксувати динаміку і за потреби домагатися переосвідчення.
Практичні рекомендації для різних ситуацій
Новачкам, які тільки зіткнулися з повісткою та підозрою на плоскостопість, варто якомога швидше пройти рентген і консультацію ортопеда. Чим раніше буде зібрана медична картина, тим більше часу на підготовку і менше шансів на поверхневе рішення комісії. Не варто сподіватися, що «і так зійде» — у 2026 році ВЛК працює більш формалізовано.
Тим, у кого вже є підтверджений третій ступінь, важливо не запускати ситуацію. Регулярні заняття лікувальною фізкультурою, правильні устілки, контроль ваги та своєчасне лікування артрозу допомагають зберегти функціональність якомога довше. На ВЛК ці зусилля теж можуть зіграти роль: людина, яка бореться за своє здоров’я, викликає більше довіри, ніж та, що ігнорує проблему.
Для тих, хто вже отримав постанову пункту «б» і служить у забезпечувальних підрозділах, головна порада — уважно стежити за самопочуттям і не соромитися звертатися в медсанчастину при посиленні болів. За потреби можна ініціювати повторне освідчення. Здоров’я однієї людини важливіше за будь-яку категорію, і система це поступово починає враховувати.
У кінцевому рахунку плоскостопість третього ступеня в контексті української армії сьогодні — це не автоматичний «білий квиток», а радше сигнал до ретельнішої оцінки можливостей конкретної людини. Грамотна підготовка, якісні документи та розуміння своїх прав дозволяють досягти максимально справедливого і безпечного для здоров’я рішення.
