Ракети Фламінго: українська крилата ракета FP-5

Ракети Фламінго — це українська крилата ракета наземного базування FP-5, здатна доставити бойову частину вагою понад тонну на відстань до 3000 кілометрів. Розроблена компанією Fire Point, вона поєднує масивне корисне навантаження, відносно просту конструкцію на базі переобладнаних авіаційних двигунів та композитні матеріали, які допомагають зменшувати радіолокаційну помітність. З моменту анонсу в серпні 2025 року ці ракети вже застосовувалися в реальних ударах по стратегічних об’єктах на території Росії, підтверджуючи свою роль як одного з ключових елементів українського далекобійного арсеналу.

Компанія Fire Point, створена після 2022 року групою друзів без військового досвіду, за короткий час налагодила серійне виробництво. Ранні прототипи були яскраво-рожеві через заводську особливість чи внутрішній жарт колективу, де помітну роль відіграють жінки-керівниці, — назва «Фламінго» прижилася і стала символом несподіваної елегантності у світі важкої зброї. Сьогодні ракети пофарбовані в практичний чорний колір, але їхні можливості залишаються вражаючими: крейсерська швидкість 850–900 км/год, максимальна — до 950 км/год, час польоту понад чотири години та точність близько 14 метрів.

Ця розробка суттєво розширює можливості України завдавати точкових ударів по військових заводах, складах і інфраструктурі в глибокому тилу, зменшуючи залежність від іноземних поставок для стратегічних завдань.

Історія створення ракет Фламінго

У 2022 році, коли повномасштабне вторгнення поставило Україну перед жорсткою необхідністю розвивати власну далекобійну зброю, невелика команда ентузіастів заснувала компанію Fire Point. Серед засновників — люди зі сфери будівництва, гейм-дизайну та архітектури, які швидко перекваліфікувалися в оборонних інженерів. За дев’ять місяців вони пройшли шлях від ідеї до перших льотних випробувань.

Перші кадри ракети з’явилися в серпні 2025 року завдяки фотокореспонденту Associated Press Єфрему Лукацькому. Президент України Володимир Зеленський одразу назвав розробку однією з найуспішніших. Серійне виробництво стартувало майже відразу, а вже восени того ж року ракети почали надходити до військ.

Інженери зіткнулися з типовими для воєнного часу викликами: нестачею компонентів, ударами по виробничих майданчиках і необхідністю максимально пришвидшити цикл. Вони обрали шлях максимального використання доступних ресурсів — переобладнаних двигунів від старих навчально-тренувальних літаків L-39 та композитних технологій, відпрацьованих в українському ракетобудуванні й авіаційній промисловості.

До 2026 року виробництво вийшло на рівень десятків ракет на місяць, а окремі джерела повідомляли про темп до однієї на день на піку. Датська дочірня структура Fire Point почала випускати тверде паливо для прискорювачів, обходячи бюрократичні бар’єри. Це дозволило зробити ланцюжок постачань стійкішим.

Технічні характеристики ракет Фламінго

Ракета Фламінго являє собою великий апарат літакового типу. Її стартова маса досягає 6000 кг, довжина — 12–14 метрів, розмах крила — близько 6 метрів. Такі габарити дозволяють нести важку бойову частину та достатній запас пального для далеких перельотів, але водночас роблять її помітнішою для радарів порівняно з компактними аналогами.

ПараметрРакети Фламінго (FP-5)Tomahawk Block VКалібр (3М-14)
Стартова маса6000 кг~1450–1590 кг1500–2100 кг
Бойова частина1000–1150 кг~450 кг~450 кг
Дальністьдо 3000 км1500–2500 кмдо 1500–2500 км
Швидкість (макс./крейсерська)950 / 850–900 км/год~880 км/год~800–900 км/год
ДвигунАІ-25ТЛ (турбовентиляторний, переобладнаний)ТурбовентиляторнийТурбореактивний
БазуванняНаземнеНаземне, корабельне, підводнеНаземне, корабельне, підводне

Найважливіша перевага ракет Фламінго — поєднання важкої бойової частини та великої дальності за відносно низької вартості одиниці, що дозволяє застосовувати їх масовано.

Корпус виконано з радіопрозорих композитних матеріалів на основі скловолокна — технологія, давно відпрацьована в українському ракетобудуванні. Це зменшує ефективну площу розсіювання й водночас пришвидшує виробництво. Двигун АІ-25ТЛ — перевірений турбовентиляторний агрегат, який раніше стояв на навчальних літаках L-39. Інженери масово скуповували відпрацьовані екземпляри на звалищах і відновлювали їх, замінюючи титанові деталі доступнішими аналогами. Прискорювач на твердому паливі виводить ракету на потрібну висоту та швидкість, після чого основний двигун виходить на режим.

Бойова частина може бути виконана в різних варіантах: від фугасної до проникаючої (бункерної). За деякими даними, використовують перероблені авіаційні бомби типу ФАБ-1500. Точність — близько 14 метрів за круговим імовірним відхиленням при роботі супутникової навігації з захистом від перешкод та інерційної системи як резерву.

Як працюють ракети Фламінго: від запуску до ураження цілі

Запуск ракет Фламінго відбувається з наземної пускової установки — зазвичай простої металевої конструкції на вантажівці чи стаціонарній платформі. Підготовка займає 20–40 хвилин: ракету встановлюють, перевіряють системи, заправляють. Твердопаливний прискорювач запалюється першим, розганяючи важкий апарат і піднімаючи його в повітря. Після вигоряння прискорювач відокремлюється, і в дію вступає турбовентиляторний двигун АІ-25ТЛ.

У польоті ракета може йти на малих висотах — від 20–50 метрів над землею, огинаючи рельєф. Це класичний профіль крилатих ракет, який сильно ускладнює роботу систем ППО: сигнал радара відбивається від землі, а сама ціль з’являється раптово і на малій дистанції. На крейсерській ділянці швидкість тримається в діапазоні 850–900 км/год. За потреби ракета піднімається вище — до кількох кілометрів.

Навігація комбінована. Основу становить захищена від РЕБ супутникова система з антеною керованої діаграми спрямованості. Інерційна навігація страхує на випадок перешкод. На фінальній фазі можливе коригування. Простота системи — свідомий вибір: вона швидша у виробництві й дешевша, ніж складні TERCOM чи DSMAC у західних аналогів.

При підльоті до цілі ракета може пікірувати або йти прямим курсом залежно від типу бойової частини. Маса в 1150 кг і швидкість близько 900 км/год перетворюють влучання на потужний удар, здатний руйнувати цехи заводів і пробивати захисні споруди.

Бойове застосування ракет Фламінго

Перші підтверджені удари ракетами Фламінго відбулися вже в 2025 році. 30 серпня три ракети атакували аванпост ФСБ під Армянськом у Криму — одна влучила в головну будівлю, інші завдали пошкоджень інфраструктурі. У вересні того ж року чотири ракети уразили завод «Скіф-М» у Білгородській області, де виробляли компоненти для російських винищувачів. Супутникові знімки показали серйозні руйнування та вирви.

У 2026 році застосування стало регулярнішим. У лютому ракети Фламінго вдарили по Воткінському машинобудівному заводу в Удмуртії — ключовому підприємстві з виробництва стратегічних ракет. Був повністю знищений один із цехів. У травні та червні відбулися удари по військових виробництвах у Чебоксарах (підприємство ВНІІР). Там фіксували потужні вибухи та пожежі, російські джерела підтверджували влучання та жертви серед персоналу.

Кожен такий удар потребує кількох ракет у залпі — частина може бути перехоплена, але навіть 2–3 влучання з важкою бойовою частиною здатні вивести з ладу великий об’єкт. Ракети Фламінго часто застосовують у комбінації з дронами: перші відволікають ППО, другі добивають.

За оцінками експертів, ці ракети вже дозволяють уражати до 90 % російських підприємств військово-промислового комплексу, включно з нафтопереробними заводами та складами. Це серйозно змінює логістику та змушує противника витрачати ресурси на посилення ППО в глибині країни.

Виробництво та масштабування ракет Фламінго

Головною перевагою проєкту є орієнтація на масовість і низьку собівартість. Fire Point активно використовує переобладнані двигуни АІ-25ТЛ, які раніше стояли на тисячах навчальних літаків по всьому пострадянському простору. Корпуси з композиту можна виготовляти відносно швидко — за деякими даними, за кілька годин на автоматизованій лінії.

До 2026 року потужності дозволяли випускати понад 50 ракет на місяць, а окремі звіти говорили про темп одна ракета на добу. Після російського удару по одному з виробничих майданчиків у лютому 2026 року випуск тимчасово знизився, але швидко відновився. Датський майданчик з виробництва твердого палива додав стійкості ланцюжку.

Ціна однієї ракети оцінюється в районі 500–1000 тисяч доларів — значно нижче багатьох західних аналогів за зіставної або більшої руйнівної сили. Це дозволяє Україні формувати реальні арсенали, а не залежати від обмежених поставок з-за кордону.

Порівняння ракет Фламінго з іншими крилатими ракетами

Порівняно з американським Tomahawk ракети Фламінго виграють у вазі бойової частини (у 2,5 раза важча) та заявленій дальності. Tomahawk компактніший, його легше запускати з кораблів і підводних човнів у великій кількості, він має більш відпрацьовану систему наведення з коригуванням за рельєфом. Однак для наземного застосування та масованих ударів по стаціонарних цілях українська розробка пропонує більший «ударний кулак» за менші гроші.

Російський «Калібр» близький за швидкістю, але поступається за дальністю та масою бойової частини. Storm Shadow/SCALP легші й запускаються з повітря, що дає тактичну гнучкість, але меншу дальність і меншу руйнівну силу.

Ракети Фламінго — це важкий інструмент для стратегічних завдань: знищення заводів, складів боєприпасів, командних пунктів. Їхній розмір — водночас і сила, і вразливість: легше засікти, складніше приховано розгорнути у великій кількості. Тому на практиці їх застосовують у комбінації з легшими дронами та іншими засобами.

Перспективи розвитку ракет Фламінго та їхнє значення

Fire Point уже працює над удосконаленими двигунами власної розробки — ефективнішими на малих висотах. З’явилася інформація про можливу співпрацю з європейськими компаніями, зокрема Diehl Defence, щодо модернізації системи наведення.

У майбутньому можливі варіанти з касетними бойовими частинами, покращеним захистом від РЕБ та навіть елементами ройової взаємодії з дронами. Головне ж — ракети Фламінго довели, що Україна здатна створювати й виробляти стратегічну зброю самостійно, швидко й у потрібних кількостях.

Це змінює не лише тактику ударів, а й саму філософію оборони: тепер відповідь на агресію може приходити не лише з передової, а й з глибини ворожої території, точно й потужно. Кожна нова ракета, що сходить з конвеєра, — це ще один аргумент на користь того, що технологічна незалежність і інженерна кмітливість залишаються найпотужнішою зброєю в сучасних конфліктах.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *