З 2025 року в Україні повністю змінилася система встановлення інвалідності. Замість старих медико-соціальних експертних комісій тепер працюють експертні команди, які оцінюють не лише діагноз, а й реальний вплив порушень здоров’я на повсякденне життя людини. Це більш гуманний і функціональний підхід, заснований на міжнародних принципах оцінки обмежень життєдіяльності.
Отримати статус інвалідності — означає офіційно підтвердити стійкі порушення функцій організму, які суттєво заважають самообслуговуванню, пересуванню, роботі чи соціальній адаптації. Статус відкриває доступ до пенсії, індивідуальної програми реабілітації, технічних засобів, пільг і соціальної підтримки. Процедура стала електронно-орієнтованою, з обов’язковою аудіофіксацією засідань із 2026 року, що підвищує прозорість і захищає інтереси всіх сторін.
У цьому матеріалі детально розберемо, хто може претендувати на статус, як працює нова система оцінювання повсякденного функціонування, які документи й кроки потрібні, як проходять засідання експертних команд і що робити після позитивного рішення. Усе — з урахуванням актуальних правил 2026 року та практичних нюансів, з якими стикаються люди.
Що змінилося в системі з 2025 року
До кінця 2024 року діяли медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). Їхня робота часто викликала нарікання через черги, паперову тяганину та суб’єктивність рішень. З 1 січня 2025 року набула чинності нова модель, закріплена Постановою Кабінету Міністрів України № 1338. МСЕК ліквідували, а їхні функції передали експертним командам лікарів у кластерних і надкластерних закладах охорони здоров’я.
Тепер ключовий акцент — на оцінюванні повсякденного функціонування. Лікарі дивляться не лише на медичні показники, а й на те, як захворювання чи травма обмежує сім основних сфер життя: самообслуговування, самостійне пересування, орієнтацію в просторі й часі, спілкування, контроль поведінки, навчання та трудову діяльність. Ступінь обмеження (помірна, виражена чи значна) визначає групу.
З 2026 року всі очні, виїзні та телемедичні засідання обов’язково записуються на аудіо. Запис зберігається три роки і може використовуватися під час оскарження. Це нововведення робить процес більш підконтрольним і знижує ризики суб’єктивних трактувань. Електронна система направлень і обміну даними прискорює весь шлях — від лікаря до видачі рішення.
Старі довідки МСЕК залишаються чинними до дати наступного переосвідчення. Багато людей, чиї терміни припали на воєнний стан, уже пройшли або проходять переоцінку за новими правилами у 2025–2026 роках.
Хто може оформити статус інвалідності
Статус можуть отримати дорослі й діти, в яких є стійкі порушення функцій організму (фізичні, психічні, інтелектуальні чи сенсорні), спричинені захворюванням, травмою, вродженою вадою чи наслідками війни. Ці порушення мають тривати не менше 12 місяців і призводити до обмеження життєдіяльності.
Підстави для направлення на оцінювання:
- завершення строків тимчасової непрацездатності (зазвичай 4–5 місяців безперервно або 10 для туберкульозу);
- стабільний стан із мінімальними перспективами покращення;
- необхідність визначення ступеня втрати працездатності, причини інвалідності чи потреби в постійному догляді;
- перехід із дитячої інвалідності у дорослу.
Направлення формує лікуючий лікар (сімейний або профільний спеціаліст) після необхідних обстежень. Для військовослужбовців і учасників бойових дій — голова військово-лікарської комісії. Якщо стан тяжкий (наприклад, онкологія пізніх стадій, тяжкі ампутації, виражені психічні розлади), оцінювання можуть провести заочно за документами або з виїздом команди.
Діти проходять шлях через педіатра та лікарсько-консультативну комісію, потім — в експертну команду. Для них акцент часто на абілітації та розвитку.
Групи інвалідності та як їх визначають
Групу встановлюють за ступенем обмеження життєдіяльності. Експертна команда аналізує медичні документи, результати обстежень і, за потреби, спілкується з людиною.
| Група | Ступінь обмеження | Основні ознаки |
|---|---|---|
| I група | Значна (3-й ступінь) в одній або кількох сферах або виражена в двох і більше | Людина не може самостійно себе обслуговувати, потребує постійного догляду чи допомоги. Повна або майже повна втрата працездатності. |
| II група | Виражена (2-й ступінь) в одній або кількох сферах | Суттєві труднощі з самообслуговуванням, пересуванням, роботою. Може виконувати частину функцій за допомогою пристосувань або періодичної підтримки. |
| III група | Помірна (1-й ступінь) в одній або кількох сферах | Людина загалом справляється з повсякденними справами, але з обмеженнями в праці, навчанні чи соціальній активності. Зниження обсягу роботи до 60% і більше. |
Безстрокову інвалідність встановлюють за анатомічних дефектів (наприклад, відсутність кінцівок, сліпота), тяжких необоротних станів, після п’яти років перебування в I групі за збереження критеріїв, а також при досягненні пенсійного віку на момент переоцінки. В інших випадках строк залежить від прогнозу — зазвичай 1–2 роки для III і II груп.
Найважливіше — оцінюють саме функціональні обмеження, а не лише діагноз. Дві людини зі схожими захворюваннями можуть отримати різні групи залежно від того, як саме хвороба впливає на їхнє життя.
Покрокова процедура оформлення
- Зверніться до лікуючого лікаря. Він проведе або призначить необхідні обстеження, збере історію хвороби та оцінить, чи відповідаєте ви критеріям направлення.
- Лікар формує електронне направлення в системі охорони здоров’я. До нього прикріплюють усі актуальні документи та результати аналізів.
- Адміністратор закладу перевіряє комплектність (протягом 5 робочих днів). За нестачі документів направлення повертають на доопрацювання.
- Вас повідомляють про дату, час і формат оцінювання (електронно або рекомендованим листом). Черга зазвичай не перевищує 30 днів.
- Проходите оцінювання в експертній команді. Можна бути присутнім особисто, з представником (за дорученням) або в дистанційному форматі.
- Команда виносить рішення і формує витяг. Його надсилають вам та в електронні системи.
- Із витягом звертайтеся до Пенсійного фонду для оформлення пенсії та в органи соціального захисту — за пільгами й засобами реабілітації.
Якщо даних недостатньо, можуть призначити додаткове обстеження (один раз).
Які документи знадобляться
Основний пакет формує лікар під час направлення. Зазвичай потрібні:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- реєстраційний номер платника податків (РНОКПП);
- для чоловіків 18–60 років — військово-обліковий документ;
- витяги з амбулаторної/стаціонарної карти, результати обстежень за останній рік;
- документи, що підтверджують причину інвалідності (акти, довідки ВЛК, документи про поранення, Чорнобиль тощо — за наявності);
- за потреби — посвідчення про внутрішнє переміщення або інші підтвердні документи.
Усе подається в електронному вигляді через лікаря. Оригінали можуть знадобитися лише під час особистого візиту чи оскарження.
Як проходить засідання експертної команди
Команда зазвичай складається з кількох лікарів різних спеціальностей, підібраних під профіль вашого стану. Засідання може бути очним у закладі, виїзним (якщо ви не можете пересуватися) або дистанційним через відеозв’язок.
Лікарі вивчають документи, можуть поставити питання про самопочуття, повсякденні труднощі, як ви справляєтеся з гігієною, приготуванням їжі, роботою. З 2026 року ведеться обов’язкова аудіозапис. Ви можете заздалегідь подати заяву на власну відео- чи аудіофіксацію (зі зобов’язанням не поширювати запис).
Рішення приймають колегіально. За потреби запрошують вашого лікуючого лікаря чи представника. Після засідання ви отримуєте витяг із рішення із зазначенням групи, причини, строку та рекомендацій щодо реабілітації.
Що робити після отримання статусу
Із витягом із рішення експертної команди звертайтеся до Пенсійного фонду України — особисто, через портал або уповноважену особу. Там оформлять пенсію по інвалідності. Розмір залежить від групи: I група — 100% пенсії за віком, II — 90%, III — 50% (плюс індексація та можливі надбавки). Для I групи часто додають надбавку на догляд.
Одночасно формується індивідуальна програма реабілітації (ІПР) — це ваш персональний план. У ній зазначають потрібні медичні послуги, технічні засоби (протези, візки, слухові апарати), соціальну та професійну реабілітацію. ІПР тепер електронна, дані доступні в особистому кабінеті на соціальному порталі. З нею простіше отримувати допомогу від держави.
Також можна оформити пільги на комунальні послуги, транспорт, ліки, податкові послаблення та інші заходи підтримки через органи соціального захисту або портал «Дія».
Особливості для військовослужбовців і осіб з інвалідністю внаслідок війни
Для тих, хто отримав поранення, контузії чи захворювання під час служби, процедура має нюанси. Направлення часто формує військово-лікарська комісія. Причину інвалідності фіксують як пов’язану із захистом Батьківщини — це дає підвищені пенсії, додаткові пільги та пріоритет в забезпеченні засобами реабілітації.
Багато таких випадків розглядають з урахуванням специфіки травм (ампутації, наслідки вибухів, посттравматичні стани). Витяг рішення автоматично передається до відповідних реєстрів для оформлення статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни.
Як оскаржити рішення та типові складнощі
Якщо ви не згодні з рішенням, протягом 40 днів можна подати скаргу до Центру оцінювання функціонального стану особи при Міністерстві охорони здоров’я. Центр перевіряє обґрунтованість і може призначити повторне оцінювання (в тому числі у спеціалізованих інститутах).
Часті труднощі:
- неповний пакет документів під час направлення — повертають на доопрацювання;
- складнощі з електронними системами в людей похилого віку — допомагає родич або соціальний працівник;
- необхідність додаткових обстежень — плануйте час;
- емоційне напруження — беріть із собою близьку людину чи представника.
Найважливіше — не соромтеся просити допомоги в лікуючого лікаря, соціальних служб чи громадських організацій, які супроводжують людей з інвалідністю. Багато процесів уже відлагоджені, а електронний формат значно скорочує біганину по кабінетах.
Практичні поради, які допомагають пройти шлях легше
Збирайте всі свіжі результати обстежень заздалегідь — це прискорює формування направлення. Будьте максимально чесними й конкретними на засіданні: опишіть реальні труднощі («не можу самостійно взути взуття», «забуваю дорогу додому після інсульту»). Якщо є представник — підготуйте доручення.
Перевіряйте статус документів в електронних кабінетах (соціальний портал Мінсоцполітики або Пенсійний фонд). Після рішення стежте за формуванням ІПР — це ключ до реальної допомоги.
Процес отримання інвалідності вимагає терпіння та наполегливості. Нова система робить його більш структурованим і прозорим, ніж раніше. Головне — почати з лікаря, який веде вашу історію, і рухатися крок за кроком. Статус — це не кінець, а інструмент, який допомагає зберегти самостійність і отримати заслужену підтримку від держави.
