Сергій Юрійович Кузовлєв — російський генерал-полковник, із 15 травня 2024 року командувач військами новоствореного Московського військового округу. За плечима в нього служба в Повітряно-десантних військах, командування арміями та військовими округами, участь у чеченських кампаніях і бойових діях на території України.
Він народився 7 січня 1967 року в Мічурінську Тамбовської області. Пройшов шлях від командира взводу ПДВ до командувача угрупованнями військ «Південь» і «Захід». У грудні 2025 року отримав звання Героя Російської Федерації — за офіційною версією, за операцію під Куп’янськом, хоча факт повного захоплення міста українська сторона оскаржує.
Водночас постать Кузовлєва залишається глибоко суперечливою: він включений до санкційних списків Європейського Союзу, Канади, Швейцарії, Японії та низки інших держав, а Служба безпеки України та Генпрокуратура оголосили його в розшук у зв’язку з війною. Нижче — детальний розбір його біографії, кар’єри, нагород і пов’язаних із ним суперечок.
Дитинство, школа та вибір військової професії
Мічурінськ — невелике місто в Тамбовській області, відоме своїми садівницькими традиціями. Саме тут, у родині, далекій від столичного шуму, у січні 1967 року народився майбутній генерал. З 1974 по 1984 рік він навчався в середній школі № 21 (сьогодні вона має номер 15), а після отримання атестата зрілості обрав дорогу, що визначила все його життя, — військову службу.
До лав Радянської Армії Кузовлєв прийшов у 1985 році. Молодий чоловік вступив до Рязанського вищого повітряно-десантного командного училища імені генерала армії В. Ф. Маргелова — легендарної кузні офіцерів-десантників. Він закінчив його у 1990 році, потрапивши до складу знаменитої 6-ї роти. Так розпочалася його служба в наймобільнішому і, мабуть, найбільш романтизованому роді військ — у ПДВ.
Перші командні посади та чеченські кампанії
Після випуску молодий лейтенант служив у з’єднаннях і частинах Повітряно-десантних військ, де послідовно обіймав посади командира взводу та командира роти. Це класичний для офіцера шлях: спочатку — низова ланка, де гартується характер і виробляється вміння керувати людьми в полі, а не на папері.
Переломними в його біографії стали роки служби на Північному Кавказі. З 1997 по 1999 рік Кузовлєв служив у Північно-Кавказькому військовому окрузі: спочатку начальником штабу батальйону, потім командиром десантно-штурмового батальйону мотострілецької дивізії. На цей період припадає його участь у першій і другій чеченських війнах — бойовий досвід, який багато в чому сформував його як командира.
Далі кар’єра пішла вгору. Він був заступником командира мотострілецького полку, а потім очолив 506-й гвардійський мотострілецький Познанський Червонопрапорний ордена Суворова полк у Приволзькому-Уральському військовому окрузі. З 1 лютого 2005 року протягом трьох років командував 15-ю окремою мотострілецькою бригадою миротворчих сил. У травні того ж року йому присвоїли звання полковника.
Військові академії та зростання до генеральських звань
Серйозний командир неможливий без академічної підготовки, і Кузовлєв пройшов її повністю. За низкою даних, він закінчив Загальновійськову академію Збройних Сил РФ, а в 2008 році вступив до Військової академії Генерального штабу, яку закінчив у липні 2010 року. Варто зазначити, що дати його навчання в різних джерелах трохи розходяться, але загальна канва — дві ключові військові академії країни — сумнівів не викликає.
Одразу після випуску, у липні 2010 року, його призначили командиром 18-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади. З 2012 по 2015 рік він обіймав посаду начальника штабу — першого заступника командувача армією в Південному військовому окрузі. На початку 2014 року став начальником штабу 58-ї загальновійськової армії, а 22 лютого 2014 року отримав звання генерал-майора.
Подальше просування було стрімким. З липня 2015-го по серпень 2016 року Кузовлєв командував 20-ю гвардійською загальновійськовою армією Західного військового округу, потім — 58-ю армією в Південному окрузі. У березні 2017 року він очолив новосформовану 8-му гвардійську загальновійськову армію, а вже 10 червня того ж року став генерал-лейтенантом. У лютому 2019 року був призначений начальником штабу — першим заступником командувача військами Південного військового округу.
Служба в Сирії та звання генерал-полковника
Окрема сторінка біографії Кузовлєва — командування Угрупованням військ Збройних сил Російської Федерації в Сирійській Арабській Республіці. Сирійська кампанія стала для багатьох російських воєначальників майданчиком, де відпрацьовувалися навички управління різнорідними силами в реальних бойових умовах, і Кузовлєв увійшов до числа офіцерів, які пройшли цей досвід.
18 лютого 2021 року Сергію Кузовлєву було присвоєно найвище для нього на сьогодні військове звання — генерал-полковник.
Роль у війні на Україні: угруповання «Південь» і «Захід»
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну кар’єра Кузовлєва виявилася тісно пов’язаною з цим конфліктом. У грудні 2022 року він недовго командував військами Західного військового округу, а 23 січня 2023 року був призначений командувачем військами Південного військового округу. На квітень 2023-го він значився командувачем угруповання військ «Південь» Об’єднаного угруповання російських військ на українському напрямку.
15 травня 2024 року стало відомо про його призначення командувачем військами новоствореного Московського військового округу. Одночасно він очолив угруповання військ «Захід». Таким чином, до середини 2020-х Кузовлєв перетворився на одну з ключових фігур російського військового командування на театрі бойових дій.
Важливо розуміти контекст. Ще наприкінці серпня 2015 року Служба безпеки України стверджувала, що Кузовлєв восени 2014 — взимку 2015 року керував армійським корпусом російських військ у збройному конфлікті на сході України, в районі Попасної. Російська сторона ці заяви спростовувала. Тим не менш, з того часу його ім’я міцно увійшло до українських списків розшукуваних.
Куп’янськ і звання Героя Росії: офіційна версія та суперечки
Кульмінацією публічної біографії генерала став епізод кінця 2025 року. 20 листопада 2025 року Кузовлєв доповів президенту Володимиру Путіну про те, що російські війська встановили контроль над Куп’янськом у Харківській області. Начальник Генштабу Валерій Герасимов на командному пункті угруповання «Захід» також повідомив про «визволення» міста.
9 грудня 2025 року в Кремлі Володимир Путін особисто вручив Кузовлєву медаль «Золота Зірка» Героя Російської Федерації — за офіційною формулюванням, за мужність і героїзм під час виконання військового обов’язку та керівництво операцією під Куп’янськом.
Однак саме навколо цього епізоду розгорнулася гостра суперечка: українська сторона заявляла, що повного контролю над Куп’янськом російським військам встановити не вдалося, а президент України Володимир Зеленський відвідував місто, про взяття якого доповіли Путіну.
Ця колізія — наочний приклад того, як військові зведення ворожих сторін можуть кардинально розходитися. Чутки про «зникнення» генерала наприкінці 2025 року були спростовані його публічними доповідями президенту 29 грудня 2025 року та 11 січня 2026 року. За даними міжнародного проєкту «Герої країни», йому було вручено знак особливого відзнаки під відповідним номером.
Нагороди, санкції та міжнародний розшук
Послужний список Кузовлєва відзначений численними державними нагородами. Нижче — ключові віхи його військової кар’єри та присвоєні звання в хронологічному порядку.
| Рік | Подія / посада | Військове звання |
|---|---|---|
| 1990 | Закінчив Рязанське ВВДКУ, служба в ПДВ | лейтенант |
| 2005 | Командир 15-ї окремої мотострілецької бригади | полковник |
| 2014 | Начальник штабу 58-ї загальновійськової армії | генерал-майор |
| 2017 | Командувач 8-ю гвардійською загальновійськовою армією | генерал-лейтенант |
| 2021 | Командування в Сирії, зростання до найвищого звання | генерал-полковник |
| 2024 | Командувач Московським військовим округом і угрупованням «Захід» | генерал-полковник |
| 2025 | Присвоєно звання Героя Російської Федерації | генерал-полковник |
Дані наведені за матеріалами енциклопедичних джерел, включно з україномовною «Вікіпедією».
Серед його державних нагород називають звання Героя Російської Федерації (2025), орден Святого Георгія IV ступеня, ордени «За заслуги перед Вітчизною» III і IV ступенів із мечами, орден Кутузова, орден Олександра Невського, орден «За військові заслуги», а також низку медалей. Частина указів про нагородження, за відомостями енциклопедій, була закритою.
Інша, не менш значуща сторона його біографії — санкції та кримінальне переслідування за кордоном. Кузовлєв включений до санкційних списків Європейського Союзу (в рамках 11-го пакета, червень 2023 року), а також Канади, Швейцарії, Австралії, Нової Зеландії, Японії та України. Обмеження щодо нього почали запроваджувати ще в 2015 році і були суттєво розширені після 2022 року.
Нарешті, Служба безпеки України та Генеральна прокуратура оголосили Кузовлєва в розшук, пов’язуючи його ім’я з плануванням і організацією бойових дій на українській території. Таким чином, одна й та сама людина постає в діаметрально протилежних ролях: у Росії — як нагороджений найвищою нагородою воєначальник, а для української сторони й частини міжнародної спільноти — як фігурант санкційних списків і кримінальних справ. Саме ця суперечність і робить біографію Сергія Кузовлєва предметом такого пильного й неоднозначного інтересу.
