Валерій Федорович Залужний народився 8 липня 1973 року в Новограді-Волинському (нині Звягель) і пройшов шлях від курсанта до Головнокомандувача Збройних сил України, а згодом став послом у Великій Британії. Його кар’єру відзначено участю у війні на Донбасі, обороною Києва у 2022 році та званням Героя України. Сьогодні він залишається однією з найвпливовіших і найшанованіших постатей сучасної української історії.
Залізна дисципліна, глибока освіта та здатність ухвалювати рішення в критичних ситуаціях зробили Залужного символом спротиву. Від командування бригадою до керівництва всією армією в умовах повномасштабного вторгнення — кожен етап його біографії наповнений конкретними бойовими та управлінськими здобутками. У 2024–2026 роках він успішно перейшов у дипломатію, продовжуючи працювати на інтереси країни.
Особисте життя генерала залишається прикладом стабільності: шлюб з Оленою, дві доньки та постійна підтримка родини. Високий рівень довіри суспільства та розмови про можливу політичну роль лише підкреслюють масштаб особистості, сформованої десятиліттями служби.
Дитинство та перші кроки до військової кар’єри
Валерій Залужний з’явився на світ у родині, де військова служба була природною частиною життя. Батько — кадровий офіцер, мати працювала на залізничному вокзалі. Родина жила скромно, але атмосфера дисципліни та поваги до форми визначила вибір майбутнього генерала вже в дитинстві. Молодший брат Артур теж виріс у цьому середовищі.
У 1989 році Валерій закінчив міську школу №9 і вступив до Новоград-Волинського машинобудівного технікуму. Чотири роки навчання завершилися дипломом з відзнакою у 1993-му. Технічні знання знадобилися пізніше, коли довелося розбиратися в сучасній техніці та логістиці. Після технікуму шлях був лише один — до військового училища.
Загальновійськовий факультет Одеського інституту Сухопутних військ став справжньою школою характеру. У 1997 році Залужний випустився з відзнакою і одразу розпочав службу командиром взводу. Далі йшли навчальний взвод, бойовий взвод, навчальна рота, рота курсантів і, нарешті, батальйон. Кожен крок вимагав не лише знань, а й уміння вести за собою людей.
Освіта, яка сформувала стратега
Залужний ніколи не зупинявся на досягнутому. У 2005 році він вступив до Національної академії оборони України і у 2007-му закінчив її із золотою медаллю. Слідом — призначення начальником штабу 24-ї окремої механізованої бригади в Яворові. Уже через два роки він очолив 51-шу окрему механізовану бригаду, якою командував до 2012 року.
У 2014 році Залужний завершив навчання оперативно-стратегічного рівня в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського. Як найкращий випускник він отримав перехідний меч королеви Великої Британії — рідкісну нагороду, що підкреслює рівень підготовки. У 2020 році додався цивільний диплом магістра міжнародних відносин Острозької академії. А в грудні 2023-го, уже будучи Головнокомандувачем, він захистив дисертацію і став доктором філософії з права.
Таке поєднання військової та цивільної освіти трапляється рідко. Воно дозволило Залужному однаково впевнено почуватися і на полі бою, і за столом переговорів.
Бойовий шлях: від Донбасу до оборони Києва
З 2014 року Залужний активно брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил. У серпні 2014-го він опинився в районі Дебальцевого — одному з найважчих ділянок. Досвід боїв у «котлі» назавжди змінив його підхід до планування операцій.
У 2017 році він отримав звання генерал-майора і став начальником штабу — першим заступником командувача оперативного командування «Захід». У 2018-му очолив Об’єднаний оперативний штаб Збройних сил. А 9 грудня 2019 року був призначений командувачем оперативного командування «Північ». Саме на цьому напрямку згодом розгорнуться ключові події 2022 року.
27 липня 2021 року президент Володимир Зеленський призначив Валерія Залужного Головнокомандувачем Збройних сил України. Він став першим головкомом, який ніколи не служив у радянській армії. Це рішення виявилося доленосним.
Коли 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення, армія під керівництвом Залужного змогла втримати Київ. Рішення відкрити вогонь без зайвої бюрократії, використання позивного «Волонтер», швидка координація з територіальною обороною — усе це стало частиною легенди. Уже 4 березня 2022 року йому було присвоєно звання генерала.
Восени 2022 року відбулося контрнаступлення на Харківщині, яке увійшло до підручників сучасної військової історії. Швидке просування, звільнення тисяч квадратних кілометрів території та розгром російських угруповань показали, на що здатна українська армія за грамотного керівництва.
Відставка, звання Героя та дипломатична місія
8 лютого 2024 року Валерія Залужного звільнили з посади Головнокомандувача. Наступного дня йому присвоїли звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». 9 травня 2024 року він офіційно завершив військову службу за станом здоров’я з правом носіння форми і того ж дня був призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії.
З березня 2025 року Залужний поєднує посольську роботу з посадою постійного представника України при Міжнародній морській організації. У Лондоні він активно розвиває двосторонні відносини, бере участь у переговорах про військову допомогу та промислове співробітництво. Його виступи на міжнародних майданчиках, зокрема Farnborough 2026 та університетах, показують, що колишній головком залишається впливовим голосом України в Європі.
| Період | Посада | Ключові події |
|---|---|---|
| 2009–2012 | Командир 51-ї ОМБр | Бойова підготовка, перші завдання на сході |
| 2019–2021 | Командувач ОК «Північ» | Підготовка північного напрямку |
| 2021–2024 | Головнокомандувач ЗСУ | Оборона Києва, контрнаступи 2022 року |
| З травня 2024 | Посол у Великій Британії | Дипломатія, робота при IMO |
Дані таблиці зібрані на основі офіційних біографічних довідок та матеріалів Wikipedia.
Особисте життя та людське обличчя генерала
Валерій Залужний одружений з Оленою понад двадцять років. Дружина — фінансист за освітою, до війни працювала в банківській сфері. У подружжя дві дорослі доньки. Старша служить у Київському гарнізоні, молодша навчається на медика. Родина залишається для генерала головною опорою. Фотографії з дружиною в Лондоні, прогулянки набережними Темзи та рідкісні сімейні кадри показують людину, яка вміє зберігати тепло навіть у найважчі періоди.
Залужний відомий скромністю. Коли йому залишили у спадок значну суму, він повністю передав її на потреби армії. Позивний «Волонтер», який він використовував у 2022 році, став частиною народної легенди. Солдати досі згадують, як головком особисто спілкувався з бійцями на передовій і ніколи не ховався за спинами підлеглих.
Спадщина та місце в сучасній історії
Валерій Залужний увійшов до списку 100 найвпливовіших людей світу за версією журналу Time у 2022 році. Високий рівень довіри суспільства зберігається і у 2026-му: опитування регулярно ставлять його в лідери за рейтингом довіри. Розмови про можливу участь у президентських виборах з’являються регулярно, але сам генерал підкреслює, що головний пріоритет — перемога України.
Його біографія — це історія людини, яка виросла з провінційного технікуму до постаті світового масштабу. Від командування взводом до керівництва армією в умовах війни, від військових штабів до дипломатичних салонів Лондона — шлях Залужного показує, як дисципліна, освіта та особиста відповідальність перетворюють офіцера на національного героя. У серпні 2026 року він продовжує працювати на благо країни, залишаючись одним із найяскравіших символів українського спротиву.
