Право на безоплатну земельну ділянку для учасників бойових дій (УБД) закріплено українським законодавством як форма визнання заслуг тих, хто став на захист країни. У 2026 році це право формально продовжує діяти, однак воєнний стан наклав серйозні обмеження на практичну реалізацію. Повноцінно оформити нову землю у власність для садівництва, городництва чи індивідуального житлового будівництва зараз неможливо, проте підготовчі кроки — вибір ділянки, збирання документів і подання клопотання — дозволяють зберегти пріоритет і бути готовими до відновлення процесу.
Земля за УБД — це не просто квадратні метри ґрунту. Для багатьох захисників це символ мирного життя, місце, де можна посадити дерево на пам’ять про полеглих товаришів, побудувати дім для родини та відчути, що держава пам’ятає про тих, хто ризикував усім. Процедура регулюється Земельним кодексом України (статті 118, 121, 122) та Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (пункт 14 частини першої статті 12). Розберемо всі аспекти детально, щоб і новачок, і людина, яка вже намагалася пройти цей шлях, отримали чітке розуміння поточної ситуації та конкретні дії.
Хто має право на землю за УБД
Статус учасника бойових дій підтверджується посвідченням УБД, виданим в установленому порядку — через ТЦК, комісію чи Мінветеранів. Право на першочергове відведення земельної ділянки мають не лише самі УБД, а й прирівняні до них особи, включно з учасниками АТО/ООС. Важлива умова: людина не повинна була раніше скористатися цією пільгою за аналогічною метою використання землі. Одна й та сама пільга (садівництво, особисте селянське господарство чи житлове будівництво) надається один раз у житті.
Сім’ї загиблих захисників і особи з інвалідністю внаслідок війни також мають пріоритетні права, іноді навіть ширші. Перед поданням документів варто перевірити свій статус через портал Дія або в Центрі надання адміністративних послуг — це займає хвилини й позбавляє від зайвих відмов згодом.
Які ділянки та скільки землі можна отримати
Закон встановлює чіткі максимальні норми залежно від мети використання. Реальна площа залежить від наявності вільних земель у конкретній громаді, але перевищувати ліміти не можна.
| Цільове призначення | Максимальна площа | Особливості використання |
|---|---|---|
| Садівництво | до 0,12 га | Фруктові дерева, ягідники, невеликий сімейний сад |
| Особисте селянське господарство | до 2,0 га | Город, поле, тваринництво для самозабезпечення родини |
| Індивідуальне житлове будівництво (село) | до 0,25 га | Будинок з господарськими спорудами |
| Індивідуальне житлове будівництво (місто) | до 0,10 га | Ділянка під будинок у межах міста |
| Дачне будівництво | до 0,10 га | Відпочинок, сезонне проживання |
Ці норми — максимум. У реальності в невеликих сільських громадах легше знайти відповідну ділянку, у великих містах і прифронтових районах шанси нижчі через обмежений фонд вільних земель.
Чому зараз складно отримати землю: воєнний стан і обмеження
З початку повномасштабного вторгнення та запровадження воєнного стану до Перехідних положень Земельного кодексу України (підпункт 5 пункту 27 розділу X) внесли заборону на безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність. Під заборону потрапили також видача дозволів на розробку землевпорядної документації для такої передачі та сама розробка такої документації.
Винятки діють лише в двох випадках: коли на ділянці вже стоїть зареєстрований будинок, гараж чи інша споруда, що належить заявнику, або коли землю було передано в користування ще до 2002 року. Для більшості УБД, які хочуть отримати нову порожню ділянку під сад чи дім, ці винятки не працюють.
Обмеження запроваджено, щоб захистити земельний фонд в умовах війни та запобігти можливим зловживанням. Право ветеранів при цьому не скасовано — його просто відкладено. Верховна Рада періодично розглядає законопроєкти про відновлення можливості першочергового виділення землі саме захисникам. Багато УБД вже сьогодні подають клопотання, щоб дата звернення зафіксувала їхній пріоритет на майбутнє.
Що можна зробити вже сьогодні
Навіть в умовах обмежень є конкретні кроки, які наближають до мети.
Спочатку перевірте свій статус УБД і переконайтеся, що право на землю за цією пільгою ще не використано. Зробити це можна через Дію або в ЦНАП. Далі вивчіть Публічну кадастрову карту (map.land.gov.ua). Шукайте вільні ділянки, відзначайте координати та кадастрові номери. В умовах воєнного стану повна інформація про вільні землі може бути обмеженою, тому корисно додатково звертатися до виконавчих органів місцевої громади — вони мають актуальні відомості про комунальний земельний фонд.
Зберіть пакет документів заздалегідь. Підготуйте копії паспорта, ідентифікаційного коду, посвідчення УБД. Графічні матеріали (схему бажаної ділянки) можна підготувати самостійно на основі даних кадастрової карти або замовити в сертифікованого землевпорядника. Навіть якщо зараз рішення не приймуть, подане клопотання демонструє активну позицію.
Зверніться до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради за місцем бажаної ділянки або до територіального органу Держгеокадастру. У заяві обов’язково вкажіть мету використання, приблизну площу та додайте графічні матеріали. Строк розгляду за законом — один місяць, хоча в поточних умовах відповідь може бути про неможливість реалізації через воєнний стан. Зберігайте всі документи — вони знадобляться, коли обмеження знімуть.
Корисно також вступити до місцевих або всеукраїнських ветеранських організацій. Там діляться актуальною інформацією про законопроєкти й іноді допомагають з юридичним супроводом. Безоплатну правову допомогу можна отримати через систему безоплатної правової допомоги або в юристів, які спеціалізуються на ветеранських питаннях.
Покроковий процес у мирний час (як він працюватиме після зняття обмежень)
Коли воєнний стан завершиться або законодавство зміниться, процедура відновиться в повному обсязі. Ось як вона виглядає.
Спочатку обирають вільну ділянку та готують графічні матеріали з позначенням меж. Потім подають клопотання до відповідного органу — місцевої ради чи Держгеокадастру. Упродовж 30 днів орган приймає рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою або відмовляє (відмова можлива лише за вичерпним переліком підстав).
За позитивного рішення наймають сертифікованого землевпорядника. Вартість проєкту зазвичай становить від 20 до 60 тисяч гривень залежно від складності та регіону — ці витрати несе заявник. Проєкт розробляють упродовж кількох місяців, після чого його затверджують на сесії ради або в профільному органі.
Далі ділянку реєструють у Державному земельному кадастрі, отримують витяг і реєструють право власності в Державному реєстрі речових прав. Увесь цикл у мирний час займав від трьох до дванадцяти місяців за активних дій заявника.
Необхідні документи
- Клопотання (заява) з указанням мети, площі та місцезнаходження ділянки.
- Копія паспорта громадянина України.
- Копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ІПН).
- Документ, що підтверджує статус УБД (посвідчення або довідка).
- Графічні матеріали з бажаним місцезнаходженням ділянки (схема, масштаб зазвичай 1:2000–1:10000).
- За потреби — документи про освіту або досвід роботи в сільському господарстві (для особистого селянського господарства).
- Погодження землекористувача, якщо ділянку вилучають з чужого користування.
Додаткові документи вимагати заборонено (частина шоста статті 118 Земельного кодексу України). Усі копії засвідчує заявник або нотаріально за вимогою органу.
Куди звертатися та регіональні особливості
Землі в межах населених пунктів зазвичай належать до комунальної власності — звертайтеся до виконавчого комітету відповідної ради або ЦНАП громади. Землі за межами населених пунктів частіше державні — ними розпоряджається територіальне управління Держгеокадастру області.
У невеликих сільських і селищних громадах процес історично йшов швидше: більше вільної землі, простіша комунікація з місцевою владою. У великих містах і обласних центрах черги довші, а вільних ділянок менше. Прифронтові території мають додаткові складнощі через мінну небезпеку та зруйновану інфраструктуру — там пріоритет часто віддають відновленню житла, а не новим виділенням.
Типові помилки та як їх уникнути
Багато хто стикається з відмовою через неправильно обрану ділянку — уже зайняту, зарезервовану під інші потреби або таку, що не відповідає цільовому призначенню. Завжди перевіряйте статус ділянки кілька разів і консультуйтеся з місцевими фахівцями з землеустрою.
Неповний пакет документів або відсутність посилання на пріоритетне право УБД у тексті клопотання — також поширена причина затримок. Формулюйте мету використання точно та додавайте всі потрібні матеріали одразу.
Дехто не оскаржує відмови, хоча закон дає на це 30 днів в адміністративному порядку або через суд. УБД мають сильну позицію, і суди часто стають на бік ветеранів за необґрунтованих відмов.
Альтернативи та додаткові можливості
Поки повноцінна видача нових ділянок призупинена, деякі громади пропонують ветеранам тимчасове користування землею під городи чи сади на пільгових умовах. Існують державні програми з забезпечення житлом захисників — сертифікати на придбання житла або будівництво. В окремих випадках можна розглянути оренду землі з подальшим викупом або участь в аукціонах на загальних підставах.
Після завершення воєнного стану очікується активне просування черг саме для УБД — це пріоритетна категорія. Ті, хто вже сьогодні підготує документи та обере ділянку, опиняться у виграшному становищі.
Земля, отримана за УБД, стає не просто власністю. Це місце, де після фронтових доріг і тривог можна нарешті закласти фундамент під мирне життя — посадити сад, побудувати дім, виростити дітей на своїй землі. Держава закріпила це право законом. Підготуйте документи, стежте за змінами в законодавстві та не пропустіть момент, коли можливість стане реальністю. Багато хто вже пройшов цей шлях до війни і сьогодні спокійно вирощує врожай на своїх ділянках. Ваша черга теж настане.
