У середині червня 2026 року Краматорськ знову опинився в епіцентрі трагедії. 19 червня російські війська двічі обстріляли спальні райони міста з реактивних систем залпового вогню. За даними Донецької обласної військової адміністрації, загинули дві жінки — одна 1948 року народження, друга 1984 року. Шість людей отримали поранення, двоє з них у тяжкому стані. Удари припали поблизу багатоповерхового житлового будинку та автомобільної стоянки. Голова адміністрації Вадим Філашкін одразу повідомив про те, що сталося, і зазначив, що масштаби матеріальних збитків уточнюються.
Одночасно місто пережило комунальний збій: 22 червня через локальну аварію в мережах Краматорськ повністю залишився без електроенергії майже на добу — до ранку 23 червня. Фахівці «Краматорськ РЕС» і DTEK працювали без перерви. Незважаючи на це, підготовка до опалювального сезону 2026–2027 років іде за планом. Уже заплановано капітальний ремонт двох ділянок теплотрас на бульварі Машинобудівників і вулиці В’ячеслава Чорновола загальною вартістю понад сім мільйонів гривень.
В цих умовах особливо яскраво проявляється характер краматорчан. Багато хто залишається в рідному місті, допомагає сусідам, бере участь в евакуації охочих і продовжує жити далі. Благодійні організації та поліція пропонують безкоштовний вивіз у безпечні регіони, включно з Харковом. Гаряча лінія обласної адміністрації — 0-800-507-506. Вибір завжди залишається за людиною: хтось виїжджає, хтось тримається за дім до останнього.
Два удари за один день: хроніка 19 червня
Ранок 19 червня в Краматорську починався як зазвичай для прифронтового міста — з тривожних сирен і звичної настороженості. Близько 11:30 пролунали перші вибухи. Реактивні снаряди накрили спальний район. Одна з загиблих — жінка 1948 року народження — перебувала неподалік багатоповерхівки. Троє людей одразу отримали поранення: літня жінка 1938 року та двоє чоловіків 1956 і 1983 років народження. Їхній стан медики оцінили як тяжкий.
Приблизно о 12:15 місто накрило вдруге. Снаряди лягли в тому ж районі, біля автостоянки. Загинула ще одна жінка — 1984 року народження. Серед поранених опинився й молодий хлопець 2007 року народження. До кінця дня офіційна цифра стабілізувалася: двоє загиблих, шестеро поранених. Рятувальники та медики працювали під постійною загрозою нових прильотів. Госпіталі прийняли всіх постраждалих, двоє потребували інтенсивної терапії.
Такі удари особливо болісні, бо б’ють по звичайних людях у звичайних дворах. Не військові об’єкти, а житлові квартали, де живуть родини, пенсіонери, діти. Шрапнель і вибухова хвиля руйнують не тільки будинки, а й відчуття безпеки, яке мешканці намагаються зберегти будь-якою ціною. Після кожного такого дня в місті стає трохи тихіше — люди довше стоять біля вікон, частіше переписуються в чатах сусідів, перевіряють, чи всі вдома.
Авіаційні удари та подальший тиск
Наступного дня, 20 червня, російська авіація завдала удару по приватному сектору Краматорська. Одна людина отримала поранення, повністю зруйновано житловий будинок. Це вже не перший подібний інцидент за останні тижні. Місто регулярно опиняється під комбінованими атаками: реактивні системи, авіаційні бомби, дрони. Кожного разу наслідки різні — десь лише матеріальні збитки, десь людські жертви.
Мешканці відзначають, що паузи між обстрілами стають дедалі непередбачуванішими. Вранці може бути відносно тихо, а до обіду чи вечора — нова хвиля. Це виснажує сильніше, ніж постійний шум. Люди вчаться жити між сиренами: швидко збирати тривожну валізу, знати найближчі укриття, підтримувати зв’язок з родичами. Багато хто вже звик засипати під гул генераторів і прокидатися від повідомлень у телеграм-каналах місцевих служб.
Комунальний фронт: відключення світла 22 червня
22 червня Краматорськ зіткнувся з ще одним випробуванням — повним відключенням електроенергії. Аварія сталася в місцевих мережах рано вранці. До 5:30 світло зникло в усьому місті та частині району. Фахівці одразу взялися за ремонт. До ранку 23 червня електропостачання відновили.
Для прифронтового міста навіть одна доба без світла — серйозний виклик. Холодильники розморожуються, немає можливості зарядити телефони та павербанки, складно готувати гарячу їжу. Пункти Незламності працювали в штатному режимі — там можна було підзарядитися й зігрітися. Сусіди ділилися ліхтариками, хтось виносив з підвалу старі акумулятори. В таких ситуаціях особливо помітно, як люди швидко організовуються та допомагають одне одному.
Енергетична система Донецької області й так перебуває під величезним тиском через попередні удари по інфраструктурі. Локальна аварія стала додатковим ударом, але не критичним. Міські служби показали, що здатні реагувати швидко навіть у складних умовах.
Підготовка до зими: ремонт тепломереж триває
Поки одні вирішують питання сьогоднішнього дня, інші вже думають про зиму. У червні комунальне підприємство «Міст» оголосило тендери на капітальний ремонт двох ділянок теплотрас — на бульварі Машинобудівників і вулиці В’ячеслава Чорновола. Планується замінити понад 230 метрів трубопроводів, відремонтувати теплові камери та відновити благоустрій. Загальна вартість робіт перевищує сім мільйонів гривень. Термін завершення — до 1 жовтня, щоб встигнути до опалювального сезону.
Для прифронтового міста надійне тепло взимку — це не просто комфорт. Це питання виживання для тих, хто залишається. Багато будинків уже пошкоджено попередніми обстрілами, вікна заклеєні плівкою або закриті фанерою. Якщо тепломережі працюватимуть стабільно, в людей з’явиться хоча б один надійний острівець тепла в холодні місяці.
| Дата | Тип атаки | Жертви | Основні наслідки |
|---|---|---|---|
| 19 червня 2026 | Два обстріли РСЗВ (Tornado-S і Grad) | 2 загиблих, 6 поранених | Влучання біля багатоповерхівки та автостоянки в спальному районі |
| 20 червня 2026 | Авіаційний удар | 1 поранений | Зруйновано приватний будинок |
| 22 червня 2026 | Локальна аварія в мережах | Без жертв | Повне відключення світла на ~24 години |
Гуманітарна допомога та вибір залишатися чи виїжджати
У Краматорській громаді продовжують працювати програми безкоштовної евакуації. Благодійні фонди, зокрема «Шлях України», пропонують вивіз до Харкова та інших регіонів. Поліція допомагає з транспортом, включно з тваринами. Гарячі лінії працюють цілодобово. Хтось приймає рішення виїхати — особливо родини з дітьми чи літніми родичами. Хтось залишається: тут дім, робота, могили близьких, звичне життя, хай і під обстрілами.
Обидва вибори гідні поваги. Немає правильного чи неправильного рішення, коли кожен день несе нові ризики. Ті, хто залишається, часто кажуть, що «краще вдома під сіткою, ніж у чужому місті без коріння». Ті, хто виїжджає, хочуть дати дітям спокійне дитинство та безпечну старість батькам. Місто підтримує обидва шляхи.
Як живе місто між ударами
Незважаючи на все, Краматорськ продовжує жити своїм життям. Патрульні зупиняють п’яних водіїв електросамокатів — звичайна міська рутина. Проходять пам’ятні заходи на честь захисників. Маленькі кафе та магазини працюють, коли дозволяє ситуація. Люди садять городи на балконах і в приватному секторі, лагодять дахи після попередніх обстрілів, допомагають сусідам з дітьми.
Місто, яке вже понад десять років живе в стані постійної загрози, виробило особливий імунітет. Воно не зламалося ні в 2014-му, ні в 2022-му, ні в наступні роки. Кожен новий удар викликає біль і гнів, але не параліч. Наступного дня після трагедії 19 червня люди вже виходили на вулиці — хтось допомагав розчищати, хтось просто йшов у магазин за хлібом. Життя бере своє.
Краматорськ сьогодні — це не тільки зведення про загиблих і поранених. Це ще й історії про те, як звичайні люди в надзвичайних обставинах зберігають людяність. Як сусіди діляться останнім зарядом від павербанка. Як комунальники виходять на ремонт уночі під загрозою нових прильотів. Як місто готується до зими, знаючи, що весна може принести нові випробування.
Найсвіжіші новини Краматорська наприкінці червня 2026 року — це не тільки цифри жертв. Це ще й свідчення того, що навіть під постійним тиском люди продовжують обирати життя. Кожен день, прожитий тут, — маленька, але дуже важлива перемога. І поки є такі люди, місто стоятиме.
