Gripen — це шведський багатоцільовий винищувач четвертого покоління, розроблений компанією Saab для виконання завдань зі завоювання переваги в повітрі, ударів по наземних цілях і розвідки в одному вильоті. Легка конструкція з дельтаподібним крилом і переднім горизонтальним оперенням, єдиний двигун та відкрита архітектура авіоніки дозволяють машині поєднувати високу маневреність із низькими витратами на утримання та експлуатацію. На відміну від важких платформ, Gripen створювався з орієнтацією на реальні умови: швидкий зліт із мінімальної інфраструктури, високу інтенсивність бойових вильотів і здатність швидко адаптуватися до нових загроз через програмні оновлення.
У 2026 році цей винищувач залишається одним із найбільш збалансованих варіантів для країн, яким потрібна сучасна авіація без багатомільярдних витрат на парк і інфраструктуру. Версії E та F вивели платформу на рівень, де потужний двигун General Electric F414G, РЛС з активною фазованою антенною решіткою та просунута система сенсорного злиття дають перевагу в виявленні та ураженні цілей на великих дистанціях. При цьому машина зберігає фірмову «шведську» рису — здатність працювати в розосередженому форматі, коли аеродроми замінюють відрізки звичайних доріг.
Україна в травні 2026 року офіційно підтвердила намір придбати до 20 машин Gripen E/F з можливістю отримання в дар до 16 одиниць Gripen C/D зі складу ВПС Швеції. Це рішення підкреслює практичну цінність платформи в умовах сучасного конфлікту високої інтенсивності. Gripen довів свою життєздатність не лише на полігонах, а й у реальних місіях — від підтримки операцій у Лівії 2011 року до перших бойових ударів, виконаних тайськими машинами 2025 року.
Від концепції JAS до серійного виробництва: довгий шлях до досконалості
Наприкінці 1970-х років Швеція усвідомила, що її парк винищувачів Saab 35 Draken і Saab 37 Viggen застаріває. Потрібен був єдиний літак, здатний виконувати три ролі одночасно — перехоплення, удар і розвідку. Так народилася абревіатура JAS (Jakt — винищувач, Attack — атака, Spaning — розвідка). Уряд запустив програму 1979–1980 років, обравши компанію Saab головним розробником. Головні вимоги: висока маневреність, можливість експлуатації з коротких і непідготовлених смуг, низька вартість життєвого циклу та максимальна автономність екіпажу й наземного персоналу.
Перший політ прототипу відбувся 9 грудня 1988 року. Шлях до серійного виробництва виявився непростим: два інциденти з втратою керування через особливості системи fly-by-wire змусили інженерів серйозно доопрацювати програмне забезпечення. До 1995 року проблеми вирішили, і 1996 року перші серійні Gripen A/B надійшли на озброєння ВПС Швеції.
Наступним кроком стала версія C/D — з можливістю дозаправлення в повітрі, сумісністю з натовськими стандартами озброєння та покращеною авіонікою. Ці машини почали постачати з 2002 року. Паралельно Saab вела роботи над Gripen NG (New Generation), яка перетворилася на E/F. Перший політ E відбувся 2017 року, а в жовтні 2025 року Швеція отримала перші серійні екземпляри нової версії.
Назву «Gripen» (грифон) обрали за результатами відкритого конкурсу — міфічна істота з тілом лева і головою орла ідеально відображала характер машини: силу та зіркість в одному корпусі.
Архітектура, народжена для виживання: конструкція та льотні якості
Gripen побудований за схемою «качка» — дельтаподібне крило з переднім горизонтальним оперенням. Така компонування дає відмінну підйомну силу на високих кутах атаки та дозволяє зберігати керованість навіть при частковій втраті однієї з поверхонь. Літак навмисно зробили статично нестійким: система fly-by-wire постійно коригує положення, перетворюючи потенційну небезпеку на перевагу в ближньому маневреному бою.
Єдиний двигун — свідомий вибір. Він знижує масу, спрощує обслуговування та зменшує вартість льотної години. У версіях C/D стоїть Volvo RM12 (ліцензійний General Electric F404) тягою 80,5 кН на форсажі. В E/F його замінили на потужніший GE F414G — 98 кН. Це дозволило збільшити внутрішній запас пального, корисне навантаження та покращити тяговоозброєність.
Ключова особливість, яку рідко зустрінеш в інших винищувачах четвертого покоління, — пристосованість до розосереджених операцій. Шведська доктрина Bas 90 передбачала, що в разі війни стаціонарні аеродроми будуть знищені першими. Тому Gripen проектували так, щоб він міг злітати й сідати на відрізки звичайних шосе завдовжки 400–600 метрів, швидко заправлятися та переозброюватися просто в польових умовах. Час підготовки до повторного вильоту у C/D — близько 10 хвилин, у E/F — 15–25 хвилин за мінімальної кількості наземного персоналу.
Точні цифри: порівняння варіантів C/D та E/F
| Параметр | Gripen C/D | Gripen E/F | Що це дає на практиці |
| Довжина | 14,9 м (C) / 15,6 м (D) | 15,2 м (E) / 15,9 м (F) | E/F отримав більше пального та обладнання без втрати керованості |
| Розмах крила | 8,4 м | 8,6 м | Трохи більша підйомна сила та внутрішній об’єм |
| Максимальна злітна маса | 14 000 кг | 16 500 кг | E/F несе більше озброєння та пального на більшу дальність |
| Двигун і тяга | Volvo RM12, 80,5 кН | GE F414G, 98 кН | Зростання тяги покращило розгін і швидкопідйомність, додало запас для важких навантажень |
| Точок підвіски | 8 | 10 | E/F може одночасно нести більше ракет «повітря-повітря» та засобів ураження землі |
| Бойовий радіус | ~800 км | суттєво вищий (до 1300+ км в ударних місіях) | Більше часу в зоні патрулювання або глибше в тил противника |
| Час підготовки до повторного вильоту | ~10 хвилин | 15–25 хвилин | Висока інтенсивність бойових дій навіть за обмеженої інфраструктури |
Характеристики наведено за даними компанії Saab та відкритих технічних джерел. Реальні цифри залежать від конфігурації, озброєння та умов польоту.
Сенсори, які бачать далі, та озброєння, яке вражає точніше
В серці Gripen E/F стоїть РЛС з активною фазованою антенною решіткою (AESA) Raven ES-05 та інфрачервона система пошуку й супроводження цілей IRST Skyward-G. Разом із просунутою системою радіоелектронної боротьби вони створюють єдину картину обстановки. Пілот отримує не просто «плями» на екрані, а вже оброблену інформацію — хто де знаходиться, які цілі пріоритетні та які засоби ураження оптимальні.
Особливо сильна версія E у загоризонтному бою. Вона здатна нести до семи ракет MBDA Meteor з прямоточним повітряно-реактивним двигуном — на сьогодні одну з найдальнобійніших і енергоємних ракет класу «повітря-повітря». У ближньому бою — IRIS-T з високоманевреною головкою самонаведення. Одномісна E зберегла вбудовану 27-мм гармату Mauser BK27, двомісна F — ні, зате другий пілот може зосередитися на керуванні безпілотниками або радіоелектронній боротьбі.
Відкрита архітектура авіоніки — одна з головних переваг E/F. Польотне та місійне програмне забезпечення розділені. Нові можливості чи інтеграцію озброєння можна додавати оновленнями за години, а не місяцями коштовної пересертифікації. Це різко знижує вартість модернізацій протягом усього життєвого циклу.
Чому льотна година Gripen коштує дешевше, ніж у конкурентів
Одна з найсильніших сторін машини — економіка експлуатації. За різними дослідженнями (включаючи старі оцінки Jane’s та свіжіші дані Aviation Week), вартість льотної години Gripen залишається однією з найнижчих серед сучасних багатоцільових винищувачів. Saab заявляє про 50-відсоткову перевагу перед найближчими конкурентами. Навіть якщо цифри варіюються залежно від методики підрахунку, тенденція очевидна: машина проводить більше часу в повітрі й менше — в ангарі.
Швидка підготовка до вильоту, простота технічного обслуговування та можливість працювати з мінімальним наземним персоналом дають високий коефіцієнт готовності. В умовах, коли кожен виліт на рахунку, це перетворюється на реальну тактичну перевагу. Пілоти відзначають відмінну керованість та інтуїтивно зрозумілу кабіну — машина «прощає» помилки й дозволяє зосередитися на завданні, а не на боротьбі з технікою.
Хто літає на Gripen і як вони показали себе в справі
Станом на 2026 рік Gripen стоїть на озброєнні Швеції (основний оператор, активно переозброюється на E), Бразилії (36 машин за контрактом, частина зібрана локально, додаткові партії в обговоренні), ПАР (26 одиниць), Чехії та Угорщини (по 14 на умовах лізингу), Таїланду (близько 11–12 C/D, плюс замовлення на E/F).
Бойове застосування до недавнього часу було обмеженим. 2011 року Швеція відправила вісім Gripen C до Лівії для підтримки безполітної зони — машини виконали понад 650 місій і майже 2000 льотних годин, здебільшого займаючись розвідкою та цілеуказанням.
Справжній бойовий дебют відбувся 2025 року: королівські ВПС Таїланду застосували Gripen C/D під час прикордонного конфлікту з Камбоджею. Літаки виконали удари по наземних цілях — це стало першим підтвердженим випадком реального застосування озброєння з Gripen у бойовій обстановці.
Gripen у порівнянні: де він виграє, а де поступається
У класі легких багатоцільових винищувачів Gripen найчастіше порівнюють з F-16. За розміром і концепцією вони близькі, але E/F пропонує сучаснішу авіоніку, кращу інтеграцію з новими ракетами (Meteor) та значно нижчі експлуатаційні витрати. F-16V з AESA також сильний, але Gripen виграє в вартості життєвого циклу та здатності працювати з розосереджених майданчиків.
Порівняно з Rafale чи Eurofighter Typhoon Gripen виглядає легшим і дешевшим в експлуатації, але поступається в максимальному корисному навантаженні та дальності. Порівняно з F-35 спір зовсім інший: американський винищувач має малопомітність, але коштує в рази дорожче в закупівлі та експлуатації. Gripen не намагається бути стелс-машиною — він робить ставку на виявлення першим, ураження першим і швидке зникнення за рахунок тактики та низької помітності в радіодіапазоні для свого покоління.
У підсумку вибір часто зводиться до пріоритетів країни: якщо важливі максимальна малопомітність і величезний бюджет — F-35. Якщо потрібна висока інтенсивність операцій, низька вартість і можливість швидко наростити парк — Gripen пропонує дуже переконливий пакет.
Що далі: Gripen в епоху дронів і мережевих воєн
Виробництво E/F триває. Бразилія розширює локальне складання, Швеція отримує нові машини, а Україна готується до їх появи у своєму парку. Відкрита архітектура дозволяє Gripen залишатися актуальним десятиліттями: нові ракети, датчики, алгоритми штучного інтелекту для допомоги пілоту можна інтегрувати без переробки планера.
Saab уже працює над концепціями взаємодії пілотованих машин із безпілотними «лояльними відомими». В умовах, коли пілот стає радше менеджером місії, ніж просто льотчиком, здатність швидко обробляти величезні обсяги даних і ділитися ними з іншими платформами стає вирішальною. Gripen E/F з його розділеною архітектурою програмного забезпечення до таких сценаріїв готовий краще багатьох.
Шведський грифон продовжує еволюціонувати — не за рахунок гігантських розмірів чи рекордної швидкості, а за рахунок точного розрахунку, інженерної дисципліни та розуміння, що в сучасній війні перемагає не той, хто важчий, а той, хто ефективніше використовує кожен ресурс.
