Керівник Офісу Президента України: хто стоїть за ключовими рішеннями на Банковій

alt

Посада керівника Офісу Президента України — це не просто адміністративна роль і не формальна вивіска. Це позиція, через яку проходять потоки інформації, кадрові рішення, зовнішньополітичні ініціативи та стратегічні документи, що визначають напрям руху всієї країни. В умовах повномасштабної війни та глибоких внутрішніх трансформацій людина на цій посаді стає одним з найвпливовіших гравців в українській політиці, навіть якщо його ім’я не завжди з’являється на перших шпальтах.

По суті, керівник Офісу — це головний координатор президентської вертикалі, людина, яка перетворює бачення глави держави на конкретні укази, зустрічі та доручення. Він не приймає рішень одноосібно, але саме він вирішує, які питання потраплять на стіл до президента насамперед, а які залишаться в опрацюванні. Це водночас і фільтр, і підсилювач, і організатор найскладнішого механізму влади.

Сьогодні, коли на посаді перебуває Кирило Буданов — професійний розвідник із бойовим досвідом і Герой України, — роль цієї посади набуває нового відтінку. Зміна керівника після гучного скандалу навколо попереднього голови символізує не лише кадровий поворот, а й спробу перебудувати акценти роботи всієї президентської команди в бік тіснішого зв’язку з силовим блоком і стратегічним плануванням оборони.

Як з’явилася посада і чому вона така важлива

До 2019 року в Україні існувала Адміністрація Президента — досить громіздка структура з великим штатом і широкими, часом розмитими функціями. Нова команда Володимира Зеленського вирішила провести реформу: скоротити апарат, зробити його сучаснішим, аналітичним і керованим. Указом від 20 червня 2019 року Адміністрацію реорганізували в Офіс Президента України — постійно діючий допоміжний орган.

Реформа переслідувала кілька цілей. По-перше, зменшити бюрократію та усунути дублюючі функції. По-друге, створити структуру, яка швидше реагує на виклики і краще забезпечує президента експертною аналітикою. По-третє, формально обмежити вплив офісу, перетворивши його на «канцелярію та мозковий центр», а не на паралельний уряд. На практиці все виявилося складніше.

Офіс розташований на вулиці Банковій, 11 — в тому самому будинку, де десятиліттями працювала президентська адміністрація. Географія тут має символічне значення: саме звідси історично виходили багато ключових рішень української політики. Після реорганізації структура стала компактнішою, але вплив не зменшився — радше перерозподілився.

Правовий статус і реальні повноваження керівника

Формально Офіс Президента не прописаний у Конституції України — його статус регулюється лише Положенням, затвердженим указом президента від 25 червня 2019 року № 436/2019. Це водночас і слабкість, і сила позиції. З одного боку, керівник не має конституційно закріплених владних повноважень. З другого — саме ця «гнучкість» дозволяє йому концентрувати величезний вплив залежно від особистих якостей і довіри президента.

Згідно з Положенням, основні завдання Офісу включають організаційне, правове, консультаційне, інформаційне та експертно-аналітичне забезпечення діяльності президента. Керівник Офісу:

  • здійснює загальне керівництво структурою і несе персональну відповідальність за виконання завдань;
  • подає президенту проєкти указів, розпоряджень, пропозицій щодо вето та інших документів;
  • вносить пропозиції щодо призначення та звільнення своїх заступників, керівника апарату, прес-секретаря та інших ключових фігур;
  • координує роботу всіх структурних підрозділів і консультаційних органів при президенті;
  • організує контроль за виконанням указів і розпоряджень глави держави.

На практиці це означає, що керівник офісу — один з головних «диспетчерів» президентської повістки. Він вирішує, які аналітичні записки ляжуть на стіл насамперед, які міжнародні делегації отримають пріоритет, які кадрові питання вирішуватимуться швидко, а які — пройдуть довге опрацювання. Під час війни ця роль багаторазово посилилася: координація допомоги партнерів, синхронізація дій силового блоку, підготовка позицій для переговорів — усе це значною мірою проходить через Офіс.

Структура Офісу: хто і за що відповідає

Офіс побудований за «зональним» принципом — його підрозділи багато в чому повторюють структуру виконавчої влади. Існують директорати з питань національної безпеки та оборони, зовнішньої політики, економічної політики, регіональної політики, гуманітарних питань, інформаційної політики та інші. Кожен із них готує експертизу та пропозиції за своїм напрямом.

Крім того, є апаратні підрозділи: департамент документального забезпечення, протокольна служба, управління з роботи зі зверненнями громадян, режимно-секретний департамент. Керівник Офісу координує всіх заступників і директорів, а також взаємодіє з першим помічником президента, прес-секретарем і уповноваженими глави держави.

Така структура дозволяє охоплювати практично всі сфери, де президент має конституційні повноваження: від оборони та зовнішньої політики до помилувань і державних нагород. При цьому реальна ефективність залежить від того, наскільки злагоджено працює команда і наскільки чітко керівник уміє розставляти пріоритети.

Хронологія керівників: від перших реформ до сьогодні

Посада керівника Офісу з моменту створення пережила кілька яскравих етапів.

Таблиця: Керівники Офісу Президента України

ПеріодКерівникКлючовий контекст
25 червня 2019 — 11 лютого 2020Андрій БогданПеріод запуску реформи, скорочення апарату, перші спроби перебудувати роботу президентської команди
11 лютого 2020 — 28 листопада 2025Андрій ЄрмакТривалий період високої концентрації впливу, активна роль у зовнішній політиці та переговорах, що завершився відставкою на тлі корупційного скандалу
з 2 січня 2026Кирило БудановПризначення професійного керівника військової розвідки, акцент на питання безпеки та оборони в умовах війни

Джерело: офіційний сайт президента України (president.gov.ua) та нормативні акти.

Кожен із цих періодів по-своєму відображав стан країни та стиль президентського керівництва. Андрій Богдан прийшов із завданням «перезавантажити» систему. Андрій Єрмак протягом майже шести років став однією з найпомітніших і найспірніших фігур української політики — людиною, яка вела складні переговори із західними партнерами й водночас відповідала за внутрішню координацію. Його відставка наприкінці листопада 2025 року відбулася на тлі масштабного антикорупційного розслідування, відомого як «Міндичгейт», і стала одним із найгучніших кадрових рішень останніх років.

Кирило Буданов: перший військовий розвідник на цій посаді

Призначення Кирила Буданова 2 січня 2026 року стало справжнім поворотним моментом. Уперше людина в погонах — генерал-лейтенант, колишній начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони — очолив орган, який за своєю природою є цивільним. Буданову на момент призначення виповнилося 40 років. За плечима — Одеський інститут сухопутних військ, роки служби в спецназі військової розвідки, керівництво ГУР із 2020 року, звання Героя України (2024) та додаткова освіта у Військово-дипломатичній академії й Києво-Могилянській бізнес-школі.

Президент доручив новому керівнику Офісу спільно з іншими інституціями оновити стратегічні засади оборони та розвитку країни. Це сигнал: пріоритети зміщуються в бік тіснішої інтеграції розвідувальної, військової та політичної повісток. Для когось таке призначення виглядає логічним в умовах війни — коли питання безпеки виходять на перший план. Для когось — тривожним сигналом про мілітаризацію цивільних інститутів влади.

Буданов відомий жорстким і професійним стилем роботи, глибоким зануренням у деталі та здатністю вибудовувати складні операції. Як він проявить себе на новій посаді — питання, яке активно обговорюють і в Україні, і серед міжнародних партнерів. Поки ясно одне: епоха, коли керівника Офісу сприймали виключно як «політичного важковаговика» з юридичного чи бізнес-середовища, завершилася.

Як посада впливає на життя країни і кожного громадянина

Багато хто думає, що Офіс Президента — це щось далеке, що стосується лише великої політики. Насправді рішення, які готуються і координуються тут, напряму впливають на повсякденне життя. Це й питання мобілізації, і розподіл міжнародної допомоги, і кадрові призначення в регіонах, і навіть робота зі зверненнями громадян — в Офісі існує спеціальний підрозділ, який обробляє тисячі листів і заяв.

Під час війни роль керівника Офісу особливо помітна в трьох напрямках. Перший — координація оборонних і розвідувальних зусиль. Другий — зовнішньополітичний трек: підготовка візитів, переговорів, позицій для діалогу з партнерами. Третій — внутрішня стабільність: забезпечення роботи державних інститутів в умовах постійних викликів.

Для досвідченого спостерігача важливо розуміти й інший аспект. Оскільки повноваження керівника Офісу не закріплені в Конституції і залежать від указу президента, ступінь його реального впливу може значно варіюватися. За одного президента й одного керівника Офіс може бути потужним аналітичним центром. За іншого — майже «паралельним кабінетом міністрів». Це робить позицію водночас і дуже сильною, і вразливою для критики.

Що далі: виклики та очікування

У 2026 році Україна продовжує жити в стані війни й водночас готується до найскладніших процесів відновлення та євроінтеграції. Керівник Офісу Президента стоїть на перетині цих процесів. Від того, наскільки ефективно він зможе вибудовувати роботу команди, координувати різні гілки влади і доносити до президента повну картину того, що відбувається, значною мірою залежить якість ухвалених рішень.

Кирило Буданов прийшов на посаду з унікальним бекграундом. Чи вдасться йому зберегти баланс між силовим ухилом і цивільними функціями Офісу? Як зміниться стиль роботи президентської команди? Ці питання залишаються відкритими, але вже зараз зрозуміло: посада керівника Офісу Президента України — одна з тих, за якими варто уважно стежити, якщо хочеш розуміти, куди рухається країна.

Розуміння цієї ролі допомагає краще орієнтуватися в українській політиці — не лише тим, хто працює в Києві чи цікавиться новинами, а й кожному, хто хоче бачити реальні механізми влади, а не лише їхню публічну оболонку. Адже за кожною гучною заявою чи важливим указом майже завжди стоїть копітка, часто непомітна робота саме цієї структури і людини, яка її очолює.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *