У коридорах влади на вулиці Банковій щодня переплітаються нитки інформації, аналізу та пропозицій, які допомагають Володимиру Зеленському ухвалювати рішення в умовах триваючої війни та масштабних завдань відновлення. Радники президента — це не формальні консультанти, а люди, чия експертиза, досвід і особиста довіра президента безпосередньо впливають на оборонну політику, дипломатичні кроки, економічні стратегії та інформаційне супроводження. У 2026 році їхня роль стала ще помітнішою після серйозних кадрових змін в Офісі президента.
Система радників при Зеленському є гнучким механізмом, де поєднуються штатні співробітники, позаштатні експерти та уповноважені з конкретних напрямів. Усі вони призначаються указами президента на термін його повноважень і можуть працювати як на постійній основі, так і на громадських засадах. Їхні завдання включають глибокий аналіз ситуації, підготовку варіантів рішень, участь у переговорах і представництво інтересів глави держави. В умовах воєнного часу цей інститут перетворився на один із головних центрів оперативного управління, де швидкість реакції та точність рекомендацій мають вирішальне значення.
Як влаштований інститут радників при президенті
Офіс президента України функціонує як аналітичний і координаційний центр, а не просто адміністративний апарат. У його структурі передбачено посади першого помічника, помічників, радників та уповноважених президента. Штатні радники зазвичай відповідають за конкретні напрями всередині Офісу, позаштатні — за стратегічні чи спеціалізовані питання без щоденного бюрократичного навантаження. Уповноважені часто курують окремі програми — від реабілітації військових до безбар’єрності.
Рішення готують через низку нарад, аналітичних записок і обговорень на рівні Ради національної безпеки та оборони. Президент отримує кілька альтернатив, зважує ризики та обирає курс. Така модель дозволяє швидко реагувати на зміни на фронті чи в міжнародній політиці, але водночас концентрує значну владу в руках вузького кола людей. Після повномасштабного вторгнення вплив Офісу посилився, оскільки була потрібна єдина вертикаль для координації оборони, дипломатії та тилу.
Ключові постаті команди у 2026 році
Склад радників регулярно оновлюється, відображаючи пріоритети моменту. Після відставки Андрія Єрмака в листопаді 2025 року та призначення Кирила Буданова керівником Офісу в січні 2026 року стався помітний зсув у бік більшої уваги до питань безпеки та стратегічного планування.
Кирило Буданов, який раніше очолював Головне управління розвідки Міноборони, приніс в Офіс військовий досвід і репутацію людини, яка користується високою суспільною довірою. Його команда включає першого заступника Сергія Кислицю з дипломатичним досвідом, а також кількох заступників, відповідальних за різні блоки роботи. Буданов відомий умінням делегувати та зосереджуватися на пріоритетах — обороні, розвитку силових структур і дипломатичному треку.
Дмитро Литвин відповідає за комунікації та підготовку ключових виступів президента. Його робота безпосередньо впливає на те, як Україна звучить у світі та всередині країни — від звернень до нації до складних переговорів із партнерами.
Олександр Кубраков, колишній віцепрем’єр-міністр з питань відновлення та міністр інфраструктури, призначений позаштатним радником з питань інфраструктури та взаємодії з громадами. Його досвід дозволяє зберігати наступність у проєктах відновлення доріг, мостів і житла навіть в умовах війни.
Оксана Маркарова курує напрями відновлення та залучення інвестицій. Її міжнародні зв’язки та досвід роботи в уряді допомагають будувати діалог із донорами та фінансовими інституціями.
Особливе місце посідає Христя Фріланд — канадська політикиня з глибоким розумінням українських питань, призначена позаштатною радницею з економічного розвитку. Її участь посилює мости із західними партнерами та додає експертизи в питаннях макроекономіки та підтримки під час переговорів про допомогу.
Серед інших помітних імен — Юрій Костюк і Андрій Шевченко, які зберегли позиції позаштатних радників, а також спеціалісти з вузьких тем: Вадим Свириденко (реабілітація учасників бойових дій), Тетяна Ломакіна (безбар’єрність), Ольга Будник (підтримка освіти, науки та спорту через президентський фонд), Дар’я Герасимчук (права дитини та дитяча реабілітація). Владислав Власюк продовжує роботу з санкційної політики.
Таблиця ключових радників президента (станом на початок 2026 року)
| Ім’я | Сфера відповідальності | Попередній досвід | Особливості впливу |
|---|---|---|---|
| Кирило Буданов | Керівник Офісу президента, загальна координація | Голова ГУР МО (2020–2026) | Високий суспільний кредит довіри, фокус на безпеці та стратегії |
| Дмитро Литвин | Комунікації та промови президента | Спічрайтер, журналіст | Формує наратив для внутрішньої та зовнішньої аудиторії |
| Олександр Кубраков | Інфраструктура та взаємодія з громадами | Віцепрем’єр-міністр з питань відновлення, міністр інфраструктури | Наступність у проєктах відновлення |
| Оксана Маркарова | Відновлення та інвестиції | Міністр фінансів, посол у США | Робота з міжнародними донорами та фінансовими інституціями |
| Христя Фріланд | Економічний розвиток | Канадська політикиня, екс-віцепрем’єр-міністр | Міжнародна експертиза та посилення зв’язків із Заходом |
Роль радників у воєнній стратегії та безпеці
Призначення Буданова на посаду керівника Офісу стало символом зміщення акцентів. Людина, яка роками очолювала одну з найефективніших розвідувальних структур, тепер координує роботу всього президентського апарату. Це дозволяє швидше інтегрувати дані з фронту в політичні рішення, краще планувати розвиток оборонно-промислового комплексу та вибудовувати довгострокову стратегію безпеки. В умовах, коли війна вимагає не лише героїзму, а й холодного розрахунку, такий досвід особливо цінний.
Радники допомагають президенту оцінювати ризики, прогнозувати дії противника та координувати роботу з міжнародними партнерами щодо постачань зброї та навчання військових. Їхня аналітика лягає в основу позицій України на переговорах і в зверненнях до союзників.
Дипломатія, економіка та відновлення
Позаштатні радники з досвідом роботи в уряді та міжнародних структурах забезпечують наступність у ключових напрямах. Кубраков продовжує курувати інфраструктурні проєкти, які критично важливі не лише для логістики військових вантажів, а й для нормального життя в регіонах. Маркарова та Фріланд працюють над питаннями макроекономічної стабільності, залучення інвестицій і координації міжнародної допомоги. Фріланд, яка відмовилася від мандата в канадському парламенті заради цієї роботи, символізує рівень міжнародної солідарності та експертизи, яку Україна може залучати навіть у воєнний час.
Ці люди допомагають перетворювати загальні заяви про підтримку на конкретні механізми фінансування та постачань. Їхні рекомендації впливають на те, як Україна представляє свої потреби на міжнародних майданчиках і як вибудовує пріоритети відновлення — від енергетичної інфраструктури до соціальної сфери.
Комунікації та робота з громадською думкою
Дмитро Литвин і пов’язані з ним спеціалісти відповідають за те, щоб кожне публічне виступ президента було точним, емоційно сильним і стратегічно вивіреним. В епоху інформаційної війни слова іноді важать не менше, ніж дії на полі бою. Радники готують тексти, аналізують реакцію аудиторії та коригують меседжі залежно від ситуації на фронті чи в дипломатії.
Михайло Подоляк, хоча й формально обіймає посаду радника керівника Офісу, залишається однією з найпомітніших публічних постатей команди, коментуючи події та беручи участь в інформаційному протистоянні. Така робота вимагає не лише професіоналізму, а й психологічної стійкості — щодня доводиться реагувати на десятки кризових тем.
Виклики та критика системи радників
Концентрація значних повноважень в Офісі президента викликає обґрунтовані питання про баланс гілок влади. Критики зазначають, що Кабінет Міністрів і парламент іноді виконують радше технічну роль, а ключові рішення ухвалюються у вужчому колі. Це пришвидшує реакцію в кризових умовах, але знижує прозорість і підзвітність.
Окрему тему становлять корупційні скандали, пов’язані з попереднім періодом. Розслідування навколо розкішних об’єктів, нібито призначених для наближених до влади осіб, підірвали довіру до частини старої команди. Нові призначення, включно з приходом Буданова та оновленням кола радників, розглядаються багатьма як спроба часткового оновлення та повернення фокусу на результат.
Громадськість очікує більшої відкритості в роботі радників — хто саме впливає на ті чи інші рішення, якими є критерії відбору експертів і як забезпечується контроль за їхньою діяльністю. Водночас саме особиста довіра президента до цих людей дозволяє зберігати керованість у найскладніших обставинах.
Еволюція команди: від перших років до 2026-го
У 2019 році коло радників формувалося навколо близьких соратників Зеленського — юристів, продюсерів, друзів по «Кварталу 95». Андрій Богдан, а потім Андрій Єрмак вибудовували систему, де лояльність і особисті зв’язки відігравали ключову роль. Єрмак, який пропрацював на посаді керівника Офісу майже шість років, залишив помітний слід у дипломатії та координації міжнародної підтримки.
Відставка Єрмака наприкінці 2025 року та прихід Буданова ознаменували новий етап. На перший план вийшли люди з досвідом роботи в силових структурах і реальним управлінським бекграундом у критично важливих галузях. Це не просто ротація кадрів — це адаптація інституту радників до завдань затяжної війни та підготовки до післявоєнного відновлення.
Радники Зеленського залишаються тією невидимою, але надзвичайно впливовою силою, яка допомагає президенту утримувати баланс між воєнними потребами, дипломатичними можливостями та внутрішніми очікуваннями суспільства. Їхній склад і пріоритети продовжують змінюватися разом із країною — і саме ця здатність до оновлення багато в чому визначає, наскільки ефективно Україна зможе пройти через поточні випробування і вийти з них сильнішою.
